CC BY
7
Abstract. The purpose of the work is to study the peculiarities of cardiac rhythm variability (HRV) in prematurely born children.
Object and methods of research. 95 children were examined in the Neonatal Pathology Department of the Zapor-izhzhya City Children's Multidisciplinary Hospital №5: the main group - 75 infants, who were born prematurely, their average gestational age was 33 [31; 35] weeks; control group - 17 term infants, average gestational age was 39 [39; 40] weeks. In the structure of the diseases in the main group perinatal defeats of the central nervous system were prevailing. We analyzed HRV using time methods (SDNNi, RMSSD, pNN50), frequency methods (LF, HF, LF \ HF, TP), and the method of variational pulsometry (Mo, aMo, ДХ). Catamentistic observation included the vegetative status evaluation of 20 prematurely born children at a reconstructed age of 3-4 months. Statistical analysis of the results was conducted using "Statistica 6.0".
Results. During the Holter monitoring conducting of the studied children, violations of rhythm and conductivity were not recorded. The circadian index in the whole observation group was within the range of 0.98-1.1 (1.07-1.12 in recalculation, taking into account the periods of sleep and wakefulness). The autonomic nervous system (ANS) status of the prematurely born children was characterized by the increasing of the sympathetic tone with a decrease in parasympathetic modulation, as evidenced by the SDNN and rMSSD decreasing (40.3% at daytime and 31.4% at night, p <0.05) and increased stress -index (SI) (2.5 times at daytime and 2.2 times at night, p <0.05). It is determined that the smaller the gestational age was, the lower SDNNi and rMSSD were and the higher stress index was (R = 0.6, p <0.05). This indicates a sympathetic predominance and parasympathetic activity of the CNS inhibition with overstrain adaptive capacity throughout the day in children with lower gestational age. There was also the vagosympa-thic ratio increasing during the day (LF / HF 3.9 ± 0.2 at the daytime and 4.1 ± 1.3 at night), and the decreasing of TP in two times in the main group compared with the control group, which also reflects the parasympathetic tone reduction (p <0,05). Moderate sympathicotonia in the initial vegetative tonus was found in 76% of premature infants in the daytime and 64% of those at night, and expressed sympathicotonia was in about 20% (p <0,05). According to the data of CIG in dynamics during catamnestic observation the reliable differences in the initial vegetative tone was not observed. Prevalence of the sympathetic link of the VNS was maintained (45% of children had moderate sympathicotonia, and 35% had the expressed sympathicotonia).
Conclusions. Sympathetic predominance and parasympathetic activity inhibition of the ANS with a tension of adaptation possibilities during the day is peculiar for the premature infants. The changes we found are most likely related to the immaturity of adaptive mechanisms and mechanisms of autonomic regulation in premature infants, and may be transient. On the other hand, premature birth can cause a damage of the central parasympathetic segment. It is advisable to conduct further research and observation to address the need for and the degree of such states correction.
Key words: premature infants, cardiac rhythm variability, adaptation, autonomic nervous system.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 22.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-94-99 УДК 617.753.2-036.17 : 612.844.4]-053.2 Бурдейний С. I.
ОСОБЛИВОСТ1 Г1ДРОДИНАМ1КИ ОКА У Д1ТЕЙ З ПРОГРЕСУЮЧОЮ МЮП16Ю Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
eyeklinik@i.ua
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи «Вдосконалення дiагностики i патоге-нетично обфунтованого лтування дистрофiчних та судинних захворювань ока (мюпи, глаукоми, дiабе-тичноТ офтальмопатологи)» № державноТ реестраци 0113и006427.
Вступ. 1снуе безлiч ппотез, як пов'язували роз-виток мюпп iз зоровим навантаженням, так, вже на-прикшц 19 сторiччя Г АгК, В.1. Добровольський та Ф.Ф. Ерюман вважали, що напруження акомодаци призводить до пщвищення внутршньоочного тиску, а згодом до розтягнення оболонок ока.
Протягом останшх ромв рядом авторiв [1-6], ретельно вивчалася роль пружно-пластичних влас-
тивостей фiброзноТ оболонки ока в процес реф-рактогенезу та вплив структурних морфолопчних особливостей тканин, пдродинамти та репонарноТ гемодинамти на патогенез мюпп.
М.М. Серпенко та Ю.М. Кондратенко до тригер-них факторiв розвитку мюпп вщносили послаблення склери та пщвищення внутршньоочного тиску як на-слщок збтьшення секреци внутршньоочноТ рщини при зоровому навантаженш при робот зблизька, через затруднення вщтоку через дренажну зону вна-слщок аномальноТ будови мезенхiмальноТ тканини в кул передньоТ камери [7], що вочевидь е одним iз проявiв спадковоТ схильност до мюпи.
