CC BY
52
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ НАУКИ
УДК 631.872:631.45:631.417.2(477.41/.42)
Гнатюк Тетяна Олексивна
астрантка1 ЖНАЕУ
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ВЕРМ1- ТА М1КРОБ1ОТИ ГРУНТУ ЗАЛЕЖНО В1Д КУЛЬТУР КОРОТКОРОТАЦ1ЙНО1 С1ВОЗМ1НИ, Р1ЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ, ТА ПОГОДНИХ УМОВ
ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Анотацiя. BepMi6ioma та MiKpo6ioma Грунту мае значний вплив на процес мтералгзаци оргатчно'1 речо-вини та пiдвищення ефективностi засвоення кореневою системою рослин елементiв живлення. Ii розвиток за-лежить вiд цшого ряду чинниюв: типу Грунту, клшатичних умов, систем удобрення та бiологiчних особливос-тей культур, що вирощують. Тому в датй статтi нами була зроблена спроба проаналiзувати ц фактори в короткоротацштй сiвозмiнi та визначити, яким чином вони впливають на розвиток вермi- та мiкробiоти ясно-арого лiсового Грунту.
Нами було пiдтверджено, що для кращого розвитку вермiбiоти та целюлозорозкладаючих бактерш не-обхiдна наявнкть не тшьки органiчних речовин у Грунтi, але i вiдповiднi умови, що сприяють розкладу та гумi-фжаци органiчноiречовини. Одтею з найголовнших таких умов е наявтсть необхiдноi кiлькостi доступноi во-логи для переробки мiкроорганiзмами оргатчнихречовин.
Ключовi слова: Гумус, родючють Грунту, вермiбiота, мЫробюта, целюлозорозкладаючi бактерП, аво-змта, системи удобрення.
Гнатюк Т. А.,
аспирантка*
Житомирский национальный агроэкологический университет
ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ВЕРМИ- И МИКРОБИОТЫ ПОЧВЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ КУЛЬТУР КОРОТКОРОТАЦИОННОГО СЕВООБОРОТА, РАЗНЫХ СИСТЕМ УДОБРЕНИЕ, И ПОГОДНЫХ
УСЛОВИЙ ПОЛЕСЬЯ УКРАИНЫ
Аннотация. Вермибиота и микробиота почвы имеет значительное влияние на процесс минерализации органического вещества и повышения эффективности усвоения корневой системой растений элементов питания. Ее развитие зависит от целого ряда факторов: типа почвы, климатических условий, систем удобрения и биологических особенностей культур, которые выращивают. Поэтому в данной статье нами была сделана попытка проанализировать эти факторы в короткоротационном севообороте и определить, каким образом они влияют на развитие верми- и микробиоты ясно-серой лесной почвы.
Нами было подтверждено, что для лучшего развития вермибиоты и целюлозоразлагающих бактерий необходимо наличие не только органических веществ в почве, но и соответствующие условия, которые способствуют разложению и гумификации органического вещества. Одним из самых главных таких условий есть наличие необходимого количества доступной влаги для переработки микроорганизмами органических веществ.
Ключевые слова: гумус, плодородие почвы, вермибиота, микробиота, целюлозоразлагающие бактерии, севооборот, системы удобрения. T. Gnatyuk, postgraduate student*
of Zhytomyr National Atgroecologial Unuversity
FEATURES OF THE SOIL VERMY- AND MICROBIOTA DEVELOPMENT DEPENDING ON CULTURES WITH SHORT ROTATIONAL CROP ROTATION, DIFFERENT FERTILIZER SYSTEMS, AND WEATHER CONDITIONS IN UKRAINIAN POLISSIA
Annotation. The soil vermibiota and microbiota influences greatly the process of organic substance mineralization and increasing of crops root system assimilation affectivity of nutrition elements. Its development depends on a number offactors: kind of soil, climate conditions, fertilizer systems, and biological peculiarities ofgrown crops. That is why we have attempted to analyze this factors in short rotational crop rotation and define the way they influence the development of light- grey forest soil vermi- and micribiota.
It has been confirmed by us that it is necessary for the soil to have not only organic substances but the appropriate conditions favorable for organic substance decomposing and humification for better vermibiota and cellulose decomposing bacteria development. One of the most important conditions for this is the proper quantity of available humidity for making over the organic substances by microorganisms.
