CC BY
12
Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, международный инвестиционный рынок, глобализация, темп инфляции, норма доходности, уровень сбережений, ставка налогообложения.
Shubelyak O.I. Motivational analysis of foreign investor's activities
The essence of theoretical basis of international investment market is outlined in the article. Factors that influence on foreign investors and inflow of foreign investments are analyzed. The results of conducted analysis can be used as a basis for forming strategies of foreign investments involving.
Keywords: direct foreign investments, foreign investment market, globalization, temp of inflation, cost effectiveness, level of saving, rate of taxation (tax rate).
УДК332.1(477) Доц. З.В. Юринець, канд. екон. наук;
здобувач О.1. Ястремський - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 МОДЕРНВАЦШНИХ ПРОЦЕС1В РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ У РАЗ1 ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1Й
В умовах економiчноi та фшансово! криз для украшських тдприемств втшення шструменпв модертзацп е одним iз ефективних засобiв тдвищення конкурентос-проможносп, особливо завдяки акумулюванню внутршнього потенщалу тдприемств. Ниш найважлившими для краши мае стати стабшьтсть, безпека i гармо-шя розвитку з основними завданнями - виробляти дешевше й економiчнiше.
Ключов1 слова: модершзащя, модернiзацiйний процес, промисловiсть, шнова-цп, нацiональна економiка.
Постановка проблеми. Упродовж останшх стол1ть украiнськi модер-шзацшш процеси вiдбувались iз зашзненням, i продовжують вiдзначатись неорганiчнiстю iх здiйснення. Такий стан справ складаеться через те, що су-часш економiчнi iнститути та органiзацii Украши намагаються поеднати "ко-лишнiм щнносп, концепцii та методи управлiння iз новiтнiми технологiями виробництва [9]. Для побудови шновацшно!" моделi розвитку економжи пот-рiбно аналiзувати досягнення та помилки св^ового досвiду втiлення модершзацп, зважувати нагромаджеш можливостi нашо!" держави i створювати шдгрунтя для подальшого поступу.
Часто термiни "модершзащя" та "шноващя" використовують як сино-нiми. Однак сумiщення цих понять е неправильним. Модершзащя, як процес часткового оновлення, замши застаршого устаткування, технологи виробництва, техшчного й технолопчного переоснащення тдприемств, е одним iз важливих напрямкiв пiдвищення технiко-економiчних показникiв, посилення iнтенсивного розвитку, зростання ефективност виробництва [1]. Процес модершзацп не обов'язково мае грунтуватися на застосуваннi iнновацiй. У свт склалась ситуацiя, коли окремi краши виходять на перший план технолопчного прогресу завдяки створенню шновацш, передових технологш. Iншi ж, для розвитку шдус^ального виробництва купують щ технологii та устаткування, - для них таке ршення е випдшшим, нiж самостiйне розроблення i ко-мерцiалiзацiя новацiй. У сучасних умовах забезпечити модершзащю економь ки важливо, насамперед шляхом 11 шновацшного розвитку.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш з проблеми. У вггчизня-нiй науковiй лiтературi висвiтлено рiзнi пiдходи до визначення модернiзацii,
ролi шновацшних процесiв у забезпеченнi модершзаци, зокрема у працях А. Гальчинського, В. Гейця, В. Горбатенко, Я, Жалшо, В. Семиноженка, Л, Федулово1, М. Шарко та iн. Проте i на сьогоднi актуальними залишаються питання модершзаци розвитку украшсько1 економiки через впровадження ш-новацiйних проектiв.
Мета дослвдження полягае в аналiзi модершзацшних процесiв у кра-1нах з перехщною економiкою у разi запровадження шновацш i виробленнi рекомендацiй щодо удосконалення процесу впровадження модернiзацiйних заходiв в економiцi Украши.
Виклад основного матерiалу. На сьогоднi у свгговш економiчнiй ль тературi вiдомо три типи модершзаци [1]:
1. Пюнерна модершзащя, яка характерна для лiдерiв технiчного та економiчного прогресу. Передовi кра!ни вкладають значнi кошти у науково-технiчнi розробки, що дае змогу створювати найефективнiшi економiчнi ме-ханiзми, найрацiональнiшi технологи, найпродуктивнiшу техшку.
Органiчна, яка е наслiдком природного розвитку економши. Характерна риса - оволодшня технологiями та економiчними механiзмами, якi виро-били модершзатори-шонери. Цi новинки органiчно вписуються у структуру нащонально! економiки, яка внаслщок свое! еволюци вже дозрiла для 1хнього сприйняття, засвоення та використання.
