CC BY
31
менструального циклу в основнш досл1джуван1и груш.
Даш про р1вш в сироватщ кров1 тиреотроп-ного гормону, трийодтирошну та тироксину наведет в таблищ 5.
Показники концентраци в сироватщ кров1 го-рмошв щитовидно! залози не виходили за меж1 нормативних значень.
ВИСНОВКИ
1. Отримаш даш показали, що у жшок в1ком 30-45 роюв 1з лейомюмою матки дисгормональна гшерплаз1я молочних залоз спостер1гаеться у 85,7%.
2. До комплексного обстеження хворих на ле-йомюму матки необхщно включати ультразву-
кове дослщження молочних залоз. Рентгенома-мограф1ю слщ застосовувати з метою диферен-цшно! д1агностики доброяюсних дисплазш моло-чних залоз.
3. У хворих ¡з гшерпластичними процесами молочних залоз у поеднанш з лейомюмою матки визначене в1ропдне тдвищення р1вня естрадюлу в сироватщ кров1 в лютешовш фаз1 менструального циклу при знижених чи нормальних по-казниках прогестерону, що е тдставою для включення до комплексного лшування цього контингенту гшеколопчних хворих гестагенних препарат1в (прожестожель та утрожестан), що сприяють позитивному переб1гу доброяюсних п-перпластичних процес1в у молочних залозах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Летягин В.П. Мастопатия // Рус. мед. журн. -2000. - Т. 8, №20. - С. 21-23.
2. Пинхосевич Е.Г., Бурдина Л.М., Горячева Л.А. Маммология. - М.: 1996. - 159 с.
3. Практическое руководство по гинекологической эндокринологии / Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т.Я. и др. - М.: 1995. - 414с.
4. Сидоренко Л.Н. Мастопатия. - Л.: Медицина, 1991. - 264 с.
5. Сурдина Л.М. Клинико-рентгенологические особенности заболеваний молочных желез у гинекологических больных репродуктивного возраста с ней-
роэндокринной патологией: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1993. - 52 с.
6. Тихомиров А.Л, . Лубнин Д.М . Местные гормональные препараты в лечении доброкачественных заболеваний молочной железы, сопровождающихся масталгией // Рус. мед. журн. - 2000.- Т. 8, № 18. - С. 15-17.
7. Effects Of Local Administration Of Progesterone on Activity In Human Breast Epithelial Cells / J. Barrat, L. Marpeau, L.Larue et. al.// J. Gynecol. Obstet. Biol. Re-prod. - 1990. - Vol.19.- P. 269-274.
УДК: 616.516-071.1
Т.В. Святенко
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНИХ ПРОЯВ1В ТА ПЕРЕБ1ГУ ТИПОВО1 ТА АТИПОВИХ ФОРМ ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЮ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра шюрних та венеричних хвороб (зав. - д.мед.н., проф. В.П.Федотов)
Ключовi слова: червоний плоский лишай, клшчш особливостi, amunoei форми
Key words: lichen rubber planus, clinical peculiarities, atypic forms
Резюме. В статье рассматриваются клинические особенности различных форм красного плоского лишая (КПЛ) по результатам наблюдения за 214 больными в период с 1999 по 2004 годы. Автором изучались данные анамнеза, давность заболевания, характер течения заболевания, ошибки, встречающиеся при установлении диагноза, особенности дифференциальной диагностики атипичных форм КПЛ. Тщательный последовательный анализ всех данных, касающихся развития болезни, позволил конкретизировать особенности течения и некоторые возможные звенья этиопатогенеза, играющие роль в возникновении красного плоского лишая. Полученные результаты будут способствовать разработке более эффективных методик комплексного лечения. Summary. Clinical peculiarities of various forms of lichen ruber planus
(LRP) are investigated. Results of observing of 214 patients in the years 19992004 are given. Anamnesis findings, duration of the disease, peculiarities of course of the disease, different mistakes during diagnosing, peculiarities of differential diagnosis of various form of LRP as well as the character of its course were studied. Thorough consistent analysis of all findings concerning the development of the disease allowed to give concrete expression to the peculiarities of the disease course and some of the possible links of the etiopathogenesis that play important role in the development of LRP. These results will improve a complex therapy of LRP.
