CC BY
140
даяльносп мае як теоретичне, так i пряме практичне значення. Розробка шляхiв удосконалення да мотивацшного процесу, подальшого пошуку можливостей забезпечення ефективно! мотивацй прац1 не втрачають свое! актуальносгi. Найменш дослвдженими в економчшй науц1 е питання ефективносп мотивацй', ii' соц1альних та екожмчних вимiрiв, щдикаторiв, яю мають слугувати тдгрунтям дiевого регулювання мотивiв i стимулiв у сферi працi.
СПИСОК ЛГГЕРАТУРИ
1. Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно - экономические аспекты: Учебное пособие/ Афонин А.С. - К.МЗУУП, 1994. - С.40.
2. Беляева И.Ф. Трудовая мотивация. Механизмы формирования и функционирования// Изменения в мотивации труда в новых условиях/ Беляева И.Ф.- М.: НИИ труда. - 1992. - С.73.
3. Колот А.М. Мотиващя, стимулювання й оцшка персоналу: Навч. поабник/ Колот А.М. - К.: КНЕУ, 1998. -224с.
4. Богиня Д.П. Еволющя теорш мотивацй на рубеж! ХХ1 ст.// Регюнальт перспективи/ Богиня Д.П. - 2002. - № 34 (22-23) - С. 5-8.
5. Управление персоналом организации: Учебник/ Под ред. А.Я. Кибанова. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: ИНФРА-М, 2002. - С. 484.
6. Куликов Г.Т. Мотивация труда наемных работников/ Куликов Г. Т.- К. :ИЭ НАНУ, 2002. - С. 37.
7. Управлшня персоналом ф!рми: Навчальний поабник/ Шд ред. д.е.н. Крамаренко В.1., д.е.н. Холода Б.1. -Ки!в: ЦУЛ, 2003. — 272 с.
8. Кузьмш O.G. Основи менеджменту/ Кузьмш O.G., Мельник О.Г. - Кив: «Академвидав», 2003. - 416 с.
9. Мескон М. Основы менеджмента. Пер. с англ./ М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; Общ. ред. и вступ. ст. Л.И. Евенко; Акад. нар. хоз. При правительстве РФ. - М.: Дело, 1997. - 702 с.
10. Сердюк О.Д. Теорш та практика менеджменту : навч. поабник / Сердюк О.Д. - К. : Професюнал, 2004. - 432 с.
11. Хмшь Ф.1. Основи менеджменту: тдручник/ Хмшь Ф.1. - Вид 2-ге, випр. доп. - К.: Академвидав, 2007. -576 с.
12. Уткин Э.А. Мотивационный менеджмент/ Уткин Э.А. - М.: Ассоц. авторов и изд. «ТАНДЕМ»; Изд-во ЭКМОС, 1999. - 256с.
13. Вельш А.Г. Управление на основе мотивации// Сб. ст. «Мотивация экономической деятельности»/ Под. ред. Шаталина С.С. - М.: ВНИИСИ, 1980. - С. 18-22.
14. Ромашов О.В. Социология труда: Учеб. пособие/ Ромашов О.В. - М.: Гардарики, 2001. - 320с.
15. Владимирова Л.П. Экономика труда: Учебное пособие/ Владимирова Л.П. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИД «Дашков и К», 2002. - 300с.
16. Нестерчук В.П. Организация та мотивация пращ: Навч. поаб./ Нестерчук В.П.- К.: Вид-во европ. ун-ту фшанов, шформац. систем, менеджменту i б1знесу, 1999. -88с.
17. Травин В.В. Основы кадрового менеджмента: Практ. пособие/ Травин В.В., Дятлов В.А. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Дело, 2001. - 336с.
18. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. / Болт Г. Дж.- М.: Экономика, 1991. - 204с.
19. Краткий словарь по социологии / Под общ. ред. Д.М. Гвишиани, Н.И. Лапина. - М.: Политиздат, 1987. - 292с.
20. Чернышев В. Человек и персонал в управлении/ В. Чернышев, А. Двинин - СПб.: Энергоатомиздат, Санкт - Петербургское отд - ние, 1997. -568с.
21. Шинкаренко В.Г. Система мотивацшного мониторингу пращвниюв тдприемства/ В.Г. Шинкаренко, О.Н. Криворучко// Украша: аспекти пращ, 2000. - № 4. - С. 27-32.
22. Управление персоналом. Учебное пособие/ Под. ред. Б.Ю. Сербиновского, С.И. Самыгина. - М.: Издательство «Приор», 1999. - 432с.
23. Тимошенко И.И. Мотивация личности и человеческих ресурсов/ И.И. Тимошенко, А.С. Соснин. - К.: Изд. Европ. ун-та, 2002. - 576с.
24. Маковеев П.С. Мотивацшт мехатзми управлшня розвитком промислового виробництва: Дис. д.е.н.: 08.07.01. - К., 2000. - 334с.
25. Иванцевич Дж.М. Человеческие ресурсы управления/ Иванцевич Дж.М., Лобанов А.А. - М.: Дело, 1993. - 154с.
26. Верховин В.И. Мотивация труда работников в условиях современного производства: Учебное пособие/ Верховин В.И. - М.: Мысль, 1989. - 110с.
27. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы/ Ильин Е.П. -СПб.: Издательство «Питер», 2000. - 512с.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТПознякова Л. О. Експерт редакцшног колея! к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 331.101.3
ОСОБЛИВОСТ1 СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦ1 ТА МОТИВАЦЙ ТРУДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В Р1ЗНИХ СОЦЮКУЛЬТУРНИХ СИСТЕМАХ
ПольоваВ.В., астрант (УкрДАЗТ)
В статтi проведено порiвняльmй аналiз особливостей ставяення до пращ та мотивацп трудовог дiяльностi представнипв рiзних соцюкультурних систем, визначено рiвень гХ соцюкулыпурно! iдентичностi, розроблено рекомендаци для менеджерiв щодо мотивацшного управлшня представниками рiзних соцюкультурних систем.
Ключов1 слова: праця, трудова дяльнкть, мотиваця, соцюкультурна система, соцюкультурна Ьдентичтсть.
