CC BY
43
ХАРАКТЕРИСТИКА ИММУНОЛОГИЧЕСКОМ РЕАКТИВНОСТИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ГОРТАНИ ЧЕЛОВЕКА В ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА Потоцкая О. И.
Исследованы гортани человека в пренатальном периоде онтогенеза. Анализ морфофункциональных особенностей покровного, железистого эпителия и лимфоидных структур слизистой оболочки гортани человека в пренатальном онтогенезе позволил выделить во внутриутробном периоде 3 стадии развития: эмбриональную (3-4 месяца), переходную (5-6 месяцев) и фетальную (7-9 месяцев). Установлено, что в эмбриональной стадии эпителий всех отделов гортани характеризуется высоким синтезом гликогена. Во всех отделах гортани в составе диффузно расположенных лимфоцитов присутствуют РЫА+лимфоциты и ЗВА+лимфоциты. В переходной стадии в клетках поверхностного слоя эпителия и концевых отделах желез гортани синтезируются нейтральные протеогликаны и сиаловые кислоты. В слизистой оболочке и подслизистой основе гортани среди клеток лимфоидного ряда установлено максимальное содержание ЗВА+ лимфоцитов. В фетальной стадии в покровном эпителии синтезируются нейтральные протеогликаны, сиаловые кислоты и хондроитинсульфаты А и С. Среди лимфоцитов в стенке гортани увеличивается количественное содержание РЫА+ лимфоцитов и снижается количество ЗВА+ лимфоцитов.
Ключевые слова: гортань человека, слизистая оболочка, пренатальный период.
Стаття надшшла 2.10.2014 р.
CHARACTERISTICS OF HUMAN LARYNX MUCOSA IMMUNOLOGICAL REACTIVITY IN
PRENATAL PERIOD OF ONTOGENESIS Pototska O. I.
Investigated human larynx prenatal ontogenesis. Analysis of morphological and functional features of the cover, glandular epithelium and mucosal lymphoid structures in the human larynx prenatal ontogenesis allowed distinguish in utero 3 stages of development: embryonic (3-4 months), transient (5-6 months) and fetal (7-9 months). It is established that in the embryonic stage of the epithelium of larynx characterized hight glycogen synthesis. In all parts of the larynx consisting of lymphocytes are present diffusely located PNA + lymphocytes and SBA + lymphocytes. In the transitional stage in the cells of the surface layer of the epithelium and adenomere laryngeal proteoglycans synthesized neutral and sialic acid. In the mucosa and submucosa of the larynx among lymphoid cells established maximum content of SBA + lymphocytes. At the fetal stage in the surface epithelium of the proteoglycans synthesized neutral, sialic acid and chondroitin sulfates A and C, among the lymphocytes in the wall of the throat increases quantitative content PNA + lymphocytes and reduces the amount of SBA + lymphocytes.
Key words: human larynx, mucous membrane, the prenatal period.
Рецензент Сшюна Ю.В.
УДК 616.36-002:599.323.4:601.2:575.853
ОСОБЛИВОСТ1 ПЛО1ДНОСТ1 ЯДЕРНО1 ДНК ГЕПАТОЦИТ1В У ЩУР1В Р1ЗНОГО В1КУ ЗА УМОВ ХРОН1ЧНОГО ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ
За допомогою методу проточно! цитометрп була визначена пло!дшсть ядерно! ДНК у щурiв рiзних вкових груп на mi хрошчного токсичного гепатиту. Виявлено, що в rpyni тварин з хрошчним токсичним гепатитом статистично достовiрно бшьша юльюсть гепатоци™ з полшло!дний набором ДНК в порiвняннi з штактними тваринами аналопчиого вку. На нашу думку, така особливють змши стввщношення серед ядер гепатоциив з рiзною пло!дностю може бути поясненна тим, що кл™ни з октапло!дним та диоктапло!дним набором ядерно! ДНК е резервним пулом, та тсля припинення дп патогенного чинника знову вступають у клтнний цикл та стають джерелом утворення дипло!дних кл™н, осюльки регенеращя за рахунок пролiферацi! даного типу гепатоциив е основним мехашзмом вщновлення маси, структури та функцп ушкоджено! печшки.