Як вщомо, червоний плоский лишай (ЧПЛ) е мультифакторiальним захворюванням, у патоге-He3i якого вщграють роль ендокринш, нейроген-ш, iмуннi та iншi мехашзми розвитку [5]. Перебш дерматозу хрошчний, з частими загостреннями, яю важко шддаються лiкуванню [1,5]. Обмеже-нiсть сучасних вiдомостей щодо етюлогн та ме-ханiзмiв розвитку ЧПЛ свщчить про недостатню увагу клшщиспв до постановки та вирiшення даного питання. На сучасному етат вивчення ас-пектiв клiнiки та ешдемюлогп ЧПЛ, можливо, дозволить висвiтлити та конкретизувати причини зростання захворюваносп на ЧПЛ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Пiд спостереженням знаходилось 214 хворих iз рiзними формами червоного плоского лишаю. З них 79 хворих знаходились на стащонарному лшуванш у перюд з 1999 по 2004 роки, iншi хво-рi лшувались амбулаторно. Як в умовах стащо-нару, так i амбулаторно вшх спостережуваних комплексно обстежили за допомогою загально-прийнятих клiнiчних та лабораторних методик. Вивчались у кожного пащента данi анамнезу: стать, вiк, давшсть та чинники, що сприяють, з нашого погляду, розвитку захворювання, вклю-чаючи причини загострення та характер !х пере-бiгу. У порiвняльному аспектi у хворих, що мали загострення ЧПЛ в анамнез^ вивчались попе-редне лiкування, його результати та тривалють ремюп. Ретельний послщовний аналiз усiх даних, що стосувалися розвитку хвороби, дозволив конкретизувати особливост перебшу та деякi ланки патогенезу, iснуючi при виникненнi ЧПЛ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед спостережуваних нами хворих на ЧПЛ було 111 (51,9%) чоловшв i 103 (48,1%) жшки. При аналiзi перебiгу ЧПЛ нами було видшено 3 типи: гострий та шдгострий - 130 (60,8%), хрошчний - 40 (18,7%) та рецидивний - 44(20,5%). Гострий перебш вщзначався термiном до 1 мюя-ця, шдгострий - до 6 мюящв, хрошчний та рецидивний - понад 6 мюящв. При шдгострому пере-б^у були можливими коротю неповнi ремюп, при яких не вiдмiчалось повного регресу висип-ки. Хрошчний перебш вiдрiзнявся торпiднiстю та резистентнютю до проведено! терапн. Отримаш
нами данi стосовно перебшу дерматозу свiдчать про велику питому вагу у структурi ЧПЛ хро-нiчних та рецидивних форм.
Локалiзацiя висипки у хворих була рiзною. Ураження шюри дiагностовано переважно у д> лянцi внутршньо! та передньо! поверхнi стегна -78 (36,4%), передньо! та боковш поверхонь трудно! кттини - 69 (32,2%), згинально! поверхнi предплеччя, плеч, зап'ястка - 128 (59,8%), живота - 71 (33,1%), поперека - 82 (38,3%), спини -57 (26,6%). Рщкими локалiзацiями були висипи на обличчi - 3 (1,5%), вщносно рiдкими на стате-вих органах - 5 (2,2%), долонях - 2 (0,9%), у д> лянщ паху та тхви - 12 (5,6%).
Ураження слизово! оболонки помiчено у 69(32,2%) хворих, причому у 64 (29,9%) осiб були ураження слизово! оболонки ротово! порож-нини (внутршня поверхня щiк, ясна, язик), зов-нiшнiх статевих оргашв - у 4 (1,9%), та сумюш ураження, як СОПР, так i зовнiшнiх статевих органiв, - у 1 (0,5%) хворого. На СОПР вогнища часпше розташовувалися на язику - 17(7,9%), слизових ясен - 23(10,7%), червонш каймi губ -9 (4,2%), впродовж лшп змикання зубiв - 43 (20,1%). На слизовш оболонцi малих статевих губ ураження були у 1 жшки.
