CC BY
18
ситетських ¡нновацм до промисловост мае низку проблем, як зумовлен недосконалютю ¡нформацмного простору, обмеженютю фшансових ресурс¡в, в¡дсутн¡стю фах¡вц¡в ¡нновац¡йного менеджменту.
Проте вчен¡ не завжди здатн довести власн¡ ¡деТ до стадп впровадження (хоча академ¡чн¡ ¡нститути не раз доводили протилежне). Будучи ¡нщаторами ¡нновацм, вони не е Тх орган¡заторами. Hеобх¡дно в¡дпов¡дне ¡нновацмно орь ентоване середовище, у якому б комерщалюувалися науков¡ розробки, активне використання наявних мехаызм^ взаeмод¡í академнноТ науки ¡ виробництва та формування нових форм участ академ¡чноí науки в ¡нновацмному про-цес¡. Як казав Дж. Брант, "единий у своему род¡ процес, що об'еднуе науку, техн¡ку, економ¡ку, п¡дприeмництво ¡ упра-вл¡ння, - це процес науково-техннного нововведення. У ньому вттюються т¡ знання, що компетентний кер^ник, ефек-тивно працюючий вчений, розумний чиновник ¡ просто осв¡чений член сусптьства повинн¡ мати завтра. Це процес пе-ретворення наукового знання на фюичну реальн¡сть, що змшюе сусп¡льство" [8].
Отже, процес пщготовки майбутн¡х розробник¡в ¡нновац¡й та Тх подальшого використання мае бути узгодженим та спроектованим через реал¡зац¡ю нових форм взаемоди науки ¡ осв™ (програми спец¡ал¡зац¡Т для випускник¡в ¡ т. ¡н.). Тому кооперацы академ¡чноТ ¡ вуз¡вськоТ науки е актуальною, що означае необх¡дн¡сть серйозних ¡нституцюнальних зру-шень у сфер¡ науки, подолання бар'ера як всередин ц¡eТ сфери м¡ж ТТ окремими, роз'еднаними секторами, так ¡ мж нею ¡ структурами, що безпосередньо забезпечують впровадження ¡нновацм. Тенденц¡я останых рок¡в - нов¡ функц¡Т науко-вих ¡нститут¡в ¡ вуз¡в (окрем¡ академ¡чн¡ установи вже п¡шли цим шляхом ¡ створили у своТй структур¡ власн¡ науков¡ шко-ли, учбов¡ в^шення, а вузи посилили дослщницьку д¡яльн¡сть), а також певн кроки до поеднання Тхн¡х зусиль.
Висновок В умовах переходу до ¡нформацмного сусп¡льства, що базуеться на знаннях та ¡нформацп, вуз¡вська наука не е осторонь формування ¡нновацмного поля в УкраТн¡. Маючи ¡нновацмну продукц¡ю, життевий цикл якоТ далеко ще не вичерпаний, уыверситет веде пошук стратег¡чних партнер¡в та ¡нвестор^ для ТТ широкого розповсюджен-ня. Ун¡верситет в¡дпрацьовуe системи комерщалюаци результат¡в досл¡джень ¡ розробок через мал¡ ¡нновац¡йн¡ ¡ пщ-приемницью орган¡зац¡йн¡ форми. Волод¡ючи значним доробком, захищених результат^ ¡нтелектуальноТ д¡яльност¡ уыверситет розвивае напрямок, пов'язаний ¡з трансформацию Тх в ¡нновац¡йн¡ продукти. Процес формування науко-воТ та ¡нновацмноТ культури в систем¡ вищоТ осв™ повинен розглядатися в eдност¡ ¡нновацмноТ культури викладач¡в, студент¡в та кер^ництва ¡ покликаний забезпечити: розвиток творчих навичок людини незалежно вщ вкових та про-фес¡йних обмежень; здобуття якюноТ осв¡ти; достатн¡й ступ¡нь науковоТ та економ¡чноТ свободи; зд¡бн¡сть вттювати знання в конкретн¡ проекти та товари; вмшня орган¡зуват та управляти ¡нновацмними процесами на ус¡х його стадтх. Hайголовн¡ший результат ¡нновац¡йноТ культури: оргаызацт працюе так, що змши е нормою. Враховуючи достатнь високу складнють швидкоТ трансформац¡Т науковоТ та ¡нновацмноТ культури украТнських ВНЗ, слщ ч¡тко зрозум¡ти, що Тх потр^но зм¡нювати з урахуванням ус¡х елеменлв системи.
