CC BY
33
видоспецифическими и индивидуальными особенностями растительных организмов. Видовые различия выявлены также в процессах накопления фенольных соединений, в том числе флавоноидов. Показано, что синтез фенолов в листьях растет при повышении уровня техногенной нагрузки и является более активным в начале вегетации. В динамике синтеза и накопления пластидных пигментов и фенольных соединений определена обратная зависимость, которая связана с защитными и регуляторными функциями фенолов на этапах активного роста растений. Установлено, что повышение в 2,0-2,1 раза содержания фенольных соединений с антиоксидантными свойствами в листьях происходило на фоне появлений частичных хлорозов и некротических повреждений.
Ключевые слова: липа, листья, хлорофиллы, каротиноиды, фенолы, флавоноиды.
Oleksijchenko N.O., Likhanov A.F., Kostenko S.M. Physiological State of Plant Organs of the Linden Genus (Tilia L.) under Kyiv Conditions
Variability of chlorophylls and carotenoids content in leaves of genus Tilia L. is defined to be due not only to environmental factors. It also depends on species-specific and individual features of plant organisms. Species differences were found in accumulation processes of phenolic compounds including flavonoids. Phenol synthesis in leaves was increased with high level of anthropogenic impact and was more active at the beginning of vegetation period. In synthesis and accumulation of plastid pigments and phenolic compounds inverse relation was identified which associate with protection and regulatory functions at stages of plant active growth.
Partial formation of chlorosis and necrosis was a result of increasing of phenolic compounds amount with antioxidant properties. Total amount of phenolic antioxidants increased in 2.0-2.1 times.
Keywords: Tilia, leaves, chlorophylls, carotenoids, phenols, flavonoids.
УДК 712:582.746.58:631.5
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ AESCULUS CARNEA HAYNE Ю.В. Евтушенко1,2
Наведено результати досладження насшневого та вегетативного cnoco6ÍB розмно-ження Aesculus carnea Hayne. Визначено техшчну та Грунтову схожiсть насшня, охарактеризовано морфобюметричт параметри рiзновiкових сiянцiв. Встановлено, що у разi розмноження пркокаштана м'ясо-червоного щепленням, найдоцшьшшим буде проведения простого або полшшеного копулiрувания. Розкрито бютехнолопчш особливост отримання рослин-регенерат^в A. carnea шляхом розмноження методом культури in vitro. Пщбрано найоптимальншу схему отримання асептично! культури, склад жи-вильних середовищ для щдукщи процесгв морфогенезу та ризогенезу.
Ключовi слова: пркокаштан м'ясо-червоний, окулiрування, копулiрування, мшрок-лональне розмноження, живильне середовище, in vitro.
Вступ. Ефектившсть iнтродукцií tícho пов'язана з бiологiчними особливос-тями рослин. Це зумовлюе потребу вивчення адаптацшннх можливостей impo^-цента, серед яких - питания успiшностi розмноження, адже його життездатнiсть спрямована насамперед на збереження його як виду i збшьшения кiлькостi осо-бин. Водночас швидкi темпи зростания обсягiв садово-паркового будшництва зу-мовлюють зростания потреби забезпечення ринку якiсним садивним матерiалом. Першочерговим етапом е техиологiя розмноження рослин, упровадження нових та вдосконалення вже iснуючих техиологiй з метою штенсифжаци виробництва.
1 acnip. Ю.В. ввтушенко - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки!в;
2 наук. кер1вник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук - НУ бюресуров i природокористування Украши, м. Кшв
Даних щодо особливостей розмноження гiркокаштана м'ясо-червоного не-багато. У лiтературних джерелах е iнформацiя про доцiльнiсть розмноження виду щепленням [1, 3, 5]. КГ. Ванщек [2] рекомендуе проводити його способом окулiрування в кореневу шийку. II. Жингiету [3] детально описуе процес розмноження A. carnea полшшеним копулiруванням, використовуючи як шдщепу одно- та дворiчнi оянщ гiркокаштана звичайного. У науковiй лiтературi наведено результати мiкроклонального розмноження дослщжуваного виду шляхом ан-дрогенезу. Описано вплив генотипу, вiку, температури навколишнього середо-вища, складу живильного середовища на iндукцiю андрогенезу A. carnea [10]. Lj. Radojevic [11] дослщжувала культуру пилякiв гiркокаштана м'ясо-червоно-го, яш iзолювала iз кыткових бруньок на рiзних стадиях розвитку.
