CC BY
22
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
Summary
CORRECTION OF ANTIRETROVIRAL AGENTS' HEPATOTOXICITY BY PERORAL PASTE "ENTEROSGEL"
Posokhova Ye.A., Nikolayev V.G., Shevtchuk O.O., Oleshchuk A.M., Klishch I.N., Nikolaeva V.V. Key words: efavirenz, stavudine, live lesion, enterosgel.
Hepatoprotective properties of enterosorbent "Enterosgel" were studied on the model of live affection with Efavirenz and Stavudine. It has been found out antiretroviral drugs during the 14-day course of their administration disturb liver functions and develop cytolysis, cholestasis, activation of lipid peroxidation, that is proven by the increase of primary and secondary lipid peroxidation products and by increase of the level of endogenic intoxication. Administration of "Enterosgel" reduces the signs of liver affection that is manifested by the lowering of alanine transaminase (ALT), aspartate aminotransferase (AST), alkaline phosphatase activities, level of endogenic intoxication(middleweight molecules' levels decreased), lipid peroxidation and by restoring antioxidant protection indices in liver and blood serum.
УДК:616.15-074-053-092.9:577.128:574.2 Приходько О. О.
0С0БЛИВ0СТ1 М1КР0ЕЛЕМЕНТН0Г0 СКЛАДУ КР0В1 ЩУР1В У БИТОВОМУ АСПЕКТ1 В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО М1КР0ЕЛЕМЕНТ03У 0РГАН13МУ
Медичний ¡нститут Сумського державного университету, Украша
flocAidoKeno einoei особливостл мшроелементного складу Kpoei щуупв в HopMi та в умовах експе-рименту. Досл{д проведений на тваринах тръох вшових груп, по 10 тварин у кожнш грут (молод{ щург ~ 3-х i 4-х мжячного вшу; зрш{ w,ypi 8-ми й 9-ти мжячного вшу, cmapi- 20-ти та 21-го мжячного вшу), у питну воду яких додавали надлишкову cyMim солей важких Memanie (свинцю, зал{за, Midi, цинку, марганцю) протягом 1-го й 2-х млсящв. Контролем були ттактт u^ypi ecix вшових груп, ят споживали питну воду стандартног якocmi. BMicm важких Memanie у щлънш Kpoei vu/ypie визначали атомно-абсорбцшним методом. Встановлено виникнення мшроелементозу, що характеризуешься icmomuuM зниженням eMicmy Midi, цинку й марганцю та тдвищенням 3ani3a й свинцю в Kpoei щуръв експерименталъног cepii. Резулътати по вим1рю-ванню концентрацш Memanie у Kpoei тварин вказуютъ на те, що для цинку, Midi й марганцю вiдбyвaemъcя зменшення концентрацп приблизно на 20 - 40% у nopiвняннi з контролъними вuмipювaннямu, a eMicm 3ani3a навпаки зростае на 20 - 30%, а свинцю uaeimb у два рази й бшьше. Статистичний anani3 даних ceid4umb про те, що для ecix Memanie змта ix концентрацш у Kpoei практично не залежитъ eid вшу щypiв i мае приблизно однакове значения як теля одного, так i теля двох мгеящв експерименту, але найбшъш ттенсивно змти концентрацш Memanie вiдбyвaюmъcя теля першого мжяця.
Ключов1 слова: 1\/мкроелементоз, кров, важю метали, щурк
Вступ участь у регуляци функцш людського организму
У наш час все бтьша увага придтяеться ви- на BCix _стад1ях його розвитку та шдтримуе мше-
■ ральнии гомеостаз И, 2, 3,4,51.
вченню дм факторт зовннинього середовища на ~ ■ ■
с ■ ■ ■■ill Стаотьнють xiMNHoro складу kpobi е одн1ею 13
баланс х1М1чних елементт в оргашзмк Це пов я- ' , н н т
зано з промисловим забрудненням довктля i важливих , обовязкових умов нормального фун-його впливом на оргажзм людини. Типовими кцюнування органкшу. Кров в великш м.р. в,д-екотоксикантами, присутшми в навколишньому дзеркалюе поточнии стан елементного балансу
середовища е з'еднання важких метал!в, що ха- оргажзму [6, 7]. Кожному перюду життя властив,
г м I м —I певш особливост, дм, розподшу та ртня накопи-
рактеризуються здатнютю до Mirpaun у систем! и^илио^,, |а па^мп
фунт-рослина i тварина-людина високою 6io- чення Х|М|ЧНИХ Речовин [8,9]. Порушення обмшу
акумуляцшнютю, токсичною у пор1вняно низь- м1кроелемент1в спричиняе р.зн. захворювання,
ких дозах. М1кроелементи виконують рзномажт- синдроми и патолопчн, стани, що виникають
Hi функцп:вони е кофакторами фермен™, гор- Унаслщок дефщиту м.кроелеменив, ix надлишку
MOHiB, беруть участь у регуляци кислотно-лужноТ а °дис алансу [ J.
