CC BY
33
Проанализирована эффективность вентилирования производственного помещения с мощными источниками конвекционных тепловыделений по некоторым схемам перетекания воздуха "снизу - вверх", вызванного искусственно- и термопринудительными потенциалами давления при равномерном вытекании воздуха из припо-толочной области при наличии (или отсутствии) систем вытяжной вентиляции с вентиляционными зонтами.
Ключевые слова: конвекционные тепловыделения, схема перетекания воздуха, эффективность вентилирования.
Zhukovskiy S.S., Klimenko G.M. Efficiency aeration production faciliTies with a powerful sourse teplovydilen scheme flowing air "bottom-up"
In this article efficiency of ventilation of industry room with power source of convec-tive heat flows at schemes of air transfer "from bottom - to top", that are caused artificial and thermal forced potential of pressure at uniforminity of source air distribution directly into serviced area and uniforminity air leakage from ceiling space at presence (or absence) of exhaust ventilation system with ventilation devices has been analysed.
Keywords: convektive heat flows; scheme of air transfer; efficiency of ventilation; potential of pressure.
УДК 697.922.2 Доц. С.С. Жуковський, канд. техн. наук;
студ. РА. Гудз - НУ "Львiвська полiтехнiка "
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ПАРАМЕТ-Р1В ОСНОВНИХ ВИД1В ПОВ1ТРЯ У ПРОЦЕСАХ ЗАГАЛЬНОГО МЕХАН1ЧНОГО ВЕНТИЛЮВАННЯ ПРИМ1ЩЕНЬ
Запропоновано визначати розрахунковi параметри основних видiв повпря у процесах загального вентилювання примщень у теплий (л^нш) перюд року з ураху-ванням: параметрiв межевого зовшшнього повпря, виду пов^ророзподшення, схеми перетжання повпря через примщення i показника термiчноi ефективност вентилювання.
Ключовг слова: загальне вентилювання, розрахунковi параметри повпря, робо-ча зона, зона обслуговування, температура, вид пов^ророзподшення, повггрообмш примщення.
Вступ. Грамотне визначення розрахункових параметр1в основних ви-д1в повггря (зовшшнього, припчного, внутршнього робочоi зони (РЗ) чи зо-ни обслуговування (ЗО), випчного), безпосередньо впливае на кшьюсно-яюс-ш величини, яю характеризують процеси вентилювання примщень, насампе-ред розрахунковий повгтрообмш 1 терм1чно-волог1сн1 параметри РЗ (ЗО).
Аналiз лiтератури. Розрахунков1 параметри зовшшнього пов1тря для житлових, громадських, адмшютративно-побутових 1 виробничих примщень рекомендовано приймати [1-3]:
• параметри категорп А (^А, 1зА - для систем вентиляцй (СВ), повпряного ду-шування i систем кондищювання (СК) третього класу для теплого перюду року (ТПР);
• параметри категорй Б (1зБ, 1зБ - для систем обггр1ву (СО), СВ, СК i повпряно-го душування для холодного перюду року (ХПР);
• для систем кондицтавання (СК) другого класу в ТПР належить приймати Гз на 2 оС i 1з на 2 кДж/кг нижними вщ означених розрахункових параметрш ка-тегорii Б.
Розрахунковi параметри зовшшнього повiтря для перехiдних перiодiв року (ППР) належить приймати:
• для СО 1 СВ - температуру +8оС 1 питому ентальшю +22,5 кДж/кг;
• для СВ допускасться приймати параметри, визначуваш в межах використан-ня нешдцрггого зовшшнього повпря як припчного;
• для СК - параметри, за яких у кондищювач1 не витрачаеться теплота [ холод для готування повпря.
Не зовшм зрозумiла доцiльнiсть виконання проектних розрахунюв систем вентиляцп i кондицiювання для перехiдних умов року, адже таю ж параметри межевого зовшшнього повиря можуть виникати як в iншi часовi пе-рiоди року, так i в часових промiжках окремих дiб.
У зарубiжнiй практицi (крiм бiльшостi пострадянських держав) пiд час проектування СВ i СК розглядають лише два рiчнi розрахунковi перь оди - зимовий i лiтнiй, причому вщсутнш подiл параметрiв на розрахунковi категорп А i Б (пропонують параметри для лпнього i для зимового перiодiв року, як характеризуються статистично визначеними температурами зов-нiшнього пов^я за сухим i мокрим термометрами).
