CC BY
10
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
УДК 577.352
Погорела Н.Х., Макаренко О.М., Савосько С.1., ВаЫльева 1.Г. ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОГ1ЧНОГО ДИФЕРЕНЦ1ЮВАННЯ КЛ1ТИН ФЕОХРОМОЦИТОМИ ЩУРА PC-12 ПРИ КОМБ1НОВАНОМУ ЗАСТОСУВАНН1 ЦЕРЕБРАЛУ ТА ВЕРАПАМ1ЛУ
1нститут фiзiолоriТ iM. О.О. Богомольця НАН УкраТни, КиТв КиТвський нацiональний унiверситет iM. Тараса Шевченка 1нститут нейрохiрурriТ iM. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв
Досл{джували вплив антитсультних засоб{в на морфолог{чну диференщащю клтин феохромо-цитоми щура РС-12. Церебрал та верапамш сприяли частковш диференщацп катин, а д{я NGF супроводжувалась вираженою диференщащею катин впродовж всього пергоду дослгдження. Ком-бтащя верапамшу i3 церебралом забезпечувала бшьш ттенсивне диференцювання клтин, тж iзольована дiя лтарських засобiв.
Ключовi слова: феохромоцитома РС-12, диферен^ювання, церебрал, фактор росту нервiв (NGF), верапамш.
нтальному аутогеморапчному шсульп суттево
Вступ
Гострий шсульт - одна iз головних причин су-часно'Г високоТ смертносл населення европейських краТн. За даними ВсесвiтньоТ оргаызаци охорони здоров'я (ВООЗ) iнсульт посщае за цим показником трете мюце (в деяких краТнах - навпъ друге), поступаючись за кiлькiстю летальних випадмв лише кардiоваскулярним та онколопчним захворюванням. Кiлькiсть iшемiчних iнсультiв УкраТн за останнi 10 рокiв зросла в 1,5 рази i мае тенденцiю до подальшого збiльшення [1]. Водночас значна ктькють пацiентiв, як вижи-ли, залишаються iнвалiдами i в постiнсультному перiодi, а у 25-30% хворих спостер^аються тяжкi наслщки гострого порушення мозкового кровообн гу (ГПМК) у виглядi неврологiчного дефщиту, стшкоТ втрати працездатностi або розвитку пост-iнсультних психопатологiчних наслiдкiв, напри-клад, судинноТ деменци [2,3,4].
В сучаснш неврологи запропоновано i викори-стовуеться значна кiлькiсть антиiнсультних фар-макологiчних засобiв, серед яких останнш часом все частiше називаеться церебрал. Цей вп"чизня-ний засiб представляе собою комплекс, що скла-даеться з пептидiв послiдовнiстю 3-15 АК та су-мiшi вiльних амшокислот, отриманих iз головного мозку тварин, як успiшно перенесли експеримен-тально вщтворений аутогеморагiчний iнсульт. В попередых дослiдженнях було встановлено, що церебрал характеризуеться не ттьки вираженим нейроно- але i глiопротекторним впливом на клн тини цереброкортексу в умовах ГПМК. Одночас-но було показано, що молекули церебралу акти-вують регенерацiю нервових волокон за умов експериментального травматичного ушкодження периферiйних сщничних нервiв [5].
В основi мехаызму фармаколопчноТ дм препарату лежить трофiнотропний нейроактивуючий вплив на уражен клiтини мозку при iнсультi. Церебрал в першу чергу активуе в нервових ктти-нах синтез фактору росту нервiв (NGF), пригычуе активнiсть ензиму каспази-3, проапоптичних про-теТнiв (наприклад, Вах) [6]. Але цей трофшотропш не впливае на синтез NGF клiтинами ЦНС штакт-них тварин, тобто дiючими факторами засобу е молекули з трофшотропною регуляторною дiею. Активацiя синтезу NGF при гострому експериме-
п1двищуе виживання дослщних тварин, проте згодом летальнють тварин зростае у в1ддаленому перюд1 [7]. В1домо, що надлишковий синтез NGF 1ндукуе процеси дегенерац1ю нейроыв, активова-них цим нейроциток1ном. Застосовуючи п1сля призначення церебралу антагон1ст кальцш вера-пам1л, вдаеться суттево пщвищити виживання досл1дних тварин з шсультом [7].
