CC BY
67
мiщення робочо! сили. Розв'язання зазначених проблем сприятиме формуван-ню системи ефективного використання трудових ресурЫв в аграрному секто-pi дослiджуваного регiону.
Лiтература
1. Трудовий потенщал i зайнят1сть: теоретичш основи та pегiональнi особливостi/ М.1. Долiшнiй, С.М. Злупко, С.1. Бандур та ш. - Ужгород: Карпати, 1997. - 422 с.
2. Лобанова Е., Палiй О. Ринок пращ та сощальний захист: Навч. поаб. - К.: Вид-во "Основи", 2004. - 491 с.
3. Петрова I.A. Сегментащя ринку пращ: теоpiя i практика регулювання. - К.: Тиксон, 1997. - 296 с.
4. Статистичний що|Мчник 1вано-Франювсько'1 областi за 2006 piк. - 1вано-Фран-кiвськ: Головне упpавлiння статистики в 1вано-Франювськш областi, 2007. - 501 с.
5. Статистичний щорiчник Льв1всько1 областi за 2006 piк. - Львiв: Головне управлш-ня статистики у Львiвськiй областi. Частина 2, 2007. - 341 с.
6. Статистичний щорiчник ТернопшьськоТ обласп за 2006 piк. - Тернопшь: Головне упpавлiння статистики у Тернопшьськш областi, 2007. - 445 с.
7. Економiчна активнiсть населення Украши у 2004 р.: Стат. зб. - К.: Держ. комтгет статистики Украши, 2005. - 256 с.
8. Баланюк 1.Ф. Рiвень зайнятосп та оплата пpацi пpацiвникiв сшьського господарства 1вано-Франювсько1.' областi. Соцiально-економiчнi проблеми розвитку украшського села i сшьських територш. Матер. Сьомих р1чних збор1в Всеукpаiнського конгресу вчених еконо-мют1в-аграрниюв 9-10 листопада 2005 р. - К.: Наука. - С. 501-504.
9. Лавриненко С., Жалшо Я. Щодо р1вшв сощального розвитку сшьських територш та життя сшьського населення. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.niss.gov.ua/ Mo-nitor/Desember/16. htm.
УДК 330.342.2 Викл. О.А. Зтгалова - Закарпатська фтш Кшвського
славктичного утверситету
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ
ЕКОНОМ1К
Проаналiзовано основш xapaKTepHi риси розвитку трансформацiйних економш cy4acHOCTÍ. Дослiджено особливостi перехiдних процеав у колишнiх планово-адмь нiстративних економiчних системах та у розвинених ринкових економшах.
Ключов1 слова: трансформацiйна економша, приватизацiя, постiндyстрiальне сyспiльство, трансформацiйний спад, структурна перебудова.
Teacher O.A. Zilhalova - Transcarpathian branch of Kyiv Slavistic University The peculiarities of the economies in transition development
The article analyzes the main features of the development of the contemporary economies in transition. The peculiarities of transitional processes in former planning and administrative economic systems and in the developed market economies are also researched.
Keywords: economy in transition, privatization, postindustrial society, transformational recession, structural adjustment.
