CC BY
13
Другий cnoci6 - це конструктивне ршення шляхом пiдбору порiд на 0CH0Bi розпiзнавання особливостей отрносл рослин до несприятливих чин-никiв мiського середовища. Спосiб цей перспективний, але вимагае багато-рiчних дослiджень. У той же час його використання приведе до збшьшення видового складу дерев i його ращонального використання з урахуванням еко-лого-фiтоценотичного зонування мюьких територiй.
Для забезпечення оптимального шдбору рослин у врештi-решт необ-хщне знання найважливiших змiн, якi вщбуваються в грунтах i клiматi мют.
При плануваннi вуличного озеленення проектант мае добре знати не лише еколопчш умови мюта, але й загальш основи планування вулиць i тд-земних комунiкацiй, щоб не допустити в майбутньому травмування дерев, що викликаеться ремонтами та реконструкщями iнженерних споруд.
Лiтература
1. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001. - 400 с.
2. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Св1т, 2003. - 540 с.
3. Машинский Л.О. Город и природа. - М.: Стройиздат. - 225 с.
4. Экология города. - К.: Либра, 2000. - 464 с.
5. Sukopp H. Stadtökologie. Das Beispiel Berlin. - Berlin: D. Reimer Verlag. - 1990. - 455 s.
УДК 632.651 Ст. наук. ствроб. М.П. Козловський, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН Украти
особливост1 формування та збереження
угруповань Грунтових безхребетних тварин у
м1ських екосистемах
Представлено результати дослщжень угруповань грунтових безхребетних мюь-ких екосистем в порiвняннi з аналопчними угрупованнями в природних екосисте-мах. Показано, що змши у функцюнальнш оргашзацп угруповань виражеш у зрос-танш частки фiтофагiв при пiдвищеннi антропогенного пресу. Подано рекомендацп щодо стимулювання бiльш ефективного функцiонування угруповань грунтових безхребетних для тдвищення стшкосп мiських екосистем.
M.P. Kozlovsky Doctor of Biology, senior research worker Institute of
Ecology of the Carpathians, NAS of Ukraine
Features of forming and preserving of the soil invertebrata communities
within an urban ecosystems
The results of investigation of the soil invertebrate communities within urban ecosystems in comparison with these ones within primary natural ecosystems are presented. It is shown, that the changes in functional organization of communities are directed into a rising share of phytophaga with a rising of anthropogenous pressure. Following recommendations for a maintaining of more efficient functioning of the soil invertebrate communities both with higher resistance of urban ecosystems are given.
Пщ мюькою екосистемою розум1емо один is структурних компоненлв (еколопчну шдсистему) мюько! геосоцюсистеми, в якш збер^ся шар концен-траци життя рослин, тварин i мiкроорганiзмiв (М.А. Голубець, 1994). У мюь-ких екосистемах вщбуваються т ж бюгеоценотичш процеси, що i в шших
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
вторинних екосистемах, оскшьки всi вони без винятку перебувають пiд силь-ним антропогенним навантаженням, а в бiльшостi випадюв е штучного по-ходження. Зрозумшо, що тривале 1х iснування неможливе без постiйного втручання людини, яке проявляеться, насамперед, у шдтриманш чи оновлеш рослинностi. Разом з цим ус мiськi екосистеми, незважаючи на особливост 1х формування, функцiонують за загальними природними законами, а тому для ефектившшого 1х використання доцшьно з'ясувати особливостi 1х струк-турно-функщонально! оргашзацп з метою з'ясування 1х санiтарного стану та прогнозу розвитку.
Одним iз найпотужнiших чинникiв, як впливають на стан та функщ-онування екосистем, в тому чи^ й мiських, е грунтовi безхребетш тварини. У наземних екосистемах 1х чисельнiсть вимiрюеться сотнями мiльйонiв осо-бин на квадратний метр, бюмаса яких у перерахунку на 1 га сягае iнодi бшь-ше 2 тон, а рiвень трансформаци енергп за добу може сягати до 100 МДж на
I га, що становить понад 90 % загально! бюмаси та використано! енергп гете-ротрофними органiзмами в екосистемi загалом (Стриганова, Чернов 1980; Кеуап, 1968). Проте, роль грунтових безхребетних тварин у функцiонуваннi мюьких екосистем i 1х значення для практики ведення люопаркового, паркового та газонного господарств дотепер не з'ясована належним чином iз еколо-пчно! точки зору i явно недоощнюеться.
У данiй роботi робиться спроба, на основi порiвняння первинних i вторинних екосистем, визначити основш особливостi формування угрупо-вань грунтових безхребетних у мюьких екосистемах та визначити основш заходи, спрямоваш на покращення умов розвитку вшьноживучих видiв, а вщ-повiдно й на функщонування мiських екосистем загалом.
