CC BY
45
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.24-007.272-036.1:616-005.3-008.815
В.Г. Яковлєва ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ
КОАГУЛЯЦІЙНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
кафедра факультетської терапії та ендокринології
(зав. - член-кор. НАМН України, д. мед. н., проф. Т.О. Перцева)
вул. Дзержинського, 9, Дніпропетровськ, 49000, Україна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of faculty therapy and endocrinology Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: toryriz@yandex.ru
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, гемостаз, коагуляція Key words: chronic obstructive pulmonary disease, hemostasis, coagulation
Реферат. Особенности нарушений коагуляционного звена гемостаза у больных хроническим обструктивным заболеванием легких. Яковлева В.Г. Нарушение коагуляционных свойств крови наблюдается при многих заболеваниях дыхательной системы, в том числе и при хроническом обструктивном заболевании легких (ХОЗЛ). Известно, что в стабильную фазу ХОЗЛ наблюдается выброс провоспалительных цитокинов, что в свою очередь приводит к нарушениям уровней показателей гемостаза в сторону гиперкоагуляции. Целью нашего исследования было определить возможность формирования коагуляционных нарушений у больных ХОБЛ в стабильную фазу патологического процесса на разных этапах течения заболевания и выявить зависимость уровней коагуляционных показателей от степени нарушения вентиляционной функции легких. Материалы и методы. Нами было обследовано 30 больных ХОЗЛ в стабильную фазу заболевания, которые составили основную группу наблюдения (ОФВ1=49,5±15,5% должного, мужчин было 27 (90,0%), женщин - 3 (30,0%), средний возраст составил 61,8±7,9 года, уровень индекса пачка/лет - 34,2±15,3). Контрольную группу составили 10 практически здоровых лиц, сопоставимых по возрасту и полу с больными основной группы. Больные основной группы были разделены на 2 подгруппы. В подгруппу 1 вошло 16 больных ХОЗЛ с нетяжелым течением, то есть с уровнем ОФВ1>50% должной величины (61,8±7,4% должного), а в подгруппу 2 - 14 больных ХОЗЛ с тяжелым течением заболевания, то есть с уровнем ОФВ1<50% должной величины (35,3±8,2% должного). Больные получали базисную терапию согласно стадии заболевания. Всем больным были определены основные показатели коагуляции: уровни протромбинового индекса (ПИ), протромбинового отношения (ПВ), показателя международного нормализованного отношения (МНО), активированного частичного тром-бопластинового времени (АЧТВ), тромбинового времени (ТВ) и антитромбинаІІІ (АТШ). Результаты. Уровни ПИ, ПО и МНО в подгруппе 1 достоверно отличались от уровней показателей и в подгруппе 2, и в контрольной группе (p <0,05) и указывали на гиперкоагуляцию, тогда как в подгруппе 2 все показатели были абсолютно идентичными показателям контрольной группы. Была определена корреляционная связь между уровнем МНО и уровнем показателя ОФВ1 (r =-0,73; р<0,01) в основной группе больных. Уровни АЧТВ, ТВ и АТ ІІІ как в основной группе, так и в подгруппах 1 и 2, были идентичными показателям контрольной группы. Достоверной разницы этих параметров между подгруппами также не было обнаружено. Выводы. У больных ХОЗЛ уже на раннем этапе формирования заболевания возникают нарушения коагуляционного звена гемостаза преимущественно по внешнему пути свертывания крови в сторону гиперкоагуляции.
