CC BY
28
УДК 712.413 Доц. А.М. Солоненко, канд. бюл. наук; проф. I.A. Мальцева, д-р бюл. наук; доц. С.М. Подорожний, канд. бюл. наук; асист.
Ю.Л. Бредхна - Мелiтоnольський державний педагогiчний унтерситет
ОСОБЛИВОСТ1 ОЗЕЛЕНЕНИЯ БАЗ В1ДПОЧИНКУ НА П1ВН1ЧНО-ЗАХ1ДНОМУ УЗБЕРЕЖЖ1 АЗОВСЬКОГО МОРЯ
Подано результати дослщження видового складу дерев та чагарнигав, яга засто-совують шд час озеленення баз вщпочинку на пiвнiчно-захiдному узбережжi Азовсь-кого моря. Охарактеризовано чинники, яга впливають на стан зелених насаджень на територи приморських баз.
Ключовг слова: озеленення, дендрофлора, лiмiтуючi чинники.
Питання озеленення населених мюць в останш роки набувае важливо-го значення, особливо у степових районах. За фiзико-географiчним району-ванням територiя району дослiдження належить до степово! областi захiдних схилiв Приазовсько! височини i Присивасько-Приазовсько! степово! областi Причорноморсько! твденно-степово! провшцп степово! зони [1]. Загалом зазначений регiон характеризуеться високими тепловими ресурсами i знач-ною посушливютю. Випадання опадiв нерiвномiрне i значно змшюеться за сезонами, що часто призводить до великого дефщиту вологи в rрунтi [2]. Се-редня рiчна температура повiтря змшюеться вщ 8,5 до 11,5 °С. Середня мь сячна температура червня - +23-24°, а ичня змшюеться вщ +1 до -5 °С [3]. Рiчна кiлькiсть опадiв становить 350-400 мм [3-4]. Природна деревна рослин-нють зосереджена в основному в долинах рiчок. У штучно створених люових насадженнях регiону переважають робшя несправжньоакацiя (Robinia pseudoacacia L.), айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), гледичiя колюча (Gleditsia triacanthos L.), клен ясенолистий (Acer negundo L.), рiдше -дуб звичайний (Quercus robur L.), в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.), в'яз грабо-листий (Ulmus carpinifolia Rupp. Ex G. Suckow), стифнолобiум японський (Stiphnolobium japonicum (L.) Schott), сосна кримська (Pinus pallasiiana D. Don.) та ш. породи.
Стан питання. Значна частина деревних порщ вщзначаеться високою пластичшстю та здатнiстю пристосовуватися до умов зовшшнього середови-ща, що дае змогу формувати штучш деревно-чагарниковi фiтоценози навiть у складних природноклiматичних умовах. Штучно створенi насадження суттево впливають на середовище, зокрема: згладжують температурнi перепади, збшьшують вологiсть повiтря, ослаблюють вiтровi потоки тощо. Однак пiд час озеленення баз вщпочинку, розташованих на узбережжi Азовського моря, доводиться долати певш проблеми.
На процес формування садово-паркових фiтоценозiв на узбережжi Азовського моря, як загалом й у степовш зош, впливае посушливий клiмат, засоленють та низька родючiсть rрунтiв, рiзкi перепади температури, мала кiлькiсть опадiв, висока випаровуванiсть. Крiм того, тут е певш особливосп -майже повна вщсутшсть сформованого шару Грунту на знижених дшянках узбережжя, яю представленi приморськими косами з досить великим рекре-ацiйним навантаженням (коса Пересип, Федотова коса). Грунтоутворюваль-ними породами е шщаш i черепашковi субстрати. Вмiст СаСО3 у формi чере-
пашкових уламюв та п1ску тут може досягати 93 % [2]. Ще одним важливим фактором, який значно впливае на формування садово-паркових ф1тоценоз1в i практично таоруеться пiд час !х створення, е значна кiлькiсть в повг^ морських бризок пiд час потужних штормiв.
