Особливості когнітивних функцій у хворих на діабетичну енцефалопатію залежно від стадії та типу основного захворювання Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.831:616.379-008.64:616.89-008.45/.48

Н.В. Пашковська

ОСОБЛИВОСТ1 КОГН1ТИВНИХ ФУНКЦ1И У ХВОРИХ НА Д1АБЕТИЧНУ ЕНЦЕФАЛОПАТ1Ю ЗАЛЕЖНО В1Д СТАДП ТА ТИПУ ОСНОВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

Буковинський державний медичний утверситет кафедра клтчног ¡мунологи, алергологИ та ендокринологИ (зав. - д. мед. н., проф. 1.Й.Сидорчук) м. Чернгвц!

Ключовi слова: дгабетична енцефалопатгя, цукровий дгабет, когнтивнi функцП Key words: diabetic encephalopathy, diabetes mellitus, cognitive functions

Резюме. Изучены дифференциальные особенности когнитивных функций у больных диабетической энцефалопатией в зависимости от стадии и типа основного заболевания. Диабетическая энцефалопатия при инсулинозависимом сахарном диабете сопровождалась достоверно более выраженным снижением скорости сенсомоторных реакций, недостаточной концентрацией внимания, ее нестойкостью, склонностью к истощению по отношению к пациентам, которые страдают ин-сулинозависимым сахарным диабетом. У больных диабетической энцефалопатией с сахарным диабетом типа 2 отмечалось более достоверное снижение показателей кратковременной и длительной памяти по сравнению как со здоровыми лицами, так и с больными сахарным диабетом типа 1. Выявленные изменения прогрессировали в соответствии со стадией энцефалопатии.

Summary. The differential peculiarities of cognitive functions in patients with diabetic encephalopathy (DE) were studied in relation to the stage and type of basic disease. DE in case of insulin-dependent diabetes mellitus was followed by a reliably more marked decrease of sensory-motor reactions rate, insufficient concentration of attention, its instability and inclination to exhaustion with reference to the patients sufferring from insulin-dependent diabetes mellitus. In case of diabetes mellitus type 2 in patients with DE there was noted a more reliable decrease of short-term and long-term memory indices noticed, as compared with healthy people and patients with diabetes mellitus type 1. The detected changes were progressing with the stage of encephalopathy.

Кшьюсть хворих на ЦД у свт перевищуе 100 млн. ошб. В Укршт число зареестрованих пащ-енпв з щею хворобою вже подолало мшьйонну позначку [7]. Центральна дiабетична нейропапя, на вiдмiну вщ периферично!, залишаеться най-менш вивченою i розробленою частиною нейро-дiабетолоril, що нерщко залишаеться поза межами юнуючих клшчних класифшацш дiабетичних нейропатш [6]. Дiабетична енцефалопаия (ДЕ) е одним iз найбшьш частих та небезпечних хро-шчних ускладнень ЦД, що позначаеться на якос-т життя пащенпв, призводить до ранньо! шва-лщизаци, створюе шдгрунтя для розвитку пси-хiчних розладiв тощо [5]. Загальновщомо, що по-рушення когттивно! сфери е найбшыл раншм, чiтким та обов'язковим критерiем енцефалопатiй [9]. Водночас, незважаючи на вiдмiнностi в па-тогенезi виникнення ДЕ у хворих на ЦД типу 1 (переважання метаболiчних порушень) та типу 2 (домшування судинного компонента) [8], не встановлено ч^ко! залежностi особливостей ког-нiтивних функцiй вiд типу ЦД, не розроблеш

клiнiчнi критери стадiй розвитку ДЕ з ура-хуванням ступеня когнiтивного дефiциту.

Мета роботи - вивчення особливостей когш-тивних функцiй у хворих на дiабетичну енцефа-лопатiю залежно вщ стади та типу основного захворювання.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Обстежено 127 осiб (91 хворий на дiабетичну енцефалопатiю, що перебував на лшуванш в ста-цiонарному вщдшенш Чернiвецького обласного клiнiчного ендокринологiчного диспансеру, нев-рологiчному вiддiленнi Чершвецько! обласно! психiатрично! лiкарнi, вiддiленнi хiрурri! судин Чершвецько! обласно! клшчно! лiкарнi, та 25 практично здорових осiб, що склали контрольну

групу).

