CC BY
22
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.5
4. ЕКОНОМША, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ!
УДК338.5:658.1 Проф. М.М. Павлишенко, д-р екон. наук;
магктрант Р.Б. Дорошевич - Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 Ц1НОУТВОРЕННЯ В ТОРГ1ВЛ1
На OCHOBÏ загально'1' теорп цiноутворення, розкриваються особливостi цшоутво-рення в торгiвлi в умовах ринково'1 економiки.
Prof. M.M. Pavlushenko; undergraduate R.B. Doroshevuch -
L'viv commercial academy
The price formation at the commerce
Based on general theory of the price formation can be opened the price formation at the commerce in the conditions of the market's economics.
Постановка проблеми. У торпвл1 вщбуваеться обмш товар1в. Що е критер1ем такого обмшу i як вш повинен вщбуватися, серед економ1спв едино1 думки немае. Крiм цього, прийнято вважати, що праця людей, зайнятих у сферi обiгу, е непродуктивною, а тому не створюе вартост! Що ж тодi е торговель-ною надбавкою до щни i як визначити ïï величину? Яке мюце в цiноутвореннi, вщведено спiввiдношенню попиту i пропозицiï у вшьному цiноутвореннi?
Спроба дати вщповад на цi питання е метою ^eï статтi.
Обгрунтування проблеми. Почнемо з головного - з об'eктивноï необ-хiдностi eдностi виробництва i споживання як протилежностей единого цшо-го, тобто вщтворення, де виробництво е засобом задоволення потреб людей, а споживання умовою ïx юнування.
Щоб зберегти пряму залежшсть рiвня споживання вiд рiвня виробництва за умови юнування соцiально-економiчноï неоднорщносл працi, виникла економiчна вiдокремленiсть виробниюв у формi приватно1' власностi. Чгткою формою вираження приватно1' власностi е власшсть в iндивiдуальному натуральному виробнищш, де все, що виробляеться, там i споживаеться. Але уш-версальна праця з часом перетворюеться в гальмо подальшого розвитку про-дуктивних сил, оскiльки одна людина не може все знати i виконувати складш види пращ. Ця проблема розв'язуеться за допомогою суспшьного подшу правд, що веде до подальшого шдвищення продуктивностi пращ. За цих умов мiж виробництвом i споживанням з'являються новi ланки - розподш i обмiн, як пов'язують ïx в единий кругооб^ продуктiв у суспiльствi. Розподiл вста-новлюе пропорцiю, в якiй кожний шдив^ум бере участь у виробленому, а обмш постачае йому ri певш продукти, на якi вш хоче обмiняти частину, що надшшла йому при розподiлi.
Щоб за цих умов i надалi збер^алася пряма залежнiсть рiвня споживання вщ рiвня виробництва, розподiл i обмш продуктами мають здшснюва-тися вщповщно до затрат працi на ïx виробництво. Такi вiдносини названо то-
4. Економжа, планування i управлшня в лiсовиробничому комплексi
91
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
варними вщносинами, а виробництво, що здшснюеться на !х основi, - товар-ним виробництвом. При цьому вартiсть товару - не просто втшена у продукт праця, як це часто сприймаеться, а втiленi в ньому товарш вiдносини мiж людьми, що брали участь у виготовленш продукту вщповщно до суспiльного подiлу пращ, елементарна клггина вЫе! системи товарних вщносин. мВтiлена у продуктi праця" лише шдкреслюе характер таких вщносин. Ця !х форма ви-ражаеться законом вартостi, головну роль в якому вШграе еквiвалентний об-мм товарами, коли певна ктьшсть пращ в однш формi обмтюеться нарiвну кЫьюсть пращ в шшш формi. Вартють товару виражае кшьюсть пращ, а еквь валентний обмш товарами забезпечуе кожному товаровиробниковi пряму за-лежшсть рiвня споживання вщ рiвня виробництва, хоча споживае вш уже не сво!, а чужi продукти працi, одержанi у процес обмiну. Робить !х сво!ми влас-нiсть товаровиробника, яка змiнюеться на товари при !х обмiнi.
Отже, i на цьому рiвнi розвитку продуктивних сил зберiгаеться пря-мий причинно-наслщковий зв'язок мiж виробництвом i споживанням, приватною власнiстю i товарними вiдносинами, на який вказували класики поль текономи. Таким чином, закон вартост е засобом реалiзацп закону власностi, товарною формою його вираження, а е^валентний обмiн товарами - безпо-середньою формою реалiзаци приватно! власностi товаровиробникiв, що забезпечуе пряму залежшсть рiвня споживання вщ рiвня виробництва. I навпа-ки, нееквiвалентний обмiн заперечуе i товарнi вiдносини, i приватну влас-нiсть, вiдповiдно, i еднiсть виробництва та споживання.
