CC BY
87
УДК 616.314-053.9-085+616.314-089.843-053.9
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОФЛОРИ ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ ППСНИ ПОРОЖНИНИ РОТА НА ЕТАПАХ 1МПЛАНТАЦП
В ОС1Б ПОХИЛОГО В1КУ А.В. Борисенко, В.Г. Столяр
Нащональний медичний унiверситет iMeHi О.О.Богомольця
Актуальшсть
У статл розглянутi особливост мiкрофлори та вплив гiгieни порожнини рота на склад мжрофлори в oci6 похилого вжу на етапах iMnraHTa^i.
Мета дослiдження - визначити взаемозв'язок мiж мiкрофлорою порожнини рота i рiвнем гiгieни порожнини рота в ошб похилого вiкy.
Завдання дослщження - пiдвищити рiвень ппени порожнини рота в пацieнтiв похилого вжу з iмплантатами.
Наукова новизна: доведення впливу кореляцп мiж гшеною iмплантатiв та мiкрофлорою порожнини рота на переб^ пiсляiмплантацiйного перiодy.
Практична значимкть: у наш час дентальна iмплантацiя набула широкого розповсюдження i скоротилися протипоказання до iмплантацii. Але вщсоток вiдторгнення при цьому збшьшився, тому наше дослiдження е вагомим внеском у покращення перебiгy пiсляiмплантацiйного перiодy.
Методи
Проведено комплексне мiкробiологiчне дослщження та комплексне клiнiчне обстеження порожнини рота на етапах iмплантацii з використанням iндексноi оцiнки стану ппени порожнини рота.
Результати
У пащенпв похилого вжу пiсля iмплантацii виявлений незадовiльний стан гiгieни порожнини рота. Визначаеться кореляцiйний взаемозв'язок мiж рiвнем гiгiени в пацiентiв, як користувалися лише зубною щiткою, штердентальною щiткою та використовували щiтку для чищення язика. Ретельне дотримання правил ппени порожнини рота та проведення професiйноi гiгiени вiдповiдно до термшв диспансерного нагляду дало кiлькiсне зменшення мiкрофлори порожнини рота.
Висновки
Яюсне дотримання пацiентами iндивiдуальноi гiгiени i використання сучасних засобiв догляду за порожниною рота в цiлому i за ортопедичною конструкцiею на iмплантатах зокрема - складовi успiху i довговiчностi цього виду стоматологiчного лжування. Це пiдтверджено мiкробiологiчною й шдексною оцiнками.
Дентальна iмплантацiя як сучасний метод вщновлення дефектiв зубних рядiв усе ширше застосовуеться в стоматолопчнш практицi [1-3]. У багатьох дослщженнях пiдкреслюеться важливiсть проблеми гiгiенiчного догляду за порожниною рота при iмплантацii. Особливо це стосуеться рацiональноi ппени порожнини рота, конкретшше - ппени зубiв, iмплантатiв i супраконструкцiй. Усе це суттево впливае на стабшьшсть iмплантатiв як штучних опор рiзноманiтних ортопедичних конструкцiй [46].
У порожниш рота iмплантати перебувають у постшному контактi та зазнають впливу рiзних рiдин (ротова рiдина, напо", компоненти iжi тощо). Крiм того, ортопедична конструкщя на iмплантатах стае мюцем для скупчення залишкiв мiкроорганiзмiв iз подальшим утворенням нальоту та зубних бляшок. Усi щ подразники викликають розвиток запалення в тканинах, яю оточують iмплантат. Така ситуащя потребуе проведення наукових дослщжень iз метою подальшоi розробки алгоритму
рацюнально1 ппени порожнини рота пащенпв з ортопедичними конструкщями на ÏMnnanTaTax [7,8].
Матерiали та методи дослiдження
Було обстежено 45 пащенпв вжом 65-85 роюв, яким була проведена iмплaнтaцiя з протезуванням дефектiв 3y6iB. Шсля iмплaнтaцiï пaцiенти перебували на амбулаторному лжуванш на кaфедрi терaпевтичноï стоматологи НМУ.
