CC BY
63
ш
нлты
ЫКРА1НИ «bJHTÜ» ,
»imiB
Науковий BicHMK Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280502 Article received 11.05.2018 р. Article accepted 31.05.2018 р.
УДК 630*17.237:582.475.4(477.42)
"ф~| ISSN 1994-7836 (print) ШЯ ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author S. B. Kovalevskii s.kovalevsky@ukr.net
С. Б. Ковалевський, А. В. Кроль
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв, Украта
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ 30-50-Р1ЧНИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ НА ЗЕМЛЯХ 13 КАМ'ЯНИСТИМИ ПОРОДАМИ
Виявлено закономiрностi росту та розвитку деревних рослин у насадженнях жердинного вжу та середньовжових культурах сосни звичайно! Житомирського Полiсся. Дослiдження проведено на дшянках iз рiзною глибиною залягання кам'янистих порiд у Грунта. Встановлено, що на продуктивнiсть насаджень у цьому вiковому перiодi впливають не тiльки rрунтовi умови, а проведення доглядових рубань рiзно! штенсивноста, що позначаеться на задернiннi Грунту, конкуренцп за вологу та елементи мшерального живлення мiж деревними i трав'яними видами. Оцшено вплив наявност в Грунтi кам'янистих порвд, зокрема 1х залягання на рiзнiй глибинi та кшькосп, на формування, розвиток та розростання кореневих систем, що надалi визначае рiст i стiйкiсть насаджень загалом. Встановлено, що штенсившсть росту за висотою до 30-31 роюв дерев сосни звичайно! в культурах на землях без кам'янистих порвд дещо вища (в цей перiод рiзниця становить понад один метр), шж у культурах iз наявнiстю останнiх у Груш! Пiсля цього вiку штенсившсть росту дерев сосни на обох дшянках од-накова, але висота дерев сосни дещо бшьша в культурах без камшня в Грунл. Середнiй дiаметр дерев сосни вищий у культурах без камшня в Грунл впродовж спостережень. Проте, незважаючи на досить високий запас стовбурово! деревини в культурах, яю створенi на землях iз наявнiстю камiння, товарна структура дерев сосни в них низька.
Ключовi слова: сосновi культури; кристалiчнi породи; Грунт.
Вступ. Лю - складне рослинне угруповання, яке змь нюеться у просторi та часi впродовж усього перюду сво-го юнування. Для кожного з етапiв люу притаманнi сво! особливостi росту, розвитку, взаемодп та взаемовпливу всiх його компоненпв. Насадження у жердинному вщ характеризуеться iнтенсивним поглинанням поживних речовин i вологи з Грунту, утворенням велико! кiлькостi пiдстилки до шнця 30-рiчного вiку, вiдсутнiстю або слабким розвитком трав'яних рослин, сильною диферен-цiацiею дерев за розмiрами. З шнця третього десятирiч-чя в насадженнях жердинного вшу починае зрвджува-тись крона дерев. У цьому вжовому перiодi зiмкнутих насаджень спостертають iнтенсивний рiст деревних ви-дiв за висотою. Повнота, яку визначають за сумами поперечного перетину стовбурiв, значно нижча ввд загаль-но!' суми проекцп крон дерев. Прочищенням насаджень жердинного вiку прагнуть забезпечити склад, форму, чистоту i достатню к1льк1сть цiнних для господарства дерев головних порщ на одинищ площi. Сильнi iнтен-сивнi доглядовi рубання супроводжуються уповшьнен-ням росту за висотою i сприяють появi трав'яних рослин (Gordienko, Ribak & Gordienko, 1996).
У середньовiкових культурах продовжуеться формування стовбурiв i крони всiх деревних видiв, але поси-люеться зрiдження останнiх, освилення i прогрiвання Грунту, що сприяе поселенню трав'яних i деревних рослин (Pogrebшak, 1968). Значного впливу на штенсив-нiсть росту i розвитку деревних видiв завдае коренева
система дерева, формування яко! вщбуваеться залежно вiд виду рослин i Грунтових умов. Природно, слабо роз-винена коренева система менше впливае на розвиток наземно! частини дерев.