р1вноваги кров! та шших органе, вщ1грають зна- В Л|теРатУР' ебагат0 Роб|Т: присвячених роз-
чну роль в адаптацп оргажзму,тощо Розподт КРИТТЮ механ!ЗМ1в негативно, дм та бюлопчних
м1кроелемент1в у тканинах та ¿¡тинних структу- ефект,в надлишш свинцю, зал,за мщ,, цинку,
pax слугуе воображениям ix функцюнальноТ ро- марганцю на жив, органами [12, 13], але вони в
лi. Мщь, цинк, марганець, залЬо е компонентами 0СН0ВН0МУ стосуються змш за дм моном,кроеле-
...........................ментозу, тому актуальним залишаеться питания
юнуючо, складно, ф,з,олог,чно, системи, що бере " . 3 3
3 м «f -I г вивчення м,кроелементного складу кров, за умов
* Дослщження проведен! в рамках виконання науково-дослщних poöiT зпдно теми кафедри анатоми людини медичного ¡н-ституту Сумського державного уншерситету: «Морфофункцюнальы особливост1 перебудови скелета та внутршых opraHiB в умовах порушення гомеостазу оргаызму» (№ держреестрацм 010U001287).
BÍCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
впливу сполук важких метал1в впродовж трива-лого часу у тварин р1зних bíkobmx груп, що на-ближуе умови експерименту до реалш.
Тому метою нашо'Г роботи стало визначення вмюту Zn, Cu, Мп, Fe, Pb в xpoBi щур1в р1зних bíkobmx груп, що знаходились в умовах дм солей важких метал1в.
Матср1али та методи дослпджсння
Експеримент проведений на 120 бтих безпо-рщних щурах - самцях молодого, зртого та ста-речого B¡Ky, як1 були подтеы на II cepií.
I сер1я (60 щур1в) — тварини трьох bíkobmx груп, по 10 тварин у кожнш rpyni (молод1 щур1 -3-х та 4-х мюячного вку; 3pmi щур1 8-ми та 9-ти мюячного b¡Ky, CTapi щур1 20-ти та 21-го мюячного в i ку), у питну воду яких додавали над-лишкову cyMiLu солей важких метал1в (свинцю, зал1за, Mifli, цинку, марганцю) протягом 1-го та 2-х мюяц1в. КонцентрацП' солей метал1в, як1 вводили у водний рацюн тварин була наступна: цинк (ZnCI2) - 5 мг/л, мщь (CuS04 х 5Н20) - 5,0 мг/л, зал1зо (FeS04 ) - 10 мг/л, марганець (MnCI2 х 4Н20) - 1 мг/л, свинець (РЬ(Ы03)2) - 3 мг/л. Пщб1р концентрацП' солей здшснювали з урахуванням даних, про еколопю окремих райошв СумськоТ област1 [14].
II сер1я (60 щур1в) - контрольна-штактш щур1 bcíx bíkobhx груп, яю споживали питну воду стандартно'!' якостк
Експерименти на тваринах здшснювали вщ-повщно до вимог ЖеневськоТ конвенци (International Guiding..., 1985) та «Загальних ети-чних принцишв експеримент1в на тваринах», ух-валених першим нацюнальним конгресом з 6io-етики (Кшв, 2001) [15]. Матер1алом для дослн джень була цтьна кров. Кров забирали у тварин через 1 та 2 мюяц1 вживання води з надлишко-вою сум1шшю важких метал1в шляхом декап1та-цйТ пщ легким еф1рним наркозом.
Отриманий 1 мттпр kpobí пом1щали в парцелянов1 Tnrni та спалювали у муфельнш ne4¡ при температур! 450°С протягом 48 годин. riOTiM отриманий пошл розчиняли в 10% солянш (2 мл) та азотнш кислотах (1 мл) i доводили бщистильованою водою до 10 мл. Виготовлений розчин анал1зували на спектрофотометр! CUS-OI з полуменевим та електротерм1чним атом1затором за загальноприйнятою методикою. Проведения bhm¡p¡b та розрахунюв проводили з використанням програми AAS-SPECTR.