Abstract. Peculiarities of coagulation hemostasis disorders in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Yakovlieva V.H. The violation of blood coagulation properties is observed in many diseases of the respiratory system, including chronic obstructive pulmonary disease (COPD). It is known that in a stable COPD phase release of proinflammatory cytokines in blood is observed, it leads to disturbance of hemostasis parameters toward hypercoagulation. The aim of our study was to determine possibility of coagulation disorders formation in patients with COPD in a stable phase of pathological process at different stages of disease course and identify relationship between coagulation parameters levels and degree of violation of ventilation lung function. Materials and methods. We examined 30 patients with COPD in a stable disease phase, included in the main group (FEV1 =49,5±15,5% of the due, there were 27 men (90.0%), 3 (30.0%) women, mean age was 61,8±7,9 years, level of pack /years index -34,2±15,3). The control group consisted of 10 healthy subjects matched with the patients of the main group by age and sex. All patients were divided into 2 subgroups. Subgroup 1 included 16 patients with moderate COPD, that is the level of FEV1>50% (61,8±7,4% of predicted), and subgroup 2 - 14 COPD patients with severe COPD, that is the level of FEV1 <50% (35,3±8,2% of predicted). Patients received standard treatment according to the disease stage. Main
56
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
indicators of coagulation levels: prothrombin index (PI), prothrombin ratio (PR), international normalized ratio (INR), activated partial thromboplastin time (APTT), thrombin time (TT) and antithrombin III (AT III) were identified in all patients. Results. The levels of PI, PR and INR in the subgroup 1 differed significantly from those of in the subgroup 2, control group (p<0,05) and pointed at hypercoagulation, whereas in the subgroup 2 all indicators were absolutely identical with control group. Correlation link between the level of INR levels and FEV} (r=-0,73; p<0.01) in patients of the main group was determined. Levels of APTT, TT and AT III in the main group and in subgroups 1 and 2 were identical to those of the control group. There were no significant differences of these parameters between subgroups 1 and 2. Conclusions. In patients with COPD already at early stage of the disease abnormalities of coagulation hemostasis link mainly on external coagulation pathway toward hypercoagulation develop.
Відомо, що легені виконують важливу роль у регуляції процесів згортання крові. Саме в легенях синтезуються фактори, регулюючі процеси коагуляції та антикоагуляції (гепарин, плазмі-ноген з його активаторами тощо) [1]. Багато факторів системи гемостазу є реактантами гострої фази запалення, у зв’язку з чим запальні реакції, які розвиваються в легенях, можуть призводити до порушень коагуляційних властивостей крові. Такі процеси відбуваються при багатьох захворюваннях дихальної системи, в тому числі і при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) [1, 6].
Відомо, що у стабільну фазу ХОЗЛ, як і під час загострення патологічного процесу, спостерігається викид прозапальних цитокінів (TNFa, IL-1a, IL-6) у кров [1, 5], що в свою чергу призводить до порушення рівнів показників гемостазу, переважно в бік гіперкоагуляції [1, 3, 9, 10, 12]. Було показано, що у хворих на ХОЗЛ різних вікових груп рівні показників плазмового гемостазу (фібрину, фібриногену) та активність еуглобулінових фракцій крові достовірно були вищими порівняно з показниками у практично здорових осіб. Привертає увагу те, що вказані порушення визначались на фоні нормальних показників антикоагуляційної ланки гемостазу [1, 9].
Досить мало робіт присвячено вивченню зв’язку порушення коагуляційної ланки гемостазу з тяжкістю перебігу захворювання [10, 11]. Існує думка, що порушення деяких коагуля-ційних параметрів гемостазу залежать від ступеня порушення вентиляційної функції легень. Так, A. Lekka [10] визначив у хворих на ХОЗЛ достовірний зворотній кореляційний зв'язок між рівнем фібриногену та показникам об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), з одного боку, та рівнем показника тиску вуглекислого газу крові (pCO2) та рівнем ОФВь з іншого. Проте і дотепер остаточно не визначено, на яких рівнях коагуляційного каскаду виникають порушення гемостазу. Для вчасної корекції порушень коагуляції клініцисту необхідно мати простий та доступний спосіб діагностики порушень гемостазу та знати, які саме показники коагулограми є маркерами порушень у системі згортання крові.
Отже, метою нашого дослідження було визначити можливість формування коагуляційних порушень у хворих на ХОЗЛ у стабільну фазу патологічного процесу на різних етапах перебігу захворювання та виявити залежність рівнів коагуляційних показників від ступеня порушення вентиляційної функції легень.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Нами було обстежено 30 хворих на ХОЗЛ у стабільну фазу захворювання, які склали основну групу спостереження (ОФВі=49,5±15,5% належного, чоловіків було 27 (90,0%), жінок - 3 (30,0%), середній вік становив 61,8±7,9 року, рівень індексу пачка/рік - 34,2±15,3). Формулювання діагнозу ХОЗЛ проводили згідно з Наказом МОЗ України № 555 від 27.06.2013 року [7]. З дослідження були виключені хворі з тяжкою серцево-судинною патологією в анамнезі та на момент обстеження, тяжкою серцевою недостатністю, тромбоемболіями в анамнезі на тлі венозної недостатності нижніх кінцівок, онкологічними захворюваннями в анамнезі та на момент обстеження, ожирінням. Усі хворі дали письмову згоду на проведення дослідження.
