CC BY
27
of practical implication, it is necessary to discuss its shortcomings in accordance with modern ideas about the functioning of mitochondria. Etiological classification can be viewed as the most acceptable for practitioners. This classification is simpler and most suitable for future practitioners, as it enables after the analysis of certain parameters of gas composition in the blood to establish the causes of the development of hypoxic state and to choose the proper treatment and prophylactic measures to correct the effects caused by etiological factor. This article offers students a simple and effective algorithm for determining the type of hypoxia by indicators of blood gas composition. The algorithm includes five successive steps: 1) to rule out the presence of hypoxic hypoxia; 2) to rule out the presence of respiratory (breathing) hypoxia; 3) to exclude haemic (blood) hypoxia; 4) to exclude the presence of circulatory (hemodynamic) hypoxia; 5) to exclude the presence of tissue (histotoxic) hypoxia. Conclusion. The use of this methodological approach in teaching students the pathophysiology of hypoxic conditions will improve the quality of education, increase the level of students' readiness to the licensing exam KROK-1 and provide with the practical skills needed to assess blood gas composition that are applicable in other clinical disciplines.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.146 УДК: 378.147+37.091.212 Атаманчук О.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ ВИБ1РКОВИХ ДИСЦИПЛ1Н КАФЕДРОЮ Г1СТОЛОГИ, ЦИТОЛОГИ ТА ЕМБРЮЛОГИ 1ФНМУ
1вано-Франшський нацюнальний медичний уыверситет
Реформування медичноУ освти та запровадження нових ос&тньо- профес/йних програм передбачае перех'д до компетентнiсно-орiентованого пдходу у пiдготовцi лiкарiв, де в результатi Ытеграц'УУ понять знання-розумння-навички формують компетенцУУ тобто здатнсть / готовнсть до профе-сшноТ д'яльност'!. На сьогодн¡, квал'ф'кований медичний фах'тець характеризуеться не тльки великим обсягом знань, але й умiнням самостшно виршувати складн! завдання. Введення в навчально-освiтнiй процес подготовки фах1вц1в магстерського рiвня вищоУ освти, спецiальностi 222 "Медицина" елективних дисципл/'н природничого спрямування веде до формування у майбутнього лiкаря необх'дного спектру загальних та фахових компетенц/й, розвитку клiнiчного мислення, посилення мотивацУ до самовдосконалення. Професорсько-викладацьким складом кафедри гстологУ, цитологи та ембрюлогП' 1вано-Франк'1вського нацонального медичного унверситету було розроблено робочi навчальн/ програми двох виб'ркових дисципл/'н '¡з актуальних роздШв медицини: "Теоретичн!' основи сучасних репродуктивних технологш" та "Морфологiчнi основи кл/тинноУ терапп" для студент/в першого курсу медичного факультету. Дан дисциплни мають велике теоретично-прикладне значення для науковоУ / практичноУ медицини, адже забезпечують поглиблене оволодння знаннями з основ регенеративноУ медицини та кл/тинноУ терапп', принципами вчення про стовбу-ров! клтини, теоретичними основами принципiв репродуктивних технологш, надають в'дпов'д на низку етичних, деонтологiчних та нормативно-правових питань Ух використання в клiнiцi. Практи-чн/ заняття проводяться на базах спецiалiзованого консультативно-лкувального в'дд'тення допо-мiжних репродуктивних технологш Державного закладу «Прикарпатський центр репродукцИ люди-ни» МОЗ УкраУни, навчально-науково-практичного центру "Мiкроскопiя". Центр обладнаний персо-нальними комп'ютерами, '¡нтерактивним мультимедйним проектором, свтловими мкроскопами лабораторного класу, cCD-вiдеокамерою, цифровою камерою, програмним забезпеченням для здй-снення анал'зу зображень. Навчальн юмнати кафедри обладнан телевiзiйними панелями, персона-льними комп'ютерами з кабельним доступом до "хмаркових" баз даних г'1столог'1чних зображень з використанням технологй "цифровоУ м/кроскопУ. Колекц/я мiкропрепаратiв у навчальнй лабора-торУУ нал'чуе близько 4 тис. екземплярiв. Вивчення запропонованих виб'ркових дисципл/'н сприяе фо-рмуванню в здобувач'т ос&ти чуткого уявлення про сучасн можливост/ допом'жних репродуктивних технологй, та можливост/ регенеративноУ медицини та кл/тинноУ терапп, Ух обмеження та перс-пективи подальшого прогресу з метою виршення проблем депопуляцИ. пдвищення ефективност! л-кування хвороб центрально'!' та периферичноУ нервовоУ систем, захворювань серцево-судинноУ та ен-докринноУ систем. Знання та навички отриман на виб'ркових дисциплнах можуть стати основою для усв 'домленого вибору майбутньоУлжарсько'У спец/альност! чи подальших наукових досл'джень. Ключов1 слова: виб1рков1 дисциплЫи, компетенцп, здобувач1 осв1ти, м1жпредметна 1нтеграц1я.