Дiабетичну енцефалопатiю було встановлено у 40 хворих на ЦД типу 1 та у 51 пащента з ЦД типу 2. Серед хворих на ЦД типу 1 у 16 було д> агностовано ДЕ I стади, 16 - II, 8 - III). Пащенти з ЦД типу 2 були представленi 21 хворим з I стадiею захворювання, 20- з II, 10 - з III.

Дiагноз ДЕ встановлювався на пiдставi скарг, анамнестичних даних, об'ективного ендокрино-лопчного, неврологiчного та психiчного статусу, даних доплерографи магiстральних артерiй голо-ви, комп'ютерно! рентгешвсько! та магштно-ре-зонансно! томографп, загальноприйнятих лабо-раторних методик.

З метою встановлення особливостей когш-тивних розладiв обстежених був проведений ней-ропсихологiчний аналiз синдрому когштивних розладiв при ДЕ. Для виявлення порушення уваги та пам'ятi використовували патопси-хологiчнi методики оцiнки уваги за таблицею Шульте в модифшаци Ф.Д. Горбова та "Запа-м'ятовування 10 ^в" (за Ф.С. Рибаковим) [1].

Отримаш результати обробленi за допомогою статистично! програми Biostat iз використанням t-критерiю Стьюдента та И-критерда У!лкоксона - Манна - У!тш.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Бшьшють хворих на ДЕ скаржилися на го-ловнi болi, шум у голов^ пiдвищену втомлю-ванiсть, слабюсть, порушення сну. Особливо обстежених турбувало порушення пам'ятi, що при-зводило до суттевих утруднень у повсякденному життi.

Когнiтивний дефiцит був встановлений у хворих вже iз I стадкю енцефалопатл (табл. 1).

На першому еташ дослiдження уваги за таблицею Шульте в модифшаци Горбова (вщшу-кування чорних чисел у прямому порядку) швидюсть сенсомоторних реакцiй була вiрогiдно нижчою, нiж у контролi як за ДЕ типу 1, так й типу 2. Водночас вiрогiдних змш мiж показни-ками хворих обох груп не вiдмiчалося. На другому еташ дослщження (вiдшукування черво-них чисел у зворотному порядку) вiдмiчалися аналопчш тенденцп. Водночас при проведенш третього етапу дослiдження (почергове вщшу-кування чорних та червоних чисел) о^м того, що хворi обох груп витрачали вiрогiдно бiльше (майже у 1,5 раза) часу на завдання порiвняно iз здоровими особами, швидюсть сенсомоторних реакцiй за ДЕ при ЦД типу 2 була вiрогiдно нижчою (р<0,05) порiвняно iз хворими на ЦД типу 1, що свщчить на бiльшу виснажливють па-цiентiв, якi страждають на шсулшонезалежний цукровий дiабет.

При дослщженш пам'ятi за методикою Ри-бакова вже перша спроба вщтворити 10 ^в виявила суттевi мнестичнi порушення у хворих на ДЕ порiвняно зi здоровими. Слiд зауважити, що пащенти, якi страждають на ДЕ, на цьому еташ змогли назвати в середньому близько 4 ^в.

