также костным и жировым компонентами массы тела; у юношей -прямые, преимущественно слабой силы, показателя тонуса артерий среднего и малого калибра с большинством показателей толщины кожно-жировых складок на туловище и на нижних конечностях, эндоморфным компонентом соматотипа и жировым компонентом массы тела; обратные, преимущественно слабой силы, всех скоростных показателей реовазограммы бедра с обхватами плеча и грудной клетки, поперечным срединно-грудным размером, мезоморфным компонентом соматотипа и мышечным компонентом массы тела.
Ключевые слова: реовазография антропометрические параметры, корреляции, здоровые юноши и девушки.
Стаття надшшла 11.06.2014 р.
УДК 577.121:616.33-006.6-018.2-036-037
component of somatotype and bone and fat components of body weight; in boys - straight, mostly poor power performance arterial tone medium and small caliber of most measures the thickness of skin- folds of fat on the trunk and the lower limbs, endomorph component of somatotype and fat component of body weight; reverse mainly weak force, all speed performance reovazohraphy hip with circumference shoulder and chest, pectoral cross mid-size, mesomorphic somatotype component and muscle component of body weight.
Key words: rheovasography, anthropometric parameters, correlations, healthy boys and girls.
Рецензент Черкасов В.Г.
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО-МЕТАБОЛ1ЧНОГО СТАНУ СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ У
ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА
Вивчено стан обмшу колагену, еластину у хворих на рак шлунка i обгрунтування прогностичних критерпв оцшки ступеня тяжкост захворювання, локалiзацiI i розповсюдженост патолопчного процесу. Результати дослщження структурно-метаболiчного стану сполучно! тканини у хворих на рак шлунка виявили тдвищення в уах групах активност еластази, вмюту в сироватщ кровi глкозамшогакашв, колагенол^ично! активности а також вшьного i зв'язаного оксипролшу. Динамжа зростання колагенолтчно! активност i еластази мали спшьну характеристику, тюно пов'язану зi стадieю розвитку пухлини i може бути важливим дiагностичним критерieм оцiнки ступеня тяжкостi перебiгу хвороби. Колагенол^ична активнiсть плазми кровi хворих при IV стадп РШ перевишувала показники групи порiвняння бiльш шж в 9 разiв, що забезпечуе цьому показнику поряд з еластазою важливе дiагностичне i прогностичне значення при визначенш ступiня тяжкостi переб^у хвороби та монiторингу ефективностi патогенетичного лкування.
Ключов! слова. Сполучиа тканина, рак шлунка, еластаза, ппкозамшогакан.
Робота е фрагментом НДР «Обгрунтування i клiнiчне значення до нозологiчних штегративних метаболiчних механiзмiв пухлин шлунково-кишкового тракту» (№ державноI реестрацн 0114и010760).
На сьогодш вщомо, що багаточисельш патолопчш стани { захворювання супроводжуються структурно-метабол1чннми розладами сполучно! тканини. До них можуть бути вщнесеш пневмоф1броз, ревмато!дний артрит, ревматизм, остеопороз, остеоартроз, цироз печшки, мюдистрофп, системна склеродерм1я, хрошчш запальш процеси внутршшх оргашв { тканин, в!брацшна хвороба, пневмоконюз, 1 ш. [1, 2, 3]. Сполучна тканина складае близько 50% вщ маси тша людини. Вона виконуе опорну, мехашчну, зв'язуючу, захисну, дренажну, пластичну, юнрегуляторну { багато шших функцш в оргашзмь II особливютю е: мала кшьюсть вид1в кттин (ф1бробласти, хондробласти, остеобласти, кератобласти), перевершення ф1брилярних бшюв (колагена, еластина, ф1бронектина), м1жкл1тинного матрикса - глшозамшогакашв (ГАГ) { протеоглшашв (протеоглшани вмщують 5% бшка 1 95% глшозамшоглшашв) [4]. В свою чергу ткозамшоглшани сполучно! тканини представлен!: г!алуроновою кислотою, хондро!тинсульфатами, кератансульфатами ! дерматансульфатами. Основним бшком сполучно! тканини е ф!брилярний б!лок колаген, який продукуеться ф!бробластами ! мае незвичайну ам!нокислотну послщовнють в своему склад!: 30% глщина, 20% прол!на ! оксипрол!на, 10% аланша, 1% оксил!зина ! 40% ушх залишившихся ам!нокислот. При старшш колагена утворюеться велика к!льк!сть поперекових зшивок, в насл!док чого вш набувае б!льш жорстко! структури. Катабол!зм колагена проходить п!д впливом фермента колагенази, актившсть яко! може суттево зм!нюватись в умовах роста ! розвитку орган!зма. Важливим б!лком сполучно! тканини е також ф!брилярний бшок еластин, який продукуеться ф!бробластами. Вш здатний до зворотнього розтягування у вертикальному ! горизонтальному напрямках, що вщм!чаеться в процес! роста ! розвитку орган!в ! тканин. Амшокислотний склад еластина включае 30% глщина, 21% аланша, 13% валша, 10% лейцина, 10% л!зина ! 1% оксипролша. Катабол!зм еластина зд!йснюеться шд впливом еластази [2]. Важливо в!дм!тити, що в!д стану сполучно! тканини в оргашзм! залежить можлив!сть розвитку злояюсних пухлин юстково! тканини, легешв, молочно! залози, простати [2]. На думку багатьох автор!в, рак не здатний розвиватись в
© Васильева 1.М., Шевченко О.О., 2014
оргашзм^ в якому система сполучно1 тканини зберегла свою реактившсть, при цьому формування i picT пухлинного процесу проходить завжди на фонi И пригшчення [2].
