CC BY
23
ОСОБЛИВОСТ1 МАТЕР1АЛЬНО-ТЕХН1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
шдириемств в сучасних умовах
ГОСПОДАРЮВАННЯ
Пивовар П. В., к. е. н. Пивовар А. М., к. е. н. Щдух Д. М., к. е. н.
Украгна, Житомирський нацюнальний агроеколог1чний университет
ABSTRACT_
The paper presents the research of theoretical, methodical and practical problems of forming and efficiency using of machines and tractor fleet in Zhytomyr region. The essence of the machines and tractor fleet is defining. We proved that one of the urgent problems of the domestic agricultural sector is technical support for farmers. Found that the current state tractor fleet of agricultural enterprises does not meet their technological needs, which adversely affects the development of the agricultural sector. The rate of disposal of agricultural machinery from the tractor fleet upgrade ahead of them and as a result, the total number of means decreasing every year. Proved that farms provide technical facilities far from the level that would enable them to function effectively in a competitive environment.
Постановка проблеми. Одтею з актуальних проблем втизняного аграрного сектора економти е техтчне забезпечення сшьськогосподарських виробниюв. Сучасний стан машинно-тракторних парюв сшьськогосподарських тдприемств не задовольняе ix технолопчт потреби, що негативно впливае на розвиток аграрного сектора економти. Темпи вибуття сшьськогосподарсько. теxнiки зi складу машинно-тракторних парюв випереджають ix оновлення i, як наслщок, загальна кiлькiсть теxнiчниx засобiв з кожним роком зменшуеться. Забезпечення сшьськогосподарських тдприемств техшчними засобами далеке вiд рiвня, який дав би .м змогу ефективно функцiонувати в конкурентному середовищi [9].
Отже, в умовах ^CT^i фiнансовиx ресурив, враховуючи високий рiвень морального й фiзичного зносу машинно-тракторних паркiв сшьськогосподарських тдприемств, гостро постае проблема якнайбшьш ращонального та ефективного ix використання. Вiд виршення ще. проблеми безпосередньо залежить фiнансовий стан сшьгоспвиробниюв. конкурентоспроможшсть ix продукцп на внутрiшньому та св^овому ринках.
Аналiз дослiджень та публжацш за темою. Процесам формування та ефективносп використання машинно-тракторних парив сшьськогосподарських тдприемств вггчизнят та зарубiжнi вченi-економiсти придiляють значну увагу. Дослщженням зазначено. тематики займалися С.П. Азiзов, В.Г. Андрiйчук, Я.К. Бiлоусько, П.С. Березiвський, М.1. Горячюн, Л.В. Погорелий, Г.М. Пiдлiсецький, П.Т. Саблук та iншi вченi. Питання економiчноi ефективносп використання сшьськогосподарсько. техтки вiдображенi в наукових працях Г.М. Гринька, В.К. Зiмiна, Ю.К. Юртбая, Г.Г. Косачева, Г.А. Люовського, I.A. Мiнакова, В.1. Пастухова, Ю.В. Тивоненка, В.А. Тихонова та im Дослiдженням процесiв формування машинно-тракторних парюв сiльськогосподарськиx пiдприемств присвячеш працi К.Ф. Березкшо., 1.Д. Бурковського, М.М. Бурмютрово., Ю.М. Лопатинського, О.Б. Немковича, Ю.В. Тивоненка. Науково-методичт питання формування та використання машинно-тракторного парку вивчали з використанням методiв економшо-математичного моделювання Л.М. Aнiчин, M.G. Браславець, А.Ф. Карпенко, В.В. Липчук, В.Ф. Сухоруков, С.З. Толпекiн, М.М. Тунеев, О.В. Ульянченко та iншi дослщники. Науково-методологiчнi здобутки перелiчениx авторiв е вагомим внеском у розвиток аграрно. науки. Водночас недостатньо дослiдженими залишаються теоретичт засади формування та впровадження меxанiзмiв забезпечення сiльськогосподарськиx пiдприемств техшчними засобами.
Основш результати та ix аналiз. Розвиток сiльського господарства в умовах науково-теxнiчного прогресу вимагае системного наукового аналiзу. Це пов'язано, у першу чергу, iз
ARTICLE INFO_
Received 8 February 2017 Accepted 18 February 2017 Published 10 March 2017
KEYWORDS
machines and tractors fleet, agricultural enterprises, technical support, efficiency, financial leasing.
© 2017 The Authors.
thm, ^o pe3ynbTara HayKOBO-TexmHHoro nporpecy (Hu!) c^aMOBam, repeBa^HO, Ha mgBH^eHHa npogyKTHBHOCTi npa^, ogHaK b KOHTeKcTi cinbcbKoro rocrogapcTBa TaKa OTpaMOBamcTb Mo^e MiCTHTH aK po3bhtok cinbCbKHx TepuTopiM TaK i neBHy 3arpo3y ^Hirro Ta 3gopoB'ro nroguHH.
