CC BY
15
Вариабельность и тип суточного профиля АД не влияют на параметры деформации миокарда ЛЖ. Патологический утренний подъем АД ассоциируется с увеличением радиального и циркулярного стрейна верхушки ЛЖ.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, деформация миокарда, левый желудочек, суточное мониторирование артериального давления.
Стаття надшшла 20.11.2014 р.
dipping status don't affect the LV deformation parameters. Pathological morning BP rise is associated with increased radial and circumferential apical LV strain.
Key words: arterial hypertension, myocardial deformation, left ventricle, ambulatory blood pressure monitoring.
Рецензент 1щейюн К.G.
УДК 616.314.13-007.23+613.95+574.2
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ АНТЕ- I ПОСТНАТАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА СИСТЕМНУ Г1ПОПЛАЗ1Ю ЕМАЛ1, МЕШКАНЦ1В РАЙОН1В 13 Р1ЗНИМ ХАРАКТЕРОМ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Для вивчення особливостей перебшу анте- i постнатального перюду та частоти виникнення симптомiв загально! штоксикацп обстежено 133 школярiв, хворих на системну ппоплазш емалi (СГЕ), яю мешкають у рiзних за характером забруднення районах 1вано-Франювсько! области В якост контрольних використовувалися дат 63 д1тей без СГЕ, яю проживають в умовно чистому район областi. Встановлено, що у ваптних з екологiчно забруднених райошв достовiрно частiше виникали гестози ваптностЦ нiж у жiнок з умовно чистого району, особливо тд дieю органiчних високомолекулярних сполук, якi мютяться у викидах заводу-гiганту ,Дарпагнафтохiм-Лукор". Не виявлено вiрогiдного впливу на формування СГЕ загрози викидня i маси тша при народженнi та особливостей вигодовування новонароджених. Частота симптомiв загально! штоксикацп оргашзму була вiрогiдно бшьшою у дiтей, хворих на СГЕ, яю мешкають в екологiчно забруднених районах (особливо тд дieю поеднаних радiацiйно-хiмiчних екопатогенiв Снятинського району), шж у дiтей без СГЕ з умовно чистого району. Варiабельнiсть скарг, яю вказують на загальну штоксикащю, залежить вiд шляхiв поступлення ксенобютиюв в органiзм дитини.
Ключов! слова: системна гшоплаз1я емалц д1ти, симптоми загально! штоксикацп, антропогенне забрудненя.
Робота е фрагментом НДР «Медико-бiологiчна адаптащя дтей зi стоматологiчною патологieю в сучасних екологiчних умовах» (державний реестрацшний номер 0108и010993, шифр АМН 7199.4).
Формування повнощнних тканин зуб1в дитини прямо залежить вщ стану здоров'я матер1 до i тд час вагггносп. Антенатальний перюд е найвщповщальтшим у формуванш вад не лише твердих тканин зуб1в, але й вае! щелепно-лицево! д1лянки. Патолопчш стани в першш половиш ваптносп i несприятлиы сиацков1 чинники, а також шк1длив1 медико-бюлопчш i сощально-ппешчт фактори у другш половиш ваптносп призводять до виникнення вад твердих i м'яких тканин зубо-щелепно! системи i неповнощнно! мшерашзацп зачатюв зуб1в [5]. Одшею з причин цього е вплив забруднення довюлля на оргашзм, який вщповщае сукуптстю адаптацшних реакцш, що зумовлюють зр1вноважування оргашзму з мшливими факторами середовища [7]. Таю адаптащйш реакцп виникають на дда р1зних екопатогешв. Зокрема, у дггей, народжених жшками, яю були ращацшно опромшеш в дитячому вщ, виявлено нижчу юсткову масу вже в 9-р1чному вщ (пор1вняно з однолптами з умовно чистих репошв), а змши залежали вщ величини дози опромшення.
Несприятлив1 чинники довюлля призводять також до розвитку системно! гшоплазп емал1 (СГЕ) [8], а одними з раншх ознак, що свщчать про можливють формування СГЕ, е порушення перебиу вагiгносгi та виникнення симптом1в iнгоксикацi! оргашзму дитини [0]. Ц показники у хворих на СГЕ вивчалися мало, тому дослщження !х актуальне.
