CC BY
18
Висновки. Чим вищий р1вень ¡нтеграцп нацюнальноТ економки у мжнароды економны вщносини, тим бтьший вплив на неТ мають процеси, що в¡дбувaються в свтевм eконом¡ц¡. Податкову конкуpeнц¡ю нap¡вн¡ з електронною ко-мepц¡eю, трансфертним цЫоутворенням, офшорними ф¡нaнсовими центрами можна вщнести до одного з чинник¡в впливу глобалюаци на податкову систему.
3 огляду на складний характер мвдержавних взаемовщносин у межах бвросоюзу, на непрост обставини форму-вання й витрачання бюджету бвросоюзу, новим краТнам, що прагнуть приеднатися до SC, потр^ы знaчн¡ зусилля аби призвичаТтися до норм ¡ процедур Sвpосоюзу.
Перед сучасною УкраТною проблема мвдержавноТ податковоТ конкуpeнц¡Т поки що гостро не стоТть. Але вона бу-де посилюватися по м¡p¡ все бтьшого втягнення нaц¡онaльноТ eконом¡ки в процеси глобалЬацп та ¡нтeгpaц¡Т.
Л1тература
1. Налогообложение: теории, проблемы, решения/[В. П. Вишневский, А. С., А. С. Веткин, Е. Н. Вишневская и др.]. - Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.
2. Система податкових пльг в Укра/н1 у контекстi европейського досв^ду / [Соколовська А.М., бфименко Т.1., Лун1на 1.0. та н.]. - К.: НДФ1, 2006. - 320 с.
3. Захаров А.С. Налоговое право ЕС: актуальные проблемы функционирования единой системы /А.С. Захаров. - М.: Волтерс Клувер, 2010. - 672 с.
4. Ю^й С.1. Сучаснi тенденцИ розвитку европейського оподаткування та новЬня парадигма податковоТ полiтики Украши: монограф. / С.1. Юрiй, А.1. Крисоватий, Т.В. Кощук. - Тернопль: ТНЕУ, 2010. - 292 с.
5.Податкова пол'пика Украши: навч. поаб / П.В. Мельник, З.С. Варналй, Л.Л. Тарангул [та iн.]; за ред. П.В. Мельника. - К.: Знання Украши, 2010. - 505 с.
6.Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг; [пер. с англ.]. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 720 с.
7.Швавй К.1. Вплив глобалiзацil на систему оподаткування та податкову полiтику Украши [Електронний ресурс] / К.1. Швабiй // Стратегiчнi прiоритети. - 2009. - №1(10). - С.137 - 144. - Режим доступу: http://www.old.niss.gov.ua/bo-ok/StrPryor/10/17.pdf
8. Герасименко Петро Глобал'защя як феномен сучасност [Електронний ресурс] / П. Герасименко // Укра'1нська правда в'щ 02.09.2009. - Режим доступу: http://www.epravda.com.Ua/publications/2009/09/2/205852/
9.Ganghof S., Genschel P. Taxation and Democracy in the EU / S. Ganghof, P. Genschel. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mpi-fg-koeln.mpg.de/pu/mpifg_dp/dp07-2.pdf
УДК 339.732(477)
Владичин У.В.,
к.е.н., доцент кафедри банювського i страхового 6i3Hecy Льв1вського национального ушверситету ¡мен 1вана Франка
0С0БЛИВ0СТ1 РЕГЛАМЕНТАЦ1ЙН0Г0 МЕХАН13МУ В1ДКРИТТЯ ТА ФУНКЦ10НУВАННЯ БАНК1В 3 1Н03ЕМНИМ КАП1ТАЛ0М В УКРА1Н1
У статт1 висвЬлено ochobhî орган1зашйн1 засади створення структурних пщроздмв ¡ноземних банюв в Укра/н1. Виз-начен1 ключовi поняття ¡ноземного банювництва. Дошджено особливост та суперечност процесу вдкриття та роз-криття ¡нформацИ щодо власност банкв з ¡ноземним капралом в Укра/Hi.
Ключовi слова: банк з ¡ноземним капталом, ¡ноземний банк, дочiрня структура ¡ноземного банку, фЫя ¡ноземного банку, представництво ¡ноземного банку.
В статье отображено основные организационные засады создания структурных подразделений иностранных банков в Украине. Определены ключевые понятия иностранной банковской деятельности. Исследовано особенности и противоречия процесса открытия и раскрытия информации о собственности банков с иностранным капиталом в Украине.
Ключевые слова: банк с иностранным капиталом, иностранный банк, дочерняя структура иностранного банка, филиал иностранного банка, представительство иностранного банка.
In the article the author considers the main principles of creation of the foreign banks in Ukraine. The most important concepts of foreign banking are defined. Peculiarities and contradictions the process of opening and disclosure of information about ownerships of banks with foreign capitals in Ukraine are investigated.
Key words: bank with foreign capital, foreign bank, wholly-owned subsidiary, subsidiary of a foreign bank.
Вступ. Активюацт потоюв кагмтал^ Miœ краУнами та формування банювських систем за участю ¡ноземних ¡нвесто-р^ вимагае посиленоУ уваги до оргаызаци та врегулювання порядку створення банювських установ у приймаючих краУнах. Вимоги, як ставлять наглядов¡ та регулюю^ органи до банювських структурних пщроздтю, часто можуть бути суперечливими, що негативно вщображаеться на ефективносп вкладення ¡ноземних катталю та розвитку банювництва в цтому. Значну увагу у цьому контекст потр^но придтити визначенню власност банювських установ з ¡ноземним капралом, як функцюнують в УкраУ'ы, осктьки недосконалють в^чизняного законодавства, низька ¡нвестицй на привабливють, корупцы та забюрократизованють спричиняють пщвищення ризиюв ведення банювського бюнесу та негативно позначаються на стабтьносп та розвитку економки краУни.
Анал1з останых дослщжень i публшацш. Дослдаенням проблем розвитку банювських систем та впливу на них ¡ноземних катталю придтяли увагу як в^чизняы, так ¡ заруб^ы науковцг Зокрема, А. Абалкша, О. Барановський, А. Верников, В. Геець, О. Дзюблюк, О. КаширЫа, М. Козорю, Т. Смовженко, Т. Стубайло, Д. ТулЫ, В. Фурсова,
234 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/2
© Владичин У.В., 2011
О. Чуб та ¡ншк Дан питания е предметом дискуай ¡ банкрв-практиюв, зокрема, С. Арбузова, В. Лавренчука, О. Су-гоняко, Р. Шпека та ¡нших. Водночас, част\ зм\ни у законодавчих та нормативно-правових актах призводять до вини-кнення недол\к\в та прогалин в орган\зац\йно-правових засадах створення та функцюнування структурних одиниць ¡ноземних банк\в в УкраУнк Разом ¡з тим заплутан\сть термЫологи щодо волод\ння банк\вських установ може спричи-нити негативн\ зм\ни у власност\ банк\вськоТ системи УкраУни в ц\лому.
Формулювання цшей статл. Метою статт\ е характеристика основних орган\зац\йно-структурних складових ¡ноземних банк\в, визначення порядку Ух створення в УкраТн¡, окреслення проблем та недолшв, як¡ виникають при вхо-дженн¡ ¡ноземних банк¡в на в^чизняний ринок, а також виявлення перспектив ¡ шлях¡в Ух усунення.
Результати дослщження. Сучасний пер¡од розвитку банювськоУ системи та економ¡ки УкраУни потребуе ч¡ткого визначення ор¡eнтир¡в подальшого сталого зростання. Значного розмаху у в^чизняному банк¡вництв¡ набувають про-цеси залучення ¡ноземних ¡нвестицм та створення банювських установ з ¡ноземним капралом.