Контрольну групу склали 10 практично здорових осіб, зіставлених за віком та статтю з хворими основної групи.
Залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання обстежені хворі основної групи були розподілені на 2 підгрупи. До підгрупи 1 увійшло 16 хворих на ХОЗЛ з нетяжким перебігом, тобто з рівнем ОФВ1>50% належної величини. Рівень ОФВ1 у групі 1 становив 61,8±7,4% належного, чоловіків було 14 (87,5%), жінок - 2 (12,5%), середній вік становив 59,3±6,1 року, рівень індексу пачка/рік - 36,8±18,6.
До підгрупи 2 увійшло 14 хворих на ХОЗЛ з тяжким перебігом, тобто з рівнем ОФВ1<50% належної величини (ОФВ1=35,3±8,2% належного, чоловіків було 13 (92,9%), жінок - 1 (7,1%), середній вік становив 64,6±8,9 року, рівень індексу пачка/рік - 31,2±10,4).
Усі хворі отримували базисну терапію згідно зі стадією захворювання [7].
Вентиляційна функція легень оцінювалась за показниками об’ єму форсованого видиху за
15/ Том XX/ 3
57
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
першу секунду (ОФВО у відсотках належної величини та співвідношення ОФВі/форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) шляхом проведення комп’ютерної спірометрії вранці натще на апараті «Master Screen Body/Diff» («Jager», Німеччина). Зворотність бронхообструкції оцінювалась за зміною абсолютного значення ОФВі (мл) після інгалювання 400 мкг короткодіючого р2-агоніста (сальбутамол).
Для виключення можливості впливу порушення кількості тромбоцитів на коагуляційні властивості крові у всіх пацієнтів була визначена концентрація тромбоцитів периферійної крові.
Усім хворим було проведено визначення основних показників коагуляції. Для сумарної оцінки зовнішнього шляху коагуляційного гемостазу обстеженим були визначені протромбінів індекс (ПІ), підвищення рівня якого вказує на порушення коагуляційних властивостей крові в бік гіперкоагуляції, протромбінове відношення (ПВ) та міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), рівень якого є одним з основних параметрів, що характеризує коагуляційну систему і є стандартом визначення ефективності згор-тальної системи крові [2]. Зниження рівнів останніх двох показників коагуляційного каскаду вказує на схильність до гіперкоагуляції крові.
Визначення рівня активованого часткового тромбопластичного часу (АЧТЧ), який є багатостороннім тестом для оцінки дефіциту всіх факторів згортання крові, було проведено для оцінки внутрішньої та спільної ланок коагу-ляційного каскаду [2, 4].
Для оцінки прокоагулянтної ланки коагуля-ційного гемостазу був визначений рівень тром-бінового часу (ТЧ), зниження якого вказує на
порушення переходу фібриногену в фібрин і вказує на схильність крові до гіперкоагуляії. Рівень ТЧ дає загальну характеристику спільного етапу згортання крові та не залежить від зовнішньої і внутрішньої ланок коагуляції, але залежить від стану антикоагулянтної системи [2, 4].
Оцінка антикоагуляційної системи проводилась шляхом визначення рівня антитромбіну ІІІ (АТ ІІІ), який є найбільш важливим кофактором антизгортальних механізмів крові [2].
Статистична обробка отриманих результатів проводилась з використанням методів біометричного аналізу, що реалізовані у пакетах програм EXCEL-2003 та STATISTICA 6.0 [6, 8]. Різницю між порівнювальними величинами вважали достовірною при р<0,05, а тенденцію змін вказували в діапазоні 0,05<р<0,10.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Рівень тромбоцитів у периферійній крові хворих на ХОЗЛ як в основній групі (255,4±59,4 х 109/л), так і в підгрупах 1 та 2 (268,4±63,6 та 240,2±52,5 х 109/л відповідно) достовірно не відрізнявся від рівня показника в контрольній групі (238,70±49,0 х 109/л). Крім того, в підгрупах ці показники були ідентичні.
Рівні показників коагулограми, які характеризують зовнішній шлях згортання крові, в основній групі достовірно не відрізнялись від рівнів показників у контрольній групі (табл.). Проте рівні ПІ, ПВ та МНВ у підгрупі 1 достовірно відрізнялись від рівнів показників і в підгрупі 2, і в контрольній групі (p>0,05) в бік гіперкоагуляції, тоді як у підгрупі 2 усі показники були абсолютно ідентичними показникам контрольної групи.
