Особливості використання мікроелементів в раціонах годівлі відлучених поросят Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.4.087

Юлевич О.1., к.т.н., доцент, Крамаренко С.С., к.б.н., доцент Черненко А.В., ст.викладач, Дехтяр Ю.Ф., асистент © Миколтеський державный аграрный утверситет

ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В В РАЦ1ОНАХ ГОД1ВЛ1 В1ДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ

Розглянуто вплив окремих м1кроелемент1в на показники добових прирост1в вгдлучених поросят поргд велика бма, дюрок украгнськог селекцп та помгсей ландрас х велика бма. Показано, що збыьшення ктькостг залгза та м1д1 врацюнах позитивно впливають на показники продуктивност1 тварин.

Ключовi слова: мжроелементи, добовг прирости, вгдлучет поросята

Вступ. Виршення задачi забезпечення населення Укра1ни м'ясом i мясопродуктами в значнш Mipi залежить вщ ефективност ведення галузi свинарства. Бюлопчна особливiсть свиней - багатоплiднiсть, скоростиглють, добра оплата кормiв, нетривалий перюд супоросностi забезпечують ще! галузi тваринництва одне з основних мiсць у м'ясному балансi держави.

Найбiльш коштовною частиною при вирощуваннi свиней е корми, вона складае 60-70% вЫх витрат, тому дуже ретельно дослщжуеться доцiльнiсть використання кормових добавок, особливо, коли вартшть основних складових ращону вiдносно висока. Тому необхiдне ч^ке розумiння тих переваг, якi отримуе виробництво при включеннi в корми мшроелеменив, вiтамiнiв та iнших бюлопчно активних речовин. Особливу увагу слщ звернути на використання в годiвлi свиней мiкроелементiв, оскiльки про доцшьшсть !х використання свiдчать показники, що отримують лише через певний промiжок часу [1].

Норми введення мшроелеменив встановити досить складно, i тому за основу береться передбачений мшмальний рiвень за умовою максимально! дп для подолання дефiциту, а не лише для збшьшення продуктивностi або стимулювання iмунiтету. Дослiдження щодо вивчення норм потреби мiкроелементiв, якi проводилися кiлька десяткiв рокiв тому, суттево вiдрiзняються вiд прийнятих в сучасному свинарства Аналiз даних стосовно використання мшеральних добавок в рiзних крашах Свропейського Союзу [1, 2, 4, 9] виявив значну варiативнiсть в нормах, як в три - чотири рази перебшьшують iснуючи в нашш кра!ш.

При складаннi ращошв необхiдно також враховувати той факт, що вмшт мiкроелементiв варiюеться залежно вiд регiону, клiматичних умов та ш. Крiм того, проведенi дослщження [6, 7] виявили, що спостер^аеться тенденцiя зниження кiлькостi, насамперед, залiза, мiдi, цинку i марганцю в концентрованих кормах для свиней.

Тому, метою нашо! роботи була ощнка впливу кiлькiсних показникiв

© Юлевич О.1., Крамаренко С.С., Черненко А.В., Дехтяр Ю.Ф., 2008

283

вмюту окремих м1кроелемент1в в ращонах годiвлi вщлучених поросят на величину !х добових прирост1в у певт перiоди росту i розвитку.

Матер1али i методи. Дослiдження проводилися протягом 2005-2007 роюв на поросятах породи дюрок укра!нсько! селекци (ДУС), велика бiла (ВБ) i помiсних тваринах порiд велика бша та ландрас (ПС). Науково-господарський дослщ проводився на свино-товарнiй фермi агрофiрми „Миг-Сервк-Агро" Новоодеського району Микола!всько! областi.