Як вщомо, первиннi екосистеми мають властиву лише для них еволю-цшно сформовану структурно-функцiональною органiзацiю, яка, насамперед, визначаеться рослинним покривом. Вони характеризуються найвищою стшюстю та стабшьшстю й здатнi найбiльш ефективно протистояти рiзного роду природним зовнiшнiм збурювальним чинникам та антропогенному на-вантаженню (Голубець, Царик 1986). Щ властивост екосистеми зумовленi емерджентною сукупнiстю окремих структурно-функщональних блокiв i еле-менлв екосистеми. У цьому планi функщональне значення грунтових безхребетних гетеротрофiв е надзвичайно важливе i 1х роль в екосистемi, як позитивна так i негативна, значною мiрою залежить вiд 1х видового рiзноманiття, рiвня полiдомiнантностi окремих трофiчних i функцiональних груп, яке у свою чергу, безпосередньо чи опосередковано, формуеться тд впливом ав-тотрофного блоку. Взаемозв'язок i взаемозалежнiсть мiж окремими елемента-ми екосистеми (у тому чи^ й угрупованням грунтових безхребетних тварин), яю еволюцшно сформувалися у первинних екосистемах, забезпечують
II найвищу функцiональну стiйкiсть.
Основними групами грунтових безхребетних у наземних екосистемах е круглi черви, мiкроартроподи i мезофауна. Такий розподш грунтових тварин зумовлений не лише рiзними 1х розмiрами, але й 1х функщональним зна-ченням в екосистемi та впливом на грунт (Бизова, Гиляров, Стриганова и др.
1987). Нерiдко за змiни окремих абютичних чи бiотичних napaMeTpiB екосистеми (осушення, витоптування, змша рослинностi тощо), якiснi та кiлькiснi показники окремих категорш тварин (видовий склад, чисельшсть тощо) мо-жуть змiнюватись на користь тих чи шших категорш тварин, а всередиш цих категорш - на користь тих чи шших видiв. Це зумовлено змшою еколопчних нiш, в яких можливе юнування тих чи iнших видiв, або освоення змiнених екологiчних шш iншими видами.
Проведенi нами дослщження угруповань грунтових безхребетних тварин у первинних екосистемах рiзних рослинних пояЫв Украшських Карпат, показали, що ix видове рiзноманiття й кiлькiснi показники функцiональних груп значною мiрою залежить вiд умов зовнiшнього середовища та рослин-ного покриву (Козловський 2001). В екосистемах рiзниx рослинних пояЫв видове рiзноманiття грунтово! фауни, чисельшсть та бюмаса окремих фун-кщональних груп рiзнi. 1снуе загальна закономiрнiсть - в екосистемах, яю розташованi у рослинних поясах на вищих гiпсометричниx рiвняx видове рiз-номанiття менше, нiж у тих, яю розташованi на нижчих. Так, якщо в грабо-вих дiброваx Передкарпаття угруповання мiкроартропод i мезофауни нарахо-вують коло 270 видiв, а фiтонематод понад 130, то у смерекових люах i прсь-кососновому криволiссi цi показники знижуються до 120 i 60 та 70 i 30 видiв цих тварин вщповщно.
Незважаючи на те, що первинш екосистеми характеризуються рiзним видовим рiзноманiттям вони мають i спшьну ознаку - у юльюсному вщно-шеннi фiтофаги становлять не бшьше 5 % бiомаси всього угруповання безхребетних тварин грунту, тодi як решта належить вшьноживучим формам. Такий розподiл функцiональниx груп цих тварин у первинних екосистемах забезпечуе активш процеси деструкцп, кругообшу xiмiчниx елементiв, ефек-тивне засвоення та накопичення живо! органiчноï речовини в екосистем^ ра-цiональне використання й перерозподш енергiï, акумульованоï автотрофним блоком. Тобто у первинних екосистемах, незалежно вщ кiлькостi видiв грунтових тварин (шшими словами ïx структурноï органiзацiï) сформувалась од-накова ïx функщональна органiзацiя (спiввiдношення трофiчниx чи функщ-ональних груп), а тому ця ознака угруповань грунтових безхребетних тварин використовуеться нами як бюшдикацшна для характеристики саштарного стану екосистем, у тому чи^ й мюьких.