BpaxoByroHH 0C06nHB0CTi cinbcbKoroCTogapcbKoro Bupo6HH^TBa MO^Ha cTBepg^yBara, ^o cinbCbKorocnogapcbKa TexHiKa BenbMH cпeцн$iннa, i 6araTO MamHH MO^yTb BHKopucTOByBaraca jume gna Bupo6HH^TBa ogHoro Bugy пpogyкцri [3,4]. OaKTHHHO, b KO^HiM mgrany3i cinbCbKorocnogapcbKoro Bupo6HH^Ba icHye cBiM KOMnjeKC MamuH. TaKHM hhhom, MO^Ha KOHCTaTyBaTH, ^o 3aranbHa noTpe6a b тexнiцi Ha ogнннцro пpogyкцri TyT 3HaHHO BH^a, m^ y npoMHCJOBOCTi, a BigTaK, npo6neMa 3a6e3neneHHa e^eKTHBHocri BHKopucTaHHa gaHux MamuH e 6ijbm rocTporo. OcTaHHe gae mgcTaBH cTBepg^yBaTH, ^o noTpe6a y HayKOBO-TexHiHHHx HOBa^ax y cijbCbKorocnogapcbKiM Texrnuj e BKpaM BucoKoro Ta Mae 6yra cnpaMOBaHa, nopag 3 iHmHM, Ha po3mupeHHa mo^jhboi c^epu 3acTocyBaHHa cijbCbKorocnogapcbKoro ycTaTKyBaHHa.
Ochobhhm 3aBgaHHaM HayKOBO-TexmHHoro nporpecy b arpapHiM c^epi Ha cborogrn e agam'auja TexmKO-TexHonoriHHol 6a3H nignpueMCTB go MaKCHManbHO-MO^juBoro 3HH^eHHa cпeцн$iнннx HeKOHTpojbOBaHHx npoaBiB npupogHux ^aKTopiB 3 MeToro 3pocTaHHa co^anbHol Ta eKOHOMiHHOi e^eKTHBHOCTi TpygoBoro пpoцecy Ta 3HH^eHHa 3aranbHOi cпeцн$iкн arponpoMHcnoBoro внpo6ннцтвa. 3a gonoMororo HTH Mae Big6yBaraca guBepcu^iKa^a cijbCbKorocnogapcbKOi TexHiKH Ta TexHonoril ii MO^nuBoro 3acTocyBaHHa [6]. 3a3HaHeHi npo^cu BHcyBaroTb cпeцн$iннi BHMoru go HTn b arpapHiM c^epi, ^o y CBoro Hepry, mgBH^ye Heo6xigHicTb ^Bamo!, HiTKimoi i HagiMmmol' cHHxporn3a^l Bcix CKjagoBux HTn. B TaKOMy pa3i, HTn MO^Ha po3rjagaTH aK iHTerpanbHHM, KOMraeKcHuM co^anbHO-eKOHOMiHHuM ^o^c. cпpaмoвaннM Ha po3mupeHHa BHKopucTaHHa HayKOBux gocarHeHb y c^epi ^aRTun^i giajbHOCTi.
Мexaнiзaцia aK oguH i3 нaпpaмiв HayKOBO-TexHiHHoro ^o^cy, aKHM ro^arae b mupoKOMy 3acTOcyBaHHa MexaHi3MiB, пoв'aзaнa i3 rocrimhoro 3MiHoro hhhhhmb внpo6ннцтвa. flaHe aBH^e ^h gocnig^eHHa пpoцeciв MexaHi3aujl b arpapHOMy ceKTopi eKOHOMiKH нayкoвцaмн BH3HaHaeTbca aK cy6cTHTy^a. Сy6cтнтyцia цe B3aeMHa a6o ogHOCTopoHHa 3aMiHa 3aTpaT y ^o^ci внpo6ннцтвa.
Сy6cтнтyцia y cijbCbKOMy roraogapcTBi ^oaBnaeTbca 3a paxyHOK 3aMiHH ogHux hhhhhmb iHmuMH b pe3yjbTaTi Horo Big6yBaeTbca 3pocTaHHa cinbcbKoroCTogapcbKoro внpo6ннцтвa. ^ e HacjigKOM пpogyктнвнimoгo BHKopucTaHHa o6po6nroBaHux 3eMejb Ta rnmux pecypciB 3aBgaKH gogaTKOBHM BHTpaTaM i 3acTocyBaHHro hoboi TexHiKH M TexHonoril, cyHacHux $opM opram3a^l внpo6ннцтвa Ta пpaцi.
Ha BigMiHy Big тpagнцiMннx пigxogiв cy6cTHTy^a пepeg6aнae пocтiMнy 3aMiHy Ta OHOBjeHHa MeHm e^eKTHBHux 3aco6iB внpo6ннцтвa 6ijbm пpogyктнвннмн Ta e^eKTHBHUMH. Цe TOB'a3aHO 3 oco6jHBOCTaMH BiTHH3HaHoro arpapHoro ceKTopa eKOHOMiKH, aKHM He MO^Ha mBugKHMH тeмпaмн Ha iHTeHCHBHy Mogejb po3BHTKy. Сy6cтнтyцia пepeg6aнae пocтyпoвy 3aMiHy 3acTapijux 3aco6iB внpo6ннцтвa 6ijbm cyHacHHMH, 3 MeToro внpo6ннцтвa кoнкypeнтocпpoмo^нol пpogyкцil gja yTpuMaHHa Ta 3aBoroBaHHa пoзнцiM Ha puHKy.