IGii040Bi слова: шкидшсть, гепатит, BiKOBi особливостг
Робота е фрагментом НДР «BiKOBi особливостi патогенезу захворювань внутрштх оргашв. Патогенетичш тдходи до л^вання» (№ держреестрацн 0111U008679).
Вщомо, що еукарютш оргашзми, як правило, мютять дипло!дний наб1р хромосом, але для деяких оргашв та тканин, зокрема печшки - характерним е наявшсть велико! кшькосп кттин з полшло!дним набором генетичного матер1алу, зпдно даних Celton-Morizur, 2007 [1].
Дану особливють пояснюють тим фактом, що печшкова паренх1ма протягом життя оргашзму зазнае впливу багатьох ушкоджуючих фактор1в, як призводять до змши кл1тинного циклу та, як наслщок, появи полшло!дних гепатоципв (4с, 8с та бшьше) з одним або двома ядрами.
Доведено, що у новонароджених щур1в гепатоцити виключно дипло!дш (2с), i полшло!д1защя !х починаеться лише тсля закшчення перюду грудного вигодовування [2].
У дорослих еукарютичних оргашзм1в кшьюсть полшло!дних кттин може змшюватись в залежносп вщ втрати маси органу або дп патогенного фактору. Зпдно даних Germain Margall-Ducos (2007 р.), при частковш гепатектоми вщм1чаеться активащя прол1ферацп гепатоципв, яка виникае на фош збшьшення кшькосп полшло!дних кл1тин [3]. Вщомо, що полшло!дшсть - це
один з мехашзм!в, що забезпечуе збiльшення po3MipiB та маси клттин, а також покращуе ïx метаболiчну активнiсть та може являти собою альтернативу дшенню клттин на piBHi з таким процесами, наприклад як пролiферацiя, тощо [4].
Згiдно даних лттературних джерел загалом процес полiплоïдiзацiï гепатоцилв може розглядатись, як меxанiзм еволюцшно1 адаптацп, що вiдображаe збiльшення ступеня незворотно1 гепатоцелюлярно1 диференцiацiï, яка направлена на зменшення ризику пошкодження геному печшки [5].
Проте, на сьогодшшнш день, значения явища полiплоïдностi залишаеться не вивченим до
кiнця.
Метою роботи було вивчення феномену, який вiдображаеться в процесах репарацп та регенераци ушкоджених органiв та тканин з урахуванням вiковиx особливостей оргашзму.
Матерîал та методи досл1дження. Досл1дження виконали на 30 щурах. Основну групу дослiдження склали 15 щурiв, як1 були подiленi на наступш групи: група молодих статевонезрiлиx щурiв - 5 тварин, вiком 2 мю. (група ХТГ №1), група молодих статевозрших щурiв - 5 тварин, вжом 6 мiс. (група ХТГ №2), група старих щурiв - 5щурiв, вiком 18-20 мю (група ХТГ №3). Контроль - 15 штактних щурiв, як1 також були подшеш на три групи, аналопчних за вiком.
Експериментальну модель ХТГ на щурах основно1 групи вщтворили за допомого iнтрагастрального введення 20% олiйного розчину CC14 з розрахунку 0,1 мл/ 100 г маси тварини тричi на тиждень у поеднаннi з 5% розчином етанолу в якостi пиття протягом десяти тижнiв [Рикало Н.А. та ствавт., 2008, патент Украши № 43704].
Шсля закiнчення експерименту евтаназiя тварин здiйснювалась пiд кетамiновим наркозом (0,1мг/100 г ваги, внутршньом'язово) шляхом декапттаци.
Цитофлоуметричний аналiз проводили на багатофункцюнальному науково-дослiдному проточному цитометрi «Partec PAS» фiрми «Partec», Нiмеччина в НДЦ ВНМУ iм М.1. Пирогова. Статистичний аналiз отриманих даних було проведено з використанням програми Statistica 6.1 (належить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лiцензiйний номер AXXR910A374605FA) з використанням непараметричних методiв досл1дження в залежностi вiд розподiлу отриманих даних.
Результати дослщження та ïx обговорення. Значення площност ДНК ядер клттин печiнки у щурiв основно1 групи були розподшеш згiдно вiковиx груп, з визначенням середньозважених величин та середшх вiдxилень.
