CC BY
9
виробничо-технолопчними комплексами в межах д1ючсн ГТС та пщприемств, що входять до iï складу.
Список використаних джерел
1. Федулова Л. Проблеми та передумови формування в Укра-ïHi економки новтнього технолопчного укладу / Л. Федулова // УправлЫсью ¡нновацп. - 2012. - №1. - С. 9-20.
2. Запухляк 1.Б. Управл¡ння потен^алом енергозбереження газо-транспортних п¡дприeмств: монографи / 1.Б. Запухляк, О.Г. Дзьоба; за ред. Шегди A.B. - 1вано-Франювськ: 1ФНТУНГ, 2011. - 208 с.
3. Гулька П.П. Проблеми енергозбереження при транспортуван-н газу та подач¡ його споживачам / П.П. Гулька // Нафтогазова енергетика. - 2007. - №4. - С. 40-42.
4. Дзьоба О.Г. УправлЫня трансформации та розвитком сис-теми газозабезпечення: монографт / О.Г. Дзьоба. - 1вано-Фран-ювськ: 1ФНТУНГ, 2012. - 352 с.
5. Обсяги транспортування [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.naftogaz.eom/www/3/nakweb.nsf/0/3375A8575C8 884D0C22571010035B9D2?0penD0Cument&Expand=2&.
6. 1нформацмна довщка про основы показники розвитку галу-зей паливно-енергетичного комплексу Укра'ни. 1 лютого 2011. Мастерство палива та енергетики УкраТни. Офщйний веб-сайт [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/ fuel/control/uk/publish/article;jsessionid= 26925C7249FD9E8 CE68EEC78FDA49243?art_id=167377&cat_id =35109.
7. План модернкзацп ГТС УкраТни [Електрон. ресурс]. / По-вний текст презентацп // Економнна правда. - 30.03.2009. - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/ 49d07e089526a/view_print/.
8. Закон УкраТни «Про трубопровщний транспорт» // Вщомосп Верховно' Ради УкраТни. - 1996. - №29. - С. 139.
9. Энергоавантюры ЕС на Украине: приватизация ГТС, передел доходов от транзита и виртуальный реверс [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.regnum.ru/news/polit/1781733.html.
10. Миселюк А. Газовий консорц^м: момент ¡стини / А. Миселюк // Електронне видання «УкраТ'нська правда». - 2013, 15 квптня. -[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/ columns/2013/04/15/ 6988139/?attempt=1.
А.В. ЗАМРИГА,
здобувач, Нацюнальний науковий центр «1нститут аграрноl економки»
Особливосл оргашзацп та функцюнування ¡нновацшного процесу в рослинницв
У статтi дослщжено особливостi орган1зацИ' та функцюнування ¡нновацйного процесу в рослинництвi. На приклад процесу створення нового сорту охарактеризовано склад учасник'ю, органiзацiйнi форми. Запропоновано ряд заход/в, як сприятимуть активiзацil нновацйних процесв у рослинництвi.
Ключов! слова: нова^я, '¡нноваЦя, iнновацiйний процес, етапи iнновацiйного процесу, селек^йний процес, сорт.
А.В. ЗАМРИГА,
соискатель, Национальный научный центр «Институт аграрной экономики»
Особенности организации и функционирования инновационного процесса в растениеводстве
В статье исследованы особенности организации и функционирования инновационного процесса в растениеводстве. На примере процесса создания нового сорта охарактеризованы состав участников, организационные формы. Предложен ряд мероприятий, способствующих активизации инновационных процессов в растениеводстве.
Ключевые слова: новация, инновация, инновационный процесс, этапы инновационного процесса, селекционный процесс, сорт.
In article features of the organization and functioning of innovative process in plant growing are investigated. On the example of process of creation of a new grade the structure of participants, organizational forms are characterized. A number of actions of innovative processes promoting activization in plant growing is offered.
Keywords: innovation, innovation, innovative process, stages of innovative process, selection process, grade.
процесом. Адже в результат! такого процесу створюються сорти з новими або полтшеними господарськими i бюлопч-ними властивостями. Високий р!вень складност оргаызаци i функцюнування ¡нновацмного процесу в рослинництв! i його важливють для агропромислового виробництва обумовлюе актуальнють даного дослщження.