Метою роботи було встановлення взаемозв'язкiв мiж виникненням СГЕ та особливостями анте- i постнатального розвитку, а також наявшстю симпгомiв загально! iнгоксикацi!' органiзму у д^ей, якi проживають на еколопчно забруднених геригорiях.
Матерiал та методи дослщження. 1з метою вивчення особливостей переб^у антенатального (наявнiсгь гесгозiв i загрози викидня) i постнатального (вага при народженш, осо6ливосгi вигодовування) перiодiв розвитку та для з'ясування наявносп чи вiдсугносгi симпгомiв загально! штоксикацп оргашзму у дней, жигелiв рiзних за екологiчним забрудненням районiв, уражених i не уражених СГЕ, вивчеш данi первинно! медично! докуменгацi! (форма 112/о) i зiбраний анамнез у магерiв 196 д^гей. Серед обстежених було 133 хворих на СГЕ дтой, а саме: 27 школярiв с. Заднiсгрянське Галицького району, якi страждають вiд сильного забруднення пов^я, зумовленого значною мiрою викидами в атмосферу продукгiв спалювання вугiлля на Буршгинськiй геплоелекгросганцi!; 26 дтой с. Верхня Калуського району, яю проживають на геригорi!, забрудненш продуктами хiмiчно! промисловосгi органiчних високомолекулярних сполук вщ
© Лабш Ю.А., Мельничук Г.М., 2015
дiяльностi заводу-пганту „Карпатнафтохiм-Лукор"; 36 дггей с. Яворiв Долинського району, що е мюцевютю з iнтенсивним забрудненням питно! води шюдливими речовинами нафтогазовидобувного комплексу [0]; 44 дггей с. Стецева Снятинського району, яке, згiдно Постанови Кабшету Мшге^в Укра!ни №106 вiд 23 липня 1991 року, вiднесене до зони посиленого радiацiйного контролю (IV зони радiацiйного забруднення внаслiдок аварп на Чорнобильськiй АЕС) [4]. У цьому селi та на прилеглих територiях, де ведуться штенсивш сiльськогосподарськi роботи iз використанням гербщищв i мiнеральних добрив, виявленi плями радiацiйного забруднення до 5 Кюр^км2. В якостi контрольних показникiв було використано даш 63 дiтей, яю не хворiють на СГЕ, з умовно чистого Городенювського району. Вш дiтей коливався в межах вщ 6 до 15 рокiв.
Результати дослщження та 1х обговорення. Вивченням частоти гестозiв вагiтностi встановлено, що у матерiв дiтей, хворих на СГЕ, з еколопчно забруднених райошв вони зустрiчалися в 2,37 раза (р<0,001) частiше (рис. 1), а достовiрноl рiзницi у виникненнi загрози викиднiв у вагiтних жiнок iз умовно чистого району (що становила 3,18±2,13%) порiвняно з даними забруднених райошв (а саме: 9,77±2,59%) не виявлено. При цьому штучне вигодовування немовлят з антропогенно забруднених райошв переважало таке у мешканщв незабрудненого Городенювського району в 1,54 раза (р<0,05). Данi про середню масу тша новонароджених, проiлюстрованi рисунком 2, свщчать про вiдсутнiсть достовiрноl рiзницi мiж цими показниками у жителiв забруднених i умовно чистого райошв.
о ^
Гестози BarÍTHOCTÍ Загроза викидня Штучне
MaTepi вигодовування
3400
3200
Маса при народженш, г
□ дни без СГЕ
□ хвоpi на СГЕ
%
Шд^и без СГЕ □хвоpi на СГЕ
Рис. 1. Деяга особливостi анте- i постнатального перiодiв розвитку Рис. 2. Середня маса тша при народженнi ycix
ycix обстежених дiтей, якi проживають у рiзних за екологiчним обстежених дГтей, якi проживають у рiзних за забрудненням районах. екологiчним забрудненням районах.