Пухлиннi клiтини здатш проникати в кров'яне русло i розповсюджуватися по всьому оpганiзму. Iнвазiя i метастазування е основними проявами прогресп пухлин, причому цi процеси взаeмопов'язанi. До механiзмiв швази i метастазування вiдноcятьcя адгезiя i мiжклiтинна взаемодiя, пpотеолiтична активнicть i рухливють пухлинних клiтин, а також неоангюгенез. Значну роль у цих процесах вiдiгpае iмунна система, так як в результат толеpантноcтi деякi клони пухлинних кттин виживають i дають початок новим - вторинним пухлинам. Вiдомо, що процес метастазування довшьно складний i представляе собою ряд послщовних етапiв. Так, щоб утворити метастатичну пухлину, клiтина повинна бути здатна покинути первинну пухлину, вшдритися в тканини в iншому мющ, i на кiнець - вижити i пpолiфеpувати. Для здiйcнення цього складного процесу необидна проникшсть кттин в мiкpоциpкулятоpне русло, пpикpiплення !х у вiддаленiй кpовеноcнiй або лiмфатичнiй cудинi, вихiд iз судин в штерстицш i паpенхiму органа з послщуючою пpолiфеpацiею i утворенням метастатичного очагу. Bci цi процеси тюно пов'язанi з iнвазивною здатнicтю пухлинних кттин. Вони пенетрують базальну мембрану i внiдpяютьcя в пiдлеглий штерстицш. При цьому вщомо, що сама базальна мембрана представляе собою мережу колагену IV типу, протеоглшашв, глшопроте!шв i в ноpмi не мае отвоpiв, доcтатнiх по pозмipу для проникнення злоякicних клiтин. Iнвазiя базально! мембрани е активним процесом i пухлинним клiтинам необхiдно пройти через позакттинний матрикс в ходi процешв швази i метастазування. Для бшьш швидкого проходження пухлиннi клiтини секретують i видiляють в оточуюче середовище ряд пpотеолiтичних феpментiв, якi здатш розрушати мiжклiтинну речовину i базальш мембрани, до складу яких входять наступш бiлки: колаген, еластин, ламшин i iн.. В деяких випадках пухлиннi клiтини cамi не утворюють протеаз, а привертають макрофаги, фiбpоблаcти i нейтpофiли, якi здатнi виконувати за них iнвазивнi функци. Вщомо 4 класи протешаз, що приймають участь в процесах пухлинно! швази: а) металопротешази (колагенази, желатинази, cтpомелiзини); б) циcтеlновi протешази - катепсини B i L; в) аспарагинова протешаза - катепсин Д; г) cеpиновi протешази - плазмiн, активатори плазмшогена уpокiназного i тканинного тишв. Деякi iз цих протешаз вид^ються пухлинними клiтинами у позаклiтинний простср (колагеназа), iншi можуть бути зв'язаш з поверхнею клiтин (протеази, що визивають деградащю фiбpонектина позаклiтинного матрикса).
Метою роботи було вивчення стану обмiну колагену, еластину у хворих на рак шлунка i обгрунтування прогностичних критерив оцiнки ступеня тяжкосп захворювання, локалiзацil i pозповcюдженоcтi патолопчного процесу.