Yci пaцiенти були ретельно обстежеш пiсля процедури iмплaнтaцiï. Для ощнки гiгiенiчного стану порожнини рота використовували (залежно вiд кiлькостi зyбiв на щелепi) iндекс Грiнa-Вермiлiонa (1964), Федорова-Володкiноï (1971) або за О.М.Покровською (2008) [9,10]. Нaявнiсть запалення тканин пародонта визначали за допомогою проби Шшлера-Писарева (Д.Свраков, Е.Атанасова, 1962), його розповсюдженiсть - за допомогою пашлярно-маргшально-альвеолярного iндексy (ПМА) за C.Parma (1960) [11,12].
Залежно вщ рiвня проведення гiгiенiчних зaходiв ус пaцiенти були роздiленi на три групи. Першу склали 15 пащенпв, як1 проводили загальноприйнятий догляд за порожниною рота з використанням зyбноï шдтки. Другу групу склали 15 пащенпв, яким додатково до загальноприйнято!' проводили iнтердентaльнy гiгiенy з використанням штердентально!' зyбноï шiтки (проводили навчання пащенпв i нaдaлi вони використовували ïï сaмостiйно). До третьоï групи були включеш 15 пaцiентiв, яким проводили вищевикладений повний обсяг рaцiонaльноï гiгiени всiеï порожнини рота з включенням очищення язика спецiaльною щгткою.
У всiх обстежених групах пащенпв були практично одинaковi умови стану порожнини рота й iмплaнтaцiï. Зокрема на верхнш шелепi була збережена незначна кшьюсть зyбiв - вщ 4 до 10. Пiд час iмплaнтaцiï всiм
1м було вживлено по 4 iмплантати в мiжментальнiй дiлянцi нижньо!' щелепи.
Характер мiкрофлори навколо iмплантатiв визначили в три етапи: до iMnraHTa^i, безпосередньо шсля iмплантацii та через 14 дшв пiсля iмплaнтaцii. З метою дослщження мiкрофлори ротовоi порожнини отриманий бiологiчний мaтерiaл (слиз) зашвали на ряд елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо, агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищ. Для отримання чистих культур мiкрооргaнiзмiв використовували технiку секторного посiву петлею методом Голда. Через 24 години шкубування в термостат при темперaтурi 37±10С вирослi iзольовaнi колонii перешвали на середовища для первинноi щентифжаци (для ентеробaктерiй - середовище Олькеницького) та скошений у пробiркaх кров'яний та простий агар (ГРМ-агар) вщповщно для стрептокоюв i стaфiлококiв. Пошви знову помiщaли в термостат при темперaтурi 37±10С на 24 години. Вивчали морфологiчнi та культурaльнi властивост культур мiкрооргaнiзмiв. З окремих колонш мiкрооргaнiзмiв робили мазки, фарбували за Грамом, проводили мжроскошю. Пiсля цього здшснювали бiохiмiчне тестування отриманих чистих культур мiкрооргaнiзмiв, зaсiвaючи !'х на вщповщт тест-системи для видово!' щентифшаци. Використовували тест-системи «ENTEROtest» виробництва «Erba Lachema», тест-системи виробництва «BioMerieux»: «Rapid ID 32STREP», «ID 32GN», «ID 32STAPH», «ID 32C».
Через 24 години шкубування в термостат при темперaтурi 37±10С вирослi iзольовaнi колони перешвали на середовища для первинноi щентифшаци (для ентеробaктерiй - середовище Олькеницького) та скошений у пробiркaх кров'яний та простий агар (ГРМ-агар) вщповщно для стрептокоюв та стафшокоюв. Методом сершних розведень розбавляли
7 3 5 7
бюлопчний мaтерiaл до 10"'. З розведень 10-3, 10-5, 10-7 проводили
вишвання на твердi поживнi середовища з метою шдрахунку кiлькостi колонiй.