Для з'ясування впливу рiзних екопатогенiв на показники анте- i постнатального перiодiв розвитку дiтей, хворих на СГЕ, вивчено даш кожного району окремо, яю наведенi в таблищ 1. Виявлено, що гестози ваптносп достовiрно частiше спостерiгалися у жшок Калуського (p1<0,01) i Снятинського (p1<0,05) районiв порiвняно з мешканками Городенювського району. Найбiльше страждали вагггш Калуського району: частота випадюв цього стану у них у 3,12 раза переважала таку у Галицькому (p3<0,05) i в 2,37 раза - у Долинському (p5<0,05) районах. Така ж ситуащя вiдмiчалася i щодо частоти загрози викидня: у матерiв дiтей, хворих на СГЕ, Калуського району вiрогiдно частiше фшсували це ускладнення перебiгy вагiтностi, шж у матерiв дiтей з умовно чистого Городенювського району (p1<0,05), а також порiвняно iз жшками Галицького (в якому тако! загрози не виявлено взагалц p3<0,01) i Снятинського (p7<0,05) районiв. Необхщно зазначити, що нами не встановлено достовГрно! рiзницi у показниках маси при народженш у дггей iз рiзних райошв.
Аналiз даних про особливост вигодовування новонароджених показав, що дГти Городенювського, Галицького i Долинського райошв достовГрно частше знаходилися на штучному вигодовуванш, шж мешканцi Калуського (p1, p3 i p5 - <0,001) i Снятинського (p1<0,001; p4<0,01; p6<0,001 i p7<0,01) районiв.
Для вивчення впливу довюлля на соматичне здоров'я проведено аналiз симптомГв загально! штоксикацн оргашзму у дiтей Гз рГзних райошв област (табл. 2). Нами встановлено, що дГти, яю проживали на антропогенно забруднених територГях i хворши на СГЕ, порГвняно Гз дГтьми без СГЕ з умовно чистого району, вГрогщно частше скаржилися на головний бшь - вщ 2,80 раза у мешканщв Калуського (p1<0,01) до 3,58 раза - Снятинського (p1<0,001) райошв. Аналопчна ситуащя була зГ скаргами на бшь у животГ, де рГзниця показниюв порГвняно Гз дГтьми Городенювського району, яю не мали СГЕ, склала вщ 2,94 раза у Калуському до 3,50 раза у Галицькому районах (p1<0,001).
Таблиця 1
Характеристика анте- i постнатального nep^ÍB розвитку у дней Í3 та без системно!" гшоплазй емал^ як проживають у piзних за еколопчним забрудненням районах 1вано-Франювсько1 обласп (M±m)
Показники розвитку плода i дитини
Без СГЕ
Городенмвський р-н, n=63
Галицький р-н, n=27
XBopi на СГЕ
Долинський р-н, n=36
Калуський р-н, n=26
Снятинський р-н, n=44
Гестози вагiтностi матерi,
11,11±3,!
14,81±9,64 p1>0,05
19,44±6,69 p1>0,05 p2>0,05
46,15±9,97 p1<0,01 p3<0,05
27,27±6,79 p1<0,05, p4>0,05 p6>0,05,
Загроза
викидня, р
3,18±2,23
0
p1>0,05
8,33±4,67 p1>0,01 p2>0,05
26,92±8,87 p1<0,05 p3<0,01
6,81±3,84 p1>0,001, p4>0,05 p6>0,05
Маса при народженш, г
3274,6± 57,12
3303,7±
83,42 p1>0,05
3448,9± 68,67 p1>0,05
3565,4^ 66,61 p1>0,05
343^!,8±4^C), 52 p1>0,05, p4>0,05 p6>0,05
Штучне
вигодовування, р
49,86±6,23
51,85±9,80 p1>0,05
58,33±8,3 3 p1>0,05 p2>0,05
p3>0 ,05 p1<0,001 p3<0,001
18,18±5,8 8 p1<0,001, p4<0,01 p6<0,001
Примтка. тут i дал1 вказана в1ропдтсть рiзницi показниюв: p1 - ytix райотв до величини Городенквського; p2 - ГpIицьког5 до величини Дол^сжого; p3 - Галицького до величини Калуського; p4 - Галицького до величини Снятинського; p5 - Долинського до величини Калуського; p6 - Долинського до величини Снятинського; p7 - Калуського до величини Снятинського райотв.