Перехщному стану в економщ1 придшяють найбшьшу увагу економю-ти-теоретики протягом останшх десятилггь. Загальним проблемам перехщ-них процешв у економжах р1зних кра!н, а також проблем! трансформацшно! економжи як поняттю присвячеш роботи таких укра!нських вчених, як М. Дол1шнш, А. Гальчинський, В. Геець, А. Грищенко, М. Гуревичов, I. Лук-
шин, А. Покритан, В. Тарасович та ш., а також зарубiжних вчених А. Бузга-лш, А. Iларiонов, Я. Корна!, В. Мау, Р. Нуреев. Такий штерес мае, передусiм, практичний характер i спрямований на пошук оптимального шляху для до-сягнення певно! заплановано! системи господарювання, якою, наприклад, мо-же бути розвинена сощально-ринкова економiка в постсоцiалiстичних кра-!нах. При цьому часто мають на уваз^ що перехiдний стан - це явище тимча-сове, яке необхщно якомога швидше пройти, здолати i зосередити зусилля на побудовi рiвноважно!, функщонально! ринково! економiки. Бшьш ушвер-сальним е розумiння переходу як прояву одного iз основних закошв динамiки в економiцi, закону переходу кшьюсних змiн в яюсш. З ще! точки зору, пере-хiдний стан е не просто випадковютю, а закономiрним та незворотшм етапом розвитку будь-яко! економiчно! системи. Процес збалансованого, поступово-го нагромадження кшьюсних змш обов'язково повинен перейти в етап швид-ких яюсних змiн. Тобто перехiдний стан - це особливий стан системи, який мае яюсно новi властивостi [6, с. 17]. Д.А. Козуб у сво!й пращ "Перехщш процеси в економщ iндустрiального типу: змiст i методи структурування" видiляе найбiльш загальш властивостi перехiдного стану, виходячи iз визна-чення перехiдного процесу як фази яюсних змiн, до яких можна вщнести мiжсистемнiсть; нестiйкiсть; нестащонаршсть; непостiйнiсть складу; нель нiйнiсть, перервшсть; зменшення ефективностi функцiонування, криза, попр-шення характеристик системи; iнформацiйний переев [11, с. 46]. Перехiднi перюди також характеризують як такi перюди розвитку суспiльства, для яких притаманш якiснi змiни в основних законах функщонування суспiльства, рух до ново! економiчно!' органiзацi!' [3, с. 65].
На думку деяких дослщниюв [9, с. 135], нашстотшшою перешкодою на шляху перехщного перiоду е вщсутшсть справжньо! системи чiтко визна-чених прав на власшсть, яка е одним iз фундаментальних компонентiв оргаш-зацiйно! iнфраструктури ринково! економiки i водночас життево необхiдною умовою виникнення i розвитку нового стабiлiзуючого сектора класу малого та середнього шдприемництва. Для швидко! й ефективно! передачi державного майна у приватнi руки розроблено новi методи та схеми приватизаци. Одним iз таких методiв у кра!нах Центрально! та Схщно! Свропи, що передбачав передачу державного майна приватному сектору, став метод мало! приватизаци.
В основi будь яко! приватизаци - чи то мало!, чи велико! - лежить змь на форми власносл. У трансформащйнш економщ саме приватна власшсть створюе альтернативу державнш через реалiзацiю програми приватизацi!, таким чином забезпечуючи рiзноманiтнiсть форм власност та конкуренцiю !х суб,ектiв - власниюв цiнностей; сприяе утворенню середнього класу в сус-пiльствi; реформуе менталггет недбалого ставлення до майна; виховуе почут-тя господаря й вщповщальност за свою працю; сприяе утвердженню поль тично! та економiчно! свободи в суспiльствi, протiканню процеЫв реформу-вання в цiлому. Приватна власшсть е найефектившшою для малих тд-приемств, оскiльки за рахунок не! створюеться оптимальне середовище для реалiзацi! власних iнтересiв, право на вшьне використання результатiв свое! пращ та оргашзащю бiзнесу, чiтко визначаються межi вiдповiдальностi керiв-ника та його шдлеглих [8, с. 16].
Провiднi фахiвцi Центру Разумкова, проаналiзувавши статистичний матерiал i данi спецiального соцiологiчного дослщження, дiйшли висновку, що у приватизацшному процесi, який вiдбувався в Укра!ш, не досягнуто головного - вщокремлення влади вiд пiдприемництва. Фiнансово-промисловi групи тiсно пов,язанi з владними структурами. Протиправно отримана приватна власшсть не мае т правових гарантш недоторканностi та захисту вщ полiтично мотивованого перерозподiлу, нi суспшьно! легiтимностi. "Прива-тизацiя супроводжувалась численними недолжами концептуального, нормативно-правового, оргашзацшно-методолопчного, економiчного,... шформа-цiйного характеру... часто тшьовими, а нерiдко i кримшальними методами. На найвищому рiвнi офщшно визнано, що цi процеси фактично не контролю-ються державою. Недолжи процесу приватизацi! в Укра!нi оргашчно пов'яза-нi з недолiками... системи державного управлшня, з поширеною в середови-щi корупщею" [1, с. 12].