Мета дослщження - встановити технолопчш особливостi проведення на-сiнневого та вегетативного (щеплення та метод культури in vitro) способiв розмноження пркокаштана м'ясо-червоного.
Матер1али та методика дослщження. Дослщження поавних якостей на-сiння A. carnea та його розмноження методом щеплення здшснено упродовж 2013-2016 рр. на територп декоративного розсадника ввдщу ландшафтного бу-дiвництва Нацiонального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка. Визначення тех-нiчноí схожосп проведено згiдно з ГОСТ 13056.6-97 [9]. Грунтову схожiсть виз-начено шляхом оаннього пос1ву насiння (кшець жовтня) без передпос1вного оброблення у вщкритий грунт в борозни завглибшки 6-10 см з вiдстанню 30 см. Проведення окулiрування, простого та полшшеного копулiрування здiйснено вiдповiдно до загальноприйнятих методик у декоративному розсаднищш [7]. Як пiдщепу використано трирiчнi сiянцi гiркокаштана звичайного. Дослiдження мшроклонального розмноження проведено на базi Науково-дослдао* лаборато-рií бiотехнологií рослин ВП НУБШ "Боярська ЛДС" упродовж 2014-2015 рр. У процес роботи використано однорiчнi пагони A. carnea завдовжки 15-20 см, вь дiбранi у лютому вщ 40-рiчноí рослини-донора на територп Национального бо-танiчного саду iм. М.М. Гришка. Як експлантати використано фрагменти штучно пробуджених пагошв завдовжки 1 -3 см. Поверхневе очищення експлантатiв здiйснювали шляхом витримування у мильному розчинi упродовж 20 хв, шсля чого двiчi вiдмивали у дистильованiй водi упродовж 10 хв. Наступний етап сте-рилiзацií проводили у стерильному ламшарному боксi.
Як стерилянти використано таю хгшчш реагенти: 0,1 % дихлорид ртутi (HgCl2), 2,5 % гшохлорит натрда (NaOCl), 1,0 % штрат срiбла (AgNO3) з експо-зищею 3,5 та 7 хв для кожно!' iз стерилiзацiйних речовин. Шсля стерилiзацií експлантати було висаджено на безгормональне живильне середовище Мурась ге i Скуга MS [12], з додавання активованого вугiлля (2 г- л-1) для знешкодження дií фенольних сполук. Культивування експлантатiв виконували на зазначеному вище середовищi, доповненому фггогормонами у рiзних спiввiдношеннях та концентращях: шнетин (0,25-0,5 мг- л-1); БАП (0,5-1,0 мг- л-1); IMK (0,5 мг- л-1); ЮК (0,5-1,0 мг- л-1). Дотримання стерильних умов здшснювали вiдповiдно до загальновживаних методик [4, 6]. Культивування експланпв проводили у куль-туральнiй кiмнатi з кондицшованим повiтрям, на скляних стелажах, за темпера-тури 25±1оС, вiдносноí вологостi пов^я 70-75 %, фотоперiоду 16 год i штучно-
го освилення iнтенсивнiстю 2000-3000 лк. Кожний етап дослщжень проводили у триразовiй повторюваносп, кiлькiсть експлантат1в становила 25 шт. для кожного Bapiama.