Медична ocBiTa Украши, що перебувае на сьогодшшнш час у стан реформування, передбачае пошук ефективних навчальних методiв з метою шдвищення якост подготовки випускниш рiзних осв^ых рiвнiв. З метою устшного вирн шення професшних завдань та високо'1 конку-рентоздатносп на ринку прац^ лкар сьогодення
повинен володгги вмшням швидко знаходити, аналiзувати та узагальнювати потрiбну шфор-мацш, лопчно мислити, використовуючи новi науковi знання у свош професшнш дiяльностi, оргашзовувати та вести дослщницьку дiяльнiсть. Реалiзацiя цих завдань лежить в основi компе-тентнюного шдходу подготовки фахiвцiв медич-
ними навчальними закладами [1].
У широкому розумшш "професшна компетен-^я" передбачае володшня знаннями, навичками та методами для досягнення максимального позитивного результату. Випускник вищоТ медичноТ школи повинен набути широкий спектр загаль-нокультурних та професшних компетенцiй, що передбачають несення соцiальноТ та етичноТ вщповщальносп за прийнятi рiшення, здатнiсть дiяти в нестандартних ситуацiях, готовнiсть до роботи в колектив^ здатнiсть аналiзу та оприлю-днення медичноТ шформаци на основi доказовоТ медицини, здатнютю до участi у проведеннi нау-кових дослiджень.
У викладаннi фундаментальних медичних дисциплш одним iз головних завдань викладача е формування у здобувачiв осв^и здатностi за-стосування теоретичних знань у практичнш дiя-льностi. Етап перетворення знань на вмшня, а вмiння на компетентнють найбiльш складний, тривалий, i потребуе багаторазового тренуван-ня. Метою осв^шх програм з медицини, реалн за^я яких в умовах пандемiТ COVID-19 вщбува-еться за дистанцiйною чи змшаною формами навчання, полягае у формуванш здатностi за-стосовувати набут знання, умiння, навички та розумшня з гуманiтарних, фундаментальних та професiйно-орiентованих дисциплiн для вирн шення рiзнопланових завдань у практичнiй дiя-льност лiкаря в галузi охорони здоров'я на вщ-повiднiй посадi. В цих умовах впровадження в осв^ньо-професшну програму подготовки лiкарiв елективних дисциплш природничого спрямуван-ня веде до формування у майбутнього лкаря необхщного спектру загальних та фахових ком-петенцiй, розвитку клiнiчного мислення, поси-лення мотиваци до самовдосконалення.
Метою роботи було висвп"лення способу ре-алiзацiТ компетентнiсно-орiентованого пiдходу у викладанш елективних дисциплiн кафедрою п-стологи цитологiТ та ембрiологiТ в 1вано-Франкiвському нацiональному медичному уш-верситетк
Пiд поняттям "компетен^я" у вищш медичнiй освiтi розумiють сукупнiсть якостей особистосп, заснованих на знаннях, вмшнях та способах дiя-льностi у сферi охорони здоров'я та медицини, що реалiзуються у здатностi та готовност су-часних фахiвцiв до виршення складних спе^а-лiзованих завдань керуючись особистою вщпо-вiдальнiстю та досвщом.
