CC BY
24
GuzijA.I., Vlasyuk V.P., Tarasevich O.V. The territory dynamics and hunting lands structure as habitat for game animals in the Zhytomyr region
The analysis of hunting lands structure and dynamics of their territories in the Zhytomyr region is done. The expediency of Central woodland zone division into northern and southern belts is substantiated. It is established that "coniferous forest" hunting lands type area in state forest and hunting enterprises ranges from 53,0 % in northern woodland districts to 14,6 % in forest-steppe zone, and "deciduous forest" type area increases from 18,8 to 71,8 % correspon-dingly.In hunting lands of Ukrainian Society of Hunters and Fishermen where agricultural crops dominate the part of "arable lands" type area increases from 39,1 % to 78,9 %. Monitoring research of hunting lands structure and its influence on species structure and game animals number is suggested.
Keywords: hunting lands, type of hunting lands, subtype of hunting lands, kind of hunting lands, forest cover ratio, game animals.
УДК 630*26 Ст. наук. ствроб. Г.Б. Гладун, д-р с.-г. наук -
'УкрИДШГА м Г.М. Висоцького, м. Харшв
ОСОБЛИВОСТ1 ПОЛЕЗАХИСНОГО Л1СОРОЗВЕДЕННЯ У ПОЛ1СС1
Розглянуто сучасний стан полезахисного лкорозведення у Полюй та перспективи його розвитку з урахуванням сучасно! парадигми адаптивно-ландшафтно! лкомелюра-ци. Проаншшовано поширення еродованих земель у регюш i стан захищеност земель-них упдь люовими смугами та визначено обсяги мшмально необхщно! площi полеза-хисних насаджень для забезпечення умов сталого розвитку агроландшафйв зони. Вщ-значено важливу роль полезахисних смуг у формуванш сприятливих еколопчних умов польових упдь. Визначено стушнь порушення еколопчних параметров сучасних агро-ландшафтiв областей Полiсся i проведено оцшювання !х стiйкостi при сучасному сшв-вiдношеннi рiллi та еколопчно стабiльних угiдь.
Ключовi слова: полезахисне лiсорозведення, Полiсся, лiсовi смуги, агроландшафти.
Вступ. Головним теоретичним положениям сучасно1 лiсовоí мелiорацií е iдея оптимального ландшафтного балансу ВВ. Докучаева [2] про залкення во-додальних площ лiсовими лiнiйними насадженнями у поеднанш з iншими кате-горiями лкових об'ектiв, захисний вплив яких охоплював би всю територда аг-роландшафпв i утворював единий функцiональний мехашзм стабiлiзацií компо-нентiв атмосфери, пдросфери, педосфери.
Сучаснi науковi уявлення дають змогу розглядати всi штучно створеш за-хиснi насадження агроландшафпв як единий комплекс, що мають разом iз маси-вами природних та рукотворних лiсiв утворювати загальнодержавну систему ма-сивних лiсiв i захисних лiсових насаджень, що виконуе середовищеутворюваль-ну роль i е засобом еколопчно! та економiчноí стабiлiзацií землекористування.
Метою роботи е дослiдження сучасного поширення еродованих земель в регюш i стан захищеностi земельних угiдь лiсовими смугами як важливо1 еко-логiчноí компоненти агроландшафтш Полiсся та розроблення принцишв захис-ту орних угiдь вiд несприятливих природно-антропогенних впливш на основi удосконалених нормативов полезахисного лкорозведення. Встановлення обся-пв мшшально необх1дно1 площi полезахисних насаджень для забезпечення умов сталого розвитку агроландшафпв зони.
Об'ект дослщжень - полезахисне лкорозведення в Полка.
Методи дослщження - лiсiвничi, таксацiйнi, порiвняльноí екологи, ландшафтного планування та кторично1 аналогií [1, 4, 5, 7, 10, 12, 13].
Стан вивчення проблеми. Розвиток наукових основ лкових мелюрацш на ландшафтному piBHi ткно пов'язанi з фундаментальними дослiдженнями BiT-чизняних i зарубiжних вчених. Серед них вщзначимо засновника вчення про ль совi мелiорацií на ландшафтному рiвнi ВВ. Докучаева i його послщовнитв -Г.М. Висоцького, Л.С. Берга, 6.С. Павловського, КМ. Кулика, В.Ю. Юхновсь-кого та ш. Не вирiшеними залишаються питания регюнальних дослiджень в аг-роландшафтах щодо забезпечення лiсомелiоративного захисту орних земель, особливо у репонах з вiдносно високою загальною лiсистiстю, яш традицшно вважають екологiчно безпечними для землеробства.
Результати дослщжень. Полезахисне лiсорозведения, його теоретична основа i практичне застосування покликанi забезпечити сприятливi екологiчнi умови для землеробства, зменшити шкiдливий вплив негативних природно-ан-тропогенних явищ та сприяти отриманню високих та стабшьних урожа1в.