Результата дослвдження. Нaйпpостiший i нaйпошиpенiший споаб роз-множення - нaсiннeвий i вaжливим пш^нням було i зaлишaeться здaтнiсть ут-воpювaти caMe життeздaтне тасшня, aдже вiд його якосп зaлежить ycnix отри-мaння caдивного мaтepiaлy, подaльший picт тa розвиток с1янщв. Рeгeнepaцiйнa здaтнicть гipкокaштaнa м'ясо-червоного досить У пpоцeci роботи з де-
рев вшом до 20 роюв в середньому вдaвaлоcя зiбpaти до 10 шт. тсшин, з рос-лин вiком 30-40 ротв - до 30 шт. Збip нaciння проводили одpaзy пкля фaзи достигання, що пpипaдae m середину-кiнeць жовтня.
Тeхнiчнa (гоcподapcькa) схожкть - кiлькicть ноpмaльно пророслих зa вcтa-новлений тepмiн шсшин, виpaжeнa як чacткaх вiд зaгaльноí кшькосп шсиня, що взяте нa пpоpошyвaння. Вiдповiдно до ГОСТ 13056.6-97, схожкть визнaчa-ли нa 20-ту добу проведения дослвду, вонa cтaновилa 92,7й52 %. Гpyнтовa схо-жicть - юльккть нaciнин, що дaли сходи в yмовaх виciвaння у грунт, виpaжeнa як чacткaх вiд зaгaльноí кiлькоcтi вис1яного нaciния. Вонa зaвжди е нижчою зa тeхнiчнy схожкть, оскшьки в грунп умови е менш сприятливими для розвитку тсшня. У пpоцeci доcлiджeнь вiддaли пepeвaгy оciнньомy поciвy (дpyгa дeкaдa жовтня), a^e нaciния, вис1яне восени, не потребуе cтpaтифiкaцií, дaе бшьш paннi тa дpyжнi сходи. Появу перших cходiв було зaфiкcовaно у першш дeкaдi квiтия. Мacовa появa - через тиждень. Тpивaлicть пepiодy ввд поciвy нaciния до появи сходш cтaновилa 179й доби. Сiянцi ростуть ввдносно швидко i зa вeгeтa-цiйний пepiод доcягaють у середньому 21,6±11,39 см зaввишки, коpeнeвa систе-мa - 12,26±5,65 см зaвдовжки. Гpyнтовa cхожicть cтaновилa 77,6±2,08 %. У пpоцeci роботи проводили доpошyвaння с1янщв iз дотpимaнням aгpотeхиiки вирошу-вaння. Кожного року здiйcиювaли обмipи рослин, визнaчaючи тaким чином ш-тeнcивнicть росту с1янщв гipкокaштaнa м'ясо-червоного. Виcотa двоpiчних ci-янщв cтaновилa 32,9±10,33 см, довжинa коренево! системи - 25,88±5,09 см. Для тpиpiчних ciнцiв хapaктepнi тaкi моpфобiомeтpичнi потники: виcотa -75,3±13,91 см, довжита коренево! системи - 56,43±9,66 см.
Оянщ гipкокaштaнa м'ясо-червоного можнa охapaктepизyвaти швидким ростом. Покaзники тeхнiчноí схожосп мaють виcокi знaчeния i перевищують покaзник грунтово!. Однaк, у зв'язку з досить низьким ршнем плодоношення виду, мacовe розмноження нaciниям у рштах pозcaдникiв е обмеженим.
Вeгeтaтивний cпоciб розмноження вaжливий для штродуценпв, яш не ут-ворюють повнощнного нaciння в нових yмовaх зpоcтaння aбо утворюють його в нeдоcтaтнiй кiлькоcтi. Окyлipyвaния (aбо щеплення вiчком) - нaйпошиpeнiший i eкономiчно ефективний cпоciб щеплення. Було проведено окyлipyвaння в пpиклaд, зa якого бруньта зpiзyетьcя не зi щитком, a з дшянкою кори. Тaкий споаб використовують нa товстокорих пiдшeпaх, до яких i нaлeжaть пpeдcтaв-ники родини Aesculus L. [7]. Ha почaткy березня провели окyлipyвaния пророс-тaючим вiчком, у кiнцi серпня (у пepiод пiзньолiтнього вiдтокy поживних речо-вин) окyлipyвaли сплячим вiчком. Рeзyльтaти пpиживлювaноcтi були тaкими: 28,7±4,16 % тa 63,0±4,58 % вiдповiдно.