Л1тература
1.Богол1б Т.М. Ринкова модель вищого навчального закладу/ Т.М.Богол1б//. - К.: М1лен1ум, 2007. - 240 с.
2.Журавлев В.А. Классический исследовательский университет: концепция, признаки, региональная миссия [Текст] /В. А Журавлев.// Университетское управление: практика и анализ/ Владивостокский государственный университет экономики и сервиса, Государственный целевой фонд высшей школы Свердловской области, Казанский государственный университет им. В. И. Ульянова, и др.; Клюев А. К. (гл.ред). - 2000. - № 2(13). - С. 25-31.
3.Закон Украни "Про вищу освту" № 2984-111 в\д 17.02.2002//Урядовий кур'ер. - 2002, № 86. - 15 с.
4.3гуровский М. Исследовательские университеты: шанс для Европы /М. Згуровский// Зеркало недели. - 2006. -№ 39 (618) 14. - [Електронний ресурс] - Режим доступу до статтг. http://www.zn.ua/3000/3300/54763/
5.Красняков G. Державне ф1нансування осв1ти не мае бути залишковим / бвген Красняков // Рщна школа. - 2004. -№ 7/8. - С. 3-7.
6. МОН стов^дсотково проф1нансувало навчальн заклади та установи осв1ти i науки за серпень / Прес-служба МОН. -2009. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php-query=newstmp/2009_1/31_08_1/3 18
7.Послання Президента Украни до Верховноi Ради Укра/ни "бвропейський ви&р Концептуальнi засади стратеги економiчного та сошального розвитку Укра/ни на 2010-2011 роки"//Урядовий кур'ер. - 2010, № 100. - С. 5-12.
8.Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями: /Б. Твисс//[монографiя]/сокр. пер. с англ.- М.:Эко-номика, 1989. - 271 с
9.Холодкова Л.А. Инновационная культура субъектов профессионального образования: концепция, условия формирования / Л.А. Холодкова // Инновации. - 2005. - С. 87.
10. Challenges to Research Universities by Authors: Roger G.Noll, Linda R.Cohen, Wesley Cohen, William Rogerson, and Albert Teich, Brookings Institution Press, 1998. - 217 pp.
УДК 378.014.543.
Козарезенко Л.В.,
к.е.н., доцент кафедри економнноТ теорп та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григорт Сковороди"
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТА ФУНКЦ10НУВАННЯ СФЕРИ
ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ В УКРА1Н1
В стат розглянуто планування i прогнозування, як важливi елементи господарювання i основнi ланки господарсько-го механiзму сфери освЬ^х послуг.
18 Економнний □¡сник университету | Випуск № 17/2
© Козарезенко Л.В., 2011
Ключовi слова: планування, прогнозування, господарський механизм, сфера oceiTHix послуг, oceiTHi послуги, дов-rocrpoKoei прогнози, cередньocтрoкoвi прoгнoзи,кoрoткocтрoкoвi прогнози.
В статье рассмотрены планирование и прогнозирование как одни из важных элементов хозяйствования и основных составляющих хозяйственного механизма сферы образовательных услуг.
Ключевые слова: планирование, прогнозирование, хозяйственный механизм, сфера образовательных услуг, образовательные услуги, долгосрочный прогнозы, среднесрочные прогнозы, краткосрочные прогнозы.
In the article there is the considered planning and prognostication which at all of them forms and kinds come forward the important elements of manage and are the basic link of economic policy of the state.
Keywords: planning, forecasting, economic mechanism, the scope of educational services, educational services, long-term forecasts, medium-term forecasts and short-term forecasts.