Найбшьшого визнання серед офтальмолопчноТ сшльноти здобула трьохфакторна теорiя виникнен-
ня мюпи, запропонована Е.С. Аветисовим [8], зпдно якоТ саме комбiнацiя трьох фамх^в призводить до ТТ виникнення, а саме: порушення акомодаци, обумов-лене надмiрним навантаженням на зоровий апарат ока; спадкова схильшсть до виникнення мюпи та, як наслiдок, послаблення мщносл склери, з ТТ подаль-шим розтягненням шляхом закрiплення залишкових мiкродеформацiй, зумовлених коливаннями вну-тршньоочного тиску.
ШирокоТ дискуси серед дослщнишв набула тема значення пiдвищеного внутршньоочного тиску в па-тогенезi мюпи [8-12].
Новий пщхщ до дослщження значення увеоскле-рального шляху вщтоку в прогресуваннi мюпи набув неоднозначноТ оцiнки серед офтальмологiв та нав^ь зазнав критики [13-15]. Метаболiчна теорiя пропонуе розглядати мiопiю з точки зору класичного випадку переваги акомодаци над вщтоком внутршньооч-ноТ рщини [16,17]. Увеосклеральний шлях в ощ, яке акомодуе, перекриваеться, порушуючи при цьому трофту задньоТ частини склери, що в свою чергу в поеднанш з зовнiшнiм ТТ стисканням призводить до збiльшення аксiального розмiру ока. В подальшому
прогресування мюпи вщбуваеться з урахуванням незворотноТ деформаци задньоТ частини склери [16-18].
Таким чином, проблема вивчення особливостей пдродинамти ока у дiтей на прогресуючу мiопiю е актуальною та остаточно не вирiшеною, а розробка нових патогенетичних пiдходiв до корекци порушень гiдродинамiки ока та покращення метаболiзму склери е сучасною та вагомою.
Мета дослiдження. Вивчити особливост пдроди-намiки ока у дп"ей з прогресуючою мiопiею в залеж-ностi вiд Тх вiку та швидкост прогресування мюпи.
Об'ект i методи дослiдження. Пiд спостережен-ням було 127 дiтей (254 ока) з мютею, якi зверну-лися у Офтальмолопчний медичний центр ОНМедУ, втом 7-16 рокiв (кiлькiсть хлопчишв становила 56 (44,09 %), дiвчаток - 71 (55,91 %)). Групу контроля склали 22 соматично здорових еметропа (44 ока) (10 хлопчимв (45,5 %) та 12 дiвчаток (54,5 %)) вщповщ-ного вту, яким було проведено дослiдження пдро-динамiки очей. Усi пацiенти отримували стандартне
загальностимулююче лiкування з приводу MioniT на прoтязi 2-х poKiB i бiльше (фосфенстимулящя, фото-стимулящя, масаж кoмiрцевoT зони, акупунктура, по-лiвiтамiни, препарати кальцiю, фiзичнi вправи для посилення тонусу цшарних M^3iB та покращення кровопостачання ока), курси лтування проводились регулярно, 2 рази на рт. Аналiзувалися данi, одержат при первинному обстеженш (до лтування) та наприкiнцi спостереження (тсля лiкування).
Всiм хворим проводилось офтальмолопчне обстеження, яке включало вiзoметрiю, рефрак-тoметрiю, oфтальмoкератoметрiю по Жавалю, УЗ-ехoбioметрiю, кератoпахiметрiю, тoнoметрiю, тоно-графш по Нестерову та електрoтoнoграфiю.
Вт машфестаци мюпи був вiд 7 до 14 рошв, та у середньому становив 7,74 ± 0,12 рошв. З метою до-слщження особливостей прогресування мюпи в за-лежнoстi вiд вiку дiтей, пащенти бiли рoзпoдiленi на три вiкoвi групи: I група - 45 д^ей (90 очей) - вт звернення 7-9 рoкiв - 35,43 % пащенлв; II група - 40 дп"ей (80 очей) - вт 10-11 рoкiв - 31,50 % пащетчв; III група - 42 дитини (84 ока) - втом 12-16 рошв -33,07 % пащетчв (табл. 1). В кожнш вiкoвiй групi хвoрi
були розподтеш на пiдгрупи за рiчним градiентoм прогресування мioпiчнoгo процесу, а саме, пщгрупа «а» - з повтьним прогресуванням мюпи (прирiст сферичного е^валенту менше 1,0 D за рт), пiдгрупа «б» - зi швидким прогресуванням процесу (прирiст сферичного е^валенту 1,0 D i бiльше за рю).
Для визначення, чи залежать показники пдро-динамiки ока вщ вiку, еметропи були рoзпoдiленi на вiкoвi групи, вiдпoвiднo oснoвнiй груш: 7-9 ромв - 7 д^ей (14 очей), 10-11 рoкiв - 8 дп"ей (16 очей) та 12-16 рошв - 7 дтей (14 очей).
Отриманi данi були статистично оброблеш за до-помогою дисперсiйнoгo аналiзу, а також з викорис-танням кoреляцiйнo-регресiйнoгo аналiзу (коефщ-енту Пiрсoна).