Наприкiнцi минулого столiття розроблено i впроваджено у рiзних при-родних зонах Украши комплекс протиерозшних та природоохоронних заходiв, якi охоплюють: органiзацiйно-господарськi, агротехнiчнi, фiтомелiоративнi, ль сомелюративш i гiдротехнiчнi складовi з охорони грунтов. Але зараз параметри i нормативи цього комплексу мають бути адаптоваш до змiн впливш природного i антропогенного походження, зокрема i лiсових мелiорацiй. З метою визна-чення ступеня порушення екологп сучасних агроландшафтiв областей Полiсся (табл. 1), проведено ощнювання 1х стшкосп при рiзному спiввiдношеннi рiллi та екологостабшзуючих угiдь (ЕСУ, лiси, луки багаторiчнi трави, воднi об'екти) за методикою В.Д. Постолова, H.A. Крюкова [10]. Загалом у регюш частка еколопчно стабiльних угiдь становить близько 66 %, що свiдчить про потребу вжиття комплексних заходiв щодо призупинення порушень екологií сучасних агроландшафтш i покращення структури 1х угiдь.
Табл. 1. Спiввiдношення площipinni та екологiчно стабтьнихугiдь
(ЕСУ) станом на 01.01.2010 р.
Область, зона Ршля, тис. га Еколопчно стабшьт угщдя, тис. га % ЕСУ
усьо-го з ухи-лом 3,1-7° лки та вкрип ль сом площi пасови-ща сшожа-ri води вщкрип заболоче-Hi землi
Чершпвська 1455 20 734,0 329,3 294,8 67,9 127,2 52
Житомирська 1195 28 1107,7 143,3 205,9 48,7 99,0 57
PiBHeHCbKa 604 72 801,5 128,7 135,4 43,1 105,6 67
Волинська 626 59 694,7 157,3 212,0 45,3 117,0 66
HbBiBCbKa 766 152 694,2 188,5 258,9 42,8 9,4 61
[вано-Франкiвська 340 101 636,5 82,1 131,6 23,9 2,6 72
Закарпатська 162 14 724,2 94,7 133,4 18,4 0,8 86
Змша кторично сформованого сшвввдношення рiзних категорiй земель-них угiдь, а також концентрацiя сшьськогосподарських площ, посилили шквд-ливу дда факторiв клiмату, яка рашше була помiрною. Тому за останш десяти-рiччя значно!' шкоди завдають посушливi явища та суховií, частiшими стали шзш веснянi та раннi осшш заморозки, значного розвитку в регюш набула водна ерозк грунпв та особливо дефляцiя (табл. 2).
Табл. 2. Структура екологiчно вразливих стьськогосподарських земель
Полкся Украти
Областi Сшьськогосподарсью землi, тис. га
коршт осушет
всього ршля у т.ч. всього у т.ч.
тис. га % еродо-ваш деф- ЛЯЦ1Я полезахис-т смуги ршля багаторiчнi насадження
Волинська 932 46 580 133 14 0,4 414 141 -
Житомирська 1372 46 1078 51 321 6,7 424 287 1,2
Ки!вська 1425 51 1231 168 757 12,1 195 95 0,1
Рiвненська 749 37 544 136 201 0,6 374 172 0,1
Чернiгiвська 1858 58 1380 51 916 10,2 297 103 -
Всього тис. га 6336 - 4813 539 2209 30,0 1704 798 1,4
% - 48 76 8,5 35 0,6 - 47 -
Понад 0,5 млн га сшьськогосподарських земель руйнуються водною еро-зкю 1 близько 2,2 млн га дефляцшно загрозлив1. Майже 0,8 млн га орних осу-шених земель е в найвищому ступеш дефляцшно загрозливими 1 вимагають першочергових заход1в з !х агролкомелюративного впорядкування, адже у вес-няш мкящ при швидкосп в1тру 8-12 м-с-1 на висот1 флюгера з 1 га видуваеться до 2 ттод.-1 що значно перевищуе максимально допустимый р1вень витрат тор-фовиюв 1 грунпв легкого мехашчного складу - 1-2 т-рш"1.
Деградоваш та малопродуктивш грунти незворотно необхвдно вилучити з ршл1. Насамперед консервацл мають шдлягати найбшьш деградоваш орш земл1, використання яких призводить до в1дчутних негативних еколопчних та економ1чних наслвдюв. Загальна площа орних земель, що шдлягають консерва-цц та реабштацп, перевищуе 117,1 тис. га. 1з них шд залкення передбачено 28076 га (24,0 %). Площа сшожатей зросте на 17,8 %, пасовищ - 40,3 % [8].
