CC BY
16
14. Deguchi J. O. Inflammation in atherosclerosis: visualizing matrix metalloproteinase action in macrophages in vivo / J. O Deguchi, M. Aikawa, C. H. Tung [et al.] // Circulation. - 2006. - Vol. 114. - P. 55-62.
15. Inoue T. Activation of matrix metalloproteinase-9 is associated with mobilization of bone marrow-derived cells after coronary stent implantation / T. Inoue, I. Taguchi, S. Abe [et al.] // International Journal of Cardiology. - 2011. - Vol. 152. - P. 332-336.
16. Nishiguchi T. Local Matrix Metalloproteinase 9 Level Determines Early Clinical Presentation of ST-Segment-Elevation Myocardial Infarction / T. Nishiguchi, A. Tanaka, A. Taruya [et al.] // Arteriosclerosis Thrombosis and Vascular Biology. -2016. - Vol. 36. - P. 2460-2467.
СВЯЗЬ АКТИВНОСТИ МАТРИКСНОИ МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ-2 В СЕРДЕЧНОЙ МЫШЦЕ С
МОРФОЛОГИЧЕСКИМИ ИЗМЕНЕНИЯМИ СТЕНКИ ВЕНЕЧНЫХ СОСУДОВ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ АТЕРОСКЛЕРОЗЕ Трясак Н. С., Силкина Ю. В., Шевцова А. И.
Была исследована активность матриксной металлопротеиназы-2 (ММП-2) в гомогенате сердечной мышцы в условиях экспериментального атеросклероза. Животным вводили нативные липопротеиды низкой плотности человека. Активность ММП-2 определяли с помощью метода прямой ензим-зимографии. Гистологическую окраску стенки венечных сосудов проводили гемотоксилин-эозином, орсеином, суданом III. Впервые увеличение активности ММП-2 наблюдали на 10-й неделе эксперимента, что соответствовало долипидной стадии атеросклероза. Второй пик активности ММП-2 отмечался на 15-й неделе и характеризовался усилением деградации сосудистой стенки и миграции гладких миоцитов. 19-20-я недели эксперимента сопровождались максимальной активностью ММП-2, а также усиленной пролиферацией соединительнотканных компонентов, что свидетельствовало о развитии стадии липосклероза.
Ключевые слова: атеросклероз, матриксные металлопротеиназы, миокард, эксперимент.
Стаття надшшла 24.11.2016 р.
RELATION BETWEEN THE ACTIVITY OF MATRIX METALLOPROTEINASE-2 IN CARDIAC MUSCLE AND MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE CORONARY VESSELS WALL DUE TO EXPERIMENTAL ATHEROSCLEROSIS Tryasak N. S., Silkina Yu. V., Shevtsova A. I. The activity of matrix metalloproteinase-2 (MMP-2) in the heart muscle homogenate due to experimental atherosclerosis was investigated. The animals received of the native human low-density lipoproteins. The activity of MMP-2 was determined by enzyme-zimografic method. The coronary vessel was stained by hematoxylin-eosin, orsein, sudan III. The first increasing of activity of MMP-2 was observed at the 10th week after start of experiment, which was correspond to prelipidic stage of atherosclerosis. The second increasing of activity of MMP-2 was noted at the 15 week and was characterized by high level of degradation of the vascular wall components and smooth cells migration. The 19-20 weeks were characterized by very high level of activity of MMP-2 and enhanced proliferation of connective tissue components, which indicate about liposclerotic stage of atherosclerosis.
Key words: atherosclerosis, matrix metalloproteinases, myocardium, experiment.
Рецензент Запорожець Т.М.
