CC BY
214
УДК 368.4 G 220
О. Прокоф'ева, асп. КНУ iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ СВ1ТОВОГО РИНКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ
У статт/' до^джено свтовий ринок перестрахування в перод глобально)' рецеси та визначено основних гравцв даного ринку. Також проаналiзованi основн показники та найбiльшi катастрофiчнi збитки за 2008-2012 роки. Проанал^ зована сума страхових nремiй, отриманих за останш п'ять рокв найбльшими перестраховими компанями свту.
Ключовi слова: перестрахування, глобальн перестраховi та перестраховi групи, каптал перестраховиюв, страхова премiя, природн ката^зми.
Постановка проблеми.Страхування за своею природою е Ытернацюнальним бiзнесом. Нацюнальы стра-ховi системи не можуть функцюнувати без Ытеграци у свтовий ринок страхування та перестрахування.
Свпг^ перестраховi ринкиблизьк за стандартами i мехаызмам здмснення страхових операцй Однак за останш десять рогав Тх шляхи серйозно розмшлися, так якприйнятi рiзнi законодавчi норми, досягнутi рiзнi фь нансовi результати.
Перестрахування по своТй сутi - мiжнародний бiз-нес, осктьки мае на метi вторинний, подальший розпо-дiл прийнятих на страхування ризигав, що може бути забезпечений, головним чином, залученням Ыоземного катталу. Сучасний свiтовий ринок перестрахування ще в бтьшм мiрi, шж ринок прямого страхування, схильний до процеав глобалiзацiТ та зрощування страхового, бангавського i фондового капiталiв. Ц процеси е наслщ-ком необхщност збiльшення капiталiзацiТ перестрахо-викiв для надання необхщних фiнансових емностей для перестрахування природних катастроф, збитки, вщ на-стання яких оцiнюються в десятки мiльярдiв доларiв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. У сучас-нiй лiтературi iснуе досить багато дослщниюв та науко-вцiв, як розглядають проблеми перестрахування. Серед вчених-економю^в, що дослiджували данi питання, можна видтити таких : А. Архтов, В. Базилевич, В. Бе-зугла, О. Гаманкова, В. Гомелля, М. Мних, С. Осадець, Р. Пкус, К. Пфайффер, Л. Орланюк-Малицька, Т. Федорова, А. Шаповал, Я. Шумелда та iншi.
Невиршеш частини проблеми.Оцiнка сукупноТ страховоТ премп, яка одержана свiтовим перестрахува-льним ринком, досить мала, осктьки перестрахуванням можуть займатися як спецiалiзованi професшш пере-страхувальнi суспiльства, число яких у свт не пiдлягае единому облку, так i страховики на додаток до своеТ основноТ дiяльностi з прямого страхування.
Концентрацiя в перестрахувальному бiзнесi тривае i е результатом потреби у формуванн все бтьших пере-страхувальних емностей, з одного боку, а з ЫшоТ сторо-ни, повною мiрою пов'язана з уама факторами, що ви-значають процес глобалiзацiТ свiтового страхового ринку.
600 500 400 300 200 100 0
Постановка завдання. Метою статт е аналiз свт> вих пере страхових процеав та Тх вплив на свтовий ринок перестрахування.
Виклад основного матерiалу. Свiтовий перестра-ховий ринок знаходиться в даний час в дуже непростому положены. Криза на ринку, викликана свтэвою еко-номiчною кризою, поступово згладжуеться. Дуже велик суми вiдповiдальностi та премм надходять з США на европейський перестраховий ринок, тому практично вс европейськ перестрахувальники сьогоднi стурбован i настороженi цiею тенденцiею. Вони не вщкидають аме-риканськi ризики, але перебувають у пошуках альтер-нативних ринкiв, якi могли б збалансувати Тх портфель. Ринки Ази та краТн Спiвдружностi - один з таких ринюв. Однак европейськ перестраховi компанiТ стикаються з шшою проблемою - незрозумiлi для них правила пове-дiнки на ринку, недосконале законодавче забезпечення та непередбачен майновi ризики [1].
