CC BY
25
alkaline phosphatase levels, osteopontin (OP), a pleiotropic cytokine that is expressed in mineralized tissues and is the main bone-free collagen matrix protein, is of considerable interest.
The aim of the work is to study markers of bone metabolism in patients with ESRD on replacement therapy by peritoneal dialysis.
The object and methods of research. The study included 46 patients who received replacement therapy by peritoneal dialysis. Bone mineral density, calcium, phosphorus, alkaline phosphatase, parathyroid hormone and osteopontin levels were determined in all patients.
Results and consideration. In determining the BMD, osteoporosis was detected in 17 patients, osteopenia in 15 and normal bone density in 14 patients.
The level of calcium was approximately same in patients regardless of BMD and was within the normal range. The level of inorganic phosphorus was increased in all patients by an average of two times.
In dialysis patients it is necessary to maintain the level of parathyroid hormone in the range of 150-600 pg/ml. The PTH level of most patients (65%) was within the range of 150-600 pg/ml and averaged 445 ± 24 pg/ml, in 12 patients (25%) it exceeded 600 pg/ml and was 1175 ± 368 pg/ml.
The average level of osteopontin in patients on peritoneal dialysis was 6-9 times higher than the reference values and was -248, 31 ± 45.3. According to our data, only in 30.4% of patients on dialysis, the OP level was within the normal range for a healthy population.
In patients with normal BMD, the average level of parathyroid hormone was 238 ± 28.7 pg/ml, the level of osteopontin - 104.5 ± 78 ng/ml. In patients with reduced bone mineral density, the level of PTH was 745 ± 64.45 pg/ ml, the OP level - 246 ± 50.31 ng/ml.
Conclusions
1. The ESRD is associated with a decrease in BMD, which is confirmed by ultrasound densitometry data. Only 30% of patients had normal BMD. In 32% of patients was observed osteopenia, in 38% - osteoporosis.
2. The identified statistically significant correlations of the OP level and osteodensitometry indicators indicate that this marker can be used to determine the degree of bone resorption.
3. Peripheral densitometry is a sensitive and informative method for the early diagnosis of osteopenic syndrome in patients with ESRD.
Key words: chronic kidney disease, bone metabolism, osteodensitometry, osteopontin, end stage of renal disease, peritoneal dialysis.
Рецензент - проф. Саричев Л. П.
Стаття надшшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-140-144 УДК 615.15-097-02:612.766.2-06:616.441-008.64]-092.9 Любович О. е., Клщ I. М.
ОСОБЛИВОСТ1 ЦИТОК1НОВОГО ПРОФ1ЛЮ КРОВ1 ЩУР1В В ДИНАМ1Ц1 1ММОБ1Л1ЗАЦ1ЙНОГО СТРЕСУ НА ТЛ1 Г1ПОТИРЕОЗУ ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет 1мен1 1.Я. Горбачевского МОЗ УкраТни» (м. Терношль)
klishch@tdmu.edu.ua
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в рамках комплексно! науковоТ роботи ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет 1меш 1.Я. Горбачевского МОЗ УкраТни» «Бюх1м1чш мехашзми по-рушень метабол1зму за умов надходження до ор-гашзму токсикант1в р1зного генезу», № державно! реестраци 0116U003353.
Вступ. Захворювання щитопод1бно! залози е одною з найбтьш актуальних медико-соц1альних проблем, що обумовлено зростаючою поширешстю серед населення УкраТни тиреоТдно! патологи, висо-кою частотою тимчасово! i стшко! непрацездатностг За даними МОЗ УкраТни за останш 5 рошв кшьмсть захворювань щитоподiбно! залози збтьшилась у 5 разiв i в струм^ ендокринних захворювань патоло-пя щитоподiбно! залози складае 47,3 % [1]. Ппотире-оз - одна з найчаслших патологш ендокринно! сис-теми, що викликана дефщитом тиреоТдних гормошв або зниженням !х бюлопчного ефекту на тканинному рiвнi. Поширешсть ппотиреозу в загальнш популяцп досягае 3,7 % та залежить вщ вту, стал, рiвня спожи-вання йоду. Частота машфестного ппотиреозу стано-
вить 0,2-2,0 %, субклЫчного - до 10 % у жшок i до 3 % - у чолов^в [2,3].