Key words: humus, soil fertility, vermobiota, microbiota, cellulose decomposing bacteria, crop rotation, fertilizer systems.
1 Науковий керiвник - Журавель С. В., к. с.-г. наук
* Научный руководитель - Журавель С. В., к. с.-х. наук
*Scientific coordinator - S. V. Zhuravel, Dr. of Philosophy
Постановка проблеми. Ясно-cipi лiсовi грунти за своею природою не багап на поживш речовини, ма-ють слабо виражений гумусовий горизонт, а це озна-чае, що грунтова активнiсть потребуе постiйного шдт-римання та вщновлення [2].
Органiчна речовина - це найважливший струк-турний елемент грунту, склад та форма якого у найбь льшому ступенi визначае основну його властивiсть грунту - родючкть [4].
Грунтовий гумус е головною складовою безпе-рервного ланцюгу зв'язк1в мгж рiзними формами життя. Оптимальному поеднанню процесiв розкладу та гyмiфiкацi!, розпаду та вторинного синтезу оргашчно! речовини вiдповiдае найбiльш штенсивна бiологiчна дiяльнiсть, найбiльше рiзноманiття та багатство житте-вих форм [2, 3].
AH^i3 останшх дослiджень i публiкацiй. За дослiдженнями Васильева В. А., Лук'яненкова I. I. та Мшеева В. Г. оргашчна частина грунту включае всi ор-гашчш речовини, що наявнi у грунтовому профш, за виключенням тих, що входять до складу живих оргаш-змiв. Органiчнi речовини пiдроздiляються на двi велик! групи. Першу складають вiдмерлi частини живих орга-нiзмiв, як1 ще не втратили свою анатомiчну будову -коренi i стебла рослин, наземний опад, залишки мжро-органiзмiв i тварин [1]. Кольбе Г. та Штумпе Г. також вважали що компоненти ще! групи пiддаються гумiфi-каци, в результатi яко! утворюються грунтовi оргашчш з'еднання друго! групи, сукупнiсть яких називаеться гумусом [3].
У працях Лозансько! I. Н., Орлова Д. С. та Попова П. Д. вказувалось, що процеси розкладу (мшера-лiзацi!) i гумiфiкацil (вторинного синтезу) оргашчних залишк1в вiдбуваються в умовах доступу води та ки-сню повггря пiд впливом мiкроорганiзмiв (бактерiй, грибiв, актиномiцетiв), що знаходяться у грунп, а також за активно! учасп грунтово! мезо- та макрофауни. Мiкрофлора грунту використовуе органiчнi речовини в якосл джерела поживи та енергп [4].
Видiлення iiciuipiiiicinix рашше частин зага-льноТ проблеми. На сьогоднiшнiй день недостатньо дослщжена проблема ввдтворення родючостi грунту. Для виршення даного питання нами було запропоно-вано системний пiдхiд шляхом дослвдження головного, на нашу думку, показника ввдтворення грунтово! ро-дючосп, яким е розвиток вермiбiоти та мжробюти грунту у п'ятишльнш коротко ротацiйнiй сiвозмiнi за рiз-них систем удобрения ясно-сiрого люового грунту.
Постановка завдання. Виявити залежшсть мгж системами удобрення культур короткоротацшно! аво-змiни та розвитком вермiбiоти i мiкробiоти грунту. Проаналiзувати та визначити, за яких умов ввдбува-еться найб№ша грунтова активнiсть (розвиток вермь бiоти та целюлозорозкладаючих бактерш) в залежностi ввд культур авозмши, рiзних систем удобрення та по-годних умов протягом трьох рошв дослiджень.
Умови проведення дослiджeнь. Нами проведено дослвдження по визначенню вермiбiоти та мжро-бiологiчно! активносп ясно-сiрого лiсового грунту на п'ятишльнш авозмш у стацiонарному дослiдi в умовах дослщного поля ЖНАЕУ у Чернях1вському районi Житомирсько! область
Дослвдження проводились за умов авозмши:
Поле № 1 - Жито озиме
Поле № 2 - Пелюшко - в1всяна сумш
Поле № 3 - Овес з пвдавом конюшини
Поле № 4 - Багатор1чш трави (конюшина чер-
вона)
Поле № 5 - Картопля
Ва п'ять ланок авозмши мали таш вар1анти систем удобрення:
1. Бюлопчний контроль.
