Особливості спрацювання дискових ножів у процесі різання волокнистих плит Текст научной статьи по специальности «Механика и машиностроение»

3. ТЕХНОЛОГИ! ТА УСТАТКУВАННЯ Л1СОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ

УДК 674.023.03 Проф. П.А. Бехта, д-р техн. наук;

ст. викл. М.М. Копанський - НЛТУ Украти, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 СПРАЦЮВАННЯ ДИСКОВИХ НОЖ1В У ПРОЦЕС1 Р1ЗАННЯ ВОЛОКНИСТИХ ПЛИТ

Наведено результати дослщжень процесу спрацювання дискових нож1в пiд час рiзання волокнистих плит. Установлено, що найбшьшу стiйкiсть до спрацювання ма-ють ножi, твердiстю у межах 54-59 НЯ.С. Аналiз стiйкостi до спрацювання шстру-менту дае змогу зробити висновок про те, що цей показник у 4-5 разiв бшьший, шж пiд час рiзання пилками, оснащеними твердосплавними пластинками.

Форматне обр1зування та розкрш волокнистих плит здшснюють на сьогодш здебшьшого круглими пилками, оснащеними зубцями 1з твердого сплаву. Розкрш плит цим шструментом мае низку вад. Перспективним е ви-користання з щею метою дискових нож1в.

Метою цих дослщжень було виявлення величини 1 характеру спрацювання р1зального шструменту та виявлення впливу довжини р1зання на яюсть оброблено! поверхш шд час розкроювання волокнистих плит дисковими ножами. Дослщження провадились за таких умов:

1. Використовували волокнисту плиту мокрого способу виробництва середньо! твердост товщиною 3.5 мм, середня густина 760 кг/м3, волопсть 8.5 %, границя мщност шд час згинання 1.2 МПа.

2. Швидюсть руху матер1алу V = 45 м/хв.

3. Дисков! нож1 д1аметром Б = 270 мм, кут загострення в = 30 о, почат-ковий рад1ус затуплення р=15 мкм;

4. Схема встановлення дискових нож1в:

• величина вертикального перекриття д = 2 мм,

• величина горизонтального зазору м1ж дисками а = 0.08 мм,

• диски приввдт.

5. Подачу матер1алу здшснюють р1зальними дисками шляхом затягу-вання з допомогою шдтримувальних ролиюв.

За оцшков1 показники було прийнято: рад1ус затуплення дисюв, радь альне спрацювання Я, шорстюсть оброблено! поверхш. Вим1рювання величини нер1вностей боково! поверхш р1зу здшснювали за допомогою прилад1в МИС-11, ТСП-4. Показники стшкосл шструменту вим1рювали за допомогою мшроскопа БМИ.

Результати експеримент1в з дослщження зносостшкост дискових но-ж1в шд час р1зання волокнистих плит дають змогу зробити таю висновки:

1. Рад1альне зношування дисюв вщбуваеться р1вном1рно 1з збшьшен-ням довжини р1зання, одначе на початковш стадп роботи нож1в зношування бшьш штенсивне (рис.).

3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств

91

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

О 100 300 500 1000 2500 10000 15000 20000 Рис. 1. Залежшсть величини padiyca заокруглення риальноИ крайни i шорсткостi оброблено'1 поверхш Mamepimy eid довжини рiзання

2. Величина радiуса затуплення ножiв у процес 1х спрацювання збшь-шуеться HepiBHOMipHo; в початковий перiод (0-500 м) роботи - перюд прип-рацювання показник зростае стpибкoпoдiбнo, наступний перюд - перюд ста-бшзаци (500-8500 м) pадiус затуплення збiльшуеться бшьш piвнoмipнo, i тpeтiй пepioд характерний збшьшенням pадiуса заокруглення, пoгipшeнням якост piзання i нeoбхiднiстю переточування шструменту (рис.).

3. У pазi досягнення величини pадiуса затуплення 70-77 мкм на поверхш piзу з'являеться вopсистiсть, що iстoтнo пoгipшуе яюсть piзання.