Таблиця 1

Показники когштивних функцш у хворих на ДЕ 1-1 стадi'l'

Етап Контрольна група (п=25) ЦД типу1 (п=16) Р щодо контролю /Ти / z / р ЦД типу2 (п=21) Р щодо контролю /Ти / z / р Р м1ж дослвдними групами /Ти / z / р

Швидюсть сенсомоторних реакц1й (сек)

1-й етап 41,4±0,70 59,6±1,78 р<0,001 61,9±1,78 р<0,001 р>0,05

2-й етап 47,1±1,22 67,9±1,26 р<0,001 69,3±1,51 р<0,001 р>0,05

3-й етап 119,7±3,32 172,1±3,10 р<0,001 184,3±4,55 р<0,001 р<0,05

Показники пам'яп (юльюсть слш)

1-ша спроба 7,1 4,4 Т=153,0 3,8 Т=214,0 Т=346,0

z=4,951 z=5,688 z=1,649

р<0,001 р<0,001 р>0,05

2-га спроба 7,9 4,8 Т=149,0 4,2 Т=210,0 Т=359,0

z=5,366 z=5,771 z=2,116

р<0,001 р<0,001 р<0,05

3-тя спроба 9,2 6,7 Т=149,0 5,9 Т=213,0 Т=360,5

z=5,089 z=5,716 z=2,123

р1<0,001 р1<0,001 р<0,05

4-та спроба 10,0 7,1 Т=136,5 6,3 Т=210,0 Т=374,5

z=5,936 z=6,198 z=2,595

р<0,001 р<0,001 р>0,01

5-та спроба 10,0 7,8 Т=136,0 6,6 Т=210,0 Т=369,0

z=6,050 z=6,274 z=2,423

р<0,001 р<0,001 р<0,05

Через годину 9,0 6,3 Т=139,5 5,9 Т=213,5 Т=347,0

z=5,333 z=5,701 z=1,686

р<0,001 р<0,001 р>0,05

Прим1тки: п - кшьккть хворих у шдгруш; р - в1рогщшсть змш м1ж групами спостереження; Ти / z / р - в1ропдшсть за критер1ем и -У1лкоксона - Манна - У1тш)

07/ Том XII/ 3

9

Кшьюсть вщтворених слiв як за ЦД типу 1, так i типу 2, була вiрогiдно нижчою порiвняно зi здоровими особами на вшх етапах дослiдження. Водночас у хворих на ДЕ, що розвинулася на фонi ЦД типу 2, щ порушення були бшьш сут-тевими, нiж за ЦД типу 1, з вiрогiдними вщ-мiнностями показникiв при проведеннi 2-1, 3-1 та 5-1 спроб виконання завдання. Якщо через го-

дину представники контрольно1 групи могли назвати в середньому 9 ^в, хворi на ЦД типу 1 та типу 2 - 6,3 та 5,8 вщповщно. Все це свщчить про наявшсть порушень як короткочасно!, так й довготривало! пам'ятi.

У хворих на ДЕ II стад!! (табл. 2) вщставання швидкостi сенсомоторних реакцш вiдмiчалося у хворих на ЦД обох титв.

Таблиця 2

Показники когштивних (функций у хворих на ДЕ П-Т стадн

Етап

Контрольна група (п=25) ЦД типу 1 р щодо контролю ЦД типу 2 р щодо контролю р м1ж дослвдними

(п=16) /Ти / ъ / р (п=20) /Ти / ъ / р групами /Ти / ъ / р

Швидк1сть сенсомоторних реакц1й (сек)

1-й етап 41,4±0,70 75,4±2,08 р<0,001 76,8±1,70 р<0,001 р>0,05

2-й етап 47,1±1,22 79,3±1,97 р<0,001 84,3±2,18 р<0,001 р<0,05

3-й етап 119,7±3,32 234,3±3,24 р<0,001 240,2±6,48 р<0,001 р<0,05

Показники пам'ят1 (юльюсть сл1в)

