CC BY
182
N. Prikazyuk, PhD in Economics, Associate Professor,
T. Motashko PhD in Economics, assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
ROLE OF INTERNET IN INSURANCE SERVICES REALIZATION
The role of the Internet in the implementation of insurance products is investigated. It is founded the Internet in insurance performs presentable and realizable function. The benefits of using Internet technologies for business of insurance market are determined.
Keywords: online insurance distribution channels of insurance services, direct marketing, online insurance, sale of insurance services over the Internet.
УДК 368.025.6:368.11 JEL G 22
Т. Кривошлик, канд. екон. наук, доц. КНЕУ iменi Вадима Гетьмана, КиТв
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НКИ РИЗИКУ ПРИ УКЛАДАНН1 ДОГОВОР1В СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН
У статт/' до^джено практичнi аспекти проведения оцнки ризику при страхуванн майна громадян. Визначено п змст та мсце в андерайтинговй дiяльностi страховой компанп. Розкрито особливостi етат'в оцнки ризику при укладанн договорiв страхування майна громадян.
Ключовi слова: оцнка ризику; страхування майна громадян; андерайтинг; вiдбiр ризикв; юльюсна оцнка ризику.
Постановка проблеми. Для того щоб укласти дого-вiр страхування майна, страховик мае здшснити ряд дм, пов'язаних з оцнкою ризику. Вона мае свою специ-фку щодо кожного виду страхування майна i передуе укладенню договору страхування, коли збираеться i аналiзуеться Ыформаця про об'ект страхування та особу страхувальника (з урахуванням фiзичних та пси-холопчних небезпек). Проте так дм страховик здшснюе, як правило, при страхуванн майнових ризикв юридич-них осб, оскльки вони вважаються складними i вима-гають створення iндивiдуальних програм страхового покриття. Натомiсть склалося хибне враження, що май-новi ризики громадян достатньо прост й однорщш, а тому процес прийняття Тх на страхування вщносно не-складний. I це зрозумто, оскiльки умови правил страхування майна громадян (^м страхування наземних транспортних засобiв), передбачають укладення договору не тльки на основi письмовоТ, але й усноТ заяви страхувальника, навiть без огляду майна. За таких умов оцнка ризику при прийнятт на страхування майна, що належить громадянам практично не здшснюеться, i по сут, мае формальне значення. Безпосередн переговори суб'ектiв договору страхування в цьому разi обме-жуються лише визначенням перелiку страхових ризикв, строку страхування, розмiру страховоТ суми, тарифноТ ставки та страховоТ преми. Такий порядок прийняття на страхування майна громадян свщчить про те, що процес оцнки ризику залишаеться неврегульованим i по-требуе суттевого опрацювання.
Анал1з останн1х досл1джень I публ1кац1й. Окремi теоретичнi та практичнi аспекти оцнки ризику при укла-даннi договорiв страхування знайшли свое висвiтлення в роботах в^чизняних i зарубiжних учених: О.О. Гаман-ковоТ, О.Д.Вовчак, С.Л.Gфiмова, Л.Н.ЛитвиновоТ, А. Зай-цевоТ, О.О.Охрименко, Р.В.Пкус, Т.А.ФедоровоТ, В.М. Фурмана, В.В.Шахова, Я.П.Шумелди, Р.Т.Юлдашева та Ыших дослiдникiв.
Невир1шен1 ран1ше частини загальноТ проблеми. Разом з тим, органiзацiйнi аспекти проведення оцiнки ризику при укладанн договорiв страхування майна громадян залишаються недостатньо дослiдженими. Дотепер у нау-ковцiв та практигав страховоТ галузi не iснуе единоТ думки щодо визначення змiсту поняття "оцiнка ризику". Недоско-налою е i законодавча та нормативна база страхування. Зокрема, в Закон УкраТни "Про страхування" не визначено таке базове поняття, як оцнка ризику. ^м того, у нормативному забезпеченн страхових компанй щодо органза-
цп проведення страхування майна чгтко не визначено порядок здмснення оцiнки ризику за конкретними видами страхування майна громадян.