Результати дослщжень оброблеы загально-прийнятими методами вар1ацшноТ статистики за допомогою комп'ютерноТ програми MS Excel ¡з використанням t-критерш Стьюдента,
% критерш ГИрсона та ^--Колмогорова - См1р-нова, реал1зованих на mobí С, з використанням
алгоритму розрахунку [16]. Вщм1тимо, що при
у2
статистичному анал!31 даних за критерюм л -ГИрсона пор1внюються не абсолютн1 значения
отриманих результате, а Тх змши вщносно контролю, значения якого вщр1зняеться у р1зних вкових трупах.
Результати та 1х обговорення Результати проведених експериментальних дослщжень свщчать про ¡стотн1 змши в пор1в-нянн1 з контролем вмюту м1кроелемент1в в кров1 молодих тварин, як1 вживали сол1 важких мета-л1в на протяз1 1-го мюяця. Так, р1вень цинку зме-ншився на 38 % ( р<0,001), мщ1 - на 39 % р<0,001) та марганцю - на 18,0 % ( р > 0,01 ). Водночас у тварин дослщноТ групи встановлено значне збтьшення р1вню свинцю на 118,0 % (р<0,05) та зал1за на 20,7 % (р<0,01) .
При вживанн1 солей важких метал1в протягом 2-х мюяц1в визначення мкроелементного складу кров1 молодих щур1в показало зменшення нако-пичення юыв цинку, мщ1 та марганцю на 32,3 % (р<0,05), 40,7 % р<0,01) та 26,0 % (р > 0,05) вщ-повщно. Разом з тим вщм1чаемо збтьшення свинцю на 112,0 % (р<0,05) та на 16,58 % (р<0,05) - зал1за (Табл. 1)
Таблиця 1.
М/кроелементний склад кров/ щур'т молодого в!ку в умовах вживання солей цинку, м/б/, марганцю, зал'ма та свинцю протягом 1-го та 2-х
М1СЯЦ1в
мг/л контроль експеримент, 1 м1сяць контроль експеримент, 2 м1сяц1
Zn 6,11±0,42 3,78± 0,20*** 5,8±0,32 3,92 ±0,3*
Cu 1,51 ±0,09 0,92±0,05*** 1,43±0,04 0,84±0,03**
М п 0,012±0,004 0,009±0,002** 0,011±0,005 0,008±0,0006
Fe 490,9±13,5 597,42±15,9** 509,4± 6,67 656,19±6,04**
Pb 0,16±0,03 0,34±0,06* 0,18±0,05 0,38±0,07**
* р<0,05 у nopieHBHHi з контрольною групою,
** р<0,01 у пор1внянн1 з контрольною группою *** р<0,001 у пор1внянн1 з контрольною групою
При дослщженш елементного складу кров1 щур1в зртого в1ку визначено, що вживання над-лишковоТ ктькосп солей важких метал1в на про-тяз1 мюяця призводить до зменшення концентрацП' цинку, мщ1 та марганцю, вмют яких змен-шуеться вщповщно на 32,8 % (р<0,05), 37,2 % (р<0,001) та 18,0% (р<0,01). Також вщбуваеться достов1рне збтьшення концентрацП' свинцю на 110,0 % (р<0,001) та зал1за - на 30,43 % (р<0,05).
При вживанш солей зртими тваринами протягом 2-х мюяц1в, також виявили статистичну р1з-ницю в кров1 концентрацш дослщжуваних житте-важливих елемент1в I токсичного свинцю. Зберн гаеться однонаправленють змш, як I при термш1 затравки протягом мюяця. Так, на фон1 зменшення цинку, мщ1 та марганцю на 31,6% (р<0,05), 35,4% (р<0,001), 19,5% (р > 0,05) вщповщно, пщвищувались р1вн1 свинцю на 105,0 % (р<0,001) та зал1за на 28,6 % (р<0,01) (Табл. 2).
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
Таблиця 2.