Матерiал i методи досл1дження. Для проведення дослвджень iз вивчення особливостей росту сосни звичайно! тдбирали приблизно одновiковi культури, як1 зростали в однакових умовах на Грунтах iз рiзною глибиною залягання кам'янистих порщ. Пробнi площi тдбирали i закладали вiдповiдно до загальноприйнятих методик (Gordienko, Маугег & Kovalevskiy, 2000). Усi дослвдження проводили в умовах св1жих суборiв у лшо-вих культурах ДП "Коростишiвське ЛГ" (табл. 1). Для бшьшо! достовiрностi отриманих результатiв досль дження проводили на пробних площах у рiзних люниц-твах. У процеа дослвдження вивчали таксацiйнi показ-ники лiсових культур, к1льк1сть дерев на гектара розмь ри крони та ввддаль до першо! гiлки.
Результата дослщження. За даними М. I. Гордiенка та Г. В. Дубшша (Gordienko, Ribak & Gordienko, 1996), в насадженнях сосни звичайно! вжом 19 рошв повнота, яку визначають за площами перетину стовбурiв, становить 0,93, а зiмкнутiсть крон, яку визначають за пло-щею проекцп крон, - 1154. У насадженнях сосни вжом 33 роки це сшввщношення знаходиться в межах 0,71 i 0,99, а вже в насадженнях вжом 50 рошв щ величини зближаються, повнота становить 0,69, а зiмкнутiсть крон - 0,72. Отже, в насадженнях сосни до шнця жер-
1нформащя про aBTopiB:
Ковалевський Сергiй Борисович, д-р с.-г. наук, професор, кафедра дендрологи та лковоТ' селекцп. Email: s.kovalevsky@ukr.net
Кроль Анатолш Вiтaлiйович, здобувач, кафедра дендрологи та лковоТ' селекцп. Email: Kroltolya@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Ковалевський С. Б., Кроль А. В. Особливост росту 30-50^чних культур сосни звичайно'Т Житомирського
Полiсся на землях i3 кам'янистими породами. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 5. С. 15-18. Citation APA: Kovalevskii, S. B., & Krol, A. V. (2018). Some peculiarities of growth of 30-50-year-old cultures of siver pine on stony soils in Zhytomyr polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 28(5), 15-18. https://doi.org/10.15421/40280502
gHHHoro BiKy n0BH0Ta 3HaHHo MeHma 3a BenHHHHy, Hi® 3iMKHyTicrb KpoH. noacHroroTb це thm, ^o rinKH ogHHx gepeB 3axogaTb y c$epy KpoHH cycigHix. Це Big6yBaeTbca i b Hacag®eHHax cochh, aKi c^opMyBanucb Ha rpynrax i3 6nu3bKHM 3anaraHHaM KaM'aHHcTHx nopig i 6e3 hhx. nig-TBepg®eHHaM TOMy b ycix Hacag®eHHax 6nH3bKHn 3a Be-nHHHHoro giaMeTp KpoH (1,8-2,5). ®opMa KpoHH i npupicr rinoK 3a goB®HHoro gepeB cochh 3BHHanHoi, aK 3a3Hanae B. B. Mhpohob (Mironov, 1977), 3ane®aTb Big ocBirneH-Ha. iHTeHCHBHHH picT gepeB cochh 3BHHanHoi, aK Harono-mye B. B Mhpohob, cnocTepirarorb 3a yMOB paHHboro 3iM-KHeHHa rinoK i ocBirneHHa 3Bepxy, a 3aTiHeHHa - 3 6oe1b
KpOHH.