Наздоганяюча модернiзацiя - грунтуеться на засвоеннi передових тех-нологш та економiчних механiзмiв, але це засвоення не е природним, орга-шчним, оскiльки стимулом для такого типу модершзаци е незршсть нащ-онально! економiки, а здебiльшого зовтшнш виклик сусiднiх економiчно розвинених держав, що загрожуе втратою позицiй на мiжнароднiй аренi дер-жав-аутсайдерiв.
Перша модершзащя вщбулась у Захщнш Gвропi наприкiнцi XVIII ст. У цей час було створено своерщний вид оргашчно-шновацшного розвитку iз внутршшм стимулюванням поступу. Змiни здiйснювались оргашчно як результат прогресу та самовдосконалення. Наслiдком розвитку стала шноващя.
Украша, бiльша частина яко! перебувала у складi Роси, значно шзшше (40-х i 60-х рр. Х1Х ст.) вступила на шлях наздоганяючо! модершзаци. Це був неорганiчно-мобiлiзацiйний тип розвитку з характерними рисами: поява но-вих прогресивних явищ i процесiв завдяки не еволюци "знизу", а силовiй модершзаци - "революци згори"; вибiркове, а не систематичне запозичення та використання свггових досягнень у галузi технiки, технологи та оргашзаци виробництва; прiоритетнiсть окремих галузей, яка в перспективi веде до де-формаци економiчноl структури держави; збереження на тривалий час бага-тоукладностi; паралельне спiвiснування нового, що набирало силу укладу, та попередшх укладiв, якi не досягли шку свого розвитку та повшстю не вичер-пали сво1х можливостей; порушення однорiдностi економiчного простору, ускладнення соцiальних i полiтичних проблем, зростання сощального напру-ження в суспiльствi [4].
Така тенденцiя збереглася i в радянський перiод, набравши ще бiльш неорганiчних, неприродних, тенденцшних форм розвитку (iндустрiалiзацiя за
рахунок сшьського господарства та iнших галузей економжи; освоення щ-линних земель Казахстану, будiвництво Байкало-Амурсько1 магiстралi тощо).
Принциповою особливiстю наздоганяючо1 модершзаци е стрiмке зростання ролi держави, яке виявляеться у встановленш державного контролю за вЫма сферами економiки, активному втручанш державних структур у хщ реформ. Реалiзацiя такого сценарiю на практищ веде до зростання автори-тарностi влади, посилення централiзму, збшьшення ролi чиновництва, бю-рократизаци управлшня. Саме радянський перiод е шдтвердженням таких проявiв [3].
Особливу спробу модершзаци здшснили краши Швденно-Схщно1 Азп та Близького Сходу. 1хнш тип розвитку е комбшованим оргашчно-неоргашч-ним, мобшзацшно-шновацшним, без радикальних змiн [5]. Вщтод^ як евро-пейськ краши зробили в XVII-XVIII ст. шформацшний прорив у своему пос-тупi, краши Сходу дедалi бшьше вiдстають вiд них за рiвнем економiчного розвитку. Проблеми модершзаци, наприклад для 1рану, виявлялися тiсно пов'язаними iз засвоенням досвiду европейських краш, який поступово вкли-нювався у свггове господарство. Процес економiчноl модершзаци, що охоп-люе вдосконалення не тшьки продуктивних сил, але й виробничих вщносин, виявився найбiльш важким стосовно останшх. Це стало найстшюшим компонентом традицiйноl iранськоl економжи, тiсно пов'язаним з релiгiйними, культурними й побутовими особливостями цього суспшьства.
Перший етап модершзаци iранськоl економши, розпочатий на початку XIX ст., завдяки використанню европейських форм оргашзаци економiчного порядку, характеризувався стрибкоподiбними темпами розвитку модершзаци [5]. Оскiльки процес i рiвень розвитку були у прямш залежностi вiд обсягу елемеш!в нового свiтового порядку, а також вщ структури цих елементiв, тому окремi з цих елеменлв зумiли негайно вкоренитись на економiчному грунтi кра1ни i дати плщш результати, а iншi не знайшли належного вiддзер-калення. Особливiстю наступного етапу модершзаци економжи 1рану була орiентацiя на пряме запозичення досвщу розвинених кра1н, особливо США. Основним чинником трансформаци iранськоl економiки в бшьш-менш одно-рiдний економiчний прос^р стала аграрна реформа, а висою темпи зростання й економiчного розвитку грунтувалися на iндустрiалiзацil.