Певнi проблеми породжують засмiченiсть територп, вiдсутнiсть мож-ливост утжтзаци смiття. У придорожшх, полезахисних смугах, в насаджен-нях поряд iз мiсцями вiдпочинку часто скидають побутовi вiдходи. Прибе-режнi насадження засмiченi пластиковими пляшками, пакетами, рештками упаковок та iншим смiттям. Особливо загострюються екологiчнi проблеми, пов'язанi iз засмiченням зелених насаджень, поряд iз пляжами неоргашзова-ного вiдпочинку - тут смптя закопують в землю, скидають в купи.
Об'екти та методика досл1джень. Ми провели обстеження баз вщпо-чинку, розташованих на узбережжi Азовського моря в межах Запорiзькоl об-ластi. Обстеженнями було охоплено населен пункти Кирилiвка, Степашвка, Ново константинiвка, Приморський Посад.
Шд час обстеження пансiонатiв та баз вщпочинку на березi Азовського моря в межах Запорiзькоl област вивчали видовий склад дерев та чагарни-кiв, якi застосовують в озелененш, аналiзували стан рослинностi. Для визна-чення стану насаджень визначали рiвень пошкодження дерев абiотичними та бютичними чинниками. Назви рослин наведено за "Определителем высших растений Украины" [5], "Декоративной дендрологией" [6].
Результати дослщжень. Озеленення обстежених баз вщпочинку на цей час мае доволi стихшний характер. На сьогодш рiвень озеленення при-морських баз та санаторпв iстотно рiзниться. Власники деяких баз вщпочин-ку та санаторпв вочевидь вважають, що море уже достатньо привабливе i са-модостатне i тому не бачать потреби витрачати кошти на створення зелених насаджень, квиниюв тощо. Поодинокi розрiзненi дерева та кущi (зокрема на базi вiдпочинку "Шахтостроiтель" у с. Кирилiвка) та деяких приватних базах в с. Степашвка важко назвати озелененням, якогось ютотного впливу на сере-довище таке "озеленення" не може мати.
Найчастше пiд час озеленення баз вщпочинку застосовують рядовi посадки дерев та кущiв. Зокрема, в с. Кирилiвка на територп баз вiдпочинку "Нептун", "Стандарт", "Жемчужина" рядовi посадки лоха вузьколистого (Elaeagnus angustifolia L.) та лоха iз тамариксом чотиритичинковим (Tamarix tetrandra Pall.ex Bieb.) вщдшяють територiю вiд берега моря. На базах "Кара-вела", "Ромашка", "Чайка", "Нептун" рядовi посадки дерев висаджеш бiля корпусiв та будиночюв, ними обсаджено дорiжки. Таю ж посадки широко застосовують також на базах "Прибой-1" та "Прибой-2" у с. Степашвка. Цжа-вим е висаджування дерев-солiтерiв, особливо у поеднанш iз квiтниками та клумбами (зокрема, на базах вщпочинку "Чайка", "Нептун", "Стандарт"). Рщ-ше на територп баз вщпочинку застосовують посадки дерев та чагарниюв у виглядi масивiв. 1нколи формування масивiв мае стихшний характер та вщ-буваеться за рахунок неконтрольованого розростання коренево! поросп або самосiву (зокрема на базах вщпочинку "Буревiсник" та "Жемчужина" у с. Ки-рилiвка).
Дуже рщко в обстежених населених пунктах трапляються вдалi прик-лади вертикального озеленення корпушв, будиночкiв або альтанок (наприк-лад, на базах "Стандарт" у с. Кирилiвка, "Запорiжсталь" та "Прибой-1" у с. Степанiвка). Застосування лiан у виглядi зелених шпалер i3 дикого винограду п'ятилисточкового (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.), садових сор-тiв виноградiв або кампсиса повзучого (Campsis radicans (L.) Seem.) може створити затишок бшя будиночюв i забезпечити захист вiд сонячних проме-нiв. Для озеленення приморських баз недостатньо застосовують квiтники та клумби. Це, очевидно, пов'язано iз значними затратами працi та кошпв на влаштування квiтникiв. Вдалi приклади такого озеленення територп е на базах вщпочинку "Запорiжсталь" (с. Степашвка), "Кристал", "Чайка", "Дiана", "Каравела" та на територп деяких осель зеленого туризму (с. Кирилiвка). 1н-коли застосовують квiтники iз троянд (бази вiдпочинку "Чайка" та "Ромашка" у с. Киржтвка).