На сьогодш у загальносвгговому масштабi найбiльш актуальним е пи-тання переходу вiд iндустрiального до постiндустрiального суспiльства. Його особливютю е не тiльки змiни в матерiальнiй основi суспiльства (технологiя, техшка, рiвень життя), а й переоцшка цiннiсних орiентацiй, менталiтету людей. Основними напрямками цих змш е гумашзащя та еколопзащя. Бiльшiсть економiчно розвинених кра!н на сьогоднi знаходяться в перехiдному станi до постшдус^ального, iнформацiйного суспiльства. Проте плавнiсть, поступо-вiсть цього процесу не дае змоги помггити якiснi стрибки, яю обов'язково на-явнi в кожному перехщному станi. До таких яюсних змш можна вщнести прь оритет еколопчних цiнностей над економiчними, гумашзащю та демократиза-цiю насамперед вщносин в економiчнiй сферi, послаблення впливу просторо-вих обмежень на дiяльнiсть людини i, як прояв цього, появу всшяких еконо-мiчних та пол^ичних мiждержавних союзiв i об'еднань, а також свiтове поши-рення та розвиток дiяльностi транснацiональних корпорацш. Цi процеси знач-ною мiрою впливають на розвиток малого та середнього шдприемництва, ос-кiльки з'являються все новi й новi замовлення для нього i використання його послуг як субшдрядника великого, зокрема мiжнародного бiзнесу.
Процеси в перехщних економiках е результатом не тшьки ринково! трансформацi!, але й наслщком загальносвiтових тенденцiй руху до постш-дустрiального суспiльства [2, с. 38]. Таким чином, ми маемо змогу спостерь гати накладання одне на одного двох тишв перетворень у свгговому госпо-дарствi - ринкового та постшдус^ального. У цьому плаш основним завдан-ням трансформацiйних економж е не просто реформувати свою економiчну систему для створення ринкових умов господарювання, а й створити вЫ не-обхiднi передумови для формування постiндустрiального типу суспiльства з його яюсними особливостями та цшшсними iдеалами, зокрема й у економiч-ному життi. Хоча, на думку багатьох втизняних та зарубiжних дослщниюв, практичний хiд реформ у кра!нах Центрально-Схiдно! ввропи та колишнього СРСР показуе, що для бшьшосп з них характерною е деiндустрiалiзацiя наць онально! економiки [4, с. 77], здебшьшого цей процес деiндустрiалiзацi! не мае шчого спiльного iз прогресивним рухом до постiндустрiального суспiль-
ства. Понад це, у cipyKrypi промисловост зменшуеться частка високотехно-логiчних виробництв i зростае частка ресурсозатратних виробництв, пов'яза-них з первинною обробкою сировини.
Проте рух перехщних економiк до постшдус^ального cycпiльства мае деякi оcобливостi поpiвняно з розвиненими ринковими державами. Так, у трансформацшних економiках на перший план виходить процес iмпоpтy но-вих технологiй, оновлення основних фондiв, запровадження загальноcвiтових стандаpтiв якоcтi.
Досвщ економiчних перетворень, набутий у крашах Центрально: та Схiдноï Свропи, дае змогу видшити найбiльш вipогiднi тенденци та законо-мipноcтi тpанcфоpмацiйноï економжи для здiйcнення ринкових перетворень. Вихщним пунктом ринкових перетворень у вЫх кpаïнах була вiдмiна контролю над щнами, що переважно призвело до подорожчання значноï маси това-piв. У вciх кpаïнах виникла необхiднicть управляти вiдкpитою iнфляцiею. Уряди багатьох краш почали застосовувати монетарш методи для подолання iнфляцiï, яка часом досягала дуже значних pозмipiв. Серед таких методiв були i маншулювання вiдcотковими ставками на кредити, i змша pозмipiв обов'язкового банкiвcького резервування, i лiбеpалiзацiя iмпоpтy. Проте часто цi монетарш заходи лише попршували cитyацiю, що склалася. У тран-cфоpмацiйних економжах pеакцiï господарюючих cyб,ектiв на заходи монетарного характеру ютотно вiдpiзняютьcя вiд pеакцiï пiдпpиемcтв ринкового господарства. Отже, жодна перехщна економiка не змогла на практищ уник-нути шфляцшного зростання цiн. Цьому е декшька причин. По-перше, уряду важко вщмовитись вiд отримання iнфляцiйного податку в той момент, коли постае нагальна потреба в коштах для фшансування cоцiальних видаткiв i шдтримки державних пiдпpиемcтв. По-друге, висока шфлящя знецiнюе за-ощадження населення i цим забезпечуе однаковi умови для конкуренци piз-них груп товаpiв. По-трете, piвень цiн, що постшно зростае, призводить до видiлення тих шдприемств i державних оpганiв, як здiйcнюють активну щ-нову политику. Таким чином, iнфляцiя змушуе пристосовуватись до нових ринкових умов та вщшрае позитивну шституцшну роль.