М/кроелементний склад кровi щур'т зртого в!ку в умовах вживання солей цинку, Midi, марганцю, зал'1за та свинцю протягом 1-го та 2-х мюящв
м г/ л контроль експеримент, 1 мюяць контроль експеримент, 2 м1сяц1
Zn 6,02±0,49 4,04±0,62* 5,80±0,7 3,96±0,3*
Си 1,25±0,04 0,78±0,06*** 1,23 ±0,08 0,79 ± 0,05***
Мп 0,014±0,0004 0,011 ±0,0006** 0,016±0,0005 0,012±0,004
Fe 526,00±14,8 631,72±11,11*** 506,16±16,3 615,36±25,0 **
Pb 0,21 ±0,01 0,44±0,02*** 0,23±0,01 0,47±0,03***
* р<0,05 у nopieHBHHi з контрольною групою,
** р<0,01 у пор1внянн1 з контрольною группою *** р<0,001 у пор1внянн1 з контрольною групою
Пор1вняння з контролем балансу м1кроелеме-нт1в в кров1 тварин старечого вку, що вживали сол1 протягом 1-го мюяця, вказуе на достов1рну змшу р1вня зал1за та свинцю, вмют яких зростае на 20,0 %(р<0,01) та 81,5 % (р<0,001). Концент-рац1я ¡нших дослщжуваних елеметчв значно нижча за показники тварин ¡нтактноТ групп: цинку на 20,6% (р<0,05), мщ1 23,0 % (р<0,05), марганцю - на 22,0 % (р<0,01).
Змша елементного складу кров1 тварин старечого в1ку при 2-х мюяцях вживання солей важких метал1в таких як цинк, мщь та марганець, що надходили ззовш у надм1рнш кшькосп, зменшу-еться вщповщно на 28,3% (р<0,01), 29,0 %(р<0,01), 28,3% (р<0,05). Вщм1чаеться рют вмн сту юыв зал1за та свинцю на 13,7% (р<0,05) та 73,0 % (р<0,001) вщповщно до показниш контрольно'!' групи (Табл. 3).
Таблиця 3.
1\/Икроелементний склад кров/ щур'т старечого в!ку в умовах вживання солей цинку, м/'<Э/, марганцю, зал'ма та свинцю протягом 1-го та 2-х
М1СЯЦ1в
м г/л контроль експеримент, 1 м1сяць контроль експеримент, 2 м1сяц1
Zn 5,32± 0,2 3.81±0,3* 4,90±0,29 3,8±0,27*
Си 0,99 ± 0,05 0,76±0,09* 0,96±0,06 0,68±0,08**
Мп 0,008±0,0004 0,0057±0,0003** 0,007±0,0006 0,0053±0,0004*
Fe 480,35±18,7 624,0±13,85*** 469,3±18,3 615,0±13,9*
Pb 0,24±0,01 0,51 ±0,03*** 0,26±0,02 0,53±0,04***
* р<0,05 у nopieHBHHi з контрольною групою,
** р<0,01 у пор1внянн1 з контрольною группою *** р<0,001 у пор1внянн1 з контрольною группою
Таким чином, результати проведеного експе-рименту свщчать про значне порушення вмюту дослщжуваних м1кроелемент1в у кров1 експери-ментальних щур1в уах вкових груп. Вживання комбшацп солей призводить до зниження р1выв ессенц1альних м1кроелемент1в цинку, мщ1 та марганцю та пщвищення концентраци зал1за та свинцю в уах трупах тварин, що призвело до ви-никнення м1кроелементозу. Обмш дослщжуваних м1кроелемент1в змшюеться однотипно у вах експериментальних сер1ях, вщр1зняючись лише ступенем р1зниц1 з контролем.
Анал1з результате вим1рювання змш концентрацш важких метал1в у кров1 щур1в показуе, що метали можна роздтити на дв1 гру-
пи. Для цинку, Mifli й марганцю спостер1гаеться зменшення концентрацш на 20 - 40% у nopiB-нянш ¡з контрольними вим1рюваннями. Статис-тичний анал1з даних ¡з використанням критерпв
% -ГПрсона i ^-Колмогорова - См1рнова показуе, що змша концентраци кожного ¡з вказаних метал1в е приблизно однаковою для кожно'Г ¡з Bi-кових груп. L|i ж критерп вказують на те, що змша концентрацш мае приблизно однакове значения як шсля одного, так i пюля двох мюяц1в вживання солк Це може свщчити про те, що найбтьш ¡нтенсивне зменшення концентраци вказаних метал1в вщбуваеться протягом першо-го мюяця вживання солей важких метал1в, шсля чого настае певне насичення для bcîx bîkobhx груп щур1в.