Приклад отриманих даних у молодого статевонезршого щура з хрошчним токсичним
гепатитом (ХТГ) наведений на рисунку 1.
Обстеживши групу молодих
статевонезрших щурiв з xронiчним токсичним гепатитом нами отримаш наступнi данi: кшькють дипло1дних та тетрапло1дних ядер печшкових клiтин вiдповiдно була на 2,33 % та 1,51 % (Р>0,05) менша в основнiй групi у порiвняннi з групою контролю (табл. 1). Сл1д вiдмiтити збiльшення высотку ядер клiтин печiнки з пло^дшстю 8с та 16с в 1,4 та 1,8 раза (Р<0,05) в1дпов1дно у порiвияннi з аиалогiчним показником в груш контролю такого ж вжу. Особливу увагу привертае зменшення в 5,6 раза (Р<0,05) вiдсотку ядер гепатоцилв з плоïднiстю ядерноï ДНК 32с та бшьше (64с, 128с) у молодих статевонезрших щурiв основно1 групи в порiвняннi з контролем того ж вжу.
Оцiнивши отриманi показники в груш молодих статевозрших щурiв з хрошчним токсичним гепатитом спостертаеться бшьша кiлькiсть гепатоцитiв з пло^дшстю ядерноï ДНК 8с та 16с в 1,5 раза (Р<0,05 та Р<0,02 вiдповiдно) у порiвияннi з групою контролю (табл. 2).
Рис. 1 Пстограма площносл ядерно1 ДНК у молодого статевонезршого щура з ХТГ. Зразок 1ш1р1.Прим^ка: Peak - номер тку (1- 2с, 2 - 4с, 3- 8с, 4-16с, 5 - 32с); Index - вщносне положення тка щодо першого тку (або поперечного каналу); Mean - середне значення тку в каналц Area - площа тку (Гауса), вщповщае кшькоси частинок, що входять в пщ Are a % - процентне стввщношення площд пiку до суми площ пiкiв; CV % - вщносний коефiцiент варiацií пiку (вiдносна ширина тку вщповщносп Гауса); ChiSqu - вимiряна варiацiя м1ж експериментальними даними та вiдповiдноí' математичноí' моделлю.
Таблиця 1
Показники площносл ядерно'1 ДНК гепатоци^в у молодих статевонезрiлих щурiв
Показники пло!дност1 ядерно! ДНК Група контролю №1(п=5) Група ХТГ №1 (п=5)
2с (%) 78,17±2,73 75,84±2,98
4с (%) 16,98±2,27 18,49±1,58
8с (%) 1,93±0,30 2,72±0,69*
16с (%) 1,49±0,36 2,69±1,13*
32с та бшьше (%) 1,29±1,38 0,23±0,33*
Примака: *Р<0.05 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками основно! групи та групи контролю.
Таблиця 2
Показники пло'дност ядерно'1 ДНК гепатоцитiв у молодих статевозрших щурiв
Показники пло!дност1 ядерно! ДНК Група контролю №2 (п=5) Група ХТГ №2 (п=5)
2с (%) 78,41±4,12 74,36±4,36
4с (%) 16,27±4,3 19,54±3,47
8с (%) 1,96±0,51 2,85±0,76*
16с (%) 1,9±0,32 2,87±0,66**
32с та бшьше (%) 1,4±0,83 0,37±0,44***
Примiтка: *Р<0,05 - достсшршсть рiзницi показникiв мiж основною групою та групою контролю. **Р<0,02 - достовiрнiсть рiзницi показникiв мiж основною групою та групою контролю. ***Р<0,03 - достовiрнiсть рiзницi показнигав мiж основною групою та групою контролю
Також, в цш груш обстеження необхщно вщм1тити зниження в 3,8 раза (Р<0,03) вщсотку ядер нянин печшки з пло!днютю ДНК 32с та бшьше. Статистично достов1рно! р1знищ у кшькосп клнин печшки з дипло!дним та тетрапло!дним набором ядерно! ДНК в данш в1ковш груш не в1дм1чалось.