ОСОБЕННОСТИ ОТНОШЕНИЯ К ТРУДУ И МОТИВАЦИИ ТРУДОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В РАЗЛИЧНЫХ СОЦИОКУЛЬТУРНОЙ СИСТЕМЫ
Полевая В.В., аспирант (УкрДАЗТ)
В статье проведен сравнительный анализ особенностей отношения к труду и мотивации трудовой деятельности работников различных социокультурных систем, определен уровень их социокультурной идентичности, а также разработаны рекомендации для менеджеров относительно мотивационного управления представителями разных социокультурных систем.
Ключевые слова: труд, трудовая деятельность, мотивация, социокультурная система, социокультурная идентичность.
FEATURES ATTITUDE TOWARDS WORK AND WORK MOTIVATION IN DIFFERENT SOCIO-CULTURAL SYSTEMS
Polova V.V.
In this paper, a comparative analysis of the characteristics of attitude toward work and work motivation of employees of different socio-cultural systems, determine the level of their social and cultural identity and developed recommendations for managers about motivational management representatives of different socio-cultural systems.
Keywords: work, labour activity, motivation, socio-cultural system, socio-cultural identity.
Актуальтеть теми. Трудова даяльтсть кожно! окремо! наци тюно пов'язана з тими культурно-юторичними традищями, на фот яких вона протшае. Комплексне вивчення культурного, ментального, релишного впливу на сферу пращ е необхвдним, адже тд даею саме цих фактор1в зароджуються та укоршюються свгтогляд, способи мислення та сприйняття, розумшня головних щнностей в житп, а разом 1з ними вщбуваеться формування особливостей ставлення до пращ та головних чинникв, що 11 мотивують. Дяльтсть транснац1ональних компанш, мультинац1ональних щдприемств не може оминути впливу самобутносп трудового менталитету сво!х ствробгтниюв. Тому для гармоншного корпоративного розвитку, ефективно! даяльносп щдприемства, уникнення непорозумшь мтж ствробгтниками з р1зних соц1окультурних систем (дал СКС) кожному кер1вников1 обов'язково необх1дно знати та враховувати особливосп ставлення до пращ та мотиваци трудово! даяльносп робгтниюв р1зних нац1ональностей та в1роспов1дання, чим 1 обумовлюеться актуальтсть обрано! теми.
АналЬз останнгх дослгджень та публгкацгй. Проблема пор1вняльного дослщження особливостей нащональних культур господарювання викликае 1нтерес багатьох впчизняних, росшських та зарубгжних вчених. Зокрема, серед росшських вчених велику увагу проблемам трудово! даяльносп в православних кранах ще в XIX ст. придляв С.М. Булгаков [1]. Серед сучасних вчених особливосп конфесюнально! трудово! етики детально проанатзован у працях Л.О. Хайлово! [2]. Визначення сутносп 1 змюту р1зних культур 1 !х под1л через кшьюст критери щентифшаци стали темою робгт проведених на початку XXI ст. С.С. Сулакшиним [3]. Серед зарубгжних вчених масштабне дослщження зв'язку мгж культурою нац1! та !! трудовою д1яльтстю було зд1йснене ще в 30-х рр. XX ст. М. Вебером [4].
Глибинний яюсний цившзащйний анатз з вид1ленням восьми культурно-юторичних титв проведений С.Ф. Хант1нгтоном [15] на початку 90-х роюв XX ст., але в його роботах однозначний прюритет вщданий захвднш цившзаци, щнносп яко! визначен ним як найбшьш прогресивт. Значний внесок у вивчення нащональних культур господарювання та крос-культурно! взаемода в б1знеа зроблено Г. Хофстедом [6], але вш також припустився багатьох помилок при ощнщ особливостей нац1ональних культур православних кра!н.
Проблеми ринку пращ, впливу ментального чинника на особливосп ставлення людей до пращ стали об'ектом дослщження наших сучасник1в, впчизняних вчених Д. П. Богит та М.В. Семиюно! [7]. Також, особливо! уваги заслуговують прац1 В.В. Компатець [8] , яка розглядае православну модель пращ у пор1внянт 1з зах1дною.
Таким чином, 1сторикограф1чний аналз робщ присвячених дослщженню трудово! даяльносп людини в р1зних СКС, вказуе на достатню розроблетсть дано! теми, але в деяких випадках автори висвплюють лише окрем грат ще! проблеми, вщсуттм е комплексне розумшня головних вщмшностей ставлення до прац1 та мотиваци трудово! даяльносп пращвниюв р1зних цившзащй, р1зних в1роспов1дань.
Тому, метою нашо! сгагтi е проведення комплексного крос-культурного дослщження особливостей ставлення людей до пращ та мотиваци трудово! даяльносп з урахуванням р1вня соц1окультурно! щентичносп, з вид1ленням особливих щнностей-мотиватор1в, на яю повинен ор1ентуватися кер1вник, мотивуючи представник1в р1зних СКС.
Виклад основного материалу. Праця е ц1леспрямованою даяльтстю, суб'ектом яко! може бути ильки людина. Саме праця виступае необидною умовою 1 результатом розвитку само! людини 1
© Польова В.В. Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 42, 2013
виникнення людського сусшлъства. Вона породжуе свгт культури, ïi щнносп, але при цьому й сама виступае у вигляд феномена культури. Тому трудова дiяльнiсть людини та СКС сустльства е нерозривно пов'язаними.
Сюгодн вже досить багато вчених вщзначають значний вплив соц1окультурного фактора на розвиток економши, ефективнiсть дальносп суб'екпв господарювання. Наочним прикладом схожого мультинащонального об'еднання, де зштовхуються штереси прац1вник1в рiзних етнiчних груп, рiзних традищй, е найбiльший американський науково-технолопчний парк Силiконова долина. Зокрема, Карша Шомер [9] зазначае, що коли висококвалiфiкованi спiвробiтники та керiвники з 1ндц, Роси, США та шших культур опиняються разом в його середовищ^ то вони часто мають дуже рiзнi спод1вання як стосовно 1х винагороди чи кар'ерного росту, так i м1жособиспсних вщносин в колектив! Найбiльший дискомфорт в щй ситуацп вщчувають iндiйцi, як1 орiентованi як в прац1, так i в повсякденному житт бiльше на людський контакт, нж на заробгток. ïм досить важко спрацюватися з шдивщуалютичними, дещо егоïстичmими
американцями. Розумшня цих розб1жностей повинно бути усвщомлене керiвниками i вс1м персоналом задля уникнення конфлiктних ситуац1й, тому що ставлення до пращ неминуче носить на œ6i культурний вщбиток
Багато в чому на ставлення людей до пращ та головних життевих щнностей, як головних мотиватор1в трyдовоï даяльносп, впливае вiросповiдання, за головними принципами якого виникае особлива трудова етика рiзних конфесш, що описуе щеальний спосiб перетворення навколишнього свгту людиною. Трудова дiяльнiсть, в цьому випадку, виступае посередником м1ж першоосновою буття людини, ïï вiрою та результатами пращ у вигляд соцiально-економiчmого розвитку краши.