У процеш проектування систем обiгрiву (СО) у вiтчизнянiй проектнiй практищ вирiзняють обiгрiвальний (опалювальний) перiод року [1, 3], тд час якого заджтать для живлення СО централiзованi або центральнi теплотран-спортнi системи, i який розпочинаеться за середньодобово! температури зов-нiшнього повiтря, нижчо! вiд +8 оС упродовж трьох дiб i тривае до часу, коли аналопчна температура за вщповщний часовий перiод перевищуе +8 оС [4].
За мiсцевих джерел тепложивлення СО i систем вентиляцп (СВ) з при-родним притоком зовшшнього повпря у примщення системи мюцевого об^-рiву повиннi функцiонувати до часу, коли 4 = геРЗ або принаймнi коли гз = ¡е.РЗ- (1...4 i дещо бiльше оС, залежно вiд схеми перетжання повiтря через примiщення). Цей часовий перюд, протягом якого переважно функцюнують СО, а також, вщповщно, СВ i СК, варто назвати перюдом обiгрiву або зимо-вим перюдом. Весь шший залишковий рiчний перiод потрiбно називати ли-шм перiодом. Такi розрахунковi (проектнi) часовi перiоди, власне зимовий i лггаш, наявнi в нормативних документах кра1н, членiв СС.
Важливе значення у проектуванш СВ примiщень мають нормативш приписи щодо вибору розрахункових параметрiв, особливо температури, а також рухомост i вщносно1 вологостi внутрiшнього повпря у зош обслуго-вування 1еЗО (чи робочiй зонi 1еРЗ) примщень [1-3]. Аналiз ще1 лiтератури зас-вiдчуе, що за 1зА, 1еЗО (чи 4РЗ) повинна не бшьше нiж на 3оС перевищувати 1зА, але < 28оС (не зрозумшо, чому власне +3оС). За 1зА > 25оС, згiдно з приписами [1, 3], для виробничих примщень з теплонапругою qя:
• дя< 20 ккал/(годм3) - 1вРЗ не бшьше 4А + 3оС, але < 31 оС;
• < 20 ккал/(годм3) - 1вРЗ не бшьше + 5оС, але < 33оС (не зрозумшо, чому величини +3оС [ +5оС е незмшними).
Однак у житлово-громадських i адмiнiстративно-побутових примь щеннях [1-3] допускний температурний рiвень не обмежений, а температуру 1е.ю рекомендовано приймати такою, що не перевищуе бшьше шж на 3оС
температуру що суперечить однiй з основних задач вентилювання примь щення - забезпеченосп нормативно допустимого термiчного рiвня для пере-бування людей 1е,ЗО< 28оС. Окрiм цього, у приписах вичизняно! нормативно! лiтератури не вказано можливого дiапазону вiдхилень вiд нормованих температур 1&зю i не враховано залежносп цих температур вщ температури межевого зовнiшнього (поряд з будiвлею) повiтря 3 подiбно як це рекомендовано приписами шоземно! лгтератури, наприклад [5, 6].
Табл. Температура внутршнього повiтря РЗ (1вРЗ примщень з термiчним виробництвом i обробленням гарячих виробiв та и залежтсть вид температури межевого зовшшнього повтря [6]
Температура межевого зовшшнього повпря, оС 1вРЗ максимальна, оС 1еРЗ рекомендована, оС
вироби тепт вироби гаряч1 вироби тепл1 вироби гарячi
-18...+10 23±3 26±3 18±3 23±3
+10...+26 28±3 32±3 26±3* 29±3*
+26.+32 31*1* 35й 29й* 32±1ф
Заувага. * - Найчастше досягаеться через охолодження готованого (зовшшнього) повтря
Пiд час проектування СВ у ХПР температура 1&ЗО громадських, житло-вих, офюних i адмiнiстративно-побутових примiщень або геРЗ виробничих примiщень нормуеться однозначно залежно вiд призначення примiщень [13]. Регламентоваш розрахунковi параметри внутрiшнього повиря (температура ts, рухомiсть V i вiдносна вологiсть фб) повинш забезпечуватись при всiх станах зовшшнього повiтря в межах розрахункових параметрiв категорп Б для ХПР. У цей рiчний перiод у рiзних обiгрiваних примiщеннях у час, коли вони не використовуються i в неробочий час, слiд приймати нижчу вiд розрахунково!, але не нижчу +5 оС, забезпечуючи вiдновлення розрахунково!