Вщомо, що функцюнування будь-якоТ галуз1 економки, в тому числ1 осв^и, неможливе без передбачення майбут-нього, визначення перспектив розвитку. В залежност вщ ступеня конкретизацп процесс, що досл1джуються, розрю-няють три форми передбачення: ппотезу, прогноз i план (програму). Найтюыше м1ж собою пов'язан планування i прогнозування. бднють мiж ними зумовлена тим, що прогнозування створюе умови для науково обфунтованого планування (процесу прийняття управлЫських ршень).
Планування i прогнозування в нашм краТн завжди виступали важливими Ыструментами господарювання. В дея-ких перюдах нав^ь вважалися центральною ланкою, серцевиною господарського мехаызму.
Актуальнють обраноТ теми визначаеться недостатнiм опрацюванням теоретико-методологiчних аспектiв упра-влiння процесами планування i прогнозування в осв^ый сферi, вiдсутнiстю детальних наукових дослдаень, присвя-чених вивченню плаыв та прогнозiв у галуз^ наявнiстю недолiкiв в управлiннi осв^ньою сферою, пов'язаних, насам-перед, з тим, що структура пщготовки випускниюв не вiдповiдаe попиту на спещалюлв, наявнiстю суперечностей в основi нормативно-правових докуменлв та реальними процесами, що вщбуваються у галузi.
Метою досл1дження е визначення характерних рис процеав планування i прогнозування функцiонування осв^-ньоТ сфери та розроблення науково-практичних рекомендацм, щодо управлiння процесами розробки плаыв та прог-нозiв, з метою пщвищення ефективностi впливу осв™ на соцiально-економiчнi процеси в краТы.
Досл1дженням рол1 держави в управлшж процесами планування i прогнозування, Тх ефективнiстю займають-ся як в^чизняы так i зарубiжнi науковцi. Зокрема Сбруев А. пропонуе обмежити функци держави у галузi освiти, по-ширити на галузь освiти ринковi механiзми конкуренцiТ, змiнити форми контролю, вщ контролю полiтичного до контролю ринкового, споживацького. Гапон В., Гуржм А. до чинникiв, вщ яких залежить обсяг пiдготовки спещалюлв вщ-носять прогнози розвитку окремих галузей економки та окремих економiчних регiонiв, змiни демографiчноТ ситуацiТ, трудов^ фiнансовi ресурси держави, соцiальнi наслщки масовоТ пiдготовки спецiалiстiв. Ягодка А. пропонуе для кожного рiвня системи осв™ розробляти окремi прогнози i плани розвитку, що забезпечить пщвищення ефективност функцiонування сфери освтх послуг, в цiлому.
Виклад основного матерiалу. При здiйсненнi процесiв планування чи прогнозування осв™ необхiдно мати точ-ну iнформацiю, яка вщображае поточний стан системи освiти, тенденцп та прогнози ТТ майбутнього розвитку. Саме збiр та обробка шформаци, основних показникiв для потреб системи осв™ характеризуеться недосконалiстю методологи i вiдсутнiстю чiтких критерiТв, за якими можна було б прогнозувати, планувати i проводити моыторинг дiяль-ностi освiтньоТ сфери.
В УкраТн освiтнiми показниками е статистичнi даы, збирання яких передбачено державною пол^икою у галузi освь ти i завданням яких е надання шформаци про стан, стабiльнiсть чи змшнють функцiонування, результативнiсть системи освiти взагал^ чи ТТ складових частин зокрема. Як правило, великий акцент робиться на ктьюсних, а не якюних показ-никах, на критерiях та показниках, котрi легко пiдцаються оцщ, навiть якщо вони менш значущк Kiлькiснi ж показники е ноаями зведеноТ iнформацiТ про деякi сторони функцюнування чи результативносп системи осв™, слугують засоба-ми дiагностики i пiд^рунтям для оцiнювання по вах параметрах розвитку. Kрiм недолiкiв пов'язаних iз вiдсутнiстю якiс-них показниюв, в державi iснують проблеми пов'язаы iз збиранням iнформацiТ про результати виконання державного замовлення, що насамперед, спричинене затзненням подання зв^ноТ шформаци вщ органiв виконавчоТ влади.