Виходячи з цього, метою дослщження стало вивчення впливу церебралу на культуру кп1тин феохромоцитоми щура РС-12, враховуючи те, що кл1тини дано' л i н iV характеризуются морфолопч-ними ознаками, притаманними високоспецiалiзо-ваним нейронам мозку ссав^в.
Матерiали та методи
Дослiди були проведен на культурi клiтин феохромоцитоми щура РС-12. Загальний перюд дослщження складав сiм дiб. Кпiтини в нормальному середовищi (85% RPMI-1640, 10% термошак-тивована кшська сироватка i 5% ембрюнальна теляча сироватка кровi з додаванням 400 мкг/мл гентамщину; всi компоненти виробництва "Sigma", США) пасували в флакони Карреля при температурi 370С в атмосферi iз 5% вмютом СО2. Через 24 год пюля пасажу середовище культиву-вання в шести дослщних групах з семи (за винят-ком контролю, перша група) замшяли на модифн коване середовище. У контрольних кттин (група 1) залишалось нормальне ростове середовище, а в дослщних групах модифка^я середовища вщ-бувалась наступним чином. В груп 2 до нормального середовища додавали 400 нг/мл NGF ("Sigma", США). В групах 3 i 4 до аналопчного середовища додавали церебрал в дозi 0,2 i 2,0 мг/мл ("Днтрофарм", Укра'на). Культивування клiтин в груп 5 здiйснювали в середовища що мь стило 1,0 мкМ верапамiлу ("Дарниця", Укра'на). Групи 6 i 7 культивували в середовища до якого додавали вiдповiдно церебрал (0,2 i 2,0 мг/мл) з верапамтом (1,0 мкМ).
На перший день пюля модифкаци культура-льного середовища проводили вимiрювання до-вжини вщросткв (нейритiв) диференцiйованих клiтин, прикртлених до субстрату. У недиферен-цшованих клiтин вiдростки вiдсутнi. Морфомет-ричн дослiдження проводили впродовж шести дыв. Для цього дiлянки культури фотографували iз використанням iнвертованого фазовоконтраст-
ного MiKpocKony Diavert (Leitz GmbH,. Wetzlar). Статистичж обрахунки отриманих pезyльтатiв проводили i3 використання кpитеpiю Стьюдента, застосовуючи програму "Statistica 6.0".
Результати та ix обговорення
Пicля 24 год культивування (перша доба до-cлiдження) середня довжина вщростш контроль-них кттин феохромоцитоми РС-12 становила 9,2±0,4 мкм (Табл. 1). На другий та четвертий дн культивування в нормальному cеpедoвищi вщмн чалось збiльшення довжини вщростш в серед-ньому на 11-14%. В наступи днi дослщження за-значений показних практично не в^знявся вiд початкового значення.
Для оцшки дй церебралу на процеси пpoлiфе-рацй або дифеpенцiювання кттин культури феохромоцитоми було використано дш класичного ростового фактору нервових кттин - NGF, що ак-тивуе процес дифеpенцiювання у пухлинних кт-тин надниpникiв. Культивування кттин РС-12 в cеpедoвищi iз NGF викликало активацiю процесу 1'х диференцшвання, яке супроводжувалось фо-рмуванням кттинами довгих нейpитiв. Середня довжина вщростш в перший день дocтoвipнo збтьшувалась до 13,3±0,4 мкм, тобто на 44,5% бтьше контрольних значень (Табл. 2). По™ цей показник зростае ще бiльше - на 87,8% на третш день, поступово знижуючись в наcтyпнi днi експе-рименту. В останнш (шостий) день культивування довжина вщростш в середньому лише на 17,0 % перевищувала показники, отриман у кттин контрольно' групи.
Культивування кттин в cеpедoвищi iз дода-ванням церебралу в дoзi 0,2 мг/мл (група 3) супроводжувалось формуванням вщростш, як до-cтoвipнo перевищували показники контрольних кл^ин на тpетiй день на 57,3%. В наступи днi в^^чалось поступове и часткове зменшення довжини кттинних вiдpocткiв до 22,3% (на шостий день дослщження).