У метал1в друго'Г групи, до яко'Г належать зал1зо i свинець, спостер1гаеться збтьшення ïx концентрацш. У зал1за воно складае 20 - 30%, у той час як bmîct свинцю може зростати бтьш, жж у два рази у пор1внянж ¡з контрольними вим1рюваннями. Анал1з даних вказуе на те, що змша концентраци для обох метал1в е приблизно однаковою для bcîx трьох bîkobhx груп i теж фак-тично не змшюеться шсля першого мюяця вживання води. Це також свщчить про бтьш ¡нтенсивне проткання процеав, пов'язаних ¡з зростанням концентрацш зал1за i свинцю у перший мюяць вживания солей важких метал1в.
Висновки
В умовах вживання пщвищеноТ кшькосп солей важких метал1в в оргажзм1 щур1в виникае м1кро-елементоз, обумовлений пщвищеною кшькютю в кров1 свинцю та зал1за але зниженою концент-рац1ею цинку, Mifli та марганцю.
Анал1з даних вказуе, що для bcîx метал1в 3Mi-на ïx концентрацш в кров1 практично не зале-жить вщ в1ку щур1в i терл/нжв вживання метал1в, але найбтьш ¡нтенсивно це вщбуваеться протягом першого мюяця експерименту.
Перспективи подальших дослщжень - отри-ман1 експериментальж даж можуть бути викори-стан1 для розроблення шлях1в корекцм виявле-
них змш.
.Штература
1. Андрусишина И.Н. К вопросу о нефротоксичности свинца,кадмия и ртути у животных / И.Н.Андрусишина, Е.Г. Лампе-ка, И.А.Голуб // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2006,— № 2 (4). — С. 53-56.
2. Тимченко O.I. Загрози для здоров'я населения вщ впливу ан-тропогенних чинниюв та можливост1 ïx попередження / О.I.Тимченко — К.:1ГМЕ АМН У, 2005. — 265 с.
3. Луговський С.П. Гистоморфологическая характеристика гемо-сидероза при експериментальной свинцовой интоксикации / С.П Луговський // Актуальные проблемы транспортной медицины — 2009. — № 2.—С.124 — 132.
4. Рылова Н.В. Влияние минерального состава питьевой воды на состояние здоровья детей / Н.В.Рылова // Гигиена и санитария. — 2005. — № 1. — С. 45-46.
5. Чмиленко Т. С. Корреляционный анализ содержания микроэлементов в организме человека как перспективный метод до-нозологической диагностики / Т. С. Чмиленко, О. В. Саевич, А. В. Смитюк [та ¡н.] // Вюник Днтропетроського ушверситету. Се-р1я медицина i охорона здоров'я. - Днтропетровськ, 2002. -Вип.З.-С. 144-149.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
пя бюетики. - Льв1в: БаК, 2003 - С. 399 - 404. 16. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии / Е.В.Сидоренко — СПб: Речь, 2003. —349 с.
6. Лобанова Ю.Н. Особенности элементного статуса детей из ра- Ю.С. Сапа та ¡н.] За ред. Ф.О. Чмиленко- Д.: Вид-во ДНУ, зличных регионов России: автореф. дис. на соискание ученой 2006-216 с .
степени канд.биолог. наук: 03.00.13 " Физиология " / Ю.Н. Ло- ц. Скальный А. В. Микроэлементозы человка (диагностика и ле-
банова. - М„ 2007. - 19 с. чение) / А. В.Скальный- М.: КМК, 2001. - 96 с.
7. Стефаненко Е.П. Содержание микро и макроэлементов в крови 12. Klevay L. М. Iron overload can induce mild copper deficiency / L. здорових людей. Е.П. Стефаненко, А.В.Мещерякова, М.Klevay // Journal of Trace Elements in Medicine and Biology. — О.В.Синяченко // Вопросы экспериментальной и клинической № 14-2001 -Р 237-240
медицины», 2007. - Т. 1, № 11. [Электронный ресурс]. - Режим 13 AdemUyiwa О. Effects of sub-chronic low-level lead exposure on
?SCT,fu-a' -1-1 -1 i. о » ,„ , „■_, the homeostasis of copper and zinc in rat tissues / O. Ademuyiwa,
http://biomed.dn.ua/index.php?option=content&task=view&id=112; R.Agarwal, R. Chandra [et. al] II Journal of Trace Elements in
8. Розанов В.А. Нейротоксичность свинца в детском возрасте: Medicine and Biology -№ 24 2010 - Р 207-211 эпидемиологические, клиничекие и нейрохимические аспекты / 14 ДоповЩь пр0 стан навколишнього природного середовища в
?Л пУ"ЬКИИ медичнии часопис- -2000- - Сумськш облает! у 2006 роц!. - Суми : Видавництво «дГере-
I .IX/X, №Ь. — о. а — 11. Л0)) 2007 з - 21с.