Розроблеш модел1 захисних лкових насаджень для агроландшафпв Полкся, що вщображають роль таких фактор1в, як грунт, пдролопчний режим, рослинний покрив, дали змогу на приклад1 типового для регюну басейна мало!' р1чки прогностично розрахувати оптишзуючу даю лкових насаджень на мкра-цда радюцезда (табл. 3).
Табл. 3. Захисний потенщал керування мкращею 137Сн в басейт р. Норинь при
Показник Агроландшафт Лiсоаграрний ландшафт (прогноз)
Площа, км2 812 812
Шс, км2 245 266
у т.ч. ЗЛН, км2 1,1 2,1
Лкистють ршл^ % 0,3 6,0
Поверхневий стш, м3 7,610' 4,5^ 107
Модуль водно! ерозн, т-га-1-рш-1 3,7 0,4
Мiграцiя радiоцезiю, Бк•рiк-1 46-1011 32-108
Даш табл. 3 св1дчать про значний вплив лкових насаджень на перетво-рення потоюв радюцезда, що виражаеться в кшцевому результат! у зменшенш його виносу з басейну р1чки. Захисш лков1 насадження е бюф1зичними бар'ера-
ми на шляху мiгращí радюнуклвдв при водно-ерозiйних процесах у ландшафтах. Актившсть радiоцезiю в продуктах стоку на водозборi зi стокорегулюваль-ними смугами знижуеться на 50 % [9].
Завдяки ефективному керуванню еколопчним станом територiй на засадах збалансованого розвитку та розширеному вдаворенню територiй особли-вим охоронним статусом можливо досягти iстотних позитивних змш в агролан-дшафтах. Одним iз важелiв ефективного впливу на стан довкшля е лкомелюра-тивнi насадження, якi характеризуються комплексним захисним впливом. 1з врахуванням потенцiйноí íх здатносп до охорони земель вiд шкодочинних фак-торiв та запобiгання мiграцií радiоактивних елементiв виконано розрахунок необидно!' полезахисно!' лiсистостi (табл. 4).
Табл. 4. Розрахунок потенцшноХ мШмально необхгдноИ площщ полезахисних .¡'¡сови.х насаджень за категорiямиугiдь По.йсся, тис. га
Область Площа полезахисних лкових насаджень Всього
еколого-стабшьт ршля дефляцшно небезпечш д^нки пошкоджет водною ерозieю та радiацiйно забруднеш осушена ршля
Волинська 3,2 11,9 5,3 4,4 24,8
Житомирська 17,0 10,1 3,8 8,9 39,8
Ктвська 4,5 10,5 10,4 2,9 28,3
Рiвненська 3,3 14,8 8,9 5,3 32,3
Чернтвська 9,0 57,5 3,9 3,2 73,6
Всього 37,0 104,8 32,3 24,7 198,8
При цьому ми використовували нормативи, що були покладеш в основу розрахунтв полезахисно! лiсистостi: на еколопчно стабiльнiй рiллi - 4,95 % [6, 11]; дефляцшно небезпечш дiлянки - 4,6 % [11]; пошкоджено водною ерозiею та радiацiйно забрудненi - 6 % [9]; осушеш орнi землi - 3,1 % [3, 4, 11].
Для забезпечення сприятливих умов польових угiдь агроландшафтiв По-лiсся необхвдно, щоб загальна площа захисних лкових насаджень лiнiйних форм (з урахуванням iснуючих) становила 198,8 тис. га, що убезпечить !х як вщ негативного впливу природно-антропогенних фактор1в, так i вiд забруднення внаслiдок повторного радiацiйного транзиту з продуктами дефляцп та ерозií груипв, яка поширилась останшм часом.
Висновок. Захист груипв вiд дефляцií та ерозií й шших негативних реп-ональних явищ в агроландшафтах Полiсся Украши мае базуватися на створенш певних мшроклшатичних умов захисними лiсовими насадженнями. Таю умови створюються за рахунок полезахисних насаджень рiзного цшьового призначен-ня, що виконують грунтозахисш, водо- i снiгорозподiлювальнi функцií та забез-печують умови збалансованого розвитку агроландшафтав зони.
Лггература
1. Гладун Г.Б. Агроеколопчний монiторинг земельного фонду Полiсся Украши / Г.Б. Гла-дун, Ю.К. Телешек // Статистичний монiторинг еколопчного стану району, галузi : тези доп. на-ук.-практ. семинару НД1 статистики Держкомстату Украши, 16-17 грудня 1997 р., м. Житомир. -К. : Вид-во Держкомстату Украши, 1997. - С. 66-67.
2. Гладун Г.Б. В.В. Докучаев и лесные мелиорации / Г.Б. Гладун, Н.А. Лохматов. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2007. - 574 с.
