CC BY
19
tive-behavioral correction (CBC), in which the presence of increased cardiovascular risk according to «SCORE» (Systematic Coronary Risk Evaluation) was determined clinical laboratory. The application of this method involved consideration of age, sex, smoking habit, blood pressure levels and other, provided the possibility of extrapolating the possible risk to senior age. Implementation of cognitive-behavioral correction principles in models of factor reduction of cardiovascular risk was realized with considering the emotional, cognitive, somatic, contextual (environment, conditions), interpersonal and behavioral components. This enabled to systematize the forms and methods of cognitive-behavioral correction on its consecutive stages: 1) introductory part (openness and frankness in communication, cooperation and partnership in the simultaneous certainty of the therapeutic sessions duration); 2) familiarize the patient with the cognitive-behavioral model (basic part of research, clarification of linkages between behaviour, thoughts, feelings, situation); 3) educational-corrective part (interpretation of the patient's present problem in terms of cognitive-behavioral correction); 4) developing the sense of confidence and hope in overcoming the problem (establishing of feedback, formation of friendly atmosphere).
In persons with acute neurotic disorder the effectiveness of cognitive-behavioral model was characterized by: significant reduction in the number of people with lower general state level (correspondingly, before treatment -(78.3±8,6)%, after - (47.8±10.4)%, p<0.05) while maintaining the level of severity of this acceptor-indicator (before treatment - (3.62±0.16) b., after - (3.59±0.12) b., p>0.05, which provided achieving of correction effectiveness at the level of 22.9%; decreasing in the number of individuals with lower mood level (correspondingly, before treatment - (65.2±9.9)%, after (52.2±10.4)%, p>0.05) and reduction of this acceptor-indicator severity (3.60±0.14) b. to (3.21±0.13) b., p<0.05; the tendency towards reduction of the frequency of individuals with high and very high level of reactive anxiety (respectively, before treatment - (39.1±10.2)%, after (21.7±8.6)%, p>0.05) and the decrease in severity of this acceptor-indicator (32.1±0.19) b. to (30.4±0.23) b., p<0.05.
In individuals with neurotic disorder of lingering course the effectiveness of cognitive-behavioral correction was characterized by: significant reduction in the number of people with lower level of mood (correspondingly, before treatment - (72.2±10.6)%, after (44.4±11.7)%, p<0.05) and reduction of this acceptor-indicator severity (4.11±0.22) b., to (3.42±0.19) b., p<0.05; significant decrease in the frequency of individuals with high and very high level of reactive anxiety (respectively, before treatment - (61.1±11.5)%, after (33.3±11.1)%, p<0.05) and the decrease in this acceptor-indicator severity (44.0±0.21) b. to (39.3±0.32) b., p<0.05; significant reduction in the number of people with high levels of trait anxiety (correspondingly, before treatment - (66.7±11.1)%, after -(38.9±11.5)%, p<0.05) and severity of this acceptor-indicator (correspondingly, before treatment (39.3±0.19) b. to (41.4±0.31) b., p<0.05.
Among the patients with increased cardiovascular risk and acute neurotic disorder the most effective influence of cognitive-behavioral correction was observed at increasing levels of mood and general state; in whole, cognitive-behavioral correction was characterized by generalized efficiency level indicator (13.7±2.3)%. Among the patients with increased cardiovascular risk and patients with neurotic disorder of lingering course the most effective influence of cognitive-behavioral correction was determined at increasing levels of mood and the decrease in the level of reactive anxiety; thus, the cognitive-behavioral correction was characterized by generalized efficiency indicator at the level of (11.0±2.4)%. Therefore, selective-differential influence of cognitive-behavioral correction among the patients with increased cardiovascular risk, comorbid with neurotic disorders enables to provide medical and psychological component of cardiovascular risk decline.
Keywords: medical psychology, cardiovascular risk, cognitive-behavioral correction.
Рецензент - проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 01.02.2017 року
© Пвторак К. В.