Варто зауважити, що найкращу стiйкiсть проти спрацювання мають нож^ твepдiсть яких була в межах 54-59 HRC. За твердост HRC 45 спрацювання вщбувалося бшьш штенсивно. Кpiм цього, на piзальнiй кpайцi утворю-вались заусeницi. Для дискових нoжiв, твepдiсть яких перевищувала 59 HRC, характерне викришування piзальнol крайки. Аналiз стiйкoстi до спрацювання шструменту шд час piзання волокнистих плит дисковими ножами дае шдставу зробити для висновку про те, що цей показник у 4-5 pазiв бшьший, нiж у pазi piзання пилками, оснащеними твердосплавними пластинками.

Замша круглих пилок на дискoвi нoжi дае змогу зекономити твердий сплав, збшьшити тepмiн роботи шструменту мiж його переточуваннями, зменшити енергозатрати на piзання, iстoтнo шдвищити eфeктивнiсть процесу piзання.

Л1тература

1. К1рик М.Д. Мехашчне оброблення деревини та деревинних матер1ал1в. - Льв1в. -2006. - 411 с.

2. Печенкин В.Е. Бесстружечное резание древесины / В.Е. Печенкин, П.М. Мазуркин. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 144 с.

3. Карасев Е.И. Оборудование предприятий для производства плит / Е.И. Карасев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 224 с.

Бехта П.А. Копанский Н.М. Особенности износа дисковых ножей в процессе резания древесноволокнистых плит

92

Збiрник науково-техшчних праць

Предоставлены результаты исследований процесса износа дисковых ножей при резании древесноволокнистых плит. Установлено, что наибольшей износостойкостью обладают ножи твердостью в пределах 54-59 HRC. Анализ износостойкости инструмента дает возможность сделать вывод о том, что этот показатель в 4-5 раз больше, чем при резании пилами, оснащенными твердосплавными пластинками.

Bekhta P.A., Kopanskiy M.M. The resultes of researches of process of deterioration of cutting discs at cutting of fibre boards are submitted in the article

It is established, that the greatest wear resistance have the knives, with hardness within the limits of 54-59 HRC. The analysis of a wear resistance of the tool enables to conclude that this parameter is 4-5 times more, than at cutting with saws equipped hard-alloy plates. _

УДК 629.114.3 Проф. 1.В. Кузьо, д-р техн. наук; доц. Р.В. Зтько,

канд. техн. наук; доц. 1.С. Лозовий, канд. техн. наук -

НУ "Львiвська полiтехнiка"

ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФ1В У ДОСЛ1ДЖЕНН1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ МАШИН 13 ПРУЖНО ЗЧЛЕНОВАНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

Запропоновано використання графiв для запису конструкцп механiзмiв та машин. На основi такого графу формуеться розрахункова схема i записуеться граф структуры рiвнiв зв'язюв узагальнених координат. Це дае змогу записати математич-ну модель вщповщно! складносп залежно до поставлених завдань дослщжень.

Ключов1 слова: структуры схеми, структурний синтез механiзмiв, графи струк-тури зв'язюв узагальнених координат.

Вступ. У вибор1 структурно! схеми (мехашзму) або !! синтез! та опти-м1заци, розробники переважно керуються комплексом конструктивних, тех-нолопчних вимог тощо. Використання у цих випадках класично! системи структурного синтезу мехашзм1в не завжди е зручним, на чому наголошують багато автор1в [1, 2].

Питання про рацюнальний або оптимальний виб1р структурно! схеми щодо синтезу мехашзму, який важко шддаеться формал1заци, ще недос-татньо розроблене в теори мехашзм1в. Питання про попередню функцюналь-ну оцшку можливостей мехашзм1в р1зних структурних схем для !х обгрунто-ваного вибору тшьки ставиться. Особливо актуальним е створення структурних схем мехашзм1в \ машин з пружно зчленованими елементами (ПЗЕ), ос-кшьки !х використання е ефектившшим за певних режим1в експлуатацп.

Аналiз останнiх дослщжень. Доцшьшшим для практичного використання е зображення структури мехашзм1в з урахуванням !х потенцшних фун-кцюнальних або шших можливостей. Деяк автори наголошують, що форми зображення структури мехашзму сприяють автоматизацп процесу вибору мехашзму та анал1зу його кшематичних показниюв [2, 3].

Тому багато автор1в вважають за доцшьне представляти структуру ме-хашзм1в у зручшшш для користувач1в формь У робот [4] Р. Аллен запропо-

3. Техиологiя та устаткуваиия деревообробиих шдприемств

93