Вщомо, що гормони щитоподГ6ноТ залози здат-ш iстотно впливати на функци ГмунноТ системи як в умовах in vitro, так i в живому оргашзмк Така дiя спостеркаеться на рiвнi окремих iмунокомпетентних клiтин, Тх популяцiй i субпопуляцiй. З iншого боку, за-вдяки наявностi на клiтинах щитоподГ6нот залози ре-цепторiв iнтерлейкiнiв, iмуннi фактори також можуть впливати на функцюнальну активнiсть тиреоцитiв. Тобто, мiж тиреоТдною та iмунною системами кнуе досить суттева взаемозалежнiсть [4]. Оскшьки функци тиреоТдноТ та Гмуннот системи е взаемообумов-леними, е шдстави вважати, що патологiчний вплив на одну систему можна перешкоджати ефективнш ро6отГ шшоТ [5]. Порушення ФункцГТ щитоподГ6нот залози також супроводжуеться змшою цитокГнового спектру [6].
Узагальнюючи лiтературнi данi, стрес е яскраво вираженою адаптивною реакцiею, але, в той же час, вш може бути причиною розвитку багатьох патоло-пчних процесiв: гiпотермiT, гiпоглiкемiT внаслщок пригнiчення секрецiT ГнсулГну, порушення катаболТз-
му бшмв, зниження частоти дихання i серцевих ско-рочень [7]. В кшцевому пiдсумку стрес призводить до розладiв здоров'я людини i тварин, сприяе ви-никненню хвороб, е джерелом органних i системних порушень [8].
При стрес-реакци вiдбуваеться фазна змша ¡му-нолопчноГ реактивностi. У початковому перiодi ¡му-нокомпетентнi клiтини перерозподшяються, знижу-еться iмунна вiдповiдь клГтинно'Г i гуморально'Г ланок ¡мунно'Г системи. Наступш реакцГГ залежать вiд ¡нтен-сивностi i тривалостi дм негативного фактора, а також вiд реактивност органiзму [9].
Зважаючи на це, метою нашо'Г роботи було вивчи-ти осо6ливостГ цитокГнового проФГлю кровГ у щурГв за умови iммобiлiзацiйного стресу, що реалiзуеться на тл гiпотиреозу.
Об'ект i методи дослщження. Для вивчення осо-бливостей перебiгу стрес-реакцГГ на тлГ гiпотиреозу використовували 6Глих щурiв-самцiв лшГГ Вiстар, як1 утримувалися на стандартному рацiонi вiварiю при втьному доступ до води вщповщно до вимог £в-ропейсько'Г конвенцГГ ¡з захисту хребетних тварин (Страсбург, 1986) [10]. В кожну експериментальну групу методом випадково'Г вибГрки було включено по 10 тварин масою 210 ± 20 г. Всього у дослщженш було використано 84 тварини, однак, внаслГдок за-гибелГ упродовж експерименту, на момент евтанази було 80 тварин.
Ппотиреоз моделювали щоденним введенням per os за допомогою зонда фармакопейного тире-остатика мерказолту («Здоров'я», Укра'Гна) у дозГ 25 мг/кг протягом 21-Г доби [11]. Повноту досягнення ппотиреозу контролювали вимГрюванням концен-трацГГ трийодтироншу i тироксину в сироватц кров!, а також за динамтою маси тварин i Гх рухово'Г активности.
Гострий ¡ммобтГзацшний стрес (Г1С) моделювали шляхом прив'язування тддослщних щурГв у по-ложенш на спит за 4 кшщвки без обмеження рух-ливосп голови тривалГстю 3 години. Дослщження проводили через 2 (стадГя тривоги) та 48 (стадГя резистентности) годин тсля завершення дГГ стресорно-го фактора. Хрошчний ¡ммобтГзацшний стреса (Х1С), що е аналогом стадГГ виснаження, моделювали тим же методом, який повторювали протягом 5 дГб. До-слщження проводили через 2 год тсля останнього моделювання [12].