УДК 616.36-003.826:615.036.8 ГЛвторак К. В.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1ТИННОГО ЦИКЛУ ГЕПАТОЦИТ1В ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1Й НЕАЛКОГОЛЬН1Й ЖИРОВ1Й
ХВОРОБ1 ПЕЧ1НКИ ТА "Й" КОРЕКЦП
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вшниця)
Дана робота е фрагментом НДР кафедри ктмычно! фармацп та ктмычно! фармакологи ВЫницького нацю-нального медичного уыверситету iменi М.1. Пирогова «Органопротекторна ефективнють та безпека мета-болiчних коректорiв в терапп коморбщних патолопч-них стаыв», № державно! реестрацп: 0114U000195.
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) виявляеться у 10-24% вщ загально! чи-
ek3727@gmail.com
сельност населення у захщнм бврот. Серед людей з ожиршням поширенють збтышуеться до 57,574% оЫб [9]. НАЖХП вражае 2,6% дггей, а серед дггей з ожиршням 22,5-52,8% страждають на цю хворобу [8,11]. НАЖХП розглядаеться як печшковий прояв метаболiчного синдрому. Патоморфолопчно проявляеться стеатозом, запаленням, фiброзом, збтышенням гепатоци^в, апоптозом ктмтинних
структур, наявнютю тiлець Меллорi (гiалiну) [13]. До сих тр не встановленi точн механiзми патогенезу неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) та причини, що ведуть до формування прогресуючих форм даного захворювання. Прийнято вважати, що загибель гепатоци^в у вiдповiдь на окислювальний стрес стае ключовим патогенетичним фактором неалкогольного стеатогепатиту [2]. Збтышення при цьому числа кгмтин, якi зазнали некрозу й апоптозу, призводить до прогресування НАСГ [1].
Останым часом новим специфiчним маркером для дiагностики НАЖХП е плазмовий рiвень цитоке-ратину-18, який характеризуе апоптоз гепатоцитiв, що дозволяе визначити запальну реакцю i фiбротичнi змiни в печiнцi. Його шформативнють була показана на раных стадiях формування НАЖХП [5,6,14].
Доведено, що при експериментальнм механiчнiй жовтяниц у щурiв провiдним механiзмом загибелi гепатоцитiв е апоптоз [3]. Також було виявлено, що маркерами штенсивност загибелi гепатоцитiв при цьому можуть служити рiвень активностi лужно! фосфатази в сироватц кровi та концентра^я жовчних кислот у жовчi. У той же час таю показники сироватки кров^ як аланшова й аспарагшова трансамiнази, загальний бiлiрубiн не мають про-гностичного значення в оцшщ загибелi гепатоцитiв при експериментальнм механiчнiй жовтяницi.
Лiпоапоптоз розглядаеться як кардинальна ознака НАЖХП, а втьы жиры кислоти - як активатори програмовано! загибелi гепатоцитiв. Подальше ви-вчення молекулярних подм при лшотоксичному стресi, можливо, вiдкрие нову сторшку в лiкуваннi жирово! хвороби печшки [7].
Таким чином, залишаеться актуальною проблема iснування патологiчних стаыв (у т. ч. хвороб печшки), при яких клiтини характеризуються пщвищеною сприйнятливiстю до сигналiв, що шдукують апоптоз. З огляду на вищесказане, з'ясування ролi апоптозу в патогенезi захворювань печiнки набувае все бтыш важливого значення, а розробка на цм основi ефективних iнгiбiторiв загибелi гепатоцитiв стае одним з напрямiв розвитку сучасно! фармакологи.
Мета дослщження - оцiнити вплив бiологiчно активно! сполуки з ендотелiопротективною дiею Анполшу на клiтиннi механiзми регенерацi! тканини печшки на моделi НАЖХП.
Об'ект i методи дослiдження. Експеримен-тальн дослiдження проведенi на 30 бтих нелiнiйних щурах-самцях зрiлого вiку. На проведення експери-менту отриманий дозвт комiсi! з бiоетики Вшниць-кого нацюнального медичного унiверситету iм. М.1. Пирогова (протокол № 5 вщ 27 березня 2014 року). Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень «бвропейсько! конвенцi! про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментiв та iнших наукових цтей» (Страсбург, 2005), «Загальних етичних принципiв експери-ментiв на тваринах», ухвалених П'ятим нацюналь-ним конгресом з бюетики (Ки!в, 2013).