Концентрацiя св^ового ринку перестрахування зо-середжена в таких репонах: Пiвнiчна Америка (близько 56%), Латинська Америка (близько 4%), Захщна Свропа (близько 26%), Азiя (близько 12%) та iншi краТни (близько 2%). Важливим е той факт, що ТОП 5 охоплюють майже 60 % ринку перестрахування, ТОП 6-10 майже 20 % ринку, ТОП 11-15 10 % ринку, ТОП 16-20 приблиз-но 6 % перестрахового ринку.Ус iншi перестраховi ком-пани охоплюють лише 7 % частку ринку перестрахування. Така тенденцп свщчить про те, що свтовий перестраховий ринок контролюють в основному 1520 найбтьших перестрахових компанш, як, в свою чер-гу, встановлюють правила гри на даному ринку. У ви-падку настання великих економiчний потряань, данi страховi компанiТ (у випадку банкрутства) можуть сутте-во вплинути на свтовий ринок перестрахування.
Для забезпечення фшансовоТ стiйкостi свiтовi перестраховики повинн мати достатнiй рiвень капiталу, який дозволить Тм здiйснювати виплати по катастрофiчним збиткам. На рис. 1. представлена динамка катталу перестраховикiв за 2008 - 2013 рр.
505 510
410 400 I I I-1 I I I Г
шШШ
2007 2008 2009 2010 2011 2012 6 Mic. 2013
Рис. 1. Динам1ка кап1талу перестраховик1в у 2008-2013 рр (млрд.дол.)
*Джерело: складено автором на основ! даних [2].
© Прокоф'ева О., 2014
Капрал свiтових перестраховикiв досяг максимального рiвня у першi половинi 2013 року за весь дослщжува-ний перiод та становив 510 млрд. дол., що на 1 % бтьше в порiвняннi з 2012 роком. Дана цифра представляе собою загальну емнють катталу для перестрахування та включае в себе як традицiйнi, так i не традицiйнi форми капралу перестраховика. Ця сума являеться рекордною за дослiджуваний перiод та представлена в контексл, коли велика гальгасть свiтових перестрахових компанiй очiкують пщвищення тарифiв на наступний перiод в результат значних потрясiнь, яга вщбулися в 2012 роцi.
Застраховав збитки у 2013 роцi становили близько 40 млрд. дол., при цьому майже половина застрахова-них збитгав припадае на США. З врахування сьогоднш-ых тенденцiй, ттьки Свропа та Пiвнiчна Америка (^м США) готовi пiдтримувати щорiчнi застраховав втрати, так як в даних репонах iснуе великий ризик настання природних катастроф.
Економiчнi втрати вiд природних та Ыших катастроф за пiдсумками 2012 року досягли $140 млрд. Найбiльшi втрати рокупов'язан з природними катастрофами - в першу чергу, в США. Загальний обсяг застрахованого збитку вщ катастроф, що обрушилися на планету в 2012 рощ становить $65 млрд. Пюля вiдносно благополучного i спокiйного першого пiврiччя 2012 року на США обрушилися спочатку посуха, а потiм ураган Сенд^ що призвело до значних економiчних втрат. За пiдсумками 2012 року, за час якого сталися рекордно сильн земле-труси i повенi, сума збиткiв сягнула юторичного максимуму в $120 млрд. Протягом останшх двох рокiв найбь льшi природнi катастрофи траплялися в Азп та Пiвденнiй Америцi. У 2012 роц тенденцiя змiнилася - п'ять самих руйшвних iз застрахованих катаклiзмiв вiдбулося в США.
Економiчний збиток краТн свiту вiд техногенних катастроф i природних катаклiзмiв у 2012 роцi склав 186 мiльярдiв доларiв, 77 мiльярдiв доларiв iз цiеí суми покрили страховики. Це третм показник в юторп, хоча вiн i значно нижчий аналопчного показника попередньо-го року - в 2011 роц виплачен страховими i перестра-хувальними компашями суми перевищили 126 мтьяр-дiв доларiв через стихiйнi лиха в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi. До найбтьшого збитку в 2012 роцi призвели велик природнi катаклiзми в США -сума збитгав становить 119 мiльярдiв доларiв, з них 65 мiльярдiв вiдшкодували страховики.