Таблиця 2
Частота симптомiв загально! штоксикацИ оpганiзму у дiтeй iз та без системно! гшоплазй" емага, (M±m)
Симптоми, Без СГЕ Xворi на СГЕ
% Городенкiвський Галицький р-н, Долинський Калуський р-н, Снятинський р-н,
р-н, n=63 n=27 р-н, n=36 n=26 n=44
Головний бшь 15,87±4,64 51,85±9,80 44,44±8,40 50,0±10,0 56,82±7,55
p1<0,01 p1<0,01 p1<0,01 p1<0,001, p4>0,05,
p2>0,05 p3>0,05 p6>0,05
Бшь у живот! 22,22±5,28 77,78±8,15 66,67±7,97 65,38±9>,5 2 65,91±7,23
p1<0,001 p1<0,001 p1<0,001 p1<0,001, p4>0,05
p2>0,05 p3>0,05 p6>0,05
Втомлювашсть 9,52±3,73 33,33±9,25 13,89±5,85 19,23±7,8 8 45,45±7,59
p1<0,05 p1>0,05 p1>0,05 p1<0,001, p4>0,05
p2>0,05 p3>0,05 p6<0,01
Зниження 28,57±5,73 48,15±9,80 63,89±8,12 38,46±9,73 59,09±7,50
апетиту p1>0,05 p1<0,001 p1>0,05 p1<0,01, p4>0,05
p2>0,05 p3>0,05 p6>0,05
Нудота 6,35±3,10 11,11±6,16 2,78±2,78 42,31±9?,8 8 20,45±6,1 5
p1>0,05 p1>0,05 p1<0,001 p1>0,05, p4>0,05
p2>0,05 p3<0,05 p6>0,05
Блщсть шкiри 17,46±4,82 81,48±7,62 63,89±8,12 50,0±10,0 65,91±7,23
p1<0,001 p1<0,001 p1<0,01 p1<0,001, p4>0,05
p2>0,05 p3<0,05 p6>0,05
Запаморочення 0 0 0 0 4,55±3,18
p1>0,05 p1>0,05 p1>0,05 p1>0,05,p4>0,05
p2>0,05 p3>0,05 p6>0,05
Носовi кровотечi 1,59±1,59 0 11,11±5,31 0 2,27±2,27
p1>0,05 p1>0,05 p1>0,05 p1>0,05, p4>0,05
p2<0,05 p3>0,05 p6>0,05
Бiль у ногаx 11,11±3,99 18,52±7,62 13,89±5,85 7,69±5,33 4,55±3J8
p1>0,05 p1>0,05 p1>0,01 p1>0,05, p4>0,05
p2>0,05 p3>0,05 p6>0,05
Утомлюванiсть достовiрно бiльше разiв вiдмiчали дiти is СГЕ Галицького (у 3,50 раза; p1<0,05) i Снятинського (у 4,77 раза; p1<0,001) райошв по вщношенню до дгтей без СГЕ Городенкiвського району, а також Снятинського району порiвняно з мешканцями Долинського -(у 3,27 раза; p6<0,01) i Калуського (у 2,36 раза; p7<0,05) районiв область
На зниження апетиту частiше скаржилися жителi Долинського i Снятинського райошв, шж Городенкiвського (у 2,23 i 2,07 раза; p1<0,001 i p1<0,01), та Калуського, нiж Долинського (у 1,66 раза; p5<0,05) районiв. На вiдмiну вiд скарг на зниження апетиту, скарги на нудоту, порiвняно iз жителями усix iншиx райошв, достовiрно бiльше висували дiти Калуського району, i рiзниця склала вщ 15,78 раза iз Долинським (p5<0,001) до 2,06 раза iз Снятинським (p7<0,01) районами.