Ще одним напрямом модершзаци е перехщ до експортно-орiентованоl економiки. Зараз найбiльш конкурентними та експортно-орiентованими галу-зями повинш стати енергетика, нафтохiмiя, виробництво мшеральних добрив. Причому стратегiчним напрямом економiчноl полiтики е не просто шдвищен-ня ненафтового експорту та виробництва, а розвиток оброблювально1 експор-тно! промисловостi. Також цiкавим для Украши може бути досвщ Узбекистану в напрямi реалiзацil модернiзацiйних процеЫв. Формування ефективно1 стратегil модернiзацil можна представити як послщовшсть чотирьох стадш: • стад1я 1мпортозам1щення (пряма тдтримка базових галузей, висок1 тарифи) -характеры 1н1ц1ац1я структурних зм1н в економщ та висока 1нвестиц1йна ак-тивн1сть держави в базових галузях економ1ки, що забезпечують ф1нансов1 ресурси зростання;
• стадiя Мщаци експортно-ор1ентованого зростання (пiдтримка експорту i великих тдприемств, запозичення технологiй);
• стадiя стимулювання прискореного розвитку (акцент на шноващях, pi3Ke зниження таpифiв, антимонопольне регулювання, тдтримка малих i сеpеднiх тдприемств);
• стадiя розвиненого ринку.
До нишшнього часу Узбекистан перебував на еташ штеграци першо1 i друго1 стадш модершзаци. Сучасна криза спричинила прискорений перехщ до друго1 фази й актив1зувала процеси стшкого розвитку реального сектора економжи завдяки шдтримщ всеохоплюючо1 техн1чно1 модершзаци. Анал1з швестицшних потоюв, як надходили протягом 19960-2007 рр., шдтвердив думку, що за р1внем концентрацп нам1тилась незмшна тенденщя до збшь-шення частки одних i тих самих галузей у структур! використання швестицш. Для прикладу, в 1996-2000 рр. 70 % вщ загального обсягу валових швестицш в економжу було вщведено машинобудуванню, кольоровш металургп, паливнш i х1м1чнш галузям. 1з 2006 р. тшьки на паливну промисловють припало близько 45 % вЫх швестицш, як були вкладеш в економшу краши. Та-кий прюритет, з одного боку, св1дчить про високу привабливють швестицшних проеклв у цьому сектор1 - завдяки нафтогазовш галуз1 формувався основний потенщал прибутково1 частини державного бюджету. З шшого боку, структура розподшу швестицш, що склалася, пояснюеться р1зним р1внем кашталомюткост галузей. Однак в галузевих програмах модершзаци Узбекистану немае шформаци про стушнь новизни впроваджених новацш. Цим самим шдвишуеться ризик прив'язування до морально застаршо1 заруб1жно1 технологи шд час здшснення модершзаци.
Президентська Комшя з модершзаци i технолопчного розвитку ро-сшсько!" економiки 18 червня 2009 р. оголосила росшському суспшьству п'ять модершзацшних пpiоpитетiв: енеpгоефективнiсть i енергозбереження, ядерш технологи, косм!чш технологи, медичнi технологи i стратепчш шфор-мацiйнi технологи. Такий шлях було обрано недарма. Виконаш за минул! роки дослщження росшських пiдпpиемств засвiдчили, що багато промислових тдприемств мають незначний досвщ у запpовадженнi iнновацiйних технологш для удосконалення виробничих систем: 32 % промислових тдприемств втшюють лише окpемi iнстpументи модеpнiзацiï, що грунтуються на досвщ японських та китайських тдприемств, а 23 % - застосовують власш невипро-буваш розроблення щодо покращення оpганiзацiï виробництва [2, 6]. Беззапе-речним пропуском модершзаци стала вщсутшсть в краш супутшх шститу-цшних реформ. Свгтовий досвщ здiйснення модеpнiзацiï св!дчить, що без становлення оновлених шститу^в розраховувати на усшх сучасноï модершзаци неможливо. Однак, цiкавим е той факт, що у перелшу модершзацшних завдань немае згадки про розвиток виробництва росшських товаpiв з метою зниження масштабiв споживчого !мпорту. Кр!м того, у пpiоpитетах прошно-рована необхщшсть змш у соцiальнiй сфер^ без яких яюсть життя населення залишиться на колишньому низькому р!вш. Вщсутт також спрямування зу-силь на зростання швестицш у людський каштал, пеpедусiм в осв^у.
Згiдно з опитуванням [8], увагу менеджерiв росшських шдприемств зосереджено, як i колись, на виршенш проблеми "як виробляти?", а не стшь-ки - "як продати?". Проведенi дослiдження на предмет потреби в модершзаци засвщчили, що близько 32 % респондент вщзначають необхiднiсть здiйснення модершзаци, лише 14 % стурбоваш модершзащею управлiння на сво1х шдприемствах. Серед основних цшей модернiзацiï переважае спрямова-нiсть на управлiнськi iнновацiï.