Найбiльшийекономiчнийзбиток заподiяв ураган "Се-ндi" у США: 25 мiльярдiв доларiв, що становить двi п'я-
*Джерело: складено автором на 0CH0Bi даних [6].
За 2012 piK найб1льшу к1льк1сть страхових премм отримала перестрахова компанiя MunichRe, яка з 2008 року поступово нарощуе кiлькiсть зiбpаноí пpемií. Тага ж тенденци спостеpiгаються i у шших перестрахових ком-панiй, що свщчить про те, що дан компанií постiйно збiльшують своí фiнансовi можливостi та утримують з кожним роком все бтьше i бтьше страхових ризигав.
Збiльшення кiлькостi зiбpаних страхових пpемiй вщ-булося за рахунок зменшення piвня страхових випадгав, в поpiвняннi з попеpеднiми роками. У 2011 роц вщбули-
тих вщ загальносвiтового збитку або 90% за застрахо-ваними випадками. Друге мюце щодо заподiяного збитку займае тривала лiтня посуха у США, яка обмшлася економiцi у 20 мiльяpдiв долаpiв (мае бути вщшкодова-но близько 15-17 мiльяpдiв).
Загальносвiтовi збитки вiд природних катаклiзмiв у минулому pоцi виявилися ютотно нижчими, нiж у попе-редньому. У 2011 роц збиток склав 400 мiльяpдiв до-лаpiв, з яких стpаховi компанií повиннi були вщшкоду-вати 119 мiльяpдiв. Ктьгасть катастроф, навпаки, зрос-ла: 900 випадгав проти 820 у 2011 роцк
Загальний економiчний збиток, заподiяний кpаíнам Центpальноí та Схiдноí Свропи, обiйдеться бiльш нiж у 12 млрд евро. Ця цифра включае в себе близько 3,5 млрд евро страхових виплат.
Найбтьше вщ повет в 2012 роц постраждала Hi-меччина. Небезпека pуйнiвних повеней постмно зрос-тае i починаючи з 1980 року |'хня ктьгасть подвотася. При цьому актуальнi дослщження свiдчать, що тут не обмшлося без загального потеплiння клiмату i танення аpктичноí криги.
Мiж тим, за даними MunichRe, незважаючи на те, що у червш пщ водою опинилося мало не тв-Свропи, у першому пiвpiччi 2013 року збитки вщ природних катастроф (урагани, повеш, землетруси тощо) у свппвому масштабi виявився меншими (35 млрд евро), шж за той же перюд 2012 року (45 млрд евро). Середнш же показник за десять останшх рогав тут доpiвнюе 66 млрд евро.
Для бтьш повного аналiзу свтового ринку перестрахування вiзьмемо п'ять найбтьших перестрахових компанiй та груп, яга мають досить вагомий вплив на св^овому ринку та визначають напрями розвитку даноí галузi. До найбтьших перестрахових компашй свiту вщносять MunichRe (Hiмеччина), SwissRe (Швейцаpiя), Lloyd's (Великобриташя), HannoverRe (Hiмеччина), ReinsuranceGroupofAmerica (США). Пеpестpаховi ком-панií пpедставленi на свппвому ринку перестрахування з моменту його заснування та вщображають вс тенде-нцií розвитку даного ринку. За дослщжуваний пеpiод (2008 - 2012 роки) дан пеpестpаховi компанп згiдно рейтингового агентства Standart'sandPoor's мали дуже високий стутнь фiнансовоí надшност - А++, А+ та А, що свщчить про високий piвень розвитку даних компа-нiй та 1х спpоможнiсть виконати своí фiнансовi зобов'я-зання у випадку настання страхово! подií.