Експериментальних тварин роздшили на 8 груп:
• ¡нтактш тварини, яким перорально вводили дистильовану воду протягом 21-Г доби;
• тварини, яким моделювали ппотиреоз шляхом перорального уведення мерказолту в доз! 25 мг/кг протягом 21-Г доби;
• тварини, яким моделювали гострий ¡ммобтГза-цшний стрес i проводили евтаназш на стадГГ тривоги (2 год.);
• тварини, яким моделювали гострий ¡ммобтГза-цшний стрес i проводили евтаназш на стадГГ резистентности (48 год.);
• тварини, яким моделювали гострий ¡ммобтГза-цшний стрес на тл попередньо змодельованого ппотиреозу (стадГя тривоги);
• тварини, яким моделювали гострий ¡ммобтГза-цшний стрес на тл попередньо змодельованого ппо-тиреозу (стадГя резистентности);
• тварини, яким моделювали хрошчний ¡ммобти зацшний стрес;
• тварини, яким моделювали хрошчний ¡ммоби лГзацшний стрес на тл попередньо змодельованого ппотиреозу.
Для дослГдження використовували плазму кровг Тварин декаттували тд тюпенталовим наркозом через 2 год та 48 год вГд моменту завершення одноразово'! ¡ммобЫзацп та через 2 год вГд моменту завершення моделювання хрошчного ¡ммобЫзацш-ного стресу.
ВмГст загального тироксину (Т4) i загального трийодтироншу (Т3) у сироватц визначали ¡мунофлуо-ресцентним методом з використанням стандартних тест-наборГв «Immulite 1000». Концентрацш гормо-шв виражали в пмоль/л.
Концентращю TNF-a, IL-1P та IL-6 вивчали методом твердофазового ¡муноферментного аналГзу з використанням наборГв реагентГв "RayBio" виробни-цтва "RayBiotech" (США) зпдно з ¡нструкцГями фГрми-виробника на аналГзаторГ «StatFax 303 Plus».
Концентращю цитошшв виражали у пг/мл.
Статистичну обробку цифрових даних здшснюва-ли за допомогою програмного забезпечення «Excel» та «STATISTICA» з використанням параметричних i непараметричних методГв оцшки отриманих даних. Для вах показнишв розраховували значення серед-ньо'Г арифметичноГ' вибГрки (M), 'Г'' дисперсГГ i помилки середньог (m). ДостовГршсть рГзниц значень мГж не-залежними ктьшсними величинами визначали при нормальному розподш за t-критерГем Стьюдента, в ¡нших випадках - за допомогою U-критерш Мана-У'Гтш (достовГрним вважали вщмшносл при р<0,05).
Результати дослiджень та Тх обговорення. З метою оцшки функцюнального стану щитоподГбноГ залози у тварин, яким моделювали ппотиреоз, визначали концентращю тиреоГ'дних гормошв у кровг КонцентрацГя Т3 у здорових щурГв склала (5,96±0,22) пмоль/л, а у тварин, яким вводили мерказолт, по-казник був знижений у 2,7 раза i становив (2,19±0,21) пмоль/л. Концентращя Т4 у ¡нтактних щурГв склала (10,16±0,69) пмоль/л, а тсля уведення мерказолту зменшилась у 2,4 раза вщ показника ¡нтактних щурГв i склала (4,27±0,28) пмоль/л. Ми спостеркали також суб'ективш ознаки ппотиреозу - зменшення рухли-восп, ¡нтенсившше, шж у ¡нтактних тварин зростання маси тта, змши шерсп. Це вказуе на розвиток у тварин явищ ппотиреозу внаслщок уведення мерказоли лу в дозГ 25 мг/кг протягом 21-е'Г доби.
TNF-a мае широкий спектр впливу на уах рГвнях реалГзацГГ запального процесу в оргашзми ¡ндукуе синтез бшмв гостро'Г фази, сприяе пролГферацГГ та диференщюванню Т- та В-лГмфоцитГв, продукцГГ ¡му-ноглобулГнГв, NK-цитотоксичностГ, пГдвищуе функцю-нальну активнГсть нейтрофГлГв, фГбробластГв, активуе фагоцитоз, сприяе експреси ендотелГоцитами молекул адгези [13].
У тварин з ппотиреозом концентрацГя TNF-a в плазм! кров! була достовГрно нижчою, шж у тварин без змодельовано'Г патологГГ i склала 71,9 % вГд Г'х рГвня (табл.).
В еутиреоГ'дних щурГв, яким моделювали ¡ммо-бГлГзацГйний стрес спостерГгались фазовГ змши кон-центрацГГ даного цитокГну. Зокрема, на стадГГ тривоги даний показник достовГрно зрГс на 66,2 %, порГвняно
Таблиця.