Анал!з дослщжень та публЫащй з проблеми. ДослЬ дженню проблем, пов'язаних з ¡нновацмними процесами в аграрному сектор!, присвячен прац багатьох учених-аграр-ниюв: П. Саблука, О. Крисального, М. Коля, О. Дац!я, С. Воло-дЫа, В. Чабана та ¡н. Науковц висв!тлюють сушсть поняття «¡нновацмний процес», етапи та модели економ!чну ефектив-нють Ыновацмних процеав. Проте ще недостатньо дослщже-
Постановка проблеми. На сьогодн аграрний сектор е привабливим як для в^чизняних, так для ¡ ¡ноземних ¡н-весторю поряд з IT-технолог¡ями, лог¡стикою, енергети-кою, транспортними системами. Це едина галузь, яка мае за 2013 рк позитивне сальдо зовн¡шньоторговельного балансу у розмр $8,8 млрд. Укра'на е л¡дером в експорт оли, ячменю, пшениц¡. Ринки ГПвннно''' Африки, Близького Сходу на 30-70% залежать в¡д укра'нського зерна (Саудюська Ара-в¡я споживае 70% укра'нського ячменю). Одним ¡з най-важлив¡ших фактор¡в, який впливае на зазначен усп¡хи галуз¡, на врожайнють та як¡сть с¡льськогосподарськоí рос-линницько' продукци, е сорт. Сорт створюеться в результа-т¡ селекц¡йного процесу, який можна вважати ¡нновацмним
© A.B. ЗАМРИГА, 2014
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 7 (158)/2014 29
ними залишаються так питания ¡нновацмних процесс в рос-линницв як yзгоджeн¡сть д¡й р¡зних учасниюв процесу, роль р¡зних орган¡зац¡йних форм на кожному етат, питання непе-рервност¡, гнyчкост¡ ¡ резyльтативност¡ усього процесу.
Метою статт! е дослщження орган¡зац¡йних аспект¡в ¡н-новац¡йного процесу в рослинництв¡ на приклад¡ створення нового сорту.
Виклад основного матер!алу. 1нновацмний процес б довготривалим процесом, який починаеться в¡д моменту зародження ¡деГ по створенню новац¡í, проходить вс стади и створення, розвитку, удосконалення, апробацп до к¡нцевого вттення и у виробництво. Тобто це процес, який вщстежуе поетапне перевттення ¡деГ в новац¡ю, а новаци в ¡нновац¡ю.
Hайб¡льш простою схемою ¡нновацмного процесу в аграрному сектор¡ е ¡нновац¡йний ланцюг, який складаеться, вщ-пов¡дно, з наступних етатв (рис. 1).
Перший етап - розробка новацм. В аграрному сектор¡ УкраГни новаци розробляються мережею науково-дослщних ¡нститyт¡в УкраГнськоГ академп аграрних наук та МУстерства аграрноГ полггики ¡ продовольства, в¡тчизняними та зарубж ними ф¡рмами. Hовац¡ями е: нов¡ сорти рослин, нов¡ породи тварин, штами м¡кроорган¡зм¡в, види с¡льськогосподарськоí технки, технологи, х¡м¡чн¡ та б¡олог¡чн¡ препарати (вакцини), економнн розробки, документально оформлен методики, рекомендаций оц¡нки тощо. Цей етап в¡др¡зняeться тривалю-тю, великими матер^льними та ¡нтелектуальними витрата-ми, особливо по роботах ¡з живими органвмами.
На другому етап¡ проводиться апробацт та перев¡рка отриманих зразюв. За результатами апробац¡й вщбирають-ся кращ^ або т¡, що вщповщають заданим властивостям. ВЬ д¡бран¡ зразки ¡ е новац¡ями.
На третьому етап ¡нновац¡йного процесу в¡дбyваeться вщ-творення новац¡й на спец¡альних пщприемствах. В аграрному сектор¡ такими пщприемствами, зокрема, е: нас¡ннeв¡ господарства, що спецвлвуються на вирощyванн¡ елггно-го та репродyкц¡йного нас¡ння нових сортв та г¡брид¡в сть-ськогосподарських культур; племЫн заводи, як¡ займаються розведенням чистих породних лУй тварин; машинобудЬ вельн¡ п¡дприeмства, як¡ здмснюють сер¡йний випуск ново' техн¡ки; бюлопчн фабрики - випуск вакцин тощо.
Впровадження розробок у виробництво, тобто перетво-рення новацм в ¡нноваци, вщбуваеться на четвертому етап¡. Цей процес передбачае використання в операц¡йн¡й та ¡нших видах д¡яльност¡ п¡дприeмства новацм з метою досягнення комерц¡йного устху.