Розглянемо загальну суму страхових премм, яку отримали дослщжуваш компанií за п'ять pокiв (табл. 1).
ся тага найбiльшi катастрофiчнi випадки: повiнь в Авст-ралп (штат Квiнсленд), "зимовий шторм" у США, циклон "Яа" в Австралп, землетруси у Новiй Зеландií та Японií, повiнь в Таíландi та торнадо в США (Таскалуса, Джоп-лЫ). У 2012 роцi вщбулася менша кiлькiсть катастрофiч-ний подм, до яких можна вiднести ураган "СендГ у США, доволi довга засуха у США, повен в Свроп тощо [5].
Як, ми знаемо, прибуток страховой' (перестраховоí) компанп складаеться з прибутку вiд страхово! дiяльнос-тi, прибутку вiд Ывестування та розмiщення тимчасово
Таблиця 1. Загальна сума страхових премш, отриманих за 2008-2012 рр.(млн. евро)
№ nepecTpaxoBa KOMnarnn 2008 piK 2009 piK 2010 piK 2011 piK 2012 piK
1 Munich Re 37800,0 41400,0 45500,0 49500,0 52000,0
2 Lloyd's 21486,5 26250,9 26990,4 28047,7 30464,6
3 Hannover Re 8120,9 10274,8 11428,7 12096,1 13774,2
4 Swiss Re 18346,6 24520,3 21194,4 20627,3 24697,3
5 Reinsurance Group of America 4288,8 4586,5 5289,2 5658,8 6047,0
вiльних коштiв, прибутку вщ iнших операцiй. Найкра-щим чином дане правило використали nepecTpaxoBi компанп МигпсИРета SwissRe, якi за допомогою вipниx iнвecтицiйниx piшeнь досягли такого високого результа-
ту. Iншi пepecтpaxoвi кoмпaнiï теж здiйcнюють швести-цмш вкладення, але в значно менших об'емах. Рiвeнь iнвecтицiйниx вкладень перестрахових компанш вщо-бражений в рис. 2.
250000,00
200000,00
150000,00
100000,00
50000,00
0,00
lljjtljjÏ
2008 piк
2009 piк
2010 piк
2011 pk
2012 piк
□ 1 Munich Re "2 Lloyd's Hannover Re a4Swiss Re 05 Reinsurance Group of America
Рис. 2. 1нвестицшш в^адення у 2008-2012 pp. (млн. eBpo)
*Джерело: складено автором на основi даних [2].
Найменший об'ем iнвecтицiйниx вкладень здiйcнюe перестрахова компашя Lloyd's, ïï iнвecтицiï вapiюютьcя в poзмipi 80,44 млн. евро у 2008 роц до 93,29 млн. евро у 2012 роцк Найкраща швестицмна пoлiтикa у пере-страхово'1' кoмпaнiï MunichRe, у 2008 роц ïï iнвecтицiï становили 174900 млн. евро, а у 2012 роц цей показник досяг 213800 млн. евро.
1нвестицшна пoлiтикa перестрахових компанш скла-даеться з фiнaнcoвиx вкладень, депози^в, частки пере-cтpaxoвикiв у техшчних резервах, у незароблених пре-мiï, пoзoвiв, бopжникiв, iншиx дебт^в, iншиx aктивiв,
мaтepiaльниx aктивiв, грошових кoштiв в банках i каа, переплати та нарахованих дoxoдiв, нарахованих вщсо-ткiв i оренди, Ыших переоплат та накопичених дoxoдiв.
Ефективнють розвитку cтpaxoвoï або пepecтpaxoвoï компанп можна визначити за допомогою комбЫованого кoeфiцiентa, який показуе, яка частка доходу вщ страхових премм направляеться страховиком на здiйcнeння виплат по страховим (перестраховим) випадкам та по-криття iншиx видaткiв.
Розрахунок комбшованого кoeфiцiентa (%) у 2008 -2012 роках представлено в табл. 2.
Таблиця 2. Комбшований коеф^щент (%) у 2008 - 2012 рр.