Суттеве збтьшення дози церебралу до 2,0мг/мл (група 4) iндyкyвалo iнтенcивне дифере-нцiювання кniтин. Довжина вiдpocткiв збтьшувалась через 24 год на 15,0%. На другий день до-cтoвipних вщмшностей вiд контрольних значень не встановлено, але тзыше в^^чалось piзке зростання довжини нейpитiв до 59,3% i 53,5% на третш i четвертий день експерименту. Наступне поступове зниження довжини вщростш дифере-нцшованих кniтин на 5 i 6 день дocтoвipнo пере-вищувало контроль^ показники вiдпoвiднo на 23,5% i 16,0% (Табл. 2).
Таким чином, церебрал суттево активуе процеси диференцшвання кniтин РС-12, проте дiя засобу поступаеться NGF як по штенсивносп, так i по тривалост ^еУ дй'. Антагoнicт кальцш вера-памiл попереджае розвиток окремих негативних наслщш при заcтocyваннi трофшотропшу церебралу [7]. У зв'язку з цим додатково проведено дослщження комбшованоТ дй' церебралу з верапа-мтом.
Культивування кniтин РС-12 в середовище що
мiстило 1мкМ верапамiлу супроводжувалось ди-ференцiювання частини кттин в перiод 3-4 дня експерименту. Встановлено, що на другий день шкубування середня довжина вщростш становила лише 11,7±0,4мкм, тобто на 14,1% бтьше вщ контрольних, а на третш i четвертий дн - вщповн дно на 52,0% i 42,9% бiльше. Слщ звернути увагу на коротку тривалють реакцИ (Табл. 1,2)
Дослщження комбшованого впливу церебралу i верапамту на культуру клiтин РС-12 продовжу-вали. В цiлому вони характеризувались бiльш ш-тенсивними процесами нейритогенезу, ыж Гзо-льований вплив церебралу або верапамт. Слiд зазначити достовiрне збiльшення довжини вщро-сткiв впродовж всього перюду культивування кт-тин РС-12. При шкубуванн кniтин з використан-ням церебралу в дозi 2,0 мг/мл з верапамiлом (група 7) максимальне збтьшення довжини вщростш по вщношенню до 1 групи встановлено на 3 i 4 день вщповщно (на 71,3% i 71,6%), а по™ спостер^алась поступова ретракцiя вiдросткiв. При використанн церебралу в дозi 0,2мг/мл + 1,0мкМ верапамiлу (група 6) збтьшення нейритогенезу вщмГчалось впродовж всього перюду спо-стереження (шють днiв), проте 'хня довжина була суттево меншою, нiж у клггин РС-12 групи 7, або при введены в культуральне середовище NGF.
Отриман при виконанн роботи результати можна трактувати наступним чином. Культивування кттин феохромоцитоми лшй РС-12 in vitro без використання факторiв, корегуючих процеси морфогенезу, супроводжувалось помiрною про-лiферацiею кniтин. Частина контрольних клггин характеризувалась ознаками первинного дифе-ренцшвання, тобто формувались нейрити серед-ньо' довжини, що складала в середньому 9,2-10,5 мкм. Додавання в культуральне середовище 400 нг/мл NGF викликало ютотне i достовГрно значи-ме диференцiювання кттин РС-12. КлГтини феохромоцитоми формували нейрити значно'' довжини, що в значнш мГрГ залежало вщ перiоду культивування. Максимальне NGF-шдуковане збiльшення довжини вщростш було встановлено на 3 день культивування, при цьому середня довжина вщростш при дй' нейроцитокшу була знач-но бтьшою, ыж у кттин РС-12 Гз ¡нших дослщних груп (групи 3-7). Ц дан вщповщають результатам дослщжень, в яких було доведено, що NGF е класичним фактором диференцшвання нервових клГтин [8].
Церебрал активував мехаызми нейритогенезу клГтин лшй РС-12, хоча i в не в такш мГрГ як NGF. Певн вщмшносп диференцшвання кттин зале-жали також вщ дози церебралу: суттево бтьш ш-тенсивний нейритогенез вщмГчався на 3-4 день культивування при дозГ церебралу 2,0мг/мл i тть-ки на 3 день при дозГ 0,2мг/мл. На нашу думку при використанн церебралу в дозГ 2,0мг/мл акти-вацГя i пк процесу нейритогенезу вщбувались дещо раыше, а при використанн меншо'' дози мав мюце пролонгований ефект дй трофшотроп-ного засобу.
