CC BY
47
УДК 616.89-008.441.13
ОСОБЛИВОСТ1 СОМАТИЧНОГО СТАНУ КОЛИШН1Х В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В, ЗАЛЕЖНИХ
В1Д АЛКОГОЛЮ
В cтaттi нaвeдeнi peзyльтaти oбcтeжeння кoлишнix вiйcькoвocлyжбoвцiв (ВЗЗ), ко-ipi лiкyвaлиcь вiд aлкoгoльнoï зaлeжнocтi. У xвopиx ВЗЗ 6уло бшьш виpaжeнe ypaжeння пepифepiйнoï нepвoвoï cиcтeми, виpaжeнe знижeння гeмoглoбiнy та пiдвищeння piвня ACT y cиpoвaтцi ^obi, що cвiдчилo пpo мoжливe ypaжeння cepця, ниpoк. За peзyльтaтoм пopiвняння oтpимaли, що y xвopиx 1рупи ВЗЗ пepeвaжaють ознаки xpoнiчнoï iнтoкcикaцiï cepця, тoдi, як cepeд цивiльниx xвopиx мали мicцe пaтoлoгiя течшки. Виявлeнi дocтoвipнi вiдмiннocтi y дocлiджyвaнoï гpyпи xвopиx, якi rpeôa ypaxoвyвaти пiд чac лiкyвaння та peaôrnxa^ï.
Kлючoвi cлoвa: кoлишнi вiйcькoвocлyжбoвцi, алкогольна зaлeжнicть.
Кoлишнi вiйcькoвocлyжбoвцi звiльняютьcя з вiйcькoвoï cлyжби в достатньо молодому вщ, так для oфiцepiв граничний вiк cлyжби cклaдae 45-55 po^ (зaлeжить вiд вiйcькoвoгo звання). Маючи ocвiтy, пeвнi навички poбoти з кoлeктивoм пiдлeглиx, дана кaтeгopiя пeнcioнepiв пpaгнe зaлишaтиcя coцiaльнo активними, ^одовжуе пpaцювaти на цивiльниx пocaдax. У той жe чac, кoлишнi вiйcькoвocлyжбoвцi (вiйcькoвocлyжбoвцi звiльнeнi в зaпac (ВЗЗ)) мають тевш зaxвopювaння, що заважають пoвнoцiннo пpaцювaти, cпpичиняють тимчacoвy, а в дeякиx випaдкax пpизвoдять до тpивaлoï або по життeвoï втpaти пpaцeздaтнocтi. Однieю з xвopoб, що мае актуальну мeдикo-coцiaльнy пpoблeмy ж тiльки cepeд цивiльниx ocí6, a i cepeд кoлишнix вiйcькoвocлyжбoвцiв е алкогольна зaлeжнicть [3].
Зловживання aлкoгoлeм пpизвoдить до пcиxiчниx та coмaтичниx poзлaдiв, тому мapкepaми дaниx зaxвopювaнь мoжe бути нe тiльки даш фiзикaльниx та пcиxoнeвpoлoгiчниx oбcтeжeнь xвopиx, но i пapaклiнiчниx (лaбopaтopниx) та eлeктpoкapдioгpaфiчниx (ЕКГ) дocлiджeнь.
Вивчаючи poзпoвcюджeння aлкoгoльнoï зaлeжнocтi cepeд ВЗЗ та ocoбливocтi впливу на opгaнiзм в цшому, peзyльтaти пopiвняльниx дocлiджeнь дають можливють дocкoнaлiшe вивчити ocoбливocтi тек^чного впливу алкоголю на opгaнiзм, фopмyвaння та тяжкicть cyпyтнix coмaтичниx зaxвopювaнь якi обтяжують стан xвopиx кaтeгopiï ВЗЗ.
Метoю poбoти було вивчeння фiзикaльниx, пcиxoнeвpoлoгiчниx та пapaклiнiчниx (лaбopaтopниx) peзyльтaтiв oбстeжeнь xвopиx у зaлeжниx вiд алкоголю ВЗЗ у пopiвняннi iз цивiльними ocoбaми.
Мaтерiaл та методи дocлiдження. Було oбстeжeнo 103 пащента, якi лiкyвaлиcь з ^иводу aлкoгoльнoï зaлeжнoстi у стaцioнapi клшки пcиxiaтpiï та нapкoлoгiï Вiйcькoвo-мeдичнoгo клшчного цeнтpy Пiвнiчнoгo peгioнy з 2009 по 2012 prn, з ниx 53 ВЗЗ (як тиx, що були звшьшш у зaпac за втелугою poкiв) i 50 цивiльниx xвopиx. Дaнi aнaмнeзy життя та зaxвopювaння збиpaли пiд чac огляду пpи гocпiтaлiзaцiï. Визнaчeння нaявниx пcиxiчниx i пoвeдiнкoвиx poзлaдiв внacлiдoк вживання пcиxoaктивниx peчoвин здiйcнювaлocь з викopиcтaнням клiнiкo-пcиxoпaтoлoгiчнoгo мeтoдy, вiдпoвiднo до ^ш^пв мiжнapoднoï клacифiкaцiï xвopoб 10-го пepeглядy (МКХ-10) [6].