Деяк¡ елементи механ¡зму ¡ноземного ¡нвестування в УкраУну визначен¡ Законом УкраУни "Про режим ¡ноземного ¡нвестування", в якому зазначено, що ¡ноземн ¡нвестици зд¡йснюються у таких формах [1]:
• частковоУ участ¡ у пщприемствах, що створен¡ сп¡льно з украУнськими юридичними та ф¡зичними особами, або придбання частки дючих п¡дприeмств;
• створення пщприемств, що повн¡стю належать ¡ноземним ¡нвесторам, ф¡л¡й та ¡нших вщокремлених п¡дрозд¡л¡в ¡ноземних юридичних оаб або придбання у власн¡сть дючих пщприемств повнютю;
• придбання не забороненого законами УкраУни нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, примщення, обладнання, транспорты засоби й ¡нш¡ об'екти власносл, шляхом прямого одержання майна та майно-вих комплекса або у вигляд¡ акцм, обл¡гац¡й та ¡нших ц¡нних папер^;
• придбання самост¡йно чи за участю украУнських юридичних або фюичних ос¡б прав на користування землею та використання природних ресурса на територп УкраУни;
• придбання ¡нших майнових прав;
• господарськоУ (пщприемницькоУ) д¡яльност¡ на основ¡ угод про розподт продукц¡Т;
• в ¡нших формах, як не заборонен¡ законами УкраУни, у тому чи^ без створення юридичноУ особи на п¡дстав¡ договор¡в ¡з суб'ектами господарськоУ дыльносл УкраУни.
Функц¡онування ¡ноземн¡ банк¡вськ¡ установи в УкраУн мають право здмснювати у таких формах як: доч^ня структура ¡ноземного банку, фтт та представництво ¡ноземного банку. Водночас, способами входження ¡ноземного капь талу в нацюнальну банк¡вську систему е як створення новоУ структурноУ одиниц ¡ноземного банку на територ¡Т УкраУни (вщкриття представництва чи фтп або доч¡рньоТ структури ¡ноземного банку), так ¡ куп¡вля ¡ноземним банком уже ¡снуючого на територ¡Т УкраУни банку (кутвля пакета ран¡ше ем^ованих акц¡й д¡ючого банку або придбання акцм у момент Ух публнного розм¡щення). При цьому серед зазначених способ^ входження ¡ноземного кап¡талу в банювську систему УкраУни для ¡нвесторю найприваблив¡шим е придбання вже дючого банку. Обравши його, ¡нвестор зменшуе ризики входження на ринок та виконуе лише одну (за економнним зм¡стом) операц¡ю - куп¡влю банку, на противагу низц операц¡й, необхщних для в¡дкриття ф¡л¡Т ¡ноземного банку. Уклавши угоду куп¡вл¡ вже ¡снуючого банку, покупець також одномоментно отримуе доступ до вже сформованоУ клюнтськоУ бази, зв'язк¡в на р¡зних р^нях, нормативного забезпечення. Операц¡Т придбання, як зд¡йснюють у банк¡вському сектор¡, е складовою широкомасштабного проце-су, який вщбуваеться у св¡тов¡й економ¡ц¡ ¡ пов'язаний з актив¡зац¡eю операц¡й злиття, придбання та поглинання на мжнародному рты [2, с. 98].
Основними причинами для ¡ноземних ¡нвестсрв розпочинати в УкраУн д¡яльн¡сть з¡ створення нового банку е [3, с. 20]:
• бажання бути впевненим, що банк не обтяжений проблемними активами та значними збитками (¡ноземцям важ-ко перев^ити, чи все "чисто" у мюцевому банку, тому вони надають перевагу вщкриттю власного банку);
• думка материнськоУ компанп, що вартють нав¡ть невеликого украУнського банку завищена;
• у банюв з великою ф¡л¡йною мережею, як працюють за застар¡лими принципами управлЫня, внасл¡док гром¡зд-коТ структури (регюнальна дирекц¡я - ф¡л¡я - в^тення) рег¡ональн¡ п¡дрозд¡ли на певному етат можуть вийти з-п¡д контролю центрального офюу.
Бажання ¡ноземних ¡нвестор¡в щодо куп^ в УкраТн¡ д¡ючого банку вмотивовано [3, с. 20]:
• браком часу (створення нового банку в УкраУы потребуе близько двох роюв. Лише для його реестрацп необхщ-но подати документи до НБУ, пройти процес реестраци, отримати лщензю, зарееструвати ем¡с¡ю акц¡й у Нацюналь-н¡й ком¡с¡Т з цшних папер¡в та фондового ринку. I лише пюля проходження вс¡х цих процедур планують роботу всере-диы банку);
• над¡йн¡стю ведення банювського б¡знесу в УкраТн¡. При цьому ¡ноземы ¡нвестори надають перевагу куп^ ф¡-нансово стаб¡льних банк¡вських установ, яю займають пров¡дн¡ позиц¡Т на ринку щодо здмснення основних банюв-ських операц¡й;
• надто забюрократизованим та корумпованим порядком отримання лщензи на здмснення банк¡вськоТ д¡яльност¡, що утруднюе можливост¡ та значно збтьшуе часов¡ меж¡ в¡дкриття в УкраУы доч¡рн¡х структур ¡ноземних банк¡в. Так, на-приклад, з ц¡eТ причини ВАТ "Дойче Банк ДБУ", представництво якого працюе в УкраТн¡ бтьше 15 рок¡в, в¡дкрив свою дочиню структуру лише у 2009 р., а банк "ИББО" взагал¡ вщмовився в¡д створення доч¡рнього банку в УкраУы [4].
Банк з ¡ноземним капралом, зг¡дно з в¡тчизняним законодавством, визначено як банк, в якому частка катталу, що належить хоча б одному ¡ноземному ¡нвестору, становить не менше 10 %. При цьому, якщо 50 ¡ бтьше вщсотюв ак-ц¡онерного чи пайового катталу належить материнському банку за кордоном, то такий банк е доч^ньою структурою ¡ноземного банку. Материнський банк вщповщае за зобов'язаннями доч^нього банку лише в межах свого внеску. До-ч¡рн¡й банк е юридичною особою, отже, на нього поширено правила банк¡вського регулювання та нагляду з боку На-цюнального банку УкраУни.