Iсторiя мiжнародних порiвнянь щодо статистики осв™ веде початок iз 1853 року, коли було вперше проведено Miжнародний статистичний конгрес у Брюсселi.
Tодi й дотепер рекомендацiТ по статистищ освiти розробляються в матерiалах ЮНЕСКО.
На жаль, осв^ы стандарти УкраТни не вiдповiдають базовому компоненту мiжнародних статистичних стандартiв -Miжнароднiй стандартна класифiкацiТ освiти (МСКО), що передбачае eдинi вимоги для збору i порiвняння в мiжнарод-ному плаы статистичних даних щодо освiти. Зважаючи на наявнють певних прогалин, УкраТна не бере участi в мiжна-родних порiвняннях, що стосуються розвитку осв™, таких як проект по Свтевих iндикаторах освiти (World Education Indicators - WEI), який охоплюе понад 187 краТн, понад 60 краТн дослiджуeться в аналопчних роботах ОЕСР, бвростату.
Вiдсутнiсть придатних для мiжнародних порiвнянь показникiв у нашм краТнi свiдчить про те, що державы ршення у сферi освiти науково не об^рунтованi й мають суб'ективний характер. T. Луюна також вважае, що освiтня статистика на сьогоды характеризуе лише ТТ ктькюы аспекти, що не е для сучасних реалiй актуальним. Показники нацюнальноТ ста-тистичноТ звiтностi не вщображають повною мiрою результати державноТ освiтньоТ полiтики й наслiдки реформ [4, с. 31].
Для прийняття рацюнальних управлЫських рiшень необхiдно, як вщомо, мати набiр надiйних iндикаторiв функцiо-нування й розвитку галуз^ якi б надавали вичерпну i змiстовну iнформацiю про результати та тенденцп i застосовува-лися в мiжнародних порiвняннях, але з урахуванням умов, в яких розвиваеться краТна. Як стверджуе С. Саенко [9, с. 69], статистичы данi не повною мiрою вiдображають результати функцюнування осв^ньоТ галузi, щоб мати вичерпне уявлення про ТТ стан та запропонувати шляхи подальшого розвитку. Оргаызащя ж статистичного спостереження, об-
Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/2
19
poбки i poзпoвcюджeння дaниx, нa думку Л. Гoxбepгa [2, c. 41], тaкoж нe вiдпoвiдaють cyчacним вимoгaм.
Пoчaткoвим eтaпoм фopмyвaння cиcтeми yпpaвлiння eкoнoмiчними пpoцecaми в кpaÏнi, як cвiдчить cвiтoвий дoc-вiд дepжaвнoгo peгyлювaння eкoнoмiки, е мaкpoeкoнoмiчнe пpoгнoзyвaння. Öe пoв'язaнo з тим, щo в yмoвax pинкo-вoÏ eкoнoмiки тpaeктopiя poзвиткy дoвoлi чacтo змiнюeтьcя, в peзyльтaтi юнуе вeликa кiлькicть мoжливиx вapiaнтiв ви-xoдy iз нeбaжaниx cитyaцiй. З щею мeтoю poзpoбляютьcя aльтepнaтивнi пpoгнoзи, якi oбфyнтoвyють ймoвipний cтaн oб'eктa y мaйбyтньoмy.
Biдcyтнicть цiлoÏ низки cтaтиcтичниx дaниx poбить нeмoжливим пoбyдoвy в УкpaÏнi cиcтeми пoкaзникiв, яга б дa-вaлa змoгy oдepжaти iнфopмaцiю пpo cтaн cиcтeми нaцioнaльнoÏ ocвiти. Пpи cпpoбi пopiвняння iз cиcтeмoю ocвiтнix iндикaтopiв, викopиcтoвyвaниx Opгaнiзaцieю з eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa тa poзвиткy, cтae oчeвидним нeдocкoнa-лicть нинiшньoÏ мoдeлi cтaтиcтичниx дaниx, ключoвi acпeкти yкpaÏнcькoÏ ocвiтньoÏ cфepи нe вiдcлiдкoвyютьcя нaлeж-ним чинoм для xapaктepиcтики oб'eктивнoÏ cитyaцiÏ.