Можна зробити висновок, що росшський напрям розвитку економжи спрямований не стшьки на модернiзацiю, а на реашзацш чергових прюритет-них нацiональних проеклв. Проблем для вирiшення е багато, i насамперед, недостатшсть резервiв для технологiчноï модернiзацiï, адже бiльшiсть секто-рiв економiки вiддають перевагу iмпорту готовоï продукцiï, анiж здiйсненню власних розробок. По-друге, колосальний вплив мае конфлжт мiж державою та суспшьством, що виявляеться у пасивностi боротьби iз корупцiею.
Щодо китайського досвщу здiйснення модернiзацiï, то варто зазначи-ти, що реформи в Китш почалися ще наприкiнцi 70-х роюв минулого стол^-тя. Упродовж тридцяти роюв ВВП краши в постшних щнах вирiс у 16 разiв. За пiдсумками 2008 р. китайська економжа за рiвнем модернiзацiï вийшла на трете мiсце в свт, комплексний iндекс рiвня становив 36,7 пункти. Сшьське населення Китаю, що живе за межею бiдностi, знизилося з 250 млн чоловж в 1978 р. до 15 млн чоловж у 2008 р. Ключовим завданням у процес модершзаци промисловостi краши е збiльшення можливостей у сферi самостiйних дослiджень i освоення нових технологш [7].
Табл. Порiвняльна характеристика розвитку економши крат завдяки
запровадженню модершзацшних процессе * [8]
Показники / Краша Рос1я Китай Швденна Корея
Об'ем економши 2,2 трлн дол. 8 трлн дол. 1,3 трлн дол.
ВВП на душу населення 16 тис. дол. 6 тис. дол. 27 тис. дол.
Показник зростання чи спаду економ1ки тд час кризи 6 % + 8 % 5 %
Переваги краши серед шших краш свггу Нафта, газ, метали Виробництво практично усього Автомобш, побутова техтка, суднобуду-вання
Основт досягнення У 2000-х роках еконо-м1ка зросла З 1980-х рошв до ниш економша зростае майже на 10 % на р1к До 1989 р. економша зросла у 100 раз1в, а пот1м росла на 3-5 % на р1к
Прим1тка: * - зпдно з даними МВФ i Всесв1тнього банку
Шд час аналiзу дiяльностi промислових галузей з'ясовано, що сьогодш рiвень залежностi краши вiд закордонних промислових технологш зали-шаеться високим, а здатшсть китайських промислових галузей до самос-тiйних дослiджень i освоення нових технологш - доволi низькою. Порiвняль-на характеристика розвитку економши краши завдяки провадженню модершзацшних процешв зображено в табл. Для забезпечення безперервного еконо-мiчного розвитку i збiльшення конкурентоспроможностi китайських промис-
лових тдприемств на мiжнародному ринку, доцшьно збшьшити свiй потен-цiал до самостшних науково-технiчних iнновацiй.
Сьогоднi Китай ставить завдання до 2030 р. наздогнати американську економжу. Для цього передбачаеться провести реформу державного сектора з метою створення транспарентно! та ефективно регульовано! адмшютратив-но1 системи й обмеження зростання державних витрат. Наступним напрямом мае стати зростання швестицш в освггу, що приведе до збшьшення середньоi тривалостi навчання з 7,5 до 9,3 року. Нарешт^ велике значення надаеться ш-ституцшним реформам: вдосконаленню системи соцiального захисту i кому-нального обслуговування, реформуванню податковоi системи, конструюван-ню передумов для шдвищення внутрiшнього споживання.
Висиовки. В умовах економiчноi та фiнансовоi криз для украiнських пiдприемств втшення iнструментiв модернiзацii е одним iз ефективних засо-бiв пiдвищення конкурентоспроможносп, особливо завдяки акумулювання внутрiшнього потенщалу пiдприемств. Нинi найважливiшими для краши мае стати стабшьшсть, безпека i гармонiя розвитку з основними завданнями - ви-робляти дешевше й економiчнiше.
Для втiлення модернiзацiйних процеЫв в економiцi Украiни iснуе потреба реалiзацii заходiв щодо подолання дефщиту iнформацii про перспективи модершзаци. Необхщно створити стимуляцiйнi чинники до постшного розвитку людського ресурсу, досягнення надежного рiвня квалiфiкованостi уп-равлiнського персоналу. На жаль, освггш стандарти лише доводяться до рiв-ня свiтових професiйних стандартiв.