Розкриваючи сyтнiсть того чи шшого явища, в нашому випадку особливостей ставлення до пращ та трyдовоï мотиваци в рiзних СКС, завжди доц1льно провести ш^вняння идеального та реального стану цього явища. Тому ми пропонуемо провести детальний розгляд особливостей ставлення людей до пращ та мотиваци трyдовоï дяльност в идеальному розyмiннi для кожно1' окремо1' СКС, виходячи з конфесiйноï трудово1' етики окремих краïн.
Розглянувши особливосп трудово1' етики рiзних конфесiй, що вщображають щеальний спосiб господарювання для кожжл окремо1' СКС (православно^ католицько1', протестантсько1', мусульмансько1', конфуц1ансько1' та iндyïстськоï) ми виявили, що розyмiння сутносп пращ та ïï юнцево].' мети, а також головних умов ефективноï' трyдовоï' дяльност в них мають певн вiдмiнностi.
Духовно-моральна цiннiсть пращ визнаеться у кожнiй з наведених СКС, але з деяким особливим наголосом на задоволення тих чи шших життевих потреб. У аврамютичних релшях (християнство,
юлам) праця найбшьше ототожнюеться з1 служ1нням Богу, людям, але при цьому шнцева мета такого служшня дуже р1зна.
У православнш СКС праця сприймаеться як зааб доброчинносп, наближення людини до Божо! досконалосп, можливють служ1ння Впчизт, народу, родним, допомагати людям, споаб одухотворення навколишнього свгту, а також творчого розкриття, гармоншного розвитку (дух, душа, тшо) людини [8]. На перше мюце в православнш СКС виходять духовно-моральт потреби (зв'язок з Богом, праця заради Христа), потреби сощального служ1ння та творч1, а вже за ними слщують матер1альт потреби. Окремо видляетъся духовна праця, як найвищш вид прац1
Католицька церква робить наголос на сощальному характер! прац1, в процеа якого людина отримуе можливють виразити себе, свою пднютъ 1 отримати задоволення сво!х життевих потреб. Енергшнють, шщативнють, творчий початок, працьовит1сть направляють працю людини до пдних щлей, яю визначаються добротою 1 дов1рою Промислу Бога, що свщчить про людську пднють того, хто зробив свш виб1р [10]. Звщси вит1кае висока соц1альна мотивац1я прац1 1 практично вщсутнють розумшня духовно! прац1. Якщо для православ'я важлива внутршня мотиващя, то для католицизму бшьш важлив1 зовтшт результати. Образно кажучи, якщо православ'я дивиться на земне життя 1 працю з висоти небес (приоритет духовного над моральним), то католицизм, навпаки, поглядае на небо, добре вщчуваючи грунт гад ногами (духовне 1 матер1альне опиняеться на одному р1вш, що незмшно породжуе суперечносп 1 духовнють зрештою зводиться до сощальносп) [8]. На перше мюце в 1ерархп потреб католицько! СКС виходять потреби самоактуалзаци, особистих досягнень, матер1ального благополуччя, як, як не парадоксально, знаходяться практично на одному р1вт з потребами соц1ального служ1ння.
У протестантськш СКС щоденна праця сприймаеться, як дяльна молитва, а професшне покликання, що прокладае шлях до матер1ального добробуту, як служ1ння Богу у мирському житп. Духовно-моральна сутнють прац1 в протестантизм! зазнала суттевого викривлення, адже насправд1 праця спрямована на особист досягнення (влада, особистий устх, кар'ерний рют, вдосконалення професюнал1зму) та задоволення матер1альних потреб. Найголовтшими умовами ефективно! трудово! дяльносп в протестантськш СКС виступае матер1альне стимулювання, заохочення спещалзацп, суперництво та конкурентна боротьба.
Стосовно мусульмансько! СКС, то забезпечення родинного благополуччя та добробуту працею е запорукою наближення людини до Бога. Це свщчить про те, що щннють прац1 полягае у можливоси досягнення високого матер1ального достатку, що не засуджуеться, а, навпаки, заохочуеться Кораном, але не просто для власного задоволення, а насамперед для рщних та близьких. Але не ва види
трудово! дяльносп дозволен законом у бшьшосп мусульманських кра!н. Досить жорсткою е заборона таких вида дяльносп, як1 спонукають до похотг, чи можуть якось шакше зашкодити здоров'ю наци. Верх1вку в 1ерархи життевих потреб людини в мусульмансьюй СКС займають потреби отвального служшня, служ1ння родин через працю, а також потреби сощально-психололчного комфорту (гостинтсть, вв1члив1сть, дружба, авторитетшсть кер1вника).
У конфущанських кра!нах, де люди бшьше остериаються не суду Божого, потойб1чного, а громадського засудження за свою земну даяльтсть, де доктрина «збереження обличчя» та «сустльно! бажаносп» ввдграе виршальну роль у трудовш дяльносп, праця, перш за все, сприймаеться як зааб ствердження у сустльсга та зааб досягнення розвитку особистосп. Апелящя до почуття обов'язку, сорому, громадське визнання, пошана, похвала, хорош1 взаемовщносини в колектив^ групова гармошя виступають головними ц1нностями-мотиваторами прац1. 1ерарх1я, що ввдображае потреби представник1в конфущансько! СКС виглядае наступним чином: потреби в сощально-психолопчному комфорт (причеттсть, потрбшсть); ф1з1олог1чн1 потреби; потреби в безпещ; потреби в самореахпзаци (навчання, самовиховання, творчють).