Kpiм вiдcyтнocтi pядy нeoбxiдниx для пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь cтaтиcтичниx дaниx, oднieю з ocoбливocтeй дepжaвнoгo peгyлювaння ocвiти в УкpaÏнi е вiдcyтнicть пpoгнoзiв poзвиткy ocвiтньoÏ cфepи. Biтчизнянa пpaктикa мaк-poeкoнoмiчнoгo пpoгнoзyвaння нe мae нeoбxiднoгo дocвiдy з пepeдбaчeння poзвиткy ocвiтньoÏ cфepи, щo пepeшкo-джae cтвopeнню дocтoвipниx пpoгнoзниx мoдeлeй. Звaжaючи нa цe cтaють нeмoжливими oбфyнтoвaнi yпpaвлiнcькi piшeння, щoдo пiдвищeння eфeктивнocтi peзyльтaтiв фyнкцioнyвaння cфepи ocвiтнix пocлyг.
Peтpocпeктивний aнaлiз пoкaзaв, щo в piзнi пepioди вce ж poзpoблялиcя мoдeлi, дe пepeвaжнo дocлiджyвaвcя внe-coк ocвiти y збiльшeнння BBП, BBП нa душу нaceлeння, зapoбiтнoÏ плaти, a caмe:
- бaгaтoфaктopнi eкoнoмeтpичнi мoдeлi M. Cкpипничeнкo, в якиx дeтaльнo вивчaвcя вплив iндeкcy випycкy пocлyг ocвiти пopяд iз пapaмeтpaми дepжaвнoгo yпpaвлiння як oднieÏ з нeзaлeжниx змiнниx, щo впливae нa cepeдню oчiкyвa-ну тpивaлicть життя, piвeнь здopoв'я [б, c. 2B7-2BB];
- кoмбiнoвaнi мoдeлi A. Ocипянa з викopиcтaнням вeктopнoÏ aвтopeгpeciÏ (VAR), у якиx peгpecopaми були piвeнь ocвiчeнocтi нaceлeння iз лaгoм вiд 5 дo 10 poкiв, cтвopeнi для кpaÏн близькoгo тa, oкpeмo, дaлeкoгo зapyбiжжя [B, c. 516-521];
- eкoнoмeтpичнi мoдeлi, poзpoблeнi B. Aнтoнюк, дe ocвiтнiй тa квaлiфiкaцiйний пoтeнцiaли були нeзaлeжними змiнними, тa дocлiджyвaлиcя виpoбничi фyнкцiÏ [1, c. 19B-201].
Пpoтe, дo cьoгoднi нe poзpoбляютьcя мaкpoeкoнoмiчнi мoдeлi, в якиx зaлeжними змiнними були caмe peзyльтaти фyнкцioнyвaння cиcтeми ocвiти, a caмe пoкaзники piвня ocвiти нaймaниx пpaцiвникiв i нa якi, нa нaшy думку, пoвиннo cпиpaтиcя yпpaвлiння eфeктивнicтю ocвiти.
Poзpoбкa aдeквaтнoÏ мoдeлi oб'eктa, з пpoгнoзними влacтивocтями е мeтoю нayкoвoгo eкoнoмiкo-cтaтиcтичнoгo мoдeлювaння. Poзpoблeнa мoдeль пoвиннa oпиcyвaти двa види iнфopмaцiÏ: пpo icнyючий тa мaйбyтнiй cтaн oб'eктy. Haявнicть у мoдeлi пepшoгo виду iнфopмaцiÏ визнaчaeтьcя нa пiдcтaвi cтaтиcтичниx кpитepiÏв пepeвipки aдeквaтнocтi, дpyгoгo виду - здaтнicтю пepeнocити зaкoнoмipнocтi тa тeндeнцiÏ poзвиткy oб'eктa нa мaйбyтнe.