Асортимент деревних порщ, якi зростають на територп приморських баз вiдпочинку, подано у таблищ. Найчастiше для озеленення баз вщпочинку використовують рiзнi види тополь, робшю несправжньоакацiю, айлант, лох вузьколистий, деяк види в'язiв. Добре зарекомендував себе в озелененнi приморських баз вщпочинку тамарикс. Ця порода добре витримуе засолення Грунту та умови спекотного степового ктмату. Щд час створення зелених на-саджень на тщаних Грунтах для закршлення берега використовують корене-поростевi породи каркас схадний (Celtis australis L.), робiнiю нес-правжньоакацiю, бузок. Часто в посадках використано рiзноманiтнi плодовi дерева (шовковицю, абрикосу, садовi сорти груш, яблунь).
Табл. Видовий склад дерев та чагарнитв, ят застосовуються при озеленент
баз в'идпочинку
№ пп Видова назва Поширення
1 Aйлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle) +++
2 Абрикоса звичайна (Armeniaca vulgaris Lam.) ++
3 Береза бородавчаста (Betula pendula Roth) +
4 Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.) ++
5 Бузок звичайний, садовi сорти (Syringa vulgaris L.) ++
6 Бузина чорна (Sambucus nigra L.) +
7 Виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.) ++
8 Виноград справжнш (Vitis vinifera L.) ++
9 Вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.) ++
10 В'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.) +
11 В'яз граблистий (Ulmus carpinifolia Rupp. Ex G. Suckow) ++
12 Верба вавшонська (Salix babylonica L.) +
13 Гледичiя колюча (Gleditsia triacanthos L.) ++
14 Пркокаштан звичайний (Aesculus hippocastsnum L.) ++
15 Горiх грецький (Juglans regia L.) ++
16 Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) +
17 Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.) +
18 Жимолость козолиста (Lonicera caprifolium L.) +
19 Клен ясенолистий (Acer negundo L.) +
20 Клен гостролистий (Acerplatanoides L.) +
21 KapKac nÍBgeHHHH (Celtis australis L.) ++
22 KaTanbna 6iraomeBHg,Ha (Catalpa bignonioides Walt.) +
23 KypunbcbKHH HaM Mam>H:®ypcbKHH (Pentaphylloides mandshurica (Maxim.) Sojak.) +
24 KaMncHc noB3yHHH (Campsis radicans (L.) Seem.) ++
25 .ox By3bKMHCTHH (Elaeagnus angustifolia L.) +++
26 .HHna cep^nncTa (Tilia cordata Mill.) +
27 nnro^ KpHMCbKHH (Hedera taurica Carriere) +
2S Irenes TprnHcTa (Ptelea trifoliate L.) +
29 Po6ima HecnpaB»HboaKa^a (Robinia pseudoacacia L.) +++
30 CKyMnia 3BHHaHHa (Cotinus coggygria Scop.) +++
31 CocHa KpHMCbKa (Pinus pallasiiana D. Don.) +
32 CnopHm narapHHKOBHH (Polygonum dumetorum L.) +
33 CTH$Hono6iyM moHcbKHH (Stiphnolobium japonicum (L.) Schott) +
34 CaMmHT BÍHHo3eneHHH (Buxus sempervirens L.) +
35 Tonona HopHa (Populus nigra L.) ++
36 Tonona 6ina (Populus alba L.) +++
37 Tonona Bonne (Populus bolleana Lauche) +++
3S Tonona CiMoHa (Populus simonii Carr.) ++
39 TaBonra Bep6onncTa (Spiraea salicifolia L.) +
40 TaBonra (Spiraea sp. ) +
41 TaMapHKc hothphthhhhkobhh (Tamarix tetrandra Pall.ex Bieb.) +++
42 TaMapHKc rany3HcTHH (Tamarix ramosissima Ledeb.) +
43 XeHoMenec anoHcbKHH (Chaenomeles speciosa (Sweet) Nakai) +
44 Œobkobh^ HopHa (Morus nigra L.) +++
45 Œobkobh^ 6ina (Morus alba L.) +++
46 ŒapoKorinoHHHK cxigHHH (Platygladus orientalis (L.) Franco) +
47 _S6nyHA goMamHa, cagoBi copra (Malus domestica Borkh.) ++
4S ÂnÎBe^ BÍprÍHcbKHH (Juniperus virginiana L.) +
49 ÄnHHa KonroHa (Picea pungens Engelm. f. coerulea) +
50 HceH naH^THHH (Fraxinus lanceolata Borkh.) ++
Поширення в зелених насадженнях: +++ - часто застосовуеться; ++ - зви-чайний вид; + - трапляються поодиною екземпляри.