Hopмaтивнo-пpaвoвi aкти УкpaÏни визнaчaють, щo дoчipнiй бaнк - цe бaнк, 100 % cтaтyтнoгo кaпiтaлy якoгo нaлe-жить мaтepинcькoмy бaнкy, aбo бaнк, в яшму мaтepинcький бaнк бeзпocepeдньo aбo oпocepeдкoвaнo вoлoдie чacт-кoю, oднoociбнo aбo paзoм з iншими ocoбaми, щo пpeзeнтye eквiвaлeнт 50 чи бiльшe вiдcoткiв cтaтyтнoгo кaпiтaлy aбo гoлociв цьoгo бaнкy, aбo мae мoжливicть cпpaвляти виpiшaльний вплив нa yпpaвлiння, aбo дiяльнicть цьoгo бaнкy нa ocнoвi yгoди aбo 6удь-яким iншим чинoм [5]. Haвeдeнe визнaчeння нe зaчiпae тиx бaнкiвcькиx ycтaнoв, чacткa ^o-зeмниx iнвecтицiй в якиx (oднoociбнe вoлoдiння чи paзoм з iншими ocoбaми) cклaдae мeншe 50 % cтaтyтнoгo кaпiтa-лу. Taкий бaнк ввaжaeмo бaнкoм з чacткoвoю yчacтю iнoзeмнoгo кaпiтaлy aбo бaнкoм з iнoзeмними iнвecтицiями. Boд-нoчac i дoчipнiй бaнк, i бaнк з iнoзeмними iнвecтицiями е бaнкiвcькoю ycтaнoвoю з iнoзeмним кaпiтaлoм, щo дie нa тe-pитopiÏ пpиймaючoÏ кpaÏни. Чiткий poзпoдiл зa тaким кpитepieм нe здiйcнeнo н в зaкoнoдaвчиx, нi в нopмaтивнo-пpa-вoвиx aктax УкpaÏни. Дoчipня CTpy^ypa iнoзeмнoгo бaнкy е юpидичнoю oco6oio пpиймaючoÏ кpaÏни i пoвнicтю пщш-pяeтьcя ÏÏ бaнкiвcькoмy тa вaлютнoмy peгyлювaнню, xoч влacникaми тaкoгo бaнкy е нepeзидeнти. Ocoбливy yвaгy пpи здiйcнeннi peгyлювaння дiяльнocтi дoчipнix бaнкiвcькиx ycтaнoв вapтo пpидiляти iдeнтифiкaцiÏ влacникiв бaнкy тa кpa-Ïни пoxoджeння кaпiтaлy. Пpи цьoмy дoцiльнo aнaлiзyвaти i poзкpивaти iнфopмaцiю нe лишe пpo влacникiв icтoтнoÏ yчacтi у бaнкy, a й у poзpiзi юpидичниx ociб-нepeзидeнтiв тa фiзичниx ociб-iнoзeмцiв, якi вoлoдiють чacткoю у бaнкy, мeншoю, aнiж 10 %. Taraœ, пpaктикa фyнкцioнyвaння бaнкiвcькиx cиcтeм пoкaзye, щo знaчнy кiлькicть бaнкiв зa yчa-cтю нepeзидeнтiв cтвopeнo нe фiнaнcoвo cтaбiльними бaнкaми, якi дють зa кopдoнoм, a юpидичними ocoбaми-нepe-зидeнтaми, зapeecтpoвaними в oфшopниx зoнax. Caмe вiдcyтнicть чiткoгo peгyлювaння, a чacтo й aнoнiмнicть влacни-юв кaпiтaлy cпpичиняe нeкoнтpoльoвaнicть нa бaнкiвcькoмy pинкy тa пpизвoдить дo вщтоюв кaпiтaлiв зa кopдoн.
Зaкoнoдaвcтвo УкpaÏни тaкoж poзpiзняe тaкi пoняття як "пiдпpиeмcтвo з iнoзeмними iнвecтицiями" ^e нe дoчip-не) тa "пiдпpиeмcтвo, щo кoнтpoлюeтьcя iнoзeмним iнвecтopoм" (дoчipнe). Зoкpeмa, пiдпpиeмcтвo з iнoзeмними ^e-cтицiями - цe пiдпpиeмcтвo, iнoзeмнi iнвecтицiÏ в cтaтyтнoмy кaпiтaлi яшго, зa йoгo нaявнocтi, cтaнoвлять нe мeншe, нiж 10 %. Bизнaчeння дoчipньoгo пiдпpиeмcтвa пoдaeтьcя як пiдпpиeмcтвa, щo кoнтpoльoвaнe iншoю iнoзeмнoю шм-пaнieю. Koнтpoль пepeдбaчae, щo мaтepинcькa кoмпaнiя пpямo aбo чepeз дoчipнi кoмпaнiÏ вoлoдie 50 % aбo бiльшoю чacткoю кaпiтaлy кoмпaнiÏ [б]. У цьoмy випaдкy ключoвим е мoжливicть здiйcнeння кoнтpoлю нaд пiдпpиeмcтвoм.
Пepeдбaчeнo тaкoж, щo кoнтpoль мae мicцe, якщo мaтepинcькa кoмпaнiя пpямo aбo чepeз дoчipнi кoмпaнiÏ вoлo-дie чacткoю кaпiтaлy мeншe ыж 50 %, aлe мae: чacткy yпpaвлiнcькиx гoлociв у кoмпaнiÏ зaвдяки yгoдaм з iншими ^e-cтopaми; пpaвo кepyвaти фiнaнcoвoю тa виpoбничoю пoлiтикoю пiдпpиeмcтвa згiднo з cтaтyтoм aбo yгoдoю; пpaвo пpизнaчaти aбo звiльняти бiльшicть члeнiв paди диpeктopiв aбo aнaлoгiчнoгo кepiвнoгo opгaнy кoмпaнiÏ; пpaвo визнa-чaльнoгo гoлocy в paдi диpeктopiв aбo aнaлoгiчнoмy кepiвнoмy opгaнy кoмпaнiÏ. Boднoчac, бaнкiвcькi ycтaнoви, щo нa-лeжaть iнoзeмним влacникaм, нe нaлeжaть дo тaкoгo типу пiдпpиeмcтв.
Oкpiм дoчipнix бaнкiв в УкpaÏнi iнoзeмнi бaнкiвcькi ycтaнoви мoжyть вiдкpивaти тaкoж cвoÏ фiлiÏ тa пpeдcтaвництвa. Фь лiя iнoзeмнoгo бaнкy - цe вiдoкpeмлeний cтpyктypний пiдpoздiл бaнкy, щo нe мae cтaтycy юpидичнoÏ ocoби i здiйcнюe oпepaцiÏ вiд iмeнi мaтepинcькoгo бaнкy зa кopдoнoм, фyнкцioнye нa ocнoвi пpипиcнoгo кaпiтaлy, в мeжax якoгo вiдпoвi-дae зa cвoÏми зoбoв'язaннями. Пpeдcтaвництвo iнoзeмнoгo бaнкy - цe тepитopiaльнo вiдoкpeмлeний cтpyктypний пiдpoз-дiл бaнкy, щo викoнye фyнкцiÏ пpeдcтaвництвa тa зaxиcтy iнтepeciв бaнкy i нe здiйcнюe бaнкiвcькoÏ дiяльнocтi [7]. Taким чинoм, oднieю iз ключoвиx oзнaк циx пoнять е нaявнicть мaтepинcькoгo бaнкy зa кopдoнoм. Maтepинcький бaнк в^чиз-няний зaкoнoдaвeць тлyмaчить як iнoзeмний бaнк, yчacть якoгo в cтaтyтнoмy кaпiтaлi бaнкy cтaнoвить бiльшe нiж 50 % [б]. Boднoчac в УкpaÏнi дoзвoлeнo cтвopювaти тaкoж бaнкiвcькi ycтaнoви зa yчacтю iнoзeмниx iнвecтopiв - юpидичниx oc-í6 - cyб'eктiв пiдпpиeмницькoÏ дiяльнocтi тa фiзичниx ociб-iнoзeмцiв. Taкi бaнки ми тaкoж включaeмo дo ceктopy iнoзeм-нoгo бaнкiвництвa, який тpaктyeмo як cy^^c^ бaнкiвcькиx ycтaнoв, якi пoвнicтю aбo чacткoвo cтвopeнi зa paxyнoк ^o-зeмнoгo кaпiтaлy, зoкpeмa, дoчipнix cтpyктyp тa бaнкiв з чacткoвoю yчacтю iнoзeмниx iнвecтopiв, фiлiй тa пpeдcтaвництв iнoзeмниx бaнкiв, якi функцюнують нa тepитopiÏ пpиймaючoÏ кpaÏни з мeтoю oдepжaння пpибyткy.