В результат! проведеного нами анал1зу отриманих даних в груш старих статевозрших щур1в нами вщм1чено, що вщсоток клнин печшки з дипло!дним та тетрапло!дним набором ядерно! ДНК, а також з набором 8с, 16с, 32с та бшьше у тварин дано! вшово! групи статистично достов1рно не вщр1знявся вщ аналопчних показниюв у пор1внянш з штактними тваринами з групи контролю такого ж вшу.
Проведений нами статистично - пор1вняльний анатз показниюв пло!дносн ядерно! ДНК гепатоцинв щур!в групи контролю в залежносн в!д в!ку достов!рно! р!зниц! м!ж групами не виявив. Але, слщ в!дм!тити, що в ус!х вшових групах в!дм!чаеться переважання кл!тин з пло!дшстю ядерно! ДНК кл!тин печшки 2с та 4с.
Пров!вши оцшку результат!в досл!дження пло!дност! ядерно! ДНК гепатоцинв у щур!в ¿з ХТГ в залежносп в!д в!ку нами не встановлено статистично достов!рно! р1знищ м!ж показниками р!зних п!дгруп. Хоча, можна вщмнити тенденц!ю до зростання кшькосп ядер гепатоцит!в з набором пло!дносн кратно! 16с та зменшення клнин з пло!дшстю ядерно! ДНК 32с 1 бшьше у шдгруш старих статевозрших щур1в у пор1внянш з !ншими вшовими групами.
Таблиця 3
Показники площносл ядерно'1 ДНК гепатоцитiв у старих статевозрших щурiв
Показники пло!'дност1 ядерно! ДНК Група контролю №3 (п=5) Група ХТГ №3 (п=5)
2с (%) 70,58±9,99 74,92±6,96*
4с (%) 22,6±7,89 18,53±4,47*
8с (%) 3,27±1,04 2,58±0,36*
16с (%) 2,46±1,040 3,76±2,26*
32с та бшьше (%) 1,01±0,93 0,192±0,43*
Примiтка: *Р<0,05 - достовiрнiсть рiзницi показникiв ]шж основною групою та групою контролю.
Таким чином, проанал1зувавши отримаш нами даш стд вщмнити, що у молодих статевонезрших та статевозрших щур1в з ХГТ в!дм1чаеться схильнють до зменшення клнин печшки з дипло!дних набором ДНК та збшьшення тетрапло!дних у пор1внянш з групою контролю. Дане явище можна пояснити тим, що гепатоцити з пло!днютю ядерно! ДНК е найбшьш чутливими до ди патогенних чинниюв.
Особливу увагу привертае той факт, що у молодих статевонезрших та статевозрших щур1в вщм1чаеться статистично достов1рне зростання кшькосп гепатоцинв з пло!дшстю 8с та 16с (р<0,05), а також зменшення високопло!дних клнин (32с та бшьше) при !х сшвставленш з аналопчними показниками групи контролю (р<0,05). Вщсутшсть достов1рно! р1знищ у показниках пло!дносп ядерно! ДНК клнин печшки у старих статевозрших щур1в з ХГТ у пор1вняння з !нтактними тваринами аналопчного в1ку, на нашу думку, можна розцшити, як достов1рне
виснаження захисних мехашзм1в, що може бути пов'язано з вшовим зниженням резистентност оргашзму.
Беручи до уваги, той факт, що у молодих статевонезрших та статевозрших щур1в з ХГТ в пор1внянш з групою контролю спостерйалось статистично достов1рне зростання кшькосп кттин з пло!дшстю ядерно! ДНК 8с та 16с (р<0,05) можна зробити висновок про залучення даного типу кл1тин в репаративш та регенеративш процеси. На користь даного феномену також свщчить зменшення гепатоципв з пло!дшстю ядерно! ДНК 32с та бшьше (у 4 раза та бшьше (р<0,05)).
1. Враховуючи отримаш даш можна зробити висновок про те, що збшьшення полшло!дних ядер (8с, 16с) може мати захисний характер для тканини печшки за умов дй патогенного чинника, оскшьки вщомо, що дипло!дш гепатоцити е самими чутливими до дй пошкоджуючих фактор1в.