До початку експеримен^в тварин витримували на карантин протягом 10 дiб. У цей перiод тварини отримували повноцшну стандартну
нап1всинтетичну крохмально-казешову Д1ету. В подальшому тварин розподтили на 2 групи: контрольна - 10 тварин, як продовжували перебувати на ц1й же д1ет1, та дослщну - 20 щур1в, яким створювали модель стеатозу печ1нки, для чого протягом 8 тижн1в утримували на пперкалормнм д1ет1 з високим вмютом жир1в та високим вмютом холестерину, що м1стила близько 30% жиру (пе-реважно насичен1 л1пщи) з додавання холестерину (отримували змшуванням 2 г холестерину та 10 г свинячого сала з 88 г гранул нормального збалансованого рацюну) [12]. П1сля створен-ня модел1 стеатозу печ1нки тварин продовжували утримувати на високожировм д1ет1, проте частин1 тварин дослщно! групи (10 щур1в) вводили ще протягом 4 тижн1в б1олог1чно активну сполуку Анполш в доз1 50 мг на кг маси тта (доведений розчином Ршгера-Локка до 25 мл/кг) внутр1шньоочеревинно.
Експериментальне досл1дження динам1ки показниюв кл1тинного циклу та фрагментацИ ДНК печшки виконано на баз1 науково-дослщного центру (НДЦ) В1нницького нац1онального медичного уыверситету 1мен1 М.1. Пирогова.
Вмют ДНК в ядрах кл1тин печшки щур1в визначався методом проточно! цитометрИ [10]. СуспензИ ядер з кгмтин печ1нки щур1в отримували за допомогою спец1ального розчину для досл1дження ядерно! ДНК CyStain DNA Step 1 ф1рми Partee, Н1меччина, вщ-повщно до протоколу-1нструкц1! виробника. Даний розчин дозволяе виконувати маркування ядерно!
Рис. 1. ДНК-пстограма ядерноГ суспензГГ клiтин печiнки iнтактних щурiв.
Рис. 2. ДНК-пстограма ядерноГ суспензГГ клiтин печшки щурiв через 84 доби шсля створення моделi НАЖХП.
Таблиця.
Показники фаз кттинного циклу (%) та фрагментацГГ ядерноГ ДНК клiтин печшки щурiв з
моделлю НАЖХП та пiсля ГГ корекцГГ
Групи G0G1 S G2M Sub-G0G1 IP BP
Контроль (n=10) 85,19+2,13 2,46+0,13 12,35+ 1,19 5,90+0,38 14,81+1,20 0,19+0,03
Модель НАЖХП (n=10) 78,97+1,93* 4,24+0,16* 16,79+1,21* 15,75+0,41* 21,03+1,32* 0,25+0,04*
Модель НАЖХП + корекц1я (n=10) 83,32+2,04# 2,16+0,16# 14,52+1,15# 7,15+0,35# 16,68+1,28# 0,20+0,04#
Примiтки: * - BiporwHicTb вiдмiнностей (р<0,05) у порiвняннi з контрольною групою; # - BiporwHicib вiдмiнностей (р<0,05) у пс^вняннл з групою з моделлю НАЖХП без корекцп.
ДНК д1ам1динофен1л1ндолом (DAPI). У процес1 виго-товлення нуклеарних суспенз1й використовувались спец1альн1 одноразов! фтьтри CellTrics 50 мкм (Partee, Нмеччина).
Проточний анал!з виконувався на багатофунк-цюнальному науково-дослщному проточному ци-тометр! «Partee PAS» ф!рми Partee, Нмеччина. Для збудження флуоресценцй' DAPI застосовувалось УФ-випромшювання. З кожного зразка нуклеарно! сус-пензй' рееструвалось 20 тис. подй Анал1зу пщлягали подй' (ядра кттин печшки) з вмютом ДНК < 4с.