№ Перестрахова компажя 2008 рш 2009 рш 2010 рш 2011 рш 2012 рш
1 MunichRe - 99,4 99,7 99,5 100,2
2 Lloyd's 91,3 86,1 93,3 106,8 91,1
3 Hannover Re 95,4 96,6 98,2 104,3 95,8
4 Swiss Re 97,9 88,3 93,9 104,0 80,7
5 Reinsurance Group of America - - - 94,2 95,6
*Джерело: складено автором на ocнoвi даних [2].
Найбтьш несприятливим роком для перестрахових компанш був 2011 рк, кoмбiнoвaний кoeфiцiент бтьшо-cтi перестрахових кoмпaнiй перевищив 100% бар'ер, що свщчить про збиткову дiяльнicть даних компанш. Така ситуа^я зумовлена великою ктьгасть кaтacтpoфiчниx випадгав, про яга згадувалося ранше, яга потребували значних фЫансових вкладень.
Наприклад, пoвiнь в Авcтpaлiï (штат Квшсленд) за-вдала збиткiв на 20 млрд. австралшських дoлapiв, виплати страховигав та пepecтpaxoвикiв склали близько 2,3 млрд. дол.; "зимовий шторм" у США завдав ко-лосальних збитгав економщ^ виплати страхових компанш становили приблизно 1400 млн. дол.; циклон "ЯсГ в Австралп завдав збитгав на суму 5 млрд. авст-ралмських дoлapiв, cтpaxoвi виплати становили бли-
зько 1500 млрд. дол.; землетрус в Новш Зеланди (Крайстерч) магштудою 6,3 бали забрав життя 185 oci6, а страховi виплати становили 12 млрд. дол.; землетрус у Японп бтя острова Хонсю магнiтудою 9,0 бали забрав життя 15883 оаб та завдав збитгав на суму 309 млрд. дол., страховi виплати становили 35 млрд. дол., така велика сума зумовлена тим, що землетрус пошкодив АЕС "Фукуама" та спричинив викид радюактивних речовин в атмосферу.
Через природы катастрофи в 2011 роц свтова страхова галузь втратила 110 млрд. дол. США. Така ситуация i спричинила зниження фЫансово'Т спроможно-CTi провiдних перестрахових компашй у 2011 роцк Най-бiльшi природнi катаклiзми за 2008 - 2012 рр. представлен у табл. 3.
Таблиця 3. Найбшьш затраты природы катакшзми у 2008 - 2012 рр. (млрд. дол.)
№ Страх. випл. Заг. економ. збитки Дата (початок) Природна nодiя Держава
1 - 10 02.05.2008 Циклон "Нагрю" М'янма
2 20 20 12.05.2008 Землетрус Пров. Сичуань, Китай
3 200 млн. - 17.08.2009 Техн. катастрофа РФ, Саяно-Шушен. ГЕС
4 200 млн. 8 12.01.2010 Землетрус Га'т
5 - 40 14.04.2010 Землетрус Тибет
6 - 5 20.04.2010 Виверження вулкану Эйяфьятлайокудль 1сланд1я
7 7,8 37 22.05.2010 Вибух на бур. платф. Штат Лу'з1ана, США
8 - 15 01.07.2010 Пожежа Росмська Федерац1я
9 - 9,5 06.08.2010 Повшь Пакистан
10 - - 04.10.2010 Еколог. катастрофа Будапешт
11 2,3 6,1 09.01.2011 Повшь Австрал1я
12 12 15 22.02.2011 Землетрус Нова Зеланд1я
13 35 210 11.03.2011 Землетрус, цунам1 Япон1я
14 7,3 11 22.04.2011 Ураган, торнадо США (Алабама)
15 7 9 20.05.2011 Ураган, торнадо США (МюурО
16 2 3 13.06.2011 Землетрус Нова Зеланд1я
17 12 30 27.07.2011 Повшь Та'ланд
18 5,3 8 22.08.2011 Ураган "Айрш" США
19 4,9 - 05.03.2012 Троп. шторм "1рина" Мадагаскар
20 107,35 млн. 6,6 06.07.2012 Дощ1 та повшь Краснодарський край, РФ
*Джерело: складено автором на 0CH0Bi даних [5].