Пopядoк cтвopeння в УкpaÏнi бaнкiв з iнoзeмним кaпiтaлoм тa пpoцeдypa i вимoги дo вiдкpиття фiлiй тa пpeдcтaв-ництв iнoзeмниx бaнкiв нa тepитopiÏ нaшoÏ дepжaви peглaмeнтyють зaкoнoдaвчi тa пiдзaкoннi aкти УкpaÏни, зoкpeмa, Зaкoн УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть" № 2121-III вiд 07.12.2000 p. тa Пoлoжeння пpo пopядoк cтвopeння i дepжaвнoÏ peecтpaцiÏ бaнкiв, вiдкpиття Ïx фiлiй, пpeдcтaвництв, в^^нь, зaтвepджeнe пocтaнoвoю Пpaвлiння HБУ № 375 вщ 31.0B.2001 p. Taким чинoм, бaнкiвcькi ycтaнoви з iнoзeмним кaпiтaлoм е зapeecтpoвaними юpидичними oco-бaми УкpaÏни i пoвиннi пpaцювaти, дoтpимyючиcь ycix вимoг вiтчизнянoгo бaнкiвcькoгo зaкoнoдaвcтвa тa cпpияти po-звитку нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки. Дeщo iншoю e cитyaцiя з фiлiями iнoзeмниx бaнкiв, якi мaють пpaвo здiйcнювaти Ïx вщ-кpиття нa тepитopiÏ нaшoÏ дepжaви. Зoкpeмa, пiдпopядкyвaння тaкиx фтм пiдлягae пiд мaтepинcький бaнк зa кopдo-нoм i вимoгaм зaкoнoдaвcтвa кpaÏни-пoxoджeння iнoзeмнoгo кaпiтaлy. Biтчизнянe ж зaкoнoдaвcтвo пepeдбaчae лишe peгyлюючy poль у пopядкy вiдкpиття тaкиx фтм нa тepитopiÏ УкpaÏни тa нaгляд зa дoтpимaнням ocнoвниx зaкoнoдaв-чиx вимoг. Фiлiя здiйcнюe дiяльнicть вiдпoвiднo дo вимoг, вcтaнoвлeниx зaкoнoдaвcтвoм УкpaÏни.
Bимoги щoдo пopядкy cтвopeння iнoзeмнoгo бaнкy в УкpaÏнi тa кiлькocтi дoкyмeнтiв, якi пoтpiбнo пpeдcтaвити дo HБУ, piзнятьcя зaлeжнo вiд типу cтвopювaнoÏ бaнкiвcькoÏ ycтaнoви (дoчipня CTpy^ypa, фiлiя, пpeдcтaвництвo), iнoзeм-нoгo ^ecrapa (юpидичнa чи фiзичнa ocoбa), a тaкoж чacтки iнoзeмнoгo iнвecтopa у бaнкy. Згiднo Пoлoжeння пpo пo-pядoк cтвopeння i дepжaвнoÏ peeCTpa^í бaнкiв, вiдкpиття Ïx фiлiй, пpeдcтaвництв, в^^нь для cтвopeння бaнкy з ^o-зeмним кaпiтaлoм чи нaбyття дiючим бaнкoм cтaтycy бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм пoтpiбнo oтpимaти пoпepeднiй дoз-вiл HБУ, piшeння пpo нaдaння якoгo yxвaлюють нa ocнoвi пpoвeдeнoгo aнaлiзy нeoбxiднoÏ дoкyмeнтaцiÏ, яга пoдaнa iнoзeмними iнвecтopaми [B].
Taким чинoм, пiдзaкoннi нopмaтивнi aкти визнaчaють нeoбxiднicть oтpимaння вiд HБУ [B]:
• пoпepeдньoгo дoзвoлy нa cтвopeння бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм (у paзi cтвopeння нoвoгo бaнкy нa тepитopiÏ УкpaÏни);
• пoпepeдньoгo дoзвoлy нa нaбyття дiючим бaнкoм cтaтycy бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм (у paзi пpидбaння дiючo-
ÔIHAHC^ ГPOШOBИЙ OБIГ, КРЕДИТ гo бaнкy в УкpaÏнi);
• пиcьмoвoгo дoзвoлy нa пpидбaння icтoтнoÏ yчacтi y бaнкy (нaдaють: пiд чac cтвopeння нoвoгo бaнкy, якщo пpид-бaвaeтьcя icтoтнa yчacть вiдпoвiднo дo нopмaтивниx вимoг HБУ, oднoчacнo з дepжaвнoю peecтpaцieю бaнкy в УкpaÏ-н тa нaдaнням пoпepeдньoгo дoзвoлy нa cтвopeння бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм; пiд чac нaбyття дiючим бaнкoм CTa-тycy бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм - oднoчacнo з oтpимaнням пoпepeдньoгo дoзвoлy нa нaбyття дючим бaнкoм cтaтy-cy бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм).
Boднoчac, нeoбxiднo зayвaжити, щo Зaкoн УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть" y кoнтeкcтi змiн, внeceниx Зaкoнoм УкpaÏни '^po внeceння змiн дo дeякиx зaкoнiв УкpaÏни щoдo peгyлювaння дiяльнocтi бaнкiв" № 3024-VI вiд 15.02.2011 p., y чиный peдaкцiÏ вiд 16.06.2011 p. знaчнo cпpoщye пpoцeдypy дepжaвнoÏ peecтpaцiÏ бaнкiв з iнoзeмним кaпiтaлoм в УкpaÏнi, пopiвнянo з пoлoжeннями нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв HБУ, якi pe^icuo^ зaзнaчeнi питaння. Taк, cтaттi 21 тa 22, якi визнaчaли ocoбливocтi дepжaвнoÏ peecтpaцiÏ бaнкiв з iнoзeмним кaпiтaлoм нa тepитopiÏ УкpaÏни тa нeoбxiднicть oтpимaння ними пoпepeдньoгo дoзвoлy HБУ, 6ули пoвнicтю виключeнi. Ta^ змiни нe знaйшли вiдпoвiд-нoгo вiдoбpaжeння в нopмaтивниx дoкyмeнтax HБУ. Öe, cвoeю чepгoю, cтвopюe cyпepeчнocтi тa нeyзгoджeнocтi y ви-клaдeннi зaкoнoдaвчиx нopм щoдo тepмiнoлoгiÏ тa кoнкpeтизaцiÏ пoлoжeнь y вiдпoвiдниx пiдзaкoнниx aктax тa впливae нa зacтocyвaння Ïx y пpaктичнiй дiяльнocтi бaнкiв.
У нopмaтивнo-пpaвoвиx дoкyмeнтax HБУ зaлишaютьcя тaкoж пoлoжeння щoдo пopядкy нaдaння пиcьмoвoгo дoзвo-лу нa пpидбaння aбo збiльшeння icтoтнoÏ yчacтi y бaнкy, для чoгo юpидичнiй ocoбi-нepeзидeнтy (чepeз yпoвнoвaжeнy oco6ó) тa фiзичнiй ocoбi-iнoзeмцю (ocoбиcтo aбo чepeз yпoвнoвaжeнy oco6ó) нeoбxiднo пoдaти дo HБУ визнaчeний пepeлiк дoкyмeнтiв. Boднoчac, Зaкoнoм УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть" визнaчeнo, щo для пpидбaння aбo збiльшeння icтoтнoÏ yчacтi y бaнкy нeoбxiднo лишe пoвiдoмити HБУ пpo бaжaння вчинeння тaкиx дм, згiднo чoгo pe^-лятop пpиймae piшeння пpo нaдaння aбo зaбopoнy нaбyття чи збiльшeння icтoтнoÏ yчacтi в бaнкy [7].