Розглянемо особливост¡ органвацп та функцюнування ¡н-новац¡йного процесу створення нового сорту стьськогос-подарських рослин. Виробництво продукцп рослинництва
зростае переважно за рахунок пщвищення врожайност¡ с¡льськогосподарських культур, важливим чинником якого е використання високопродуктивних сортю. За даними прове-дених в Украíн¡ досл¡джень, частка сорту як основного фактора впливу на врожайнють стьськогосподарських культур нин становить 20% а ¡нших фактора: природног родючос-т¡ Грунту - 10%, клматичних умов - 15%, обробтеу Грунту - 10%, добрив - 30% ¡ захисту рослин - 15% [1]. Так, впровадження у виробництво низькорослих сортю пшениц в Мексиц, 1ндп, Пакистан¡, на Ф¡л¡пп¡нах у 60-х роках XX ст. зумовило подвоення виробництва зерна за короткий перЬ од. Створення ¡ впровадження у виробництво сортю ¡ г¡брид¡в однонасЫних цукрових бyряк¡в дало можлив¡сть значно змЬ нити технолог¡ю гх вирощування.
Наведен в прац¡ [2] розрахунки свщчать, що фактор сорту в УкраГн у 2000-2004 роках потенцмно забезпечував отримання с¡льськогосподарськими товаровиробниками додаткових грошових надходжень в¡д реалваци або ¡ншого використання продукцп на 16 млрд. грн. у рк: зерна - 3,3; цукрових буряюв - 2,2; соняшнику - 3,3; картопл¡ - 3,3; ово-чв - 2,5 ¡ корм¡в - 1,6.
З кожною сортозамЫою у виробництво надходять сорти з полтшеними господарськими й бюлопчними властивостями. Впровадження у виробництво таких сортв зумовлюе б¡льш по-вне використання зростаючого виробничого потенцвлу зем-леробства. Сорт ¡ технолог¡я е б¡олог¡чним потенцвлом поля.
Процес створення сорту починаеться з¡ створення модел¡ майбутнього сорту. Модель сорту - це науковий прогноз, що передбачае, якими мае бути сорт ¡ окрем¡ ознаки його рослин, щоб за даних умов вирощування найкраще задоволь-нити вимоги виробництва до певноГ культури. Головними з вимог залишаються максимальна ¡ стаб¡льна врожайнють, висока як¡сть продукцп.
Мр¡eю селекцюнерв залишаються створення сорт¡в, стм-ких до дм несприятливих аб¡отичних ¡ б¡отичних чинник¡в. Дос¡ немае жодного сорту, нав^ь виду у природа який був би стм-ким до будь-якого несприятливого чинника. Тому в модел¡ сорту обов'язково передбачаеться п¡двищення ст¡йкост¡ до хвороб, шюдниюв та ¡нших чинник¡в, що знижують урожай-н¡сть. У б¡льшост¡ випадюв модел¡ сорт¡в м¡стять перел¡к цЫ-них господарських ознак та Гх допустиму мЫливють.
Селекц¡йн¡ програми з¡ створення нових сорт¡в виконують ¡з застосуванням р¡зних метод¡в селекци ¡ значною м¡рою залежать в¡д творчоГ ¡н¡ц¡ативи селекц¡онер¡в. Залежно в¡д мети селекфйного процесу схема може дещо змЫюватися. Проте на р¡зних етапах роботи селекцюнери користуються, як правило, загальноприйнятими схемами (рис. 2). Селек-цмний процес ¡з самозапильними культурами мае, як пра-
Розообка новаш'О Апообашя новашй ЕНдтвооення Впровадження
Рисунок 1. Етапи ¡нновацшного процесу в аграрному сектор!
вило, таку саму послщовнють, що й з перехреснозапильни-ми. Проте споаб розмноження зумовлюе ¡стотн в¡дм¡нност¡ в техн¡ц¡ селекц¡йноí роботи з цими групами культур.
Схема ¡люструе послщовнють селекц¡йного процесу, яка починаеться з¡ збирання, створення ¡ вивчення вих¡дного матер¡алy. В¡дб¡р кращих ¡ вибраковування г¡рших номер¡в ¡ сорт¡в зд¡йснюють на вс¡х етапах селекцмного процесу, по-чинаючи з розсадника вихщного матер¡алy ¡ до державного сортовипробування.