УДК 616.2:618.3:612.12:577.12
ОСОБЛИВОСТ1 ОБМ1НУ М1Д1 ТА ЦИНКУ В ПЕРИФЕРИЧН1Й КРОВ1 ЩУР1В 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ М'ЯКИХ ТКАНИН ПАРОДОНТУ
В робой представлен результати про особливост обмшу мвд та цинку в пернфернчиш кровi щурiв з пародонтитом та пнпв™м. Встановлеш норми вмюту цих елеменив в кровi та !х коливання при захворюваннях пародонту. Висловлеш положення автора про значення мвд та цинку в процесах резорбцп та ремоделюванш сполучно'! тканини при пнпвт та пародонтить Автор вважае, що гiпокупремiя та ппоцинкемшя, практично, не обтяжуе процеси резорбцп сполучно! тканини у щурiв з пародонтитом. Гiпокупремiя у щурiв з пнпв™м може гальмувати пролiферацiю клтн сполучно! тканини та прискорювати процес дозрiвання протеоглжашв. 1они мвд е необхщним матерiалом, як в процес резорбцп, так i в процеа ремоделювання при хворобах пародонту.
Ключовi слова: периферична кров, пародонтит, пнпвщ мщь, цинк.
Робота виконана в рамках НДР «Фармакологiчне вивчення бiологiчно активных речовин та лжарських засобiв», № держреестраци 0114и000956.
Вщомо, що мщь та цинк беруть участь в багатьох бюх1м1чних процесах в оргашзмь 1х роль в ф1зюлогп пародонту визначаеться участю в ферментативних процесах як активатор1в чи складово! частини активного центру ферменпв [3, 7]. В л1тератур1 [3, 10] е дат про роль цих мшроелеменпв в процесах росту та дозр1вання сполучно! тканини.
Метою роботи було вивчення вмюту мщ1 та цинку в кров1 щур1в ¡з захворюваннями м'яких тканин пародонту.
Матер1ал 1 методи дослщження. Експерименти проведет на 60 щурах-самцях масою 200,0-220,0 г, розподшених на 3 групи: перша - контрольна; друга - щури з гшпв1том; третя -щури з пародонтитом. Експериментальний пнлв1т моделювали в два етапи: спочатку викликали дисбактер1оз в ротовш порожнин1 (внутр1шньошлункове введення лшкомщину дозою 60 мг/кг протягом 5 дшв) з наступним локальним пошкодженням ясен та передв1р'я порожнини
аплшащями суспензп бджолино! отрути (1 мг/кг дозою 2 мл). Експериментальний пародонтит моделювали за методом Пешково! Л. В. [9]. Вмют мiдi та цинку в периферичнш кровi визначали за допомогою методу атомно-абсорбцшно! спектрофотометрп [6]. При робот з тваринами дотримувалися «Свропейсько! конвенцп щодо захисту хребетних тварин, як використовуються з експериментальними та iншими науковими цшями» (Страсбург, 1986).
Статистичну обробку одержаних цифрових результат проводили за допомогою програми «Statistica 8.0». Показником достовiрностi змш мiж контрольною та iнтактною групами використовували також критерiй Стьюдента та програму «Excel». Рiвень достовiрностi приймали при р<0,05 [5].
Результати дослщження та ix обговорення: встановлено, що в кровi щурiв з гшпвггом вмiст мiдi збiльшувався в 1,4 рази вщносно контролю та складав 22,48±0,59 мкмоль/л при нормi 18,7±0,56 мкмоль/л (р<0,05) (табл.). В 75 % випадюв контрольно! групи щурiв рiвень мад знаходився в межах 15 - 21 мкмоль/л, а в 25 % тварин - 21 - 24 мкмоль/л. У 30 % щурiв з гшпв^ом вмют мда знаходився в межах норми - 15 - 21 мкмоль/л, у 24 % - вщ 21 до 24 мкмоль/л, у 36 % - вмют мщ був тдвищеним - 24 - 27 мкмоль/л. У 10 % щурiв концентращя мщ в плазмi кровi рiзко шдвищувалась (бiльше 27 мкмоль/л). Таким чином, вмют мщ в плазмi кровi тварин пiдвищувався в 46 % щурiв. В той же час у 54 % тварин значення цього показника вщповщали аналопчним показникам контрольно! групи. У щурiв з пародонтитом вмiст мщ був в межах норми - 19,98±0,64 мкмоль/л (р<0,05) (табл.). Однак, у 20 % щурiв рiвень мiдi в плазмi кровi був рiзко пiдвищеним (вiд 24 до 27 мкмоль/л), а у 80 % - знаходився в межах 15 - 24 мкмколь/л. Таким чином, у щурiв з пародонтитом в першi 5 дiб експерименту спостер^али шдвищення вмюту мiдi в плазмi кровi. В лiтературi описаш ефекти, пов'язанi iз недостатнiстю мщг При дефiцитi мiдi в органiзмi знижуеться активнiсть такого мiдьзалежного ферменту, як лiзилоксидаза, який вiдiграе головну роль в формуванш колагенових фiбрил за рахунок утворення поперечних зв'язюв. При цьому може iнгiбуватися активнють i iншого мiдьвмiсного ферменту - супероксиддисмутази, який вщповщае за шпбування процесiв перекисного окиснення лiпiдiв мембран кттин [1].