Метою статт е виявлення змiсту та особливостей проведення оцнки ризику при укпаданш договорiв страхування майна громадян.
Виклад основного матерiалу дослщження. Одним з найменш доспiджених у страховiй дiяпьностi е питання про оцнку ризику. Нинi серед науковцв немае однозначного визначення термшу "оцiнка ризику", що пояснюеться рядом причин. По-перше, в радянськiй економiчнiй науцi ризик як економiчна катеп^я не зна-ходив визначення, вщповщно не використовувся термiн "оцiнка ризику"; по-друге, в умовах формування ринко-во!' економiки поняття "ризик" та "оцнка ризику" стали досить поширеними i трактування !'х дефiнiцiй вченими дютало довiпьну форму.
Зауважимо, що оцнку ризику спiд розгпядати: по-перше, як один з етапв ризик-менеджменту; по-друге, як один з етапв андерайтингу, який здшснюеться пщ час прийняття ризику на страхування; по-трете, як дiя страховика щодо визначення розмiру збитку в разi на-стання страхового випадку за договором страхування. На початкових етапах формування ринкових вщносин в Украшу у сферi страхування не бупо н теоретичних, нi практичних пщстав розмежовувати оцiнку ризику за напрямками використання. Проте в тепершнш час така потреба настала. Вс три вищезазначен пiдходи щодо використання оцнки ризику е однаково актуальними. Ми наразi розглядаемо оцiнку ризику, як один з етапв андерайтингу, який здшснюеться пщ час прийняття ризику на страхування. Вщповщно аналiз окремих роб^ учених свiдчать про юнування рiзноманiтних погпядiв на проблему визначення змюту цього поняття.
Так, за твердженням росшського вченого В.В. Шахова 'рвень ризику оцнюеться ймовiрнiстю його на-стання та очкуваних збиткiв, заподiяних об'екту страхування при настанн ризику (страхового випадку)" [1, с. 103]. Подiбну точку розу висловлюе й укра'нський учений Я.П.Шумелда, наголошуючи на тому, що пщ оцiнкою ризику слщ розумiти "" мовiрнiсть настання ри-зикiв та величин можливих збиткв" [2, с. 21]. Опосеред-ковано таку ж думку висловлюе укра'нський учений В.М.Фурман, який зазначае, що на етат оцнювання ризику "визначають розмiри та частоту настання можливих збиткв" [3, с. 193].
© Кривошлик Т., 2014
УкраТнський учений С.С.Осадець визначае оцiнку ри-зику тiльки як ,,аналiз ризикових обставин, якi все^чно характеризують ризик на niдставi Ыформацп, що пода-еться в повному обсязГ [4, с. 562]. На нашу думку, такий пщхщ е дуже простим i лише частково охоплюе д1Т страховка (андерайтера, страхового посередника) щодо оць нки ризику при укладанш договору страхування.
Росмський учений Р.Т.Юлдашев дае широке визна-чення оцiнки ризику, розглядаючи ТТ з рiзних точок зору, зокрема, як "1) всебiчне вивчення поди, що розглядаеться як ризик; 2) ктькюний вимiр ризику, тобто визначення час-тоти (ймовiрностi) i можливих наслiдкiв реалiзацiТ небез-пек для рiзних груп населення та оргашзацм" [5, с. 792].
Заслуговуе на увагу й думка украТнськоТ вченоТ О.О.ГаманковоТ, яка розглядае оцшку ризику бiльш детально, зокрема, з "огляду на характеристики самого об'екта страхування (виходячи з його вартост та ймовiрностi настання страховоТ подiТ iз застрахованим об'ектом) та з огляду на особу страхувальника", а са-
ме необхiдностi "врахувати фiзичнi та психологiчнi небезпеки" [6, с. 56].
Зазначеш визначення, з одного боку, пщтверджують рiзноманiтнiсть прояву оцЫки ризику, а з Ышого - склад-нiсть однозначного його визначення. Вони е недостатньо повними та не враховують призначення оцЫки ризику.