Рівні ПІ ПВ та МВН у хворих на ХОЗЛ (M±m)
Групи та підгрупи обстежених Показник
ПІ (%) ПВ МНВ
Основна група (n=30) 106,0±10,7 0,95±0,10 0,94±0,11
- підгрупа 1 (n=16) 114,1±6,2#* 0,87±0,04#* 0,86±0,06#*
- підгрупа 2 (n=14) 96,9±6,5# 1,03±0,07# 1,04±0,09#
Контрольна група (n=10) 96,8 ± 2,4 1,03 ± 0,02 1,04 ± 0,03
Примітки : * - достовірна різниця показника (p<0,05) між підгрупою хворих та контрольною групою; # - тенденція змін показника (0,05<p<0,10) між підгрупами хворих.
Слід зазначити, що хоч і не було виявлено зв’язку між рівнями показників коагулограми та рівнем ОФВ1 у підгрупах 1 та 2, у хворих на ХОЗЛ основної групи був визначений кореляційний зв’язок між рівнем МНВ та рівнем
показника ОФВ1 (r = - 0,73, р<0,01) (рис.), що свідчить про більшу схильність до гіперкоагу-ляції у хворих з нетяжкою бронхообструкцією.
Виявлені нами зміни вказують на те, що порушення коагуляційної ланки гемостазу
58
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
розвиваються вже на ранніх етапах формування вказувати на вплив деяких медикаментів (мож-захворювання. Певне покращення гемокоагу- ливо, глюкокортикостероїдів, які приймає ця ка-ляційних показників, яке спостерігалось у хво- тегорія хворих) на вищезазначені процеси [5, 11].
рих з більш виразною бронхообструкцією, може
80
70
60
50
О4
ш"
Є
0 40
30
20
10
0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3
МНВ
ОФВ-, (%) = 132,2429-87,7283*x
Дані кореляційного аналізу щодо рівня МНВ залежно від рівня ОФВі у хворих на ХОЗЛ у стабільну фазу патологічного процесу
Щодо внутрішнього шляху коагуляційного гемостазу, рівень АЧТЧ як в основній групі (23,2±4,2 с), так і в підгрупах 1 та 2 (22,0±3,8 та 24,6±4,4 с відповідно) був ідентичним показнику контрольної групи (25,6±2,4 с). Достовірної різниці цього параметра між підгрупами також не було виявлено.
Щодо рівня ТЧ, то він як і в основній групі (16,3±1,2 с), так і в підгрупах 1 та 2 (15,8±1,0 та 16,9±1,1 с відповідно) також був ідентичний показнику контрольної групи (16,2±1,1 с). Між підгрупами рівень показника також не відрізнявся. Нормальний рівень ТЧ на фоні зниженого рівня МНВ у підгрупі 1 можна пояснити тим, що порушення коагуляції крові у хворих на ХОЗЛ відбувається за рахунок факторів системи гемостазу, які є реактантами процесів запалення.
При оцінці антикоагулянтної системи коагу-ляційного каскаду, яка характеризується рівнем АТ ІІІ, виявилось, що достовірних змін показника в основній групі (97,4±13,7%) та в підгрупах 1 та 2 (95,9±13,7 та 99,1±13,9% відповідно) порівняно з рівнем показника контрольної
групи (103,3±4,1%) виявлено не було (р>0,05). Між підгрупами показники також були ідентичними (p>0,05). Це вказує на відсутність реакції антикоагуляційної системи на порушення в системі гемостазу як на ранніх, так і на пізніх етапах патологічного процесу, що підтверджується літературними джерелами [1, 9].
Отже, у хворих з більш легким перебігом захворювання вже на етапі формування патологічного процесу відбувається дестабілізація коа-гуляційної системи за рахунок підвищення рівнів показників зовнішнього шляху згортання крові в бік гіперкоагуляції на фоні відсутності змін в антикоагулянтній системі крові.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на ХОЗЛ уже на ранньому етапі формування захворювання виникають порушення коагуляційної ланки гемостазу в бік гіперко-агуляції, що зумовлює необхідність моніторингу показників гемостазу з метою їх корекції для зниження ризику виникнення фатальних наслідків коагуляційних порушень (тромбоз, тромбо-емболія тощо).