Таблиця
Групи тварин Мтдь Цинк
Контроль 18,7±0,56 мкмоль/л 30,75±0,39 мкмоль/л
Щури з пнпв1том 19,98±0,64 мкмоль/л 20,03±1,36* мкмоль/л
Щури з пародонтитом 22,48±0,59* мкмоль/л 26,69±0,32* мкмоль/л
Примiтка. * - р<0,05 порiвняно з контрольною групою тварин.
Дефектний синтез колагену добре вщомий прояв дефiциту мiдi, який супроводжуеться ламкiстю кiсток та деформащею скелету у тварин та при деяких захворюваннях у людини (латиризм, синдром Елерса-Данло, синдром Марфана та ш). В кiстковiй тканинi при дефщип мiдi спостерiгаеться пiдвищений вмют розчинного колагену (тропоколагену) та знижена кшькють альдегiдних груп, що свщчить про порушення процесiв утворення мщних поперечних зв'язкiв мiж окремими молекулами тропоколагену для формування колагенових фiбрил [7]. Тому можна припустити, що шдвищення рiвня мiдi також призведе до змiн процесiв дозрiвання колагену. Пщвищення вмiсту мiдi може прискорити дозрiвання колагену та знижувати концентращю розчинного тропоколагену за рахунок включення його в щiльнi поперечнозшитi структури нерозчинного колагену, характерного для склерозу. А. М. Герасимов та Л. Н. Фурцева [3] вказують на те, що надлишок мда гальмуе пролiферацiю клiтин сполучно! тканини та прискорюе дозрiвання протеоглiканiв. Мiдь володiе вираженими протизапальними властивостями, пом'якшуе прояви автоiмунних захворювань, концентрация мiдi в кровi пiдвищуеться при гострих та хрошчних запальних захворюваннях. Тому розвиток гшеркупремп, можливо, можна розглядати як компенсаторну реакцiю у вiдповiдь на дда пошкоджуючих факторiв. Таким чином, можна припустити, що порушення обмшу мщ у тварин з пнпв^ом е патогенетичним i, можливо, у деякш мiрi вiдображае розвиток склеротичних змш у пародонп.