2. На нашу думку, така особливють змши сшввщношення серед ядер гепатоципв з р1зною пло!дностю може бути поясненна тим, що кл1тини з октапло!дним та диоктапло'дним набором ядерно! ДНК е резервним пулом, та шсля припинення дй патогенного чинника знову вступають у кл1тинний цикл та стають джерелом утворення дипло!дних кл1тин, оскшьки регенеращя за рахунок прол1ферацй даного типу гепатоципв е основним мехашзмом вщновлення маси, структури та функцй ушкоджено! печ1нки.
Перспективи подальших до^джень. Дождження особливостей nлоíдностi ДНК гепатоцитiв в умовах хрошчного токсичного гепатиту дозволить поглибити знання щодо механiзмiв репаративнот. регенераци.
1. Celton-Morizur S. Polyploidization of liver cells / S. Celton-Morizur, C. Desdouets // Advances in Experimental Medicine and Biology. -2010. - Vol. 676. -P. -123-135.
2. Guidotti J. E. Liver Cell Polyploidization: A Pivotal Role for Binuclear Hepatocytes / J. E. Guidotti, O. Bregerie, A. Robert [et al] // The journal of biological chemistry. -2003. - Vol. 278. - No. 21. - P. 19095-19101
3. Margall-Ducos G. Liver tetraploidization is controlled by a new process of incomplete cytokinesis / G. Margall-Ducos, S. Celton-Morizur, C. Dominique [et al.] // Journal of Cell Science. - 2007. - Vol. 120. - №20. - P. 3633-3639.
4. Ravid K. Roads to polyploidy: the megakaryocyte example. / K. Ravid, J. Lu, J. M. Zimmet [et al.] // Journal of Cellular Physiology.- 2002. - Vol.190(1). - P. 7-20.
5. Torres S. Thyroid hormone regulation of rat hepatocyte proliferation and polyploidization / S. Torres, B.P. Diaz, J.J. Cabrera [et al.] // American Journal of Physiology - Gastrointestinal and Liver Physiology.- 1999. - Vol.276. -P.155-163
ОСОБЕННОСТИ ПЛОИДНОСТИ ЯДЕРНОЙ ДНК ГЕПАТОЦИТОВ У КРЫС РАЗНОГО ВОЗРАСТА В УСЛОВИЯХ ХРОНИЧЕСКОГО ТОКСИЧЕСКОГО ГЕПАТИТА Рыкало Н. А., Полинкевич С. Г.
При помощи метода проточной цитометрии была определена плоидность ядерной ДНК у крыс разных возрастных групп на фоне хронического токсического гепатита. Выявлено, что в группе животных с хроническим токсическим гепатитом статистически достоверно больше гепатацитов с полиплоидным набором ДНК в сравнении с интактными животными аналогичного возраста. По нашему мнению, такая особенность изменения соотношения среди ядер гепатоцитов с разной плоидностью объяснима тем, что клетки с октаплоидним и диоктаплоидним набором ядерной ДНК является резервным пулом, и после прекращения действия патогенного фактора вновь вступают в клеточный цикл и становятся источником образования диплоидных клеток, поскольку регенерация за счет пролиферации данного типа гепатоцитов является основным механизмом восстановления массы, структуры и функции поврежденной печени.
Ключевые слова: плоидность, гепатит, возрастные особенности.
Стаття надшшла 7.10.2014 р.
FEATURES NUCLEAR DNA PLOIDY OF HEPATOCYTES IN RATS OF DIFFERENT AGES UNDER CONDITIONS OF CHRONIC TOXIC HEPATITIS Rikalo N. A., Polinkevich S. G.
Nuclear DNA ploidy was determined by the usage of flow cytometry at the rats of different age groups with chronic toxic hepatitis. Revealed that the group of animals with chronic toxic hepatitis significantly bigger amount of the hepatocytes with polyploid DNA in comparison to the intact animals of similar age. In our opinion, this feature changes of the ratio of hepatocytes nuclei with different ploidy can be explained by the fact that the cells with octaploid and dyoctaploid set of nuclear DNA are a reserve pool, and after termination of the pathogenic factor action re-enter to the cell cycle and become a source of formation of diploid cells because regeneration by proliferation of this type hepatocytes is the main mechanism of mass recovery, the structure and function of the damaged liver.
Key words: ploidy, hepatitis, age characteristics.
Рецензент Кущ О.Г.