Циктчний анал!з клгтин виконували засобами програмного забезпечення FloMax (Partee, Ымеччина) у повнм цифровм вщповщност згщно математично! модел!, де визначались: G0G1 -процентне стввщношення кттин фази G0G1 до вЫх кттин кттинного циклу (вмют ДНК = 2c); S -процентне стввщношення фази синтезу ДНК до вЫх кттин кттинного циклу (вмют ДНК > 2c та < 4c.); G2+M - процентне стввщношення фази G2+M до вЫх кттин кттинного циклу (ДНК = 4c); IP - ¡ндекс прол!фераци, який визначався за сумою показниюв S + G2 + M; BP - блок прол!фераци, який оцшюеться по стввщношенню S/(G2 + M) (збтьшення числа кттин в фаз! G2 + M при низьких значеннях S-фази свщчить про затримку прол!фераци в стад!! G2 + M).
Визначення фрагментаци ДНК (апоптоз) вико-нано шляхом видтення SUB-G0G1 дтянки на ДНК-пстограмах - RN1 перед пком G0G1, яка вказуе на ядра кттин з вмютом ДНК < 2c.
Статистична обробка отриманих результа^в була проведена в пакет! «STATISTICA 6.1» (нале-жить НДЦ ВНМУ ¡мен! М.1. Пирогова, лщензмний № BXXR901E246022FA) ¡з застосуванням непара-метричних метод!в оцшки отриманих результа^в. Оц!нювали правильн!сть розподту ознак за кож-ним ¡з отриманих вар!ацмних ряд!в, середн! зна-чення кожно! ознаки, що вивчалася, та стандартне квадратичне в!дхилення. Достов1рнють р!зниц зна-чень м!ж незалежними ктькюними величинами ви-значали за допомогою и-критер!я Мана-У^нг
Результати досл1джень та Ух обговорення. Отриман дан! (рис. 1) свщчать про ¡снування певного балансу м!ж процесами синтезу та фрагментаци ядерно! ДНК у непошкоджених гепатоцитах ¡нтактних тварин та вказують на переважання клгтин, як1 перебувають у фаз! прол!феративного спокою - G0G1, та значно меншу ктькють клгтин, як знаходяться у стан! прол!феративно! активност! (S фаза, G2 + M фаза).
У науковм лтератур! шформац1я щодо апоп-тозу гепатоцит!в досить обмежена, що, мабуть,
пов'язано з труднощами його виявлення. Все ж вг домо, що в норм! апоптоз виникае у гепатоцитах, що оточують центральну вену, де у людини виявлено до 80%, а у щур!в - 95% апоптично змшених клгтин. Така локал!зац!я апоптозу розглядаеться як пщтвер-дження вщомо! концепци «поточно! печшки», вщпо-вщно до яко! гепатоцити м!грують вщ перипорталь-но! зони, де вони утворюються шляхом дтення, до перицентрально!, де тдлягають знищенню. Автори вважають, що апоптоз в норм! бере участь в процес ф!зюлопчного поновлення гепатоцит!в. Незважаючи на те, що в норм! апоптично змшених кштин печшки дуже мало (1:2000), !х ктькють може бути цтком до-статньою для вр!вноваження т!е! низько! мгтотично! активност!, яка властива нормально печшц [4].
Пщ час доотдження кттинного циклу та фрагментаци ядерно! ДНК клгтин печшки встановили, що у щур!в, яким створили модель стеатозу печшки (рис. 2), ктькють ядер кттин печшки, як перебувають у G0G1-фазi, статистично значуще (на 6,2%) менша, пор!вняно з показниками контрольно! групи. Вщповщно вщм1чена бтьша ктькють (р<0,05) ядер кттин печшки, як перебувають у S-фаз! (у 1,7 рази) та у G2+M фаз! (на 4,4%).
Найбтьш значн розб!жност в показниках кттинного циклу печшки щур!в, яким створили модель стеатозу печшки зафксовано в ¡нтервал! SUB-G0G1 та стосовно ¡ндексу прол!фераци (табл.). Виявлено ознаки ¡ндукци процеЫв апоптозу (фрагментац!я ДНК бтьше у 2,7 рази), порушен-ня синтезу ДНК та збтьшення прол!феративно! активност! кттин печшки (на 6,2%).