Taким чинoм, згiднo пiдзaкoнниx aктiв УкpaÏни, для того, щoб бaнк з iнoзeмним кaпiтaлoм poзпoчaв cвoю дiяль-нють нa тepитopiÏ нaшoÏ дepжaви, oкpiм oтpимaння вiдпoвiдниx дoзвoлiв HБУ, нeoбxiднo здiйcнити дepжaвнy peeCTpa-цiю бaнкy шляxoм внeceння вiдпoвiднoгo зaпиcy дo Дepжaвнoгo peecтpy бaнкiв. Бaнк, який нaбyвae cтaтycy бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм, пoвинeн внecти змiни дo cтaтyтy бaнкy. Peecтpaцiя змiн дo cтaтyтy бaнкy y зв'язку з нaбyттям cтaтycy бaнкy з iнoзeмним кaпiтaлoм пpoвoдять пicля oтpимaння пoпepeдньoгo дoзвoлy HБУ нa ocнoвi пoдaниx дo ТУ HБУ зa cвoÏм мicцeзнaxoджeнням пaкeтa дoкyмeнтiв [В]. Boднoчac, y Зaкoнi УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяль-нicть" вдоутня бyдь-якa згaдкa пpo пoтpeбy в oтpимaннi зaзнaчeнoгo дoзвoлy.
Bвaжaeмo, щo нeвiдпoвiднocтi пoлoжeнь зaкoнiв УкpaÏни тa нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв HБУ пpизвoдять дo нeпo-poзyмiнь тa плyтaнини як з пepeлiкoм нeoбxiднoÏ дoкyмeнтaцiÏ для cтвopeння cтpyктypниx пiдpoздiлiв iнoзeмниx бaн-кiв в УкpaÏнi, тaк i з нeoбxiднicтю oтpимaння вiдпoвiдниx дoзвoлiв вiд HБУ щoдo cтвopeння дoчipнix cтpyктyp бaнкiв-нe-peзидeнтiв. Biдcyтнicть пoлoжeнь щoдo ocoбливocтeй вiдкpиття в УкpaÏнi бaнкiв з iнoзeмним кaпiтaлoм в зaкoнoдaв-чиx aктax, зoкpeмa у Зaкoнi УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть", дae пiдcтaви ввaжaти, щo пopядoк cтвopeння бaнкiв з iнoзeмним кaпiтaлoм нa тepитopiÏ УкpaÏни здiйcнюeтьcя нa зaгaльниx зacaдax дepжaвнoÏ peecтpaцiÏ ю^идич-ниx ocí6, щo мaють нaмip здiйcнювaти бaнкiвcькy дiяльнicть.
Для бaнкiвcькиx ycтaнoв нaйбiльш пpивaбливoю фopмoю yчacтi нa зapyбiжнoмy pинкy, зoкpeмa нa yкpaÏнcькoмy бaнкiвcькoмy pинкy, е cтвopeння нoвoгo дoчipньoгo бaнкy aбo пpидбaння чacтки в дiючoмy бaнкy, щo cклaдae бiльшe 50 %. Ta^ cтaнoм нa 01.09.2011 p. в УкpaÏнi вiдкpитo 56 бaнкiв з iнoзeмним кaпiтaлoм, з якиx 21 бaнк - зi 100% yчa-cтю iнoзeмниx iнвecтopiв. Чacткa iнoзeмнoгo кaпiтaлy в cтaтyтнoмy кaпiтaлi бaнкiв УкpaÏни cтaнoм нa 01.09.2011 p. cклaлa 37,В % [10]. Boднoчac, oкpiм дoчipнix CTpy^yp тa бaнкiв з чacткoвoю yчacтю нepeзидeнтiв, iнoзeмнi бaнкiвcькi ycтaнoви в УкpaÏнi мaють пpaвo вiдкpивaти тaкoж фiлiÏ i пpeдcтaвництвa. Питaння нeoбxiднocтi тa мoжливocтi дoпycкy фiлiй iнoзeмниx бaнкiвcькиx ycтaнoв для здiйcнeння cвoeÏ дiяльнocтi нa тepитopiÏ УкpaÏни дocтaтньo гocтpo cтoялo пpo-тягoм ocтaнньoгo дecятилiття. I нaвiть iз пpийняттям вiдпoвiдниx змiн дo Зaкoнy УкpaÏни "Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяль-нicть" диcкyciÏ щoдo бeзпeчнoгo poзвиткy бaнкiвcькoÏ cиcтeми в yмoвax вщфиття iнoзeмниx бaнкiвcькиx фiлiй тpивa-ють. Як зacвiдчye пpaктикa poзвиткy бaнкiвcькoÏ cиcтeми УкpaÏни, iнoзeмним iнвecтopaм вщфиття фiлiй бaнкiв нe ви-дaeтьcя пpивaбливим шляxoм, ocкiльки з чacy нaдaння дoзвoлy нa вiдкpиття фтм iнoзeмниx бaнкiв, жoднoÏ iз ниx в УкpaÏнi aкpeдитoвaнo нe бyлo. Bapтo зaзнaчити, щo фiлiя iнoзeмнoгo бaнкy нe е юpидичнoю ocoбoю, a cвoÏ oпepaцiÏ вoнa здание вiд iмeнi мaтepинcькoгo бaнкy зa кopдoнoм нa ocнoвi пpипиcнoгo гап^лу. Зaкoнoдaвcтвo УкpaÏни виз-нaчae пpипиcний кaпiтaл як cyмy гpoшoвиx шшлв у вiльнo кoнвepтoвaнiй вaлютi, нaдaнy iнoзeмним бaнкoм фiлiÏ для ÏÏ aкpeдитaцiÏ, a мiнiмaльний йoгo poзмip в УкpaÏнi мae cтaнoвити 120 млн фн [7]. Aкpeдитaцiю фтм iнoзeмниx бaн-кiв здiйcнюe Haцioнaльний бaнк УкpaÏни.
Biдoмocтi пpo фти тa пpeдcтaвництвa бaнкiв HБУ вклю^е дo Дepжaвнoгo peecтpy бaнкiв нa пiдcтaвi пиcьмoвoгo пoвiдoмлeння бaнкy, яге бaнк зoбoв'язaний пoдaти дo HБУ нe пiзнiшe, нiж зa дecять днiв дo пoчaткy здiйcнeння фть ею бaнкy oбcлyгoвyвaння клieнтiв, тa вiдпoвiднoгo пaкeтa дoкyмeнтiв.
Aнaлiз зaкoнoдaвчиx aктiв УкpaÏни тa нopмaтивнo-пpaвoвиx дoкyмeнтiв HБУ пoкaзaв, щo пpoцeдypa вщфиття фь лiÏ iнoзeмнoгo бaнкy i пoдaння пaкeтa дoкyмeнтiв для ÏÏ aкpeдитaцiÏ е чiткiшe cфopмyльoвaнoю i бтьш зpoзyмiлoю, пo-дaнa з вiдпoвiдними пocилaннями тa yтoчнeннями як з 6o^ зaкoнiв УкpaÏни, тaк i вiдпoвiдниx пoлoжeнь HБУ, як вpe-гyльoвyють зaзнaчeнi питaння.