1нду!зм стверджуе, що праця сама по соб1 не може бути щнтстю, а обов'язково повинна бути направлена на духовне самовдосконалення, або хоча б не заважати йому, тобто не виробляти «кармшних залишюв». Безкорисливють, самопожертва, безпристрастсть, нечутливють до потреб - ось вдеал шду!стського пращвника.
Конфесшна трудова етика е идеалом для кожно! з наведених СКС. Але наскшьки реалънiсть в1дпов1дае цьому iдеалу? Як ставляться до пращ представники рiзних СКС, що е !х основними мотиваторами? Щоб вщповюти на цi питання, ми скористались даними глобального центру дослвдження свгтових ц1нностей World Value Survey [11] (дал WVS) за 1981-2008 роки, яю обробили за допомогою статистичного пакету SPSS.
Аналiзуючи реальний стан ставлення до працi та мотивацй трудово! дальноси в рiзних СКС ми виявили, що важливу роль працi в житт1 визнають жителi кра!н, що належать до шду!стсько! та конфущансько! СКС - 95,59% та 90,79% вщповщно. Кра!ни мусульманського ареалу оцiнили важливiсть пращ в жит на рiвнi 87,75%. За ними з великим вщривом слщують кра!ни заодно! Свропи (46,21%). Ще менше цiнуеться праця в православтй (43,07%) та протестантськ1й (41,2%) СКС. Загалом в свiтi показник визнання працi як важливо! щнносп в житт1 людини достатньо високий. Але справа в тому якою саме цiннiстю праця е для рiзних народ1в в теперштх умовах, духовно-моральною чи приземлено-матерiалъною?
Для бiльш детального з'ясування сучасних мотивацiйних чинникiв пращ ми, за базою даних WVS
(1981-2002 роки), уточнимо чим сьогодт керуються представники рiзних СКС у сво!й повсякденнш трудовiй дальноси (див. табл.1). Але необхвдно зазначити, що у даному випадку духовно-моралънi потреби в iерархi! потреб людини представленш досить обмежено, ильки через категорш «вадповшальтсть».
Порiвнюючи рiзнi СКС мш собою ми виявили, що сучасне сприйняття мотивацiйних чинник1в в православнш, iндуlстськiй та конфуцiанськiй СКС значно вiдрiзняеться майже за всiма показниками, о^м бажання хорошо! заробино! плати та сощально-психолопчного комфорту. З помiж кра!н конфущансько! СКС вирiзняеться Китай. Загалом китайська модель мотивацiйних чиннишв, поряд з iншими кра!нами, виглядае феноменально, навггь дещо аскетично. Складаеться враження, що китайцi згоднi виконувати будь-яку роботу, не зважаючи на можливють просування по службi та рiвень напруженостi працi. Це й не дивно, зважаючи на величезну пропозищю робочо! сили в кра!ш та на схильшсть китайцiв до самопожертви. Також ми були здивоваш занизьким показником важливостi соцiально-психологiчного комфорту для Пд. Коре!, що загалом знизило i середне значення даного мотивацшного чинника, розрахованого у середньому за конфущанською СКС. Поряд з шшими кра!нами мусульманська культура вирiзняеться досить високими запитами щодо роботи (майже ва мотивацiйнi чинники оцiненi високо). Серед уах вище наведених порiвнянь найбiльша схожесть структури мотивацiйного ядра пращ спостертаеться мiж християнськими СКС. Що бшьш менш об'еднуе ниш ва СКС, то це прагнення мати високооплачувану (з усiх проаналiзованих кра!н лише Пiвденна Корея визнае безпечшсть працi та вiдповiднiсть роботи особистим здiбностям, а Туреччина суспшьну кориснiсть працi та взаемовiдносини в колектив^ важливiшими за добру платню) безпечну, цiкаву роботу зi здоровим морально-психолопчним клiматом i приемними людьми поряд. У ставленш до бшьшосп шших факторiв мотивацi! працi думки представнишв рiзних СКС роздiлилися.
Ствставляючи iдеал та реальнiсть мотивацi! пращ ми виявили, що стан тепершшх мотивацшних вподобань представник1в рiзних СКС багато в чому не ствпадае з !х еталонними зразками.
Дуже високо оцшили представники католицько! СКС високий прибуток, можливiсть особистих досягнень, щкавють працi та вiдповiднiсть роботи особистим здiбностям працiвника та фактор сощально-психолопчного ммату. Але так1 складники мотивацп пращ як вщповщальшсть та шановашсть працi, iсторично притаманнi католицьк1й СКС, вщйшли на другий план.