2. Оргашчна система (гнш) - 50т/га.
3. Органо-мшеральна система 50:50 - (50% оргашчних та 50% мшеральних добрив - гнш 25 т/га + №5Р20К35 ).
4. Органо-мшеральна система 75:25 - (75% ор-ганчних 1 25% мшеральних добрив - гнш 37,5т/га +
N12^10^7,5).
5. Оргашчна система (сидерати) - 12 т/га.
6. Мшеральна система - N5oP4oK7o.
Закладка лляних аплжацш проводилась на початку вщновлення вегетацп рослин, а результати розкла-дання лляного полотна отримували у перюд повного достигання культури (збирання). Таким чином, за до-помогою лляних полотен визначалась штенсившсть розкладання лляно! тканини, тобто 1мггувався природ-ний процес розкладання оргашчно! речовини, 1 за до-помогою цього можна було оцшити мжробюлопчну актившсть грунту.
Визначення шлькосп та маси верм1бюти проводилось також у шслязбиральний перюд.
Виклад основного матерiалу. Орган1чн1 речовини надходять у грунт з наземними та шдземними за-лишками вищих рослин, а також при ввдмиранш бага-точисельних популяцш м1крооргашзм1в та грунтово! фауни. Вони надходять у грунт 1 у вигляд1 продукпв життед1яльносп рослин та тварин, як1 стимулюють бь ох1м1чн1 процеси, що вщбуваються у грунп. Чим бь льше органчно! речовини надходить у грунт, тим ак-тившше вщбуваються процеси, що сприяють шдви-щенню родючосп грунту. Одним з компоненпв грунтово! фауни, що вщграе важливу роль у процеа розкладу оргашчних речовин та гум1ф1кацп, е верм1бюта грунту та целюлозорозкладаюч1 бактери.
Для визначення шлькосп та маси грунтово! вер-м1бюти нами було проведено грунтов! розкопки з роз-м1ром проби зразка 50х50, глибиною 20 см 1 взято по два зразки на кожному з шести вар1анпв удобрення по вах п'яти полях короткоротацшно! авозмши у трира-зовш повторност1. Грунт, що був викопаний, ретельно пересшвався та перебирався для в1докремлення саме грунтово! верм1бюти. Отримана верм1б1ота зважува-лась та шдраховувалась к1льк1сть об'ект1в живих орга-н1зм1в.
З метою визначення мжробюлопчно! активно-ст1 грунту нами були проведен! дослщження на розкладання лляного полотна протягом вегетацшного перь оду в1дпов!дних культур авозмши.
Бактер!альне перетворення речовин торкаеться перш за все простих вуглевод!в, ! тому в залишках ввд-буваеться вщносне зб!льшення вм!сту целюлози та т-гн!ну [3]. Але при посиленому розмноженн! целюлозо-
розкладаючих бактерш розкладаеться також i целю-лоза. Грибнi мiкроорганiзми розкладають л1гнш, що стае доступним для них тсля руйнацп клiтковини [5, 6, 7].
Саме такий принцип взаемоди мiкроорганiзмiв на органiчну речовину покладений в основу методу ви-вчення мшробюлопчно! активностi за допомогою ап-лшаци з лляно! тканини.
На хвд та швидк1сть розкладання лляно! тканини впливають, по-перше, зовнiшнi умови середовища, у якому живуть мжрооргашзми у грунтi, що визнача-ються типом грунту та ктматом, ^ як наслвдок, особливо волопстю, температурою, рН грунту, вмiстом у ньому кисню та поживних речовин, по-друге, склад ре-човин, що
На поавах пелюшко^всяно! сумiшi виявлена протилежна залежнють: найбiльша активнiсть грунту виявлена на донках з використанням органо-мшера-льних систем 50:50 та 75:25 i мшерально! системи (ро-зкладення лляних полотен в межах 84,25 -96,17%). А оргашчна система (гнiй) на поавах пелюшко^вса показала найгiршi результати у 2014 роцi (30,25%), а у
На поавах жита озимого найб№ш розвиненою мшрофлора грунту виявилась на контрольнiй дiлянцi тсля застосування органiчного удобрения (гнiй) та ор-ганiчного удобрення (сидерати), а також на дмнщ з органо-мшеральною системою удобрення 75:25 - розкладання лляного полотна складало 100%. При вне-сеннi мiнеральних добрив та на дмнщ, де використо-вували оргаио-мiнеральну систему 50:50 грунтова мж-рофлора проявила меншу активтсть, там розкладання лляних аплiкацiй коливалось в межах 88,19 - 99,88%. Найнижчi показники розкладання лляново! тканини були у 2015 рощ у зв'язку з засухою у другш половит вегетаци.