1зольований ЧПЛ слизових оболонок порож-нини рота ми спостершали у 31 (14,5%) хворого. Цих хворих направляли до нас лшар>стомато-логи, як виявляли ЧПЛ випадково при санацн або по зверненню особисто хворих. Клiнiчна картина уражень слизово! оболонки порожнини рота й губ вщзначалася рiзноманiтнiстю симптомiв. Нам вдалося дiагностувати 6 клiнiчних варiантiв: типовий - у 17 (54,9%) хворих, ексудативно-п-перемiчний - у 8 (25,9%), ерозивно-виразковий -у 3 (9,7%), бульозний - у 1 (3,3%), гшер-кератотичний - у 1 (3,3%) та атрофiчний - у 1 (3,3%). Як ми бачимо, серед клшчних варiантiв часпше спостерiгались типовий, ексудативно-п-перемiчний та ерозивно-виразковий типи червоного плоского лишаю. Типова форма ЧПЛ у хворих характеризувалась дрiбними, розмiром з про-сяне зерня, папулами срiблясто-бiлого або сiро-бшого кольору, якi зливались мiж собою, утво-рюючи своeрiдну бiлого кольору штку або ме-реживо. На язищ папули зливались у бляшки до
1 см у дiаметрi та нагадували iнколи лейко-плакiю. У 2 хворих на червонш окрайцi губ утво-рювались невеличкi, з незначним лущенням бляшки з рожево-фюлетовим вiдтiнком, на поверхш яких була помiтна шрувато-бша сiтка. Суб'ек-тивнi розлади при типовому варiантi непокоши лише 3 хворих.
Ексудативно-гiперемiчна форма проявлялася riперемieю й набряком слизово! оболонки з роз-ташуванням на нiй поодиноких або згрупованих типових папул. Хворi вiдчували бiль, iнколи пе-чда, якi пiдсилювались пiд час вживання алко-гольних напо!в, гарячо!, грубо! або гостро! !ж1.
Ерозивно-виразкова форма виникала здебшь-шого внаслiдок травмування дiлянок слизово! оболонки та характеризувалась у хворих появою на нш ерозiй та поодиноких виразок навколо типових папул. Ерози мали неправильш обриси. ïх поверхню вкривав фiбринозний налiт, який вида-лявся з появою кровь Хворi з ерозивно-виразко-вим ЧПЛ часто скаржилися на бшь та печiння, особливо тсля вживання алкогольних напо!в, га-рячо!, грубо! або гостро! !ж1.
У 1 хворого ми спостертали атрофiчний ЧПЛ: так звана глянцева слизова оболонка, бо-розни бшого кольору. З анамнезу було вщомо, що дане ураження виникло на мющ довго юную-чого типового ЧПЛ.
Пперкератотична форма у 1 хворого тд нашим спостереженням характеризувалась наяв-нiстю сущльних рiзноï форми вогнищ зроговiння з ч^кими межами, поряд з якими були типовi папули. З анамнезу ми дiзналися, що цей хворий отримував попередне лiкування протягом 12 м> сяцiв, але без ефекту. Бульозна форма у 1 хворого проявлялася наявшстю 2 пухирiв та ерозш у стадiï епiтелiзацiï на слизовiй оболонцi поряд iз типовими висипами ЧПЛ.
Треба вщмггити, що пiд час проведення дифе-ренцiйноï дiагностики iзольованого ураження слизовоï оболонки у хворих на ЧПЛ виникають деякi труднощi [7,9,11] у звязку iз схож1стю про-явiв червоного плоского лишаю СОПР та черво-ного вовчака, лейкоплакiï, сифшггичних папул, порокератозу Мiбелi, справжньо!' пухирчатки та iнших захворювань [5,10]. Усе це вимагае ство-рення ч^ких диференцiйних алгоритмiв, якi б могли використовуватись у практищ лiкаря-дер-матолога.
Як вщомо з лiтератури [5,8], у хворих на ЧПЛ часто зус^чаються ураження шгтьових пластинок. Вперше ураження нiгтiв було описано La-vergue у 1883 рощ. За власними спостережен-нями ураження шгпв було зафшсовано у 85 з 214 обстежених хворих на рiзнi форми ЧПЛ, але
значно часпше при тяжкому, хрошчному або рецидивному переб1гу, генерал1зованих та гшер-троф1чних формах. Ми отримали наступш най-бшьш част вар1анти деформацш та уражень шг-т1в при ЧПЛ: повздовжня посмугованють, медь альна деформащя у вигляд1 гребешв, бугристють шгпв за рахунок гшертроф1чних та атроф1чних змш, потемншня, шод1 гшерем1я шгтьового ложа. Хвор1 скаржилися на сверблячку р1зно! штен-сивност1, поколювання, печшня.
Ми також спостер1гали 24- р1чну хвору на бу-льозну форму ЧПЛ долоней та шдошв, у яко! з дитинства була аношх1я. При огляд1 хворо! був також д1агностований супутнш рожевий лишай Жибера. Цей випадок привертае увагу також тим, що батько та 4-р1чний син хворо! мали також аношхи, але у них були вщсутш прояви червоного плоского лишаю на шюрь А.М.Арь евич у 1983 рощ описав так званий "ушкальний синдром червоного плоского лишаю" (УЧПЛ) та вщр1знив його загальш ознаки: вщторження шг-т1в пальщв шг, ерози та виразки на шдошвах, пе-реважно на склешнш стоп, а також на пальцях шг, пятках, штертригшозно, рщко на кистях; пу-хир1, пухирщ у сполученш з ероз1ями та ви-разками, що виникають тсля 2 - 10 роюв вщ початку захворювання, омозолш гшеркератози у сполученш з ероз1ями [5].