Деревш породи та чагарники при створенш насаджень школи виса-джували без врахування природних особливостей територп. Зокрема, в озеле-ненш баз вщпочинку на тщаних Грунтах висаджували пркокаштан зви-чайний (Aesculus hippocastsnum L.), липу серцелистну (Tilia cordata Mill.), ялину колючу (Piceapungens Engelm.) тощо, як дуже погано ростуть в степо-вих умовах. Однак на каштанових Грунтах за умови достатнього поливу, зокрема на територп бази вщпочинку "Запор1жсталь", ялина колюча, ф. голуба, дае добр1 прирости та характеризуеться задовшьним станом.
В умовах регюну формуеться цший комплекс еколопчних чинниюв, як л1м1тують розвиток деревно-чагарниково! рослинносп та впливають на стан зелених насаджень. Складш природно-ктматичш та еколопчш умови розвитку насаджень е причиною р1зномаштних абютичних пошкоджень, зокрема - в'янення, появи крайових некроз1в листюв. Недостатнш полив у лггнш перюд став причиною всихання живоплопв 1з бирючини (база вщпочинку "Монтажник" у с. Кирил1вка), практично повно! загибел1 квгтниюв на територп баз "Нептун", "Монтажник". Сухий кшмат, недостатнють вологи е причиною л1тнього пожовтшня та опадання листюв дерев (особливо - топол1 чор-
но1). Жорстю природно-кшматичш умови прискорюють процеси старшня та е причиною суховерхосп або всихання дерев (зокрема - топол1 Болле на територп бази вщпочинку "Райдуга" у с. Кирил1вка та робшп несправжньоака-цп на баз1 "Прибой-1" у с. Степашвка).
1стотний вплив на стан насаджень мають р1зномаштш бютичш пошкодження, зокрема розвиток хвороб листя, некрозш захворювання гшок, гни-л1 стовбур1в. У ход1 обстеження виявлено краев! некрози листюв абютичного походження, як е найбшьш характерними для пркокаштана звичайного, то-пол1 чорно!, плодових дерев. Основними збудниками хвороб листя е бура плямистють листюв гор1ха Marssonina juglandis (Lib.) P. Magn., коккомжоз листюв черешш Coccomyces hiemalis Higg., бура плямистють листюв дуба звичайного Gnomonia quercina Kleb. На листках дуба звичайного, робшп нес-правжньоакацп розвиваються борошнисто-росяш гриби.
В останш роки значних пошкоджень зеленим насадженням регюну завдае масове розмноження бшого американського метелика, у якого протя-гом року розвиваеться два поколшня. Особливо сильш пошкодження листюв спостершаються у другш половиш л1та. Бший американський метелик - поль фаг, пошкоджуе як мюцев^ так i штродуковаш деревш породи. Ми в ход1 обстеження виявили сильне пошкодження листюв айланта (на територп бюста-цюнару Мелiтопольського ДПУ у с. Степашвка), шовковищ (база вщпочинку "Стандарт" в с. Кирилiвка, база "Запорiжсталь" в с. Степашвка), винограду п'ятипелюсткового (база вщпочинку "Стандарт"), горобини круглолисто! (база "Запорiжсталь"), горiха грецького (база "Прибой-2").
Отже, формування зелених насаджень на територп баз вщпочинку на березi Азовського моря в межах Запорiзькоl обласп часто мае стихiйний характер. Безсистемш посадки дерев та кущiв, вiдсутнiсть догляду (поливу, внесення мшеральних чи органiчних добрив), розвиток патогенних оргашз-мiв та комах-фiтофагiв призводять до попршення стану зелених насаджень. Роботи з озеленення виконують випадковi люди, якi не мають спещально! пiдготовки та досвiду. Тiльки окремi об'екти озеленення проектують архггек-тори, як також не зажди мають достатню еколопчну пiдготовку. Специфiчнi умови регюну та зростаючий попит потребують шдготовки квалiфiкованих спецiалiстiв садово-паркового господарства.