^k i BapTO oniKyBaTH, y Hacag®eHHax cochh 3BHHanHoi, aKi cTBopeHi Ha 3eMnax i3 6nu3bKHM i rnu6oKHM 3anaraH-HaM KaM'aHHx nopig, icHye geaKa pi3HHna. n0Tpi6H0 Haro-nocuTH, ^o go 3eMenb i3 6nu3bKHM 3anaraHHaM KaM'aHuc-
thx nopig BigHocHMO ginaHKH 3 BHxogoM цнx nopig Ha geHHy noBepxHM. noacHroeMo цe thm, ^o ocHOBHa Maca (90,7-96,3 %) $i3iO^OriHHO aKTHBHHx KOpiH^B cOcHH 3BH-naHHOi y 9-10-piHHHx KynbTypax, aKi cTBopeHi Ha cBi®nx gepH0B0-nig30nucTHx cyni^aHHx rpyHTax nonicca (cBi®i cy6opH), po3TamoBaHa y BepxHboMy 60-caHTHMeTpoBoMy mapi, a b 20-23-piHHHx KynbTypax cochh Te® nonicca -83,0-95,3 % $i3ionorinHHx коpiнцiв cochh po3TamoBaHi go rnu6HHH 60 cm (Gordienko & Gordienko, 2005).
y KynbTypax ®epgHHHoro BiKy, aKi c^opMyBanucb Ha rpyHTax i3 6nH3bKHM 3anaraHHaM KaM'aHHcTHx nopig go geHHOi noBepxHi n 6e3 ocTaHHix y rpyHTi, cocHa 3BHHanHa npoaBnae picT 3a I-Ia 6oHiTeTaMH. npoTe b 37-piHHoMy Ha-cag®eHHi CMoniBcbKoro nicннцтвa gepeBa cochh Marorb HaHMeHmi po3Mipu (cepegHi BucoTa 15,8 m i giaMeTp 14 cm) (gHB. Ta6n. 1).
KBapTan/ Bugin BiK, poKiB CepegHi noBHoTa EoHiTer Ha reKTapi npupicr gepeB 3a
BHcoTa, m giaMeTp, cm gepeB, mT. 3anac, m3 cepegHin npupicT, m3 BHcoToro, M giaMeTpoM, cm
Ha 3eMnax i3 6nH3bKHM 3anaraHHaM KaM'aHHcTHx nopig go geHHOi noBepxHi ^у6овнцbке aiсннцтво
31/5 37 17,0 20,1 0,96 Ia 1165 290 7,8 0,46 0,54
16/17 56 24,1 21,9 0,79 Ia 955 385 6,9 0,43 0,39
KopocTHmiBCbKe aiсннцтво
18/25 37 15,8 22,0 0,71 1 476 145 3,9 0,43 0,59
18/28 55 17,9 22,1 0,68 II 600 204 3,7 0,33 0,40
KponHBHHHCbKe aicHH^rao
2/4 39 17,3 20,9 0,71 Ia 1010 265 6,8 0,44 0,54
1/13 54 27,5 29,9 0,66 I6 402 285 5,3 0,51 0,56
Ha 3eMnax i3 rnn6oKHM 3anaraHHaM KaM'aHHcTHx nopig CMoaiBCbKe aiсннцтво
67/23 37 15,8 14,1 0,99 I 2520 350 9,5 0,42 0,38
54/17 57 25,1 25,2 0,83 Ia 805 375 6,6 0,37 0,44
Iвннцbке mcHHnrao
17/2 38 18,6 19,2 0,95 I 1185 330 8,7 0,49 0,50
18/22 39 19,3 21,0 0,98 Ia 1000 320 8,2 0,49 0,54
13/4 57 19,0 20,1 0,75 I 990 310 5,4 0,33 0,35
27/3 55 20,6 23,2 0,80 I 780 330 6,0 0,37 0,42
iHTeHcHBHicTb pocTy gepeB cochh b цнx KynbTypax 3y-MOBneHa He yMOBaMH мicцeзpоcтaннa (KynbTypu c^opMy-Banucb Ha rpyHTax 6e3 KaM'aHHcTHx nopig), a npoBegeHoro rocnogapcbKoro gianbHicTro. B цнx KynbTypax Ha ogHOMy reKTapi 36epernacb Han6inbma KinbKicTb (2520 mT.) gepeB, ^o nepeBH^ye 6inbme Hi® y gBa pa3H KinbKocTi gepeB cochh, Hi® y KynbTypax KponHBHaHcbKoro n Iвннцbкого nicннцтв i b 1,5 pa3a, aKe 3a3HaneHo b Ta6nunax xogy poc-Ty (Shvidenko, Strochinskii & Poliakov, 1987).