Динамша показникiв цитокiнового профiлю KpoBi щурiв з iммобiлiзацiйним стресом на xni гiпотиреозу, (M±m)
Показник/ Група тварин IL-1ß, пг/мл TNF-a, пг/мл Коеф. деструктивностГ, IL-1ß/ TNF-a IL-6, пг/мл
Без патологи, n=12 8,80±0,27 11,14±0,29 0,79±0,04 0,767±0,007
Ггпотиреоз, n=12 9,94±0,66 8,01±0,54* 1,24±0,06* 0,927±0,048*
s X 3" u ае rn q, t ю о S л Г1С (стадгя тривоги), n=10 32,10±2,12* 18,52±0,26* 1,73±0,09* 1,477±0,100*
Г1С (стадгя резис-тентностг), n=10 24,70±2,06* 26,26±0,58* 0,94±0,10 1,245±0,042*
Х1С (стадгя виснаження), n=9 29,77±1,47* 12,67±0,39* 2,36±0,09* 1,629±0,084*
и X 3" u + ro ai I- ™ O. 1— 1— •— и Ю о S л Г1С (стадгя тривоги), n=10 23,38±1,16** 30,15±0,43** 0,78±0,08* 1,317±0,037*
Г1С (стадгя резис-тентностг), n=10 28,52±1,09* 19,27±0,66** 1,48±0,07** 1,366±0,040*
Х1С (стадгя виснаження), n=7 30,33±1,54* 16,51±0,47** 1,84±0,08** 1,421±0,037*
Примггки: 1.* - змши показникiв еутиреоУдних i ппотирео'Удних тварин з гострим i хрошчним стресом достовiрнi вiдносно iнтактних (р<0,05); 2.* - змГни показникiв ппотирео'Удних тварин з гострим i хрошчним стресом достовГрш вiдносно показникiв еутиреоУдних на вщповГдш доби дослГдження (р<0,05).
з тваринами без патологГУ. На стадГУ резистентнос-тi спостерiгалось подальше зростання концентрацГУ TNF-a i вона досягла рГвня 235,7 % вщ норми. Однак на стадГУ виснаження, тсля моделювання стресу протягом 5 дГ6, концентрацiя TNF-a знижувалась до 113,7 % вщ рГвня тварин без змодельованоУ патологГУ.
Моделювання стресу на тлГ гГпотиреозу засвщ-чило збшьшення концентрацГУ TNF-a на уах стадГях патологГчного процесу. Зокрема, на стадп тривоги показник склав 270,6 % вГд рГвня тварин без змодельованоУ патологи, що також у 3,8 раза вище вГд по-казника еутиреоУдних тварин на вщповГднш стадГУ. На стадГУ резистентносп даний показник склав 173,0 % вГд рГвня вГд рГвня тварин без змодельованоУ патологГУ та 73,4 % вГд рГвня еутиреоУдних тварин на вГдповщнш стадГУ. На стадГУ виснаження, пГсля моделювання стресу протягом 5 дГб, концентрацГя TNF-a знижувалась до 148,2 % вГд рГвня тварин без змодельованоУ патологГУ. При цьому даний показник до-стовГрно перевищував аналопчш данГ еутиреоУдних тварин на 30,3 %.
lнтерлейкiн-1ß (IL-1ß) - лГмфоцитактивуючий фактор, ендогенний медГатор лейкоцитГв, входить до групи прозапальних цитомшв i проявляв сво'У бюло-пчш властивостГ активацГвю Т- i В-лГмфоцитГв, макро-фагГв, посиленням клГтинноУ адгезГУ i пролГфератив-ноУ активностГ [14].
За даними Зяблова £.В. та сшвавторГв, джерелом IL-1ß в макрофаги i моноцити, а також лГмфоцити, фГбробласти, ендотелГоцити. IL-1ß ГнГцГюв та регулюв запальнГ, ГмуннГ процеси, активув нейтрофти, T-i В-лГмфоцити, стимулюв синтез бшмв гостроУ фази, IL-4, INF-y, TNF-a, фагоцитоз, гемопоез, пролГферацГю ендотелГальних клГтин, проникнГсть судинноУ стГнки, цитотоксичну i бактерицидну активнГсть [15].