1-ша спроба 7,1 4,3 Т=145,0 3,5 Т=212,0 Т=375,5

ъ=5,169 ъ=5,744 ъ=2,661

р<0,001 р<0,001 р<0,01

2-га спроба 7,9 5,3 Т=139,0 3,9 Т=210,0 Т=419,0

ъ=5,335 ъ=5,771 ъ=4,051

р<0,001 р<0,001 р>0,001

3-тя спроба 9,2 6,1 Т=136,0 5,2 Т=210,0 Т=385,5

ъ=5,428 ъ=5,796 ъ=2,992

р1<0,001 р1<0,001 р<0,05

4-та спроба 10,0 6,6 Т=136,0 5,9 Т=210,0 Т=438,5

ъ=5,970 ъ=6,185 ъ=4,621

р<0,001 р<0,001 р>0,001

5-та спроба 10,0 7,4 Т=136,0 6,2 Т=210,0 Т=349,0

ъ=6,066 ъ=6,276 ъ=1,803

р<0,001 р<0,001 р>0,05

Через годину 9,0 4,8 Т=136,0 3,6 Т=210,0 Т=410,0

ъ=5,433 ъ=5,788 ъ=3,776

р<0,001 р<0,001 р<0,001

Прим1тки: п - кшьккть хворих у шдгруш; р - в1рогщшсть змш м1ж групами спостереження; Ти / z / р - в1ропдшсть за критер1ем и У!лкоксона - Манна - У1тш)

Слiд вщм^ити, що рiзниця показникiв порiв-няно з контролем зростала вщ етапу до етапу дослщження. Так, на третьому етат хворi ви-трачали на пошук чисел майже вдвiчi бiльше часу порiвняно зi здоровими особами, значно знижувалася продуктивнiсть процешв уваги, пацiенти виглядали виснаженими, скаржилися на сильну втому. Якщо на першому етапi до-слiдження час, витрачений на вщшукування чисел хворими на ЦД типу 2, вiрогiдно не вщ-рiзнявся вщ вiдповiдного показника пацiентiв з ЦД типу 1, то на 2-му та 3-му етапах вш був вiрогiдно (р<0,05) нижчим, що свщчить про бiльшу виснажливiсть пацiентiв. Мнестичш фун-кци на цiй стади захворювання були порушенi у

вшх пацiентiв. Кiлькiсть слiв, вщтворених хворими на ЦД, була майже вдвiчi нижчою за показники здорових на всiх етапах дослщження. Крива запам'ятовування вiдрiзнялася положис-тютю у хворих обох дослiдних груп через зниження амплiтуди коливання показниюв. Про-дуктивнiсть мнестичних процесiв значно зни-зилася. Слiд вiдмiтити, що короткочасна та дов-готривала пам'ять бшьше страждала за ДЕ при шсулшонезалежному цукровому дiабетi, оскшь-ки як на початку обстеження (1-ша спроба), так й наприкiнцi (через годину) результати були вiрогiдно (р<0,05) нижчими за показники хворих на шсулшозалежний цукровий дiабет.

Найбiльш суттевi прояви когштивно! не-

достатност встановлено у пащенпв з ДЕ III стади (табл. 3).

Хворi на ДЕ виявили вiдставання швидкосп сенсомоторних реакцiй порiвняно з контролем iз високим ступенем вiрогiдностi. На першому та другому етапах вони витрачали майже вдвiчi бiльше часу порiвняно iз контролем, iз збшь-шенням ще! рiзницi на третьому етат. Пiд час проведення тесту пащенти швидко стомлю-валися, у них значно сповшьнювався темп д> яльностi, зменшувалася здатнiсть до концен-траци уваги, зростали паузи та з'являлася значна кшьюсть помилок. Слщ вiдмiтити, що хворi на ЦД типу 2 порiвняно iз пащентами з ЦД типу 1 витрачали на пошук чисел вiрогiдно бшьше часу на всiх етапах дослщження (р<0,05), частiше помилялися.

Продуктивнiсть запам'ятовування на цш стади захворювання була знижена у всiх пацiентiв. Так, 1-ша спроба дала змогу хворим на ЦД типу 1 вщтворити в середньому 3-4 слова, хворим на ЦД типу 2 - ще менше. В обох групах показник досяг максимуму при 5-тш спробi та водночас практично повернувся до вихщних позицiй через годину. Слщ зауважити, що крива запам'ятовування за ЦД типу 2 була бшьш пологою (практично не мала пшв) порiвняно з такою у пащенпв з ЦД типу 1. Внаслщок цього при проведены 4-то! та 5-то! спробi показники обох груп вiрогiдно вiдрiзнялися. Характер кривих вказуе на глибоке ураження ЦНС органiчного характеру.