Обpoбкy дaниx виконували мeтoдaми мaтeмaтичнoï статистики (диcпepciйний анатаз) на ПЕОМ за допомогою ^ограми "Excel" з пaкeтy "Microsoft Office 2003" [1,2].
Результати дocлiдження та ïx oбгoвoрення. Пiд чac гocпiтaлiзaцiï xвopиx - пpoвoдили загальний огляд, aнтpoпoлoгiчнi вимipювaння (зpicт, вага), фiзикaльнe та пcиxoнeвpoлoгiчнe дocлiджeння. Бiльшiсть xвopиx мали зaдoвiльнy вгoдoвaнiсть. Пiдвищeнy вгодованють мали бiльшe xвopиx з групи ВЗЗ (табл. 1).
Хвopi гocпiтaлiзyвaлиcь в бiльшoстi випaдкiв бeз yшкoджeнь шкipниx пoкpивiв, пooдинoкi yшкoджeння тpaплялиcь в o6ox гpyпax та ж мали нacлiдкiв щодо здopoв'я i статистично дocтoвipнoгo знaчeння. Рeзyльтaти об'ективного oбcтeжeння диxaльнoï та cepцeвo-cyдиннoï cиcтeм були зicтaвними, у той жe чac дocлiджeння чyтливocтi пepифepичнoï нepвoвoï cиcтeми (пapecтeзiï, oнiмiння) виявило piзницю у пoкaзникax дocлiджyвaниx гpyп.
Пopyшeння чyтливocтi було у бiльшocтi xвopиx гpyпи ВЗЗ i cклaдaлo значну частку - 79,2% xвopиx, cepeд цивiльниx xвopиx дана пaтoлoгiя зуа^чала^ у 52% випaдкiв. Пoгipшeння чyтливocтi шкipниx пoкpивiв можливо е ^оявом пoлiнeйpoпaтiï, яка мoжe бути cпpичинeнoю тoкcичнoю дieю алкоголю.
Виявляли наступи пopyшeння чyтливocтi: вiдчyття oнiмiння у диcтaльниx вiддiлax pyк та шг, пopyшeння чyтливocтi на зpaзoк "pyкaвичoк" та "пaнчoxiв". Таким чином мoжeмo пpипycтити бiльшy тяжкicть пpoявy iнтoкcикaцiйнoгo пpoцecy aлкoгoлeм cepeд xвopиx ВЗЗ.
Пopyшeння opieнтyвaння xвopиx у чаа та мicцi знaxoджeння зycтpiчaeмo у мaйжe 19% xвopиx ВЗЗ та лишe у 10% цивiльниx xвopиx. Даний вид poзлaдy е ознакою мeтaлкoгoльниx пcиxoзiв, i як бачимо, в^азнють дaнoï пaтoлoгiï бшьша cepeд xвopиx ВЗЗ, що також cвiдчить пpo тяжкicть тoкcичнoгo ypaжeння нepвoвoï cиcтeми aлкoгoлeм. У бшьшоел xвopиx o6ox гpyп (98% cepeд цивiльниx xвopиx та 98,1% cepeд ВЗЗ) eмoцiйний фон був зм^ний за eйфopичним або диcфopичним типом. Рeштa якicниx пoкaзникiв в пepeвaжнiй бiльшocтi вiдпoвiдaли нopмi та дocтoвipнo нe вiдpiзнялиcь по гpyпaм. Iншi peзyльтaтиi фiзикaльнoгo oбcтeжeння подано у таблиц 2. Як можна бачити (табл. 2), жoдниx дocтoвipниx вiдмiннocтeй мiж ВЗЗ та цивiльними за
усередненими кшьюсними показниками на момент госmталiзащ! виявлено не було. Але таю вщмшносл були виявлеш пiд час подiапазонного анашзу зазначених показникiв (табл. 3).