Результати
У пащенпв першоi групи шдекс гiгiени iмплантатiв до операцii становив 0,5 бала. Безпосередньо шсля iмплантацii вш збiльшувався до 1,05 бала, а в шсляоперацшний перiод через 14 дiб пiсля iмплантацii шдекс зростав до максимального значення - 2,0 бали. У цшому це вщповщало задовiльнiй гiгiенi в д^нщ iмплантатiв. Показник ясенного iндексу безпосередньо шсля iмплантацii становив 0,9 бала. Безпосередньо шсля iмплантацii вiн збшьшився до 1,3 бала, а через 14 дшв - до 2,0 балiв. Клiнiчно в дiлянцi iмплантатiв спостерiгалися незначна гiперемiя, точкова або лшшна кровотеча ясен. Цi даш свiдчать про гiнгiвiт середнього ступеня. Таким чином, протягом усього перюду спостереження рiвень гiгiени в д^нщ iмплантатiв мав виразну тенденцiю до попршення.
У пацiентiв друго' групи виявлена аналопчна динамiка iндексу ппени iмплантатiв. Проте в пiсляоперацiйний перюд наявне збiльшення iндексу до 1,5 бала, що на 25% краще, нiж у I групi. Значення ясенного шдексу становило 1,1 бала. Через 14 дiб пiсля iмплантацii його значення знизилося до 1,0 бала, що вщповщало легкому гшпв^у. Цi значення iндексу вiдповiдали достатнш гiгiенi в дiлянцi iмплантатiв.
У III групi також виявили незначне зростання шдексу, проте вже через 14 дiб шсля iмплантацii середне значення шдексу ппени становило 0,22 бала. У цей же перюд значення ясенного шдексу становило 0,2 бала. Такий рiвень ппени можна ощнити як добрий. Таким чином, послщовне зростання штенсивност чищення зубiв, iмплантатiв та язика привело до значного шдвищення рiвня гiгiени в пащенпв. Додатково це може св^ити про важливiсть та необхiднiсть навчання пащенпв навичкам ращонально' гiгiени порожнини рота в разi застосування iмплантатiв.
Даш щодо характеру та кшькосп видшених у обстежених пацieнтiв MiKpoopraHi3MiB представлен в табл. 1. Етапи дослщження були такi: 1-й етап - до iM^ra^m^!', другий етап - безпосередньо шсля iмплантацii i 3-й етап - через 14 дшв шсля iM^ra^m^".
Таблиця 1
Штами MiKpoopraHi3MiB, видiлених i3 дiлянки iмплантатiв у пацieнтiв дослiджуваних груп
№ Представники роду Представни Представники род у Представ Представн
п/п Enterobacteriaceae -ки роду Streptococcus -ники ики роду
Staphylococ роду Enterococc
cus Candida us
r e e t ai ir u c s si u s s s s s
ГС ic cc <j u c u c u sic u c u
c a .а o r e t n E E.coli Klebsiella tire 4-» ГС r er ne 1Л Serratia S. aureus Staphylocc с onirlormi о <j о t a. pe r t sS sco <J 0 ot np 01 r nt aS sco <j 0 rt ap 01 at sS о <j о at sp are rr at pS co <j 0 t sip 01 ar rt oS Candida Candida Enterococ durans
1ета 2,7 2,0 2,5 6,7 3,7 2,7 2,0' 105
п 1 107 108 105 108 103 107
груп
а
Игру 2,2 2,3 3,2 2,5 1,2
па 104 107 104 103 105
Ill 1,3 2,5 1,1 1,3 1,0
груп ■ ■ 103 ■ ■
а 103 106 103 104
2ета 2,9 1,2 4,2 2,0 1,5 8,0' 6,0 9,0 2,5 6,2 7,9 3,0 8,7 2,0' 106
п ■ ■ ■ ■ ■ 103 105 ■ ■ ■ ■ ■ ■
1груп а 108 106 108 108 104 108 108 107 107 105 107
Игру 2,3 3,5 2,2 2,3 5,0' 2,0 1,2 6,2 1,0 1,2
па ■ ■ ■ ■ 103 ■ ■ ■ ■ ■
106 103 107 106 106 105 106 104 106
Ill 1,2 1,0 3,0 2,4 3,0' 2,3 1,5
груп ■ ■ ■ ■ 103 ■ ■
а 103 103 105 105 105 103
3ета 1,7 1,3 4,5 1,6 6,3 5,7 8,0 1,4 6,2 7,5 3,7' 108
п ■ ■ 104 106 ■ ■ ■ ■ ■ ■