При детальному анал1з1 отриманих клшчних даних нами було виявлено 24 клшчних вар1анти ЧПЛ у 214 обстежених хворих. За формами ЧПЛ пащенти розподшялись таким чином: типова форма - 73 (34,1%), розповсюджена - 4 (1,9%), бородавчата - 5 (2,3%), ерозивно-виразкова - 14 (6,5%), тгментна - 8(3,7%), дисемшована - 24 (11,2%), атроф1чна - 15 (7,0%), ппертроф1чна - 6 (2,8%), фолшулярна - 2 (0,9%), анулярна - 4 (1,9%), ексудативно-гшерем1чна - 4 (1,9%), ери-тродерм1чна - 1 (0,5%), лшшна - 6 (2,8%), вези-кульозна - 3 (1,4%), бульозна - 2 (0,9%), ушкаль-ний синдром червоного плоского лишаю (УЧПЛ) - 1 (0,5%), за типом вульгарного вовчака -1(0,5%), псор1аз1формний ЧПЛ -1 (0,5%), скле-ро-атроф1чна - 1 (0,5%), синдром Гриншпана-Потекаева - 4 (1,9%), синдром Литля-Ласюера -2 (0,9%), сполучення синдром1в Гриншпана-По-текаева та Литля-Ласюера - 1 (0,5%), сполучення шгментного та атроф1чного вар1ант1в переб1гу -1 (0,5%) та ¡зольоване ураження СОПР - 31 (14,5%).
Бшьша кшьюсть наших хворих отримували лшування рашше у дерматолопв. На наш погляд, було важливо д1знатися, що 56 (26,2%) пащент1в лшувалися тд шшими д1агнозами: гострий крап-лепод1бний парапсор1аз Габермана-Муха - 1 ,
склеродермiя - 1, алерпчний дерматит - 24, ней-родермгг - 2, вузлувата сверблячка - 7, мелано-дермiя - 1, ангюсаркома Капоши - 6, псорiаз - 1, диско!дний червоний вовчак - 1, кандидоз по-рожнини рота - 4, пухирчатка - 2, короста - 1, склероатрофiчний лiхен - 1, псевдопелада Брока - 1, оперезуючий герпес - 1.
Це дозволяе стверджувати про велику щн-нiсть патогiстологiчного методу дослiджень у ве-рифшацн атипових форм ЧПЛ, бо iснуе чимало подiбних прикладiв, коли диференцiйна дiаг-ностика за допомогою лише клiнiчного обсте-ження важка або неможлива [1,3]. На нашу думку, сучасний втизняний дерматолог окрiм вмш-ня "читати та розумiти шюру" повинен користу-ватися допомiжними методами обстеження хво-рих, як це прийнято в усьому свт.
Добре вiдомо виникнення свербежу у бшь-шостi хворих на ЧПЛ. Втизняш та зарубiжнi дослiдники [4,6] вивчають реакцiю свербежу шюри у хворих iз рiзними хронiчними дерматозами та оприлюднюють рiзнi гипотези та дока-зи його виникнення. За даними ряду авторiв [4], виявлено пiдвищення рiвнiв субстанцн Р в 2-3 рази у ш^внянш з нормою, як в неушкодженш шкiрi (але з почуттям свербежу), так i у вогни-щах ушкодження, простано^щв - тшьки у вогни-щах ушкодження на прикладi 25 хворих на ЧПЛ.