У груп1 щур!в, яким моделювали НАЖХП та проводили корекцю Анполшом, показники фаз кт-
Рис. 3. ДНК-пстограма ядерноГ суспензГГ кл1тин печ1нки щур1в через 84 доби шсля створення модел1 НАЖХП та корекцГГ бюлопчно активною сполукою Анг1ол1н.
тинного циклу та фрагментаци ядерно! ДНК кгмтин печiнки статистично значуще змiнювалися (рис. 3).
Пюля 30-денного застосування Анполшу спостерiгалася статистично значуще менша ктькють клiтин, якi перебували в iнтервалi БиВ-0001 (р=0,01), та пщвищення iндексу пролiферацi,|, (р=0,04) i зменшення кiлькостi клiтин в фазi Б (р<0,05) порiвняно з групою щурiв з моделлю НАЖХП, яким корек^я не проводилася.
Статистично значуще бтьший вiдсоток дипло!дних ядер гепатоцитiв у фазi 0001 (на 4,35%) порiвняно з тваринами без корекцi!, що наближаеть-ся до аналогiчного показника у штактних тварин, на наш погляд, слщ розцiнювати як процес компенсаци спецiалiзовано! функцi! печiнки, коли дистрофiчно змiненi гепатоцити не можуть виконувати !! у повному обсязг Це позитивний ефект Ангiолiну.
Таким чином, нами доведено, що у груп щурiв, яким моделювали НАЖХП та проводили корекцт
Ангiолiном клггини печшки е найбiльш стiйкими та вщзначаетыся активiзацiя захисних та репаративних процеЫв.
Висновки
1. Клiтинний цикл клггин печiнки щурiв, яким моделювали НАЖХП, мае сво! особливостi: ктькють клггин у синтетичний перюд клгтинного циклу (фазу S) бiльша порiвняно з показниками у iнтактних тварин. Виявлено збшышення фрагментацi! ДНК та пролiферативно! активностi клiтин печiнки.
2. Застосування Анполшу зменшуе пролiферативну активнюты, активiзуе захиснi та репаративнi процеси, сприяе захисту клiтин печiнки вщ проапоптичного впливу стеатогепатиту.
Перспективи подальших дослiджень. Перспективно вивчити механiзми, за допомогою яких пошкодження ДНК клгтин печiнки може призводити до апоптозу, шдуктувати розщеплення ДНК та втрату здатностi клiтин до репарацi! ДНК.
Л^ература
1. Бивалыкевич Н.В. Взаимосвязь экспрессии гемоксигеназы-1 и активности апоптотических процессов в печени крыс при неал-коголыном стеатогепатите / Н.В. Бивалыкевич, Ю.К. Караман // Тихоокеанский медицинский журнал. - 2013. - № 3. - С. 25-28.
2. Глущенко С.В. Патогенетические механизмы развития неалкоголыной жировой болезни печени / С.В. Глущенко // Новости медицины и фармации. Гастроэнтерология (тематический номер) - 2012. - (414).
3. Давыдов В.Г. Количественная оценка гибели гепатоцитов и динамика некоторых биохимических параметров крови и желчи при эксперименталыной механической желтухе / В.Г. Давыдов, С.В. Бойчук, Р.Ш. Шаймарданов [и др] // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. колопроктол. - 2007. - Т. 17, № 1. - С. 25-31.
4. Залесский В.Н. Механизмы апоптоза при заболеваниях печени (обзор) / В.Н. Залесский, Н.В. Великая // Сучасш пробле-ми токсикологи. - 2002. - № 4. - С. 27-32.
5. Ткач С.М. Достижения гастроэнтерологии в 2010 году / С.М. Ткач // Здоров'я Укра'ши. - 2011. - № 5 (258). - С. 72-73.
6. Чернявский В.В. Жировая болезны печени как интегралыная проблема внутренней медицины / В.В. Чернявский // Новости медицины и фармации. - 2011. - № 4 (354).