Таблиця 1
Якчсчи даннi фжика. и.мого та психоневрологiчне обстеження ВЗЗ та цившьмих oci6, залежних в1д алкоголю
Ознака Д1апазон (градац1я ознаки) Абс. величини (оаб) Вщнос. величини (%) Р1)
Цивiльнi ВЗЗ Цившьш ВЗЗ
Р1вень вгодованост задовшьний 38 34 76,00 64,15
п1двищений 12 19 24,00 35,85
Стан шири без патологН 41 50 82,00 94,34
е ушкодження 9 3 18,00 5,66
Опорно-рухова сфера без патологН 50 51 100,00 96,23
е патолог1я 0 2 0,00 3,77
Пульс ритм1чний 48 52 96,00 98,11
аритм1чний 2 1 4,00 1,89
Меж! вщносно! тупост серця норма 49 50 98,00 94,34
розширена 1 3 2,00 5,66
Тони серця норма 50 51 100,00 96,23
приглушен! 0 2 0,00 3,77
Шуми серця вщсутш 50 51 100,00 96,23
вислуховуються 0 2 0,00 3,77
Патолопя вен в!дсутн! 50 52 100,00 98,11
виявляються 0 1 0,00 1,89
Патолопя артерш в!дсутн! 49 53 98,00 100,00
виявляються 1 0 2,00 0,00
Пальпащя живота безбол!сна 49 50 98,00 94,34
болюча у певних вщдшах 1 3 2,00 5,66
Чутливють норма 24 11 48,00 20,75 2)
зм!нена 26 42 52,00 79,25 2)
ЛОР патолопя (шештна мова) норма 49 51 98,00 96,23
патолопя 1 2 2,00 3,77
З1р норма 48 48 96,00 90,57
патолопя 2 5 4,00 9,43
Аутоор1ентування збережена 50 52 100,00 98,11
порушена 0 1 0,00 1,89
Аллоор1ентування збережена 45 43 90,00 81,13
порушена 5 10 10,00 18,87
Розлади сприйняття без розлад!в 48 51 96,00 96,23
е розлади 2 2 4,00 3,77
Мислення норма 49 47 98,00 88,68
порушене 1 6 2,00 11,32
Емоцшний фон р!вний 1 1 2,00 1,89
порушений 49 52 98,00 98,11
Колр сеч! (госшташзащя) солом'яно-жовтий 49 50 98,00 94,34
зм!нений кол!р 1 3 2,00 5,66
Прозоркть сеч! (госшташзащя) прозора 37 36 74,00 67,92
мутна 13 17 26,00 32,08
Колр сеч! (госп1тал1зац1я) солом'яно-жовтий 50 50 100,00 94,34
змшений кол!р 0 3 0,00 5,66
Прозоркть сеч1 (госп1тал1зац1я) прозора 45 47 90,00 88,68
мутна 5 6 10,00 11,32
Примггки: середш величини представлен у формат! "середня арифметична; ± стандартна похибка середньо! арифметично!" ("М ± т");
2)
- в1дм1нност1 з ВЗЗ достовфш при p<0,05 (критерш У1лкоксона-Манна-У1тн1).
Таблиця 2
М!шмальш, максимальш та середнi значення кчлькчсмих показмикчв, одержаних в результат ф1зикальмого _обстеження ВЗЗ та цивiльних оиб, залежних в1д алкоголю п1д час госшталiзащT_
Показники Значення показнигав
Цившьш ВЗЗ
Мш Макс Серед. ариф. 1) Мш Макс Серед. ариф. 1)
Температура тша °С 36,1 37,6 36,68±0,04 36,0 38,9 36,66±0,05
Довжина тша (см) 158 190 175,24±0,79 160 191 175,13±0,84
Вага (кг) 60 110 79,18±1,69 50 120 78,92±1,86
Систсшчний АТ 85 180 137,40±2,92 90 220 139,77±3,33
Дiастолiчний АТ 60 140 91,30±2,21 60 160 91,26±2,17
ЧСС3), за 1 хвилину 68 130 95,40±2,43 72 120 96,53±2,06
ЧДР3), за 1 хвилину 14 22 18,98±0,23 16 22 18,74±0,22
1)
Примiтки: - середш величини представленi у формат! "середня арифметична ± стандартна похибка середньо! арифметично!" ("M±m");
3)
2)- вiдмiнностi з цивiльними достовiрнi при p<0,05 (критерiй Уiлкоксона-Манна-Уiтнi). - умовш позначення: АТ - артерiальний тиск; ЧДР - частота дихальних рухiв; ЧСС- частота серцевих скорочень.
Так, було встановлено, що хворi групи ВЗЗ майже рiвномiрно розподiленi за дiапазонами, видшеними за ознакою найбiльших вiдмiнностей мiж групами, в той час як цившьних хворих було бiльше в штерваи
бiльше 36,6°С (табл. 3).
Таблиця 3
_Розподш обстежених хворих за ознаками температури, зросту та маси тша._
Температура тша Довжина тша 1ндекс маси тша, одиниць
Кшьмсть хворих § § Юльмсть хворих Юльмсть хворих
я ъ Цившьш ВЗЗ Цившьш ВЗЗ Я „ нЦ Цившьш ВЗЗ
8 3 пк 3 я 4 § ю 'о о? 10 'о о? 1 ^ аа ю 'о 10 'о о? 5 я 3 1 ^ й 10 'о 10 'о
Абс., с Я В Абс., о Я В Абс., о я В Абс., о Я В 1 Абс., о Я В Абс., о Я В
<36,6 17 34,00 26« 49,06 <170 7 14,00 12 22,64 <30 42 84,00 43 81,13
>36,6 33 66,00 27« 50,94 >170 43 86,00 41 77,36 >30 8 16,00 10 18,87
Примгтки: 1) - Вщмшност з цившьними достстарш при р<0,05 (розраховано точним методом Фшера (ТМФ).