Результати дослiджень та Тх обговорення. За даними обстеження, у вах хворих вiдбувся прир^ передньо-заднього рoзмiру (ПЗР) ока та сферичного е^валенту за рiк, так в середньому показник сферичного е^валенту пщвищився на (1,01 ± 0,24) D, а прирiст ПЗР ока склав в середньому (0,35 ± 0,06) мм.
Таблиця 1.
Динамша стану рефракцГТ та ПЗР при прогресуючий MioniT в рiзних вiкових групах
(M±m, n - кшьккть очей)
Показники Термш спостереження Гр упи спостереження, ктьккть очей
I а, n = 40 I б, n = 50 II а, n = 42 II б, n = 38 III а, n = 44 III б, n = 40
Рефракция, D до лтування 2,31 ± 0,27 2,27 ± 0,25 3,02 ± 0,26 3,06 ± 0,23 5,30 ± 0,40 5,25 ± 0,35
п1сля л1кування 3,61 ± 0,34 4,70 ± 0,43 4,67 ± 0,28 5,64 ± 0,37 *а 7,07 ± 0,38 7,80 ± 0,34
р1чний град1ент прогресування 0,59 ± 0,10 1,13 ± 0,19 *а 0,78 ± 0,12 1,25 ± 0,16 *а 0,80 ± 0,09 1,17 ± 0,16 *а
ПЗР ока, мм до л1кування 23,84 ± 0,20 23,92 ± 0,16 24,47 ± 0,14 24,51 ± 0,11 25,07 ± 0,11 25,36 ± 0,27
тсля лтування 24,32 ± 0,20 24,82 ± 0,15 25,04 ± 0,16 25,44 ± 0,12 25,69 ± 0,12 26,23 ± 0,24
р1чний град1ент прогресування 0,22 ± 0,06 0,42 ± 0,08 *а 0,27 ± 0,04 0,45 ± 0,05 *а 0,28 ± 0,06 0,40 ± 0,05
Примiтка: *а - p < 0,05 у пс^внянш вiдпoвiднoV вiкoвoV групи а з групою б.
Таблиця 2.
Динамша стану гiдродинамiки ока при прогресуючий мюпи в рiзних вшових трупах
(M±m, n - кiлькiсть очей)
Тонограф1чн1 показники Групи спостереження, ктьккть очей
Контрольна група, n = 44 I а, n = 40 I б, n = 50 II а, n = 42 II б, n = 38 III а, n = 44 III б, n = 40
рс мм рт.ст. 12,29 ± 0,30 *а,б 13,42 ± 0,26 15,13±0,22 *а 12,82 ± 0,35 15,09 ± 0,32 13,28 ± 0,50 16,18±0,60 *а
С, мм3/хв/мм рт.ст. 0,37 ± 0,02 *а,б 0,35 ± 0,01 0,27±0,01 *а 0,31 ± 0,01 0,26 ± 0,01 *а 0,31 ± 0,01 0,25±0,01 *а
F, мм3/хв 1,09 ± 0,07 *а,б 1,25 ± 0,09 1,37±0,06 1,19 ± 0,01 1,47 ± 0,06 *а 1,46 ± 0,14 1,57±0,17
КБ 33,93 ± 1,57 *а,б 39,35 ± 1,13 58,00±1,36 *а 42,70 ± 1,39 58,10 ± 1,31 *а 43,95 ± 1,68 65,50±2,84 *а
Примггки: *а'6 - p < 0,05 у порiвняннi а та б труп (разом) з групою koi
При цьому, заломлююча сила рог1вки (за Жава-лем) за цей пер1од залишалась незмшною та, в середньому, становила (43,54 ± 0,19) D в вщ1 7-9 рок1в; (42,88 ± 0,17) D - в вщ1 10-11 рок1в та (42,81 ± 0,18) D - в бтьш доросл1й в1ков1й груп1. В середньому, по-казник по Жавалю становив (43,09 ± 0,18) D.
Даш змш рефракцГГ очей та ПЗР очного яблука, як1 виникли за цей перюд спостереження у хворих р1зних в1кових категор1й, наведен! у таблиц 1. У хворих I а в1ково'| групи, в середньому, рефракц1я при зверненш становила 2,31 ± 0,27 D та в подальшому через 2 роки спостереження i стандартного загаль-ностимулюючого лiкування рефракцiя збiльшилась, в середньому, до 3,61 ± 0,34 D, склавши при цьому прирiст за рт 0,59 ± 0,10 D, що у 1,92 рази менше, нiж у дiтей зi швидко прогресуючою мiопieю вiдповiдноí вiковоí групи.
За аналопчних умов, у дтей II а групи (10-11 рошв) рефракцiя при зверненнi в середньому становила 3,02 ± 0,26 D, а наприкшщ строку стандартного лтування протягом 2-х рокiв збтьшилась до 4,67 ± 0,28 D, склавши прирiст за рiк 0,78 ± 0,12 D, що у 1,60 рази менше, шж при швидко прогресуючш мюпи у II б груш.