Л1тература
1. Тищенко О.В. Степова i псамофггно-степова рослиншсть заказника "Обггочна коса" / О.В. Тищенко // Укра!нський фггоценолопчний зб1рник. - Сер. А. - К., 1996. - Вип. 2. - С. 63-72.
2. Поляков А.К. Древесные насаждения в оптимизации техногенной и рекреационной среды Приазовья / А.К. Поляков, И.Е. Малюгин, В.П. Тарабрин, В.В. Королев. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 172 с.
3. Гидрометеорологический справочник Азовского моря / под ред. А.А. Аксенова. - Л. : Гидромет. изд-во, 1962. - 856 с.
4. Щербань М.1. Кшматичш умови та ресурси / М.1. Щербань // Ф1зична географ1я Укра-1нсько! РСР / за ред. чл.-кор. А.М. Маринича. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1982. - С. 36-52.
5. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
6. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.
Солоненко А.Н., Мальцева И А., Подорожный С.Н., Бредихина Ю.Л. Особенности озеленения баз отдыха на северо-западном побережье Азовского моря
Приведены результаты исследования видового состава деревьев и кустарников, которые используются при озеленении баз отдыха на северо-западном побережье Азовского моря. Охарактеризованы факторы, которые влияют на состояние зеленых насаждений на территории приморских баз.
Ключевые слова: озеленение, дендрофлора, лимитирующие факторы.
Solonenko A.N., Maltseva IA., Podorozhnyj S.N., Bredikhina Yu.L. Features of the gardening recreation in the north-west coast of the Azov sea
There are results of studying of the species composition of trees and shrubs, which are using for landscaping recreation centres in the north-west coast of the Azov Sea. This article is describing the factors that influence the state of green areas in the coastal bases.
Keywords: gardening, dendroflora, limits factors.
УДК 630*[164+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОЗНАКИ БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SYLVATICA L.) 13 ЗАВИЛЬКУВАТОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Встановлено бюметричш параметри бука люового у райош букових прських лгав вщповщно до геоботашчно-лгавничого районування Укра!нських Карпат. Дос-лщжено основш морфолопчш ознаки для дiагностування бука i3 завилькуватою деревиною. Наведено статистично достовiрнi вщмшност морфолопчних ознак бука сового i3 прямоволокнистою та завилькуватою деревиною.
Ключовг слова: бук люовий, завилькувата деревина, крона, стовбур, листок.
Вступ. Бук люовий - одна з го-ловних люоутворювальних порщ Украши, що до]шнуе на площi 525 тис. га. Вш утворюе 32 типи люу, до складу де-ревосташв яких входять вш аборигенш породи: дуб звичайний, граб зви-чайний, ялина звичайна, ялиця бша, клен-явiр та шш1 За фиоценотичними ознаками буковi типи люу утворюють 10 субформацш [2, 3, 6-9]. Ареал виду зумовлений бюеколопчними особли-востями й охоплюе широкий дiапазон лiсорослинних умов (рис. 1) [3, 11].
Бшьшють букових лiсiв у Карпатах - природного походження, що за-безпечуе !м збереження формового рiзноманiття [10]. Вiдомо понад 170 морфолопчних форм бука, а саме: за габпусом крони, за формою листково! пластинки, за забарвленням листково! пластинки, за формою стовбура, за будо-вою та забарвленням кори тощо [5, 7]. За формою кору подшяють на гладку та трщинувату, а за кольором - свгтлошро-, шро- i темносiрокорi дерева. Так, гладкий тип кори трапляеться у 99,1 % дерев бука на Захщному Подiллi [10].
A B C D
0
1
2 §
3 i «
u • • »
5
Типи люу Бори Буковi субори Субу-чини Бучини
Рис. 1. Типи букових лшв та екологiчна фкура на едафiчнiй стц