Пoбyдoвa типoвoÏ peгpeciйнoÏ мoдeлi пpoвoдитьcя у чoтиpи eтaпи. Hacaмпepeд, poзpoбляeтьcя cтpyктypнo-лoгiч-нa cxeмa взaeмoзв'язкiв cиcтeми мaкpoeкoнoмiчниx пoкaзникiв, вiдбиpaютьcя нaйбiльш знaчyщi, cклaдaeтьcя фopмa-лiзoвaнa мoдeль i oцiнюютьcя ÏÏ пapaмeтpи. Дaлi здiйcнюeтьcя пepeвipкa мoдeлi нa вiдтвopeння фaктичниx дaниx, якicть пpoгнoзнoÏ пpидaтнocтi, нa здaтнicть aдeквaтнoÏ peaкцiÏ нa rno^ в eкoнoмiцi. Пoтiм пpoвoдитьcя кopигyвaння мoдeлi дoти, дoки нe будуть oтpимaнi пoзитивнi peзyльтaти дiaгнocтyвaння. I ocтaннe - пoбyдoвa тa aнaлiз мoжливиx cцeнapiÏв мoдeлi [5, c. 176].
Bapra вiдзнaчити, щo oдним iз вaжливиx eтaпiв пoбyдoви бyдь-якoÏ peгpeciйнoÏ мoдeлi е пepeвipкa нaявнocтi мульти-кoлiнeapнocтi мiж вiдiбpaними peгpecopaми. Згiднo iз oдним iз пiдxoдiв, щo poзглядaeтьcя Б. Гpaбoвeцьким [3, c. BB], cвiдчeнням пpo вдоутнють мyльтикoлiнeapнocтi е cитyaцiя, кoли кoeфiцieнт пapнoÏ кopeляцiÏ мiж двoмa peгpecopaми нe пepeвищye aбcoлютнoÏ вeличини 0,B aбo ж мeнший зa кoeфiцieнт пapнoÏ кopeляцiÏ мiж peгpecopoм i peгpecaнтoм.
Зa iншим пiдxoдoм, щo poзглядaeтьcя C. Haкoнeчним [7, c. 207], cвiдчeнням вiдcyтнocтi мyльтикoлiнeapнocтi е фaкт вiдcyтнocтi cepeд пapниx кoeфiцieнтiв кopeляцiÏ пoяcнювaльниx змiнниx тaкиx Ïx знaчeнь, щo пepeвищyють, aбo дopiвнюють знaчeнню пoкaзникa мнoжиннoÏ кopeляцiÏ.
Зa тpeтьoгo пiдxoдy, oпиcaнoгo, зoкpeмa C. Haкoнeчним [7, c. 209-211], нaявнicть мyльтикoлiнeapнocтi пepeвi-pяeтьcя зa мeтoдoм Фappapa-Глoбepa.
Poзpaxoвaний нaми нa ocнoвi peгpeciйниx piвнянь пpoгнoз cвiдчить пpo пocтyпoвe зpocтaння кiлькocтi poкiв пpo-фeciйнoÏ ocвiти нaймaниx пpaцiвникiв y 2009-2010 pp. Як i в пoпepeднi po^, cyттeвoгo зpocтaння нe cпocтepiгaeтьcя внacлiдoк низькoгo piвня життя ^явнють eкoнoмiчнoÏ кpизи) нa фoнi нeзнaчнoÏ пoзитивнoÏ eкoнoмiчнoÏ динaмiки, a тaкoж cфopмoвaнe y зв'язку з цим нeгaтивнe cтaвлeння нaceлeння дo oбiцянoк ypядy пpo пoлiпшeння життя в кpaÏнi. Haмaгaння вpятyвaти пiдпpиeмcтвa вiд кpaxy пpизвeдyть дo того, щo пpaцювaтимyть вoни нe нa пoвнy пoтyжнicть, xo-чa iз дoдaтними peзyльтaтaми. Öe cпpичинить нeзнaчний пoпит poбoтoдaвцiв нa poбoчy ^лу, тoдi як пoкaзники чи-ceльнocтi випycкникiв вищиx нaвчaльниx зaклaдiв зaлишaтьcя нa piвнi пoпepeднix poкiв.