OgHaK Heo6xigHO BpaxoByBaTH cyHacHi oco6jHBOCTi BiTHH3HaHoro arpapHoro ceKTopa, aKi yпoвiпbнroroтb тeмпн Moro po3BHTKy Ta BH3HaHaroTb пeвнi Me^i cy6cтнтyцil. Mo^Ha BugijHTH нacтyпнi o6Me^eHHa ^ogo mBugKocTi впpoвag^eннa pe3yjbTaTiB HTn b cinbcbKoroOTogapcbKe внpo6ннцтвo, a caMe: TexHonoriHHi, eKOHOMiHHi, eKonoriHHi Ta coцiaпbнi.
Me^a TexHiHHOi cy6cтнтyцil o3HaHae MO^jHBicTb 3aMiHH ogHoro HHHHHKa iHmuMH. Ha пpaктнцi ^ пpoaвпaeтbca y пocтyпoвoмy OHOBjeHHi MTn Ta пpн HaaBHocTi вigпoвigнoгo TexHiHHoro зa6eзпeнeннa - пepexogi go 6ijbm пpoгpecнвннx TexHonoriM.
Гpaннцa eKOHOMiHHOi cy6cTHTy^i' пoпaгae b TOMy, ^o ropeg пpнMнaттaм pimeHHa ^ogo пpнg6aннa TexHiKH, goцiпbнo oцiннтн HaaBHuM cTaH pecypcHoro зa6eзпeнeннa (ciпbCbкoгocпogapcbкнx 3eMenb, TpygoBux pecypciB, o6iroBux KomTiB) aK^o b mg^ueMcTBa He Mae Heo6xigHux ппo^, KBani^iKOBaHux KagpiB Ta BinbHux o6iroBux KomTiB MoMy нegoцiпbнo зaкyпoвyвaтн gopore cyHacHe o6nagHaHHa a6o TexHiKy, aKi He 6ygyTb пoвнicтro BHKopucTOByBaTucb Ta OKymTH ce6e.
Me^a eKonoriHHoI cy6cтнтyцil ^oaBnaeTbca b TOMy ^o6 MiHiMi3yBaTH HeraTHBHuM вппнв cyHacHux TexHiHHux 3aco6iB Ha HaBKonumHe пpнpogнe cepegoBH^e. 3acTocoByroHH cyHacHy TexHiKy Heo6xigHO o6Me^HTH HagMipHe ampororeHHe HaBaHTa^eHHa, aKe пpoaвпaeтbca b y^inbHeHHi rpyHTy, Moro 3a6pygHeHHi, BHKugiB b пoвiтpa Ta BogoMMH OTpyMHux peHOBHH, ^o пpнзвogнтb go пopymeннa eKonoriHHoro 6anaHcy.
Me^a coцiaJbнoI cy6cтнтyцiI ro^arae b TOMy ^o npн BHKopucTaHHi cyHacHux TexHiHHux 3aco6iB, Heo6xigHO пepeg6aннтн MaKcuManbHe BHKopucTaHHa мicцeвнx cпeцiaJicтiв. ^ зa6eзпeннтb po3BHTOK 3aMHaTocTi Ha ceni Ta 3HH3HTb 3aTpaTH пigпpнeмcтвa Ha repeMi^eHHa TpygoBux pecypciB.
Стале економiчне зростання аграрного сектору економiки е важливою практичною проблемою кожно! кра!ни, яке передбачае пiдвищення ролi НТП, прибутковосп сiльськогосподарських виробниюв та рiвня життя населення. З огляду на прийнял в економiчнiй теорп формулювання, враховуючи !х особливостi, можна сказати, що стале економiчне зростання -збшьшення обсягiв виробництва суспшьного продукту на основi розширеного вiдтворення та яюсного удосконалення факторiв виробництва при ефективному використаннi ресурсiв та збереженш природного середовища з метою найбшьш повного задоволення економiчних та сощальних потреб нинiшнього i майбутнiх поколшь з урахуванням прогресивних стандартiв життя. Сталий економiчний розвиток - стабшьний, узгоджений i довготривалий розвиток економiчноl системи, сощально! i економiчноl сфер на основi невиснажливого довго тдтримуваного використання ресурсiв для забезпечення потреб нишшнього поколiння з водночас не позбавленням майбутнiх поколiнь можливостi задовольняти власнi життево необхiднi потреби [11].
Безсумшвна вплив на процес зростання i структуру економiки будь-яко! держави спричиняе науково-технiчний прогрес, який зачшае всi елементи продуктивних сил. Класичний економiчний аналiз виходить з того, що в мiру збiльшення маси використовуваного катталу норма прибутку знижуеться й 11 стiйке зростання можливе тшьки за рахунок впровадження нових технологiй (Солоу). Вiн приводить до змши технологiчних систем, а зрушення в них викликають пiдвищення сукупно! продуктивностi.