Копулiрування - це щеплення живцем, за якого дiаметри прищепи та тд-щепи однаковi. Пiд час простого копулiрування робили на обох компонентах однаковi за довжиною i шириною гладю навскiснi зрiзи. Полiпшене копумру-вання полягае у виконаннi на косих зрiзах прищепи та пiдщепи спещальних розрiзiв-язичкiв, якi при сумiщеннi щшьно заходять один за одного, мщно з'еднуючи прищепу з пiдщепою. Найкращi результати отримано внаслiдок простого та полшшеного копулiрування, за якого приживлювашсть становила 75 7±б,оз % та 87,8±5,93 % вiдповiдно (рис. 1).
Рис. 1. Результати проведення щеплення A. carnea способом:
а) простого, б) полтшеного копул1рування
Лггературш джерела вказують на те, що у pa3i щеплення A. carnea на A. hippocastanum, у прищепи з часом починають проявлятися ознаки тдщепи. У npo^ci проведення швентаризацп насаджень Киева, було виявлено к1лька ек-земплярiв, якi вiзуaльно пiдтверджують цей недолш. На деяких деревах просте-жувалося домiнувaння пiдщепи, внaслiдок чого у крош проглядаеться тiльки поодинока гшка гiркокaштaнa м'ясо-червоного. В iнших екземплярiв у мшцях щеплення у кореневу шийку фiксувaли сильний рiст поро^ гiркокaштaнa зви-чайного i, як результат, декоратившсть дерева значно знижуеться. Це е недоль ком розмноження виду методом щеплення.
Метод культури in vitro дае змогу повною мiрою реaлiзувaти морфогене-тичний потенщал рослинного оргaнiзму. Використання методу мкроклональ-ного розмноження сприяе оздоровленню рослин вiд патогешв, особливо вiрус-них, уникненню дефектних ознак, якi виникли у генотипi пiд впливом дп нега-тивних мутaпiй, хвороб або патогенних оргaнiзмiв [6, 8].
Початковим етапом мкроклонального розмноження було отримання стерильного мaтерiaлу. Правильний добiр режиму стерилiзaпií значною мiрою впливае на ефективнiсть подальшо'1 регенерацп рослин в умовах in vitro [4]. Унаслщок проведення стеримзацп було отримано хорошi результати, рiвень за-раження експлaнтaтiв можна охарактеризувати як вщносно низький. Через 7 дiб пiсля проведення стерилiзaпií визначали кшьюсть асептичних та контамшова-них експлантапв, через 25 дiб - !х життездaтнiсть i, як результат, розраховува-
ли ефективнкть стерилiзацií. Згiдно з результатами стермзацц, найменш ефек-тивним було використання 2,5 % розчину NaOCl (табл. 1). Найбшьший вихiд життездатних ексилантапв (95,2±1,35 %) зафiксовано в разi використання 1,0 % розчину AgNO3 експозицiею 5 хв, ефективнiсть стермзацц становила
94,6±2,52 %.