1груп 107 103 108 107 108 105 105 108
а
Игру 2,2 0,6 2,0 2,0 5,8 1,0 1,0
па ■ 104 ■ ■ ■ ■ ■
104 105 104 105 103 103
Ill 1,0 0,4' 1,2 1,0
груп ■ 103 ■ ■
а 103 103 103
У першш rpyni обстежених у передоперацшний перiод визначали так мiкроорганiзми: Enterobacteriaceae (Enterobacteer cloacae, Serratia ficaria), Staphylococcus (Staphylococcus epidermidis), Streptococcus (Streptococcus anginosus), Candida (Candida albicans, Candida glabrata), Enterococcus (Enterococcus durans). Ц мжрооргашзми були висiянi з III та IV ступенем росту на елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо, агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищах.
Безпосередньо пiсля iM^Mm^^!, крiм виявлених у передоперaцiйний перюд мiкрооргaнiзмiв, додатково були видiленi таю мжрооргашзми: представники роду Enterobacteriaceae (E.coli, Klebsiella pneumonia, Serratia odorifera), Staphylococcus (S. aureus), Streptococcus (Streptococcus salivarius, Streptococcus parasanguis, Streptococcus oralis, Streptococcus mitis ). Вони були вишят з домшуванням IV ступеня росту на елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо,
агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищах.
Через 14 дiб у пащенпв I групи були вишят таю штами мiкрооргaнiзмiв: Enterobacteer cloacae, Serratia odorifera, S. aureus, Staphylococcus epidermidis Streptococcus salivarius, Streptococcus parasanguis. Цi мiкрооргaнiзми були висiянi з III та IV ступенем росту на елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо, агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищах.
У II груш обстежених у передоперацшний перюд були видшет таю мжрооргашзми: Enterobacteriacea (Enterobacteer cloacae, Serratia ficaria) Staphylococcus (Staphylococcus epidermidis), Candida (Candida albicans, Candida glabrata). У шсляоперацшний перюд визначалися щ ж характерш мжрооргашзми, але було помiчене зниження ступеня росту Enterobacteer cloacae, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus salivarius, Streptococcus parasanguis мiкрооргaнiзмiв.
У II грyпi на 14 добу шсля iмплaнтaцil вишвали Enterobacteer cloacae, S. aureus, Streptococcus salivarius, Streptococcus parasanguis, Streptococcus oralis, Streptococcus mitis, Candida albicans iз II та III ступенем росту на елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо, агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищах.
У III груш обстежених у передоперацшний перюд були вишят таю мжрооргашзми: Enterobacteer cloacae, Serratia ficaria, Staphylococcus epidermidis, Candida albicans, Candida glabrata переважно з II ступенем росту на елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо, агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищах. У шсляоперацшний перюд вишвалися Enterobacteer cloacae, E.coli, Klebsiella pneumoniae, Serratia
ficaria, що e представниками роду Enterobacteriaceae. Staphylococcus epidermidis, Streptococcus salivarius, Streptococcus parasanguis указаш мжрооргашзми з II - III ступенем росту на елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо, агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищах.