На теоретичному рiвнi НТП впливае на господарське зростання сшьськогосподарських виробниюв кшькома шляхами.
- полшшення технологи дозволяе господарству збiльшити випуск продукцп при тому ж рiвнi витрат за рахунок збiльшення продуктивносп факторiв виробництва;
- сприяе господарському зростанню через виробництво нових товарiв з бшьш високою доданою варнстю i бiльш високою еластичнiстю до доходiв;
- посилюеться вплив на економiчне зростання, сьогоднi нововведення i пов'язанi з ним процеси управлшня та пiдвищення якостi робочо1 сили забезпечують виршальний внесок в економiчне зростання;
- тд впливом НТП вщбуваються змiни у засобах пращв останнi десятилiття вони пов'язанi з розвитком мiкроелектронiки, робототехнiки, шформащйно! та бютехнологп .
Вплив НТП на процеси формування та ефективнють використання МТП сiльськогосподарських пiдприемств пояснюеться передовсiм такими обставинами:
1. Впровадження у виробничий процес ново1 технiки, технологи та шформацшних систем, що стае провщним фактором зростання продуктивностi економiчних систем. Оскiльки нова технiка й новi технологи мають кращi показники продуктивносп, потужностi, швидкосп. енергоемностi тощо, вiдбуваеться зниження витрат економiчних ресуршв у розрахунку на одиницю промислово1 продукци. Так, проведений у США статистичний аналiз впливу трьох головних факторiв - капiталу, працi й науково-техшчного прогресу - показав, що ниш внесок НТП в економiчне зростання США досягае 70%.
2. НТП суттево впливае на структуру економши. Щд впливом НТП зменшуеться питома вага живо! пращ у витрат на виробництво з одночасним збшьшенням питомо1 ваги зношених в процес виробництва засобiв працi та спожитих предметiв працi. Але вплив НТП на сшьське господарство повинен мати сво! межi, так як повна мехашзащя та автоматизацiя виробничих процесiв призводить до вивiльнення значно! кiлькостi робочо! сили.
3. Застосування нов^ньо! технiки i технологil виробництва забезпечуе тдвищення якостi продукцil. Сучасш комп'ютери та iнформацiйнi технологil уможливлюють автоматизащю управлiння технологiчними процесами у виробницга, пiдвищення надiйностi й довговiчностi виробiв. Застосування нових матерiалiв та мшроелектрошки дае змогу знизити показники матерiаломiсткостi та енергоемностi продукцil. Новi iнформацiйно-комп'ютернi технологil проектування, виробництва та новi дослiдницькi засоби значно скорочують час впровадження науково-техшчних та конструкторських розробок, розширюють конструкторський та дизайнерський дiапазони нових виробiв [17].
Важливе м1сце в процесi розвитку сшьськогосподарсько! технiки стае створення машин, що дозволяе впроваджувати принципово новi технологи та технолопчт операци, i завдяки цьому, не т1льки п^цвищувати продуктивтсть працi, але й створити найсприягливiшi умови для розвитку рослин, тдвищення врожайносп сiльськогосподарських культур, скорочення втрат продукцil при збираннi, забезпечення еколопчно! безпеки i безпечних умов пращ. Досягнення технiчного прогресу в облаеп сiльськогосподарського машинобудування, у першу чергу, спрямоваш на наступне:
1. nigBH^eHHa eKOHOMiHHOi e^eKTHBHOcri cinbCbKoroCTogapcbKoro внpo6ннцтвa 3a paxyHOK B^OBag^eHHa hobhx пpoгpecнвннx, BucoKoe^eKTHBHux pecypco36epiraroHHx, rpyHTO3axucHux, bhcokotohhhx TexHonoriM. Po3mupeHHa c^epu 3acrocyBaHHa BHCOKOTOHHoro 3eMnepo6cTBa, ^o gae MO^nuBicTb зa6eзпeннтн peTenbHimy o6po6Ky rpyHTy, CTBopuTH om-HManbrn yMOBH gna цiпecпpaмoвaнoгo perynroBaHHa 6ioxiMiHHHx пpoцeciв b rpyHTi, пpoвogнтн TOHHy ciB6y, B^OBag^yBaTH ynbTpaManoo6'eMHe poзпнпroвaннa пecтнцнgiв, oптнмiзyвaтн po6oHuM пpoцec пpн 36upaHHi Bpo^aro, cKopoHyBara Bmpara пpaцi i KinbKicTb go6puB, ^o BHocaTbca, i пecтнцнgiв, a TaKO^ BHKopucraHHa Bogu, пaJнвa Ta rnmux MarepianbHHx pecypciB. flna ^oro cTBoproroTbca MamuHH, зa6eзпeнeнi CHCTeMaMH y^aBniHHa i Komponro, aKi garoTb MO^nHBicTb пoзнтнвнo BupimyBaTH, ^OHaMMeHme, Tpu пpo6пeмн: aKicTb пpogyкцп i 3gopoB'a cro^HBaHa, eKOHOMiHHa e^eKTHBHicTb внpo6ннцтвa i 3axucT HaBKonumHboro cepegoBH^a [12].