Матерiал та методи дослщження. Було сформовано чотири групи хворих з шдтвердженим дiагнозом рак шлунка. До першо1 групи ввiйшло 18 хворих (12 чол., 6 жш.) на рак шлунка з I стащею розвитку пухлини; до друго1 групи ввiйшло 19 хворих (11 чол., 8 жш.) з II стащею розвитку патологiчного процесу; третю групу становило 22 хворих (13 чол., 9 жш.) з третьою cтадiею РШ; четверту групу становило 20 хворих (12 чол., 8 жш.) на рак шлунка з IV cтадiею патолопчного процесу. Контрольну групу складали 16 умовно-здорових пащеипв (9 чол., 7 жiн.). Оцшку стану сполучно1 тканини у хворих на РШ проводили по визначенню глшозамшоглшашв, активносп фермента еластази, колагенол^ичнш активноcтi сироватки кpовi, якi здатш дати цшну iнфоpмацiю про стан cтpуктуpно-метаболiчних i обмiнних пpоцеciв в сполучнш тканинi при онкопатолог^. Джерелом колагенолiтичноl активноcтi (КЛА) можуть бути фермент колагеназа i iн. протеази тканин, оргашв травлення i форменних елементiв кpовi. Було показано, що колагеназа вщграе пускову роль у ферментативному розщепленш колагену. Оцiнку КЛА плазми кpовi здiйcнювали по сумарнш кiлькоcтi (при ферментативному гiдpолiзi) вшьного i пептидно-зв'язаного окcипpолiна в дiагнуcтуемiй пpобi. Для цього знаходили по калiбpовочнiй кpивiй вiдповiдне оптичнiй густиш значення кiлькоcтi окcипpолiна при довжиш хвилi ^=570 мкм. Значення КЛА сироватки кpовi виражали в мшромолях окcипpолiна на 1л плазми кpовi за 1 час (мкмоль/л-час) [6]. Сумарш глiкозамiноглiкани (киcлi мукополюахариди) визначали в cиpоватцi кpовi з використанням трихлороцтово1 кислоти i вщомо1 карбозольно1 реакц^, яка забезпечуе фюлетово-рожеве забарвлення. Фотометрування доcлiдних проб здшснювали при довжинi хвилi ^=530нм. Вмют ГАГ виражали через гекcуpоновi кислоти в мкмоль/л [7]. Еластаза в сироватщ кpовi доcлiджувалаcь iмунофеpментним методом за допомогою моноклональних антитiл та набора реагенпв (Human PMN Elastasa Elisa RD 191021100) по шструкцп фipми "Biovendor" Германия. Статистичний аналiз отриманих pезультатiв було проведено за допомогою дисперсшного аналiзу, з використанням коефщента Стьюдента, коpеляцil та регреси [5].
Результати дослщження та Тх обговорення. Дослщження структурно-метаболiчного стану сполучно1 тканини у хворих на рак шлунка виявило (табл.) тдвищення в ycix групах активност еластази, вмiстy в сироватцi кровi глiкозамiноглiканiв, колагенол^ично1 активностi, а також вшьного i зв'язаного оксипролiнy. Так активнють еластази пiдвищyвалась в сироватщ кровi в 2,05; 4,78; 5,82 i 6,89 рази вiдповiдно при I, II, III i IV стади захворювання. Активнiсть фермента добре корелювала з тяжкiстю перебiгy хвороби i була найвищою при IV стади пухлинного процесу. Колагенолiтична активнють сироватки пiдвищyвалась в 3,97; 5,35; 6,82 i 9,07 разiв вщповщно при I, II, III i IV стади захворювання гастроканцерогенезом.
Таблиця
Особливост стану сполучно'1 тканини у хворих на рак шлунка_
Показники Група спостереження, стад1я M±m
Умовно-здорова (n=16) РШ - I стад1я (n=18) РШ - II стадй (n=19) РШ - III стадп (n=22) РШ - IV стадп (n=20)
Еластаза (пг/мл) 26,5±1,72 54,36±4,8* 126,8±8,3 * 154,3±7,2* 182,7±6,9*
Глжозоамшоглжани (мкмоль/л) 34,88±2,14 36,32±3,86* 47,24±3,50* 53,4±4,8 * 71,4±5,6 *
Колагеиолiтичиа актившсть (мкмоль оксипролша/л- час) 7,2±0,93 28,6±1,9 * 38,52±4,2 * 49,14±3,7 * 65,34±4,7 *
Оксипролш вшьний (мкмоль/л) 14,82±1,36 28,15±1,7* 33,7±2,15 * 38,68±3,1 42,36±4,2 *
Оксипролш зв'язаний (мкмоль/л) 26,43±1,73 31,40±1,9 * 44,8±2,7 * 51,35±3,6 * 58,29±5,3 *
Примака: * рiзниця вiрогiдна р<0,05
Динамiка зростання колагенолпично1 активностi i еластази мали спiльнy характеристику, тiсно пов'язану зi стадieю розвитку пухлини i може бути важливим дiагностичним критерieм ощнки ступеня тяжкостi перебiгy хвороби. Гткозамшогшкани пiдвищyвались на 12,7%; 35,43%; 53,09% i 104,7% вiдповiдно при I, II, III i IV стади розвитку пухлини. Бшьш iнформативними були показники вiльного i зв'язаного оксипролiнy в сироватцi кровi. Вiльний оксипролш пiдвищyвався в 1,9; 2,27; 2,6 i 2,85 рази, а зв'язаний в 1,18; 1,69; 1,94 i 2,16 рази вiдповiдно при I, II, III i IV стади канцерогенезу. Колагенолггична активнiсть плазми кровi хворих при IV стади РШ перевишувала показники групи порiвняння бшьш тж в 9 разiв, що забезпечуе цьому показнику поряд з еластазою важливе дiагностичне i прогностичне значения при визначеннi стyпiия тяжкосп перебiгy хвороби та монiторингy ефективносп патогенетичного лiкyвания. В yсiх випадках при I стади розвитку пухлини рiвнi показникiв в меншiй мiрi вiдрiзнялись вiд аналогiчних показникiв групи порiвняння. З розвитком ступеня тяжкосп хвороби всi показники були найбшьш вираженi при IV стади пухлинного росту.