Для досягнення успiхiв у напрямi модершзаци потрiбно вiдкрити власний ринок для вливання шоземних iнвестицiй, створити належш умови, щоби в краiнi змогли працювати шоземт iнвестори, якi б запустили передовi технологii та сучасш виробництва.
На сучасному етапi модершзаци УкраЛш необхiдно вибрати насампе-ред орiентацiю на европейськi норми, шдтримання позитивного торговельно-го балансу, здшснення структурних реформ в економщп Потрiбно формувати та реалiзовувати експортно-орiентовану стратегш розвитку економiки кра-1ни, робити вагому ставку на розвиток несировинних секторiв. Прюритетом розвитку повинна стати широкомасштабна модершзащя краши iз впрова-дженням iнновацiй.
Л1тература
1. Бутеико О.1. Модерн1зац1йний проект сусп1льства шляхом його шновацшного розвитку / О.1. Бутенко // Актуальн1 проблеми економши. - 2009. - № 9(99). - С. 50-56.
2. Балабанова Е.С. Институциональные условия трансфера технологий / Е.С. Балабанова, А.О. Грудзинский. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.referati.com.
3. Гончарова Н.П. 1нновацшна економша проблеми та приор1тети / Н.П. Гончарова // Акгуальш проблеми економши. - 2009. - № 6 (96). - С. 11-18.
4. Кричевский Н. Модернизация по-русски / Н. Кричевский // Газета Россия. - 28 января 2010 г. - С. 12.
5. Мамедова Н.М. Проблемы модернизации и либерализации экономической системы Ирана (исторический аспект) / Н.М. Мамедова // Ближний восток и современность. - 1996. -С. 86-97.
6. Кононова В.Ю. Модернизация производственных систем на российских промышленных предприятиях: современное состояние и перспективы / В.Ю. Кононова // Российский журнал менеджмента. - 2006. - Т. 4, № 4. - С. 119-132.
7. В 40-х годах 21-го века в Китае будет в основном осуществлена модернизация промышленности. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.smebj.gov.cn [2009.03.03].
8. Беляков Е. Экономике России нужна модернизация. С кого взять пример?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kp.ru [19.01.2010].
9. Юринець З.В. Ефективнють використання науково-техшчних досягнень в Укра1'ш / З.В. Юринець // Вюник Львiвського ушверситету. - Сер.: Економiчна. - Львiв. - 2007. - Вип. 37(2). - С. 444-448.
10. Cohen W. Absorptive capacity: A new perspective on learning and innovation / W. Cohen, D. Levinthal // Administrative Science Quarterly. - 1990. - Vol. 35. - P. 128.
Юрынец З.В., Ястремский О.И. Особенности модернизационных
процессов развития экономики в случае внедрения инноваций
В условиях экономического и финансового кризисов для украинских предприятий воплощение инструментов модернизации является одним из эффективных средств повышения конкурентоспособности, особенно благодаря аккумулированию внутреннего потенциала предприятий. В настоящее время важнейшими для страны должна стать стабильность, безопасность и гармония развития с основными заданиями - производить более дешево и более экономически.
Ключевые слова: модернизация, модернизационный процесс, промышленность, инновации, национальная экономика.
Yurynets Z.V., Yastremskyy O.I. Features of modernization processes of economy development in the case of innovations introduction
In the article attention is spared to the problems of modernization of industry of Ukraine. The analysis of modernizations processes in countries with a transitional economy in the case of innovations introduction is carried out. Recommendations in relation to the improvement of introduction of modernizations measures in the economy of Ukraine are given.
Keywords: modernization, modernization process, industry, innovations, national economy. _
УДК 658.5 Ing. PhD. Stanislav Filip - School of Economics and Management
in Public Administration in Bratislava, Slovak Republic
BENCHMARKING OF SLOVAK TOWNS IN 2004-2008
"Benchmarking is a method requiring to be modest in the way that we acknowledge that somebody is better than we and to be wise enough to discover how to become equally
good or even better." www.ecm.eu.sk The paper communicates the research results of the School of Economics and Management in Public Administration in Bratislava on the theme Benchmarking of selected towns in the Slovak Republic gained together with the non-profit research and consulting organisation and interests' organisation of Slovak towns' representatives. The goal and object of the research, methods as well as some partial results bringing an overview of theoretical and practical aspects of the research are to be found in this paper.
Introduction. An idea to compare the efficiency of town management/administrations, their benefits and costs is not new. To apply the process of evaluation and comparison usually used for enterprises towards towns was adopted in
2002-2004, as stated Nizñansky in scientific research study [1]. New legal environment was created in 2001-2004 to enable establishment and new functioning of local self-governments in the Slovak Republic. New conditions for comparison of