У сучасному iнформацiйному середовищi ва-жливим напрямом пiдготовки медичних пра^в-никiв стае розвиток здатност вчитися, що ле-жить в основi компетентнiсного пiдходу навчання. Здатнють навчатися передбачае опору на фундаментальну базу, яку у медичному вишi за-безпечують природничi i теоретичнi дисциплiни. Рiзнi навчальнi предмети мають свое оптималь-
не сшввщношення основних компонент, що ви-значаеться мюцем та роллю дисциплiни в щеа-льнiй моделi лiкаря. Тому оптимальне сшввщношення фундаментальних та компетентнюних складових у рiзних напрямках подготовки лiкарiв стае важливим завданням при розробц осв^-ньо-професiйних програм [2].
Важливим завданням проблемно-орiентованого пiдходу е пщвищення мотиваци студентiв, особливо при вивченш теоретичних та природничих дисциплiн зокрема гютологи, цитологи та ембрюлоги, яка передбачае вивчення цитологiчних та гiстофiзiологiчних основ житте-дiяльностi оргашзму. Сам предмет охоплюе вивчення мiкроскопiчноТ та субмiкроскопiчноТ будо-ви структур оргашзму людини, що дае можли-вють глибше i повыше дослщити закономiрностi Тхнього розвитку та змш у рiзноманiтних умовах життедiяльностi. Одним iз негативних факторiв, який зауважують усi учасники навчального про-цесу, в процесi опанування фундаментальних дисциплш, i зокрема гiстологiТ, цитологiТ та емб-рiологiТ, е неузгодженють у розвитку ключових компетенцiй мiж забезпечуючими i забезпечува-ними кафедрами. Вщсутнють чiткоТ мiждисцип-лiнарноТ штеграци призводить до низького вижи-вання знань з одшеТ сторони та нерацюнального використання навчального часу - з шшоТ, вна-слiдок неоволодшня здобувачами освiти базо-вими знаннями i навичками попередньоТ в iерар-хи навчального процесу кафедри [3].
Для пщсилення мiжпредметноТ iнтеграцiТ мiж фундаментальними та клiнiчними дисциплiнами, пщвищення навчальноТ мотивацiТ студентiв, отримання ними професшних знань, що стануть основою для ТхньоТ майбутньоТ практичноТ подготовки i науковоТ дiяльностi, колективом кафедри гютологи цитологи та ембрюлоги 1ФНМУ було запропоновано впровадження в осв^ньо-професiйну програму спецiальностi 222 "Медицина" двох елективних дисциплш для студенев першого курсу медичного факультету.
Вибiркова навчальна дисциплiна "Теоретичш основи сучасних репродуктивних технологш" мае теоретично-прикладне значення для науко-воТ та практичноТ медицини та забезпечуе по-глиблене оволодiння знаннями з ембрюлоги га-метогенезу, раннiх етатв ембрiогенезу - заплщ-нення, дроблення та iмплантацiТ, теоретичними основами принцишв допомiжних репродуктивних технологiй (екстракорпорального заплщнення, iн'екцiТ сперматозоТдiв у цитоплазму овоцита, хетчинга, донаци статевих клiтин, переносу гамет та ембрюшв, крюконсерваци та вiтрифiкацiТ гамет i ембрюшв). Вивчення дисциплши сприяе формуванню в студенев чiткого уявлення про сучасш можливостi допомiжних репродуктивних технологiй, Тх обмеження та перспективи пода-льшого прогресу з метою вирiшення гостроТ
проблеми депопуляци, закладае основи для по-дальшого поглибленого вивчення клiнiчноТ ембрюлоги та прикладних аспектiв сучасних репродуктивних технологш в курсах медичноТ генетики, акушерства та гшекологи, андрологи [4]. Практичш заняття iз вибiрковоТ дисциплiни "Тео-ретичнi основи сучасних репродуктивних технологш" обсягом 30 годин проводяться на базах спецiалiзованого консультативно-лкувального вщдтення допомiжних репродуктивних технологш Державного закладу «Прикарпатський центр репродукци людини» МОЗ УкраТни та навчально-науково-практичного центру 'Мкроскошя". Останнiй обладнаний персональними комп'ютерами, штерактивним мультимедiйним проектором, свiтловими мiкроскопами лабораторного класу, CCD-вiдеокамерою, цифровою камерою, програмним забезпеченням для здшс-нення аналiзу зображень. Навчальна лаборато-рiя з колекцiею тематичних ембрiологiчних мк-ропрепаратiв сприяе здобуттю студентами на-вичок свiтловоТ мiкроскопiТ сперми, препарати овоцита, зиготи, бластоцисти. Вщповщш зобра-ження здобувачi освiти замальовують у альбом та оформляють у виглядi протоколу. З метою покращення рейтингового балу робочою навча-льною програмою дисциплши студентам нада-еться можливють виконання iндивiдуальноТ са-мостiйноТ роботи шляхом пщготовки рефератив-ноТ допов^д з мультимедiйною презентацiею та виступом на практичному занятл за вщповщною темою.