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
a - достов1рно по в'дношенню до контролю (p<0,05) b - достов1рно по в!дношенню до в1дпов1дно(дози церебралу (p<0,05) c - достов1рно по в!дношенню до верапамлу (p<0,05) d - достов1рно по в!дношенню до NGF (p<0,05)
Таблиця 2.
Змна довжини в1дростюв диференц1йованих кл1тин (%, по в!дношенню до контролю, групи 1).
Таблиця 1.
Зм'та довжини вдросткв (мкм) диференц1йованих клтин.
№ Група День культивування
1 2 3 4 5 6
1 Контроль 9,2±0,4 10,3±0,2 9,6±0,6 10,2±0,4 9,7±0,4 9,4±0,5
2 NGF (400 нг/мл) 13,3±0,4 a 15,0±0,6 a 18,0±0,5 a 14,9±0,6 a 15,2±0,6 a 11,0±0,6 a
3 Церебрал 7,9±0,6 9,8±0,6 14,1±0,7 15,2±0,8 13,0±0,6 11,5±0,4
(0,2 мг/мл) a,d d a a a,d a
4 Церебрал 10,5±0,4 10,6±0,4 15,3±1,3 16,1±0,7 12,0±0,6 10,9±0,7
(2,0 мг/мл) a,d d a,d a,d a,d a
5 Верапамт (1^М) 7,4±0,5 a,d 11,7±0,4 a,d 14,6±0,6 a,d 15,0±0,6 a 10,2±0,7 d 9,1±0,4 d
6 Церебрал (0,2 мг/мл)+ верапамт (1^М) 11,7±0,3 a,b,c,d 12,2±0,7 a,b,d 11,9±0,4 a,c,d 13,4±0,4 a,b,c,d 10,9±0,3 a,b,c,d 10,2±0,6 a,b,c,d
7 Церебрал (2,0 мг/мл)+ верапамт (1^М) 12,6±0,3 a,b,c,d 12,2±0,3 a,b,c,d 16,4±0,5 a,c,d 15,5±0,4 a 14,5±0,4 a,b,c,d 11,0±0,4 a,b,c
№ Група День культивування |
1 2 3 4 5 6
2 NGF (400 нг/мл) 44,5±1,2 45,5±1,2 87,8±1,3 46,1±1,2 56,8±1,2 17,7±1,0
3 Церебрал (0,2 мг/мл) -13,8±0,9 * 47,4±1,2 48,6±1,2 34,0±1,1 22,5±1,1
4 Церебрал (2,0 мг/мл) 15,0±1,0 * 59,3±1,2 58,0±1,2 23,5±1,1 16,0±1,0
5 Верапамт (1^М) -18,7±0,9 14,1 ±1,0 52,0±1,2 47,2±1,2 * *
6 Церебрал (0,2 мг/мл)+ верапамт (1^М) 27,0±1,1 18,6±1,0 23,9±1,1 31,2±1,1 12,9±1,0 8,4±1,0
7 Церебрал (2,0 мг/мл)+ верапамт (1^М) 37,4±1,1 19,2±1,0 71,3±1,3 52,1±1,2 49,8±1,2 16,9±1,0
*достов1рних зм'т не встановлено
Верапамт активував нейритогенез лише в перюд з третьоТ до четвертоТ доби спостережен-ня. На 3-4 день результати дослщжень були по-дiбнi, але поступались дм церебралу ^ особливо, NGF, проте ця кл^инна дiя антагонюту каль^е-вих каналiв мала недовготривалий, тобто тран-зиторний характер.
При комбшованому культивуванн клiтин РС-12 з церебралом та верапамтом диференцш-вання частини клiтин в тест-зонах спостер^а-лось впродовж всього перюду дослiдження, але бтьш виражений ефект вiдмiчено при викорис-таннi церебралу в дозi 2,0 мг/мл. У клiтин групи 7 нейритогенез був достатньо вираженим, а до-вжина вщросткв суттево перевищувала контро-льнi значення та показники дози церебралу, коли останнш використовувався самостшно. При комбшацп церебралу в дозi 0,2 мг/мл з верапамтом нейритогенез був менш штенсивним, нiж при дм високоТ дози i рiзко зменшувався, почи-наючи з 5 доби експерименту.