Вмiст цинку в плазмi кровi був знижений у щурiв обох груп, причому найбiльш виражено (в 1,4 рази) у щурiв з пародонтитом. У тварин з гшпв^ом середнiй рiвень цинку в плазмi кровi складав 26,69±0,32 мкмоль/л (р<0,05), у тварин з пародонтитом - 21,73±1,36 мкмоль/л (р<0,05). В нормi рiвень цинку складав 30,75±0,39 мкмоль/л ( в 65 % випадюв - 30 - 35 мкмоль/л, в 35 % - 25 - 30 мкмоль/л). У бшьшосп (83 %) щурiв з гшпв^ом вмют цинку знаходився в межах 25 - 30 мкмоль/л, значень в межах 30 - 35 мкмоль/л, вщповщних максимуму для контрольно! групи, не спостер^али. У груш щурiв з пародонтитом (у 40 %) вмют цинку в кровi складав 25 -
30 мкмоль/л, y б0 % - 10 - 25 мкмоль/л, що вщповщало зниженню концентpaцiï цинку в кpовi в 2 -2,5 paзи. Таким чином, у твapин piвень цинку в кpовi був зниженим та нaйбiльш виpaженi змiни спостеpiгaли в гpyпi щypiв з гшпвгтом. Пpичомy, гiпоцинкемiя нapостaлa пpопоpцiйно тяжкост клiнiчниx пpоявiв (погipшyвaвся загальний стан, скуйовджувалась шеpсть, був вiдсyтнiй апетит). Haшi дaнi пpо pозвиток гшоцинкеми узгоджуються з pезyльтaти дослiджень шшж aвтоpiв [1, 2, 4, 12, 13]. Дефщит цинку може мати суттеве значення в меxaнiзмi pозвиткy остеопоpозy. Достатня кiлькiсть в оpгaнiзмi iонiв цинку е дуже важливим факг^ом, який забезпечуе pепapaтивиy функщю сполучно1' тканини (зaмiснa pегенеpaцiя) [1, 7]. ^и зaгоeннi paн цинк обумовлюе стабшзуючу дiю на цитоплазматичш мембpaни, пеpешкоджaючи вивiльненню гiдpолiтичниx феpментiв, тaкиx як: катепсин Д та колагеназа, як контpолюють швидкiсть pозпaдy пошкоджениx ткaниx [1]. Можна пpипyстити, що дефiцит цинку внaслiдок шдвищеного вивiльнения пpотеолiтичниx феpментiв пpизводить до шдвищення швидкостi pозпaдy сполучно1' тканини та накопиченню пpодyктiв дегpaдaцiï, яю в свою чеpгy пiдсилюють piCT та дифеpенцiювaния фiбpоблaстiв, пpодyкцiю колагену та фiбpилогенез. Згiдно гiпотези Сеpовa В. В. та Шеxтеp А. Б. [11] деградащя тiльки-но синтезованого колагену вщграе головну pоль в pегyляцiï його yтвоpення. Можливо, що ^и низькому piвиi цинку пошкоджуються феpментaтивнi окисно-вiдновнi пpоцеси в ткaнинax, pозвивaeться тканинна гiпоксiя, що ще в бiльшiй мipi пpискоpюe склеpотичнi пpоцеси. Дефiцит цинку с^ияе пiдвищенню пpоникностi клiтинниx мембpaн, посилюе поpyшення бiлкового обмiнy, пpизводить до зниження вмiстy чи aктивностi pядy цинкзaлежниx феpментiв та метaболiчниx поpyшень [8]. Вpaxовyючи pозвиток виpaженоï гшоцинкеми в пеpшi 5 дiб експеpиментy пpи обоx пaтологiяx, ïï нapостaння по мipi пpогpесyвaння гiнгiвiтy та пapодонтитy, можна пpипyстити, що поpyшення метaболiзмy цинку мае значення в pозвиткy остеопоpозy пpи циx зaxвоpювaнняx. Таким чином, pезyльтaти пpоведениx експеpиментiв вказують на виpaженi поpyшения обмшу мiкpоелементiв: мiдi та цинку ^и зaxвоpювaнняx м'якиx тканин пapодонтy. ^ичому, змiни ïx вмiстy виникають вже на paннix стaдiяx пaтологiчниx ^оцешв. Вipогiдно, змiни концентpaцiï циx мiкpоелементiв пpизводять до виникнення визначеного бiоxiмiчного стану, пpи якому вiдбyвaeться pозвиток пaтологiчного пpоцесy. Можна пpипyстити, що поpyшення ïx метaболiзмy мае патогенетичне значення в pозвиткy остеопоpозy тканин пapодонтy.
Визначення вмiстy мiдi та цинку в кpовi та сечi твapин (xвоpиx людей) може бути зaпpопоновaно як додатковий метод дiaгностики на paннix стaдiяx остеопоpозy. Це дозволяе забезпечити об'ективний клiнiко-лaбоpaтоpний конфоль за xодом пaтологiчного пpоцесy з метою сучасно1' коpекцiï поpyшень шляxом пiдбоpy aдеквaтниx теpaпевтичниx зaxодiв та ^огнозу зaxвоpювaння.