На 14 добу шсля iмплантацiï щентифжували Enterobacteer cloacae, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus salivarius, Streptococcus parasanguis та спостершали значне зменшення росту (II ступеня) на елективних (кров'яний агар) i селективних (жовтково-сольовий агар, ентерококагар, агар Ендо, агар Сабуро, колумбшський агар для стрептокоюв) поживних середовищах.
Наявшсть у пащенпв першоï групи ознак запалення навколо iмплантатiв потужно впливае на характер та рiвень мжрофлори. Виявлена певна кореляцшна залежшсть мiж рiвнем гшени та показниками мiкробiологiчного дослiдження в пащенпв I групи. Це св^ить про певну неефективнiсть проведених у них гтешчних заходiв порожнини рота.
У пащенпв II групи, яю для гiгieни iмплантатiв крiм мануальноï щiтки використовували iнтердентальну щiтку, стан ппени був кращим. На початку дослщження значення ясенного iндексу GI склало 1,0 бала, що вщповщае легкому гiнгiвiту ясен у д^нщ iмплантатiв: була виявлена незначна гiперемiя й окремi точковi кровотечi ясен у мюцях зондування.
У пащенпв III групи, якi проводили повний гшешчний комплекс усieï порожнини рота з включенням язика, у вс термiни обстеження були виявленi мшмальш значення гiгieнiчних iндексiв. Це св^ило про вiдносно добрий рiвень ппени порожнини рота. Подiбний гiгieнiчний стан корелював iз незначною кiлькiстю мiкроорганiзмiв та з II ступенем ïx росту на поживних середовищах.
Обговорення
Отже, внаслщок отриманих даних показано кореляцшну залежнiсть гiгieнiчного i мiкробiологiчного статушв порожнини рота та !х залежшсть вiд рiвня проведених гiгieнiчних заходiв. Застосування лише загальноприйнятих гiгieнiчних засобiв недостатньо. Для пiдвищення ефективностi ппешчних заходiв необхiдна розробка та застосування спещально розробленого комплексу гiгieнiчних заходiв. Висновки
Якiсне дотримання пацieнтами шдивщуально!' гiгieни i використання сучасних засобiв догляду за порожниною рота в цшому i за ортопедичною конструкщею на iмплантатах зокрема е складовою успiху i довговiчностi цього виду стоматолопчного лiкування.
Перспективи подальших дослщжень: проведення диспансеризацп дослiджуваних груп пащенпв та оцiнка мiкробiологiчного i кшшчного статусу порожнини рота пiвроку шсля iмплантацii. Лiтература
1. Гигиена полости рта при стоматологической имплантации /[ Иванов С.Ю., Кузьмина Э.М., Базикян Э.А. и др.]. -Н.Новгород: НГМА,2003. - 38с. 2.Олесова В.Н. Основы стоматологической имплантологии / В.Н. Олесова // Проблемы нейростоматологии и стоматологии. - 1997. - №2. - С.62-65.
3.Параскевич В. Л. Дентальная имплантология. Основы теории и практики.- 2-е изд. / В.Л. Параскевич.- М.: Мед. информ. агент.,2006.-399 с.
4. Мусин М.Н. Гигиена полости рта при протезировании с использованием имплантатов / М.Н. Мусин // Пародонтология. - 2000. - №1(15). - С. 26-32.
5. Улитовский С.Б. Гигиена полости рта при наличии имплантатов / С.Б. Улитовский // Новое в стоматологии. - 2000. - № 9.
6. Кузьмина Э.М. Основы индивидуальной гигиены полости рта. Методы и средства / Кузьмина Э.М., Смирнова Т. А., Кузьмина И.Н. - М.: МГМСУ, 2008.-116 с.
7.Дудко А.С. Некоторые аспекты гигиенического ухода за зубными имплантатами / А.С. Дудко // Новое в стоматологии. - 1998(63). - № 3, спец. вып. — С. 73-78.