7. Шулыпекова Ю.О. Патогенетическое значение липидов при неалкоголыной жировой болезни печени / Ю.О. Шулыпекова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2012. - № 1. - С. 45-56.
8. Alisi A. Nonalcoholic fatty liver disease in children / A. Alisi, M. Locatelli, V. Nobili // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. - 2010. -Vol. 13, № 4. - P. 397-402.
9. Carpino G. Role of Hepatic Progenitor Cells in Nonalcoholic Fatty Liver Disease Development: Cellular Cross-Talks and Molecular Networks / G. Carpino, A. Renzi, P. Onori, E. Gaudio // Int. J. Mol. Sci. - 2013. - Vol. 14, № 10. - P. 20112-20130.
10. Darzynkiewicz Z. Analysis of Cellular DNA Content by Flow and Laser Scanning Cytometry / Z. Darzynkiewicz, H.D. Halicka, H. Zhao // Adv. Exp. Med. Biol. - 2010. - Vol. 676. - P. 137-147.
11. Gaudio E. Nonalcoholic fatty liver disease and atherosclerosis / E. Gaudio, V. Nobili, A. Franchitto, P. Onori, G. Carpino // Intern. Emerg. Med. - 2012. - Vol. 7, № 3. - P. 297-305.
12. Kucera O. Experimental models of non-alcoholic fatty liver disease in rats / O. Kucera, Z. Cervinkova // World J. Gastroenterol. -2014. - Vol. 20, № 26. - P. 8364-8376.
13. Wei Y Nonalcoholic fatty liver disease and mitochondrial dysfunction / Y Wei, R.S. Rector, J.P. Thyfault, J.A. Ibdah // World J. Gastroenterol. - 2008. - Vol. 14, № 2. - P. 193-199.
14. Yilmaz Y Caspasecleaved Fragments of Cytokeratin 18: Cytokeratin 18 in Chronic Liver Disease / Y Yilmaz // Alimentary Pharmacology & Therapeutics. - 2009. - Vol. 30, № 11-12. - P. 1103-1109.
УДК: 616.36-003.826:615.036.8
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1ТИННОГО ЦИКЛУ ГЕПАТОЦИТ1В ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1Й НЕАЛКОГОЛЬН1Й ЖИРОВ1Й ХВОРОБ1 ПЕЧ1НКИ ТА И КОРЕКЦП
niBTopaK К. В.
Резюме. У статп розглянут особливост показниюв клгтнного циклу кгмтин печшки щурiв, яким моделювали НАЖХП: юлыкюты клмтин у синтетичний перюд клмтинного циклу (фазу S) бтыша порiвняно з показниками у штактних тварин, виявлено збшышення фрагментаци ДНК та пролiферативно! активност клгтин печшки. Застосування Анполшу зменшуе пролiферативну активнюты, активiзуе захисн та репаративн процеси, сприяе захисту клмтин печшки вщ проапоптичного впливу стеатогепатиту.
Ключoвi слова: печшка, неалкоголына жирова хвороба печшки, ктмтинний цикл, Ангюлш.
УДК: 616.36-003.826:615.036.8
ОСОБЕННОСТИ КЛЕТОЧНОГО ЦИКЛА ГЕПАТОЦИТОВ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНИ ПЕЧЕНИ И ЕЕ КОРРЕКЦИИ
Пивторак Е. В.
Резюме. В статые рассмотрены особенности показателей клеточного цикла клеток печени крыс, которым моделировали НАЖБП: количество клеток в синтетический период клеточного цикла (фазу S)
болыше по сравнению с показателями у интактных животных, выявлено увеличение фрагментации ДНК и пролиферативной активности клеток печени. Применение Ангиолина уменышает пролиферативную активносты, активизирует защитные и репаративные процессы, способствует защите клеток печени от проапоптического влияния стеатогепатита.
Ключевые слова: печены, неалкоголыная жировая болезны печени, клеточный цикл, Ангиолин.
UDC: 616.36-003.826:615.036.8
FEATURES OF HEPATOCYTE CELL CYCLE IN EXPERIMENTAL NONALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE AND ITS CORRECTION
Pivtorak K. V.