При цьому, кшькють осiб з субфебрiльною температурою (>37,0°С) групах порiвняння достовiрно не вiдрiзнялась (по 2 особи). З огляду на сказане вище, а також на те, що температура тша свшчить про рiвень обмшу речовин, можна припустити, що серед цившьних хворих частше зустрiчаються особи з прискореним обмiн речовин. Решта результатiв фiзикального обстеження, навiть при подiапазонному аналiзi, не мали достовiрних вiдмiнностей в групах порiвняння.
Як i в разi аналiзу кшькюних фiзикальних даних, при аналiзi усереднених кшькюних показникiв лабораторно! дiагностики достовiрних вiдмiнностей мiж групами порiвняння (як на етат госmталiзацп, так i на етапi виписки iз стащонару) виявлено не було (табл. 4). Однак при подiапазонному аналiзi були виявлеш низку наступних характерних вщмшностей (табл. 5). Так, бачимо, що кшькють хворих ВЗЗ, за показником гемоглобшу, майже однакова в штервалах менше та бiльше 135, але, якщо в iнтервалi менше 135 г/л хворих дано! групи достовiрно бшьше, то в iнтервалi бшьше 135 г/л переважають цивiльнi хворi (табл. 5). В нормi, показник гемоглобшу у чоловша складае вщ 135 до 160 г/л. Зниження показникiв гемоглоб^ у хворого свщчить про вiрогiднiсть наявностi анеми, спричиненою браком залiза, виам^ В12, фолiевоl кислоти в органiзмi внаслiдок наявносп хронiчних захворювань, а також, що у дослшжуваних хворих найбiльш вiрогiдно, алiментарних факторiв, тривало! штоксикацп. Шдсумком даного результату е те, що показники гемоглобшу кровi ВЗЗ тд час госттатзацп достовiрно менший вщ показникiв цивiльних хворих.
Таблиця 4
Показники, одержаних в результат лабораторних обстежень_
Показники Значення показнигав
Цившьш ВЗЗ
Мш. | Макс. | Серед. ариф. 1)1 Мш. | Макс. | Серед. ариф. 1)1
На момент госшташзаци
'ш о & Я й Ч ^ лейкоцити(109/л) 4,0 19,9 8,29±0,51 4,2 23,1 9,10±0,54
1 2 еритроц.(1012/л) 2,3 5,3 4,19±0,08 2,4 5,5 4,16±0,09
тромбоц.(109/л) 59,0 540,0 256,10±13,52 102,0 540,0 !54,55±14,29
ШОЕ(мм/год) 2,0 24,0 6,06±0,68 2,0 60,0 7,62±1,41
гемоглобш(г/л) 64,0 162,0 139,2±2,76 101,0 180,0 138,28±2,62
3 я * о. .2 & м к АЛТ(од/л) 11,0 308,0 57,28±6,79 3,0 223,0 44,13±5,22
АСТ(од/л) 8,0 384,0 54,68±7,67 10,0 275,0 53,94±7,11
бш1рубш (ммоль/л) 3,9 37,7 16,53±1,07 3,9 47,5 16,97±1,31
глюкоза (ммоль/л) 2,5 13,5 5,16±0,27 3,2 16,4 5,49±0,33
Сеча: питома вага г/л 1003,0 1040,0 1015,61±0,82 1005,0 1025,0 016,53±0,61
Мкроск. осаду 4): лейкоц. (в п.з.) 0,5 100,0 8,85±2,72 1,0 27,0 5,34±0,78
Бшок 0,0 0,1 0,01±0,01 0,0 2,0 0,05±0,04
На момент виписки
'я о & я й ч а лейкоцити(109/л) 3,9 20,0 7,34±0,39 4,2 18,8 7,20±0,30 3)
1 2 еритроц.(10 /л) 3,2 5,3 4,18±0,07 3,0 5,3 4,10±0,07
тромбоц.(109/л) 59,0 491,0 243,62±11,88 70,0 626,0 258,28±15,21
ШОЕ(мм/год) 2,0 35,0 6,15±0,77 2,0 28,0 6,57±0,81
гемоглобш(г/л) 75,0 162,0 137,68±2,45 100,0 176,0 136,63±2,11
3 я * о. .2 & М к АЛТ(од/л) 7,0 145,0 44,96±4,66 6,0 139,0 36,21±4,11
АСТ(од/л) 6,0 119,0 35,92±3,26 3) 8,0 132,0 30,85±2,75 3)
бш1рубш (ммоль/л) 2,6 33,0 10,85±0,82 3) 3,6 35,0 10,99±0,96 3)
глюкоза (ммоль/л) 3,1 17,8 4,99±0,30 3,2 10,0 4,85±0,19
Сеча: питома вага г/л 1002,0 1030,0 1013,69±0,77 1004,0 1025,0 1014,11±0,60 3)
Мкроск. осаду 4): лейкоц. (в п.з.) 0,0 17,0 3,89±0,50 0,0 16,0 3,59±0,39 3)
Бшок 0,0 1,5 0,03±0,03 0,0 0,2 0,01±0,01
Примака: 1)1 - середш величини представлеш у формат! "середня арифметична ± стандартна похибка середньо! арифметично!" ("Ы±ш"); 2) -вщмшност з ВЗЗ достстарш при р<0,05 (критерш Ушкоксона-Манна-У1тш); 3) - вщмшноста з1 станом на момент госштатзацп достсшрш при р<0,05 (критерш Ушкоксона-Манна-Угтш); 4) - умовш позначення: кл. ан. кров1 - кл1шчний анашз кровц мкроск. осаду - мкроскоп1я осаду.