15/ Том XX/ 3
59
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
2. Порушення коагуляційної ланки гемостазу більну фазу захворювання відбувається пере-у хворих на ХОЗЛ з нетяжким перебігом у ста- важно по зовнішньому шляху згортання крові.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Гемокоагуляционные сдвиги при хронической обструктивной болезни легких / Э.В. Якушева, О. С. Полунина, Л.П. Воронина, Т.В. Прокофьева // Успехи соврем. естествознания. - 2008. - № 5. - С. 160.
2. Дзяк Г.В. Практичні навички з питань гемо-стазіології: нав.-метод. посіб. / Г.В. Дзяк. - Дніпропетровськ, 2011. - 380 с.
3. Добрянський Д.В. Гемореологічні та імунні порушення та їх медикаментозна корекція фенспі-ридом у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / Д.В. Добрянський // Астма та алергія. -2011. - №1. - С. 28-31.
4. Долгов В.В. Лабораторная диагностика нарушений гемостаза / В.В. Долгов, П.В. Свирин. - М.: Триада, 2005. - 227 с.
5. Коваленко С.В. Активність фібринолітичної та протеолітичної систем крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та бронхіальну астму / С.В. Коваленко, А.Е. Дорофєєв // Укр. пульмо-нол. журнал. - 2012. - № 3. - С. 35-37.
6. Лапач С.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Exel / С.Н. Лапач, А.В. Губенко, П.Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. - 320 с.
7. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної
допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень: наказ МОЗ України від 27.06.2013 № 555. - К., 2013. - 83 с.
8. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладних программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. - М.: МедиаСфера, 2002. - 312 с.
9. Особенности нарушений системы гемостаза
у больных пожилого возраста, страдающих
хроническими воспалительными заболеваниями легких / Я.А. Дзюблик, Н.А. Морозова, Т.В. Яхница [та ін.] // Укр. пульмонол. журнал. - 2002. - № 4. -С. 58-61.
10. Correlation of coagulation markers, platelet parameters and respiratory indexes in patients with chronic obstructive pulmonary disease / A. Lekka, M. Dalamaga, M. Triantafilli [et al.] // Haematologica. - 2008. -Vol. 93. - P. 409.
11. Elevated plasma procoagulant and fibrinolytic markers in patients with chronic obstructive pulmonary disease. / J. Ashitani, H. Mukae, Y. Arimura [et al.] // Intern. Med. - 2002. - Vol. 41. - P. 181-185.
12. The Association Between Blood Coagulation Activity and Lung Function: A Population-Based Study / A. W. Fogarty, S. A. Lewis, T. M. McKeever [et al.] // PLoS ONE. - 2010. - Vol. 5, N 11. - Р. 15014 (5).
REFERENCES
1. Yakusheva EV et al. [Hemocoagulation changes in chronic obstructive pulmonary disease]. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya. 2008;5:160. Russian.
2. Dzyak GV. [Practical skills on hemostasiology. A training manual]. 2011:380. Ukraine.
3. Dobryans'kiy DV. [Hemorheology and immune disorders and their pharmacological correction with fen-spirid in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Astma ta alergya. 2011;1:28-31. Ukraine.
4. Dolgov VV, Svirin PV. [Laboratory diagnosis of disorders of hemostasis]. M: Triada; 2005:227. Russian.
5. Kovalenko SV, Dorofeev AE. [Fibrinolytic and proteolytic activity of the blood in patients with chronic obstructive pulmonary disease and asthma]. Ukrains'kiy pul'monologіchniy zhurnal. 2012;3:35-37. Ukraine.
6. Lapach SN, Gubenko AV, Babich PN. [Statistical methods in biomedical research using Exel]. K: Morion. 2000;320. Russian.
7. Order of Ministry of Health of Ukraine N 555. 2013;83. Ukraine.
8. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. The use of the application package STATISTICA]. M: MediaSfera. 2002;312. Russian.
9. Dzyublik YaA et al. [Features of hemostatic di-
sorders in elderly patients with chronic inflammatory lung disease]. Ukrains'kiy pul'monologіchniy zhurnal.
2002;4:58-61. Russian.
10. Lekka A. Dalamaga M, Triantafilli M et al. Correlation of coagulation markers, platelet parameters and respiratory indexes in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Haematologica. 2008;93:409.
11. Ashitani J, Mukae YA. Elevated plasma procoagulant and fibrinolytic markers in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Intern Med. 2002;41:181-5.