2. 3pocraHHH пpogyктнвнocтi i CKopoHeHHa BHipar b cinbCbKoroOTogapcbKOMy внpo6ннцтвi 3a paxyHOK: B^OBag^eHHa imeHCHBHHx TexHonoriM; mupoKoro B^OBag^eHHa 6aгaтo$yнкцioнaJbннx MamuH (^o BHKOHyroTb ogHOHacHO go geB'aTH oпepaцiM);з6iпbmeннa mupuHH 3axBaTy MamuH i 3Hapagb (rcrayrH - go 17 Kop^ciB, o6npнcкyвaнi - go 45 m, MamuHH gna BHeceHHa MmepanbHux go6puB - go 36 - 40 m, ^HHBapKH 3epHOBi - go 12 m, 6ypaKOKOM6aMHH - 9 pagKiB to^o); mgBH^eHHa BaHTa^omgMoMHOcri (MamHHH gna BHeceHHa opramKH go 24 t, пpннeпн - 30t i 6inbme); 36inbmeHHa o6'eMy 6yHKepiB; 3pocraHHa po6oHHx i TpaHOTopraux mBHgKOCTeM пpн BHKOHaHHi arpoTexmHHHx orepa^M TpaKTopaMH (go 50-60 KM/rog.); 3acTOcyBaHHa hobhx po6oHHx opraHiB (nCY — ^o^aMm cucTeMH y^aBniHHa to^o); mupoKoro 3acTOcyBaHHa eneKipomKH (gaTHHKH, aKi po3Mi^em Ha pi3Hux po6oHux opraHax); 3pocraHHa ^Ty^^creM gBHrymB.
3. B^OBag^eHHa hobhx rexHonoriM Bupo6HHUTBa ciпbCbкoгocпogapcbкoI TexHiKH, ^o go3Bonae 3HaHHO mgBH^HTH npogyкгнвнicтb ^a^ y tinbCbKoroOTogapcbKOMy MamHHo6ygyBaHHi M зa6eзпeннгн bhcokhM TexHiHHuM piBeHb i aKicTb MamuH, ^o внпycкaroтbca. 3a ocraHHi poKH y cinbCbKoroOTogapcbKOMy MamHHo6ygyBaHHi mupoKoro 3acTOcyBaHHa OTpuManu rHyHKi BHpo6HHHi CHCTeMH i aBTOMaTH3OBaHO TexHonoriHHi KOMmeKCH, HOBi TexHonoril o6po6KH i 3BaproBaHHa, na3epm. maaMOBi, eneKTpo^i3HHHi, eпeктpoпpoмeнeвi Merogu BuroTOBneHHa tohhhx 3aroTOBOK, npoгpecнвнi npoцecн 3Mi^eHHa geraneM i HOBi MeTogu 3BaproBaHHa, $ap6yBaHHa ra iHmi TexHonoriHHi ^o^cu [10].
B^OBag^eHHa o6HHcnroBanbHoI TexHiKH, CHCTeMH aBTOMaTH3OBaHoro ^oeKiyBaHHa i y^aBniHHa TexHonoriHHHMH пpoцecaмн M bhpo6hhutbom, a TaKO^ CHCTeMH y^aBniHHa aKicrro вigпoвigнo go BHMor MmmpogHux craHgapriB ICO cepi! 9000-9001, ^o BH3HaHaroTb KOMoneKC
3axogiB, aKi пoвнннi 6yTH 3giMcHeHi gna внпycкy aKicHoI npogyкцп. Цe go3Bonuno mgBH^HTH HagiMmcTb i goBroBiHHicTb MamuH i 3HH3HTH TpygoMicTKicTb TexHiHHoro o6cnyroByBaHHa [5]. Hapa3i puHKOBe cepegoBH^e craBHTb пepeg Bupo6HHKaMH ciпbCbкoгocпogapcbкoI TexHiKH TaKi BHMoru: pecypcH po6oTH gBHryHiB roBUHHi caraTH 10 - 15 thc. MOTO—rog, нaпpaцroвaннa Ha BigMOBy y TpaKTopiB - 6inbme 1000 MOTO—rog, y 3epHO36upanbHHx KOM6aMHiB - 6inbme 100 - 150 MOTO-rog.
4. CKopoHeHHa go MiHiMyMy BTpaT HaciHHa b 1,5 - 2 pa3H (TOHHa ciB6a), пecтнцнgiв - b 2 pa3H , нa$тoпpogyктiв - go 2,5 pa3iB Ha 1 ra, MmepanbHux go6puB - Ha 20 - 25 % (HepiBHOMipHicTb 5 %), MaTepianoMicTKOCTi, BTpaT ^h 36upaHHi 3epHOBHx - go 1 %. MaKCHManbHa пoвнoтa 3HiMaHHa 6ioMacH пpн 36upaHHi KopMiB (36upaHHa TpaB b ogHH geHb).