На створення сорту (вщ вщбору елЬшоГ рослини до передач¡ в державне сортовипробування) витрачаеться 10-12 роюв, а ¡нод¡ й бтьше. Тому скорочення цього терм¡нy мае величезне значення для пщвищення продуктивност рослинництва.
Селекц¡йна практика показуе, що термЫ створення сорту можна скоротити, тобто скоротити селещйний процес. Для цього використовуються методи гаплощи, мутагенезу, культу-ри тканин, використання культивацмних споруд ¡ ф¡тотрон¡в.
Hов¡ сорти рослин розробляються мережею науково-дослщних ¡нститутв та ф^м. Так, при с¡вб¡ ярих колосових культур стьськогосподарсью виробники традиц¡йно вщ-дають перевагу постному матер¡алy селекцмно-генетич-ного ¡нституту - Hац¡онального центру нас¡ннeзнавства та
сортовивчення (Одеса), Мирон¡вськомy ¡нституту пшениц ¡м. В.Н. Ремесло НААН УкраГни, 1нституту рослинництва ¡м. В.Я. Юр'ева НААН УкраГни (Xарк¡в) та ННЦ «1нститут земле-робства НААН УкраГни» (КиГв). При с¡вб¡ кукурудзи основна частина стьгосппщприемств використовуе нас¡ння ДУ «1н-ститут с¡льського господарства степовоГ зони» НААН УкраГни (м. Днтропетровськ), а також ф¡рм: Рюпееп, 8упдеп1а та «Сади УкраГни». У груп ол¡йних культур найб¡льшого поши-рення набули нас¡ння 1нституту олмних культур НААН (Запо-р¡жжя), 1нституту рослинництва ¡м. В.Я. Юр'ева НААН УкраГни (Харюв), а також ф^м: «Сади УкраГни», 8упдеп1а, БипаИв, Мопвап1о, Р¡оnееn, КWS, ЬБ I Ма1вас1с1ип.
У 2013 роц¡ в Реестр було внесено бтьше 2000 сортю ¡ г¡брид¡в зернових ¡ ол¡йних культур, що достатньо для повно-го забезпечення ними господарств УкраГни, яю вирощують зернов¡ культури [4].
1з таблиц¡ видно, що вщбуваеться щорнне зб¡льшення к¡лькост¡ зареестрованих сорт¡в ¡ г¡брид¡в б¡льшост¡ зернових ¡ ол¡йних культур. При цьому слщ зазначити, що бтьш ¡нтенсивними темпами реестрацГГ характеризуються зару-б¡жн¡ селекц¡йн¡ ф¡рми, як¡ в ряд¡ випадк¡в на порядок пере-вищують в¡тчизнян¡. Майже однаков¡ висою темпи реестрацГГ
Рисунок 2. Типова схема селекц1йного процесу ¡з самозапильними культурами
Джерело: [3].
Кшьмсть сорлв I пбрид1в основних зернових I олшних культур, придатних для розповсюдження в Укра'ш
Культура Роки
2000 2005 2007 2010 2013
Озима пшениця м'яка 64 102 135 192 228
Озима пшениця тверда 7 10 12 13 17
Озиме жито 23 29 28 29 29
Озимий ячмЫь 26 24 28 34 38
Яра пшениця м'яка 17 24 28 38 35
Яра пшениця тверда 8 11 11 12 13
Ярий ячмЫь 59 76 81 101 112
Овес 14 13 18 21 24
Кукурудза 240 291 357 472 615
Горох 45 54 46 44 45
Соя 36 72 83 98 118
Соняшник 69 141 203 278 397
Озимий ртак 20 31 42 58 119
Ярий ртак 16 23 34 42 46
Джерело: Державний реестр сорт1в рослин, придатних для поширення
¡ноземних сор"пв ¡ пбридв соняшнику, кукурудзи, озимого та ярого ячменю, а також м'якоУ яро''' пшениц¡. Варто вщзначи-ти зниження темп¡в реeстрац¡í зарубжних сорт¡в за такими культурами, як овес та ярий р¡пак, що пояснюеться невеликими площами даних культур в УкраМ
Загалом, для забезпечення свби на прогнозованих пло-щах в Укра'У необх¡дно мати щорнно до 3 млн. т високоя-к¡сного нас¡ння зернових культур, у тому чи^ озимих - 1,8 млн. т ¡ 1,2 млн. т ярових зернових, а також близько 95 тис. т олмних, у тому чи^ со''' - 60 тис. т, сояшника - 30 тис. т та ртаку - 5,0 тис. т.[4].