В III а груш, де спостер^ались дп"и старше 12 рошв динамiка рефракци змшилась з 5,30 ± 0,40 D до 7,07 ± 0,28 D та склала прирiст за рт 0,80 ± 0,09 D що в 1,46 рази менше, шж при швидко прогресуючш мюпи у III б групi.
До лтування величина ПЗР, в середньому, становила 23,88 ± 0,18 мм в I груш дп"ей; 24,49 ± 0,13 мм в II груш та 25,22 ± 0,19 мм в III груш. Зпдно наведених в табл. 1 даних, можна побачити, що прирiст ПЗР за рт становив вщповщно 0,22 ± 0,06 мм, 0,27 ± 0,04 мм та 0,28 ± 0,06 мм - в I а, II а та III а групах паценлв. У групах зi швидко прогресуючою мюшею прирiст ПЗР за рiк був у 1,91; 1,67 та 1,43 рази бтьшим, шж у вщповщних вiкових групах з повiльною швидмстю прогресування процесу.
Таким чином, як при повтьно, так i при швидко прогресуючш мюпи спостерiгаeться прискорення росту ПЗР очного яблука та рефракци з втом дiтей, але сшввщношення рiчного градieнту мiж повтьно
слю;*а - p < 0,05 у пс^внянш в^псв^но вшсвсУ групи а з групою б.
та швидко прогресуючими групами з втом починае зменшуватись з 1,91 - 1,92 до 1,43 - 1,46 вщповщно.
У вах дiтей, як знаходились пiд спостереженням, до початку лтування було встановлено пiдвищення показнитв дiйсного внутрiшньоочного тиску (P0) до 14,27 ± 0,23 мм рт. ст., в порiвняннi iз середшми по-казниками P0 у еметрошв аналогiчноí вiковоí групи -(12,40 ± 0,60) мм рт. ст., як наведенi в лiтературних джерелах, що шдтверджуе гiпотезу щодо значення внутршньоочного тиску в прогресуваннi мюпи у д^ей.
За даними наших спостережень, до лтування се-реднш внутрiшньоочний тиск (ВОТ) за Маклаковим становив 18,52 ± 0,19 мм рт. ст.
З метою визначення ступеню змш гiдродинамiч-них показникв у дiтей з мiопiею та виявлення мож-ливоí залежностi '|х змiн вiд швидкостi прогресування патологiчного процесу, ми вирiшили також дослщи-ти гiдродинамiчнi показники ока у 44 здорових д^ей вiдповiдних втових груп (табл. 2).
Як видно з таблицi 2, у еметрошв показник дш-сного ВОТ P0 становив 12,29 ± 0,30 мм рт. ст., що майже вщповщае л^ературним даним (12,40 ± 0,60) мм рт. ст. У хворих на мюшю середнш показник P0 був на 16,1 % бтьшим, нiж у дiтей з нормальною рефракщею. Показник легкостi вiдтоку С у еметрошв становив 0,37 мм3/хв/мм рт. ст., а у хворих на мюшю був на 21,6 % меншим. Коефщент F у здорових д^ей дорiвнював 1,09 ± 0,07 мм3/хв, в основнiй груш вш був на 25,7 % бтьшим. Вщповщно коефiцiент Бекке-ра (КБ) у еметрошв становив 33,93 ± 1,57, у мюшв вш був на 50,3 % бтьшим. Тобто у процентному спiввiд-ношенш показники гiдродинамiки очей у еметрошв та мюшв значно вiдрiзняються.
За даними дослщження тонографiчних показни-тв у здорових дiтей не виявлено достовiрноí вiдмiн-ностi показникiв у рiзних вiкових групах, але спосте-рiгалася тенденцiя до пiдвищення показнитв P0 i КБ та зменшення показнимв коефiцiентiв С i F зi збiль-шенням вiку д^ей.
Стан тонографiчних показникiв у в^ 7 - 9 рокiв наведений у таблиц 2. Середне значення P0 у I а груш вщповщало 13,42 ± 0,26 мм рт. ст., у I б груш - 15,13 ± 0,22 мм рт. ст., що на 9,3 % (p = 0,001540) та 22,6 % (p
= 0,000001) було бтьшим нiж у rpyni контролю. Кое-фiцieнт леrкостi вщтоку в I а rpyni становив 0,35 ± 0,01 мм3/хв/мм рт. ст., у хворих I б групи - був 0,27 ± 0,01 мм3/хв/мм, що на 12,5 % (p = 0,00087б) та 32,4 % (p = 0,000001) вщповщно менше, нiж у груш контроля. Коефiцieнт F у здорових дп"ей 7 - 9 рошв доpiвнював 1,10 ± 0,07 мм3/хв, в основнiй rpyпi вiн був 1,25 ± 0,09 мм3/хв та 1,37±0,06 мм3/хв, що вiдповiдно на 13,7 % (p = 0,194196) та 24,6 % (p = 0,004782) бтьше, шж у груш контроля. Особливу увагу на себе звернув той факт, що в середньому КБ у груш I а був ттьки на 17,6 %, бтьшим шж у еметрошв, тодi як, при швидкому прогресуванш мюпи (I б група) становив 58,00±1,36, що на 73,2 % вище, шж у rpyпi контролю.