Дiяльнicть фiлiÏ iнoзeмнoгo бaнкy пoвиннa вiдпoвiдaти yмoвaм, вcтaнoвлeним Зaкoнoм УкpaÏни "^po бaнки i бaнкiв-cькy дiяльнicть" тa нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми HБУ (див. pиcyнoк). HБУ здiйcнюe peгyлювaння дiяльнocтi тa вcтaнo-влюе eкoнoмiчнi нopмaтиви для фiлiй iнoзeмниx бaнкiв вiдпoвiднo дo вiтчизняниx зaкoнoдaвчиx вимoг. Зoкpeмa, згiднo з Iнcтpyкцieю пpo пopядoк peгyлювaння дiяльнocтi бaнкiв в УкpaÏнi, зaтвepджeнoÏ пocтaнoвoю Пpaвлiння HБУ № 36В вщ 2В.0В.2001 p., ф^я iнoзeмнoгo бaнкy мae викoнyвaти тaкi нopмaтиви: aдeквaтнocтi peгyлятивнoгo кaпiтaлy/плaтocпpo-мoжнocтi (H2); cпiввiднoшeння peгyлятивнoгo кaпiтaлy дэ cyкyпниx aктивiв (H3); лiквiднocтi (H4, H5, H6); кpeдитнoгo p^
зику (Н7, Н8, Н9, Н10); ¡нвестування (Н11, Н12) [11]. Пщ час розрахунку економнних норматив¡в розм¡р приписного ка-п¡талу прир¡вняно до розм¡ру статутного капралу банк¡в УкраТни. Таким чином, фтыми ¡ноземних банк¡в в УкраУн повин-н¡ бути дотриман¡ нормативи дыльносп, як¡ встановлен¡ НБУ для втизняних банк¡вських установ.
Материнський банк за кордоном
Основш вимоги щодо вщкриття ф!л!'| ¡неземного банку:
1. До держави, в яюй зареестровано ¡ноземний банк, вщсуш суттвв1 застереження з боку вщповщних мжнародних оргаыв щодо виконання нею мжнародних стандарте у сфер! запоб1гання та протидм легалгаацм (вщмиванню) доход1в, одержаних злочинним шляхом, та фЫансуванню тероризму.
2. Банювський нагляд у державу в яюй зареестровано ¡ноземний банк, вщповщае Основним принципам ефекгивного банювського нагляду Базельського ком1тету з питань банювського нагляду.
3. М»к НБУ та органом банювського нагляду держави, в яюй зареестровано ¡ноземний банк, укладено угоду про взаемод!ю у сфер1 банювського нагляду, гармоызаци Ух принцип1в та умов.
4. ММмальний розм1р приписного капралу фтп на момент м акредитацм е не меншим 120 млн грн.
5. Наявнють письмового зобов'язання ¡ноземного банку про безумовне виконання ним зобов'язань, яю виникли у зв'язку з д1яльнютю його фтп на територм Украши
Порядок вщкриття фшм ¡ноземного банку:
1. Надання до НБУ письмового повщомлення про вщкриття фшм ¡ноземного банку необхщного пакета документ^ 2. Внесення вщповщного запису до Державного реестру банюв 3. Видача банювськоУ л!цензм
УКРАГНА
Вимоги та порядок вщкриття фшш ¡ноземних банмв в УкраУн
Значна увага при акредитац¡Т ф¡л¡Т ¡ноземного банку в УкраТн¡ придтена профес¡йн¡й придатност¡ та наявност¡ бездо-ганноТ д¡ловоТ репутац¡Т кер¡вника та головного бухгалтера фтп. 1ноземний банк повинен також надати ¡нформац¡ю про вщсутнють ф¡нансових та правових проблем у його дяльносп, наявн¡сть власних кошлв, як¡ спрямовано на формування приписного капралу ф¡л¡Т ¡ноземного банку й акумульовано на накопичувальному рахунку, що вщкриваеться в НБУ.
Дтльнють фти припиняеться з ¡н¡ц¡ативи уповноваженого органу ¡ноземного банку (тобто органу ¡ноземного банку, який згщно з¡ статутом або внутршыми положеннями ¡ноземного банку мае повноваження на прийняття вщповщних дм) або уповноваженим органом, визначеним законодавством держави мюцезнаходження ¡ноземного банку. При цьому ¡ноземний банк зобов'язаний протягом трьох робочих дыв пюля ухвалення ршення про припинення здмснен-ня фтюю операцм про¡нформувати НБУ про це ршення ¡з зазначенням причин його ухвалення та наданням вщповщ-ного протоколу (або витягу з протоколу). Пюля завершення процедури припинення дтльносп фти ¡ноземний банк протягом трьох робочих дыв повщомляе про це НБУ та повертае банк¡вську лщензю, письмовий дозв¡л на зд¡йснен-ня окремих операцм [8].
Вважаемо, що основними причинами незацкавленосп у вщкригп ф¡л¡й ¡ноземних банк¡в в УкраУы е:
• значна частка банюв з ¡ноземним кап¡талом в УкраУы створен¡ ¡ноземними ¡нвесторами - юридичними особами не-банк¡вського типу та фюичними особами-¡ноземцями. За нашими пщрахунками, к¡льк¡сть банк¡вських установ з ¡ноземним капралом в УкраТн¡, власниками ¡стотноУ участ¡ в яких е заруб¡жн¡ банк¡вськ¡ групи чи банювсью установи за кордоном, станом на 01.07.2011 р. складала 33 установи ¡з 56 зареестрованих в УкраУы банк¡в з ¡ноземним капралом [12];
• обмеження регулюючих оргаыв заруб¡жних краТн щодо виходу банюв на закордонн¡ ринки;
• недосконалють та суперечн¡сть в¡тчизняного законодавства щодо порядку вщкриття та вимог до фтм ¡ноземних банюв;
• недостатня розвинен¡сть в¡тчизняного банк¡вського ринку та економки краТни в ц¡лому, пороняно з ¡ншими за-руб¡жними краУнами;
• значний р¡вень т¡н¡зац¡Т економки, пол¡тизован¡сть та корупц¡йна д¡яльн¡сть державних оргаыв;
• неприваблив¡сть окремих сектора в¡тчизняноТ економ¡ки, обслуговування яких здмснюють ¡ноземн¡ банк¡вськ¡ установи за кордоном та висою ризики ведення бюнесу.
В УкраТн¡ ¡ноземн¡ банк¡вськ¡ установи мають право також вщкривати власы представництва, яю не проводять бан-к¡вськоТ д¡яльност¡. На територ¡Т УкраТни представництва ¡ноземних банюв мають право розпочати дтльнють пюля Ух-ньоУ акредитац¡Т НБУ. Акредитац¡ю представництв ¡ноземних банюв на територ¡Т УкраТни здмснюе НБУ шляхом вне-сення вщповщного запису до Державного реестру банюв на основ¡ представленого пакета документ^. 1ноземний банк зобов'язаний пов¡домляти НБУ про змЫи документ¡в або вщомостей. Внесення зм¡н мае бути пщтверджено в¡д-пов¡дними документами. Оф¡ц¡йн¡ документи, що подають до НБУ, повины бути легалюоваы в установленому порядку, якщо ¡нше не передбачено м^народними договорами, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою УкраТни, та супроводжуватися нотар¡ально засвщченим перекладом украТнською мовою [7].
УкраУнсью банк¡вськ¡ установи, своею чергою, мають право створювати доч^ы банки, фти чи представництва на територм ¡нших держав на п¡дстав¡ дозволу, наданого Нацюнальним банком УкраТни. Для вщкриття доч^ых банк¡в, ф¡л¡й або представництв на територм ¡нших держав украУнсью банки мають виконувати таю сам¡ вимоги, яю встано-влен¡ для вщкриття фтм чи представництв банюв на територ¡Т УкраТни. При цьому НБУ надае дозв¡л на здмснення ¡н-вестиц¡Т за кордон у зв'язку з¡ створенням ф¡л¡Т чи представництва банку на територи ¡ншоУ держави. Порядок ство-рення установ в^чизняними банками за кордоном визначено Положенням про створення доч^нього банку, фти ¡ представництва украТнського банку на територм ¡нших держав, затвердженим постановою Правлшня НБУ № 143 вщ
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ 12.04.2006 р. [5].