до початку задiяння примiщення або до початку роботи [1,3]. Зпдно з [2], у ХПР у виробничих примщеннях, за вщсутносп джерел явного тепла, рекомендовано геРЗ = 10 оС, а за наявностi теплоджерел - екожмчно доцiльну, але не нижче 5 оС.
Задача дослщження. Узалежнити особливостi визначення розрахункових параметрiв притiчного, внутрiшнього РЗ (чи ЗО) i витiчного повiтря у вентильованих у теплий (лггнш) перюд року (ТПР) примiщеннях вiд визна-чальних чинникiв впливу, насамперед вщ схеми перетiкання повiтря через примщення, що позв'язана з видом i мiсцерозмiщенням повпророзподшьни-кiв (ПР) та параметрами сформованих ними струмешв на рiвнi РЗ (ЗО), а та-кож мiсцерозмiщенням i видом повiтровитiкачiв (ПВ).
Результати досл1джень. У приписах лггератури [1-3] недостатньо уваги придшено вибору розрахункових параметрiв притiчного i витiчного по-вiтря, не проаналiзований !х зв'язок з визначальними чинниками впливу, наприклад з видом повиророзподшення i зi схемою перетжання повiтря через примiщення.
Коректне визначення температур припчного 1пр i випчного геит повгт-ря е надзвичайно важливим чинником достовiрного визначення розрахунко-
вого повпрообмшу вентильованих примщень у ТПР i забезпечення 1х яюс-ного вентилювання.
У лiтературi [3] наявнi рекомендацп щодо визначення температури притiчного повпря у системах мехашчно1 вентиляцп без попереднього готу-вання повиря, а також з попередшм контактним (адiабатичним) i опосеред-кованим (в теплообмшнику) охолодженням чи нагрiванням повiтря. Нагрь вання повiтря вентилятором пов'язано з його повним тиском, що е правиль-ним допущенням, яке узгоджуеться з результатами експериментальних досль джень [4]. Однак такий тдхщ е надто спрощеним i не враховуе, наприклад, виду повiтророзподiлення i схеми перетжання повiтря через примiщення.
Адже вщомо, що визначальними чинниками впливу на зростання температури повпря у струмеш (струменях), сформованими повпророзподшю-вачами (ПР), е рiвень 1х розмiщення у примщенш, вид сформованих струме -нiв i схема перетжання повiтря через примiщення [5].
Наприклад, у разi розподiлення повiтря джерельними сферично про-фiльованими пiдлоговими i низькими цилiндричними припiдлоговими ПР припчного повiтря з температурою tnp, до нього мшмально домiшуеться нав-колишне повiтря, а тому teP3 = tnp+ 0,5... 1 оС. Внаслщок цього ефекту можна в розширеному часовому дiапазонi, як притiчне, використовувати зовшшне по-вiтря за температур t3 < 27.. .26 оС або i 28 оС (у житлово- громадських примь щеннях), а у виробничих з t3 < 30,5 оС, або навiть 31 оС (при затiканнi зов-нiшнього повпря безпосередньо в РЗ через регульоваш за площею конструк-цiйнi отвори зовшшшх огороджень), що забезпечить вщповщний економiч-ний ефект (зменшення температурного дiапазону штучного охолодження го-тованого повиря).
У випадках, коли визначена зпдно з рекомендацiями [1-3] величина tB.30 (te.p3) перевищуватиме 28 оС (або te.p3>31 °С, необхiдно у повiтроготувачi (ПГ) передбачити теплообмiнник для сухого (або контактно-мокрого) охолодження готованого (переважно зовшшнього) повпря. Мокре охолодження, наприклад адiабатичне чи полиротчне, не рекомендуеться з мiркувань ш-тенсивного розвитку у повiтряно-водному середовищi хвороботворних мж-роорганiзмiв.