КонцентрацГя IL-1ß достовГрно не змГнилася у тварин Гз змодельованим ппотиреозом вГдносно щурГв без патологГУ. В еутиреоУдних щурГв, яким моделю-
вали ГммобшГзацшний стрес на стадГУ тривоги даний показник достовГрно зрГс у 3,6 раза, на стадГУ резистентносп - у 2,8 раза, на стадГУ виснаження - у 3,4 раза вГдносно щурГв без патологГУ. Моделювання стресу на тлГ гГпотиреозу засвщчило менш виражене зростання концентрацГУ IL-1ß на стадГУ тривоги - у 2,7 раза вГдносно щурГв без патологГУ, що на 27,2 % нижче аналопчного по-казника еутиреоУдних тварин. Варто вщмггити, що на стадГУ резистентносп - концентрацГя IL-1ß достовГрно зросла у 3,2 раза, а на стадГУ виснаження - у 3,4 раза, що достовГрно не вщрГзнялося вГд аналопчних даних еутиреоУдних тварин.
За даними деяких науковцГв, значна активацГя продукування мононуклеарами TNF-a може свГдчити про розвиток деструктивного процесу [16]. Ми вира-хували сшввщношення IL-1ß до TNF-a i виявили, що у тварин з ппотиреозом коефщГвнт деструк-тивносп достовГрно перевищував показник у тварин без змодельованоУ патологГУ i склав 156,9 % вГд Ух рГвня.
В еутиреоУдних щурГв, яким моделювали Гммо-бтГзацшний стрес спостерГгались наступнГ змГни спГввГдношення IL-1ß/TNF-a: на стадГУ тривоги даний показник зрк у 2,2 раза, на стадГУ резистентносп - достовГрно не вщрГзнявся, на стадГУ виснаження - зрГс у
3.0 разГв вГдносно щурГв без патологГУ.
Моделювання стресу на тлГ гГпотиреозу засвГдчи-
ло менш виражеш змГни коефГцГвнту деструктивнос-тГ. На стадГУ тривоги даний показник достовГрно не вщрГзнявся вГд показника тварин без змодельованоУ патологГУ i на 54,9 % достовГрно був нижчим вГд показника еутиреоУдних щурГв. На стадГУ резистентносп коефГцГвнт деструктивностГ достовГрно зрГс на 87,3 % вГд показника тварин без змодельованоУ патологГУ i на 57,4 % перевищував показник еутиреоУдних щурГв. На стадГУ виснаження, тсля моделювання стресу протягом 5 дГб, коефщГвнт деструктивностГ достовГрно зрГс у 2,3 раза вГд показника тварин без змодельованоУ патологГУ i на 22,0 % достовГрно був нижчим вГд показника еутиреоУдних щурГв.
Основна дГя IL-6 пов'язана з його участю в якос-тГ кофактора при диференцшванш В-лГмфоцитГв, Ух дозрГванш i перетвореннГ в плазматичш клГтини, що секретують ГмуноглобулГни [14]. Його секрецГя сти-мулювться TNF-a i IL-1.
КонцентрацГя IL-6 достовГрно зросла на 20,9 % у тварин Гз змодельованим ппотиреозом вГдносно щурГв без патологГУ. В еутиреоУдних щурГв, яким моделювали ГммобЫзацшний стрес на стадГУ тривоги даний показник достовГрно зрк на 92,6 %, на стадГУ резистентносп - на 62,3 %, на стадГУ виснаження - у
2.1 раза вГдносно щурГв без патологГУ. Моделювання стресу на тлГ гГпотиреозу засвщчило зростання концентрацГУ IL-6 на стадГУ тривоги - на 71,7 % вГдносно
щурiв без патологи, що досговiрно не вiдрiзнялося вiд показника еутиреоТдних тварин. Варто вщмп"ити, що на стади резистентносп - концентрацiя IL-6 до-стодрно зросла на 78,1 %, а на стади виснаження -на 85,3 %, що також достодрно не вiдрiзнялося вiд аналогiчних даних еутиреоТдних тварин.
IL-6 може в^гравати важливу роль в зменшенн концентраци трийодтиронiну в сироватцi у пащенлв iз захворюваннями, що характеризуються сильним запаленням i активацieю iмунноТ системи. Даний ефект може бути обумовлений змшою активност1 ензиму йодотиронiн-5-дийодинази, що здшснюе вщ-щеплення йоду вщ молекули тироксину. Активнiсть цього ензиму зменшують як IL-6, так i TNF-a, Ыр. Також IL-6 пригшчуе секрецiю тиреотропного гормону [17].