Abstract. There remains an urgent problem of existence of pathological conditions (including liver disease), in which cells are characterized by increased susceptibility to signals that induce apoptosis.
The purpose of the study - assess the impact of biologically active substance «Angiolin» with endothelial protective action on the cellular mechanisms of regeneration of liver tissue in NAFLD model.
Materials and methods. Experimental studies were conducted on 30 adult white male rats. 20 rats were created a model of liver steatosis, some of the animals (10 rats) were treated with Angiolin administration (50 mg per kg of body weight).
Maintenance and manipulation of the animals were carried out according to the «General ethical rules of experimentation on animals» approved by the first National Congress of Bioethics (Kyiv, 2001). The researchers were guided by the recommendations of the «European Convention for the Protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes» (Strasbourg, 1986) and the provisions of the «Good Laboratory Practice».
The content of DNA in the nuclei of rat liver cells was determined by flow cytometry. Suspensions nucleus of liver cells were obtained using a special solution for the study of nuclear DNA CyStain DNA Step 1 from Partec, Germany, which allows you to quickly and simultaneously perform the extraction of cores and to mark nuclear DNA by 4,6-diamidino-2-phenylindole (DAPI).
Results and discussion. The most significant differences between the parameters of the cell cycle of rat liver with created model of hepatic steatosis in the range SUB-G0G1 and relation to proliferation index was recorded. The signs of induction of apoptosis (DNA fragmentation more than 2.7 times), impaired DNA synthesis and increased proliferative activity of liver cells (6.2%) were found. The cell cycle of liver cells of rats with NAFLD model has its own characteristics: the number of cells in a synthetic cell cycle period (phase S) was higher in comparison with those in intact animals. The increase of DNA fragmentation and proliferation activity of liver cells was found. Using of Angiolin reduces proliferative activity, activates protective and reparative processes, help to protect liver cells from proapoptotic influence of steatohepatitis.
Conclusions. Thus, we have proved that in the group of rats with the NAFLD model and treatment with Angiolin, liver cells was the most stable and activation of protective and reparative processes were marked.
Keywords: liver, nonalcoholic fatty liver disease, cell cycle, Angiolin.
Рецензент - проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття над!йшла 09.02.2017 року
© Пшчук В. А., Пушко О. О., Яценко О. О., П1нчук В. В. УДК 616.83-008-03
ГИнчук В. А., Пушко О. О., *Яценко О. О., Шнчук В. В.
МУЛЬТИФОКАЛЬНА НАБУТА ДЕМ1СЛ1Н1ЗУЮЧА СЕНСОМОТОРНА НЕЙРОПАТ1Я З БЛОКАМИ ПРОВЕДЕННЯ САМНЕРА-ЛЬЮ1СА: КЛ1Н1ЧНИЙ ВИПАДОК
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолог!чна академ!я» (м. Полтава) *Полтавська обласна кл!н!чна л1карня !м. М. В. Скл!фосовського
(м. Полтава)
pushoook@yandex.ua
Вступ. Серед множинних мононевропатм осо-бливий штерес представляюты двi форми - моторна мулытифокалына невропа™ (ММН) i мулытифокалы-на набута демiелiнiзуюча сенсомоторна нейропа™ (МНДСМН), або синдром Самнера-Лыююа (англ. Lewis-Sumner syndrome, або LSS). Раыше LSS роз-глядали як варiант хроычно! запалыно! демiелiнiзую-чо! полшейропати (ХЗДП), але нин вш виокремлений як самостмне захворювання [3]. Перше описання
МНДСМН належиты R.A. Lewis, A.J. Sumner, M.J. Brown, A.K. Asbury (1982) - звщси й епонiмiчна назва даного захворювання. LSS близыкий одночасно до ММН, вiдрiзняючисы вщ не! залученням сенсорних волокон, i до ХЗДП, в^^зняючисы вщ не! мулытифо-калыним асиметричним характером уражены. LSS, ймовiрно, зустрiчаетыся ще рщше, ыж ММН [2,7].
Па^енти з LSS маюты асиметричну сенсомоторну демiелiнiзуючу невропатю з блоками проведення, ви-