Пщтримка ¡ збереження сортових властивостей насЫне-вого матер¡алу забезпечуеться в первинних ланках насЫни-цтва, головне завдання яких, вирощування високояюсного насЫня для виробництва ел¡ти. Oриг¡натори нових сортв ор-ган¡зовують виробництво насЫня первинних ланок та ел¡ти сортв, занесених до Реестру або визнаних перспективними, ¡ на догов¡рних засадах забезпечують потребу в ньому то-варовиробниюв. Репродуценти, занесен¡ до Державного реестру виробниюв нас¡ннeвого та садивного матер^лу, роз-множують одержане вщ науково-досл¡дних установ нас¡ння для власних потреб ¡ продажу. Комплексы пункти з обро-блення ¡ збер¡гання нас¡ння, станци багатор¡чних трав на до-гов¡рних засадах приймають вщ господарств, незалежно в¡д оргаызацмних форм, нас¡ння на дороблення, суолння ¡ дове-дення до посвних кондиц¡й.
К¡льк¡сть виробник¡в нас¡ння ¡ садивного матер¡алу в УкраУ-н щор¡чно зменшуеться на 7-17%. Так, якщо в 2008 роц на-л¡чувалося 2342 репродуценти, то в 2012 роц - т¡льки 1353, або 58%. Крм того, протягом 2012 року в Укра'н див 21 завод з обробки наання кукурудзи загальною продуктивною 75 тис. т. У той час як в 1993 роц Ух було 97, або в 4,6 раза бтьше [4].
Висновки
З метою ефективноУ реалваци ¡нновац¡йного процесу мж вказаними етапами мае бути оргаызацмно-економнний зв'язок ¡ д¡яльн¡сть конкретних виконавцю повинна вщзна-чатись високим ступенем активность Проте на сьогодн¡ ¡н-
в УкраГм (2000, 2005,2007, 2010 та 2013 роки).
новацмний процес на ycix без виключення етапах мае ряд проблем. Це, перш за все, стосуеться науки як основного продуцента новацм. Утворена в дореформений перiод по-тужна наука виявилась малопридатною для ефективного функцюнування в ринкових умовах. Науковц недостатньо пропонують ефективних iнновацiй для освоення !'х на вироб-ництвк Biдcyтнicть у бiльшоcтi ciльcькогоcподарcькиx това-ровиробникiв власних коштiв, обмеженicть державних дже-рел фiнанcyвання i практична неможливють отримати на iнновацií кредиты ресурси, не дае ¿м можливосл використо-вувати новi сорти, технолопю, породи тварин.
Bирiшення завдань активiзацií iнновацiйниx процеciв в роcлинництвi слщ здiйcнювати за такими основними на-прямками. По-перше, у галyзi повинен бути необхщний, до-сить високий потен^ал, включаючи cтворенi задiли, на-копиченi вiдкриття i винаходи, виcококвалiфiкованi кадри. По-друге, необxiднi cоцiально-економiчнi умови: можли-вicть здiйcнювати комерцiалiзацiю результа^в, наявнicть пiдприeмницького кола, yправлiння процесом з боку дер-жави, що дозволяе забезпечити координацiю дiяльноc-^ i прiоритети розвитку. По-трете, необхщна дiюча система економiчниx i Ыституцюнальних cтимyлiв, що забезпечуе за-цкавленють ycix cyб'eктiв у високих результатах роботи.
Список використаних джерел
1. Н1колаев 6.B. Пшениця в Криму / 6. Н1колаев, А. 1зотов. - С1м-ферополь: СОНАТ, 2001. - 467 с.
2. Вовкодав B.B., Коль M.I., Захарчук О.В. Економ1чна ефектив-н1сть д1яльност1 Державно'!' служби з охорони прав на сорти рослин / B.B. Bовкодав, M.I. Коль, O.B. Захарчук // Економ1ка АПК. - 2006. - №1. - С. 67-72.
3. Селекц1я i нас1нництво с1льськогосподарських рослин: [пщруч-ник] / М.Я. Молоцький, С.П. Bаcилькiвcький, B.I. Князюк, B.A. Bла-сенко. - К.: Bища оcвiта, 2006. - 463 с.
4. Гирька А. Наличие и использование сортовых ресурсов зерновых и масличных культур в Украине / А. Гирька. [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://www.apk-inform.com./ru/ exclusive/topic/1013432