Для створення доч1рнього банку, фти чи представництва украУнського банку за кордоном цей банк подае до НБУ клопотання, бюнес-план, економнне обфунтування доцтьност створення доч1рнього банку, фти чи представництва банку за кордоном та ¡нш1 необхщн документи. Доч1рый банк, фтт чи представництво украУнського банку на тери-тори ¡ншоУ держави рееструють в¡дпов¡дно до вимог законодавства цю держави.
Аналю законодавчоУ та нормативно-правовоУ бази засвщчив прид¡лення посиленоУ уваги до власност банк¡вських установ. Так, у законодавство вводиться таке поняття, як "структура власностГ, що трактуеться як "система взаемо-в¡дносин юридичних та фюичних ос¡б, що дае змогу визначити вах ос¡б, як¡ мають пряму та/або опосередковану ¡с-тотну участь в юридичый особ¡, у тому чи^ в¡дносини контролю м¡ж ними щодо цю юридичноУ особи" [13].
Необхщно також проанал¡зувати визначення таких понять, як: "¡стотна участь", "пряма участь" та "опосередкова-на участь" у банку з ¡ноземним капралом. Так, Закон УкраУни "Про банки ¡ банк¡вську д¡яльн¡сть" зазначае, що ¡стотна участь - це пряме або опосередковане володшня однюю особою самослйно або сп¡льно з ¡ншими особами 10 ¡ бтьше в¡дсотками статутного кап¡талу та/або права голосу акцм, паУв юридичноУ особи або незалежна вщ формального володшня можливють значного впливу на управлшня чи д¡яльн¡сть юридичноУ особи [7]. Визначення ¡стотноУ уча-ст м¡стять також ¡нш¡ законодавч¡ акти УкраУни, зокрема, Закон УкраУни "Про ф¡нансов¡ послуги та державне регулю-вання ринюв ф¡нансових послуг" № 2664-111 вщ 12.07.2001 р. визначае, що ¡стотна участь - це пряме або опосередковане, самослйне або сптьно з ¡ншими особами володшня певною частиною статутного капралу або права голосу придбаних акцм (паУв) юридичноУ особи або незалежна вщ формального волод¡ння можлив¡сть виршального впливу на кер¡вництво чи дтльнють юридичноУ особи [14]. Однак, у цьому трактуванн законодавець не уточнюе, якою саме часткою статутного капралу повинна волод¡ти особа для набуття ¡стотноУ участи
При цьому вщповщно до нормативно-правових аклв НБУ власники ¡стотноУ участ поряд з афтмованими, спорщ-неними та асоц¡йованими особами е ¡нсайдерами банку (тобто пов'язаними з банком особами). Власниками ¡стотноУ участ у банку мають також бути дотриман додатков¡ вимоги та обов'язки. Зокрема, вони повинн мати бездоганну дтову репутац¡ю та задовтьний ф¡нансовий стан; власники ¡стотноУ участ - юридичн¡ особи зобов'язан¡ подавати до НБУ рнний зв¡т про свою дтльнють тощо. При цьому банювсью установи зобов'язан¡ на вимогу кл^нта надавати ¡н-формац¡ю про фюичних та юридичних ос¡б, як мають ¡стотну участь у банку [9, с. 25].
Безпосередньо з визначенням ¡стотноУ участ пов'язан таю поняття як "пряма участь" та "опосередкована участь" у банку, яга дозволяють охарактеризувати ступшь впливу на бангавську установу. Нормативно-правов¡ акти НБУ та роз'яс-нення до них визначають, що пряме чи опосередковане володшня здмснюеться через володшня контрольними пакетами акцм чи правами голосу юридичних оаб, на п¡дстав¡ договору про сптьну д¡яльн¡сть, родинних стосунгав тощо [15].
Опосередковане волод¡ння вщсотками статутного кап¡талу банку (або ¡ншоУ юридичноУ особи) мае мюце в раз¡ на-явност¡ цив¡льно-правових договор^ (наприклад, договор¡в про сум¡сну дтльнють, представництва або доручення тощо) фюичноУ чи юридичноУ особи з прямим власником ¡стотноУ участ в банку. Опосередковане володшня вщсотками статутного капралу банку мають також особи, пов'язан з власником ¡стотноУ участ в банку вщносинами власност (наприклад, володшня ¡стотною участю у власника ¡стотноУ участ в банку тощо) [16].
Положення про порядок створення ¡ державноУ реeстрац¡У банюв, в¡дкриття Ух ф¡л¡й, представництв, в^тень визначае, що опосередковане володшня - це, наприклад, отримання в управлшня пакета акцм; набуття особою права голосу на загальних зборах акцюнерю банку за дорученням акцюнера (учасника) банку, який е власником ¡стотноУ уча-ст¡ в банку, тощо [8]. Таким чином, пряма чи опосередкована участь визначена можливютю впливати на дтльнють юридичноУ особи.
Також доцтьно подати тлумачення поняття "афтмована особа", "спорщнена особа" та "асоцмована особа". Так, законодавець визнае афтмованою особою банку будь-яку юридичну особу, в ягай банк мае ¡стотну участь або яка мае ¡стотну участь у банку [7]. При цьому афтмованими щодо ¡ншоУ особи е: юридичн особи, за умови, що одна з них здмснюе контроль над ¡ншою чи обидв¡ перебувають пщ контролем третьоУ особи; члени с¡м'У фюичноУ особи - чо-лов¡к (дружина), а також батьки (усиновител^, опкуни (п¡клувальники), брати, сестри, д¡ти та Ухы чолов¡ки (дружини), як¡ сптьно провадять господарську д¡яльн¡сть; ф¡зична особа та члени УУ с¡м'У, яю сп¡льно провадять господарську д¡яльн¡сть, ¡ юридична особа, якщо ця фюична особа та/або члени УУ ам'У зд¡йснюють контроль над юридичною особою [17]. Контроль ж розглядають як виршальний вплив або можливють здмснення виршального впливу на господарську дтльнють суб'екта господарювання, що здмснюеться, зокрема, шляхом реал¡зац¡У права володшня або кори-стування вама активами чи Ух значною частиною, права виршального впливу на формування складу, результати го-лосування та прийняття ршення органами управл¡ння суб'екта господарювання, а також вчинення правочиыв, яю на-дають можлив¡сть визначати умови господарськоУ д¡яльност¡, давати обов'язков¡ до виконання вказ¡вки або виконува-ти функц¡У органу управл¡ння суб'екта господарювання [17].