Mana KinbKicTb (476) gepeB cochh Ha reKTapi b 37-piH-hhx KynbTypax KopocmmiBcbKoro nicннцтвa, HH3bKa ce-pegHa BucoTa (15,8 m) i Han6inbmHn cepegHin giaMeTp (22,0 cm) 06yM0BneHi HaaBHicrro 6nH3bKoro 3anaraHHa KaM'aHHx BaniB go geHHOi noBepxHi. Ui rpyHTOBi yMOBH ynoBinbHHnu picT gepeB cochh 3a BHcoToro, noripmunu OHH^eHHa ix Big rinoK i, aK HacnigoK, 3HaHHo 3MeHmunu (go 145 m3 Ha reKTapi) 3anac cT0B6yp0B0i gepeBHHH. Ane n0Tpi6H0 Haronocnra, ^o Bci Kynbrypu cnpuaTnuBo Bnnu-BaroTb Ha HaBKonumHe cepegoBH^e. Ha Hac o6cTe®eHHa KynbTypu 36epernu noBHOTy 0,71, a 3iMKHyricTb KpoH 6nH3bKO оgнннцi. fpynr bkphthh cyцinbннм mapoM nig-cTHnKH, He BHaBneHO ocna6neHHx, cyxoBepxiBKOBHx i cyxux gepeB. ToMy MO®Ha cnogiBarucb, ^o i b cTapmoMy вiцi ^ KynbTypu 6ygyTb BHKOHyBaTH 3HaHHy eKonorinHy ponb.
Han6inbmux po3MipiB Ha цнx rpyHTax gepeBa cochh (bhcoth 27,5 m i giaMeTpa 29,9 cm) gocarnu b 54-piHHHx
KynbTypax KponuBHaHcbKoro nicннцтвa. ,3,o цнx KynbTyp 3a BucoToro (24,0 m) Ha6nu®aroTbca 55-pinrn, aKi cTBopeHi b ,3y6oBH^KoMy nicHH^TBi (gHB. Ta6n. 1). ,3,o Hacy o6cre-®eHHa HaHMeHmHH 3anac cT0B6yp0B0i gepeBHHH (204 m3 Ha reKTapi) Marorb 55-piHHi KynbTypu KopocTHmiBcbKoro nicHH^TBa, Han6inbmHH (385 m3) - 56-pinrn KynbTypu ^y-6овнцbкого nicннцтвa, a b 54-piHHHx KynbTypax KponHB-HaHcbKoro nicннцтвa 3anac cT0B6yp0B0i gepeBHHH craHo-BHTb 285 m3 Ha reKTapi.
y KynbTypax, aKi cTBopeHi Ha 3eMnax 6e3 KaM'aHHcTHx nopig y rpyHTi, cocHa 3BHHanHa npoaBnae picT 3a I-Ia 6oHi-TeTaMH. ,3,o Hacy o6cTe®eHHa b KynbTypax 36epernocb 780-990 gepeB Ha reKTapi, BoHH gocarnH cepegHboi BHco-th 19,0 i 20,6 m y 57-55-pinHHx KynbTypax Iвннцbкого nicHH^rBa i HanBH^oi (25,1 m) - y CMoniBcbKOMy nicHH^ TBi. y TaKiH ®e nocnigoBHocTi 3a BenHHHHoro po3TamoBa-hhh i 3anac cT0B6yp0B0i gepeBHHH. HanBH^un (375 m3) BiH y CMoniBcbKOMy nicннцтвi, MeHmHH (330 m3) y 55-pinHHx KynbTypax b Iвннцbкомy nicннцтвi Ta HaHMeHmi (310 m3 Ha reKTapi) Te® y 55-piHHHx KynbTypax цbOго ® nicннцтвa.
y HyruHcbKOMy nicннцтвi ^HTOMupcbKOi o6n. 3anac cT0B6yp0B0i gepeBHHH 50-pinHHx KynbTyp cochh cTaHO-BHTb 332-377 m3 Ha reKTapi (Gordienko, Ribak & Gordienko, 1996). OT®e, 3anac cT0B6yp0B0i gepeBHHH cochh 3bh-HanHoi b KynbTypax, aKi cTBopeHi Ha 3eMnax i3 HaaBHicTro
кам'янистих порш, може досягти однаково! величини з культурами, як1 створенi на землях без камiння.