Ще однiею тенденцiею, притаманною для краш з трансформацшною економiкою, е неодмшне виникнення конфлiктy мiж нагромадженням та спо-живанням, який в основному виршуеться на користь споживання. Конкурен-тну боротьбу в пеpехiднiй економщ ведуть не за зниження витрат виробниц-тва, а за посилення корпоративно:' влади як форми контролю за виробниц-твом та ринком, за одержання дешевих кредитсв та ресурЫв. На вiдмiнy вiд pинковоï економiки, де цiна розглядаеться як точка piвноваги мiж попитом i пропозищею товару, у пеpехiднiй економщ вона перебувае пiд впливом влади монопольних структур. Насамперед це стосуеться цш на сировину, устат-кування, робочу силу. У трансформацшних економшах можна спостершати значну pозбiжнicть цiн на одну й ту саму продукщю не тiльки в межах кра-ши, але i в межах одного регюну чи мюта. Це е наcлiдком того, що переважна бшьшють цiн встановлюеться монопольним способом, оминаючи конкурен-тш механiзми.
Проте одшею з найбiльш iстотних характерних для перехщно! еконо-мiки рис бшьшють науковцiв визнають глибокий спад виробництва. Так, вь домий угорський економют Я. Корна! назвав це явище "трансформацшним спадом" [7, с. 4]. Спад зумовлений тим, що у перехщнш економщ втрачають силу передуЫм старi iнститути та механiзми дiяльностi, а новi ринковi ще тшьки формуються. До найбiльш характерних рис трансформацшного спаду можна вiднести: перехщ вiд ринку продавця до ринку покупця; структурну перебудову, яка в перехщний перюд протiкае iнтенсивнiше порiвняно зi зви-чайним економiчним циклом; порушення економiчно! координацi!, тобто не-визначенiсть i ризик; незавершенiсть основних шституцшних перетворень i, насамперед, невизначешсть прав власностi, а також вщсталють i недоскона-лiсть фiнансового сектора; рiзке скорочення iнвестицiйно! дiяльностi; зубо-жiння значно! частини населення та швидка диференщащя доходiв; високий рiвень iнфляцi! та гiперiнфляцiя тощо.
Одшею з головних рис трансформацшного спаду Я. Корна! називае перетворення платоспроможного попиту на визначальний фактор економiч-но! динамжи. Тобто, перехiдна економжа стае тодi переважно ринковою, коли головним обмеженням господарського зростання виявляеться обмежешсть попиту. Сигналом закшчення трансформацшного спаду стае утворення на мющ ринку продавця ринку покупця.
Ознакою закшчення трансформацшного спаду i утворення ринково! економжи може слугувати такий показник, як зростання валових швестицш в економiку, який визнаний головним критерiем виходу зi спаду у доповщ Економiчно! комiсi! ООН для Свропи [10, с. 140]. У кра!нах -"лщерах", до яких належать таю кра!ни Центрально-Схiдно! Свропи, як Чехiя, Угорщина, Словенiя та Польща, платоспроможний попит став одним iз головних факто-рiв стабшзаци та пожвавлення виробництва.
Отже, в економщ перехiдного типу вiдбуваються важливi структурнi зрушення, тобто структурна перебудова. Структурна перебудова економжи потребуе певного мехашзму - певних засобiв, форм i методiв, за допомогою яких вона здшснюеться в найкоротшi строки i з найбiльшим ефектом. У кож-нiй кра!нi iснуе своя специфжа структурно! перебудови, але е й дещо загаль-не, до чого належить процес нагромадження кашталу. Створилася й продов-жуе свш розвиток цiла iндустрiя нагромадження кашталу, яка за помiрну плату може надати шдивщуальному пiдприемцевi чи окремому шдприемству змогу профiнансувати свш бiзнес. Найпоширенiшою формою фiнансування шдприемницько! дiяльностi е iноземнi iнвестицi!^ Вони сприяють розвитковi не лише кра!н з трансформацiйною економiкою, а й досить часто високош-дустрiальних держав, наприклад США, економiка яких останшми роками перетворилась в одного з найбшьших споживачiв iноземних швестицш [5].