Доцiльно передбачати сухе повпроохолодження (чи подiбне повпро-охолодження без скраплювання чи зi скраплюванням iз повiтря водяно1 пари), але в цьому випадку для охолодження холодоносiя, який рухаеться у трубках теплообмшника, потрiбна холодильна машина. Особливосп визначення температури припчного повiтря для випадкiв розподшення неготова-ного зовнiшнього повiтря i для випадкiв його сухого охолодження зображено на рис. 1. На I-d дiаграму наносять, зпдно з розрахунковими параметрами t3A та 13.А, точку З. На 1оС вище точки З, по променю d3 = const (сухе на^вання у вентиляторi i трубопроводах), наносять точку П, яка характеризуе параметри припчного повиря (на виходi iз ПР). З точки П будують допомiжний промiнь s = (вертикаль) i на його перетиш з температурою teP3 = tnp + Atp (де Atp -розрахунковий перепад температур (рис. 2)) отримують точку В, яка засвщ-
чуе температуру повиря в РЗ чи (ЗО). На перетиш iзотерми tBum i допомiжно-го променя s = отримують точку Bj яка характеризуе параметри випчного повiтря. Якщо температура te.30 > 28 оС (чи teP3 > 31 оС), то передбачають су-хе охолодження готованого повиря, наприклад до температури tax (точка О, рис. 1). Д^ на перетинi iзотерми t пр = t^ + 1 з d3 = const визначають поло-ження точки П , яка характеризуе температуру термiчно готованого припч-ного повпря. Далi визначають температуру te.30 = tnp* + Atp, яка повинна вщпо-вiдати умовам термiчного комфорту i не перевищувати 28оС (teP3 < 31 оС).
Пюля визначення температури внутрiшнього повiтря te,30 чи teP3 (рис. 1) уточнюють iншi параметри внутрiшнього повiтря РЗ (чи ЗО). Для цього, на пiдставi баланшв повного тепла AQ6nп, Вт, i вологовидiлень Мвл, км/год визначають тепловологiсне вiдношення s = 3,6-AQ(,JM<m, кДж/кг (власне процес змiшування притiчного повiтря з навколишшм внутрiшнiм повiтрям у напрямку поширення струменя (струменiв), сформованих ПР). Для цього на I-d дiаграмi з точки iз параметрами t = 0oC, d = 0 г/кг, будують промiнь s, а попм з точки П або точки П промшь s' (або s ) паралельний s i на його перетинi з iзотермою te.P3 (або 4*РЗ) отримують точку В'у (чи точку В ) з уточненими параметрами внутршнього повиря РЗ (Ia Р3, deP3, q>& Р3) чи
Необхiдно враховувати, що: • при розподшенш прилчного повггря через лопатко-завихрювальш тдлогов1 ПР температура = п + 1.. .3 оС (конкретна чисельна величина, зазначено-го температурного д1апазону 1.3 оС, мае уточнюватись розрахунком стру-мен1в, сформованим таким ПР);
• при розподшенш припчного повпря джерельними цилшдричними (фшьтра-цшними) пристшними (приколонними) ПР з горизонтально скерованими струменями у громадських (офгсних) примщеннях можна приймати ,вРЗ = п + 1.1,5 оС (залежно ввд далекобшноста струмешв), а у виробничих примь щеннях з1 значними тепловидшеннями в них навпъ ,вРЗ = ,пр + 1.2,5 оС;
• при ежекцшно-перемшувальному повпророзподшенш, за схеми перетжання повпря "зверху-вниз" з витоком повпря через ршном1рно розмщеш тдлого-в1 повпровшжач1 (ПВ) нормоваш температурно-швидюсш параметри внут-ршнього повпря у всьому простор1 РЗ, з допускними вщхиленнями, можна забезпечити лише при ршном1рност1 цих параметр1в по вс1й площ1 верхнього р1вня РЗ. У цьому випадку, у всьому простор! РЗ виникатиме майже повне (а в щеальповне) перемшувальне перетжання повпря через нього, а температура випчного повпря ,вит приблизно дор1внюватиме ,вРЗ. Температуру випчного повiтря визначають за величиною показника
температурно! ефективносп загального вентилювання примщення т, [4, 5]:
Ш, = (^в.РЗ-^пр)/(^вит-^пр), (1)
де: tв.РЗ, tпр, иит - температури, вщповщно, внутрiшнього РЗ, притiчного i ви-пчного повiтря, С.