1. Гiпокyпpемiя та гiпоцинкемiя, пpaктично, не обтяжуе ^оцеси pезоpбцiï сполучно1' тканини у щypiв з пapодонтитом.
2. Гiпокyпpемiя у щypiв з гiнгiвiтом може гальмувати пpолiфеpaцiю клiтин сполучно1' тканини та пpискоpювaти пpоцес дозpiвaния пpотеоглiкaнiв.
3. 1они мiдi е необxiдним мaтеpiaлом, як в пpоцесi pезоpбцiï, так i в ^оце^ pемоделювaния ^и xвоpобax пapодонтy.
1. Babenko G. A. Primenenie mikroelementov v meditsine / G. A. Babenko, L. P. Reshetkina. - K., 1971. - 220 s.
2. Vyigolovskaya Ya. I. Gematologicheskie sindromyi v klinicheskoy praktike / Ya. I. Vyigolovkaya, V. E. Loginskiy, A. A. Mazurok. - K. : Zdorove, 1981. - 29б s.
3. Gerasimov A. M. Biohimicheskaya diagnostika v travmatologii i ortopedii / A. M. Gerasimov, L. N. Furtseva. - M., 198б.
4. Krivoruchko I. V. Osobennosti techeniya i ishoda beremennosti u zhenschin s anemiey na fone nedostatochnosti tsinka / I. V. Krivoruchko, V. I. Krivoruchko // Fiziologiya cheloveka. - 1997. - T. 23, No.29. - S. 82-84.
5. Lapach S. N. Statisticheskie metodyi v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniem Exel / S. N. Lapach, A. V. Chubenko, P. N. Babich. - K. : MORION, 2000. - 320 s.
6. Mzhelskaya T. I. Opredeleniya soderzhaniya medi, zheleza i tsinka v syivorotke krovi s pomoschyu atomno-absorbtsionnogo spektrofotometra «Spektr» / T. I4. Mzhelskaya // Laboratornoe delo. - 197б. - No. 4. - S. 229-232.
7. Mikroelementozyi cheloveka: etiologiya, klassifikatsiya, organopatologiya / A. P. Avtsyin, A. A. Zhavoronkov, M. A. Rish [i dr.]. - M., 1991.
8. Musil Ya. Osnovy biohimii patologicheskih protsessov / Ya. Musil. - M., 1985.
9. Peshkova L. V. Spontannoe porazhenie tkaney parodonta u kryis v usloviyah vivariya, kak model parodontita / L. V. Peshkova // VIsnik stomatologIYi. - 1997. - No.2. - S. 1б3-1б8.
10. Pielonefrit / A. V. Lyulko, B. S. Gorev, P. S. Kondrat [i dr.]. - K., 1989.
11. Serov V. V. Soedinitelnaya tkan (funktsionalnaya morfologiya i obschaya patologiya) / V. V. Serov, A. B. Shehter. - M., 1981.
12. Tadzhiev F. S. Mikroelementyi v patogeneze i lechenii hronicheskogo bronhita (kliniko-eksperimentalnyie issledovaniya) / F. S. Tadzhiev // Ter. arhiv. - 1991. - T. 63, # 3. - S. 68-72.
13. Sorenson I. R. Trace elements in medicine / I. R. Sorensor, U. Kishore // New York. - 1984. - Vol. 1. - P. 93-102.
ОСОБЕННОСТИ ОБМЕНА МЕДИ И ЦИНКА В ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ КРЫС С ЗАБОЛЕВАНИЯМИ МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА Черемисина В. Ф.
В работе представлены результаты об особенностях обмена меди и цинка в периферической крови крыс с пародонтитом и гингивитом. Установлены нормы содержания этих элементов в крови и их колебания при заболеваниях пародонта. Высказаны положения автора о значении меди и цинка в процессах резорбции и ремоделировании соединительной ткани при гингивите и пародонтите. Автор считает, что гипокупремия и гипоцинкемия практически не тяготит процессы резорбции соединительной ткани у крыс с пародонтитом. Гипокупремия у крыс с гингивитом может тормозить пролиферацию клеток соединительной ткани и ускорять процесс созревания протеогликанов. Ионы меди являются необходимым материалом, как в процессе резорбции, так и в процессе ремоделирования при болезнях пародонта.