Табл. 1. Результати стерил'иаци eKaviaHmamie A. carnea
BapiaHT Реагент Експозицiя стерилiзацií, хв Кшьюсть асептичних екс-плантапв, % Кшьюсть життездатних експлантаив, % Ефективнiсть стерилiзацií, %
I 0,1 %-й HgCl2 3 63,7±3,'6 73,8±2,35 61,0±2,64
II 5 83,3±1,53 79 2±1,"> 76,3±1,53
III 7 97,0±i,uu 58,8±2,95 72,0±2,65
IV 1,0 %-й AgNO3 3 87,3±i,°8 89,2±2,12 86,7±2,°8
V 5 90,7±2,52 95,2±1,35 94,6±2,52
VI 7 95,3±2,33 79 4*1,56 81,8±1,58
VII 2,5 %-й NaOCl 3 57,8±2,51 50,6±2,°5 48,3±1,53
VIII 5 56,0±2,64 67,5±2,53 40,8±2,54
IX 7 78,3±2,52 70,8±2,/и 60,3±1,53
Наступним етапом розмноження in vitro було культивування асептичних ексилантатш на модифжоване живильне середовище. П1д час культивування рослин використовували метод шдукцп морфогенезу пiд дiею регуляторш росту. В експериментах використовували таю фггогормони: кiнетин, БАП, 1МК, 1ОК у рiзних спiввiдношеннях (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика живильних середовищ, використаниху до^дженнях
для вивчення ix впливу на морфогенез A. carnea
Середовище Цитокшши, мг- л-1 Ауксини, мг- л
юнетин БАП 1МК ЮК
MS 1 0,25 - - -
MS 2 0,5 0,5 - -
MS 3 - 1,0 - -
MS 4 - 0,5 0,5 -
MS 5 - 0,5 - 0,5
MS 6 - 1,0 - 1,0
Зазначаемо, що на середовищах MS_5 та MS_6 не виявлено ростових про-цесiв. На середовищах MS_1 та MS_6 спостережено незначний рiст головного пагона. Впродовж 25-30 дiб виявлено значне потовщення базально1 частини мiкропагона та початок формування зачаткiв адвентивних бруньок на двох варь антах середовищ: MS + 0,5 мг- л-1 БАП + 0,5 мг- л-1 кiнетин та MS + 1,0 мг- л-1 БАП + 1,0 мг- л-1 1МК. На 40-45-ту добу культивування виявлено максималь-ний приркт мiкропагонiв, досить високу морфогенну активнкть (рис. 2).
У процесi дослщжень визначали довжину пагонiв, 1х кшьккть, коефiцiент розмноження (кiлькiсть рослин, як можна отримати з одного експлантату за пе-рiод культивування). Ц показники характеризують вплив складу живильного середовища на iндукцiю морфогенезу A. carnea (табл. 3).
Рис. 2. Процес прол^фераци адвентивних бруньок A. carnea на cepeóoeurnli MS + 0,5 мг-л' БАП + 0,5 мг-л'1 ктетин: а) 30-та; б) 45-та доба культивування
Табл. 3. Вплив складу живильного середовища на тдукщю морфогенезу A. carnea
Склад середовища Довжина пагошв, мм Кiлькiсть утворе-них пагонiв, шт. Коефщент розмноження
0,5 мг- л-1 БАП + 0,5 мг- л-1 кшетин 22,0±2,35 32,2±9,12 16,3±8,26
1,0 мг- л-1 БАП + 1,0 мг- л-1 1МК 14,6±4,16 26,8±563 10,8±6,18
Кра:щ результати отримано на живильному середовищi MS, доповненому БАП i кшетином (0,5 мг- л-1). Коефщенти розмноження у першому варiантi були вищими за другий, а саме: 16,3±8,26 та 10,8±6,18 вiдповiдно. З метою досль дження процесу ризогенезу мжропагони завдовжки 2-3,5 см дшили на окремi сегменти i переносили на середовище MS iз удвiчi зменшеним вмiстом макросолей i доповненим 1МК з рiзною концентращею (1,0; 3,0; 5,0 мг- л-1). У першому варiантi середовища коренеутворення не спостережено. Ризоненну актив-нiсть на середовищi MS + 3,0 1МК зафiксовано на 84-88-ту добу культивування, на середовищi MS + 5,0 1МК - на 71-76-ту добу (рис. 3).