Величина mt визначально залежить вiд схеми перетжання повiтря через примiщення (рис. 2):
• за схеми перетжання повпря зпдно з рис. 2, а, - ш,= 0.9.0.98 (активне перемшувальне перетжання);
• за схеми перетжання повпря зпдно з рис. 2, Ь, - ш,= 0.4.0.5 (умовно-актив-не термовипиральне вентилювання);
• за схеми перетжання повпря зпдно з рис. 2, с, - ш, < 0,1 - активне термови-пиральне вентилювання;
• за схеми перетжання повпря зпдно з рис. 2, (1, - ш, = 0.2.0.4 - термовипиральне вентилювання.
Маючи чисельну величину т,, визначають температуру випчного повпря за формулою:
РЗ-,пр)/ш,, °С. (2)
На перетинi променя е' з iзотермою ,вит (рис. 1) отримують точку В у, що характеризуе параметри випчного повiтря (Твит, d"вuт), або на перетиш
ж * **
променя е з iзотермою , вмтотримують точку В , яка також характеризуе параметри випчного пов^я. Маючи параметри припчного, внутрiшнього РЗ (чи ЗО) i витiчного повiтря визначають розрахунковi повiтрообмiни загального припчно-випчного вентилювання примiщення (за вiдсутностi системи мюцево! вентиляцп або !! наявносп).
За схеми перетiкання згiдно з рис. 2, а параметри повпря на виходi iз ПР (власне ,пр, упр) потрiбно визначати попередшм розрахунком сформованих ПР струменiв при забезпеченш у верхньому рiвнi РЗ нормованих ,в.РЗ i у& РЗ. Очевидно, що ,пр i упр залежатимуть вiд вiдстанi Ь (рис. 2, а), або вщ траекто-рп руху початково скерованого струменя. Якщо припчш струменi рiвномiрно перекриватимуть верхнiй рiвень РЗ по всш площi, то у всьому просторi РЗ сформуеться повнiстю перемiшувальне перетжання повпря, а отже, i рiвно-мiрнi параметри внутрiшнього повiтря. Маючи уточнен параметри припчно-
го (т. П або т. П), внутршнього у ЗО (РЗ) (т. Ву i т. В ) i витiчного (т. В у i т. В ) повлря на пiдставi тепловологiсних балансних рiвнянь вентильованого примiщення визначають його повпрообмш [5].
Рис. 2. ДеяК схеми перетгкання повтря через примщення i eidnoeidm розрахун-Koei перепади температур Atp = t^i-t^: а) "зеерху-ениз" при ежекцшно-перемжу-вальному повтророзподтент з витоком повтря через pieHOMipHO розмщен тдло-говi nовimpовиmiкачi (ПВ) - Atp = 2...10"С (уточнюютьсярозрахунком прumi4Hux струметв, сформованих ПР i визначально залежна вiд висоти розмщення ПР); mt = 0,9... до &1,0 (активне перемшувальне вентилювання); b) "знизу-доверху" при закру-чувально-ежекцшному повтророзподтент через niдлоговi завихрювальт ПР та piв-номipнорозмщених пристельових (стельових) ПВ -Atp = 1...3°С (уточнюетьсярозрахунком npumiчнuх струметв); mt = 0,4... 0,5 (умовно-активне термовипиральне вентилювання); с) "знизу-доверху" при тдлоговому джерельному повтророзподыен-ш ipiвномipнорозмщених стельових плафонно-щыинних ПВ - Atp = 0,5...1,0оС; mt вiд =0 до 0,1 (активне термовипиральне вентилювання); d) "збоку-убж-догори"за присттного (приколонного) джерельного повтророзподыення через цилтдричн ПР таpiвномipнорозмщених стельових (пристельових) ПВ - Atp = 1...1,5оС (залежно вiд далекобiйносmi сформованих ПР струметв (потоюв)); mt = 0,2... 0,3 (термовипиральне вентилювання); при застосуванн панельних ПР, коли наявна бiчна ежекщя навколишнього повтря, величина Atp може перевищувати 1,5оС
Висновки:
. Дотепер вибiр розрахункових параметрiв основних видiв повпря у про-цесах вентилювання примщень не пов'язують з визначальними чинника-ми впливу. Потребуе уточнення вибiр розрахункових параметрiв межевого зовшшнього повпря.