£10£ Ь1Р ®ЛГ ! ' Л0Н()1'Э111\0(И11 Л1(1011Э111!(11 11М|1\01ЮМ0 мппгнд
Протестантська Католицька Православна - СКС
£ о И о тэ Я О о 43 тэ я Сер. СКС о в > « р к Й р со о Й Ьп 43 р к 5' я л к к р о и о тз я о о 43 тз я Сер. СКС © 43 р к а 5' н р Й Й' Польща £ о И о тз я о о 43 тз я Сер. СКС № о 43 о Й4 тз о о Й' «с ё р. к р ю « 43 р. к' р
<1 У1 У1 00 ^ о о ^ о ю !о о 01 о - ^ !о о ^ !о о 01 ю о У1 о 00 <1 00 о - 00 <1 о 00 <1 о 00 ^ 1л о 00 <1 00 о ю о 1л о и) Хороша зароб1тна плата -
ю к> о Ш о ю 00 % о ю К) 00 о <1 о и) о 1*) ю ю о и) 00 1л о ю о ю ^ о ю ю о 00 о ы У1 1л о Не велика напружешсть прац1
00 ю Ш о 0\ о и) 01 и) 01 00 01 00 01 Безпечна
ю <1 о 00 о о о и) 00 00 и) 00 о о о о о о ю и) о о 00 о ю о робота ьч
У1 V Ш ш <1 !о о ю о о о 01 о 1*) о и) о V о <1 00 о У1 о ^ и) ^ о и) 1л о У1 00 о Зручний графж
ю 00 !о о ю с^ о ы 00 ю о ю о 1*) о ы К) 00 <1 1л о ю ^ о о ы <1 о и) У1 ю о и) с^ о о и) ^ 1л о и) <1 !о о Тривала в1дпустка Й й л й й
0\ ю ш ю ю ю и) 0\ ш 00 Шанован1сть
ш о о 0\ о ю о 00 о и) о о 00 о о 00 и) о о и) о роботи к к са 43 о О! о н _
00 00 <1 ^ о К) ю о о о о 01 к> 00 01 ^ !о и) 00 о 01 <1 00 о и) о ш и) <1 и) <1 и) и) ю о и) У1 о и) о ю Можлив1сть чогось досягги и
Хорош1 шанси м' са р
ю % о ш о ю о ш о ю 0\ о и) и) о ю У1 о и) ст^ 1*) о и) о ю ю 1л о ы 01 о ы о о и) 00 ю о о для просування по служб1 о к й4 а 43 О О! К са о
ю 1Л 00 о 1*) о с^ 00 о 1*) о 00 о 01 о и) 01 К) ю 1л о 01 <1 о 01 с^ 00 о о о ю 01 0 01 У1 и) ю о К) !о о У1 ю о Приемш люди, з якими працюеш < а о из К н к са К
Ш Ш ш ю 00 и) и) ю ю ю и) 0\ и) 0\ и) о Зустр1ч1 3 са
о ю о ю о о о и) и) о ю о о о и) 01 о ю о о людьми Й а о
Ш !о Ш Ш ^ 1*) о Ш !о о У1 о о Ш К) 01 о V о и) <1 о 01 о о 01 !о о ю ю 1л ю <1 о о ю ю !о о и) к> 1л о и) Можлив1сть прояву ¿шщативи са Ё' о 5
Ш 00 1*) <1 ю V о К) ю о о К) о 0 01 о ю 01 ^ 00 и) и) 00 и) 01 ю о о !о о о и) 00 1*) 00 У1 V о ш ю 00 о ю !о о <1 !о о Ц1кава робота <
В1дпов1дн1сть
Ш Ш ш <1 о ш о о к) V о 01 о 01 ^ !о к) V о о о ш ю о ш о к) о о ш У1 о о 01 и) 1л о 01 роботи особистим зд1бностям
<1 00 1Л 00 ш к> о о о о ы ю !о о о 00 о о 1*) о 1*) ы <1 о 01 к) о !о о и) о !о о и) о !о о ю У1 ю о и) и) СТ\ о и) о Суспшьна корисн1сть <
1л 00 ш СТ\ 00 Ш Ш У1 1*) о Ш о о ю о ю % о ^ 1л ^ 1л 1л о и) 00 о о ю "ю о ю о о ю о о 00 1л о ю о ы ю % о В1дпов1-дальшсть <
внньчии шьшономэ-онягшйоэ
Продовження табл.1
й.
о
<п К о
н а
о а
н
а о
г> -
о а о г>
н
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Сауд. Арав1я 86,40 55,70 66,60 65,00 48,30 63,20 59,10 - - - 38,40 59,70 73,00 - 58,90
1ран 80,20 52,60 77,10 54,50 37,50 61,00 52,50 - - - 49,90 56,50 66,90 - 57,50
л Туреччина 94,70 87,70 95,10 89,70 49,40 91,00 90,90 72,80 97,20 87,60 87,50 45,30 93,60 97,80 85,10
К св 2 л и Египет 84,80 66,20 80,70 69,40 12,90 84,50 70,70 - - - 45,40 46,60 85,20 - 73,20
Сер. СКС 86,53 65,55 79,88 69,65 37,03 74,93 68,30 72,80 97,20 87,60 55,30 52,03 79,68 97,80 68,68
о >> Сер. РП 86,53 63,03 72,01 92/ Ю 62,33 97,80 68,68
М1сце РП 3 6 4 2 7 1 5
Китай 70,60 31,90 61,00 39,50 13,70 53,80 40,80 27,20 55,20 25,70 41,90 32,80 62,70 55,40 23,90
« л Япошя 78,00 55,70 67,20 62,40 59,10 31,80 57,20 23,20 78,40 47,50 42,00 49,60 80,40 41,70 58,00
о К св Пд. Корея 57,90 50,90 65,80 46,20 45,70 39,50 41,00 2,10 13,70 23,70 44,60 37,80 59,50 27,60 46,30
!=Г •е-к о Сер. СКС 68,83 46,17 64,67 49,37 39,50 41,70 46,33 17,50 49,10 32,30 42,83 40,07 67,53 41,57 42,73
Сер. РП 68,83 49,93 35,18 40,70 50,14 41,57 42,73
М1сце РП 1 3 7 6 2 5 4
1щця 90,80 46,50 83,90 57,90 39,30 66,70 63,30 72,20 68,90 45,00 54,40 62,00 72,60 59,70 68,30
л Сер. СКС 90,80 46,50 83,90 57,90 39,30 66,70 63,30 72,20 68,90 45,00 54,40 62,00 72,60 59,70 68,30
н о Сер. РП 90,80 56,90 67,40 56,95 63,00 59,70 68,30
К М1сце РП 1 7 3 6 4 5 2
Примика: Сер. СКС - показник важливосп мотивацшного чинника в середньому за СКС; Сер. РП - середня важливють р1вня потреб за СКС; Micue РП - мкще р1вня потреб в загальнш iepapxii (I - базов1 потреби, II - потреби безпеки, III - потреби особистих досягнень. IV - потреби сощально-психолопчного комфорту, V - твор1п потреби, VI - потреби сощального служшня, VII - духовно-моральш потреби).