Шд час виписки змши у показниках концентрацп гемоглоб^ зберiгаються (табл. 5). Зберiгаеться рiвномiрний розподiл хворих ВЗЗ. У той же час бшьша частина цившьних хворих мае показники гемоглобiну такими, що вщповшають нормальним показникам - тобто бшьше 135 г/л. Отримаш данi свiдчать, що i тсля проведено! терапп показники гемоглобiну ВЗЗ не нормалiзувався, тобто патологiчнi процеси виражеш сильнiше i показники кровi не нормалiзувалися за час проведено! терапп.
Таблиця 5
Розподiл обстежених хворих за ознаками, одержаними в результат лабораторного дослщження
(гемоглобм, АЛТ)
Гемоглобiн АЛТ
Дiапазон ознаки, г/л Показники кшькосп хворих, оаб Дiапазон ознаки, од/л Показники кiлькостi хворих, оаб
Цившьш ВЗЗ Цивiльнi ВЗЗ
Абс., осiб Вщн., % Абс., оаб Вiдн., % Абс., осiб Вщн., % Абс., оаб Вщн., %
На момент госштагазацп
<135 14 28,00 24 1) 45,28 <39 21 42,00 31 1) 58,49
>135 36 72,00 29 1) 54,72 >39 29 58,00 22 1) 41,51
На момент виписки
<135 19 38,00 28 52,83 <39 29 58,00 38 71,70
>135 31 62,00 25 47,17 >39 21 42,00 15 28,30
1)1 - Вiдмiнностi з цившьними достовiрнi при p<0,05 (розраховано точним методом Фшера (ТМФ).
Б1ох1м1чний анал1з кров1 - метод лабораторно! д1агностики, який дозволяе оцшити роботу внутршшх оргашв (печшка, нирки, шдшлункова залоза, жовчний м1хур i 1нш.), отримати шформацю про метабол1зм (обмш лшвдв, бiлкiв, вуглеводiв). У той же час, ураження внутршшх органiв е характерною рисою алкогольно! штоксикацп. Тому цшком закономiрно, що знайденi вщмшносп вiдносно норми у показниках аналiзiв, а вiдмiнностi показникiв у групах показало рiзний рiвень важкостi штоксикацп та важкiсть ураження рiзних оргашв та систем.
Середнi показники шд час госпiталiзацп АЛТ сироватки кровi - були вище норми - 57,28±6,79 од/л та 44,13±5,22 од/л для цившьних i ВЗЗ вшповшно, та АСТ 54,68±7,67 од/л - цившьш хворi i 53,94±7,11 од/л для хворих ВЗЗ. Рiзниця у середшх показниках не була достовiрною. У той же час, порiвнюючи розподiл хворих за iнтервалами встановлена достовiрна рiзниця у iнтервалах. Зпдно показника АЛТ пiд час госпiталiзацп (табл. 5) достовiрна рiзниця серед хворих в iнтервалi <40 од/л. Даний штервал вiдповiдае нормальним показникам, i в цьому iнтервалi переважають хворi групи ВЗЗ. Кiлькiсть цившьних хворих бшьше у штервалах розподшу 40 од/л та бiльше, що перевищуе значення норми та свшчить про переважання патологiчного процесу (штоксикацп) у печшш Аналогiчну картину бачимо у розподш по iнтервалам АСТ, де також отримали достовiрну рiзницю (табл. 6).