Найбшьш iнформативним показником швази i росту пухлини ll' метастазування можуть бути колагенолiтична активнiсть плазми кров^ еластаза та вiльний оксипролш. Ц показники мають високу стушнь кореляци з тяжкiстю перебiгy хвороби та И стаддаванням (г>0,85). Аналiз свiдчить, що РШ супроводжуеться глибокими порушеннями обмiнy сполучно1 тканини i характеризуеться значним пiдвищениям колагенол^ично1 активносп плазми кровi, високою активнiстю еластази i вмiстом вiльного оксипролiнy в сироватщ кровь Показники КЛА, еластази, вшьного оксипролiнy вiддзеркалюють стyпiнь тяжкосп перебiгy хвороби i можуть бути прогностичними критерiями швази пухлини, росту i метастазування.
Перспективи подальших дослгджень. У подалъшш po6omi ми плануемо дождження обмшу MiKpoeneMeHmie у хворих на гастроканцерогенез.
1. Гонський Я.1. Бiохiмiя людини: пiдр. [для студ. вищ. навч. закл.] / Я.1. Гонський, Т.П. Максимчук. - Тернопiль: Укрмедкнига, 2001. - 697 с.
2. Дядюша Г.Ф. Система соединительной ткани и злокачественные опухоли / Г.Ф. Дядюша, Э.П. Булкина. - Киев: Наукова думка, 1978. - 310 с.
3. Канунго М. Биохимия старения / М. Канунго. - М.: Мир, 1982. - 238 с.
4. Серов В.В. Соединительная ткать (функциональная морфология и общая патология) / В.В. Серов, А.Б. Шехтер. - М.: Медицина, 1981. - 312 с.
5. Стентон Г. Медико-биологическая статистика / Г. Стентон; [пер. с англ.] - М.: Практика, 1998. - 459 с.
6. Шараев П.Н. Определение коллагенолитической активности плазмы крови / П.Н. Шараев, В.Н. Пишков, Н.Г. Зворыгина [и др.] // Лабораторное дело. - 1987. - №1. - С. 60-62.
7. Шараев П.Н. Метод определения гликозаминогликанов в биологических жидкостях / П.Н. Шараев, В.Н. Пишков, Н.И. Соловьева [и др.] // Лабораторное дело. - 1987. - №5. - С. 330-332.
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРНО-МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ У БОЛЬНЫХ
РАКОМ ЖЕЛУДКА Васильева И.М., Шевченко E.A., Винник Ю.А., Жуков В.И., Полищук Т. В.
Изучено состояние обмена коллагена, эластина у больных раком желудка и обоснование прогностических критериев оценки степени тяжести заболевания, локализации и распространенности патологического процесса. Результаты исследования структурно-метаболического состояния соединительной ткани у больных раком желудка выявили повышение во всех группах активности эластазы, содержания в сыворотке крови гликозаминогликанов, колагенолитичнои активности, а также свободного и связанного оксипролина. Динамика роста колагенолитичнои активности и эластазы имели общую характеристику, тесно связанную со стадией развития опухоли и может быть важным диагностическим критерием оценки степени тяжести течения болезни. Коллагенолитические активность плазмы крови больных при IV стадии РШ перевишувала показатели группы сравнения более чем в 9 раз, что обеспечивает этому показателю рядом с эластазой важное диагностическое и прогностическое значение при определении степени тяжести течения болезни и мониторинга эффективности патогенетического лечения.