Одыею з проблем, яка виникае при настанн страхового випадку е те, що мало розвиненн кражи не здмс-нюють страхування своТх ризикiв, i при настанн страховой' подií, вщповщно, не отримують страхового вщшкоду-вання. Така ситуация призводить до того, що мало роз-виненi кражи не в змозi швидко оговтатись вщ потрясiнь. Наприклад, загальнi економiчнi збитки вiд природних катаклiзмiв в таких кражах, як М'янма, Тибет та Пакистан були оцжеы експертами вщ 9 до 40 млрд. дол., а грошо-ве вщшкодування дан кражи отримали лише у вигг^ гуманiтарноí допомоги та товарiв першо''' необхiдностi.
Така ситуацiя спостер^аеться в бiльшостi мало роз-винених краж та спричиняеться багатьма факторами, серед яких можна видтити високу цжу страхового поль су; недовiру страховим компанiям зi сторони людей; пе-реконання в тому, що без страхування можна жити; не-прозорють роботи страхових фiрм; не якюне обслугову-вання, недостатня жформованють та незадовiльний на-бiр послуг. Основною проблемою мало розвинутих краж е вiдсутнiсть коштiв для купiвлi страхового полiсу.
Як ми бачимо, кражи з розвиненою економiкою, таю як США, Австралiя, Нова Зеландiя та Японiя отримали належнi страховi виплати, за допомогою яких 'х збитки були частково або повнютю компенсованi. Винятком став страховий випадок у 1сландп пiд час виверження вулкану. Хоча загальн економiчнi збитки були оцжеш в 5 млрд. дол., страховi компанп виплатили незначну частку вщшкодування. Через цю природну катастрофу найбiльшi збитки понесли туристичн компанп, якi втра-тили 2,3 млрд. дол. та авiакомпанií, збитки яких оцжено в 1,7 млрд. дол. [5].
Найбтьшим природним каташзмом за дослщжува-ний перiод е землетрус та викликаний ним цунамi у Японп, загальнi економiчнi збитки вщ якого становили бiльше 210 млрд. дол., а страховi та перестраховi виплати сягали позначки близько 35 млрд. дол.
Як уже зазначалося, в перестрахувальному свт, як вам добре вщомо, е ктька центрiв перестрахування: Лондонський ринок, континентальний европейський, американський, ринок ^вденно - схщно''' Азп. Повноцж-ною альтернативою 'м мiг би стати об'еднаний жтегро-ваний перестраховий ринок Росп та краж Спiвдружностi.
Розвиток мiжнародного страхового ринку вщбува-еться безпосередньо пщ впливом тако' тенденцп як глобалiзацiя. Глобалiзацiя свiтового ринку страхування
являе собою процес стирання законодавчих та еконо-м1чних бар'ер1в м1ж нац1ональними страховими госпо-дарствами, що вщбуваеться п1д впливом зм1н у св1тов1й економ1ц1, i мае в якост1 к1нцевоТ мети формування глобального страхового простору.
Глобалiзацiя на страховому ринку виражаеться в наступних процесах, як активно вщбуваються з початку 90-х рокiв минулого стол^тя. До них вiдносять:
• Прискорення концентрацп страхового та перестрахового катталу, що проявляеться в масових злит-тях i поглинаннях страхових i перестрахувальних това-риств, формування на цм основi транснацюнальних страхових товариств - ТНС.