Висновки
1. Моделювання iммобiлiзацiйного стресу у щурiв супроводжуеться гiперпродукцieю прозапальних ци-токiнiв, що вiдiграе важливу роль в шщацп патоло-пчного процесу та запуску метаболiчних каскадних
реакцш. За спiввiдношення ^-1Р до TNF-a встанов-лено переважання запального компоненту на стади тривоги, адаптащею до ди стресу через 48 годин на стади резистентносп з наступним прогресуванням на стади виснаження, що супроводжувалося досто-вiрним пщвищенням iндексу деструкци.
2. У тварин з дефщитом йодовмiсних гормонiв щитоподiбноТ залози моделювання iммобiлiзацiй-ного стресу також супроводжуеться гшерпродукщею прозапальних цитошшв. За спiввiдношення IL-1P до TNF-a встановлено переважання деструктивних про-цеав на стади тривоги вiдносно еутиреоТдних щурiв, адаптацiю до ди стресу через 48 годин на стади резистентносп з наступним переважанням запального компоненту на стади виснаження.
Перспективи подальших дослiджень. У перспек-тивi плануеться продовжити дослiдження цитокшо-вого профiлю кровi за iммобiлiзацiйного стресу, що реалiзуеться на тл гiпотиреозу за умови корекци.
Лггература
1. Syvolap VD, Hura EYu. Osnovy diahnostyky zakhvoriuvan shchytopodibnoi zalozy: navch. posib. Zaporizhzhia: ZDMU; 2018. 91 s. [in Ukrainian].
2. Horodynska OYu, Bobyrova LYe. Prohnostychna kharakterystyka poshyrenosti hipotyreozu v poltavskii oblasti ta v ukraini v tsilomu za umov yodnoho defitsytu. Mezhdunarodnyi endokrinologicheskii zhurnal. 2016;2(74):44-9. [in Ukrainian].
3. Aparicio-Claure AL, Rayo-Mares JD, Nishimura-Meguro E, Herrera-Márquez JR, Muñoz-Montúfar JP, Núñez-Enríquez JC. Prevalence of subclinical hypothyroidism in pediatric patients with drug-resistant epilepsy. Rev Med Inst Mex Seguro Soc. 2017;55(5):579-86.
4. Klein JR. The immune system as a regulator of thyroid hormone activity. Exp. Biol. Med. 2006;231(3):229-36.
5. Sokolenko VL. Pokazateli kletochnogo immuniteta u litc s opredelennymi osobennostiami tireoidnogo statusa v usloviiakh khronicheskogo oblucheniia v malykh dozakh. Vestnik problem biologii i meditciny. 2016;1(126):403-6. [in Russian].
6. Popova NV, Kudelia LM, Bondar IA. Immunnyi status u bolnykh bronkhialnoi astmoi s zabolevaniiami shchitovidnoi zhelezy. Meditsina i obra-zovaniye v Sibiri. 2011;3:27-33. [in Russian].
7. Nikolaeva AV, Pavlova AA, Sirenko VA, Kovaltcova MV, Sulkhdost IA, Dobrovolskaia AN. Vliianie immobilizatcionnogo stressa na sostoianie zdorovia krys v eksperimente. Aktualnye problemy transportnoi meditciny. 2017;2(48):145-8. [in Russian].
8. Basha RH. P-Caryophyllene, a natural sesquiterpene lactone attenuates hyperglycemia mediated oxidative and inflammatory stress in experimental diabetic rats. Chem. Biol. Interact. 2017;5(245):50-8.
9. Kuzmenko AV, Nikiforova NA, Ivanenko MO. Individualnye osobennosti vosstanovleniia pokazatelei immuniteta krys posle obshchego od-nokratnogo rentgenovskogo oblucheniia. URZh. 2009;17:206-10. [in Russian].
10. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Council of Europe. Strasbourg. 1986;123:52.
11. Rom-Bugoslavskaia OS, Bozhko TS, Komarova IV. Doklinicheskoe izuchenie tireostaticheskikh i tireoid-stimuliruiushchikh lekarstvennykh sred-stv. Doklinicheskie issledovanie lekarstvennykh sredstv: Metod. Rekomendatcii. 2001. s. 409-20. [in Russian].