Варто зазначити, що ус тоноrpaфiчнi показники були в межах норми, як при повтьно, так i при швид-ко пpоrpесyючiй мюпи, але тенденщя до шдвищен-ня показнимв, вiдносно групи контролю достодрно пpослiджyeться у всiх вiкових трупах.
Середне значення P0 у II а трут було 12,82 ± 0,35 мм рт. ст., у II б груш дшсний внутршньоочний тиск становив 15,09 ± 0,32 мм рт. ст., що на 7,6 % (p = 0,037964) та 22,3 % (p = 0,000001) бтьше шж у груш контролю. Коефщент легкосп вщтоку в II а груш був 0,31 ± 0,01 мм3/хв/мм рт. ст., у хворих II б групи
- складав 0,26 ± 0,01 мм3/хв/мм, що на 20,9 % (p = 0,000732) та 33,1 % (p = 0,000001) вщповщно менше, шж у груш контроля. Коефiцiент F у здорових д^ей 10
- 11 ромв доpiвнювaв 1,08 ± 0,06 мм3/хв, в основнiй груш вш був 1,19 ± 0,01 мм3/хв та 1,47 ± 0,06 мм3/хв, що вiдповiдно на 10,2 % (p = 0,076014) та 36,1 % (p = 0,000029) бтьше, шж у груш контроля. Так само, як i у першш втовш груш, у дтей 10 - 11 рошв з повтьним прогресуванням процесу, шдвищення коефщи енту Беккера склало 28,6 % вщносно до показника здорових д^ей, тодi як у дтей II б групи КБ становив 58,10 ± 1,31, що на 75,0 % бтьше, шж у груш контролю.
Середне значення P0 у III а груш становило 13,28 ± 0,50 мм рт. ст., у III б груш - 16,18±0,60 мм рт. ст., що на 10,6 % (p = 0,047630) та 30,9 % (p = 0,000003) було бтьшим шж у груш контролю. Коефщент легкосп вщтоку в III а груш становив 0,31 ± 0,01 мм3/хв/ мм рт. ст., у хворих III б групи - був 0,25±0,01 мм3/хв/ мм, що вщповщно на 6,0 % (p = 0,374991) та 24,3 % (p = 0,000770) менше, шж у груш контроля. Коефщент F у здорових дп"ей доpiвнювaв 1,07 ± 0,07 мм3/хв, в основнш груш вш був 1,46 ± 0,14 мм3/хв та 1,57±0,17 мм3/хв, що вiдповiдно на 36,6 % та 46,8 % бтьше, шж у груш контроля. Як i у шших втових трупах, в середньому КБ у груш з прогресуючою мюшею був значно бтьшим у процентному сшввщношенш до групи контролю. Так, у III а груш коефщент Беккера був на 17,6 % бтьшим, шж у еметрошв, тодi як у III б груш становив 65,50 ± 1,36, що на 85,1 % вище, шж у груш контролю.
Показник P0 у трупах з повтьно прогресуючою ми ошею був на 7,6 - 10,6 % вищим, шж у контрольнш груш, при швидко прогресуючш мюпи вiдмiчено шд-вищення показника дшсного ВОТ на 22,3 - 30,9 %.
Коефiцiент леrкостi вщтоку C був добре вираже-ний в уах вiкових трупах з повтьно прогресуючою мюшею, але був на 6 - 20,9 % меншим, шж у еметрошв. При швидко прогресуючш мюпи коефщент легкосп вщтоку був на 24,3 - 33,1 % нижчим за трупу контроля.
Показник F мав бтьш значш коливання - вщ 1,19 до 1,46 ± 0,07 мм3/хв у шдгрупах «а», та був бтьш стабтьним у шдгрупах «б» - вщ 1,37 до 1,57. За да-ними л^ератури, показник хвилинного об'ему секреци внутршньоочноУ piдини е найменш дост^рним показником тоноrpaфiчних дослiджень.
Коефiцiент Беккера був найбтьш шформатив-ним показником у трупах зi швидко прогресуючою мюшею, вш становив 58 - 65,5 та був на 73,2 - 85,1 % бтьшим, шж у груш контролю. При повтьно прогресуючш мюпи цей показник на 17,6 - 28,6 % був вщповщно вищим, шж у еметрошв та становив 39,35 - 43,95.
Зпдно наших даних, P0 в piзних втових трупах з прогресуючою мюшею коливався вщ 13,28 до 16,18 мм рт. ст., в середньому склавши 14,27 ± 0,23 мм рт. ст. Нами не було виявлено ч^коУ залежносл P0 вщ вту пащенлв, але вiдмiченa дост^рна зaлежнiсть мiж piвнем P0 та швидшстю прогресування мiопiчно-го процесу.