Запропоновано визначати на етат проектування для теплого (линього) перюду року розрахунковi параметри прилчного, внутршнього робочо! зони (зони обслуговування) i випчного повпря з урахуванням парамет-рiв межевого зовшшнього повпря, виду повпророзподшення, схеми пе-ретжання повпря через примщення i показника гермiчноl ефективност його загального вентилювання.
1.
Л1тература
Изд-
1. СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М. во ЦИТП Госстроя СССР, 1987. - 64 с.
2. СНиП 2.04.05-91*. Отопления, вентиляция и кондиционирование : Изд. неофициальное. - К. : Вид-во ЗНИИЭП, 1996. - 66 с.
3. Внутренние санитарно-технические устройства. - Ч. II. Вентиляция и кондиционирование воздуха : справ. проектировщика / под ред. И.Г. Староверова. - М. : Стройиздат, 1977. -502 с.
4. Тлумачення термтав з вентилювання примщень : метод. вказ1вки з курсу "Вентиля-щя" для студ. базового напрямку 6.0921 "Буд1вництво", спещальност 7.092108 "Теплогазо-
постачання i вентиляцiя" (MaricTp) / укл. : С.С. Жуковський, О.Т. Возняк. - Львiв : Вид-во НУ '^bBiBCbKa полiтехнiка", 2008. - 24 с.
5. Жуковський С.С. Вентилювання примщень : навч. посiбн. / С.С. Жуковський та ш. -Львiв : Вид-во НУ " Львiвська полггехшка", 2007. - 491 с.
6. DIN 33403, Teil 1.3 (484 bis 6.88). Klima am Arbeitsplatz.
Жуковский С.С., Гудз РА. Особенности определения расчетных параметров основных видов воздуха в процессах общеобменного механического вентилирования помещения
Предложено определять расчетные параметры основных видов воздуха в процессах общеобменного вентилирования помещений в теплый (летний) период года с учетом: параметров пограничного наружного воздуха, вида воздухораспределения, схемы перетекания воздуха через помещение и показателя термической эффективности вентилирования.
Ключевые слова: общеобменное вентилирование, расчетные параметры воздуха, рабочая зона, зона обслуживания, температура, вид воздухораспределения, воздухообмен помещения.
Zhukovskyy S.S., Hudz RA. Features determination calculated parameters of the main types of air in the process of general mechanical ventilation of premises
It is proposed to determine the parameters of the main types of air in the process of general ventilation lodgment in the warm (summer) season, taking into account parameters of adjacent outdoor air the type of air distribution, circuit flow of air through lodgment and thermal efficiency of ventilation.
Keywords: general ventilation, the calculated parameters of air, work area, temperature, type of air distribution, air exchange longment.
УДК 674.047 Аспхр. А.Б. Пилип'як1; доц. Л.Ф. Дзюба2, канд. техн. наук;
проф. I. Т. Ребезнюк1, д-р техн. наук
МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАПРУЖЕННЯ У ВУЗЬК1Й СТР1ЧКОВ1Й ПИЛЦ1 П1Д ЧАС Р1ЗАННЯ ДЕРЕВИНИ
Описано методику та експериментальну установку для дослщжування змши напруження у стрiчковiй пилщ залежно вщ трьох чиннигав: напруження попередньо-го натягу; ширини полотна пилки; висоти пропилу.
Ключовг слова: експериментальна установка, вузька стрiчкова пилка, напруження в полотш пилки.
Одним з чинниюв, який ютотно позначаеться на роботоздатносп стрiчковоl пилки, е напруження у !! полотш. Зпдно з [1], це напруження може змшюватися тд час пиляння деревини на 30-40 %. Така змша напруження може призвести до втрати полотном стрiчковоl пилки динамiчноl стшкосп. Спрогнозувати, цю зм^ на пiдставi розраховування на сьогодш не можна, оскшьки у науково-техшчних працях немае вщповщних математичних за-лежностей. Тому, щоб уточнити величину змши напруження в полотш пилки та створити математичну залежшсть для !! описування залежно вщ рiзних важливих факторiв, потрiбно провести експериментальне дослщження.
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в; 2Льв1вський ДУ БЖД