У всix мешканщв екологiчно забруднених територiй, якi хворши на СГЕ, значно частiше фшсували блiдiсть шкiрниx покривiв, нiж у жителiв умовно чистого Городенкiвського району, яю не мали СГЕ: вщ 2,86 раза у Калуському (p1<0,01) до 4,67 раза у Галицькому (p1<0,001) районаx. Цей симптом зус^чався також у 1,63 раза часпше у дiтей Галицького району порiвняно iз жителями Калуського (p3<0,05). У поодинокж випадкаx у Снятинському район вiдмiчалися скарги на запаморочення, носовi кровотечi. На бiль у м'язаx нижнix кiнцiвок вказували дiти в усix районаx, у т.ч. i в Городенювському, але найчастiше - в Галицькому райош.
Проведет нами дослщження дозволяють зробити припущення, що найбшьш шкiдливо впливае на перебп- вагiгносгi забруднення довкiлля органiчними високомолекулярними ксенобютиками, що засвiдчила висока частота загроз гесгозiв i викиднiв у ваптних Калуського району порiвняно з жшками iнших районiв. Такi впливи ймовiрно е також передумовою розвитку у майбутшх новонароджених СГЕ. Висока частота виникнення симпгомiв загально! неспецифiчно! iнгоксикацi! у дiгей, хворих на СГЕ, яю проживають в еколопчно забруднених районах, порiвняно iз жителями умовно чистого району, яю не мають СГЕ, дозволяе висловити гшотезу про наявнiсть у них синдрому еколопчно! дезадаптацл. При цьому рiзниця у проявi симптомiв залежить вщ виду i шлях1в поступлення ксенобютиюв в органiзм мешканцiв рiзних райошв. Особливо значний вплив на розвиток синдрому, очевидно, мають поеднаш радiацiйно-хiмiчm ксенобiотики, що пiдтверджують данi шших науковцiв [6]. Порушення переб^у вагiтностi, прояви рiзних симптомiв штоксикацп органiзму у дiтей, на нашу думку, е тдгрунтям для виникнення i розвитку СГЕ зубiв. Встановлеш нами закономiрностi можуть бути раншми маркерами для прогнозування виникнення i розвитку СГЕ у дiтей i вказувати на необхiднiсть здiйснення первинно! профiлактики !! ще на докшшчному рiвнi.
1. Встановлено, що гестози ваптносп достовiрно частiше фiксувалися у матерiв дiтей, хворих на СГЕ, з еколопчно забруднених райошв, шж у ваптних з умовно чистого району, особливо тд дiею оргашчних високомолекулярних сполук, якi мiстяться у викидах заводу-гiганту „Карпатнафтохiм-Лукор", де частота випадюв цього стану зустрiчалася в 4,15 раза частше.
2. Вiрогiдного впливу на виникнення СГЕ загроз викидня, маси тiла при народженш та особливостей вигодовування новонароджених у дггей з антропогенно забруднених райошв не виявлено.
3. Симптоми загально! штоксикацп достовiрно частiше фiксувалися у дтей, хворих на СГЕ, яю проживають в екологiчно забруднених районах (особливо тд дiею поеднаних радiацiйно-хiмiчних екопатогенiв), нiж у дiтей без СГЕ iз умовно чистого району. Варiабельнiсть скарг залежала вiд виду i шляхiв потрапляння ксенобiотикiв в оргашзм.
Перспективи подальших до^джень у даному напрямку полягають у розробц i впровадженш комплексных заходiв для первинноI профшактики СГЕ на доклiнiчному етат.
1. Антипин Ю.Г. Стан здоров'я дней в умовах дп рiзних еколопчних чинникiв / Ю.Г. Антипкiн // Мистецтво лкування. - 2005. - №2. - С. 16-23.
2. Довюлля Варви i здоров'я дiтей / М.В. Курик / Укра'шський iнститут екологп людини. - Режим доступу:-http://uiec.org.ua/index.php?option= com_docman&task=doc_download&gid=61
3. Зброй Л.О. Довюлля 1вано-Франювщини у 2010 роцi: статистичний збiрник / Державний комiтет статистики Укра'ши, Головне управлiння статистики в 1вано-Франювсьюй областi / Л.О. Зброй // - 1в.-Франювськ. - 2011.-151 с.