- 2015
2013 роцi середнi (80%), тодi як на поавах вiвса з шд-сiвом конюшини дана система мала середш результати у 2014 рощ (96%), а у 2013 - найвищi серед шших ва-рiаитiв удобрення - 79,88%. На дмнщ з оргаиiчною системою (сидерат) бюлопчна активнiсть грунту виявилась середньою за ва три роки дослвдження на по-сiвах як пелюшко^вса, так i вiвса з шдавом коню-
шини.
120,00 100,00 80,00 60,00 40,00 20,00 0,00
83 83 75 75 96 17 94 17 91 00
1 1 .4 к. 80 83 у..** Л р
4 80 00 78 56 81 56 33 84 25
71 38 30 75 25 56 78
1Г ¿1 / гг , 7, 13
2, 25 1, 00 0, 50 2, к--* 50 к-
201
3 201
4
0
1
2
3
4
5
6
7
розкладаються [4].
120,00 100,00 80,00 60,00 40,00 20,00 0,00
100,00 100,00 100,00 99
23
83
83 9,
27
75 29
54
2013
2014
Рис. 1. Мiкробiологiчна активтсть Грунту на поавах жита озимого за р1зних систем удобрення, 2013
РР. (%)
0
1
2
3
4
5
6
7
Рис. 2. Мiкробiологiчна активтсть Грунту на поавах пелюшко^вса за ргзних систем удобрення, 2013 - 2015
рр. (%)
Таю явища пояснюються тим, що для розкладу гною та рослинних решток i сидерату необхвдна рiзна ш-льшсть вологи, яка сприяе пришвидшенню розкладу органiчних решток та розвитку мжрофлори грунту.
120,00 100,00 80,00 60,00 40,00 20,00 0,00
96,00 96,00 98,75
80
78
33 79
88 77
6,50
38 85
50
94,75
00
72
0,42 4,
00 73
00
2,
00
33
416,
,0103
201 3
Рис. 3. Мiкробiологiчна активтсть Грунту на поавах вiвса з пiдсiвом конюшини за ргзних систем удобрення, 2013 - 2015 рр. (%)
У зв'язку з тим, що вегетацшний перюд у 2014 рощ виявився б№ш посушливим, шж у 2013 рощ, а 2015 рж характеризувався стшкою посухою в другш половинi вегетацп, mслядiя гною у щ роки проявля-лася по^зному. На розкладання сидератiв рiзна воло-гiсть, за отриманими даними, не мала значного впливу.
На поавах багаторiчних трав (конюшини черво-но!) розкладання лляного полотна виявилося найб№-шим пiсля застосуваннi оргашчно! системи удобрення
(гнiй) - 99,98%, та оргашчно! системи (сидерати) -99,93% розкладання лляно! тканини, тодi як на контро-льнiй дмнщ - найменший показник (99,88%). На дшя-нках iз застосуванням органо-мшеральних систем 50:50 та 75:25 i мшерально! системи мiкробiологiчна активнiсть грунту була зафжсована на середньому рь внi (99,88 - 99,93% розкладання лляного полотна).
110,00 100,00 90,00 80,00 70,00 60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
100
00 99
80 99
50 99
45 99
89 98
00
23
56
2013
2014 ■2015
Рис. 4. Мiкробiологiчна активтсть Грунту на поавах багаторiчних трав (конюшини червоно'Г) за р1з-
них систем удобрення, 2013 - 2015 рр. (%)
На поавах картоплi найбшьше мжрофлори грунту виявилось на дшянках удобрення № 2,3,4,5 (розкладання до 94,50%), тодi як найбшьш пригшченою вона була на дшянщ №6 iз застосуванням мшерально!