К)
о
В стpyктypi мотивац1йного яд>а сучасних пpeдстaвникiв пpaвoслaвнoï СКС також вщбулися сyттeвi, подекуди вpaжaючi змши. Бiльшiсть опитуваних вщдають пpiopитeт мaтepiaльнoмy стимулюванню пpaцi на пpoтивaгy тим мотивам, яю дoмiнyвaли paнiшe (твopчi, служ1ння, духовно-мopaльнi мотиви). Hизькa оц1нка мoжливoстi peaлiзaцiï iнiцiaтиви вкaзye на те, що втpaчeнa така важлива складова iстopичнoï мoдeлi eкoнoмiчнoï кyльтypи слов'ян, як спpийняття npa^ у вигляд1 гapмoнiйнoгo poзвиткy кожно1 oсoбистoстi чepeз т^удову дiяльнiсть. Bpaжaючим e той факт, що суспшьна кopиснiсть пpaцi взaгaлi ц1кавить пpeдстaвникiв пpaвoслaвнoï СКС найменше з уах фaктopiв мотивацй'. Haвiть вaжливiсть гнучкого гpaфiкy та тpивaлoï вiдпyстки люди ставлять сьoгoднi вище за цю, чи не нaйгoлoвнiшy, потребу, здавен пpитaмaннy eкoнoмiчнiй кyльтypi, сфopмoвaнiй у межах схвднослов'янсько1 цивiлiзaцiï. Пapaдoксaльнo, на наш погляд, виглядae бажання чогось досягти та мати ц1каву poбoтy у пoeднaннi з бажанням бшьшосп опитуваних уникнути вiдпoвiдaльнoстi в po6oií та необхвдносп пpиймaти piшeння, pизикyвaти, вллювати нoвi вде1 в життя, що, нажаль, e повною ^отмеж^сте» пpaвoслaвнoмy спpийняттю npaqi як способу твopчoгo poзкpиття людини, можливосп служити iншим ц1лям. Також негативною тeндeнцieю e те, що вaжливiсть ввдповщносп poбoти особистим зд1бностям пpaцiвникa також знаходиться на недостатньому piвнi. Gдиний piвeнь потреб, що бiльш менш вiдпoвiдae iдeaльнiй мoдeлi ставлення до мотивацй у пpaвoслaвнiй СКС - це потреби сoцiaльнo-псиxoлoгiчнoгo кoмфopтy. Пpeдстaвники пpaвoслaвнoï СКС все ж б№ше сxильнi до кoлeктивiзмy та отв^ащ, ашж до iндивiдyaлiзмy та сyпepництвa, високо цiнять дpyжню aтмoсфepy в колектив^ ш не байдуже з ким пopяд пpaцювaти i як до них будуть ставитися сmвpoбiтники.
Загалом пpoвeдeний aнaлiз свiдчить ^о те, що в пpaвoслaвнiй СКС втpaчeнi нaйвaжливiшi склaдoвi мотивацй' щ>ащ, пoтьмянiлa спpaвжня ïï цiннiсть, а на зм^ ш пpийшли пошук сyспiльнoгo yспixy та мaтepiaльнoгo багатства зашсть духовного. Haшi висновки ще paß пiдтвepджyються eкспepтним опитуванням, що було ^оведене в 2006 p. Т.О. Gфpeмeнкo[12] за двома пapaмeтpaми -xapaктepoм мотивацй' та цштсним спpийняттям пpaцi як мети чи засобу. Стосовно оцшки пpaцi як oднieï з головних ц1лей людини чи засобу досягнення iншиx цшей oцiнки eкспepтiв poздiлилися пpaктичнo пopiвнy - 48,8% та 45,4% вщповщно. В xapaктepi мотивацй' пpaцi сучасних у^ашадв над сoцiaльними та твopчими мотивами сyттeвo пepeвaжae пpaгмaтичний (мaтepiaльний) iнтepeс (64,5%). Значно менше опитуваних (24,9%) вважають за лiпшe займатися ц1кавою poбoтoю.
Ha нашу думку, найменших змiн пом1ж iншиx зазнали мотивацшт пpoфiлi пpoтeстaнтськoï
СКС - чepeз високу пpиpoднy пpистoсoвaнiсть трудово! етики до pинкoвиx умов гoспoдapювaння; мусульмансько1 СКС - чepeз високу культу peлiгiï; кoнфyцiaнськoï СКС - чepeз збepeжeння дaвньoвiкoвиx тpaдицiйниx цшностей.
Ha нашу думку, стyпiнь peaлiзaцiï вдеально1 мoдeлi гoспoдapювaння й ставлення до щ>ащ, як зaпoвiдaнo у конфесшнш тpyдoвiй етиц1, та ïï peaльнe втшення у нaцioнaльнiй економщ пpямo пpoпopцiйнe юлькосп не номшально (як люди npo себе думають), а peaльнo (як вони себе поводять) вipyючиx житeлiв в ^airn - носив вipи. Кopистyючись peзyльтaтaми опитувань глобального центру дoслiджeння WVS ми спpoбyeмo визначити piвeнь сoцioкyльтypнoï iдeнтичнoстi (дaлi СЮ) житeлiв piзниx СКС, що дасть нам змогу вiдпoвiсти на питання чому юнуюче ставлення людей до пpaцi не завжди вiдпoвiдae iдeaлy кoнфeсiйнoï тpyдoвoï етики кpaïни (див. табл. 2).
Отже, з табл.2 видно, що далеко не ва номшально вipyючi люди e активними учасниками цepкoвниx та iншиx peлiгiйниx opгaнiзaцiй, але й взaгaлi не належать до жодно1 з них. Ыожна ствepджyвaти, що piвeнь сoцioкyльтypнoï iдeнтичнoстi Ук'аши e надзвичайно низьким тому, що з 3801 опитаних житeлiв нашо1 кpaïни, себе вважають вipyючими 1908 чол., i лише 110 (2, 89%) з них e активними учасниками цepкoвниx та шших peлiгiйниx opгaнiзaцiй i peaльнo споввдують свою вipy. Теж саме стoсyeться i багатьох iншиx кpaïн, але пом1ж яких високий piвeнь CКI спoстepiгaeться в кpaïнax, що швидко poзвивaються - це CШA, Канада, Фpaнцiя, Iтaлiя, Ipaн, Пiвдeннa Кopeя. Hизький piвeнь активно вipyючoгo населення в Кита' можливо e нaслiдкoм ^шл^на кoмyнiстичнoï пapтiï, яка пpизнae щеологш зaмiсть вipи. С пом1ж уах п^ославна ж СКС мae найменший piвeнь СЮ.
Пpoaнaлiзoвaнi дaннi сввдчать npo те, що iснye взaeмoзв'язoк мiж СК[ кpaïни та piвнeм ïï poзвиткy, адже саме в тих ^arnax, де бiльш менш щеал пpaцi спiвпaдae з peaльнiстю, а piвeнь CКI досить високий, спoстepiгaeться найвищий piвeнь ВВП на душу населення у свт за даними ЫВФ [13], як ознака вiдсyтнoстi зaтpимки в eкoнoмiчнoмy poзвиткy (див. pис. 1).