Таблиця 3

Показники когштивних (функций у хворих на ДЕ III стадн

Етап Контрольна група (п=25) ЦД типу1 (п=8) Р щодо контролю /Ти / z / р ЦД типу2 (п=10) Р щодо контролю /Ти / z / р Р м1ж дослвдними групами /Ти / z / р

Швидюсть сенсомоторних реакц1й (сек)

1-й етап 41,4±0,70 76,4±3,85 р<0,001 82,8±2,44 р<0,001 р<0,05

2-й етап 47,1±1,22 84,9±1,89 р<0,001 90,7±1,88 р<0,001 р<0,05

3-й етап 119,7±3,32 268,8±2,74 р<0,001 271,7±3,79 р<0,001 р<0,05

Показники пам'яп (юльюсть сл1в)

1-ша спроба 7,1 3,6 Т=38,0 z=4,183 р<0,001 3,3 Т=55,0 z=4,630 р<0,001 Т=96,0 z=1,920 р>0,05

2-га спроба 7,9 4,1 Т=36,0 z=4,266 р<0,001 3,5 Т=55,0 z=4,622 р<0,001 Т=96,5 z=1,874 р>0,05

3-тя спроба 9,2 4,63 Т=36,5 z=4,242 р<0,001 3,8 Т=55,0 z=4,630 р<0,001 Т=98,5 z=1,907 р>0,05

4-та спроба 10,0 5,3 Т=36,0 z=5,241 р<0,001 4,6 Т=55,0 z=5,474 р<0,001 Т=96,0 z=2,249 р<0,05

5-та спроба 10,0 6,0 Т=36,0 z=5,462 р<0,001 5,3 Т=55,0 z=5,636 р<0,001 Т=97,5 z=2,066 р<0,05

Через годину 9,0 4,0 Т=36,0 z=4,156 р<0,001 3,5 Т=55,0 z=4,478 р<0,001 Т=93,5 z=1,651 р>0,05

Прим1тки: п - кшьккть хворих у шдгруш; р - в1рогщшсть змш ]шж групами спостереження; Ти / z / р - в1ропдшсть за критер1ем и -У1лкоксона - Манна - У1тш)

Проведене дослщження показало, що у хворих на ДЕ з ЦД типу 2 когштивний дефщит е бшьш суттевим порiвняно з пацiентами з ЦД типу 1 та прогресуе iз стадiйнiстю процесу.

На нашу думку, таю результати е проявом вщмшностей характеру ураження ЦНС при рiз-них типах ЦД. Так, у генезi розвитку ДЕ за ЦД

типу 1 домiнують метаболiчнi порушення, зу-мовленi феноменом глюкозотоксичносп, серед механiзмiв яко! видiляють активащю полюлово-го шляху обмiну глюкози, процешв ткозилю-вання, зростання активност гексозамiнового шляху, пiдвищення активностi протешкшази С та пов'язаний з ними оксидантний стрес тощо.

07/ Том XII/ 3

11

Сюди також слщ вщнести частi i глибокi гшо-глiкемiчнi епiзоди, кетоацидотичнi стани у ще! категори хворих [4]. При ЦД типу 2 до мета-болiчних уражень частiше приеднуються макро-судинш, якi перебiгають за типом атеросклерозу церебральних судин. Крiм того, наявшсть мшро-ангiопатiй у пацiентiв iз ЦД обох типiв обмежуе можливосп ауторегуляци мозкового кровотоку [8].

ВИСНОВКИ

1. У хворих на дiабетичну енцефалопатда, що виникла на фош цукрового дiабету типу 2, вщбуваються бiльш суттевi порушення когш-тивних функцiй порiвняно iз пацiентами з енце-фалопатiею при цукровому дiабетi типу 1.