системи удобрення (85,25%). На контрольному варiа-нп активнiсть грунту виявилась середньою (92,92%) у порiвняннi з iншими варiантами удобрення культури.
120,00 100,00 80,00 60,00 40,00 20,00 0,00
92, 92 94, 17 94 38 94 50 92 75
Г..-* • • »4 95 25 95 85 63 25 1
81 88, 00 00 80 95 63 80 00
8, 67 6, 50
i 6, 50 4, 83 2, 25 3, 17 4, 33
2013
2014 ■2015
Рис. 5. Мiкробiологiчна активнкть Грунту на поавах картоплi за р1зних систем удобрення, 2013 - 2015 (%)
Проаналiзувавши даш дослвджень вермiбiоти лансована шлькють доступно! вологи, кисню та орга-грунту можна прийти до висновшв, що для утворення нiчно! речовини. Залежно ввд збалансованостi даних сприятливих умов розвитку вермiбiоти необх1дна зба- факторiв розвиток вiрмiбiоти вiдбуваeться по^зному.
0
1
2
3
4
5
6
7
0
1
4
7
0
1
2
3
4
5
6
7
Але найбшьша и к1льк1сть у шарi грунту 0-20 см фор-муеться на глибинi 5-10(15) см, осшльки у верхнiх 1015 см зосереджена достатня к1льк1сть органiчних речо-вин, оптимальна к1льк1сть кисню та вологи. А у шарi 15-20 см, хоч шльшсть вологи бшьша i зазнае менших коливань, значно зменшуеться наявнiсть кисню та ор-ганiчних решток, що негативно впливае на розвиток вермiбiоти грунту.
Серед п'яти культур авозмши найбiльша шль-к1сть i маса вермiбiоти грунту у 2013 рощ була вияв-лена на поавах картоплi. Так, найб№ша кiлькiсть i маса вермiбiоти на 1 га поавно! площi зафiксована на варiантi удобрения iз застосуванням сидерату, вони становили 400 тис. шт./га та 167 кг/га ввдповщно. Най-меншу к1льк1сть (120 тис. шт./га) та масу (62 кг/га) вiр-мiбiоти грунту зафжсовано на дiлянцi iз органо-мше-ральною системою удобрення 75:25. На донках з ш-шими варiантами удобрення картоплi мали мiсце сере-дш значення даних показник1в.
У 2014 рощ на пол^ де вирощувалась картопля вермiбiота грунту була не так сильно розвинена як у попередньому рощ дослвджень. Це пояснюеться тим, що перiод збирання культури у 2014 рощ був бшьш по-сушливим, нiж у 2013 рощ тд час проведення досль дження вермiбiоти грунту. Зпдно отриманих даних у 2014 роцi найкращий розвиток вермiбiоти був на конт-рольнiй дiлнцi та на дшянщ iз застосуванням мшераль-но! системи удобрення. Кшьшсть вермiбiоти грунту в обох варiантах складала 140 тис. шт./га, а маса колива-лась ввд 114 кг/га до 138 кг/га.
2015 рж характеризувався посушливими агрок-лiматичними показниками: високою температурою та нестачею вологи, особливо у другш частиш вегетацш-ного перюду. Саме тому к1льк1сть i маса вермiбiоти грунту були найнижчими за весь час проведення дос-лвджень серед всiх культур авозмши.
2013 р.
2014 р.
2015 р.
Ж
6С
12000
4СССС
0
►++++
шш
10000 10000
800°>0 800008000 1200(0 0
40000 80000 60000 40000 60000 80000 ^ I I | I
0ТЛ. 2000°0 400000 ,600000
К1льк1сть, шт./га
0
2013 р.
2014 р.
2015 р.