Свербiж непоко!в 119 (65,03%) iз 183 хворих iз проявами патологiчного шкiрного процесу. Вiн виникав за 3-6 дiб до появи висипу у 7 (5,9%) хворих, одночасно з висипом у 87 (73,1%), або у 19 (15,97%) - через деякий час тсля виникнення елеменпв на шюрь Час появи свербежу не па-м'ятали чiтко 6 хворих. 1нтенсивнють свербежу (за оцiнкою хворих) значно коливалася за шкалою свербежу (вщ 0 до 10 балiв) у залежност вiд клiнiчно! форми дерматозу, тривалосп хвороби, вiку, стаи та була взаемозв'язана iз супутньою психосоматичною симптоматикою. 34 (28,6%) iз 119 хворих iз розповсюдженою дисемшованою та гiпертрофiчною формою ЧПЛ скаржилися на дуже iнтенсивний свербiж - вщ 8 до 10 балiв. Та-кий свербiж призводив у хворих до вщсутнют сна та спокою. Помiрний (4,7 бала) свербiж не-поко!в 56 (47,1%) хворих на ЧПЛ. Такий свербiж був непостшним протягом доби та збшьшувався у теплому примiщеннi, при нервовому напру-женнi або при подразненш цих дiлянок шкiри. Треба також вщм^ити, що бiльшу частину па-цiентiв з iнтенсивнiстю свербежу вщ 4 до 7 балiв складали жшки вiком вiд 15 до 45 рокiв.Свербiж був зовсiм вщсутшм у 64 хворих, але часпше при атрофiчнiй та типовiй формi захворювання.
Феномен iзоморфно! реакцн шюри (симптом
Кебнера) був наявним у 71 хворого з рiзними формами ЧПЛ у гострш фазi захворювання. Феномен розвивався у дшянках мехашчного под-разнення шкiри (побутовi подряпини, подряпини голками кущiв, тсля скарифшацн вiд укусiв комах та шш1). У 12 хворих поява iзоморфно! реакцн в дшянках пошкодження шкiри була першою ознакою дерматозу, який рашше шяк клiнiчно не спостерiгався. Феномен Кебнера школи (у 5 хворих) виникав як вщгук у мюцях сонячного опiку або контакту з хiмiчними агентами. Термiн три-валост з моменту отримання травми шюри до появи типових висипiв був рiзним та коливався вiд 7 до 14 дшв. Одна жшка вiком 31 рiк вiдмi-тила появу симптома Кебнера на 5 добу навколо шва тсля проведення кесарева розтину. Але ми жодного разу не спостернали появи феномену Кебнера у мюцях оперативного втручання тсля проведення бюпсн шюри. На слизовш оболонцi СОПР папульозт елементи нерiдко розташо-вувалися в мiсцях травматизацi! вiд зубних про-тезiв, уламкiв зубiв та ш.
Генрих Кебнер, вiдомий в усьому свт шме-цький дерматолог, перший президент Берлшсь-ко! асощацп дерматологiв, описав феномен, яко-му шзшше дав свое iм'я, ще у 1872 роцi при псо-рiазi. Пiзнiше феномен був описаний при ЧПЛ. Вщ того часу i до наших днiв було багато спроб дати патогютолопчне обгрунтування появi iзо-морфно! реакцi! [12]. Чисельш генетичнi, iмуно-логiчнi та молекулярно-бюлопчш дослiдження поки що не змогли дати чггкого пояснення вини-кненню цього важливого у дiагностичному аспе-ктi явища [12].
При проведенш клiнiчного обстеження хворих зверталась увага не тшьки на стан вогнищ уражень шкiри та !! придаткiв, але й на судинш та пiломоторнi реакцi! на мехашчне подразнення. У бiльшостi - 98 (з 104 обстежених) - хворих спостернався поширений червоний дермогра-фiзм, у 6 - рожевий. Вщомо, що стан симпато-адреналово! системи у хворих на ЧПЛ значно змшений: встановленi дискреторнi, дисенситивш та дисметаболiчнi порушення [2]. По-перше, це проявляеться у збiльшеннi секрецп адреналiну та норадреналiну, по-друге - у змшах чутливостi судин шюри до адреналiну, серотонiну та гю-тамiну. Цим, вочевидь, i пояснюеться перевага червоного дермографiзму в структурi ЧПЛ.
Таким чином, аналiзуючи дат анамнезу, осо-бливостi перебiгу рiзних варiантiв ЧПЛ, давнiсть дерматозу, помилки при встановленш дiагнозу та особливосп диференцiйно! дiагностики атипових форм ЧПЛ, нам вдалося встановити деякi законо-мiрностi мiж вказаними клiнiчними характерис-
тиками. Ретельний послщовний анатз ус1х да-них, що стосувалися розвитку хвороби, дозволив конкретизувати особливосп перебту та деяю ланки етюпатогенезу, юнуюч! при виникненш типово! та атипових форм ЧПЛ. Отримаш нами результати, на наш погляд, при подальшому вив-ченш можуть сприяти розробщ бшьш ефектив-них метод1в комплексного лшування.