Ключевые слова: периферическая кровь, пародонтит, гингивит, медь, цинк.
Стаття надшшла 8.01.2017 р.
PECULIARITIES OF EXCHANGE OF COPPER AND ZINC IN PERIPHERAL BLOOD OF RATS WITH
DISEASES OF SOFT TISSUE OF PARODONT Cheremisina V. F.
The paper presents the results of the sharing features of copper and zinc in the peripheral blood of rats with periodontitis and gingivitis. Established standards for levels of these elements in the blood and their fluctuations with periodontal diseases. The above mentioned provisions of the author of copper and zinc in the process of resorption and remodeling of connective tissue with gingivitis and periodontitis. The author believes that hypocopperemia and hypozyncemia practically does not burden the processes of resorption of connective tissue in rats with periodontitis. Hypocopperemia in rats with gingivitis can inhibit cell proliferation of connective tissue and speed up the ripening process of proteoglycans. Copper ions necessary material in the process of resorption and remodeling process with periodontal diseases.
Keywords: peripheral blood, periodontitis, gingivitis, copper, zinc.
Рецензент Непорада К.С.
УДК 611.817.1:612.63.01
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я МОЗОЧКА ПЛОД1В ЛЮДИНИ 11-12 ТИЖН1В ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ
Шд час дослщження встановлеш макрометричш параметри твкуль та черв'яка мозочка плодiв людини 11-12 тижшв, а також структурна оргашзащя, морфометричш параметри утворiв мозочка та морфолопя радiальноí rai.
Ключовi слова: mвкулi мозочка, черв'як мозочка морфометричш параметри, внутршньоутробний розвиток, радiальна гая.
Робота е фрагментом НДР «Встановлення закономiрностей органо- та гiстогенезу i топографа внутрштх оргатв грудной, черевноI порожнин, а також структур центральноI нервовоI системи плодiв людини (макроскотчне, гiстологiчне, iмуногiстохiмiчне та УЗ-дождження). Порiвняння отриманих даних з аналогiчними у nлодiв з вродженими аномалiямирозвитку», № держ. реестраци 0113и005070.
Вроджеш вади розвитку центрально! нервово! системи (ЦНС) становлять одну з найбшьш гострих { актуальних медико-сощальних проблем сучасност { займають провщне мюце в структур! дитячо! смертности захворюваносп та первинно! дитячо! шватдносп. У багатьох випадках при наявност! виражених морфолопчних змш виникають резистентш епшептичш напади ! грубий невролопчний дефщит. Тому в багатьох кра!нах св!ту своечасна д!агностика (особливо пренатальна), проф!лактика ! прогнозування дано! патолог!! мають пр!оритетне спрямування. Протягом життя у структур! мозочка людини вщбуваються як!сн! та кшьюсш зм!ни, що представляють ц!кав!сть не тшьки з погляду теоретичних ! практичних аспект!в медично! науки, але е важливими чинниками для розумшня в!ково! нейроморфолог!! або при патолопчних станах [2, 3].
Протягом останшх рок!в досл!дження порушення розвитку структур мозочка на раншх стад!ях онтогенезу привертае увагу багатьох спец!ал!ст!в. Рання д!агностика, а надал! ! прогнозування вроджених аномал!й мозочка у д!тей е найактуальн!шою проблемою перинатолог!!, невролог!!, нейроф!зюлогп та генетики [5, 6].
Кр!м того, мозочок людини вщповщае за низку важливих особливостей д!яльност! людини. Мозочок е центром р!вноваги ! координац!! рух!в т!ла, забезпечуе шдтримання тонусу м'яз!в ! контроль складних рухових акт!в, а також рухових акт!в, що виконуються автоматично [2]. У зв'язку з цим, як для практично! д!яльносп, так ! для теоретичних розробок, ютотне