5. AKTHBHe BHKopucTaHHa eneKTpoHiKH, rigpaBniKH, кoмп'roтepiв, MiKpo^o^copiB. EneKTpoHiKa BHKOHye He TinbKH hhcto iн^opмaцiMнi ^yнкцiI, ane i e 3aco6oM yпpaвпiннн po6oToro By3niB, CHCTeM TpaKTopa, a TaKO^ MamuHHO-TpaKTopHoro arperaTy.
AHani3yroHH cпeцн^iннi нaпpaмкн вппнвy HayKOBO-TexHiHHoro пpoгpecy Ha po3bhtok MTn, MO^Ha KOHCTaTyBaTH, ^o ochobhhm нaпpaмкoм TaKoro вппнвy 6yge ygocKOHaneHHa мexaнiзaцiI MTn. TaKa мexaнiзaцia пoвнннa зa6eзпeнyвaтн bhcokhM piBeHb iнтeнcн^iкaцil Bupo6HHHHx пpoцeciв ^h 3pocTaHHi e^eKTHBHOCTi кaпiтaJOвкпageнb i CKopoHeHHi pecypcocпo^нвaннa. BpaxoByroHH toM ^aKT, ^o ocHOBHi нaпpaмкн Ta yMOBH gna po3BHTKy HTn CTBoproe gep^aBa, BH3HaHaroHH cboi пpiopнтeтн, MO^Ha BH3HaHHTu ^^puTerm нaпpaмкн po3BHTKy MTn. Ha mgTBepg^eHHa зaпpoпoнoвaнoI tohkh 3opy, MO^Ha HaBecTH gyMKy aBTopiB nporpaMH po3BHTKy cinbCbKoro гocпogapcтвa Ha пepiog go 2020 poKy: 36inbmeHHa BapTOCTi ochobhhx Bupo6HHHHx 3aco6iB (y пopiвнaпbннx цiнax) He MeHme Hi^ Ha 7 % ^opiHHo; зa6eзпeнeннa gBOKpaTHoro пepeвн^eннa o6cariB 3aKymBni ciпbCbкoгocпogapcbкoI TexHiKH Hag o6caraMH Ii Bu6yTTa; 36inbmeHHa HacTKH BiTHH3HaHOi TexHiKH b 3aranbHiM eMHOCTi puHKy TexHiHHHx 3aco6iB go 2020 p. go piBHa 60-70 %; HaBaHTa^eHHa pinni Ha ogHH yHiBepcanbHHM TpaKTop TaroBoro Knacy 0,6-0,9 t/c gna rocrogapcTB HaceneHHa go 2020 p. go 10 ra.
B ocHOBy TexHiHHoro зa6eзпeнeннa cinbCbKoro гocпogapcтвa i repepo6HHx rany3eM пoвнннi 6yTH пoкпageнi CHCTeMH MamuHHux TexHonoriM i TexHiHHHx 3aco6iB, gн^epeнцiMoвaнi 3a пpнpogнo-
виробничими умовами, взаемопов'язаш по об'емах виробництва i переробки сшьськогосподарсько1' продукцiï i вщповщають вимогам iнтенсифiкацiï, ресурсозберiгання i екологп.
Успiхи механiзацiï стали доповнюватися автоматизащею виробничих процесiв на основ1 досягненъ теорп i практики автоматичного регулювання, без застосування яких неможливi були б багато технологш в сшьському господарствi, переробцi сiлъсъкогосподарсъкоï продукцп. транспорт та iнших видах виробництва. Поеднання мехашзаци i автоматизацп в единому комплекс i3 застосуванням електротехнiчних i електронних засобiв зажадало аналiзу найбшьш доцшьного поеднання цих засобiв в единш технiчнiй системi, щоб в цшому отримати найбiлъшу ефективнiстъ i надшшсть роботи при найменшiй вартостт
Проте, подальший розвиток сiлъсъкогосподарсъкоï техшки призвiв до ще бiлъш iнтенсивнiшого використання засобiв i методiв автоматизации iнформатизацiï систем машин, агрегатiв й потокових лiнiй [16]. Таке впровадження штенсившших технологiчних процесiв i прагнення отримати бiлъш високу якiстъ продукцп вже обмежуеться фiзiологiчними можливостями людини. Дiйсно, складнiстъ процесiв управлiння може значно перевищувати людськ1 можливосп своечасно оцiнювати складнi ситуацiï яю виникають, вибирати найвигiднiшi варiанти органiзацiï взаемозв'язюв в складних технiчних системах виробничого процесу. Тому, в подальшому процеа розвитку сiлъсъкогосподарсъкоï технiки доцiлъно використати високоточт роботизованi технологи, що базуються на автоматичному управлiннi процесами з мшмальною участю людини або без ïï участi. У резулътатi виникла абсолютно нова (в порiвняннi з мехашзащею i малою автоматизацiею технолопчних процесiв) проблема - роботизацiя виробничо1' дiялъностi людини. Це стало одним з основних елементiв науково-технiчноï политики, засновано1' на досягненнях механiки, бюмехашки. теорiï управлiння i кiбернетики.