ВИСНОВКИ
1. Отримаш даш стосовно перебшу дерматозу свщчать про велику питому вагу у структур! ЧПЛ хрошчних та рецидивних форм.
2. Оскшьки шд час проведення диференцшно! д1агностики ¿зольованого ураження слизово! обо-лонки у хворих на ЧПЛ виникають значш труд-нощ1, це вимагае створення ч1тких диферен-цшних алгоршмв, яю б могли використову-ватись у практищ лшаря-дерматолога.
3. За власними спостереженнями, ураження шгпв спостершалось у 85 з 214 обстежених хворих на р1зш форми ЧПЛ, але значно часпше при тяжкому, хрошчному або рецидивному переб1гу, генерал1зованих та гшертроф1чних формах.
4. При детальному анал1з1 отриманих ктшч-них даних було виявлено 24 ктшчш вар1анти перебшу ЧПЛ у 214 обстежених хворих, що свщ-чить про юнування багатьох ктшчних форм зах-ворювання { може бути тдгрунтям для розробки ново! зручно! для використання у практищ лша-ря-дерматолога класифшаци ЧПЛ.
5. Враховуючи той факт, що 56 (26,2%) пащ-еш!в л!кувалися ран!ше у дерматолог!в шд шши-ми д!агнозами, зростае необхщшсть част!шого використання у практиц! патопстолопчного методу досл!дження з метою верифшаци атипового ЧПЛ.
6. Феномен !зоморфно! реакц!! шк!ри (симптом Кебнера) був наявним у 71 з 214 хворих !з р!зними формами ЧПЛ у гострш фаз! захворю-вання, що п!дтверджуе його д!аностичну ц!нн!сть п!д час д!агностики прогресуючо! стад!! ЧПЛ.
7. У структур! ЧПЛ переважае червоний дер-мограф!зм, що, вочевидь, ! пояснюеться збшь-шенням секрец!! адренал!ну та норадреналшу та зм!нами чутливост! судин шюри до адренал!ну, серотон!ну та пстам!ну.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бутов Ю.С., Фролов А.А., Смольянникова В.А. Клиническая и патоморфологическая характеристика некоторых форм красного плоского лишая // Рос. журн. кожных и венерических болезней - 2000. — №6. - C.11-18.
2. Короткий Н.Г. Роль симпато-адреналовой системы в патогенезе красного плоского лишая // Вестн. дерматологии и венерологии. - 1977. - № 11. - C.38-42
3. Кривошеев А.Б., Кривошеев Б.Н., Ермаков М.Н. Пигментный красный плоский лишай: к вопросу дифференциальной диагностики // Рос. журн. кожных и венерических болезней. - 2000. - № 6. - C.18-22.
4. Некоторые патогенетические механизмы возникновения зуда у больных дерматозами / Лебединец Е.А., Баркалова Э.Л.. Клецова Г.В. и др. // Журн. дерматологии и венерологии. - 1997. - №2. - С.39-41
5. Слесаренко Н.А. Красный плоский лишай (современные иммунологические и биохимические аспекты) и методы патогенетической терапии: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - К., 1995. - 36с.
6. Andrew D., Craig A.D. Spinothalamic lamina I neurons selectively sensitive to histamane: a central neural
pathway for itch // Nat. Neurolosci . - 2000. - N4. - P.2-77.
7. Jasim Z.F., Woo W.K., Armstrong D.K.B. The role of patch testing in oral mucosal disease // Abstracts of the 12th Congress of the EADV 15-18 Okt 2003. - Barcelona, Spain, 2003. - P.203.
8. Juhlin L., Baran R. Longitudinal melanonychia after healing of lichen planus // Acta Derm Venereol. -1989. - Vol.69. - P.338-339.
9. Olszewska M., Glinska-Wielochonska M., Genza Dr. Chronic ulcerative stomatitis - lichen planus. A case report // Abstracts of the 12th Congress of the EADV 1518 Okt 2003. - Barcelona, Spain, 2003. - P.315.
10. Tang M.B.I., Yosipovitch G., Tan S.H. Secondary syphilis presenting as a lichen planus - like rash // J. EADV. - 2004. - Vol. 18, N2. - P.185-188.
11. Taranu T., Grigorovici M. Lichen planus associated with desquamative gingivitis // Abstracts of the 12th Congress of the EADV 15-18 Okt 2003. - Barcelona, Spain, 2003. - P.314.
12. Wolf R., Lotti T., Ruocco V. Isomorphic versus isotopic response: data and hypotheses // J. EADV. -2003 - Vol. 17, N2. - P.123-126.