Ще одна вибiркова дисциплiна "Морфолопчш основи клiтинноТ терапiТ" вивчаеться студентами 1 курсу у другому семес^ та сприяе формуван-ню у них ч^кого уявлення про сучасш можливос-тi регенеративноТ медицини та кштинноТ терапи з метою пщвищення ефективносл лiкування хвороб центральноТ та периферичноТ нервовоТ систем, захворювань серцево-судинноТ та ендо-кринноТ систем, в гематологи, травматологи та ортопеди, кл^чнш iмунологiТ. Знання та вмiння, отримаш при вивченнi дисциплiни, закладають основи вивчення студентами окремих аспек^в патолопчноТ анатоми, патологiчноТ фiзiологiТ, iмунологiТ, шшчних дисциплiн, що передбачае iнтеграцiю викладання з ними. Опанування здо-бувачами осв^и даного предмету закладае у них об'ективне уявлення про закономiрностi переб^у процесiв диференцiювання, фiзiологiчноТ та ре-паративноТ регенерацiТ тканин та оргашв, основи вчення про стовбуровi клiтини, принципи, мож-ливостi та обмеження регенеративноТ медицини та кштинноТ терапи, законодавчi та етичнi проблеми Тх застосування в клшщк Практичнi заняття проводяться у навчальних юмнатах обладна-них телевiзiйними панелями, персональними комп'ютерами з кабельним доступом до "хмар-
кових" баз даних пстолопчних зображень з ви-користанням технологiй "цифрово''" мiкроскопiï, бшокулярними мiкроскопами з план-ахроматичною оптикою, тринокулярними бюло-гiчними мiкроскопами. Колек^я мiкропрепаратiв у навчальнiй лаборатори налiчуe близько 4 тис. екземплярiв [5].
Слщ зазначити що у реалiзацiï компетентню-ного пiдходу при вивченш вибiркових дисциплiн науково-педагогiчними працiвниками кафедри гютологи поряд iз традицiйними пояснювально-iлюстративним та репродуктивним методами за-стосовуються дослiдницькi та iнтерактивнi мето-ди, що передбачають використання "хмаркових" технологiй та базуються на засадах цифрово' мiкроскопiï.
Рiвень оволодiння ключовими компетенцiями iз зазначених вибiркових дисциплш оцшюеться на пiдсумковому модульному контроле де студентам пропонуеться дати усну вщповщь на 2 теоретичних питання, провести дiагностику та описання двох пстолопчних препара^в.
Висновки
Розробка та впровадження в навчально-освiтню програму пщготовки магютра спе^аль-ностi 222 "Медицина" елективних дисциплш кафедри пстологи, цитологи та ембрюлоги сприя-тиме розвитку ключного мислення, поглиблен-ню i систематизаци знань i умшь у здобувачiв освiти необхщних для успiшного професiйного розвитку конкурентоспроможного на ринку прац лiкаря.