У культурах, як вiдповiдають 1а бонiтету i сформу-вались на Грунтах iз близьким заляганням кам'янистих порiд i без останнiх у грунтi, дерева сосни проявляють однакову iнтенсивнiсть росту за висотою i дiаметром.
Загалом культури, як1 сформувались на Грунтах без наявносп кам'янистих порiд, до часу обстеження збе-регли високу (0,95-0,99) повноту, що сприяло очищен-ню дерев вiд гiлок (крона займае 21,5-29,0 % за висотою) i забезпечило досить великий запас стовбурово!
деревини (320-350 м на гектар^ (табл. 2). За нашими даними, в культурах сосни звичайно!, яш сформувались на Грунтах iз близьким заляганням камiння до денно! поверхш, довжина бiчних гшок бiльша, нiж у культурах, що сформувались на Грунтах без кам'янистих по-рш Так, у 37-рiчних культурах Дубовицького люниц-тва довжина бокових гшок крони дерев сосни стано-вить у межах 94-269 см, Кропивнянського люництва -152-206 см i в культурах Смолiвського лiсництва довжина бокових гшок становить в межах 45-180 см, 1в-ницького - 49-66 см.
Табл. 2. Характеристика дерев i крони сосни в культурах
Квартал/ видш Вк, роки Середт Повнота Кшьюсть дерев на 1 га Висота до пер-шо! живо! гшки, м Подовжешсть крони Дiаметр крони, м
висота, м дiаметр, см дшових дров'яних разом, шт. м за висотою дерев
шт. % шт. %
На землях i3 близьким заляганням кам'янистих порвд
Дубовицьке лкництво
31/5 37 17,0 20,1 0,96 332 28,5 833 71,5 1165 13,4 3,6 21,2 2,5
16/17 56 24,1 21,9 0,79 543 56,9 412 43,2 955 18,6 5,5 22,8 2,3
Коростишiвське лкництво
18/26 37 15,8 22,0 0,71 72 15,1 404 84,9 476 11,0 4,8 30,3 2,5
18/28 55 17,9 22,1 0,68 148 24,7 452 75,3 600 8,0 8,1 45,1 2,8
Кропивнянське лкництво
2/4 39 17,3 20,0 0,71 660 65,4 350 340 1010 13,1 4,2 24,3 1,8
1/13 54 27,5 29,9 0,66 398 99,0 4 1,0 402 18,6 8,1 22,3 4,0
На землях i3 глибоким заляганням кам'янистих порвд
Смолiвське лiсництво
67/23 37 15,8 14,1 0,99 650 25,8 1870 74,2 2520 12,4 3,4 21,5 1,8
54/17 57 25,1 24,8 0,83 508 63,1 297 36,9 805 20,8 4,3 17,1 2,9
1вницьке лiсництво
17/2 38 18,6 19,2 0,95 579 48,9 605 51,1 1185 14,2 4,4 23,5 2,5
18/22 39 19,3 21,0 0,98 591 59,1 409 40,9 1000 13,7 5,6 29,0 2,0
13/4 57 19,0 20,2 0,75 698 70,5 292 29,5 990 16,1 2,9 15,3 2,9
27/3 55 20,6 23,0 0,80 721 92,4 59 7,6 780 17,1 3,5 17,0 3,8
Отже, зб№шення приросту бокових гшок дерев сосни звичайно! зменшило, причому значно, запас стовбурово! деревини в уах культурах, яш сформувались на Грунтах iз близьким заляганням камшня до денно! поверхш.
За нашими даними, у дерев сосни культур, яш створеш на Грунтах iз близьким заляганням камiння до цiе! поверхнi, найдовшi плки розташованi на висотi 14,5 м (Дубовицьке лiсництво) i на висоп 14,4 м (Смолiвське лiсництво), у культурах, яш сформувались на Грунтах без кам'янистих порш, першi вш землi гiлки мали найбiльшу довжину (див. табл. 2). Цi плки в Смолiвсь-кому лiсництвi розташоваш на висотi 12,9 м, а в 1вниць-кому лiсництвi - на висоп 14,8 м.