9. Горд1енко В. В. Вковий профть токсиколопчних i патоморфо- 15 Етика 6ioMeflH4Horo експерименту / [ А.Я. Циганенко, М.В. Кри-лопчних змш в орган!зм1 щурш за тривало, дм малих доз евин- воносов, Ю.С. Паращук та ш. /за ред. Ю.И Кунд1ева II Антоло-
цю ацетату / В.В. Горд|енко, I.C. Давиденко//KniHNHa та експе- ■ — - ■ - ----------. » "
риментальна патолопя. - 2006. - Т.5., №1 - С.31- 35.
10. XiMi4Hi елементи i речовини в opraHi3Mi людини - у HopMi та в патологи: Укр,- рос. довщ. / [Ф.О. Чмиленко, Т.С. Чмиленко,
Реферат
ОСОБЕННОСТИ МИКРОЭЛЕМЕНТНОГО СОСТАВА КРОВИ КРЫС В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ В УСЛОВИЯХ ТЕХНОГЕННОГО МИКРОЭЛЕМЕНТОЗА ОРГАНИЗМА Приходько О.О.
Ключевые слова: микроэлементоз, кровь, тяжелые металлы, крысы.
Исследованы возрастные особенности микроэлементного состава крови крыс в норме и в условиях эксперимента. Опыт проведен на животных трех возрастных групп, по 10 животных в каждой группе (молодые крысы - 3-х и 4-х месячного возраста; зрелые крысы 8-ми и 9-ти месячного возраста, старые- 20-ти и 21-го месячного возраста), в питьевую воду которых добавляли избыточную смесь солей тяжелых металлов (свинца, железа, меди, цинка, марганца) на протяжении 1-го и 2-х месяцев. Контролем служили интактные крысы всех возрастных групп, которые потребляли питьевую воду стандартного качества. Содержимое тяжелых металлов в цельной крови крыс определяли атомно-абсорбционным методом. Установлено возникновения микроэлементоза, что характеризуется существенным снижением содержимого меди, цинка и марганца и повышением железа и свинца в крови крыс экспериментальной серии. Результаты по измерению концентраций металлов в крови животных указывают на то, что для цинка, меди и марганца происходит уменьшение концентрации приблизительно на 20 - 40% по сравнению с контрольными измерениями, а содержимое железа наоборот, возрастает на 20 - 30%, а свинца даже в два раза и больше. Статистический анализ данных свидетельствует о том, что для всех металлов изменение их концентраций в крови практически не зависит от возраста крыс, и имеет приблизительно одинаковое значение как после одного, так и после двух месяцев эксперимента, но наиболее интенсивно изменения концентраций металлов происходят после первого месяца.
Summary
AGE-SPECIFIC CHARACTERISTICS OF MICROELEMENT COMPOSITION OF BLOOD IN RATS UNDER TECHNOGENEOUS MICROELEMENTOSIS OF THE BODY Prykhodko O.O.
Key words: microelementosis, blood, heavy metals, rats.
The research was aimed to study age-specific characteristics of the microelement composition of blood in normal rats and in some experimental conditions. The experiment was carried on the animals divided into three age groups (10 rats in each group): young 3-4-month rats, mature 8-9 month rats, and old 20-21-month rats. Excess mixture of heavy metals (lead, copper, zink, iron and manganese) was added to their drinking water for the first and second months. Control group comprised intact rats of all age groups which drank water of standard quality. The content of heavy metals in whole blood of rats was determined by atomic absorption technique. There was established origin of microelementosis characterized by substantial decrease of copper, zinc and manganese and increased in iron and lead in blood of experimental rats. Results of metal concentration measurement in the blood of the animals indicated that zinc, copper and manganese concentrations reduced by 20-40% compared with the control measurements, unlike the iron concentration which increased by 20-30% and lead increased twice more. Statistical analysis showed that for all the metals the change of their concentration in the blood hardly depended on the age of rats and was practically of the same meaning after one or two months of the experiment. The most intense concentration of salt changes occurred for the first months.