Рис. 3. Ризогенез A. carnea на середовища а) У MS + 3,01МК, б) У MS + 5,01МК
(88-ма доба культивування)
Унаслщок проведення дослщжень мжроклонального розмноження прко-каштана м'ясо-червоного пщбрано найоптимальнiшу схему отримання асеп-
тично1 культури, культивування мшропагошв, iндукцií ризогенезу, яку можна використати для розмноження A. carnea у культуpi in vitro. Висновки:
1. У процес дослiдження HaciHHeBoro способу розмноження A. carnea визначено техшчну (92,7±2,52 %) та Грунтову (77,6±2,08 %) схожкть насiння гiркокаштана м'ясо-червоного. Насiння, витне у другiй декадi жовтня, дае сходи у першiй декадi кштня, тривалiсть перiоду вiд посiву до появи перших сходiв стано-вить 176-182 доби. Оскшьки плодоношення виду досить слабке, вважаемо не-доцшьним розмножувати цей вид насiннeвим способом.
2. Дослвдження вегетативного розмноження методом щеплення продемонстру-вали, що висоы показники приживлюваностi отримано внаслiдок проведення простого (75,7±6,03 %) та полшшеного копулiрування (87,8±5,93 %) на початку березня. Можливим е проведення окулiрування, однак показники приживлю-ваностi у цьому варiантi будуть значно меншими. Встановлено недолiки цього методу розмноження, оскшьки у разi щеплення на A. hippocastanum, у A. carnea з часом починають проявлятися ознаки домшування шдщепи та прояви 11 ознак у кронi та у виглядi порослi.
3. Встановлено, що з метою розмноження A. carnea методом культури in vitro як експлантати потрiбно використовувати фрагменти штучно пробуджених па-гошв завдовжки 1-3 см. Найоптимальнiшою схемою отримання асептично1 культури е оброблення експлантатав 1,0 % розчином AgNO3 упродовж 5 хв. Культивування мшропагошв доцiльно проводити на середовищi MS, доповне-ному БАП та ынетином (0,5 мг- л-1), на якому вщбуваеться процес пролiфера-цн адвентивних бруньок. 1ндукцш ризогенезу отримано на середовищi '/г MS з додаванням 1МК (5,0 мг- л-1).
Лггература
1. Григорюк 1.П. Бiологiя кашташв / 1.П. Григорюк, С.П. Машковська, П.П. Яворсь-кий, О.В. Колесшченко. - К. : Вид-во "Логос", 2004. - 380 с.
2. Ваницек К.Г. Улучшение древесных насаждений прививкой / К.Г. Ваницек. - М. : Изд-во Министерства сельского хозяйства РСФСР, 1960. - 85 с.
3. Жингиетту И.И. Размножение прививкой конского каштана мясо-красного / И.И. Жинги-етту // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии : сб. науч. тр. - 1980. - Вып. 1, № 5. - С. 53-54.
4. Калинин Ф.Л. Методы культуры тканей в физиологии и биохимии растений/ Ф.Л. Калинин, В.В. Сарнацкая, В.Е. Полищук. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1980. - 487 с.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.
6. Кушшр Г.П. Мшроклональне розмноження рослин. Теорш i практика / Г.П. Кушшр, В.В. Сарнацька. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2005. - 243 с.
7. Маурер В.М. Декоративне розсадництво : навч : поаб. / В.М. Маурер. - Вшниця : Вид-во "Нова книга", 2007. - 264 с.
8. Мельничук М.Д. Бютехнологш рослин/ М.Д. Мельничук, Т.В. Новак, В.А. Кунах. - К. : Вид-во "Полкраф Консалтинг", 2003. - 520 с.
9. Семена деревьев и кустарников. Методы определения всхожести: ГОСТ 13056.6-75. -[Действующий от 1998-06-30]. - Государственный стандарт Союза ССР.
10. Marincovic N. The influence of bud length, age of the tree and culture media on androgenesis in Aesculus carnea Hayne anther culture / N. Marincovic, Lj. Radojevic // Plant Cell, Tiss. Org. Cult. -1992. - Vol. 31. - Pp. 51-59.