Пiддослiднi групи поросят формувались i3 свинок i кабанчикiв за принципом груп-аналопв з урахуванням походження, живо! маси, стат1, вiку. Застосовувався груповий метод годiвлi пiддослiдних тварин. Основний ращон (ОР1) годiвлi для поросят контрольних i дослiдних груп був однаковим i складався з горохово!, ячмшно!, кукурудзяно! i пшенично! дертi, сухих вiдвiйок, макухи соево!, добавок знефтореного фосфату, вапняку i кухонно! солi, а рацiон, що використовувався з 43-денного вiку (ОР2) мав такий самий склад, за вийнятком вiдвiйок i з шшим спiввiдношенням горохово! i пшенично! дерт1

Оцiнювався вплив вiтамiнно-мiнерального премiксу англшсько! фiрми „Frank Wright'^ рiст i розвиток поросят з 5-ти та 28-ми денного в1ку при вщлученш у 28 днiв, та з 43-денного в1ку при вiдлученнi у 60 дшв (табл.1).

Таблиця 1

Схема проведення дослщу_

Група Порода Юльк1сть Середня жива В1к при Схема год1вл1 залежно в1д в1ку, дн1в

тварин, маса при в1длученн1

гол1в народженш, кг дшв 5-28 29-42 43-60 61-90

I к ВБ 10 1,35 ± 0,12 28 Молоко матерi ОР: ОР2 ОР2

Молоко ОР: + 0,5% прем1кс

II ВБ 10 1,34 ± 0,14 28 матерi + 1,25 г ОР2 + 0,5% прем1кс ОР2 + 0,5% прем1кс

премшс

III к ДУС 20 1,17 ± 0,04 28 Молоко матерi ОР! ОР2 ОР2

Молоко

IV ДУС 20 1,18 ± 0,02 28 матерi + 1,25 г премiкс ОР! + 0,5% прем1кс ОР2 + 0,5% прем1кс ОР2 + 0,5% прем1кс

Молоко

V ПС 12 1,21 ± 0,13 28 матерi + 1,25 г премiкс ОР1 + 0,5% прем1кс ОР2 + 0,5% прем1кс ОР2 + 0,5% прем1кс

Молоко

VI ПС 12 1,20 ± 0,14 60 Молоко матерi Молоко матер1 матер1 + 0,5% прем1кс ОР2 + 0,5% прем1кс

VII к ПС 12 1,21 ± 0,12 60 Молоко матерi Молоко матер1 Молоко матер1 ОР2

284

Зважування поросят було iндивiдуальним, проводилось щомшяця у вщ 28, 60 i 90 дшв. Додатково визначалась жива маса поросят у 42 - денному вщ за принципом випадково! вибiрки (табл. 2).

Результати дослщження. Як свщчать отриманi данi, рiзниця живо! маси тварин, яю споживали премжс, у порiвняннi з контрольними групами наприкшщ дослiду склала для поросят породи велика бша - 8,8%, для дюроюв украшсько! селекци - 6,2%, а для помюних, з урахуванням строкiв вiдлучення -23,5%.

Таблиця 2

Показники живо'1 маси поросят в р1зн1 в1ков1 першди_

Група Порода В1к, дшв

28 42 60 90

I к ВБ 6,01±0,30 12,53±1,27 18,25±1,39 35,65±2,36

II ВБ 6,92±0,33** 13,62±1,28** 19,85±1,42* 38,78±2,26**

III к ДУС 6,75±0,24 12,03±1,64 17,69±1,34 36,05±1,46

IV ДУС 7,35±0,25*** 12,48±1,38* 18,50±0,97* 38,28±1,55***

V ПС 7,32±0,17** 13,71±1,15** 18,51±1,18*** 37,26±2,16**

VI ПС 6,91±0,26* 13,12±1,08* 17,85±1,25** 36,15±2,24*

VII к ПС 6,90±0,15 13,10± 1,18 16,93±1,24 30,17±2,18

Примтка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

Оскшьки основнi рацiони годiвлi були однаковими, а рiзниця полягала в додатковому використаннi премiксу тваринами дослщних груп, для оцiнки впливу компонент премiксу на !х показники енерги росту проведено аналiз величини середньодобових приросив поросят як з початку дослщу, так i за певш перiоди: I перiод - з 5 по 28 день; II перюд - з 29 по 42 день; III перюд - з 43 по 60 день; IV перюд - з 61 по 90 день (табл.3).