2. Дiабетична енцефалопатiя за цукрового дiабету типу 2 порiвняно з вiдповiдними патентами з цукровим дiабетом типу 1 супровод-жуеться вiрогiдно бшьш помiтним зниженням

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

швидкост1 сенсомоторних реакц1и, недостатньою концентращею уваги, И нестшюстю, схильшстю до виснаження. Виявлеш змши прогресують i3 стадею енцефалопати.

3. У хворих на дiабетичну енцефалопатiю, що страждають на шсулшонезалежниИ цукровиИ дiабет, вiдмiчаeться зниження показникiв ко-роткочасно! та довготривало! пам'ятi вiдносно як здорових ошб, так i хворих на шсулшозалежниИ цукровиИ дiабет, причому цi вщмшносп зрос-тають пропорцiИно стадп енцефалопати.

Перспективи подальших дослiджень. Отри-маш результати вказують на необхiднiсть ство-рення комплексного диференцiИованого пiдходу до дiагностики, лiкування та профiлактики когш-тивних порушень у хворих на дiабетичну енце-фалопатiю залежно вщ стади та типу основного захворювання.

1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. - М.: Пед. общество России, 1999. - 276 с.

2. Маньковский Б.Н. Поражение нервной системы при сахарном диабете - клинические проявления и лечение // Журн.практ. врача. - 2003. - №1. - С.27-32.

3. Мищенко Т.С, Перцева Т.Г,.Мищенко В.Н. Сахарный диабет и цереброваскулярные заболевания // М1жнар. неврол.журн. - 2005. - №4. - С.29-34.

4. Науменко В.Г. Патогенетична тератя усклад-нень цукрового д1абету // М1жнар. ендокринол. журн. - 2006. - №1. - С.55.-60.

5. Паньшв В.1. Ефектившсть тюцетаму в лшу-ванш хворих на цукровий д1абет з д1абетичною ен-цефалопапею // М1жнар. ендокринол.журн. - 2006. -№4. - С. 55 - 58.

♦

6. Рудакова И. Диабетическая энцефалопатия // Врач. - 2002. - №9. - С.24-26.

7. Стан ендокринолопчно! служби Укра!ни та перспективи розвитку медично! допомоги хворим з ендокринною патолопею / ГаИдаев Ю.О., Мокеен-ко Р.О., Жданова М.П.та ш. // М1жнар. ендокринол. журн. - 2006. - №2 (4). - С.9-14.

8. ФункцюнальниИ стан центрально! нервово! системи та нирок при ендокринопатх / В.П.Шшак, Н.В.Пашковська, О.А.Оленович та ш..; За ред. В.П.Ш-шака. - Чершвщ: Медушверситет, 2007. - 220с.

9. Psychoneuroendocrinology: The Scientific Basis of Clinical Practice / M.Owen, M.D.Wolkowitz, J.Anthony et al. - Arlington: American Psychiatric Publishing, 2003. - 606p.

УДК: 616.12-008.331.1:616.891.2-008:616.895.4

I.B. Дроздова*, О.М. Мацуга**

МЕЖ1 «НОРМА-ПАТОЛОГ1Я» ПОКАЗНИК1В ШОХОНДРП, ДЕПРЕСП ТА 1СТЕР11 У ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю

Кримський республгканський науково-дослгдний iнститут

ф1зичнихMemodie л^вання та медично'1 KniматологИ iM. 1.М. Сеченова*

м. Ялта

Днтропетровський нацюнальнийутверситет** м. Днтропетровськ

Ключовi слова: межа норми, психологгчт показники, артергальна ггпертензгя Key words: norm border, psychological volumes, arterial hypertension

Резюме. Установленные нормы ипохондрии (Hs), депрессии (Б) и истерии (Ну) у больных артериальной гипертензией (АГ), с использованием процедуры определения границ «норма-патология» психологических показателей, значительно от норм здоровых лиц и составляют для Н - 43-88, для Б - 38-77, для Ну - 40-78 баллов. Наличие / отсутствие психических и поведенческих расстройств в значительной степе-