Отже, тзнання сутностi оцшки ризику та ТТ особли-востей при укладанш договорiв страхування можливе лише на основi з'ясування тих вщносин i процесiв, при яких вона вщбуваеться. Для вирiшення зазначених проблем пропонуемо один з пiдходiв щодо оцЫки ризи-кiв, який доцтьно здiйснювати при укладаннi договорiв страхування майна громадян.
Оцiнювання ризишв, характерних для об'екта, про-понованого фiзичною особою на страхування е промiж-ною ланкою мiж заявою страхувальника про страхування та ршенням страховика про страхування майна чи вщмову в його страхуванш (рис. 1).
Рис. 1. Мюце оцiнки ризику при укладеннi договорiв страхування майна громадян в андерайтингу страховика
*Джерело: складено автором.
Зокрема, тсля отримання та опрацювання страховиком заяви про страхування майна здмснюеться про-цес прийняття ризику на страхування, який називаеться андерайтинг. Починаеться цей процес з етапу оцЫки ризику, за яким слщують етапи, пов'язаш з прийняттям ршення про страхування майна або вщмову в його страхуванш, визначенням умов договору страхування та розрахунком плати за страхування (страховоТ пре-мп). Вщ ретельно проведеноТ оцiнки ризику та виконан-ня iнших завдань андерайтингу залежить, насктьки "якiсний" ризик буде прийнято на страхування, яка буде ймовiрнiсть його настання i як це позначиться на фь нансовому станi страховоТ компанiТ.
На наш погляд, мехашзм оцiнки ризику при укладанш договорiв страхування майна громадян мае включати ряд послщовних етапiв, а саме: виявлення (визначення) ризику, в^^р ризикiв та ктькюну оцiнку ризику (рис.2).
На етат виявлення ризику, насамперед, варто ви-дiлити вiдповiднi групи ризику, як будуть мiрою й кри-терiем оцiнки ризику. В основу кожноТ групи ризику слiд покласти однорщш об'екти страхування, якi характеризуются приблизно однаковими ознаками, на-приклад, будiвлi, домашне майно, тварини, автотранспорт^ засоби.
Рис. 2. Схема оцiнки ризику при укладаннi договорiв страхування майна громадян
*Джерело: складено автором.
Далi на цьому етапi визначають ситуацiю ризику. Вона характеризуе нормальний (природний) стан та обстановку, в який знаходиться об'ект страхування. Ситуацю ризику характеризуюсь певнi ризиковi обста-вини. I тут важливо видтити об'eктивнi та суб'eктивнi ризиковi обставини. Об'ективн ризиковi обставини - це первиннi обставини (причини), якi ведуть до настання певних подiй. Як правило, вони мають об'ективний характер й не залежать вщ волi та свiдомостi людей (до них вщносять, наприклад, ризики, пов'язан з проявом стихiйних сил природи та Ыш^. Суб'eктивнi ризиковi обставини характеризуюсь стан та вид належного лю-динi майна (наприклад, вид буфвельних матерiалiв конструктивних елементiв буфвл^ наявнiсть засобiв сигналiзацií в будинку (квартир^, ^рат на вiкнах, бро-ньованих дверей в будiвлi; мюцезнаходження об'екта страхування та iншi). Самi по собi вони не е причиною збитку, але впливають на ймовiрнiсть виникнення збит-ку та його величину.
Ризиковi обставини е умовами реалiзацií ризику. Страховик мае зiбрати та проаналiзувати ыформацю яка характеризуе ризиковi обставини. Отриманi результата в подальшому, доцiльно врахувати при визначенн страхового тарифу (або знижок i надбавок до нього).
Отже, виявлення ризику при укладенн договору страхування конкретного майна громадян полягае у тому, щоб встановити об'екти страхування та виявити вс ризига^ обставини, якi притаманн певному об'екту страхування i будуть врахованi при визначеннi плати за страхування.