Застосування робототехшки зробило можливим виконання таких робгт i отримання резулътатiв, яю ранiше були абсолютно немислимi. Звичайно, i в цих умовах новi досягнення в iнших галузях науки i техшки продовжують вiдiгравати найважлившу роль у вдосконаленш технологiчних процешв. Але, в цiлому, слiд звернути увагу на роль робототехнiки i робототехшчних систем у механiзацiï i автоматизацп виробництва на принципово новому рiвнi. Очевидно, що проблема ця надзвичайно багатогранна. Звичайно, поява робототехшки i гнучких виробничих систем не вщмняе використання в окремих випадках традицiйного типу унiверсалъних верстатiв i пристосувань, застосування мало1' механiзацiï i автоматизацп застаршого типу тощо. Вони можуть ще по-своему удосконалюватися i застосовуватися там, де це необхщно i доцiлъно.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. У процесi дослiдження видiлено перелiк принципiв, на яких мае базуватися мехашзащя сшьського господарства, а саме:
- системний шдхщ до розробки i виробництва техшки, що забезпечуе можливють повнокомплектного постачання техшчних засобiв для закiнчених технолопчних циктв;
- збалансованiстъ створення i освоення виробництва технiки, виходячи з реальних ресурсних можливостей республiки, потенщалу науково-дослiдних, конструкторських органiзацiй i тдприемств сшьгоспмашинобудування;
- максимальну ефективнiстъ у сферi виробництва i використання техшки;
- рацюнальне обмеження номенклатури техшчних засобiв, скороченнi матерiало- i енергоемносп шляхом створення оптимальних типорозмiрних рядiв, агрегатно1' унiфiкацiï i унiверсалiзацiï машин;
- автоматизащя технологiчних процесiв (у першу чергу - стащонарних) з використанням машин i робопв.
Однак, запропоноваш принципи можуть бути реалiзованi за умов достатнього забезпечення сшьського господарства дослщно-конструкторськими роботами та швестицшними ресурсами для реалiзацiï резулътатiв НТП. Основними конкретними заходами впровадження результата науково-техшчного прогресу ми вважаемо розробку та впровадження у сшьськогосподарське виробництво високопродуктивних, багатооперацшних, з низькими питомими витратами палива, унiверсалъних машин i знарядь, основним завданням яких е тдвищення рiвня механiзацiï при значному скороченш номенклатури використовуваних технiчних засобiв та загальна економiя витрат ушх видiв виробничих ресурсiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар С. М. Проектування технолопчних процешв у рослинництвi : навч. пошбник / С. М. Бондар, I. I. Мельник; за ред. I. I. Мельника. - Кжин : АСПЕКТ - Пол^аф, 2005 - 192 с.
2. TyMeHroK M. M. Opram3a^HHo-eKoHoMÍHHHH MexaHÍ3M 3a6e3neneHHa e^eKTHBHocri cinbcbKorocnogapcbKHx nignpueMCTB : aBTope^. guc. Ha 3go6yTTa HayK. cryneHa KaHg. eKOH. HayK : cne^ 08.00.04 «EKoHoMÍKa Ta ynpaBnÍHHa mgnpueMcTBaMH» / M. M. ryMeHMK. - K., 2014. - 20 c.
3. flaHKeBHH B. G. OraH BHKopucraHHa opeHgoBaHHx 3eMenb Ta gorpHMaHHa goroBÍpHHx 3o6oB'a3aHb iHBecTopaMH / B. G. flaHKeBHH // bíchhk ^HAEY- 2012.- № 2, T.2.- O. 19-26
4. flaHKeBHH G. nepeBaru i pH3HKH HagKoH^mpa^i arponpoMHcnoBoro Bupo6HH^Ba Ta 3eMenbHHx pecypciB: eKoHoMÍHHHH, eKonorÍHHHH Ta co^anbHHH acneKT [EneKipoHHHH pecypc] / G. flaHKeBHH, B. flaHKeBHH // Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal.-2016.- Vol. 2.- No. 3.- O. 60-74.- Pe^HM gocryny: www.are-journal.com.
5. fligyx fl. M. npo6neMH po3BHTKy iHHOBa^HHOi gianbHocri mgnpueMCTB b YKpaiHi Ta mnaxu ix BHpimeHHa / fl. M. fligyx // Bíchhk ^HTOMHpcbKoro Ha^oHanbHoro arpoeKonorÍHHoro yHiBepcHTeTy. - 2011. - № 1 (28). - T.2 - O. 255-264.
6. flaHKeBHH B. G. po3bhtok 3eMenbHHx bí^hochh b yMoBax rno6anÍ3a^i: MoHorpa^ia / flaHKeBHH B. G. - ^htomhp: BugaBe^ O.O. GBeHoK, 2017. - 392 c.