Сфера об^у виникла на основi суспiльного подiлу пращ. Виникнення купецтва вважаеться тре^м великим суспшьним подiлом працi. Завданням торгiвлi е еквiвалентний обмiн товарами i доставка !х з мiсця виробництва до мюця !х споживання. Виконання ще! функци вимагае додаткових затрат правд. Праця людей, зайнятих в сферi обiгу, на загальних пiдставах е продуктивною, що створюе вартiсть свого продукту пращ - торпвельно! послуги. Ця вартють додаеться до вартостi товару, створено! на виробнищш, i становить, таким чином, торпвельну надбавку. Разом взят вони й становлять кiнцеву вартють товару, що е основою визначення оптово! i роздрiбно! цiни.
Ринкова щна, до яко! вiдноситься оптова i роздрiбна цiна, е кшцевою формою прояву вартостi товару. I вщхилення ринкових цiн вiд свое! основи -вартост товару, вщбуваеться пiд впливом тимчасово! ринково! кон'юнктури i це не повинно перевищувати ± 20 % вiд вартост товару.
На жаль, ринковий метод встановлення щн недосконалий. Торгiвельна надбавка до щни вiдiрвана вiд вартосл товарно! послуги, а тому не вщобра-жае нi суспiльно необхщш затрати працi, нi фактичний рiвень господарсько! дiяльностi торгiвельних пiдприемств. За основу встановлення щн взято ств-вiдношення попиту i пропозицi!, вщкинувши вартiсть товару. А це лише ко-ефiцiент поправки до вартост товару на плановий i пропорцшний розвиток виробництва, на еднiсть виробництва i споживання. А тому про закон вартос-тi й е^валентний обмiн товарiв й мови немае. Це порушуе пряму залежнiсть
92
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.5
рiвня споживання вщ рiвня виробництва. Ринкова економiка сприймаеться не як сучасний цивiлiзований мехашзм використання об'ективно дiючих еконо-мiчних законiв товарного виробництва, а як мехашзм самозбагачення певних груп людей, стихшний середньовiчний спекулятивний ринок
Хоч у створенш ринкового механiзму основну роль вщграе цiна, але вона сприймаеться вже не як грошовий вираз вартост товару, а як договiр мiж продавцем i покупцем па сплату певно! суми грошей за придбаний товар [4, с. 88]. Тут також установлено повну свободу дй суб'еклв ринку у визна-ченнi цiн пiд впливом сшввщношення попиту i пропозицй. Заробггна плата (цiна робочо! сили) визначаеться ринком пращ, сшввщношенням попиту i пропозицй на робочу силу, яке встановлюе "роботодавець", виходячи iз сво!х потреб. Робiтники змушенi погоджуватися з його умовами, оскшьки iншого вибору в них немае: потрiбно виживати i за цих умов. Усе це акумулюе i зак-ршлюе приватна власнiсть суб,ектiв ринку, роблячи, таким чином, уЫх рiвни-ми перед законами ринку, але нерiвними в реальному житть Велика маса людей стае непотрiбною "роботодавцям" i веде жебрацький спосiб життя, тодi як невелика групка багатйв не знае, якими б ще витiвками задовольнити сво! примхи [2, с. 83]. Тому така форма оргашзацй виробництва, е не ефективною, оскшьки шдривае всi стимули до розвитку виробництва.
Висновок. Тшьки по справжньому товарне виробництво, притаманне ринковш економщ, забезпечуе кожному товаровиробнику пряму залежшсть рiвня споживання вiд рiвня виробництва, що i е вiчним стимулом його розвитку. Оскшьки сфера обшу е продовженням процесу виробництва (доведен-ням товару до споживання), то формування вартост торпвельно! послуги вiдбуваеться на загальних шдставах, а сформована на 11 основi кiнцева вар-тiсть товару забезпечуе е^валентний обмiн товарами.
Л1тература
1. Павлишенко М.М. Екв1валентний обмш - основа ринково! економши// Економша Укра1ни. - 2007, № 10. - С. 83-93.
2. Павлишенко М.М. Модифшащя вартосп товару// Економша Укра1ни. - 2001, № 7. -С. 48-58.
3. Семюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономша. - К.: Основи, 1995. - С. 88-97.
4. Орлова О. Цшоутворення в торпвл1// Баланс - 2002 р. - 28 травня, № 22. - С. 41-49.
УДК330.342:167.1 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. О.С. Вербова, канд. екон. наук; асист. О.М. Швець, канд. екон. наук; доц. €.А. Рехлецький, канд. екон. наук - Львiвська КА; доц. Г. С. Третяк, канд. екон. наук -Львiвський Р1ДУ УАДУ при Президентовi Украти
ДЕРЕГУЛЮВАЛЬНА ЕФЕКТИВШСТЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: ПОНЯТТЯ ТА СПОСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦП
Дослщжено проблеми ефективност дерегулювання економ1чних систем в пе-рехщних економ1ках. Окреслено поняття дерегулювальна ефектившсть економ1чних систем 1 обгрунтовано способи 11 репрезентацп.
4. Економжа, планування i управлiння в лковиробничому комплексi
93