1нтенсившсть росту за висотою до 30-31 рошв дерев сосни звичайно! в культурах на землях без кам'янистих порiд дещо вища (в цей перюд рiзниця становить понад один метр), нiж у культурах iз наявнiстю останнiх у Групп. Пiсля цього вiку штенсившсть росту дерев сосни на обох донках однакова, але висота дерев сосни дещо бшьша в культурах без камiння в Груш! Середнiй дiаметр дерев сосни вищий в культурах без камiння в Грунп впродовж спостережень.
Проте, незважаючи на досить високий запас стовбу-рово! деревини в культурах, яш створенi на землях iз наявнiстю камiння, товарна структура дерев сосни в них низька. У 56^чних насадженнях Дубовицького i 55-рiчних Коростишiвського лiсництв до часу обстеження дшових дерев збереглось 24,7-56,9 % i тшьки у 54-рiчних культурах Кропивнянського люництва збе-
реглось 99,0 % дшових дерев сосни звичайно!. У культурах, яш створеш на цих землях, очищення стовбурiв сосни вш гiлок слабке. Перша гiлка вш землi бере початок iз висоти 5,5-8,1 м, а крона за висотою дерев займае 22,3-45,3 %.
У культурах, яш створеш на землях без наявносп камiння в грунтi, частка дiлових дерев становить 63,170,5 %. Першi гiлки вiд землi збереглися на висоп 16,120,8 м, зате очищення стовбурiв вiд гiлок краще крона займае за висотою дерева 15,3-17,1 %. У цих середньо-вшових культурах, за малим винятком, загальна довжина гiлок однакова в культурах, яш створенi на землях iз наявнiстю камiння в Грунп та без них.
Висновки. Проведення iнтенсивних доглядових ру-бань у жердинному вiцi, а вщповщло зниження повноти насаджень зумовлюе слабке очищення стовбурiв вiд гi-лок, супроводжуеться зниженням товарно! структури деревостану й обумовлюе наявнiсть мало! шлькосп да-лових сортиментiв дерев сосни звичайно!. У середньо-вiкових культурах на землях iз наявнiстю кам'янистих порш штенсившсть росту дерев сосни i запас стовбурово! деревини залежить вш кiлькостi та характеру розта-шування камiння. За умов вшсутносп суцiльного шару щебеню i окремо розташованих валунiв, корiння прони-кають у глибок горизонти Грунту. Це забезпечуе збере-ження досить велико! шлькосп дерев сосни звичайно!, штенсивний !х рiст i високий запас стовбурово! деревини на одиниш площi.
nepe^iK BHKopHeraHHx g»epe.n
Gordienko, M. I., & Gordienko, N. M. (2005). Lisivnichi vla.stivo.sti derevnih roslin. [Branch properties of wood plants]. Kyiv: Vistna. 818 p. [In Ukrainian]. Gordienko, M. I., Mayrer, V. M., & Kovalevskiy, S. B. (2000). Meto-dichni vkazivki do vivchenij ta doslidgenij lisovih kyltyr. [Methodological guidelines for the study and research of forest crops]. Kyiv. 103 p. [In Ukrainian]. Gordienko, M. I., Ribak, V. O., & Gordienko, N. M. (1996). Lisovi kulturi sosni zvichainoi na Pivdni Kievskogo Polisia. [Forest crops
ofpine forest common in the South of Kiev Polissya]. Kyiv: NAU. 192 p. [In Ukrainian]. Mironov, V. V. (1977). Ekologia hvoinih porodpri iskustvennov leso-vozobnovlenii. [Ecology of coniferous species under artificial resumption]. Moscow: Lecnaia promyshlennoct. 232 p. [In Russian]. Pogrebniak, P. S. (1968). Obschee lesovodstvo. [General forestry].
Moscow: Kolos. 440 p. [In Russian]. Shvidenko, A. Z., Strochinskii, A. A., & Poliakov, V. K. (1987). Nor-mativno-spravochnii material dla taksacii lesov Ukraini i Moldavii. [Normative reference material for forest inventory of Ukraine and Moldova]. Kyiv: Urozay. 560 p. [In Ukrainian].