Наступним етапом оцЫки ризиюв е вiдбiр ризикiв, тобто тих, яга можна застрахувати та, яга не пщлягають страхуванню. Страховим ризиком е такий ризик, який може бути оцЫений з точки зору iмовiрностi настання страхового випадку й галькюних розмiрiв можливого збитку. Ризики, яга застрахувати не можна, не включа-ються в обсяг вщповщальност страховика.
Таким чином, важливим аспектом процесу вщбору ризику при укпаданш договорiв страхуваннi майна громадян е те, що страховик мае здмснити вiдбiр (селек-
цiю) ризигав, якi можна застрахувати, причому для кож-но1' групи об'ектiв страхування (майна) видтяються сво''' специфiчнi ризики (табл. 1).
Наступна особливють етапу вщбору ризику при страхуванш майна громадян пов'язана з тим, що страховик мае зiбрати шформацю про можливють та причини появи ризику у потенцмного страхувальника. На-явнiсть достатньо повно! i належним чином структуро-вано!' Ыформаци про ризики е основою для правильного визначення страхово! суми та плати за страхування.
Отримати Ыформацю для вщбору ризигав при укла-даннi договорiв страхуваннi майна громадян страховик може рiзними способами, серед яких видтимо такi: заява про страхування майна; огляд майна, пропонова-ного на страхування; розгляд та аналiз докумен^в на майно; спiвбесiда зi страхувальником.
Заява про страхування е найбтьш поширеним за-собом отримання першо!' iнформацií щодо ризикiв, за-пропонованих на страхування. Закон Укра'ни "Про страхування" визначае, що "для укладання договору страхування страхувальник подае страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або н шим чином заявляе про свiй намiр укласти договiр страхування" [7]. У практик страхування майна громадян заява про страхування може мати усну або письмову форму. На наш погляд, бтьш виправданою й ло-пчною е письмова заява страхувальника про страхування майна. Необхщнють застосування саме тако! форми заяви про страхування можна об^рунтувати тим, що, по-перше, страхувальник мае довести свм iнтерес в об'ект страхування; по-друге, враховуючи юридичну вагу заяви, страховик розглядае и як невiд'емну частину договору страхування; по трете, ретельне вивчення шформаци про об'ект страхування в письмовш заявi багато в чому сприяе правильна оцiнцi ризику; по-четверте, на стадп подання заяви реалiзуеться принцип максимально!' сумлiнностi сторiн страхування; i нареш-тi, на основi заяви страховик приймае рiшення щодо укладення договору страхування майна.
Таблиця 1. CTpaxoBi й не CTpaxoBi ризики за видами майна громадян
Види майна громадян (об'екти страхування) Ризики, ям можна застрахувати Не страховi ризики
Будiвлi, домашне майно - Пожежа, удар блискавки, вибух, падiння гллотованих лiтаючих об'ектiв; - стихiйнi явища: буря, ураган, град, повшь, землетрус тощо; - аварп водопровiдноï, опалювальноТ систем, енергопостачання; - протиправнi fliï третiх осб тощо. - в1йськов1 дм, громадянськ1 заворушення, страйк, конфь скац1я, арешт майна; - радюактивне зараження; - знос, короз1я - навмисн1 дм або груба необачнють страхувальника тощо.
Автотранспорт^ засоби (АЗ) - Дорожньо-транспортна подiя; - пожежа, вибух; - стихшж явища; - падЫня дерев та Ыших предметiв, - зiткнення з тваринами; - протиправн fliï третiх осб. - в1йськов1 дм, громадянськ1 заворушення, страйк, конфь скац1я, арешт майна; - радюактивне зараження; - керування АЗ в стан алкогольного, наркотичного сп'я-н1ння; - використання АЗ як знаряддя злочину; - технчний брак деталей АЗ; - знос, короз1я АЗ тощо.
Тварини - Iнфекцiйнi хвороби; - пожежа, удар блискавки, вибух; - стихшж явища; - нещасн випадки: дiя електричного струму, отруення травами тощо; - вимушений забм тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок i це унеможливлюе подальше ÏÏ використання - в1йськов1 дм, громадянськ заворушення, конф1скац1я; - рад1оактивне зараження; - харчове отруення тварини в мюцях постшного утри-мання; - ускладнення внасл1док планового щеплення тварин; - захворювання 1 травми у тварини, що юнують на момент укладення договору; - плановий забш тварини тощо.