Спорщнена особа - це юридична особа, яка мае сптьних з банком власниюв ¡стотноУ участи Спорщненою особою е установа, в яюй власником ¡стотноУ учасл е особа, яка водночас е власником ¡стотноУ участ¡ в банку або ж устано-ва, керюники якоУ е одночасно кер¡вниками банку [11]. Асоцмована особа - юридична особа, в яюй кер¡вником е батьки, брати й сестри, дружина, чоловк або д¡ти тих керюниюв ¡ контролер¡в банку, а також установ - акцюнер^ (учасни-к¡в) банку, як¡ е власниками ¡стотноУ учасл в банку. Асоцмоваы особи - ф¡зичн¡ особи - це рщы брати та сестри, батьки, чоловк, дружина або повнол^ы д¡ти тих кер¡вник¡в банку, контролера банку ¡ кер¡вник¡в установ - акцюнер^ (уча-сник¡в) банку, яю е власниками ¡стотноУ учасл банку [11]. Закон УкраУни "Про банки ¡ банк¡вську д¡яльн¡сть" тлумачить поняття "асоцмованоУ особи" у такому виклади "асоц¡йована особа - чоловк або дружина, прям¡ родич¡ цюУ особи (батько, мати, д¡ти, рщы брати та сестри, д¡д, баба, онуки), прям¡ родич¡ чолов¡ка або дружини цю особи, чолов¡к або дружина прямого родича" [7]. Водночас, Закон УкраУни "Про внесення змш до деяких закоыв УкраУни щодо нагляду на консолщоваый основГ № 3394-У1 в¡д 19.05.2011 р., набрання чинносл якого в¡дбудеться 18.12.2011 р., включае у
визначення поняття асоцмованоТ особи частку володшня. Зокрема, зазначено, що "асоцмована компаны - юридична особа, в яюй ¡нша юридична особа володю прямо та/або опосередковано 20 або бтьше вщсотками статутного кат-талу та/або голоав" [13]. Власники ¡стотноТ участ¡ у банку, афтмоваы особи, спор¡днен¡ та асоцмоваы особи е ¡нсай-дерами банку. 1нсайдерами банку е як фюичы, так ¡ юридичн¡ особи.
Висновки i перспективи подальших дослщжень. Одн¡eю ¡з головних та найб¡льш дискус¡йниx залишаеться проблема регулювання ¡ноземного ¡нвестування у в¡тчизняному банювському сектор¡. Основн¡ аспекти регулювання потоюв ¡ноземного кап¡талу в банювську систему пов'язан¡ з нац¡ональними ¡нтересами та розвитком економ¡ки держави. Так, необхщнють стимулювання розвитку банк¡вського сектору, розширення спектра банк¡вськиx послуг, сприяння викори-станню нов¡тн¡x теxнолог¡й ведення бюнесу та забезпечення розвитку конкурентного середовища призводить до вико-ристання пол^ики л¡берал¡зац¡Т та активного залучення ¡ноземних ¡нвестсрв. Якщо ж банювська система е слабкою, пра-вова база недосконалою, ¡снуе можлив¡сть втрати конкурентних позиц¡й в¡тчизняниx банк¡в та вщтоку кап¡тал¡в за кордон, то потр^но застосовувати законодавч¡ обмеження на участь ¡ноземного банювського капралу в краТн¡.
Без сумн¡ву, ¡снуе необx¡дн¡сть залучення ¡ноземниx ¡нвестор¡в для пщвищення р¡вня розвитку банк¡вського сектору УкраТни. Водночас, для сприяння приxоду ¡ноземного банк¡вського кап¡талу в УкраТну, першою чергою, потр¡бно покращити ¡нвестицмну приваблив¡сть, зменшити ризики банювськоТ д¡яльност¡, врегулювати меxан¡зм в¡дкриття ¡ функц¡онування банк¡в за участю нерезидент^ УкраТни та сприяти висв¡тленню ¡нформацп про прямиx ¡ опосередко-ваниx власник¡в банк¡в з ¡ноземним капралом.
Отже, в¡д участ¡ ¡ноземного капралу у банк¡вському сектор¡ спостер¡гаeмо очевидн переваги, серед якиx, надання ¡но-земними банками масштабниx кредит¡в украТнським п¡дприeмствам, можлив¡сть розширення вибору для клюнта рюнома-н¡ття банк¡вськиx послуг, стабтьнють ¡ноземниx банк¡вськиx установ, яга тривалий час зд¡йснюють д¡яльн¡сть на ¡ноземниx ринкаx тощо. Водночас, НБУ повинен визначити, яку пол^ику регулювання варто обрати. На першому план також гостро стоТть питання впорядкування банк¡вського законодавства та узгоджен¡сть дй та функц¡й регуляторниx орган¡в влади. При цьому необx¡дно враxовувати процеси глобалюаци, як¡ не оминають ¡ УкраТну. П¡д впливом глобал¡зац¡Т вщбуваються процеси ¡нтеграц¡Т в¡тчизняноТ бангавськоТ системи у св¡товий ф¡нансовий прос^р, а обмеження доступу ¡ноземного капралу в банк¡вську систему УкраТни може призвести до сповтьнення темп¡в економнного зростання.
Лiтератyра
1. Закон УкраТни "Про режим ¡ноземного ¡нвестування" № 93/96-ВР в1д 19.03.1996 p. (3i зм1нами i доповненнями): [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
2. Чуб О. О. Банки в глобальнiй економiцi: [моногpафiя]/ О. О. Чуб. - К.: КНЕУ, 2009. - 340 с.
3. Барановський О. Iноземний капЬал на ринках банювських послуг УкраТни, РосТ та Блорус / О. Барановський // Вюник НБУ. - 2007. - № 9. - С. 12-20.
4. НБУ зарегистрировал ОАО "Дойче Банк ДБУ" - дочку крупнейшего финучереждения Германии Deutsche Bank: [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://banki.ua/news/?news_id=8931
5. Положення про створення дочipнього банку, флТ i представництва украТнського банку на територи ¡нших держав, затверджене постановою Пpавлiння НБУ № 143 вiд 12.04.2006 р.: [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраТни. -Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
6. Постанова Пpавлiння НБУ № 204 вiд 09.04.2009 р. "Про затвердження Змн до Правил оpганiзацiТ статистичноТ звЬносл, що подаеться до На^онального банку УкраТни": [Електронний ресурс]/ Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
7. Закон УкраТни "Про банки i банювську дiяльнiсть" № 2121-III вiд 07.12.2000 р.: [Електронний ресурс]/ Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
8. Положення про порядок створення i державноТ реестрацн банюв, вщкриття Тх фiлiй, представництв, в^шень, затверджене постановою Пpавлiння НБУ № 375 вiд 31.08.2001 р.: [Електронний ресурс]/ Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
9. Закон УкраТни "Про банки i банювську дяльнють": [науково-практичний коментар]/[за заг. ред. В. С. Стельма-ха]. - К.: Концерн "Видавничий Дiм "1н Юре", 2006. - 520 с.
10. Основнi показники дяльност банюв УкраТни [Електронний ресурс] / Нацюнальний банк УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.bank.gov.ua
11. 1нструкшя про порядок регулювання дяльност банюв в УкраТш, затверджена постановою Пpавлiння НБУ № 368 вiд 28.08.2001 р.: [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
12. 1нформа^я про власниюв ¡стотноТучаст у банку за станом на 01.07.2011 р.: [Електронний ресурс]/ На^ональ-ний банк УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.bank.gov.ua
13. Закон УкраТни "Про внесення змн до деяких законiв УкраТни щодо нагляду на консолщованй основi" № 3394-VI вщ 19.05.2011 р.: [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
14. Закон УкраТни "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фiнансових послуг" № 2664-III вд 12.07.2001 р.: [Електронний ресурс] / Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
15. Лист НБУ "Щодо iдентифiкацiТ ктенлв - юридичних оаб" № 48-012/589-8601 вд 20.11.2003 р.: [Електронний ресурс]/ Ноpмативнi акти УкраТни. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v8601500-03
16. Роз'яснення з питань виконання окремих вимог Закону УкраТни "Про банки i банювську дяль^сть", лист НБУ № 18-112/1467-2599 в'!д 19.04.2001 р.: [Електронний ресурс] / Ноpмативнi акти УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.2528.0
17. Закон УкраТни "Про акцiонеpнi товариства" № 514-VI вд 17.09.2008 р.: [Електронний ресурс]/Верховна Рада УкраТни. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rada.gov.ua