Таблиця 6
Розподiл обстежених хворих за ознаками, одержаними в результат лабораторного дослщження (АСТ та
коефвдент де РЫса)
АСТ Коефщент де Ртса
Дiапазон ознаки, г/л Показники кшькосп хворих, оаб Дiапазон ознаки, од Показники кшькосп хворих, оаб
Цившьш ВЗЗ Цившьш ВЗЗ
Абс., оаб | Вщн., % Абс., оаб | Вщн., % Абс., оаб | Вщн., % Абс., оаб | Вщн., %
На момент госшташзаци
<39 19 38,00 30 1) 56,60 <1,33 38 76,00 29 1) 54,72
>39 31 62,00 23 1) 43,40 >1,33 12 24,00 24 1) 45,28
На момент виписки
<39 38 76,00 42 79,25 <1,33 38 76,00 35 66,04
>39 12 24,00 11 20,75 >1,33 12 24,00 18 33,96
1)1 - Вщмшнога з цившьними достсшрш при p<0,05 (розраховано точним методом Фiшера (ТМФ).
В цшому, значення бшьше 40 од/л АСТ у кровi мають переважно цивiльнi хвор^ що представляе розподiл хворих на таблиц (табл. 6). Для бшьш детального вивчення питання щодо шдвищення трансамiназ та ураження внутрiшнiх оргашв - шдрахували коефiцiент де Ртса. Коефiцiент де Рiтiса - вшношення активностi АСТ та АЛТ у сироватш кровi. Значення коефiцiента в нормi складае 1,33±0,42 або дiапазон 0,91-1,75. Коефiцiент менше 1 свщчить про ураження печiнки, коефiцiент ближче до 2 та бшьше свщчить про ураження серцевого м'язу [5]. Аналiзуючи отриманш данi (табл. 6) бачимо, що достовiрна бiльшiсть цившьних хворих знаходиться в iнтервалi <1,33, що свщчить про переважання патолопчного процесу в печiнцi.
Пiд час госпiталiзацil у дiапазонi що дорiвнюе та бiльше коефiцiенту 1,33 знаходиться 24 хворих ВЗЗ та лише 12 цившьних хворих. Отримаш даш свщчать про ймовiрнiсть патологiчного процесу у серцевому м'язi i рiзниця е достовiрною. Пiсля виписки провели аналiз змiн рiвня трансамiназ сироватки кров1 Рiвень АЛТ у дiапазонi до 40 од/л переважно виявляеться у хворих ВЗЗ (табл. 5), рiвень АЛТ в дiапазонi 40-79 од/л переважае у цившьних хворих. У решп дiапазонiв кiлькiсть хворих була незначна та не вiдрiзнялась у дослщжуваних категорiях хворих. Шдвищений рiвень АЛТ у цивiльних хворих свшчить про збертання патологiчного процесу у печшш шд час виписки, що потребуе продовження лiкування (амбулаторно, за мюцем мешкання) та застосування гепатопротекторiв.
У той же час, дослщжуючи рiвень АСТ кровi у групах порiвняння виявили, що бiльшiсть хворих обох груп тд час виписки мали рiвень АСТ до 40 од/л. Цей показник вшповщае норм^ показники зiставнi по групам. По 10 хворих мали рiвень АСТ в дiапазонi 40-79 од/л. В поодиноких випадках виявляли хворих з рiвнем АСТ у шших штервалах. Отриманнi даннi свшчать про адекватну та достатню тератю, що призвела до нормалiзацil показниюв АСТ у кровi хворих шд час виписки.
Звернули увагу на змши лабораторних показникiв пiд час виписки у порiвняннi iз показниками тд час госпiталiзацil. Хворi категорп ВЗЗ мали достовiрно вираженi змши у бшьшосп показникiв, у порiвняннi iз цивiльними. Вiдмiчаемо зниження кшькосп лейкоцитiв, так, пiд час госпiталiзацil середнiй показник лейкоцитiв у груш був 9,10±0,54*109/л, пiд час виписки середнш показник складав 7,20±0,30*109/л. Тобто пiд час госпiталiзацil у бшьшосп хворих мало мюце лейкоцитоз, який редукував пiд час лiкування. Рiвень АСТ та бiлiрубiну кровi також понизився на фош лiкування. Шд час гостташзацп АСТ 53,94±7,11 од/л, бшрубш 16,97±1,31 ммоль/л. На фош лшування показники зменшились, АСТ нормалiзувався до 30,85±2,75 од/л, бiлiрубiн 10,99±0,96 ммоль/л. Показники сечi також зазнали позитивних змш, що свiдчить про нормалiзацiю фшьтрацшно! та секрецшно! функцп. Пiд час госпiталiзацil питома вага сечi складала 1016,53±0,61 г/л, тд час виписки - зменшилась та складала 1014,11±0,60 г/л. Шд час мшроскопп осаду на момент госпiталiзацil середнiй показник лейкоцитiв у полi зору складав 5,34±0,78, тодi як пiсля лiкування зменшився до 3,59±0,39 у полi зору.
Змши лабораторних показниюв у цивiльних хворих зазнали менших змш, констатуемо лише зменшення показниюв АСТ та бшруб^ у кровi
Решта бiохiмiчних показнишв кровi хворих пiд час виписки у переважнш бiльшостi вiдповiдала норм^ за винятком поодиноких випадкiв, яю були статистично недостовiрними у порiвнянних групах дослiдження.