• Зрощування страхового, банювського i позичково-го капiталу у величезних масштабах, що приводить до формування транснацюнальних фжансових груп ;
• Концентра^я на ринку страхових посередниюв, що виявляеться у формуванн найбiльших мiжнародних страхових брокерiв за допомогою злиття i поглинань (Marsh and McLennan, AON) ;
• Змжа системи продажiв страхових полiсiв: зрос-тае щорiчний iнтернет - оборот, що становить зараз близько 250 млн. дол.;
• Концентра^я споживачiв страхових та перестра-хових послуг, що виявляеться у зростанн капiталiзацií ТНК i змiнюе íх попит на традицмш страховi послуги;
• Змжа попиту на "масовi" страховi та перестраховi послуги, зокрема активiзацiя участ страховикiв у пен-сiйному страхуванн на тлi демографiчного старiння населення i скорочення державних соцiальних програм;
• Змжа традицiйних форм i видiв страхових послуг, призведе до зрощення страхових i фiнансових послуг, i поява на цiй основi альтернативного страхування i перестрахування, сек'юритиза^я як новий спосiб органь зацií страхового захисту, заснований на управлжш активами страхувальникiв та страховиюв;
• Розширення сфери використання комерцмного страхування та перестрахування: страхування / перестрахування полiтичних i вiйськових ризикiв, страхування / перестрахування кредилв i гарантiй, страхування / перестрахування жформацшних ризикiв тощо;
• Зростання спустошливих та катастрофiчних страхових збиткiв як результат розвитку урбашзаци, техшч-ного прогресу, подорожчання власносл, впливу глоба-льних шматичних змiн;
• Глобальна лiбepaлiзaцiя тopгiвлi страховими та перестраховими послугами i розширення доступу шо-земних cтpaxoвикiв та перестраховигав на paнiшe "за-кpитi" нацюнальш ринки краш Цeнтpaльнoï та Схщно1 Свропи, Лaтинcькoï Америки та Азп;
• Змiнa структури cвiтoвoгo ринку страхування та перестрахування.
Можна видтити як внутршы, так i зoвнiшнi пробле-ми ринку перестрахових послуг.
До числа внутршшх проблем, тобто коректованим усередин системи перестрахування, можна вщнести тaкi як:
• низька фЫансова cтiйкicть пepecтpaxoвикiв ;
• низький piвeнь пpoфecioнaлiзму та cтpaxoвoï культури ;
• внутршня poз'еднaнicть;
Зовшшшми проблемами, що носять загальнодержа-вний характер, можна назвати наступш:
• eкoнoмiчнi (iнфляцiя, вiдcутнicть державно! пщтрим-ки, низький фiнaнcoвий пoтeнцiaл страхувальнигав та iн.);
• юpидичнi (низький piвeнь загального законодав-чого забезпечення страхово! та пepecтpaxoвoï дiяльнo-CTi, тривале становлення перестрахового ринку в умо-вах пoвнoï вiдcутнocтi законодавчо! та мeтoдичнoï бази, контролю та ш.);
• пoлiтичнi ( зaгaльнoпoлiтичнa нecтaбiльнicть ).
Висновки.Оцiнюючи cитуaцiю на перестраховому
ринку, можна сказати, що система перестрахування вкрай нepiвнoцiннa. I, насамперед, тому, що потреба в перестрахуванш неухильно зростае, а пщсистема про-фeciйниx послуг вiдcтaе у розвитку та не задовольняе в необхщному oбcязi зазначену потребу.
Основними завданнями з розвитку перестрахово! справи е:
1) формування законодавчо! бази ринку перестра-хових послуг;
2) розвиток нових видiв перестрахування ;
3) створення ефективного мехаызму державного ре-гулювання та нагляду за перестраховою дiяльнicтю;
4) стимулювання перекладу заощаджень населення в дoвгocтpoкoвi iнвecтицiï з використанням мexaнiзмiв довгострокового страхування (перестрахування) життя;
5) поетапна штегра^я нацюнально! системи перестрахування з мiжнapoдним перестраховим ринком.
Список використано! л1тератури
1. Страхование: Учебник для студентов вузов, обучающихся по спец. "Финансы и кредит", "Бухгалтерский учет, анализ и аудит" / Под ред. В.В.Шахова, Ю.Т.Ахвледиани - 2-е изд., перераб.и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 511 с.