Cepeд шших ^ичин тако1 paзючoï ввдмшносп щеалу та peaльнoстi можуть бути не лише поступова вт^ата CКI ^шн, a i вплив eкoнoмiчниx peфopм, пpoвeдeниx без iï вpaxyвaння, нав'язування стepeoтипiв i цiннoстeй iншиx кyльтyp, пepeтвopeння пpaцi з дyxoвнo-мopaльнoï цшносп на пpизeмлeнo-мaтepiaльнy. Стосовно Укpaïни то це дуже yсклaднюe та i пoдaлi буде гальмувати eкoнoмiчний та шноващйний poзвитoк вiтчизняниx пiдпpиeмств, що негативно пoзнaчaeться на кoнкypeнтoспpoмoжнoстi ^аши вц1лому.
Таблиця 2
Визначення соцюкулътурног iдентичностi крат через порiвняння номiналъноi та реальное кiлькостi вiруючого населення, як носИв конфеаоналъних особливостей свiтосприйняття
Виявлення номшально! кiлькостi вiруючого населення кра!ни Виявлення реально1 кшькосп вiруючого населення кра!ни
СКС Кра!на Насшльки важлива релiгiя у вашому повсякденному життi Активний / неактивний учасник церкви чи релшйно! оргашзаци
Дуже важлива, % Досить важлива, % Не дуже важлива, % е% * * 'о э вл ож со сЗ в Не е учасником , % Неактивний учасник, % Активний учасник, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Укра!на 19,86 34,20 27,26 18,67 88,92 8,18 2,89
Православна Бiлорусь 18,68 28,59 33,08 19,66 92,16 5,50 2,34
Росiя 13,04 27,99 33,81 25,17 91,67 6,25 2,08
Iталiя 34,43 41,74 17,02 6,81 77,67 13,16 9,17
Католицька Францiя 13,35 27,91 30,02 28,71 89,96 5,52 4,52
Польша 48,40 37,24 11,38 2,97 77,28 10,21 12,51
США 54,82 25,14 14,21 5,82 27,23 27,49 45,28
Протестанська Вел.Британiя 20,37 19,49 34,41 25,73 62,78 18,85 18,37
Канада 33,51 29,95 24,21 12,33 47,84 23,64 28,51
1ран 79,35 15,68 3,63 1,34 61,07 18,86 20,07
Мусульманська Турцiя 74,47 15,86 5,96 3,71 97,05 1,64 1,30
Сгипет 96,55 3,21 0,13 0,12 98,66 0,56 0,79
Китай 4,16 9,80 28,71 57,34 90,25 7,29 2,46
Конфущанська Япошя 6,69 14,73 39,86 38,71 89,22 6,24 4,54
Пд. Корея 22,55 28,76 33,46 15,23 59,61 25,01 15,38
1нду!стська Iндiя 51,47 29,01 12,92 6,61 52,09 29,89 18,02
Тис. дол. США
49,8
Рис. 1. Валовий внутрiшнiй продукт на душу населення, розрахований за показником паритету кутвелъно'1' спроможностi у кратах свiту за даними МВФ, станом на 01.07.2012
З табл.1 можна зробити висновок, що для того, щоб володти навичками здiйснення ефективного управлшня в багатонацiональних колективах кер1вников1 необхвдно дотримуватися наступних рекомендацiй щодо мотивування предсгавник1в р1зних СКС:
1. Представники православно! СКС найбшьшу перевагу вщцають безпечним, психолопчно комфортним умовам пращ, добрим взаеминам з колегами, високооплачуваносп та цiкавостi роботи, дещо менше - 11 шанованосп, натомють сустльна кориснiсть, вщповвдальтсть,
можливють прояву iнiцiативи мотивуе ïx найменше. Для керiвникiв, яю переслщують тимчасовi корпоративнi та MaTepiaram iнтереси цъого може бути достатнъо, а для кер1вниюв як1 прагнуть до розвитку нашого суспiлъствa та особистого розвитку пращвниюв варто замислитися про наближення нaшоï реальност до iдeaлъноï модeлi господарювання. Необхщно давати можливiстъ прояву iнiцiaтиви та творчосп, залучати прац1вник1в до упpaвлiння, сполученням мaтepiaлъноï защкавлетсп та духовно-морально].', соцiaлъноï мотиваци прац1. Це можливо зд1йснити через виховання духовно здорового та висококватфшэваного кадрового i управлшського потенц1алу та створення на тдприемствах духовно-моpaлъноï модeлi оpгaнiзaцiйноï культури й упpaвлiння.
2. Представник1в кaтолицькоï СКС можна мотивувати можливiстю втлювати новi ^eï в життя, прояву Ыщативи, безпечними та комфортними умовами прац1, вщповщтстю роботи особистим здабностям, прид1ленням особливоï уваги гад час шдбору та перестановки кaдpiв.
3. Представники пpотeстaнтськоï СКС окpiм xоpошоï зapобтноï плати також високо цшують можливiсть твоpчоï peaлiзaцiï та прояву шщативи, цiкaвiсть прац1, безпечн1, психологично комфортн1 умовам прац1, можливiсть особистих досягненъ та кар'ерного росту.
4. Для представниюв мусульмaнськоï СКС велике значення мають майже всi мотиващйт чинники. Особливо важливими ними визнат зapобiтнa плата, суспiльнa корисн1сть пращ, фактори соцiaльно-псиxологiчного комфорту, можливiсть особистих досягнень та вщповщальтсть роботи, стосунки в колeктивi. Досить велику увагу мусульмани прид1ляють потребам самозбереження, графшу роботи, тривалост вщпочинку, вщ них не варто вимагати нaпpужeноï пращ. Найбшьш ефективно вони будуть працювати на роботт, що шануеться у сустльсга, з можливiстю кар'ерного зростання.
5. О^м мaтepiaльного стимулювання представник1в конфу^а^ь^ СКС також можуть зац1кавити сустльна корисн1сть та вщповщальтсть прац1, вщповщтсть роботи особистим зд1бностям, шанован1сть професи та можливiсть особистих досягнень, колективна спiвпpaця, що, можливо, i е головними умовами зростання конкурентоспроможност далекосхщних п1дприемств. Те ж саме стосуеться i представник1в iццуïсгськоï СКС.