Отриманi результати дослщження показали достовiрну рiзницю по деяким показникам, у той же час, багато показниюв були зютавними. Очшувано, що багато з яких показниюв були спiв ставними, що можна було оч^вати. Данi категорп хворих проживають на однiй територп, мають однакову культуру. У той же час, отриманш вшмшносп показують вплив соцю - економiчного оточення, вш хворих, особливостi та форми зловживання на характер соматичного ураження алкоголем. Отримали маркери ураження печiнки, серця у цившьних хворих, що свщчить про значну iнтоксикацiю органiзму, недостатню дезштоксикацшну функцiю печiнки. Тобто можемо припустити, що мае мюце функцюнальна недостатнiсть печiнки, а разом iз цим бiльш тяжке ураження внутршшх органiв. Токсичне ураження внутрiшнiх оргашв алкоголем серед ВЗЗ менше виражено. Але мають мiсце клiнiчнi змши кровi у виглядi зниження рiвня гемоглобiну. Токсичне ураження перифершно! нервово! системи також достовiрно виваженiше. Данш розлади характернi для тривало! штоксикацп. Тобто мае мiсце тривала штоксикашя в обох групах дослiдження, але виражене ураження внутршшх органiв отримали серед цившьних оаб.
Роз'яснення даних результапв можна отримати, розглянувши особливосп вiдбору на вiйськову службу. Кандидат проходить ретельне медичне обстеження, тд час якого хронiчно хворi, з вадами розвитку виключаються з вшськово! служби. Тобто формулюеться категорiя здорових оаб. Алкоголiзацiя проходить пiд час служби, але посилюеться тд час звшьнення i в роки тсля звiльнення. Отримуемо толерантнiсть до алкоголю, але функцюнальна актившсть печiнки, !! дезштоксикацш на функцiя зберiгаеться. Шд час алкоголiзацil токсична дiя алкоголю зберпаеться, проявляеться у порушеннi функцп перифершно! нервово! системи. Таким чином отримуемо результати токсичного впливу алкоголю на особливу категорда хворих, яка проходила тд час служби всебiчне медичне обстеження i заздалегiдь була бшьш здоровою у порiвняннi iз цивiльними хворими. Данi результати обстеження е доповненням до обстеження анамнезу та клшчного обстеження.
Соматичний статус ВЗЗ, залежних вщ алкоголю, у порiвняннi з вiдповiдною категорiею цившьних пашенпв, вiдрiзняеться бiльш значними ураженнями нервово! системи, що проявляють себе, зокрема, достовiрно бшьш частими порушеннями чутливосп шкiрних покривiв (частота ознаки 79,25% проти 52,00% при p<0,05); вшносно нижчою (<36,6 С°) температурою тша (частота ознаки 49,06% проти 34,00% при p<0,05); вiдносно нижчим (<135 г/л) вмютом гемоглобiну у сироватш кровi на момент госпiталiзацil (частота ознаки 45,28% проти 28,00% при p<0,05); вiдносно нижчою (<39 од/л) активнiстю АЛТ у сироватш кровi на момент госпiталiзацil (частота ознаки 58,49% проти 42,00% при p<0,05); вщносно нижчою (<39 од/л) актившстю АСТ у сироватцi кровi на момент госпiталiзацil (частота ознаки 56,60% проти 38,00% при p<0,05); вшносно вищими (>1,33 од) значеннями коефщента де Ртса на момент госпи^зацп (45,28% проти 24,00% при p<0,05);
Отриманi даннi (перш за все, значення коефiцiенту де Ртса) можуть свiдчити про те, що на rai характерно! для оаб, залежних вiд алкоголю, полiорганноl патологп, у хворих ВЗЗ переважають ознаки кардiальноl патологil, а у цившьних - печшково!.
З'ясування причин зазначених вгдмгнностей потребуе подальших до^джень.
1. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Е.В. Гублер // -М.: Медицина, - 1978. -294 с.
2. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с Использованием Ехсе / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н.
Бабич // - К.: Морюн, - 2000 -320 с.
3. Линский И.В. Актуальные тенденции распространения зависимости от психоактивных веществ в Украине / И.В. Линский, А.И. Минко,
3.Б. Первомайский // Наркология. - 2005. - № 4. - С. 12-17.
4. Малоштан Л.М. Фiзiологiя з основами анатомп людини / Л.М. Малоштан // - Х., 2003.- 432с.
5. Северин Е.С. Биохимия: Учеб. для вузов // Е.С. Северин // - 2003. - 779 с.
6. Чуркин А.А. Краткое руководство по использованию МКБ-10 в психиатрии и наркологии / А.А. Чуркин, А.Н. Мартюшов // - М.: Издательство «Триада-Х», - 2002. - 232 с.
ОСОБЕННОСТИ СОМАТИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ БЫВШИХ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ, СТРАДАЮЩИХ АЛКОГОЛЬНОЙ ЗАВИСИМОСТЬЮ Гайдабрус А.В., Линский И.В.