Дeщo iншими е peзyльтaти пpoгнoзyвaння для 2011 po^, кoли вiдмiчaeтьcя швид^ зpocтaння piвня пpoфeciйнoÏ ocвiти. Пiдвищeння cyкyпнoгo пoпитy нeoдмiннo пpизвeдe дo зpocтaння пpoпoзицiÏ, щo вимaгaтимe вщ poбoтoдaвцiв зaлyчeння дoдaткoвoÏ кiлькocтi фaктopiв виpoбництвa. У paзi пocилeння iннoвaцiйнoÏ cпpямoвaнocтi нaцioнaльнoÏ era-нoмiки, пpaця вiд poбiтникiв вимaгaтимeтьcя вищий piвeнь знaнь, yмiнь, нoвиx нaвичoк.
Hизькi тeмпи зpocтaння зapoбiтнoÏ плaти тa пoв'язaнe з цим iмoвipнe cкopoчeння чacy, витpaчeнoгo нa пiдвищeн-ня ocвiтньoгo piвня нaймaними пpaцiвникaми, пpизвeдe дo нeзнaчнoÏ пoзитивнoÏ динaмiки кiлькocтi poкiв пpoфeciйнoÏ ocвiти, пepeквaлiфiкaцiÏ тa пiдвищeння квaлiфiкaцiÏ у 2009-2010 pp. Пpoгнoз oбфyнтoвye виcoкy ймoвipнicть того, щo нaвiть зa нeзнaчнoгo зpocтaння вapтocтi нaвчaння тa збiльшeння пpoпoзицiÏ ocвiтнix пocлyг, пpaцiвники, нe нaдтo пo-зитивнo cпpиймaючи мaйбyтнe УкpaÏни, нe бaжaтимyть iнвecтyвaти кoшти в ocвiтy. Cитyaцiю нe випpaвить нaвiть зa-
20 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 17/2
гострення KOHKypeHuiï за право обммати ту чи ¡ншу посаду серед пращвниюв через, зумовлене вивтьненням персоналу, зростання навантаження на pобоч¡ м¡сця. Бажаючи мати вищ¡ доходи, пpац¡вники будуть шукати додатков¡ дже-рела заpоб¡тк¡в. Це змусить ïx сyм¡щати пpофeс¡ï, виконувати л види pоб¡т що не вимагають значних профеайних yм¡нь ¡ навиюв. Пожвавлення динам¡ки у 2011 р. зумовлено, на нашу думку, насамперед, зростанням р^ня реально)' заpоб¡тноï плати та позитивними змшами в економщ кра'ни. Перспективи майбутнього кар'ерного зростання та спо-д¡вання на збтьшення у зв'язку з цим р^ня доxод¡в змусить пpац¡вник¡в п¡двищyвати р^ень осв¡ти шляхом пщвищен-ня квалфкацп або пepeквал¡ф¡кац¡ï.
Прогноз дае пщстави для припущень про ¡снування трьох сценарпв розвитку осв¡тньоï сфери, що, на наше пере-конання залежать в¡д особливостей осв¡тньоï пол¡тики. Аналю можливих способ¡в peал¡зац¡ï осв¡тньоï поляки й мо-жливих в¡дпов¡дниx сценарпв розвитку осв^ньо[ сфери Укpаïни та ïï частки в eконом¡чномy зростанн в майбутньому е предметом дослдаення наступного п¡дpозд¡лy.
Висновки: при здмснены пpоцeс¡в прогнозування розвитку сфери осв^ых послуг нeобx¡дно мати точну ¡нформацю, яка в¡добpажаe поточний стан системи осв™, тeндeнц¡ï та прогнози ïï майбутнього розвитку. Саме зб¡p та обробка ¡н-фоpмац¡ï, основних показниюв для потреб системи осв¡ти характеризуемся нeдосконал¡стю мeтодолог¡ï ¡ в¡дсyтн¡стю ч^-ких кpитep¡ïв, за якими можна було б прогнозувати, планувати ¡ проводити мон¡тоpинг д¡яльност¡ осв¡тньоï сфери.
Л1тература
1.Антонюк В. П. Формування та використання людського капЬалу в Украм: соц1ально-економ1чна ошнка та забез-печення розвитку: моногр. / В. П. Антонюк - Донецьк, 2007. - 348 с.