8. Косенко К.Н. Профессиональная гигиена полости рта /Косенко К.Н., Теренина Т.П. - Одесса, 2003. - 349 с.
9.Федоров Ю.А. Оценка очищающего действия зубных гигиенических средств и качества ухода за полостью рта / Федоров Ю.А., Володкина В.В. // Терапевтическая и ортопедическая стоматология. - К.: Здоров я, 1971. -Вып.1. - С.117-119.
10.Green J.C. The simplified oral hygiene index / Green J.C., Vermillion J.R. // J. Am. Dent. Assoc. - 1964. - Vоl. 68. - P. 7-10.
11 .Свраков Д. Пародонтопатии (этиология, клиника и лечение) / Свраков Д., Атанасова Е. - София: Гос.изд-во "Медицина и физкультура", 1962. -212 с.
12.Parma C. Parodontopathien / C. Parma. - I. A. Verlag, Leipzig, 1960. - 203 S.
Стаття надшшла 26.05.2014 р.
Резюме
За результатами отриманих даних показана корелящя гтешчного i мжробюлопчного статушв порожнини рота вщ набору використаних пащентом зaсобiв шдивщуально! гтени. Було виявлено, що використання лише мануально! шдтки для шдтримання задовшьного рiвня гтени в цш дшянщ недостатньо, що тдтверджувалося даними м^обюлопчного та кшшчного дослщжень.
Ключовi слова: мжрофлора порожнини рота, iмплaнтaцiя, пащенти похилого вжу, ппена порожнини рота. Резюме
В статье рассмотрены особенности микрофлоры и влияние гигиены полости рта на состав микрофлоры у лиц пожилого возраста на этапах имплантации. Цель исследования: определение взаимосвязи между микрофлорой полости рта и уровнем гигиены полости рта у лиц пожилого возраста. Методы: проведено комплексное микробиологическое исследование и комплексное клиническое обследование полости рта на этапах имплантации с использованием индексной оценки состояния полости рта. Результаты: у пациентов пожилого возраста после имплантации выявлено неудовлетворительное состояние гигиены полости рта. Определяется взаимосвязь между уровнем гигиены у пациентов, которые пользовались только зубной щеткой, интердентальной щеткой и использовали щетку для очищения языка. Тщательное поддержание рациональной гигиены полости рта и проведение профессиональной гигиены соответственно терминам диспансерного наблюдения приводят к количественному уменьшению микрофлоры полости рта. Выводы: качественное поддержание уровня индивидуальной гигиены с использованием современных средств по уходу за полостью рта в целом и за ортопедической конструкцией на имплантатах является составляющей успеха и долговечности данного вида стоматологического лечения. Это подтверждено микробиологической и индексной оценкой.
Ключевые слова: микрофлора полости рта, имплантация, пациенты пожилого возраста, гигиена полости рта.
UDC 616.314-053.9-085+616.314-089.843-053.9 A.V. Borysenko, V.G. Stolyar
MICROFLORA PECULIARITIES DEPENDING ON THE LEVEL OF ORAL HYGIENE ON THE STAGES OF IMPLANTATION IN THE
ELDERLY PATIENTS
O.O. Bogomolets National Medical University
Summary
The article describes the properties of microflora and the influence of oral cavity hygiene on the composition of the microflora in the elderly patients with artificial implantations.
Aim: the determination of the correlation relationship between the oral microflora and the level of oral health hygiene in the elderly patients.
Research objectives: to improve the level of oral hygiene among the aged patients with implants.
Scientific novelty: the proof of the impact of correlation between hygiene of implants and oral microflora on the course of postimplantation period.
Practical significance: today dental implantation is widespread and contraindications to implantation have been reduced. But the percentage of rejection became higher. Therefore, our study is an important contribution to the improvement of the flow of postimplantation period.