12. Bondarenko SN, Bondarenko NA, Manukhina EB. Vliianie razlichnykh metodik stressirovaniia i adaptatcii na povedencheskie i somaticheskie pokazateli u krys. Biulleten eksperimentalnoi biologii i meditciny. 1999;128(8):157-60. [in Russian].
13. Chekalina NI. Pokaznyky endotelialnoi dysfunktsii u khvorykh na avtoimunnyi tyreoidyt u poiednanni z ishemichnoiu khvoroboiu sertsia. Zhurnal klinichnykh ta eksperymentalnykh medychnykh doslidzhen. 2016;4(2):293-302. [in Ukrainian].
14. Orlova MM, Rodionova TI. Soderzhanie immunoreguliatornykh tcitokinov v syvorotke krovi bolnykh manifestnym gipotireozom. Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal. 2012;8(2):333-8. [in Russian].
15. Ziablov EV, Chesnokova NP, Barsukov VIu. Zakonomernosti izmenenii tcitokinovogo statusa u bolnykh follikuliarnoi i papilliarnoi formami raka shchitovidnoi zhelezy v dinamike rasprostraneniia neoplazii. Fundamentalnye issledovaniia. 2011;5:62-7. [in Russian].
16. Zaletskyi MP. Riven interleikinu 1p ta TNF a v syrovattsi krovi khvorykh na abdominalnyi tuberkuloz. Medychna ta klinichna khimiia. 2015;17;3:63-5. [in Ukrainian].
17. Jakobs TC. Proinflammatory cytokines inhibit the expression and function of human type I 5'-deiodinase in HepG2 hepatocarcinoma cells. Eur. J. Endocrinol. 2002;4:559-66.
ОСОБЛИВОСТ1 ЦИТОК1НОВОГО ПРОФ1ЛЮ КРОВ1 ЩУР1В В ДИНАМ1Ц1 1ММОБ1Л1ЗАЦ1ЙНОГО СТРЕСУ НА ТЛ1 Г1ПОТИРЕОЗУ
Любович О. е., Кшщ I. М.
Резюме. Метою нашого дослщження було вивчити особливост цитокшового профтю KpoBi у щурiв за умови iммобiлiзацiйного стресу, що реалiзуeться на тл гшотиреозу. Дослщження проведено на 84 статевозрших бтих щурах-самцях лши В^ар. Концентрацш TNF-a, IL-1P та IL-6 вивчали методом твердо-фазового iмуноферментного аналiзу з використанням наборiв реагенлв "RayBio" виробництва "RayBiotech" (США). Встановлено, що моделювання iммобiлiзацiйного стресу у щурiв супроводжуеться гшерпродукщею прозапальних цитошшв, що в^грае важливу роль в шщаци патолопчного процесу та запуску метаболiчних каскадних реакцш. За стввщношенням IL-1P до TNF-a встановлено переважання запального компоненту на стади тривоги, адаптащею до ди стресу через 48 годин на стади резистентносп з наступним прогресуванням на стади виснаження, що супроводжувалося дост^рним шдвищенням шдексу деструкци. У тварин з дефщитом йодовмкних гормошв щитоподiбноT залози моделювання iммобiлiзацiйного стресу також супроводжуеться пперпродукщею прозапальних цитокЫв. За стввщношенням IL-1P до TNF-a встановлено переважання де-
структивних процеав на стадГГ тривоги вщносно еутирео'дних щурГв, адаптацш до дГГ стресу через 48 годин на стадГГ резистентност з наступним переважанням запального компоненту на стадГГ виснаження.
Ключовi слова: ¡ммобЫзацшний стрес, ппотиреоз, цитокши, експеримент.
ОСОБЕННОСТИ ЦИТОКИНОВОГО ПРОФИЛЯ КРОВИ КРЫС В ДИНАМИКЕ ИММОБИЛИЗАЦИОННОГО СТРЕССА НА ФОНЕ ГИПОТИРЕОЗА
Любович О. Е., Клищ И. Н.