Аналiз отриманих показниюв свщчить, що протягом дослiду середньодобовi прирости тварин поступово збiльшуються, за винятком помшних поросят (групи V, VI, VII), для яких в третьому перiодi спостерiгаeться незначне зниження величини приросив на 2,2 - 7,5%. Необхщно вiдмiтити також, що третiй перюд для тварин вах груп е критичним, оскiльки в цей час зростання маси тварин уповшьнюеться, навт у порiвняннi з другим перюдом. З одного боку це може бути пов'язано iз змiною рацюну, що завжди викликае тимчасовий стрес у поросят, з шшого - за винятком вщвшок i переходом з використання бiлкiв як тваринного так i рослинного походження лише на рослинш бiлки, якi засвоюються органiзмом значно гiрше - на 78-82% проти 92-95% [4]. Порiвняння показниюв середньодобових приросив, якi спостер^алися за певний перiод, висвiтлюе закономiрнiсть, що властива для всiх дослщних перiодiв, - прирости маси тварин, яю отримували премiкс вище, шж в контрольних групах - на 2-3% в другому, на 6-9% в третьому i на 8-29% в четвертому перюдь

285

Таблиця 3

Показники середньодобових приросте поросят в певт першдн розвнтку, г

Група I перюд II перюд III перiод IV перiод

вщ за перюд вщ за перюд вад за перюд

початку початку початку

досл1ду досл1ду дослiду

I к 166,43 266,19 465,71 281,67 317,78 381,11 580,00

± 0,09** ± 0,15 ± 0,21 ± 0,53 ± 0,64 ± 0,41 ± 0,26

II 199,29 299,38 478,57 308,50 346,11 416,00 631,00

± 0,12* ± 0,33** ± 0,41** ± 0,51* ± 0,42* ± 0,51** ± 0,55*

III к 199,29 258,57 377,14 275,33 314,44 387,56 612,00

± 0,08 ± 0,35 ± 0,23 ± 0,28 ± 0,34 ± 0,46 ± 0,37

IV 220,36 269,05 366,43 288,67 334,44 412,22 659,33

± 0,11*** ± 0,24* ± 0,26** ± 0,34* ± 0 41*** ± 0,36* ± 0,42***

V 218,21 297,62 456,43 288,33 266,67 400,56 625,00

± 0,31* ± 0,09** ± 0,17* ± 0,27* ± 0,25** ± 0,28* ± 0,35**

VI 203,93 283,81 443,57 277,50 262,78 388,33 610,00

± 0,22* ± 0,15*** ± 0,22** ± 0,19* ± 0,33* ± 0,31* ± 0,28*

VII к 203,21 283,10 442,86 262,00 212,76 321,78 441,33

± 0,17 ± 0,28 ± 0,14 ± 0,20 ± 0,26 ± 0,28 ± 0,34

Примтка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

Рашше було встановлено [3], що причинами змши функщональних вщправлень в оргашзм1 е порушення технологи утримання I повнощнност год1вл1. Мехашзм ди цих фактор1в може бути р1зним, але юнцевим результатом цього впливу завжди е розлади в обмш1 речовин.

Оскшьки ращони год1вл1 поросят розр1знялися лише використанням або вщсутшстю премжсу, було проанал1зовано вплив вм1сту певних м1кроелемент1в на середньодобов1 прирости тварин. Ощнка здшснювалась в окрем1 дослщш перюди росту I розвитку поросят. Був проведений двофакторний дисперсшний анал1з залежност показниюв приросту вщ в1ку та типу ращону год1вл1 тварин [8]. Виявлено, що продуктившсть поросят в значнш м1р1 пов'язана з вшом (майже на 94%), а тип год1вл1 впливае лише на 1,6%.

На рисунку 1 наведено залежшсть приросту тварин вщ величини вщхилення вщ норми вмюту зал1за та йоду.