Хвилинний об'ем секреци водянисто! вологи був бтьш вapiaтивним та коливався вiд 1,19 до 1,57 мм3/ хв, в середньому, склавши 1,37 ± 0,04 мм3/хв i був бтьшим також при швидко прогресуючш мюпи.
Показники коефщенту С коливались незначно: вщ 0,25 до 0,35 мм3/хв/мм рт. ст., бтьш низьк значення коефщенту С спостеpiraлись в шдгрупах зi швидко прогресуючою мiопiею; що призводило до бтьш високих показнитв P0 та КБ в даних шдгрупах.
Для виявлення взаемозв'язку мiж показниками пдродинамти ока, якi вивчалися, та швидмстю прогресування мюпи був проведений кореляцшно-ре-rpесiйний aнaлiз (коефiцiент Пipсонa).
Встановлено, що мiж piвнем P0 та piчним rpaдiен-том прогресування мюпи мае мкце високий прямий коpеляцiйний зв'язок з коефiцiентом кореляци r = 0,887, p = 0,031275.
Мiж показниками коефiцiентy С та piчним град^ ентом прогресування мюпи е зворотнш зв'язок з кое-фiцiентом кореляци r = - 0,977, але залежшсть ознак статистично не значима.
Мiж показником хвилинного об'ему секреци водянисто! вологи F та piчним гpaдiентом прогресування мюпи мае мкце прямий кореляцшний зв'язок з коефiцiентом кореляци r = 0,702, але p = 0,143141 -залежшсть ознак не е доа^рною.
Мiж показниками коефiцiентy Беккера та piчним rpaдiентом прогресування мюпи виявлено високий прямий доа^рний кореляцшний зв'язок з коефщ^ ентом кореляци r = 0,940, p = 0,011706.
Таким чином, при швидко прогресуючш мюпи нами вiдмiчено значне напруження мехaнiзмiв регу-ляци ВОТ, виражене високим значенням висхщного КБ, який зростае з втом дитини.
В лп"ературних джерелах е данi про BiKOBi змши Висновки
гiдродинамiчниx показникiв у дорослих та 'ix крайн 1. Мюшя - це багатофакторне захворювання,
межi в певних вiковиx трупах, але у дггей ми не зна- одним i3 важливих фак1^в и розвитку е порушен-
йшли подiбниx даних. ня гiдродинамiки ока, в основi якого можуть бути як
Панковим О.П. [8] було дослщжено пдродинами спадковi, так i набутi фактори ризику.
ку ока Piзниx вiковиx груп у д°р°слих в нOPмi (844 2. Встановлено, що при прогресуючiй мiопi'i мае
ока). Його дослiдженнями було встановлено, що 3 мiсце пiдвищення показнишв P0 до 14,27 ± 0,23 мм
шком ро мае тенденцю до збiльшення, а коефiцiент рт. ст., причому ц змiни бiльш вираженi у групi зi
С до зменшення. Хвилинний об'ем рщини F, 3гiдно швидко прогресуючою мюшею та ступiнь цих змiн
иого даних, з вiком не змшюеться збiльшуеться з вiком дитини - у старшш вiковiй групi
Завгородня Н.Г. та Барковська Т.М. [6] в сво'х до-слiдженняx наводять дан про стан гiдродинамiки ока у пацетчв з мiопiею при рiзному и перебiгу:
P0 пщвищився на 30,9 % вiдносно групи контроля.
3. Проведении кореляцшно-регресшний аналiз виявив вельми високий прямий зв'язок мiж рiчним
стацюнарному та прогресуючому; та пор1внюють ix
з даними еметроп!в. Однак, дан! пац!енти не зовам град™м прогресування ммй та кдефщы™
належать до дитячого BiKy: вiд 14 до 24 poKiB, серед- Беккера (r = 0,94, p = 0,011706) та високий прямий
нiй вiк складае 17,21 ± 1,17 рокiв, а мюшя в межах вiд зв'язок м|ж Piчним nMW^™ пРогРесУвання мюш1
3,0 до 8,0 D. та значенням дшсного внутр1шньоочного тиску (P0) (r
Зг1дно нашим дослiдженням найбiльш шформа- = 0,887, p = °,°31275).
тивними показниками порушення гiдродинамiки ока Перспективи подальших дослiджень полягають
при прогресуванн м1опП е коефiцiент Беккера та P0. У вивченнi можливостей застосування препаратiв, При швидкому прогресуванш мюпп порушення г1д- як1 впливають на гiдродинамiкy ока, в умовах експе-родинамiки ока достов1рно бшьш значнi, н1ж при по- риментально! депривацшно! мюпп, для сповшьнен-
втьному прогресyваннi. ня темпiв прогресування мюшчного процесу.
Лiтература
1. Zavgorodnyaya NG, Barkovskaya TN. Izmeneniya gidrodinamiki miopicheskogo glaza pod vliyaniem zritelnoy nagruzki i ee rol v progressirovanii zabolevaniya. Oftalmol. zhurn. 1998;1:31-5. [in Russiаn].