7. Mhkhttok B. M. OopMH opгaнiзaцii BHpo6HHUTBa Ta onTHMÍ3a^a bhpo6hhhoI crpyKTypu CKoTapcbKHx mgnpueMcrB / B. M. Mhkhtok, B. G. flaHKeBHH // HayK. bích. HbBÍB. нaц. yH-Ty BeT. Meg^HHH Ta 6iorexHonoriH ím. O. r. r^^bKoro. Ekohomíhhí HayKH. - 2012. - № 1 (51). - O. 433-439.
8. HayKoBÍ ochobh arponpoMHcnoBoro внpo6ннцтвa b 3ohí nonicca i 3axigHoro perioHy YKpaiHH / pegKon.: B. M. 3y6e^ (ronoBa) [Ta íh.]. - K.: ArpapHa HayKa, 2010. - 944 c.
9. nanaMapnyK P. n. EKoHoMÍKo-eKonorÍHHÍ acneKTH MarepianbHo-TexmnHoro 3a6e3neneHHa ÍHTerpoBaHHx nignpueMCTB b yMoBax ÍHTeHcHBHoro 3eMnepo6cTBa: npaKTHHHÍ peKoMeHga^i / P. n. nanaMapnyK, O. n. KoBanboBa [Ta íh.]; «^HTOMHpcbKa $inia flY iHcTHTyT oxopoHH rpyHTÍB YKpaiHH». - ^htomhp, 2015.- 88 c.
10. nuBoBap A. M. BnnHB HTn Ha npo^cu ^opMyBaHHa Ta e^eKTHBHocri BHKopucraHHa MamHHHo-TpaKTopHoro napKy cinbcbKorocnogapcbKHx nignpueMcTB / A. M. nuBoBap, n. B. nuBoBap // Bíchhk ^HAEY. - 2015. - № 1 (48), t. 2. - O. 105-116.
11. nuBoBap n. B. iMnopT cinbcbKorocnogapcbKoi TexHÍKH aK cKnagoBa пpoцecy ^opMyBaHHa MamHHHo-rpaKTopHHx napKÍB arpapHHx nignpueMCTB / n. B. nuBoBap // Bíchhk ^HTOMHpcbKoro Ha^oHanbHoro arpoeKonorÍHHoro ymBepcureTy. - 2015. - № 2. - O. 59-67.
12. nuBoBap n.B. OopMyBaHHa Ta e^eKTHBHÍcTb BHKopucraHHa MamHHHo-TpaKTopHHx
napKÍB cinbcbKorocnogapcbKHx nignpueMCTB: aBTope^. guc. Ha 3go6yTTa HayK. cryneHa KaHg. eKoH. HayK: cпeц. 08.00.04 "EKoHoMÍKa Ta ynpaBnÍHHa mgnpueMcTBaMH (3a BugaMH eKoHoMÍHHoi gianbHocTÍ)" / n.B. nuBoBap - ^htomhp, 2013. - 21 c.
13. PygHK P. I. MeTogHHHÍ peKoMeHga^i ^ogo onTHMÍ3a^i bhpo6hhhoI crpyKTypu BHcoKoToBapHHx cinbcbKorocnogapcbKHx nignpueMCTB ^HTOMHpcbKoi o6nacTÍ / P. I. PygHK, T. ro. npHHManyK, G. M. flaHKeBHH [Ta íh.]; Ih-t cinbcbKoro rocn-Ba nonicca HAAH. - ^htomhp, 2016.- 97 c.
14. TuBoHeHKo I. r. MamHHHo-TexHonorÍHHÍ cтaнцiI: giñcmcTb i nporHo3H / I. r. TuBoHeHKo // TpaKTopHaa энepгeтнкa b pacreHHeBogcTBe. - XapKÍB [6. b.], 2000. - O.113-119.
15. fflupMa B.B. flo nHTaHHa npo ponb o6cnyroByronoi кooпepaцiI b ÍHHoBa^HHoMy po3BHTKy cinbcbKorocnogapcbKHx nignpueMCTB / B. B. fflupMa, B. G. flaHKeBHH // KooneparaBHHH MapKeTHHr b arpo6Í3Heci: npo6neMH i nepcneKTHBH po3BHTKy b YKpaiHÍ: Marepianu BceyKp. HayK.-npaKT. koh$., npucBaneHoi Mi^HapogHoMy pyxy KoonepaTHBÍB ( m. ^htomhp, 5-7 KBÍTHa. 2012 p.). -^htomhp: bh^-bo "^HAEY", 2012. - O. 268-273.
16. Dankevych Y. Ecologically certified agricultural production management system development [Electronic resource] / Y. Dankevych, V. Dankevych, O. Chaikin // Agricultural and Resource Economics : International Scientific EJournal. - 2016. - Vol. 2. - No. 4. - pp. 5-16. - Mode of access : www.arejournal.com.
17. Promoting Farm/Non-Farm Linkages for Rural Development - Case Studies from Africa and Latin America : [Electronic resource] / [B. Davis, T. Reardon, K. Stamoulis, P. Winters]; Food and Agriculture Organization of the United Nations. - Available from: http://www.fao.org/docrep/005/y4383e