4. Кiрiяк О. П. Чорнобильсью наслiдки на Iвано-Франкiвщинi / О.П. Кiрiяк, В.В. Пантаз^ В.В. Мурзов [та ш.] // Гигиена населенных мест. - К.: Полимед. - 2001. - Т.2. - С. 168-169.
5. Лысенко Г. Н. Роль неблагоприятных факторов антенатального периода в формировании зубов и развитии стоматологических заболеваний у детей / Г.Н. Лысенко // Гигиена и санитария. - 2004. - №4. - С. 28-30.
6. Лук'яненко Н. С. Еколопчно детермшована патолопя у дтей: клшко-генетичний полiморфiзм та принципи медико-генетичного консультування: автореф. дис. докт. мед. наук: спец. 14.01.10 ,Дед1атр1я" / Н.С. Лук'яненко.- Львiв,- 2011.- 36 с.
7. Прусакова А. В. Особенности состояния здоровья детей при диффузном увеличении щитовидной железы в условиях антропогенного загрязнения / А.В. Прусакова, Н.И. Маторова, В.М. Прусаков // Гигиена и санитария. - 2004. - №1. - С. 40-43.
8. Чайковська Г. С. Синдром ендогенно! штоксикацп у дтей з гiпоплазieю емалi зубiв, що проживають на територп, забрудненш генотоксичними чинниками / Г.С. Чайковська, О.З. Гнатейко, О.В. Сзерська [та im] // Вюник стоматологи. -2008. - №3. - С. 59-62.
9. Чуйкин С. В. Распространенность зубочелюстных аномалий и определение факторов риска у детей, проживающих в крупном промышленном городе / С.В. Чуйкин, С.В. Аверьянов, С.А. Гунаева [и др.] // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2010. - №1. - С. 69-72.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ АНТЕ- И ПОСТНАТАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ СИСТЕМНОЙ ГИПОПЛАЗИЕЙ ЭМАЛИ, ЖИТЕЛЕЙ РАЙОНОВ С РАЗЛИЧНЫМ ХАРАКТЕРОМ АНТРОПОГЕННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ Лабий Ю. А., Мельничук Г. М.
Для изучения особенностей течения анте- и постнатального периода и частоты возникновения симптомов общей интоксикации обследовано 133 школьника, больных системной гипоплазией эмали (СГЭ), живущих в разных по характеру загрязнения районах Ивано-Франковской области. В качестве контрольных использовались данные 63 детей без
PECULIARITIES OF ANTE- AND POSTNATAL children's DEVELOPMENT WITH SYSTEMIC ENAMEL HYPOPLASIA, RESIDENTS FROM THE AREAS WITH DIFFERENT MODE OF ANTHROPOGENIC POLLUTION Labiy Yu. A., Melnychuk G. M. 133 pupils, diagnosed with systemic enamel hypoplasia (SHE) living in different areas of pollution in Ivano-Frankivsk region have been examined to study the peculiarities of the ante- and postnatal periods and the incidence of symptoms of intoxication. As a control we have used data of 63 children without SHE living in
СГЭ, проживающих в условно чистом районе области. Установлено, что у беременных с экологически загрязненных районов достоверно чаще возникали гестозы беременности, чем у женщин с условно чистого района, особенно под действием органических высокомолекулярных соединений, содержащихся в выбросах завода-гиганта "Карпатнефтехим-Лукор". Не выявлено достоверного влияния на формирование СГЭ угрозы выкидыша и массы тела при рождении, а также особенностей вскармливания новорожденных. Частота симптомов общей интоксикации организма была достоверно большей у детей, больных СГЭ, проживающих в экологически загрязненных районах (особенно под воздействием сочетанных радиационно-химических экопатогенов Снятинского района), чем у детей без СГЭ с условно чистого района. Вариабельность жалоб, указывающих на общую интоксикацию, зависит от путей поступления ксенобиотиков в организм ребенка.
Ключевые слова: системная гипоплазия эмали, дети, симптомы общей интоксикации, антропогенное загрязнение.