*Джерело: складено автором.
Натомють усна форма заяви про страхування, зде-бтьшого, обмежена за своТм змiстом. У разi ïï використання, при оцiнцi ризику страховик може з^кнутися з проблемою отримання неповно'1' та недостовiрноï шфо-рмацп, що у свою чергу може негативно вплинути на яксть оцнки ризику та умови договору страхування.
Для оцнц ризику важливе значення мае також огляд майна (будвель; автотранспортних засобiв; тва-рин; окремих предметв домашнього майна, як мають велику вартiсть). Його проведення дасть можливють: встановити наявнiсть об'ектв, якi потребують страхового захисту; виявити правдивють iнформацiï, зазначеноТ у заявi про страхування; виявити фактори ризику, по-в'язанi, наприклад, з пожежною небезпекою, схильнiстю об'екту до ризикв, пов'язаних iз проявом стихшних сил природи, небезпекою втрати майна внаслщок проти-правних дiй третх осiб тощо.
Отримати необхiдну i важливу iнформацiю для оцн-ки ризику можна також шляхом опрацювання докумен-тiв на майно (наприклад, документ на право власностi на майно або оренду майна, рахунок-фактуру тощо).
Спвбесща зi страхувальником дозволить виявити ризики, пов'язан з використанням майна. Проте оцнка ризику на основi спiвбесiди може бути суб'ективною i залежати вiд iндивiдуальноï свщомост страхувальника та особи, яка проводить оцнку ризику.
Етапи виявлення ризику та вщбору ризикiв являють собою яксну оцiнку ризику. Далi постае потреба кшькю-но вимiряти ризик. Отже, третй етап оцiнки ризику при укпаденш договорiв страхування майна громадян пе-редбачае кiлькiсну оцнку ризику.
Кiлькiсне оцiнювання ризику зводиться перш за все, до визначення розмiру максимально можливого збитку, який може виникнути при певному ризику. У страхуванн майна громадян максимальна величина збитку обчис-люеться як вартють майна за вирахуванням зносу.
Визначення вартост майна, яке приймаеться на страхування, е найбтьш складним завданням оцiнки ризику. Ця пов'язано, по-перше, з певними труднощами при визначенн вартостi майна з великим строком екс-плуатацп; по-друге, з юнуванням на бiльшiсть предметiв майна втьних цiн, якi формуються на товарному ринку
пщ впливом попиту й пропозицп та рiзняться за репона-ми УкраТни; по-трете, з необхщнютю володiння специфь чними знаннями, шформацшним та iнструментальним забезпеченням для визначення вартост майна.
З метою визначення вартост майна громадян доць льно використовувати такi методи як витратний i ринко-вий. Витратний метод полягае у визначенн первюно'1' та дiйсноï вартостi майна. Первюна вартiсть майна визна-чаеться, виходячи з кошторисноТ вартостi нового майна або вартосл придбання майна. Дшсна вартiсть майна визначаеться шляхом вщшмання вiд первiсноï вартостi суми зносу. Цей метод може використовуватися пщ час ктькюноТ оцiнки будiвель, домашнього майна та автотранспортних зас^в.
Ринковий метод фунтуеться на принцип замщення. Його сутнiсть полягае у тому, що вартють майна, пропо-нованого на страхування, не повинна перевищувати вар-тост майна аналотного виду i якост, що купуеться або продаеться на товарному ринку. Для цього необхщно володп"и шформацю по ринкам продажу та купiвлi за видами майна, схожими з тими, що оцнюються. Цей метод може застосовуватися для ктькюноТ оцнки предме-тiв домашнього майна, тварин i транспортних зас^в.