Лтература
1. Gel'man VY, Khmel'nitskaya NM. Kompetentnostnyy podkhod v prepodavanii fundamental'nykh distsiplin v meditsinskom vuze [Competence-based approach while teaching fundamental science subjects at medical university]. Obrazovaniye i nauka. 2016;(4):33-46. (Russian)
2. Osvitn'o-profesiyna prohrama "Stomatolohiya" druhoho (mahisters'koho) rivnya vyshchoyi osvity. Ivano-Frankivs'kyy natsional'nyy medychnyy universytet [Educational professional program Stomatology the second (master's) level of higher education. Ivano-Frankivsk National Medical University]. Osvitn'o-profesiyna prohrama Stomatolohiya 2021 (redaktsiya 2020-02) [Internet]. Available from: https://ifnmu.edu.ua/uk/publichna-informatsiya/osvitni-prohramy
3. Aleksyeyeva N, Vorontsova Z, Shyshkina V, et al. Osobennosti prepodavaniya elektivnykh distsiplin na morfologicheskikh kafedrakh VGMU im N.N. Burdenko [Features of teaching elective disciplines at the morphological departments of VSMU named after N.N. Burdenko]. Forcipe. 2021; 3(1):18-21.
4. Herashchenko SB, Dyel'tsova OI, Kulynych HB, et al. Teoretychni osnovy suchasnykh reproduktyvnykh tekhnolohiy. Robocha navchal'na prohrama vybirkovoyi navchal'noyi dystsypliny [Theoretical foundations of modern reproductive technologies. Working curriculum of elective discipline]. Ivano-Frankivsk; 2020 [Internet]. Available from:
https://ifnmu.sharepoint.com/sites/usdoc/Shared%20Documents/F orms/AllItems.aspx?viewid=49966926%2D13b4%2D4a8b%2Db53 0%2D055505eb945f
5. Herashchenko SB, Dyel'tsova OI, Kulynych HB, Yurakh GYu. Morfolohichni osnovy klitynnoyi terapiyi. Robocha navchal'na prohrama vybirkovoyi navchal'noyi dystsypliny [Morphological fundamentals of cell therapy. Working curriculum of elective discipline]. Ivano-Frankivsk; 2020 [Internet]. Available from: https://ifnmu.sharepoint.com/sites/usdoc/Shared%20Documents/F orms/AllItems.aspx?viewid=49966926%2D13b4%2D4a8b%2Db53 0%2D055505eb945f
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ ЭЛЕКТИВНЫХ ДИСЦИПЛИН КАФЕДРОЙ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ ИФНМУ Атаманчук О.В.
Ключевые слова: элективные дисциплины, компетенции, соискатели образования, межпредметная интеграция.
Реформирование медицинского образования и внедрение новых образовательно-профессиональных программ предполагает переход к компетентно-ориентированному подходу в подготовке врачей, где в результате интеграции понятий знания-понимания-навыки формируют компетенции, то есть способность и готовность к профессиональной деятельности. На сегодняшний день квалифицированный медицинский специалист характеризуется не только большим объемом знаний, но и умением самостоятельно решать сложные задачи. Введение в учебно-образовательный процесс подготовки специалистов магистерского уровня высшего образования, специальности 222 "Медицина" элективных дисциплин естественно-научной направленности ведет к формированию у будущего врача необходимого спектра общих и профессиональных компетенций, развития клинического мышления, усиления мотивации к самосовершенствованию. Профессорско-преподавательским составом кафедры гистологии, цитологии и эмбриологии Ивано-Франковского национального медицинского университета были разработаны рабочие учебные программы двух элективных дисциплин по актуальным разделам медицины: "Теоретические основы современных репродуктивных технологий" и "Морфологические основы клеточной терапии" для студентов первого курса медицинского факультета. Данные дисциплины имеют большое теоретически-прикладное значение для научной и практической медицины, ведь обеспечивают углубленное овладение знаниями из основ регенеративной медицины и клеточной терапии, принципами учения о стволовых клетках, теоретическими основами принципов репродуктивных технологий, дают ответы на ряд этических, вопросов их использования в клинике. Практические занятия проводятся на базах специализированного консультативно-лечебного отделения вспомогательных репродуктивных технологий Государственного учреждения «Прикарпатский центр репродукции человека» МЗ Украины, учебно-научно-практического центра "Микроскопия". Центр оснащен персональными компьютерами, интерактивным мультимедийным проектором, световыми микроскопами лабораторного класса, CCD-видеокамерой, цифровой камерой, программным обеспечением для анализа изображений. Учебные комнаты кафедры оборудованы телевизионными панелями, персональными компьютерами с кабельным доступом к "облачным" базам данных гистологических изображений с использованием технологий "цифровой" микроскопии. Коллекция микропрепаратов в учебной лаборатории насчитывает около 4 тыс. экземпляров.