Аналiзуючи отриманi данi, слщ пiдкреслити не тiльки залежнiсть процеав диференцiювання клiтин лiнiТ РС-12 вiд дози церебралу, але i за-лежнiсть дм вiд комбiнацiТ з верапамiлом, що за-стосовувався в дозi 1,0 мкМ. Комбiнована дiя цих препара^в на клiтини феохромоцитоми щу-
рiв РС-12 пiдвищуе iнтенсивнiсть нейритогенезу в порiвняннi з контролем, але, порiвнюючи i3 iзольованим впливом церебралу, слщ вщзначи-ти яскраво вираженi вщмшносп його дiТ лише при використанн високоТ дози трофiнотропного засобу. Важливе значення мають також данi, як вказують на вiдсутнiсть пролiферативноТ дм церебралу, що важливо для оаб середнього та по-хилого вку, у яких збiльшуеться вiрогiднiсть роз-витку пухлинних процесiв, особливо в умовах розвитку набутого, тобто вторинного iмунодифi-цитного стану при розвитку гострих церебровас-кулярних захворювань [4].
Л^ература
1. Зозуля 1.С. Надання невщкпадноТ медичноТ допомоги при гост-рiй цереброваскупярнiй недостатностi / 1.С. Зозуля, В.1. Боброва, А.1. Зозуля // Мiжнар. неврол. журн. - 2005.- №1.- С.60-64.
2. Виленский Б.С. Инсульт: профилактика, диагностика и лечение / Виленский Б.С. - СПб. : Фолиант, 2002. - 397 с.
3. Данацко В.В. Ппертензивш внутрiшньошлуночковi крововиливи в оЫб молодого та середнього вку (кшшка, дiагностика, лкува-льна тактика): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.05 "Нейрохiрургiя" / В.В. Данацко. - К., 2003. - 18с.
4. Гусев Е.И. Ишемия головного мозга / Е.И. Гусев, В.И.Скворцова - М. : Медицина, 2001. - 328 с.
5. Демидчук А.С. Ультраструктурш змши перифершного нерва щурiв за умов його пошкодження та застосування нейропепти-дних засобiв / А.С. Демидчук, Л.О. Стеченко, Ю.Б. Чайковський // Актуальн проблеми медицини. - 2010. - Т.10, № 1(29). - 2526.
6. Макаренко А.Н. Нейроактивирующий механизм действия тро- предшественника р-амилоида при лечении геморрагического финотропинацеребрала / А.Н. Макаренко, И.Г. Васильева // Эк- инсульта в остром и отдаленном периодах / А.Н. Макаренко, спериментальная и клиническая фармакология. - 2004. - Т. 67, И.Г. Васильева, Н.Г. Чопик [ и др.] // БЭБиМ. - 2005. - Т. 139, № № 4. - С. 12-15. 2. - С. 175-177.
7. Макаренко А.Н. Влияние активной фракции препарата "Цереб- 8. Ronsohoff R.M. Cytokines and the CNS / R. M. Ransohoff, E. N. рал" на уровень экспрессии каспазы-3 и белка- Benveniste. - CRS Press, Boca Raton, 1996. - 339 p.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО ДИФФЕРЕНЦИРОВАНИЯ КЛЕТОК ФЕОХРОМОЦИТОМЫ КРЫСЫ PC-12 ПРИ КОМБИНИРОВАННОМ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ЦЕРЕБРАЛА И ВЕРАПАМИЛА Погорелая Н.Х., Макаренко О.М., Савосько С.И., Васильева И.Г.
Ключевые слова: феохромоцитома РС-12, дифференцировка, церебрал, фактор роста нервов (NGF), верапамил.
Исследовали влияние антиинсультных средств на морфологическую дифференциацию клеток фе-охромоцитомы крысы РС-12. Церебрал и верапамил способствовали частичной дифференциации клеток, а действие NGF сопровождалось выраженной дифференциацией клеток на протяжении всего периода исследования. Комбинация верапамила с церебралом обеспечивала более интенсивное дифференцирование клеток, чем изолированное действие лекарственных средств.