167 168
130
777X3 115
»++++++++3 167
112
25
45
33 33 36
46
0Ма(И0 кг/20а
^ 1. Бюлопчний контроль
П2. Оргашчна система(гшй)
□ 3. Органо-
мшеральна
,_, система 50:50 В 4. Органо-
мшеральна
в
система (сидерати)
система 75:25 5. Оргашчна
Рис. 6. Вартвання к1лькост1 та маси вермгбготи Грунту на посгвах картоплI за 2013 - 2015 роки досл1-
джень
Шд час дослщження вермiбiоти грунту на почвах жита озимого виявлено, що у 2013 рощ шльшсть та маса вермiбiоти була нижчою, шж на посiвах картоплi, але у 2014 роцi, бiльш посушливому, розвиток вермiбi-оти грунту на полi з посiвами жита був найкращим у порiвняннi з шшими посiвами культур на полях корот-коротащйно! сiвозмiни. Справа у тому, що озиме жито за сво1ми бюлопчними особливостями здатне затриму-вати значну к1льк1сть вологи завдяки добре розвиненш кореневiй системi. Через це у 2013 рощ грунт на поа-вах жита виявився надмiрно зволоженим для розвитку вермiбiоти. Це сввдчить про те, що перезволоження грунту мае так само негативний вплив на розвиток ве-рмiбiоти, як i нестача вологи. Таким чином, найкращi
показники кiлькостi i маси вермiбiоти грунту на почвах жита у 2013 рощ були на варiаитах удобрення: контроль, мшеральна система та оргашчна система (гнш). Кiлькiсть вермiбiоти коливалась ввд 260 тис. шт./га до 280 тис. шт./га, а маса - у межах 102,2 - 147,0 кг/га. У 2014 рощ найкращi показники були на дшян-ках з варiантами удобрення: органо-мшеральна система 75:25 (шльшсть 280 тис. шт./га, маса 288 кг/га) i контроль (шльшсть 240 тис. шт./га, маса 223 кг/га). Найпрший розвиток вермiбiоти був на дмнщ з мше-ральною системою удобрення: шльшсть И склала 140 тис. шт./га, а маса 139 кг/га.
2013 Р.
2014 Р.
2015 р.
200000
80000 260000
80000
140000 140000 140000
40000 80000 80000 60000
80000 100000
4-
0 100000 200000 300000
Кшьккть, шт./га
2013 р.
2014 р.
2015 р.
102,2 3 116
53
►+++++++Í 114
147
120
\\\\\\\N 143
100 100 110
150
31
45
41
38
42
52
И 1. Бюлопчний контроль
К 2. Оргашчна система(гшй)
□ 3. Органо-мiнеральна система 50:50
В 4. Органо-мiнеральна система 75:25
ffl 5. Органiчна система (сидерати)
0 100 , 200 Маса, кг/га
Рис. 7. ВарЮвання KmbKocmi та маси eepMi6iomu Грунту на nocieax жита озимого за 2013 - 2015 роки дослi-
джень
Проанал1зувавши шльшсть i масу верм1бюти грунту на поавах пелюшко^всяно! сумiшi за три роки, прийшли до висновку, що найбiльш розвинутою вермiбiота грунту була у 2014 рощ, показники ii шль-косп та маси в порiвняннi з показниками на полях з ш-шими культурами короткоротацшно! сiвозмiни були середш, а у 2015 рощ - найнижчими. Так, у 2013 рощ на поавах пелюшко^всяно! сумiшi найкращi показники вермiбiоти грунту були на донках з варiантами удобрения № 2 - оргашчна система (гнш) та № 3 - ор-гано-мiнеральна система 50:50. На цих дшянках шльшсть вермiбiоти грунту становила 200 тис. шт./га, а маса коливалась ввд 106 кг/га до 131 кг/га. Найгiршi показники на поавах пелюшко^вса у 2013 роцi були на
2013 р.
2014 р.
14000
Ш 20000 20000 0
16000 108000 0
10000 014000 12000 100 00 10000 0014000
0
40000 80000
2015 р.
60000
60000
+++ 60000
ЙЙЙ 80000
--1—LJ—1—I—1—L.
0 100000 200000 300000
Кшьюсть, шт./га
Рис. 8. Варiювання тлькостг та маси
дмнщ iз застосуванням оргаио-мiнеральноl системи 75:25: шльшсть 100 тис. шт./га, маса 68 кг/га.
У 2014 рощ бшьш посушливому на вiдмiну ввд попереднього року дослiджения, на поавах пелюшко-вiвсяноl сумiшi результати були шшг Найкраще розвинутою вермiбiотою грунту видiлялась дiлянка з ор-гано-мiнеральною системою удобрення 75:25 (шльшсть 160 тис. шт./га, маса 129 кг/га), тодi як найгiршi показники були на контрольнш дмнщ (кiлькiсть 40 тис шт./га, маса 57 кг/га вермiбiоти грунту). Подiбне явище у розбiжиостi показник1в пояснюеться рiзною вологiстю 2013 та 2014 рошв, а також бiологiчними особливостями культур та здатнiстю 1х утримувати во-логу у грунтi.