2. Volkov VV. Glaukoma pri psevdonormalnom davlenii. Moskva.: VSV «Medytsyna»; 2003. 350 s. [in Russiаn].
3. lomdina EN. Mehanicheskie svoystva tkaney glaz cheloveka. Sovremennyie problemyi biomehaniki: M.: Izd-vo MGU. 2006;11:183-200. [in Russiаn].
4. Svetlova OV. Funktsionalnyie osobennosti vzaimodeystviya skleryi, akkomodatsionnoy i drenazhnoy sistem glaza pri glaukomnoy i miopicheskoy patologii [dissertatsiya]. Moskva; 2010. 319 s. [in Russiаn].
5. Ulyanova NA. Vyisokaya osevaya miopiya: patogenez, diagnostika, profilaktika i lechenie (kliniko-eksperimentalnoe issledovanie) [dissertatsiya]. Odessa; 2015. 324 s. [in Russiаn].
6. Shargorodska IV. Rol biomehanichnih vlastivostey fibroznoyi obolonki oka pri anomaliyah refraktsiyi ta keratokonusi [avtoreferat]. Kiyiv; 2017. 38 s. [in Ukrainian].
7. Sergienko NM, Kondratenko YuN. Patogeneticheskie faktoryi miopizatsii chelovecheskogo glaza. Blizorukost. Patogenez, profilaktika progressirovaniya i oslozhneniy: mezhdunar. simpozium: materialyi. M.; 1990. s. 53-6. [in Russiаn].
8. Avetisov ES. Blizorukost. Moskva.: VSV «Medytsyna»; 1986. 240 s. [in Russiаn].
9. lomdina EN, Tarutta EP, Ivaschenko ZhN. [i dr.] Vnutriglaznoe davlenie u detey s progressiruyuschey miopiey i otsenka ego dinamiki posle kompleksnogo funktsionalnogo lecheniya. Glaz. 2007;6:11-3. [in Russiаn].
10. Rudkovskaya OD. K voprosu ob etiopatogeneze pervichnoy otkryitougolnoy glaukomyi i blizorukosti. Oftalmol. zhurn. 2007;2:76-82. [in Russiаn].
11. Dravitsa LV, Konoplyanik EV. Patogenez otkryitougolnoy glaukomyi, miopii i ih sochetaniya (obzor literaturyi). Retsept. 2009;2:138-43. [in Russiаn].
12. Bushueva NN, Malieva EV. Sravnitelnaya otsenka morfofunktsionalnyih pokazateley u bolnyih raznyimi vidami miopii: shirinyi ugla peredney kameryi, diametra zrachka, rezervov akkomodatsii, vnutriglaznogo davleniya. Tavrich. med.-biol. vestn. 2013;16(3),2:36-40.[in Russiаn].
13. Lantsevich AV. O metabolicheskoy teorii patogeneza priobretennoy blizorukosti. Glaz. 2008;4:26-7. [in Russiаn].
14. Kuzmin IN. K probleme adekvatnosti suschestvuyuschih predstavleniy v oftalmologii. Glaz. 2009;6:30-1. [in Russiаn].
15. Sergienko NM, Ryikov SA, Danilenko AS. Zamechaniya k state I.N. Koshitsa i O.V. Svetlovoy "Mehanizm formirovaniya adekvatnoy dlinyi glaza i metabolicheskaya teoriya patogeneza priobretennoy miopii". Glaz. 2013;1:13-5. [in Russiаn].
16. Koshits IN, Svetlova OV. Mehanizm formirovaniya adekvatnoy dlinyi glaza v norme i metabolicheskaya teoriya patogeneza priobretyonnoy miopii. Oftalmol. zhurn. 2011;5:4-23. [in Russiаn].
17. Koshits IN, Svetlova OV. Diskussionnyie voprosyi priobretennoy miopii. Oftalmol. zhurn. 2012;6:112-24. [in Russiаn].
18. Lichtinger A, Rootman DS. Intraocular lenses for presbyopia correction: past, present, and future. Curr. Opin. Ophthalmol. 2012;23(1):40-6.
ОСОБЛИВОСТ1 Г1ДРОДИНАМ1КИ ОКА У Д1ТЕЙ З ПРОГРЕСУЮЧОЮ МЮП1€Ю
Бурдейний С. I.
Резюме. У 127 мюшв втом 7 - 16 рошв було дослщжено пдродинамту ока в залежност в|д вту дитини та швидкост прогресування мютчного процесу. Групу контролю склали 22 еметропи того ж вшу. При до-слщженш пдродинамти ока у здорових д^ей не виявлено втовоУ динамти тонограф!чних показнишв, се-редне значення дшсного внутршньоочного тиску (P0) дор!внювало 12,29 ± 0,30 мм рт. ст. При прогресуючш мюпи мае мкце шдвищення показнишв P0 до 14,27 ± 0,23 мм рт. ст., причому ц1 змши бтьш виражеш у груш
зi швидко прогресуючою мiопiею i ступiнь цих змш збiльшуеться з вiком дитини - у старшш вiковiй груш Р0 пiдвищився на 30,9 % вщносно групи контроля. Найбiльш шформативними показниками порушення пдро-динамiки ока при прогресуванш мюпп е Р0 та коефiцiент Беккера. При проведены кореляцшно-регресшного аналiзу встановлено вельми високий прямий зв'язок мiж рiчним градiентом прогресування мюпп та коефщ-ентом Беккера (г = 0,94, р = 0,011706) та високий прямий зв'язок мiж рiчним градiентом прогресування мюпп та значенням дiйсного внутршньоочного тиску (Р0) (г = 0,887, р = 0,031275).