11. Radojevic Lj. In vitro induction of pollen embryos and plantlents in Aesculus carnea Hayne through anther culture / Lj. Radojevic, N. Bordevic, B. Tucic // Plant Cell, Tiss. Org. Cult. - 1989. -Vol. 17. - Pp. 21-26.
12. Murashige T. A revised medium for rapid, growth and bioassays with tobacco tissue cultures / T. Murashige, F. Scoog // Physiol. planetarium. - 1962. - Vol. 15, № . 3. - Pp. 473.
Надтшла до редакцп 18.10.2016р.
Евтушенко Ю.В. Особенности размножения Aesculus carnea Hayne
Представлены результаты исследования семенного и вегетативного способов размножения Aesculus carnea Hayne. Определены техническая и почвенная всхожесть семян, охарактеризованы морфобиометрические параметры разновозрастных сеянцев. Установлено, что в случае размножения каштана конского мясо-красного прививкой, целесообразным будет проведение простой или улучшенной копулировки. Раскрыты биотехнологические аспекты получения растений-регенерантов A. carnea путем размножения методом культуры in vitro. Подобрана оптимальная схема получения асептической культуры, состав питательных сред для индукции процессов морфогенеза и ри-зогенеза.
Ключевые слова: каштан конский мясо-красный, окулировка, копулировка, микрок-лональное размножение, питательная среда, in vitro.
Evtushenko Yu. V. Some Peculiarities of Aesculus Carnea Hayne Reproduction
The results of studies of Aesculus carnea Hayne seed and vegetative propagation are presented. Technical and soil seed germination were determined, biometric parameters of different age seedlings were characterized. It is found that in the case of red horse chestnut propagation by grafting, conducting of splice or whip & tongue grafting will be the most appropriate method. Biotechnological aspects of A. carnea plants regenerants obtaining by in vitro culture method were shown. The most optimal scheme of aseptic culture obtaining, nutrient medium composition for morphogenesis and rhizogenesis induction is chosen.
Keywords: red horse chestnut, shield budding, whip & tongue grafting, micropropagation, nutrient medium, in vitro.
УДК 712:581.5:635.9:630*9
ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ТА СТ1ЙКОСТ1 ВЕЛИКОВ1КОВИХ ДЕРЕВ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ НАСАДЖЕНЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В А.1. '¡вченко1,1.М. Пацура2, Н.З. Кендзьора3, Н.Л. Блюсюк4
Зазначено, що в рекреацшних насадженнях великовiковi дерева е основними систе-моутворювальними компонентами екосистем. Разом з тим, проблемою таких особин е ршень !х мехашчно! стшкостг. За ступенем пошкоджень запропоновано три основш ка-тегорн оцшювання стшкост таких дерев: особливо небезпечш, небезпечш, потенцшно небезпечш, а також одну додаткову - з нечгтко вираженим станом мiж стшкими i потенцшно небезпечними. Особливо небезпечш дерева шдлягають першочерговому вилу-ченню з насадження. Небезпечш особини можна вилучити згодом. Для потенцшно не-безпечних дерев доцшьно здшснювати господарськi заходи, що можуть призупинити деструкцiйнi процеси. Для особин з нечгтко вираженим станом рекомендован перь одичнi спостереження. Для особливо цшних дерев з пошкодженнями, незалежно вiд !х стану, бажано практикувати господарськi та iнженернi ршення для штучного забезпе-чення меха^чно! стшкост дерев.
Ключовi слова: великовiковi дерева, мехашчна стiйкiсть дерев, категорн мехашчно! стiйкостi дерев.
1 ст. наук. спгвроб. А.1. 1вченко, канд. с.-г. наук - Боташчний сад НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 ст. наук. сп1вроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук - Боташчний сад НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 шж. Н.З. Кендзьора - Боташчний сад НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 ст. наук. сп1вроб. Н. Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук - Боташчний сад НЛТУ Украши, м. Льв1в