Висновки. Проведений нами комплексний щ^вняльний aнaлiз особливостей ставлення до пращ та мотиваци тpудовоï даяльносп в piзниx СКС з урахуванням соцiокультуpноï щентичносп п^дтверджуе складн1сть завдання ефективного мотивування представник1в мультинац1онального i мультикультурного колективу, piшeння якого ц1лком залежить вщ детального вивчення кepiвникaми та спещалютами в упpaвлiннi персоналом особливостей
национально! трудово! етики та реального стану мотив1в працi. За таких умов кожному кер1вников1 будуть необхщними запроионован1 нами рекомендацi! щодо мотивацшного управл1ння представниками р1зних СКС. Вони дозволять кер1вникам мультинац1ональних п1дприемств здшснювати ефективну мотивац1йну пол1тику; зм1цнити ствробггництво шляхом врахування 1нтерес1в i щнтсних орieнтацiй всiх етнiчних груп пращвниюв; запобити виникненню конфлiктiв; знайти взаемоприйнятт форми i способи спiвiснування вах членiв колективу для досягнення гармони i щдвищення ефективносп даяльносп щдприемства шляхом об 4 еднання зусиль всiх працiвникiв.
Стосовно Укра!ни приорпетним напрямом даяльносп керiвництва вiгчизняних щдприемств мае стати впровадження на щдприемствах духовно-морально! моделi органiзацiйно! культури й управлшня задля поступового вщродження СК1 працiвникiв та покращення розвитку сустльства вцiлому.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Булгаков С.Н. Философия хазяйства: монография/ С.Н. Булгаков. - М.: Наука, 1990. - 412 с.
2. Хайлова Л. А. Конфессиональное отношение к труду: социально-философский анализ: автореферат диссертации на соискание ученой степени к.ф.н.: 09.00.11/ Хайлова Людмила Алексеевна - М., 2008. - 26 с.
3. Сулакшин С.С. Количественная теория цивилизационогенеза и локальных цивилизаций: монография/ С.С. Сулакшин. - М.: Научный эксперт, 2013. -176 с.
4. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. Избранные произведения: монография / М. Вебер; пер. с нем./ Сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко. — М.: Прогресс, 1990. —808 с. — (Социологич. мысль Запада). - С. 43-271.
5. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций?: монография/ С.Хантингтон; пер. с анг. Ю. Новикова. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. - 603 с.
6. Hofstede G. Cultures and organizations: software of the mind: monograph / G.Hofstede. - N.-Y.: McGraw-Hill Book Company, 1991. - 306 p.
7. Богиня Д. П. Ментальний чинник у сферi пращ: проблеми теори та практики: монографiя / Д. П. Богиня, М. В. Семикша; В.о. НАН Укра!ни. 1н-т економжи.- К. : Шторм, 2003.- 382 с.
8. Компатець В.В. Управлшня розвитком сощально-еконошчних систем у духовно-моральному та социокультурному вижрг Частина I. Розвиток сощально-еконотчних систем у духовно-моральному та социокультурному вижрг Духовно-моральна сощально-економчна система: монографiя / В.В. Компатець. -Харив: УкрДАЗТ, 2012. - 296 с.
9. Karine Schomer. How Culture Affects Motivation? [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.cmct.net/articles_culture_motivation.html
10. Centesimus annus" ("Сотый год"). Социальная энциклика Иоанна Павла II [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ioannpavel.ru/wp-content/uploads/2010/05/Centesimus-annus.pdf
11. Documentation of the World Values Surveys: 1981-2008 wave [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.wvsevsdb.com
12. Сфременко Т.О. Яюсна характеристика еконотчжа культури населення сучасноï Украши (за
даними експертного опитування) // Украшський социум. -2006. - № 3-4 (14-15). - С. 132-145.
13. World Economic Outlook Database: October 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.imf.org
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТRipdina О.Г. Експерт редакцiйноï колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 330.342:378.1
ВЛИЯНИЕ ИНФОРМАТИЗАЦИИ НА РАЗВИТИЕ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО
ОБРАЗОВАНИЯ
Терованесов М.Р., к.т.н., доцент, декан ф-та «Инфраструктура железнодорожного транспорта» (ДонИЖТ)
В статье рассмотрены основные черты информатизации системы высшей школы. Определены параметры данного процесса и особенности использования информационных ресурсов. Приведены статистические данные по влиянию информатизации на состояние национальной образовательной системы.
Ключевые слова: информатизация, система высшего образования, параметры, ресурсы, компьютеризация, качество образования.
ВПЛИВ ШФОРМАТИЗАЦП НА РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Терованесов М.Р., к.т.н, доцент, декан ф-ту Инфраструктура залiзничного транспорту» Дон1ЗТ)
У сmаmmi розглянутi основт риси тформатизацп системи вищоi школи. Визначет параметры даного процесу i особливосmi використання тформацшних ресурав. Наведено статистичш дан впливу тформатизацп на стан нацюнальног освтньог системи.
Ключовi слова тформатизацш, система вищоТ освти, параметри, ресурси, комп'ютеризацш, якйсть
освти
THE INFLUENCE OF INFORMATION ON THE DEVELOPMENT OF HIGHER
EDUCATION
Terovanesov M.R.
The article considers the main features of the computerization of the system of higher education. Describes the parameters of this process and features of the use of information resources. Provides statistics on the impact of information on the state of the national education system.
Keywords: informatization, the higher education system, parameters , resources, computerization, the quality of education.
Постановка проблемы. Необходимость реформирования системы высшего образования (СВО) связана с преобразованиями социально-экономической жизни Украины. Перед высшей школой поставлены задачи, которые предусматривают повышение качества и конкурентоспособности образования, способность развиваться и функционировать в новых экономических условиях, интегрироваться в Европейскую и мировую образовательные системы. Глобальные геополитические процессы
обусловливают тенденции к интеграции в различных областях общественной жизни, в частности, в образовании. Одним из аспектов коренных изменений в образовательной сфере является информатизация, т.е. процесс активного формирования и всеобъемлющего использования информационных ресурсов. Решение проблемы формирования трудовых ресурсов, соответствующих уровню развития общества, предполагает, в том числе, изучение эффективности использования информационных технологий в высшей школе.
© Тераванесов М.Р.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 42, 2013