С. Б. Ковалевский, А. В. Кроль
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
ОСОБЕННОСТИ РОСТА 30-50-ЛЕТНИХ КУЛЬТУР СОСНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ ЖИТОМИРСКОГО
ПОЛЕСЬЯ НА ПОЧВАХ С КАМЕНИСТЫМИ ПОРОДАМИ
Выявлены закономерности роста и развития древесных растений в насаждениях жерднякового возраста и средневозрастных культурах сосны обыкновенной Житомирского Полесья. Исследования проведены на участках с различной глубиной залегания каменистых пород в почве. Установлено, что на производительность насаждений в данном возрастном периоде влияют не только грунтовые условия, а и проведение рубок ухода различной интенсивности, что, в свою очередь, сказывается на задернении почвы, конкуренции за влагу и элементы минерального питания между древесными и травяными видами. Оценено влияние наличия в почве каменистых пород, в частности их залегания на разной глубине и количестве, на формирование, развитие и разрастание корневых систем, что в дальнейшем определяет рост и устойчивость насаждений в целом. Установлено, что интенсивность роста по высоте до 30-31 года деревьев сосны обыкновенной в культурах на землях без каменных пород несколько выше (в этот период разница составляет более одного метра), чем в культурах с наличием последних в почве. После этого возраста интенсивность роста деревьев сосны на обоих участках одинакова, но высота деревьев сосны несколько больше в культурах без камней в почве. Средний диаметр деревьев сосны выше в культурах без камней в почве в течение всего времени наблюдений. Однако, несмотря на достаточно высокий запас стволовой древесины в культурах, созданных на землях с наличием камней, товарная структура деревьев сосны в них низкая.
Ключевые слова: сосновые культуры, кристаллические породы, почва.
S. B. Kovalevskii, A. V. Krol
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
SOME PECULIARITIES OF GROWTH OF 30-50-YEAR-OLD CULTURES OF SIVER PINE
ON STONY SOILS IN ZHYTOMYR POLISSYA
A forest is a complex plant group that varies in space and time throughout its period of existence for each of the stages of its inherent features of growth, development, interaction and mutual influence of all its components. The plantation in the peculiar age is characterized by intense absorption of nutrients and moisture from the soil, the formation of a large amount of litter by the end of the 30-year-old age, the absence or weak development of herbaceous plants, the strong differentiation of trees in size. From the end of the third decade, the crown of trees begins to crumble in the plantations of the polar age. In this period of closed plantings there is an intensive growth of tree species in height. In medieval cultures, the formation of trunks and crowns of all wood species is prolonged, but the liquefaction of the latter, the illumination and warming of the soil, which promotes the settlement of herbaceous and tree plants, intensifies. Significant influence on the intensity of growth and development of tree species is caused by the root system of the tree, the formation of which occurs depending on the type of plants and soil conditions. A small number of pine trees per hectare, their low average height are due to the presence of a close occurrence of stone shafts. These soil conditions slowed the growth of pine trees in height, worsened the cleaning of the branches and, consequently, significantly reduced the supply of stem wood. In the crops of ordinary pine, which are formed on soils with a close occurrence of stones to the daytime surface, the length of the lateral branches is greater than in cultures formed on soils without rocky rocks. The intensity of growth in height up to 30 years of pine trees of cultures on land without rocks is a bit more than of cultures with the presence of the latter in the soil. After this age, the intensity of the growth of pine trees on both sites is the same, but the height of pine trees is slightly larger of cultures without stones in the soil. The average diameter of pine trees is higher of cultures without stones in the soil throughout the time of observation. Despite a rather high stock of stem wood in crops grown on areas with the presence of stones, the commodity structure of pine trees there is low. In medieval cultures on lands with the presence of rocks, the intensity of the growth of pine trees and the supply of stem wood depends on the number and nature of the location of stones. In the absence of a continuous layer of gravel and separate boulders, roots penetrate into the deep horizons of the soil. This ensures the preservation of a fairly large number of pine trees of ordinary, intensive growth and a high stock of stem wood per unit area.
Keywords: pine cultures; crystalline rocks; soil.