Проте пщ час використання цих методв можуть ви-никати проблеми, пов'язан з вiдсутнiстю достовiрноï iнформацiï, необхщноТ для об'ективноТ вартiсноï оцiнки майна та вщсутнютю досвiдчених фахiвцiв (страхових агентв, андерайтерiв, експертiв), здатних правильно оцнити майно. А це в свою чергу може стати причиною виникнення невизначеност та конфлктност у взаемодп мiж: страхувальником - страховим агентом (експертом) - страховиком.
З метою визначення вартост майна громадян також може бути застосований пщхщ, який фунтуеться на використанн документв (довiдок), що пiдтверджують його вартють. Наприклад, пщ час визначення вартост будiвель доцiльно користуватися вiдповiдними оцнни-ми документами бюро технiчноï швентаризацп (БТ1) органiв комунального господарства (ф. № 3), що Ух мае кожний власник будвель. Вартють транспортних засо-бiв може визначатися, виходячи з довщки-фактури за-воду-виробника, довщки-рахунку торгiвельноï органiза-
ци або довiдкових матерiалiв для визначення l^îhm транспортних 3aco6iB, рекомендованих "Методикою товарознавчоТ експертизи та оцЫки колiсних транспортних зас^в" [8]. Вартiсть окремих видiв домашнього майна може визначатися на пiдставi довiдки-рахунку (чеку) торгiвельноï органiзацiï (ломбарду) тощо.
Пщхщ, який фунтуеться на використанн документiв, що пiдтверджують вартють майна, вiдзначаеться простотою i е доцiльним тiльки у випадку коли майно нове. Якщо потенцмний страхувальник володiе (користуеть-ся) майном тривалий час (наприклад, галька рогав) вар-тiсть, зазначена в документах, не буде вщповщати реальна (дiйснiй) вартостi майна, так як в процес користу-вання воно втрачае свою вартють.
Таким чином, гальгасне оцЫювання майна мае над-звичайно велике значення в процес оцiнки ризику, оскiльки, дае можпивють розрахувати розмiр максимально можливого збитку, який може бути завдано об'екту страхування, встановити страхову вартють (страхову оцЫку) майна, необхщну для визначення страховой' су-ми, а також у разi знищення або пошкодження майна -розмiр збитку та страхового вщшкодування.
Висновки. Отже, виходячи iз проведеного дослщжен-ня, оцЫку ризику при укпаданнi договорiв страхування майна громадян можна визначити як комплекс заходiв щодо виявлення ризику (аналiзу об'екту страхування та встановлення ризикових обставин), вщбору ризигав та визначення розмiру максимального збитку, яга здмсню-ються для виршення питання щодо прийняття ризику на страхування i визначення розмiру страховой' премп.
Для проведення вищезазначеного порядку оцЫки ризику страховику доцтьно: використовувати письмову
Т. Кривошлык, канд. экон. наук, доц. КНЕУ имени Вадима Гетьмана, Киев
форму подачi страхувальниками^зичними особами заяви про страхування майна; здмснювати огляд майна, пропонованого на страхування; розробити конкретн ре-комендацп для страхувальникiв-фiзичних осiб, орiенто-ванi на усунення або мiнiмiзацiю можливих, негативних наслiдкiв ризику; чпжо визначити у правилах страхування майна умови проведення оцЫки ризику. ^м того, страхове законодавство, не мютить норм щодо оцiнки ризику, а тому воно потребуе доповнень та уточнень.
Список використаноТ л1тератури
1. Страхование: [учебник] / [Ахвледиани Ю.Т., Архипова А.П., Ама-глобели Н.Д. и др.]; под ред. В.В.Шахова, Ю.Т.Ахвледиани. -[2-е изд.]. - М.: Юнити-Дана, 2006. - 511 с.
2. Шумелда Я.П. Страхування: [навчальний пос1бник] / Шумелда Я.П. - [2-е вид.]. - Терношль: Джура, 2006. - 296 с.
3. Страховий менеджмент: [пщручник] / [Осадець С.С., Мурашко О.В., Фурман В.М. та Ы.]; за ред. проф. С.С.Осадця. - К.: КНЕУ, 2011. - 333 с.
4. Страхування: [пщручник] / [Осадець С.С., Артюх Т.М., Бабко В .Л. та ш.]; за ред. С.С.Осадця. - [3-те вид.]. - К.: КНЕУ, 2006. - 599 с.