Изучение предложенных элективных дисциплин способствует формированию у соискателей образования четкого представления о современных возможностях вспомогательных репродуктивных технологий и возможностях регенеративной медицины и клеточной терапии, их ограничения и перспективы дальнейшего прогресса с целью решения проблем депопуляции. повышение эффективности лечения заболеваний центральной и периферической нервной систем, заболеваний сердечнососудистой и эндокринной систем. Знания и навыки, полученные на элективных дисциплинах, могут стать основой для осознанного выбора будущей врачебной специальности или дальнейших научных исследований.
Summary
PECULIARITIES OF TEACHING ELECTIVE DISCIPLINES AT THE DEPARTMENT OF HISTOLOGY, CYTOLOGY AND EMBRYOLOGY, IVANO FRANKIVSK NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY Atamanchuk O.V.
Key words: elective disciplines, competencies, students, interdisciplinary integration.
The reformation of medical education and the introduction of new educational and professional programs presuppose a transition towards a competence-oriented approach in the training doctors that will result in the integration of the concepts of knowledge-understanding-skills and the development of proper competencies, defined as the ability and readiness for professional activity. Today, a qualified medical specialist is characterized not only by having a deep knowledge, but also by the ability to solve complex problems independently. The implementation of elective disciplines of natural science into the educational process of training specialists at the Master's level in the specialty 222 "Medicine" is aimed at fostering the necessary spectrum of general and professional competencies in the future doctor, developing clinical thinking, and enhancing motivation for self-improvement. The teaching staff of the Department of Histology, Cytology and Embryology, Ivano-Frankivsk National Medical University has developed working curricula for two selected disciplines related to medicine and natural scienes: "Theoretical Foundations of Modern Reproductive Technologies" and "Morphological Foundations of Cell Therapy" for first-year students of the Faculty of Medicine. These disciplines are of great theoretical and applied importance for fundamental and clinical medicine because they provide an in-depth mastery of knowledge from the basics of regenerative medicine and cell therapy, the principles of the doctrine of stem cells, the theoretical foundations of the principles of reproductive technologies, and provide answers to a number of ethical questions the doctor have to encounter in the clinics. Practical classes are conducted on the basis of a specialized consultative and
treatment department of assisted reproductive technologies of the State Institution "Precarpathian Centre for Human Reproduction" of the Ministry of Health of Ukraine, educational and scientific-practical centre "Microscopy". The centre is equipped with personal computers, an interactive multimedia projector, laboratory-grade light microscopes, a CCD video camera, a digital camera, and image analysis software. The study rooms of the department are equipped with television panels, personal computers with cable access to "cloud" databases of histological images using digital microscopy technologies. The collection of micropreparations in the educational laboratory totals about 4 thousand copies. The proposed elective disciplines contributes to the formation of a clear understanding of the modern possibilities of assisted reproductive technologies and the possibilities of regenerative medicine and cell therapy, their limitations and the prospects for further progress in order to solve the problems of depopulation, increasing the efficiency of treatment of diseases of the central and peripheral nervous systems, diseases of the cardiovascular and endocrine systems. The knowledge and skills gained thought elective disciplines can create a basis for a conscious choice of a future medical specialty or directions of further scientific research.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.150 УДК 378.6:61.016:616.31-085.01
Бублй Т.Д., Петрушанко Т.О., Костиренко О.П., Дубовая Л.1.