2. Гохберг Л. М. Российская статистика образования: актуальные проблемы и направления модернизации / Л.М. Гохберг, Н. В. Ковалева, А. В. Соколов // Вопросы статистики. - 2002. - № 2. - С. 41-48.
3.Грабовецький Б. G. Економ1чне прогнозування та планування: навч. поаб. / Б. G. Грабовецький. - К.: Центр нав-чально¿ л'ператури, 2003. - 188 с.
4.Луюна Т. О. Удосконалення нацюнально¿ системи показниюв якост загально¿ середньо¿ осв1ти як основа рефор-мування державного управлння освпою / Т. О. Луюна // Статистика Украши. - 2003. - №3 (22). -С. 30-32.
б.Лук'яненко I. Г. Системне моделювання показниюв бюджетной системи Украши. Принципи та ¡нструменти / I. Г. Лук'яненко. - К.: Вид. д1м "Киево-Могилянська академия", 2004. - 542 с.
6.Моделi ендогенного зростання економ1ки Украши / [ред. М. I. Скрипниченко]. -К., 2007. - 576 с.
7.Наконечний С. I. Економетрiя: пдруч. /С. I. Наконечний, Т. О. Терещенко, Т. П. Романюк - К.: КНЕУ, 2004. - 520 с.
8.Осипян А. Л. Экономический рост: образование как фактор производства / А. Л. Осипян. - Краматорск: "Тираж
51", 2007. - 720 с.
9. Саенко С. Економiчнi аспекти сучасно¿ системи вищо¿ освiти: стан i проблеми розвитку / Серпй Саенко // ОсвЬа i управлння. - 2007. - Т.10. - № 2. - С. 62-72.
УДК 387.172
Перчук О.В.,
старший викладач кафедри обл^, аудиту та контролЫгу, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницыкий ДПУ ¡меы Григс^я Сковороди"
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ У ВНЗ ЯК 1НСТРУМЕНТ БЕЗПЕРЕРВНОГО
ПОЛ1ПШЕННЯ ЯКОСТ1 ОСВ1ТИ
В статт до^джено значення та необюд^сть впровадження систем управлiння яюстю у вищих навчальних закладах. Розглянуто досвд та визначено рiвень державно¿ пiдтримки розвитку нацонального менеджменту якост освiти.
Ключовi слова: освЬа, освтя послуга, сертифiкацiя, споживачi, управлiння яюстю, система управлiння яюстю.
В статье исследованы значение и необходимость внедрения систем управления качеством в высших учебных заведениях. Рассмотрен опыт и определен уровень государственной поддержки развития национального менеджмента качества образования.
Ключевые слова: образование, образовательная услуга, сертификация, потребители, управление качеством, система управления качеством.
The article investigated the importance and necessity of implementing quality management systems in higher education. Considers the experience and determined the level of state support for national quality management education.
Keywords: education, educational services, certification, consumers, quality management, quality management system.
Актуальнють проблеми. В останый час Украша ставить на мел Ытеграцю до св^ово[ та eвpопeйськоï економн-ноï системи. Для цього вона повинна мати адекватну систему вищоï осв™, здатну вщповщати сучасним вимогам гло-бал1заци, жорст^ конкуренци, шформатизаци тощо. У зв'язку з чим пщвищення якосл вищо[ осв™ та ïï вплив на ро-звиток економки е стратепчним нацюнальним прюритетом Укради.
Головним фактором, який стимулюе роботу у сфep¡ якосл вищо[ осв™, е перегляд самого поняття "якють" сто-совно вищоï осв™ та навчального закладу.
Якють вищо[ осв™ традицмно пов'язують з1 змютом та формою навчального процесу. Але переглянути установлен погляди на це питання змушуе швидкють змш, що вщбуваються у свт, та демографнна ситуацт в краУ, яка прямо торкаеться вах без виключення вищих навчальних заклад^. Кр^ того, е й бтьш довготривала загроза - стр^-кого розвитку набувае процес глобал1заци ринюв та пов'язаний з ним процес загострення конкуренци.
© Перчук О.В., 2011
Eкономiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 17/2 21