5. Юлдашев Р.Т. Страховой бизнес: [словарь-справочник] / Юл-дашев Р.Т. - М.: Анкил, 2005. - 832 с.
6. Страхов! послуги: [пщручник] / [Осадець С.С., Артюх Т.М., Гама-нкова О.О. та Ы.]; за ред. проф. С.С.Осадця I доц. Т.М.Артюх. - К.: КНЕУ, 2007. - 464 с.
7. Закон Укра'ни "Про внесення змш в Закон Укра'ни "Про страхування" вщ 07 березня 1996 № 85/96-ВР // Вщомост Верховно'' Ради Укра'ни (ВВР). - 1996. - N 18. - ст. 78 [¡з зм1нами та доповненнями]. [Електронний ресурс] // Верховна Рада Укра'ни: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
8. Наказ Мшютерства юстицп Укра'ни Фонд державного майна Укра'ни "Про затвердження Методики товарознавчо''' експертизи та оц1нки колюних транспортних засоб1в" вщ 24 листопада 2003 N 142/5/2092. [Електронний ресурс] // Верховна Рада Укра'ни: [сайт]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03
Надшшла до редколегп 12.12.13
ОСОБЕННОСТИ ОЦЕНКИ РИСКА ПРИ ЗАКЛЮЧЕНИИ ДОГОВОРОВ СТРАХОВАНИЯ ИМУЩЕСТВА ГРАЖДАН
В статье исследованы практические аспекты проведения оценки риска в страховании имущества граждан. Определено ее содержание и место в андеррайтинговой деятельности страховой компании. Раскрыты особенности этапов оценки рисков при заключении договоров страхования имущества граждан.
Ключевые слова: оценка риска; страхование имущества граждан; андеррайтинг; отбор рисков; количественная оценка риска.
T. Kryvoshlyk, PhD in Economics, Associate Professor
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv
THE FEATURES OF RISK ASSESSMENT AT THE CONCLUSION OF THE INDIVIDUAL PROPERTY INSURANCE POLICIES
The article reveals the essence of risk assessment in contracting individual insurance as well as its place in underwriting business of the insurance company. It is stated that the mechanism of assessment in contracting certain individual property insurance is to include the following stages; identification of risks, selection of risks and quantitative risk assessment. At the stage of identifying risk in contracting individual property insurance it is suggested the following steps; identification of insurance objects and disclosure of all circumstances involving risk that are relevant to these objects and which will be considered in determining payment for insurance.
Keywords: risk assessment; individual property insurance; underwriting; risk selection; quantitative risk assessment.
УДК 368029
JELG22
В. Веретнов, ст. викл.
КНЕУ iменi Вадима Гетьмана, КиТв
КРИТЕРП ВИБОРУ ЦЕДЕНТОМОБЛ1ГАТОРНОГО ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНОГО ПОКРИТТЯ
ПО ДОГОВОРУ ЕКСЦЕДЕНТУ ЗБИТКУ
На вибiр цедентом оптимального перестрахувального покриття впливають зовншн, внутршш, об'ективн, су-б'ективн чинники. Обфунтовано передумови доречностi, а також переваги та недолки застосування облгаторно-го, непропорцйного перестрахування. Виокремлено критери вибору перестрахувального захисту за облгаторним договором ексцеденту збитку. Використання зазначених критерй'в дозволяе не тльки оптим/'зувати перестрахува-льний захист, але i забезпечити баланс нтересв в довготермнових вiдносинах цедента i перестраховика.
Ключовi слова: договiр ексцедентузбитку;непропорцйне перестрахування.
Постановка проблеми. Ринок мiжнародного перестрахування на вщмЫу вщ внутршнього, все активнше використовуе непропорцмне перестрахування, зокрема
обл^аторш договори ексцеденту збитку. Спонукае до цього необхщнють покриття великих та катастрофiчних ризигав, яга страховик прийнявши на себе, прагне роздь
© Веретнов В., 2014