Summary
CHARACTERISTICS OF MORPHOLOGICAL DIFFERENTIATION OF PHEOCHROMOCYTOMA CELLS IN RATS PC12 UNDER COMBINED ADMINISTRATION OF CEREBRAL AND VERAPAMIL Pogorelaya N.H., Makarenko O.M., Savosko S.I., Vasilieva I.G.
Keywords: pheochromocytoma PC-12, differentiation, cerebral, nerve groves factor (NGF), verapamil.
We have studied the influence of the anti-stroke drugs on morphological differentiation of rats' PC12 pheochromocytoma cells. Cerebral and verapamil promoted partial cell differentiation, and the action of NGF was accompanied with the marked cell differentiation during all the period of research. Combination of verapamil with cerebral provided more intensive differentiation of cells compared with the isolated action of separate medications.
УДК 579.61; 616.71; 616-001.17; 577.11
Погорелое М.В., Калткевич О.В., 1вахнюк Т.В., Бончев С.Д., Москаленко Р.А., Данильченко С.М., Калткевич О. М., Дейнека В.М., Бумейстер В.1., Ткач Г.Ф., СЫора В.З., Суходуб Л.Ф. ВИКОРИСТАННЯ ГЕЛЮ НА ОСНОВ1 АЦЕТАТУ Х1ТОЗАНУ ДЛЯ Л1КУВАННЯ 0П1К1В ШК1РИ
1нститут прикладной фiзики НАН Укра'ни
Медичний шститут Сумського державного ушверситету
В po6omi проведет in-vivo тести гелю на ocHoei хтозану i з додаванням MipaMicmuHy, метшу-рацилу та аскорбтовог кислоти при лтуванн глибоких oniKie штри. Гель виготовляли шляхом розчинення 2% хгтозану в 0,5% оцтовш киcлoтi протягом 24 год з наступним фшьтруванням через скляний фшьтр з середтм рoзмiрoм пор. Для отримання модифтованих гелiв в розчин додавали вищезазначен речовини у вiдnoвiдних концентращях. Дocлiдження in-vivo проведен на лабораторних щурах-самцях з модельованими отками IIB ступеню, що були рандoмiзoванi у контрольну та експериментальну групи, у якт з 3 доби тсля нанесення опту двiчi на добу проводили обробку раньовог поверхн разними модифжащями гелiв на ocнoвi хгтозану. Пстологi-чне дocлiдження показало зменшення запальног реакцп та набряку в бюптатах, прискорення еniтелiзацiг поверхш травми та скорочення стротв загоення дефекту на 2-3 доби. Мтробюло-гiчнi дocлiдження виявили високу бактерюстатичну дт гелю у вiднoшеннi бiльшocтi представ-нитв мтрофлори отковог поверхш, що дозволило уникнути тфекцшних ускладнень.
Ключов1 слова: оглки шфи, х1тозан, м1рамютин, метилурацил.
Науково-дослщна тема «Морфофункцюнальы особливост1 геребудови скелета та внутр1шн1х оргаыв в умовах порушення го-меостазу» номер держреестрацп 010U001287
Вступ за умов вщсутносп ефективного захисту говер-
Основною метою при лкуванш опшв е мак- хн рани вона стае в*дними воротами для
симально швидке вщновлення цтостност шкн кування, через '' говерхню втрачаеться вода,
ряного гокриву. При поверхневиХ ошках вщнов- лки' електрол'ти та 'нш важлив бюло"чн реч°-
...........„7, гпД^г,^.^. ^ ..¡„TL™ вини. При зростанш площi опшв вищезазначеш
лення шмри проводиться за допомогою мюцево- е е-
■ - проблеми все бтьше впливають на переб^ ош-
го консервативного л^ування, в той час як при н z. Uljmmc Dim"Da,UID па
глибоких пошкодженнях виникае необхщысть ково' хвороби, призводячи до виснаження, .сеп-
проведення шюрно.' пластики [9]. Однак при ^ а в .деяких випадках i до ^ гацiента
ц^омувиникае пробл^а деф щ^у донорсьшх [11> За вiдсутн0стi необ*дного обему донорсь-
ресурав шкiри, що суттево j^Kie можливють ко' шкiри сучасна медицина мае матерiали, що
одномоментЕоТ Тластики вйхопкових ран. Але використовуються для тимчасового покриття