ТРАДИЦП КОМПЕТЕНТН1СНОГО НАВЧАННЯ НА КАФЕДР1 ТЕРАПЕВТИЧНО1
СТОМАТОЛОГИ ПДМУ
Полтавський державний медичний ушверситет
ОргашзацИ та реалiзацiТ навчального процесу для здобувач'т вищоТ освти, формування в них необ-х'дних компетентностей передбачае застосування нового пдходу до процесу проектування навча-льних занять, обфунтування та доб'р осв1'тн1'х '¡нструмент'т формування компетентностей та критерпв Ух оцнювання. Мета статт/ - обговорити значущсть та сп'тв'дношення профеайних знань, навичок та профеайних компетен^й, що формуються в процес навчання лiкарiв-стоматолог'в у вуз '!. На кафедрi терапевтичноУ стоматологи е певний багатор'чний досв'д формування компетентност/ у студент'т. В/'н дозволяе здйснювати освоення чотирьох типв досв/'ду -пiзнавальноТ д'яльност'! (отримання знань), здйснення в'домих способ'т д'яльност'! (умнь), творчоТ д'яльност'! (умння приймати ефективнi рiшення у проблемних ситуа^ях), здшснення емо^йно-ц/'нн/'сних в'дносин сусп'тьства. У студент'т у процес навчання та освоення освтньоТ компоненти «Терапевтична стоматолог'я» формуються загальнокультурн'!, загальнопрофесiйнi та профес/'йн/' компетенцИ. Проведений аналiз наявних метод'т посл'довно'У реалiзацiУ компетентнсного пдходу на кафедрi терапевтичноУ стоматолога пдкреслюе накопичений цлсний багатор'чний досв'д що-до виконання, освоення та вдосконалення профеайних та со^альних функ^й та компетен^й, ви-рiшення профеайних та життевих проблем, розкривае необх'дн'ють та доцльнсть безперервного вдосконалення формування профеайних та педагог'чноТ профеайно'У компетентност¡. Ключов1 слова: компетентнють, компетенция, студенти, терапевтична стоматолопя.
Робота е фрагментом комплексноТ науково-до^дноТ теми кафедри терапевтичноТ стоматологи Полтавського державного медичного ушверситету: «Розробка патогенетичноТ профлактики патологiчних змiн у порожнинi рота оаб iз внутр-шнiми хворобами» (державний реестра^йний № 012Ю108263).
Вступ
У нових стандартах вищоТ медичноТ осв^и в ^y3i знань "Охорони здоров'я" поряд i3 загаль-ною характеристикою, обсягом кредипв ECTS, для здобуття вщповщного ступеня вищоТ осв^и зазначаеться перелк компетентностей фахiвця, як мають бути сформован в результат здобуття вщповщного осв^ньо-професшного рiвня зп-дно нацюнальноТ рамки квалiфiкацiï i вщобража-ти погляд замовника (роботодавця) на осв^ню i професшну пщготовку потенцшного пра^вника [6]. Стандарти мютять вимоги, що регулюють професшну дiяльнiсть лiкарiв, перелк нормати-вних документ пщготовки майбутшх фахiвцiв, форми Тх атестацп та вимоги до активно!' систе-ми внутршнього забезпечення якост вищоТ освн ти. Все вищезазначене передбачае перегляд ор-гашзацп та реалiзацiï навчального процесу для здобувачiв вищоТ осв^и, формування в них не-
обхщних компетентностей, що в свою чергу передбачае застосування нового пщходу до процесу проектування навчальних занять, обфунтування та добiр осв^шх шструмен^в формування компетентностей та критерпв Тх оцшюван-ня [1].
Мета роботи
Обговорити значущють та стввщношення професшних знань, навичок та професшних компетенцш, як формуються в процес навчання лiкарiв-стоматологiв на кафедрi терапевтичноУ стоматологи Полтавського державного медичного ушверситету.
Виклад основного MaTepiany
У робот використовувалися методи порiвня-льного аналiзу, синтезу та узагальнення змюту вiтчизняних та зарубiжних документiв та науко-вих публкацш, що описують теорiю та практику