Оскшьки зал1зо входить до складу гемоглоб1ну, головними функщями зал1за в оргашзм1 тварин вважаеться транспорт кисню з легешв до кл1тин оргашв та тканин I катал1тична д1я в процесах дихання у склад1 ферментв каталази та пероксидази. Основна бюлопчна роль зал1за - перемщення електрошв дихальним ланцюгом [5]. Збшьшення вмюту зал1за в два рази в ращонах поросят дослщних груп забезпечуе покращення приросту на 8- 23%. Це може свщчити про те, що кшькюш показники потреби у зал1з1 в довщниках не зовЫм вщповщають шнуючим вимогам тварин пщ час !х росту. Роль йоду в оргашзм1 пов'язують з синтезом I обмшом тирощних гормошв, що здшснюють гуморальну регулящю багатьох ф1зюлопчних функцш [3, 5]. В ращонах поросят дослщних груп перебшьшення вмюту йоду, особливо в другому та

286

третьому перюдах, не оказуе позитивного впливу на показники приросту поросят. Лише в останньому дослщному перiодi зростання вмюту йоду в рацюнах в 1,8 рази посилюе енергiю росту тварин на 12-26% (рис.1). Можливо це пов'язано з тим, що надмiрна юлыксть йоду в рацiонах перших перiодiв певною мiрою пригнiчуе синтез ирощних гормонiв i, вiдповiдно, уповшьнюе обмiннi процеси, а наприкiнцi дослщу незначне збiльшення йоду вiдповiдае потребам оргашзму в цей перiод розвитку поросят.

Рис. 1. Вплив вщхнлень вщ норми вмкту зал1за та йоду в ращонах год1вл1 на показники приросту вщлучених поросят

Проведено також дослщження залежностi вмiсту мвд та цинку в рацiонах на показники добових приросив поросят (рис.2).

Мщь входить до складу багатьох ферментних систем, у тому чи^ в систему утворення пiгменту мелашну. Вона бере участь у синтезi гемоглобiну. Дефiцит мiдi в ращош викликае анемiю, зниження iнтенсивностi росту i вiдкладення жиру [5].

Мщь посилюе перетворення залiза органiзмом в зв'язану форму, чим прискорюе синтез гемоглобiну, що е необхiдним для рано вщлучених поросят. А тому вмют мiдi в рацiонах збшьшений на 60-80% також позитивно впливае на прирют. Але подальше И збшьшення майже в 3-4 рази не покращуе показники вагового росту, це насамперед пов'язано з тим, що при тривалому И надлишку спостер^аеться пригнiчення синтезу гемоглобiну.

Фiзiологiчнi функцп цинку можна умовно роздшити на двi категори -ферментативна функщя i участь у синтезi бiлка в органiзмi тварин. Близько 40 ферменив мiстять цинк як сво! активнi центри. Цинк також входить до складу

287

гормону 1нсул1ну, впливае на р1ст 1 розвиток, процеси утворення юстяка 1 кров1. Цинк необхщний для нормального розвитку епщермальних тканин, зв'язаний з обмшом бшюв, жир1в, вуглевод1в, нуклешових кислот, мшеральних речовин \ водним обмшом [1, 2]. У поросят дослщних груп нестач1 цинку не спостер1гаеться, що позитивно впливае на !х прирости, але, незважаючи на те, що свиш здатш витримувати значне передозування цинку в корм1 [5] його надм1рна юльюсть у IV перюд1 майже в 7 раз1в, навряд чи доцшьна, осюльки збшьшення прирост1в спостер1гаеться у двох групах, а в шших цей показник зменшуеться (рис.2).

Рис. 2. Вплив вщхнлень вщ норми вмкту мвд та цинку в ращонах год1в.л на показники приросту вiдлученн\ поросят

Вмют марганцю також мае значний вплив на прирости дослщних поросят (рис.3). Перевищення його вмюту в ращонах в ус перюди майже в 1,5 рази забезпечуе висою прирости у поросят дослщних груп. Адже, вважають, що марганець активуе р1зномаштш металомютю ферментативш системи в оргашзмг Тому вш ютотно впливае на обмш вуглевод1в, жир1в, бшюв. При його дефщит спостер1гаеться зниження штенсивност росту, ненормальний розвиток юстяка та шше [9].