В статье приведены результаты обследования военнослужащих, уволенных в запас (ВУЗ), которые лечились от алкогольной зависимости. У больных ВУЗ было более выраженное поражение периферической нервной системы, выраженное снижение гемоглобина и уровня АсАТ в сыворотке крови, что свидетельствовало о возможном поражения сердца, почек. По результатам сравнения получили, что у больных группы ВУЗ преобладают признаки хронической интоксикации сердца, тогда как среди гражданских больных имело место патология печени. Выявленные достоверные различия следует учитывать при лечении и реабилитации в данной категории больных.
Ключевые слова: бывшие военнослужащие, алкогольная зависимость.
Стаття надшшла 14.11.2013 р.
FEATURES OF THE SOMATIC STATUS OF EX-SERVICEMEN SUFFERING FROM ALCOHOL ADDICTION
Gaydabrus A.V., Linskiy I.V.
The paper presents the results of a survey of ex-servicemen who had been treated for alcohol dependence. The patients of the study group was more pronounced involvement of the peripheral nervous system, marked reduction of hemoglobin and AST levels in the serum, indicating a possible heart and kidney damage. By comparing the results obtained that the patients of the study group, signs of chronic intoxication of the heart, whereas among civilian patients had liver disease. Revealed significant differences should be taken into account in the treatment and rehabilitation in these patients.
Key words: former servicemen, alcohol dependence.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК: 616.33-002.27-006:577.121
СОСТОЯНИЕ МОНИТОРИНГОВЫХ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У БОЛЬНЫХ ГАСТРОКАНЦЕРОГЕНЕЗОМ И АТРОФИЧЕСКИМ ХРОНИЧЕСКИМ ГАСТРИТОМ
Изучено состояния метаболических мониторинговых показателей у больных раком желудка и определены наиболее значимые диагностикие тесты оценки степени тяжести заболевания. У больных обнаружили повышение при атрофическом хроническом гастрите щелочной фосфатазы, лактатдегидрогеназы, энолазы на фоне увеличения содержания в сыворотке крови Гастрина 17. Оценка мониторинговых показателей у больных раком желудка при II, III стадии опухолевого процесса выявила увеличение в крови глюкозы, ионов Mg2+, мочевины, креатинина, триацилглицеридов и снижение содержания холестерина, альбумина, общего белка. Наибольшие изменения дисфункции мониторинговых показателей были выявлены у больных с IV стадией рака желудка.
Ключевые слова: Рак желудка, гастроканцерогенез, атрофический хронический гастрит
Работа является фрагментом НДР «Обгрунтування i KMiniHne значения до нсзолог^чних ттегративних Mema6oMiuHux MexaHi3MiB пухлин шлунка-кишкового тракту» (№ державноi реестрацп 0104U010760).
Рак желудка (РЖ) является одним из основных и нерешенных медико-биологических проблем не только в Украине, а и во всем мире. Ежегодно регистрируется около миллиона новых случаев заболевания данной патологией в мире. Аденокарцинома желудка остается на втором месте среди онкологических заболеваний, приводящих к летальному исходу, уступая лишь раку легкого [6, 9, 10]. Согласно данным проектам GLOBOCAN 2008, результаты которого были представлены в 2010г. Международным агентством изучения рака, самая высокая заболеваемость и смертность по-прежнему регистрируется в странах Восточной Азии. Около 40% случаев заболеваемости выявляется в Китае, где рак желудка самая частая форма опухоли у лиц обоего пола. Высокий уровень заболеваемости отмечается в Японии (77 случаев у мужчин и 33 случая у женщин на 100 тыс. населения), Восточной Европе и тропической части Южной Африки. В США и западной Европе эти показатели заметно ниже [9, 10]. В Украине в 2011 году зарегистрировано 32 случая заболевания на 100 тыс. населения. Из них, 70% больных с впервые установленным диагнозом аденокарценома желудка, умерли на протяжении первого года. Чаще это заболевание встречается у мужчин в возрасте от 30 до 74 лет, хотя и среди женщин отмечается тенденция к увеличению частоты данной патологии [5, 6, 7]. Свое распространение заболевание получило в результате наличия ряда предрасполагающих патогенетических факторов. К ним относятся курение, алкоголизм, недоброкачественное питание, наследственная предрасположенность, неудовлетворительное состояние производственной и окружающей среды, условия проживания и быта, перенесенные ранее оперативные вмешательства на органах брюшной полости, хронический атрофический гастрит, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки и др. [3, 5, 7]. После открытия в 1982г. Marshall and Warren Helicobacter pylori и признания его в последующем ведущим этиологическим фактором в развитии гастрита в 1994г. Международным агентством по изучению рака Helicobacter pylori был отнесен к канцерогенам первого порядка - явный канцероген. Проведенные