Нагромадження кашталу у формi шоземних i внутрiшнiх швестицш е неодмшною умовою здiйснення визначено! структурно! перебудови нацi-онально! економжи, в якiй поступово починае все бшьшу роль вiдiгравати малий та середнш бiзнес.
Лггература
1. Барановський О. Проблеми власносп та лег^заци капiталiв i доходiв в Укра!ш / О. Барановський, В. Сщенко // Дзеркало тижня. - 2004, 15 травня.
2. Бузгалин А. Либерализация Versus Модернизация (сравнительный анализ переходных экономических систем) / А. Бузгалин, А. Колганов // Вопросы экономики. - 1998, № 8. -С. 38-56.
3. Душанич Т.Н. Экономика переходного периода / Т.Н. Душанич, И.Б. Душанич. - М.: Институт международного права и экономики, 1996. - 184 с.
4. Економпка заруб1жних кра'н: Пщручник / [АС. Фшшенко, В.А. Вергул, Т.С. Бура-кiвський та ш.]. - К.: Либiдь, 1996. - 416 с.
5. Срохш С.А. Загальний сценарш структурно! трансформацп розвинутих краш / С. А. Срохш // Актуальш проблеми економiки. - 2002, № 11. - С. 2-8.
6. Козуб Д.А. Переходные процессы в экономике индустриального типа: содержание и методы структурирования): Автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.01.01/ Козуб Данила Анатольевич - Харьков, 2001. - 20 с.
7. Корнаи Я. Трансформационный спад / Янош Корнаи // Вопросы экономики. - 1994, № 3. - С. 4-26.
8. Кубай Н.С. Становлення i розвиток приватного тдприемництва в перехщнш еконо-мщ (на прикладi малих шдприемств Украши): Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.01.01 / Кубай Наталiя Свгешвна. - Львiв, 1999. - 17 с.
9. Савка Н.В. Макроекономiчнi проблеми розвитку тдприемництва у перехщнш еко-номщ Украши: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.01.03 / Савка Наталiя Володимирiвна. -Львiв, 1997. - 184 с.
10. Трансформащя модел1 економжи Украши (щеолопя, протирiччя, перспективи): 1нститут економiчного прогнозування / за ред. В.М. Гейця. - К.: Логос, 1999. - 500 с.
11. Яременко О.А. Переходные процессы в экономике Украины: Институциональный аспект / О.А. Яременко. - Х.: Основа, 1997. - 182 с.
УДК 342.8 Доц. 1.М. Карамбович, канд. екон. наук - АкадемЫ митно!
службы Украти
ВЗАСМОД1Я КРА1Н У РАМКАХ 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ОБ'СДНАНЬ ЯК ВАЖЛИВА ТЕНДЕНЦ1Я РОЗВИТКУ СВ1ТОВО1 ТОРГ1ВЛ1
Висвгглено питання реriоналiзацii мiжнародноi торгiвлi. Розглянуто найбiльшi регiональнi торговi об'еднання.
Ключов1 слова: мiжнародна торпвля, торговi угоди, зони вшьно! торпвлг
Assoc. prof. I.M. Karambovych - Custom service academy of Ukraine
Countries co-operation within the framework of integration associations as important progress of world trade trend
Article is devoted to a question of the international trade regionalization. It deals with the biggest regional trade unions.
Актуальшсть проблеми. На сьогодшшньому етат розвитку свггово-го господарства м1жнародна торпвля е основною формою м1жнародно! еко-ном1чно! д1яльност1. Оскшьки, останшм часом одшею з найбшьш ч1тко вира-жених тенденцш розвитку м1жнародно! торпвл1 стала тенденщя торгово! взаемоди краш у рамках штеграцшних об'еднань, то дослщження цього питання мае важливе наукове значення.