Стаття надшшла 10.12.2014 р.
relatively clean regions. It has been established that pregnant women from polluted areas were significantly more likely to develope gestosis than women from relatively clean areas, especially under the influence of organic macromolecular compounds found in plant emissions giant "Karpatnaftokhim-Lukor." There was no impact on the formation of SHE, threatened miscarriage and low-birth weight and feeding method. The frequency of the symptoms of general intoxication was significantly higher in children with SHE from the polluted areas (especially under the influence of combined radiation and chemical ekopatohenes of Snyatynsky region) than children without SHE from relatively clean area. Variability of complaints that indicate overall toxicity depends on the ways of admission of xenobiotics to the child.
Key words: system enamel hypoplasia, children, symptoms of intoxication, anthropogenic pollution.
Pe^roeHT noxrnbKO B.I.
УДК 616.24-002.5:615.28
ОСОБЕННОСТИ ГЕНЕТИЧЕСКОГО ПОЛИМОРФИЗМА АРИЛАМИН N-АЦЕТИЛТРАНСФЕРАЗЫ 2 У БОЛЬНЫХ ТУБЕРКУЛЁЗОМ ЛЁГКИХ В ХАРЬКОВСКОМ
РЕГИОНЕ
Для изучения особенностей генетического полиморфизма ариламин N-ацетилтрансферазы 2 (NAT2) у больных туберкулёзом лёгких в Харьковском регионе исследованы 5 полиморфизмов - C282T, C481T, G590A, A803G и G857A. В группу из 27 больных-европеоидов вошли пациенты с различным по типу и распространенности туберкулезным процессом, с различной чувствительностью микобактерий туберкулеза к противотуберкулезным препаратам и различной эффективностью лечения. Установлено, что в исследуемой выборке полиморфизмы C282T, C481T, G590A были представлены только гетерозиготами и не имели взаимосвязи с клиническими проявлениями туберкулеза. У всех пациентов с «диким» типом 803АА туберкулез был распространенным с поражением обоих легких и наличием бактериовыделения.
Ключевые слова: туберкулез, NAT2, генетический полиморфизм.
Использование современных методов исследования позволяет расширить возможности прогнозирования течения тяжелых заболеваний. Туберкулез легких в настоящее время остается одной из главных проблем здравоохранения во всем мире. Изучение генетических основ подверженности туберкулезу среди различных популяций представляет большой интерес [8, 10, 11]. В настоящее время установлена ассоциация полиморфизма ариламин N-ацетилтрансферазы 2 (NAT2) с различными заболеваниями и различной чувствительностью к лекарственным препаратам [15]. Исследование генетического полиморфизма NAT2 у больных туберкулезом рассматривается, в основном, с целью выявления вероятности развития заболевания и особенностей метаболизма противотуберкулезных препаратов [12, 14, 18]. Представляется актуальным получение данных, позволяющих своевременно прогнозировать не только возможность развития заболевания, но и степень тяжести и особенности его течения, что необходимо для проведения эффективного лечения.
Целью работы было изучение особенностей генетического полиморфизма NAT2у больных туберкулёзом лёгких в Харьковском регионе.
Материал и методы исследования. Группа исследования была образована из 27 больных туберкулезом, проходивших лечение в 2013-2014 г.г. в Харьковской областной туберкулезной больнице № 3. Всем больным было проведено комплексное клинико-рентгенологическое и лабораторное обследование. После получения письменного согласия больных на участие в клиническом исследовании им было предложено сдать 2 мл венозной крови. Молекулярно-генетическое исследование проводилось в три этапа экстракция ДНК; полимеразная цепная реакция; детекция результатов. Экстракцию проводили с помощью набора реагентов для выделения ДНК Diatom™ DNA Prep 200 согласно инструкции производителя. Реакцию амплификации проводили с помощью набора реагентов GenPak NAT2-SNP PCR test для идентификации аллелей гена ариламин-Ы-ацетилтрансферазы 2 (NAT2) методом аллельспецифической полимеразной цепной реакции, согласно инструкции производителя.
Детекция продукта ПЦР: электрофорез в 3% агарозном геле, окрашенном бромистым этидием. Длина волны УФ-света - 312 нм. Статистическая обработка результатов исследования проводилась при помощи SPSS 22. Описательная статистика представлена в виде среднего (M) и стандартного отклонения
© Лебедь Л.В., Киреев И.В. та inm., 2015