На рисунку 3 також наведено залежшсть енерги росту поросят вщ вмюту в ращонах кобальту. В ус перюди, кр1м першого, в ращонах контрольних \ дослщних груп спостер1гаеться нестача кобальту вщ 38 до 88%. При цьому прирости також мали певний характер змш. Осюльки кобальт входить до складу цианкобалам1ну (в1тамш В12), вш потр1бен для стимуляци д1яльност1 мшрофлори I синтезу в1там1ну В12. У склад1 останнього кобальт бере участь у

288

метаболiзмi бшюв, вуглеводiв, мшеральних речовин, активуючи низку ферментативних реакцш [3]. Нестача кобальту в ращонах може компенсуватися, як наведено в [9], вшьним доступом тварин до фекалш, оскiльки в^амш В12 виробляеться мiкрофлорою слшо! кишки.

Перл-од/дослл_дна трупа

Рис. 3. Вплив вщхилень вщ норми вмпсту кобальту та марганцю в ращонах год1вл1 на показники приросту вщлучених поросят

Висновки. Сучаснi високопродуктивнi генотипи свиней вимагають бiльш високу кшькють введення мiкроелементiв, нiж це рекомендовано у довщниках. Введення дозувань, як вiдповiдають потребам тварин дозволить не тшьки збiльшити 1х продуктивнiсть, але й покращити стан здоров'я i життездатнiсть.

Визначення мiкроелементного складу кормiв рацiонiв поросят дають змогу бшьш рацiонально й ефективно використовувати корми в годiвлi свиней, повноцiнно проводити балансування рацiонiв за вмiстом поживних речовин i забезпечувати при цьому пiдвищення продуктивностi тварин, збереженiсть нащадюв та 1х рiст i розвиток.

Лтгература

1. Брюс Мулан, Аракели Хернандес, Джон Пласке Современные подходы к кормлению свиней: микроэлементы, метаболiзм и окружающая середа // Ефективне тваринництво.- 2007.- №2.- С.41-48

2. Вильям Г. Органические минералы для свиней: новая версия // Ефективне тваринництво.- 2005.- №7.- С.24-28.

289

3. Владимиров В.Л., Самотин В.Т., Науменко П.А. К вопросу о биохимическом контроле в животноводстве // Ефективне тваринництво.-2005.-№3.-С.30-39

4. Главные факторы, влияющие на продуктивность поросят-отъемышей // Ефективне тваринництво.- 2005.- №5.- С.5-11.

5. Клщенко Г.Т., Кулик М.Ф.Мшеральне живлення тварин.- К.: Свгт,2001.-575с.

6. Майстренко А. Мшроелементний склад кормiв для свиней степово! зони Укра1ни // Тваринництво Укра1ни.- 2007.- № 12.- С.33-35

7. Юлевич О.1., Дехтяр Ю.Ф. Аналiз хiмiчного складу кормiв Микола1'всько1 областi // Вшник аграрно! науки Причорномор'я. - 2004.- №4.- С.167-173

8. Юлевич О.1., Стародубцева А.В. Спосiб оцiнки впливу окремих компонентiв рацiону годiвлi на величину приросту вщлучених поросят // Тези доповiвей студентсько! науково! конференци.- МДАУ, 2008.- С. 3436

9. Mateos G.G., Lazaro R., Valencia D.G. // Ефективш корми та годiвля.- 2006.-№2.- С.9-19

Summary

Yulevich H., Kramarenko S., Chernenko A., Dechtyar Yu.

THE PECULAITES OF THE MICROELENENT'S CONTENTS IN THE NUTRITION RATION OF THE POST-WEANING PIGLETS

The influence of the some microelement's contents in the nutrition ration on the average weight per day of the post-weaning piglets of Large White, Duroc (Ukranian selection) and Landrace x Large White were investigated. It is shown, that increased of the Fe and Cu content in the nutrition ration has positively influence on the animal production.

Key words: microelement, average weight per day, post-weaning piglets

Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008

290