Ключевые слова. Соединительная ткань, рак желудка, эластаза, гликозаминогликан.
Стаття надшшла 3.06.2014 р.
FEATURES OF STRUCTURAL AND METABOLIC CONDITIONS OF CONNECTIVE TISSUE IN PATIENTS WITH GASTRIC CANCER Vasylyeva I.M., Shevchenko E.A.,Vynnik Yu.A., Zhukov
V.I., Polishchuk T.V. The state of collagen and elastin metabolism was studied in patients with gastric cancer and study of prognostic criteria for assessing the severity of disease, localization, and prevalence of pathological process was performed. Results of the study of structural and metabolic state of the connective tissue in patients with gastric cancer found in all groups an increase the activity of elastase, content of serum glycosaminoglycans, collagenolytic activity, as well as free and bound hydroxyproline. The dynamics of increase in collagenolytic and elastase activity had similar characteristics, tightly connected with the stage of tumor development, and might serve as an important diagnostic criterion for evaluation of disease severity stage. The serum collagenolytic activity of patients with the IV stage of gastric cancer was 9 times higher compared to control group that gave to this index, along with elastase, the important diagnostic and prognostic value in determination of disease severity stage and monitoring of pathogenetic treatment effectiveness.
Key words: connective tissue, gastric cancer, elastase, glycosaminoglycans.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 616.12 - 008.331.1 + 616.25 - 002 + 616.24 - 002] - 08
СУЧАСНИЙ П1ДХ1Д ДО Л1КУВАННЯ НЕГОСПIТАЛЬНОÏ ПНЕВМОНП, УСКЛАДНЕНОÏ
ЕКСУДАТИВНИМ ПЛЕВРИТОМ
Одними з найбшьш поширених захворювань людства залишаються хвороби оргашв дихання, що пов'язано 3i збшьшенням вiрусноï шфекцп, KpiM цього збшьшився об'ем хворих на НП ускладнену ексудативним плевритом. З шшого боку НП часто виникае на фош АГ, що проявляеться в застшних явищах. С достатньо шформацп про етюпатогенез та лiкування НП, проте питанням диференцшного пiдбору лiкування ускладненоï негоспiтальноï пневмонiï у хворих з рiзною супутньою патологiею, препаратами впливаючими на рiзнi патогенетичнi ланки захворювань, не придшяеться вiдповiдноï уваги. Мета дослщження оптимiзувати лiкування хворих з НП, ускладнено'1 ексудативним плевритом на фош АГ. Проведен дослiдження продемонстрували, що використання в комплексному лжуванш хворих на НП ускладнену ексудативним плевритом на тт 1ХС, АГ комбшацп препаратiв тiвортiну аспартату та бр™мару призводило до бiльш значимих змш показникiв сатурацiï, бiохiмiчних показниюв кровi, а також прискорювало одужання хворих, що тдтверджувалось позитивною динамжою при рентгенологiчному дослiдженнi та в значно1 мiрi покращувало всi параметри якост життя хворих i виражалося в значному зменшеннi функцiональних обмежень й у високш соцiальнiй активност пацiентiв. I незважаючи на бшьш високу вартiсть цих препаратiв в ствставленш з традицiйним лiкуванням, загальш затрати на лiкування кожного хворого значно знижувались.
Ключовi слова: негосттальна пневмонiя, ексудативний плеврит, артерiальна гiпертензiя, L-аргiнiн, брiтомар.
Робота е шщативною.
Одними з найбшьш поширених захворювань людства залишаються хвороби оргашв дихання, яю завдають значних економ1чних збитюв на державному р1вш, посщаючи чшьне мюце за кшьюстю дшв непрацездатносп, iнвалiдизацiï населення та смертносп [6]. Вщ негоспiтальноï пневмонiï (НП) у свт щор1чно помирае близько двох мшьйошв людей [7, 11]. У США кожного року д1агностуегься 34 млн. хворих на НП, ¡з яких бшьше шж 900 000 лшуються в стацюнарах [7, 10]. У крашах Свропейського союзу кшьюсть хворих на НП упродовж року перевищуе 4,2 млн. ос1б [8]. Хотшося б вщзначити, що ктшчний перебп НП за останш роки иом1тно змшився, i в першу чергу, це пов'язано з1 збшьшенням кшькост верифiкованоï вiрусноï iнфекцiï, як можливого етюлопчного чинника патологи, кр1м цього збшьшився об'ем хворих на НП ускладнену ексудативним плевритом [8, 11].
© Вахненко А.В., Moiceeea Н.В., 2014 2^