2013 р.
2014 р.
2015 р.
102,2
ÑÑÑÑÑÑÑ'^I 131 110175
80
94 80 88 85 116
31
48 42 40
41
48,6
0 1. Бiологiчиий контроль
ЕЗ 2. Оргашчна система(гшй)
□ 3. Органо-
мiиеральиа система
50:50 В 4. Органо-
мiиеральиа система
С^Оргашчна система (сидерати)
06. Мiиеральиа система
0 100 200 Маса, кг/га
вермiбiоти Грунту на поавах пелюшко-вiвса за 2013 - 2015роки до^джень
За ip^Í4HKm даними нами було встановлено, що на поавах конюшини коливання показник1в вермь бiоти грунту були найменшими незалежно ввд погод-них умов, що склалися за перюд дослiдження.
У 2013 pоцi найб№ший розвиток веpмiбiоти грунту був на дмнщ Í3 застосуванням оргашчно! сис-теми (сидерат) та оргашчно! системи (гнш). На цих дь лянках удобрення шльшсть веpмiбiоти грунту колива-лась у межах вiд 220 тис. шт./га до 160 тис. шт./га, а маса ввд 135 кг/га до 161 кг/га.
2013 р.
ШШШШтШо
2014 р.
2015 р.
160000 100000
140000 ГЦ 170000
60000
100000 100000
80000
160000
100000
40000
80000
60000
40000
80000 60000
0 100000 200000 Кшьккть, шт./га
У 2014 роцi найб№ша к1льк1сть (160 тис. шт./га) та маса (96-122 кг/га) вiрмiбiоти грунту була також на дiлянках з оргашчними системами iз застосуванням гною та сидерату, а також i на дiлянцi з органо-мшера-льною системою 50:50. Найгiршi показники були на контрольнш дiлянцi та на дмнщ з мiнеральною системою удобрення як у 2013, так i у 2014 роках. Кшьшсть вермiбiоти грунту на цих донках становила 60 тис. шт./га - 80 тис. шт./га, а маса коливалась у межах 2570 кг/га грунтово! вермiбiоти.
2013 р.
2014 р.
2015 р.
50
161
. 59 FFFFF^m ,
55
118
0 1. Бюлопчний контроль
П2. Оргашчна система(гнш)
□ 3. Органо-
мшеральна
система 50:50 В 4. Органо-
мшеральна
система 75:25 И 5. Оргашчна
система
¡рвдера^ 0 6. М1неральна
система
0 100 Маса, кг/га
200
Рис. 9. ВарЮвання K^bKocmi та маси eepMi6iomu Грунту на nocieax конюшини червоног за 2013
роки до^джень
2015
На поавах вiвса з шдавом конюшини показники веpмiбiоти грунту за три роки дослщжень були бшьш-менш стабшьщ як i на поавах конюшини. Так, у2013 рощ найбшьша шлькють (100тис.шт./га) та маса (127 кг/га) веpмiбiоти грунту була на дмнщ з органо-мiнеpальною системою удобрення 50:50, тодi як най-менша к1льк1сть (20 тис. шт./га) та маса (6 кг/га) вермь бюти грунту були на контpольнiй дмнщ У 2014 pоцi на поавах вiвса з пiдсiвом конюшини найбшьш розви-неною веpмiбiота грунту була на дмнщ з органо-мше-ральною системою удобрення 75:25 i становила 160
тис. шт./га масою 104 кг/га поавно! площг Нaйгiрший розвиток вермiбiоти грунту був на контрольнш дмнщ та на дiлянцi з мшеральною системою удобрення. На цих донках к1льк1сть вермiбiоти грунту становила 80 тис. шт./га, а маса коливалась ввд 100 кг/га до 103 кг/га. У 2015 рощ вермiбiотa посiвiв пелюшко^вса та вiвсa з пiдсiвом конюшини мала стаб№но низьк1 показники, хоча у порiвняннi з iншими культурами в окремих системах удобрення щ показники мали досить непогaнi середнi значення, як для посушливого року.