12. Fogarty AW, Lewis SA, McKeever TM et al. The Association Between Blood Coagulation Activity and Lung Function: A Population-Based Study. PLoS ONE. 2010;5(11):15014-5.
Стаття надійшла до редакції
17.03.2015
60
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
УДК 616.831-006-089
А.Г. Сірко, ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ
Д.М. Ромнухсі ЕПІДЕРМОЇДНИХ ПУХЛИН
ГОЛОВНОГО МОЗКУ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
кафедра нервових хвороб та нейрохірургії ФПО
(зав. - д. мед. н., проф. Л.А. Дзяк)
пл. Жовтнева, 14, Дніпропетровськ, 49044, Україна
SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine "
Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: neurosirko@mail.ru e-mail dimadom9@mail.ru
Ключові слова: епідермоїдна пухлина, епідермоїдна кіста, холестеатома, хірургічне лікування, ускладнення, рецидив епідермоїда
Key words: epidermoid tumor, epidermoid cysts, сholesteatoma, surgical treatment, complications, epidermoid recurrence
Реферат. Оптимизация хирургического лечения эпидермоидных опухолей головного мозга. Сирко А.Г., Романуха Д.Н. Несмотря на относительно редкую встречаемость эпидермоидных опухолей головного мозга (ЭОГМ), среди оперированных больных отмечаются достаточно высокие показатели послеоперационной летальности и высокая частота рецидива опухоли. Цель исследования - улучшение результатов лечения больных с ЭОГМ путем определения оптимальной лечебной тактики. Проведено ретроспективное исследование 17 больных с верифицированной ЭОГМ и анализ литературных источников, посвященных различным проблемам их хирургического лечения. За локализацией ЭОГМ распределились следующим образом: субтенториальная локализация отмечена у 8 (47%) больных, супратенториальная - у 7 (41%). У двух больных (12%) опухоль распространялась супрасубтенториально. Интра- и послеоперационные осложнения отмечены в 3 (18%) случаях; с ухудшением неврологического статуса было выписано 18% (3 пациентов), а послеоперационная летальность составила 6% (1 больной). Актуальным остается вопрос степени радикальности удаления эпидермоидов, так как их неполное удаление приводит к рецидиву заболевания в различные периоды с момента операции. За период проведения исследования (с 2000 по 2013 год) рецидивов опухоли не наблюдалось. На основе полученного опыта изложены основные пути решения возникающих проблем при хирургическом лечении ЭОГМ. Основная цель при удалении эпидермоидов заключается в тотальном удалении опухоли при условии предупреждения ятрогенного повреждения сосудов, нервов и функционально важных участков мозга. Радикальное удаление холестеатом с применением микрохирургической техники при относительно низком уровне осложнений обеспечивает длительный безрецидивный период и высокое качество жизни оперированных больных.
Abstract. Optimization of surgical treatment of epidermoid brain tumors. Sirko A.G., Romanukha D.N. Despite the relatively rare occurrence of epidermoid brain tumors (EBT), high rates of postoperative mortality and a high incidence of tumor recurrence are marked in the operated patients. The purpose of research is to improve treatment results of patients with EBT by determining optimal treatment tactic. A retrospective research of 17 patients with verified EBT was carried out and literary sources on various problems of their surgical treatment were analyzed. By localization EBT were devided as following: subtentorial localization was observed in 8 (47%) patients, supratentorial - in 7 (41%). Two patients (12%) had suprasubtentorial localisation of EBT. Intra- and postoperative complications were observed in 3 (18%) of cases; of patients 18% (3 patients) were discharged with deterioration of neurological status. The main purpose in EBT removing is total tumor removal in conditions ofpreventing iatrogenic injury of vessels, nerves and functionally important brain areas. Radical removal of cholesteatomas using microsurgical techniques with relatively low complication level provides a long disease-free period and a high quality of life of operated patients.
Епідермоїдні пухлини головного мозку (ЕПГМ) зустрічаються відносно рідко, з частотою близько 0,2 - 1,5% від усіх первинних інтракраніальних новоутворень [11]. ЕПГМ характеризуються своїми особливостями діагностики та лікування.
Одне з найбільших спостережень представлено Трошем Р.М. и соавт. [4]. Авторами проаналізовано 53 випадки оперативних втручань з приводу епідермоїдних пухлин (ЕП) задньої черепної ямки (ЗЧЯ), з них 37 пухлин локалізувались у мостомозочковому куті (ММК) та 16 у
15/ Том XX/ 3
61