3. Гладун Г.Б. Проблеми лГсомелюрацл Полiсся та основш шляхи !хнього виргшення / Г.Б. Гладун // Радюеколопя лвдв i лiсове господарство Полiсся Украши : зб. наук. праць ПолГсь-кого фiлiалу УкрНДТЛГА - К. : Вид-во "Фiтосоцiоцентр", 2006. - С. 107-112.
4. Гладун Г.Б. Стан i перспективи розвитку полезахисного лiсорозведення в Полiссi Украши / Г.Б. Гладун, В.1. Коптев, П.1. 1ваненко // ВГсник аграрно! науки : наук.-теорет. журнал НА-АН Украши. - К. : Вид-во "Аграрна наука". - 1994. - № 9. - С. 98-104.
5. Гладун Г.Б. Теорiя та принципи формування просторово! геометри сучасних агролюо-ландшафтiв / Г.Б. Гладун // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: ЛГивннцтво. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - Вип. 96. - С. 230-239.
6. Долгилевич М.И. Ветровая эрозия как фактор разрушения и загрязнения агроландшаф-тов / М.И. Долгилевич // ВГсник аграрно! науки : наук.-теорет. журнал НААН Украши. - К. : Вид-во "Аграрна наука". - 1999. - № 8. - С. 65-68.
7. КопГй Л.1. Модель оптимГзацГ! люистостГ в агроландшафтах захГдного ПолГсся / Л.1. КопГй // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: ЛГсгвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2001. -Вип. 46. - С. 223-232.
8. Легенька Т.П. До питання про консервацГю малопродуктивних та деградованих земель / Т.П. Легенька // ВГсник аграрно! науки Причорномор'я. - 2010. - Вип. 2. - С. 173-178.
9. Полгщук О.С. Захист сшьськогосподарських угГдь вГд вторинно! мГграцГ! радюнукладв / О.е. ПолГщук // ВГсник ДААУ. - Житомир, 1998. - № 2. - С. 102-104.
10. Постолов В. Д. О необходимости перехода от традиционного землеустройства к лан-дшафтно-экологическому в условиях проявления деградации почв / В. Д. Постолов, H.A. Крюкова // Вестник Воронежского государственного аграрного университета, 2010. - № 1 (24). -С. 86-94.
11. Гладун Г.Б. Рекомендаци щодо використання площ люомелюративного фонду та про-ведення комплексу заходГв, спрямованих на шдвищення еколого-мелюративно! ефективностГ аг-ролГсомелГоративних насаджень / Г.Б. Гладун, В.Ю. Юхновський, Ю.В. Плугатар та Гн. - ХаркГв, 2009. - 76 с.
12. Гладун Г.Б. Рекомендаци щодо покращання стану та пГдвищення мелюративно! ефективностГ захисних лГсових насаджень рГзного цГльового призначення / Г.Б. Гладун, М.Н. Агапо-нов, А.Г. АндрГенко та гн. - ХаркГв, 2010. - 120 с.
13. Гладун Г.Б. Рекомендаци щодо принципГв застосування лГсових мелГорацГй на ландшаф-тно-екологГчнГй основГ / Г.Б. Гладун, М.Н. Агапонов, В.Г. Келеберда та гн. - ХаркГв, 2009. - 34 с.
Гладун Г.Б. Особенности полезащитного лесоразведения в Полесье
Рассмотрено современное состояние полезащитного лесоразведения в Полесье и перспективы его развития с учетом современной парадигмы адаптивно-ландшафтной лесомелиорации. Проанализировано распространение эродированных земель в регионе и состояние защищенности земельных угодий лесными полосами и определены объемы минимально необходимой площади полезащитных насаждений для обеспечения условий устойчивого развития агроландшафтов зоны. Отмечена важная роль полезащитных полос в формировании благоприятных экологических условий полевых угодий. Определена степень нарушения экологических параметров современных агроландшафтов областей Полесья и проведено оценивание их стойкости при современном соотношении пашни и экологически стабилильных угодий.
Ключевые слова: полезащитное лесоразведение, Полесье, лесная полоса, агролан-дшафт.
Gladun G.B. Features of field protective afforestation in the Polissya region
The modern condition of field protective afforestation for Polissya region and prospects of its development considering a modern paradigm of an adaptive-landscape forest melioration are considered. Distribution of eroded lands in the region and condition of protected lands by forest shelterbelts are analysed. The volumes of the least necessary area of shelterbelts for providing the terms of sustainable development of agro-landscapes of the zone are estimated. The important role of shelterbelts is marked in forming of favourable ecological conditions of arable lands. The degree of disturbance of ecological parameters of modern agro landscapes of Polissya zone is determined and evaluation of their stability at modern ratio of arable lands and ecologically stable lands is carried out.
Keywords: field protective afforestation, Polissya, shelterbelts, agro-landscape.