Materials and methods: A comprehensive microbiological investigation and comprehensive oral examination of the elderly patients with dental implants. Standard index assessments of oral hygiene were used.
Results: After implantation, the poor state of oral hygiene was frequently revealed. We determined the correlation between the level of hygiene in patients who used a toothbrush, interdental toothbrush and the tongue brush. Careful oral hygiene and the professional hygienic measures in accordance with the terms of clinical supervision provided quantitative reduction of oral microflora.
Conclusions: the high level of individual oral hygiene in elderly patients with usage of modern hygienic toothbrushes and dentifrices for oral cavity and for prosthetics on implants in particular, is the main part of the success and
longevity of this type of dental treatment. This was confirmed by microbiological and clinical index assessment.
Dental implants represent a modern method of restoration of dental defects and are widely used in dental practice. Many studies emphasize the importance of hygienic problems in oral care during implantation. This is particularly applicable to efficient oral hygiene and, more specifically, dental hygiene, to increase the longevity of implants and supraconstructions. A proper oral hygiene has a significant impact on the stability of implants as artificial supporters for various orthodox designs.
In the mouth, implants are in constant contacts and are exposed to different liquids: oral liquid, beverages, food components and so on. In addition, orthopedic implant design is a place for the accumulation of food debris, microorganisms, followed by the formation of plaques and dental plaques. These stimuli cause the development of inflammation in the tissues surrounding the implant.
We examined 45 patients aged 65-85 years, who underwent implantation of prosthetic dental defects. After implantation, the patients were in outpatient treatment at the Department of Therapeutic Stomatology of the NMU.
All patients were carefully examined after implantation. To assess the state of oral hygiene (depending on the number of teeth on the jaw) the indices of Green Velmilyona (1964), Fyodorov-Volodkin (1971) or O.M.Pokrovska (2008), have been used. The presence of inflammatory periodontal tissues were determined using samples of Schiller-Pisarev (D.Svrakov, E.Atanasova, 1962), its prevalence - via papillary-marginally-alveolar index (PMA) described by C.Parma (1960).
Depending of the level of safety measures, all patients were divided into three groups. The first group consisted of 15 patients who performed
conventional oral care using a toothbrush. The second group consisted of 15 patients who, in addition to conventional interdental hygiene using a toothbrush, conducted patient education and later used it themselves. The third group included 15 patients who underwent total amount of aforesaid rational hygiene means throughout the oral cavity, with the inclusion of a special tongue cleaning brush.
In all examined groups of patients the conditions of the oral cavity and implants were almost identical. In particular, the upper jaw contained a small amount (from 4 to 10) of teeth. During implantation, they were all implanted with 4 implants in the lower jaw area.
The determination of microflora around implants was conducted in three stages: before implantation, immediately after implantation and 14 days after implantation. In order to study the microflora of the oral cavity, the obtained biological material (mucus) was seeded into a number of elective (blood agar) and selective (yolk-salt agar enterococcus, Endo agar, Sabouraud agar, Columbia agar for streptococci) culture media.
Discussion: our data show correlation dependency of hygienic and microbiological status of the oral cavity and its dependency on the level of safety measures carried out. Implementation of conventional hygiene products only is not enough. In order to increase the effectiveness of safety measures, it is necessary to develop and use a specially designed set of safety measures.
Dental implantation represents a modern method of restoration of defects of teeth, and it is used more and more frequently in dental practice. The importance of hygienic measures in patients with implants is emphasized in many studies. It is especially relevant for rational oral hygiene and, more specifically, the hygiene of teeth, implants and supraconstructions. This has a significant impact on the stability of implants as artificial orthopedic constructions.
In the mouth, the implants are in constant contact with different liquids and food components. Additionally, an orthopedic construction based on implants is a place of accumulation of food remnants and microorganisms which results in plaque formation, etc. All these factors / irritants cause the development of inflammation in tissues surrounding the implant.
Key words: oral cavity microflora, implantation, elderly patients, oral hygiene.