Ключовi слова: мюшя, рiчний градiент прогресування, внутршньоочний тиск, гiдродинамiчнi показники.
ОСОБЕННОСТИ ГИДРОДИНАМИКИ ГЛАЗА У ДЕТЕЙ С ПРОГРЕССИРУЮЩЕЙ МИОПИЕЙ
Бурдейный С. И.
Резюме. У 127 миопов 7 - 16 лет была исследована гидродинамика глаза в зависимости от возраста ребенка и скорости прогрессирования миопического процесса. Группу контроля составили 22 эмметропа того же возраста. При исследовании гидродинамики глаза у здоровых детей не выявлено возрастной динамики тонографических показателей, среднее значение истинного внутриглазного давления (Р0) равнялось 12,29 ± 0,30 мм рт. ст. При прогрессирующей миопии имеет место повышение показателей Р0 до 14,27 ± 0,23 мм рт. ст., причем эти изменения более выражены в группе с быстро прогрессирующей миопией и степень этих изменений увеличивается с возрастом ребенка в старшей возрастной группе Р0 повысился на 30,9 % относительно группы контроля. Наиболее информативными показателями нарушения гидродинамики глаза при прогрессировании миопии являются Р0 и коэффициент Беккера. При проведении корреляционно-регрессионного анализа установлена весьма высокая прямая связь между годовым градиентом прогрессирования миопии и коэффициентом Беккера (г = 0,94, р = 0,011706) и высокая прямая связь между годовым градиентом прогрессирования миопии и значением истинного внутриглазного давления (Р0) (г = 0,887, р = 0,031275).
Ключевые слова: миопия, годовой градиент прогрессирования, внутриглазное давление, гидродинамические показатели.
PECULIARITIES OF HYDRODYNAMICS OF THE EYE IN CHILDREN WITH PROGRESSIVE MYOPIA
Burdeinyi S. I.
Abstract. The metabolic theory considers myopia from the point of view of the classical case of the predominance of accommodation over the outflow of the intraocular fluid. The uveoscleral path in the eye, which accommodates, overlaps, disturbing the trophic of the posterior part of the sclera, which, combined with its external compression, leads to an increase in the axial size of the eye. In the future, the progression of myopia occurs with allowance for the irreversible deformation of the posterior part of the sclera.
Myopia is a multifactorial disease, one of the important factors of its development is a violation of the hydrodynamics of the eye, which is caused by hereditary causes or acquired risk factors.
The purpose of our study was to study the features of eye hydrodynamics in children with progressive myopia, depending on their age and the rate of progression of myopia.
Under supervision were 127 children (254 eyes) with myopia at the age of 7 to 16 years in whom the hydrodynamics of the eye was studied depending on the age of the child and the rate of progression of the myopic process. The control group consisted of 22 somatically healthy emmetropes (44 eyes) of the same age. All patients with myopia received standard general stimulating treatment for myopia for 2 years or more (phosphine stimulation, photostimulation, collar zone massage, acupuncture, multivitamins, calcium preparations, physical exercises to strengthen the tone of ciliary muscles and improve blood flow to the eye), treatment courses were held regularly, 2 times a year. The data obtained during the initial examination (before the treatment) and at the end of the observation (after the treatment) were analyzed.
In each age group, the patients were divided into subgroups according to the annual gradient of the progression of the myopic process: with slow progression of myopia (an increase in the spherical equivalent of less than 1.0 D per year) and rapid progression of the process (a spherical equivalent increase of 1.0 D and more per year).
In the study of eye hydrodynamics in healthy children, there was no age-related dynamics of tonographic indices, the mean true intraocular pressure (P0) was 12.29 ± 0.30 mm Hg.
With progressive myopia, there is an increase in P0 to 14.27 ± 0.23 mm Hg. These changes are more pronounced in the group with rapidly progressing myopia and the degree of these changes increases with the age of the child - in the elderly group P0 increased by 30.9% relative to the control group.
The most informative indices of disturbance of eye hydrodynamics in the course of myopia progression are P0 and Becker coefficient. When conducting correlation-regression analysis, a very high direct relationship was established between the annual gradient of myopia progression and the Becker coefficient (r = 0.94, p = 0.011706) and a high direct relationship between the annual gradient of myopia progression and the true intraocular pressure value (P0) (r = 0.887, p = 0.031275).
Key words: myopia, annual gradient of progression, intraocular pressure, hydrodynamic parameters.
Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 26.03.2018 року