2. Основные проблемы и перспективы рынка входящего зарубежного перестрахования в 2013 году // [Електронний ресурс]/ Офщ. сайт -Режим доступу: http://forinsurer.com/public/13/07/08/460
3. Страхування: Пщручник / Кер1вник авт. кол. i наук. ред. С.С.Осадець. - 3-те вид. - К.: КНЕУ, 2006. - 599 с.
4. Закон УкраТни "Про внесення змЫ в Закон УкраТни "Про страхування" вщ 07.03.1996 № 85/96-ВР // Вщомост ВерховноУ Ради УкраУни (ВВР). - 1996. - N 18, ст. 78^з змЫами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
5. Перестрахова група Америки [Електронний ресурс] / ОфЩ. сайт - Режим доступ: http://www.rgare.com/Pages/home.aspx
6. Звп" за 2012 рк пepecтpaxoвoï групи Америки_[Електронний ресурс] / ОфЩ. сайт - Режим доступ: http://www.rgare.com/about/ Documents/RGA_2012_Annual_Report.pdf
7. Шумелда Я.П. Страхування: Навчальний поабник для студенпв eкoнoмiчниx спе^альностей / За заг. ред. Я. Шумелда. Видання друге, перероблене i доповнене. - Терношль: Джура, 2006. - 296 с.
8. Шиман М. Глобализациякакисточникконкуренции, конфликтов и возможностей // Проблемытеории и практики управления. - 2007. -№1. - С. 53.
Надшшла до редакцп 06.02.14
Е. Пpокофьева, асп.
КНУ имени Таpаса Шевченш, Киев
ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ МИРОВОГО РЫНКА ПЕРЕСТРАХОВАНИЯ
В статье исследованмировой рынок перестрахования в период глобальной рецессии и определены основные игроки данного рынка. Также проанализированы основные показатели и самые катастрофические убытки за 2008-2012 годы. Проанализирована сумма страховых премий, полученных за последние пять лет крупнейшими перестраховыми компаниями мира.
Ключевые слова: перестрахование, глобальные перестраховщики и перестраховочные группы, капитал перестраховщиков, страховая премия, природные катаклизмы.
E. Prokofjeva, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
THE FEATURES OF THE WORLD REINSURANCE MARKET
In the article the worldwide reinsurance market during the global recession and the main players of the market. Also analyzed key indicators and the most devastating losses for 2008-2012. Analyzed the amount of premiums received in the last five years, major re insurers in the world. Keywords: reinsurance, global reinsurance and reinsurance group, capital of reinsurers, insurance premium, natural disasters.
УДК 368.03:339.138
JEL G 100, G 22, L110, M310
А. Сабiрова, асист. КНУ iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
МАРКЕТИНГОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАХОВОГО РИНКУ УКРА1НИ
Досл/'джено сучасний стан страхового ринку Укра'/ни у посткризовий перюд, здйснено nорiвняння з докризовим. Рoзглянутi основн/' тенденцй' розвитку страхового ринку. До^джено показники страхових премй, страхових ви-плат та piвня страхових виплат серед ТОП 10 страхових компанш за видами страхування.
Ключoвi слова: страховий ринок, страховий маркетинг, страхова npeмiя, страхова виплата.
Постановка проблеми. Страхування е одним iз ос-новних фаюгрв розвитку та успшного функцюнування економки кражи, осктьки дозволяе виршувати питан-ня социального забезпечення сусптьства, а також знач-но пщвищуе швестицмш можливост держави.
Вщомо, що сутнють страхового маркетингу можна протюструвати за допомогою його функцй серед яких
е дослщження власного страхового портфеля, розробка вимог до страхових продук^в компанп, тобто виявлення умов страхування, що вщповщають потребам страху-вальнигав, а також дослщження бази потенцмних стра-хувальнигав, стану страхового ринку та робота над мар-кетинговою характеристикою страхового ринку для роз-робки ефективно! стратеги просування страхових про© Сабiрова А., 2014