Резюме. Целью нашего исследования было изучить особенности цитокинового профиля крови у крыс при иммобилизационном стрессе, что реализуется на фоне гипотиреоза. Исследование проведено на 84 половозрелых белых крысах-самцах линии Вистар. Концентрацию TNF-a, IL-1P и IL-6 изучали методом твердофазного иммуноферментного анализа с использованием наборов реагентов «RayBio» производства «RayBiotech» (США). Установлено, что моделирование иммобилизационного стресса у крыс сопровождается гиперпродукцией провоспалительных цитокинов, что играет важную роль в инициации патологического процесса и запуска метаболических каскадных реакций. За соотношением IL 1Р к TNF a установлено преобладание воспалительного компонента на стадии тревоги, адаптацию к действию стресса через 48 часов в стадии резистентности с последующим прогрессированием на стадии истощения, что сопровождалось достоверным повышением индекса деструкции. У животных с дефицитом йодсодержащих гормонов щитовидной железы моделирование иммобилизационного стресса также сопровождается гиперпродукцией провоспалительных цитокинов. За соотношением IL 1Р к TNF a установлено преобладание деструктивных процессов на стадии тревоги относительно эутиреоидных крыс, адаптацию к действию стресса через 48 часов в стадии резистентности с последующим преобладанием воспалительного компонента на стадии истощения.
Ключевые слова: иммобилизационный стресс, гипотиреоз, цитокины, эксперимент.
FEATURES OF THE CYTOKINE PROFILE OF RATS BLOOD IN THE DYNAMICS OF IMMOBILIZATION STRESS ON THE BACKGROUND OF HYPOTHYROIDISM
Lyubovich О. Ye., Klishch I. M.
Abstract. Hypothyroidism is one of the most common pathologies of the endocrine system, caused by deficiency of thyroid hormones or a decrease in their biological effect at the tissue level. The prevalence of hypothyroidism in the general population reaches 3.7 %, depending on age, sex, and level of iodine intake.
The aim of our study was to study the features of the cytokine profile of blood in rats in the dynamics of immobilization stress on the background of hypothyroidism.
The study was conducted on 84 sexually mature white male Wistar rats. The concentrations of TNF-a, IL-1P and IL-6 were studied by a solid-phase enzyme-linked immunoabsorbent assay (ELISA) using RayBio reagents produced by RayBiotech (USA).
It has been established that modeling of immobilization stress in rats is accompanied by hyperproduction of proinflammatory cytokines, which plays an important role in the initiation of the pathological process and the launch of metabolic cascade responses. Due to the ratio of IL-1P to TNF-a, the predominance of the inflammatory component in the anxiety stage, adaptation to stress after 48 hours in the stage of resistance, followed by progression in the stage of exhaustion has been established, which was accompanied by a significant increase in the index of destruction. In animals with deficiency of iodine-containing hormones of the thyroid gland, the simulation of immobilization stress is also accompanied by hyperproduction of proinflammatory cytokines. Due to the ratio of IL 1P to TNF-a the predominance of destructive processes at the anxiety stage with vs euthyroid rats, adaptation to stress after 48 hours at the resistance stage with the subsequent prevalence of the inflammatory component at the depletion stage was determined.
Key words: immobilization stress, hypothyroidism, cytokines, experiment.
Рецензент - проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-144-148 УДК 616.24-002+616.831-005
Муратова Т. М., Храмцов Д. М., Бусел С. В., Баташова-Галнська В. А., Бобровська К. А. ОПТИМ1ЗАЦ1Я Д1АГНОСТИКИ КОМОРБ1ДНО1 ПАТОЛОГИ ОРГАН1В ГРУДНОТ КЛ1ТКИ НА ДОГОСППАЛЬНОМУ ЕТАП1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНИЙ 1НСУЛЬТ Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
clinika@ukr.net
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Вивчен-ня особливостей стану ЦНС та ВНС при вестибуляр-них дисфункщях у хворих на хрошчну ¡шемГю мозку» (№ державно'' реестрацГГ 0115U006651).
Вступ. Цереброваскулярна патолопя поадае одне з чшьних мГсць у структур! смертност та причин ¡нвалщизацГГ [1,2]. За оцшками експерлв ВООЗ
у 2030 рощ DALY з причин ¡нсульту та його наслщшв збшьшиться до 60864 ромв на рт, що складе 3,99% вщ загального числа втрачених ромв здорового життя. В економГчно розвинутих кра'Гнах середнш вж виникнення гострого порушення мозкового кровоо-бку (ГПМК) складае 73 ромв, а ймовГршсть настання цереброваскулярного захворювання складае 1,6% [1,3,4].