Будь-яка змша рослинного покриву, чи певне антропогенне наванта-ження на первинш екосистеми призводить, як правило, до збщнення видового рiзноманiття i перерозподшу частки видiв у трофiчниx групах. Iнодi цей процес супроводжуеться появою i нових видiв, як правило рослинощних. Враховуючи те, що грунтовий блок е дещо консервативною структурою i змь ни у грунтових тварин у ньому проходять повiльно, то в окремих випадках спостершалось збiльшення видового рiзноманiття у вторинних екосистемах. Проте антропогенне навантаження завжди призводить до змши функщональ-но1' органiзацiï, яка мае певну закономiрнiсть - збшьшуеться чисельнiсть, 6ï-омаса й величина споживання енергп ф^офагами i зменшуеться частка використання енергiï сапробютичними формами грунтових тварин (Козловський
УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет
2002). Така змша функцiональноï органiзацiï призводить до менш ефективно-го засвоення та використання енерги екосистемою, а вщповщно i до знижен-ня ïï стiйкостi. Тобто змiна видового рiзноманiття грунтових безхребетних у вторинних екосистемах (збшьшення чи зменшення), яка призводить до змш функцiональноï органiзацiï трофiчних груп на користь фiтофагiв зумовлюе зниження стiйкостi екосистеми, а вщповщно i ïï можливiсть протистояти зов-нiшнiм збурювальним чинникам. Як показують нашi дослiдження, величина цих змш мае пряму залежшсть з величиною антропогенного навантаження.
Особливо щкавим е той факт, що в мюьких екосистемах, як постiйно зазнають антропогенного навантаження, видовий склад грунтових тварин значно збщнюеться, а кiлькiснi показники ïx трофiчних груп е бiльш гетеро-генними, порiвняно з первинними. Це зумовлено, насамперед, витоптуван-ням, пiдсадженням декоративних рослин, вилученням шдстилки у паркових насадженнях тощо. Як показують нашi дослiдження, загальною тенденцiею формування угруповань безхребетних у мюьких екосистемах е змша ix фун-кцiональноï органiзацiï, що проявляеться у збiльшенi частки енерги, яку ви-користовують флофаги, та зменшенi частки енерги спожшо сапрофагами. У мiськиx екосистемах це зумовлено багатьма причинам, зокрема: витоптуван-ням, яке сприяе розвитку фггофапв; шдсадженням саджанцiв декоративних дерев i кушдв iз розсадникiв у парки та сквери, коли разом iз грунтом i росли-нами переносяться й значна кшьюсть фiтофагiв, зокрема фггогельмшлв, якi не лише продовжують розвиватися на цих рослинах, але й пошкоджують су-сiднi; вилученням шдстилки у парках i скверах, яке призводить до вилучення основноï маси енерги, необxiдноï для функщонування сапротрофного блоку (в результатi цього порушуються не лише умови для розвитку сапробютич-них, але й шших вшьноживучих форм, зокрема хижих видiв грунтових тварин, що у свою чергу зменшуе прес на фггофапв).
З екологiчноï точки зору для шдтримки бiльш ефективного функщонування угруповань грунтових безхребетних, а вщповщно i стшкосп мюь-ких екосистем загалом при ïx формуваннi та доглядi рекомендуеться:
• використовувати здоровий посадковий матерiал i землю вщповщно1 якостi, для чого обов'язково проводити аналiз грунту та корiння рослин на наявнiсть патогенних видiв фiтофагiв, зокрема карантинних видов флогельмшпв;
• зберiгати пiдстилку в лшопарках, парках, iншиx насадженнях i мшцях де це тшьки можливо;
• розробити ряд практичних заxодiв, направлених на зменшення витоптування та шших форм уттльнення грунту;
• не допускати ni за яких обставин спалювання пiдстилки й минулорiчниx трав;
• парковi та лiсопарковi мiськi екосистеми доцiльно формувати з дерев та ку-щiв, як е природними для дано1 територи (вiдповiдають певним лiсорослин-ним умовам).
Л1тература
1. Вызова Ю.Б., Гиляров М.С., Стриганова Б.Р. и др. Количественные методы у почвенной зоологии. - М.: Наука, 1987. - 288 с.
2. Голубець М.А. Урбашзащя, ïï сощальна суть та еколопчш наслщки// Урбашзащя як чинник змш бюгеоценотичного покриву. Матер1али конф., Льв1в-Яремча 21-23 вересня 1994. - Льв1в: Академ1чний Експрес, 1994. - С. 3-5.
3. Голубець М.А., Царик Й.В. Стшюсть i стабшьнють - важлив1 ознаки живих систем// Ойкумена. - 1992, №1. - С. 21-26.
4. Козловський М.П. Ыотичне р1зноманптя грунтових фггонематод рослинних пояав Укра1'нських Карпат// Наук. вюник Льв1вського НУ. Сер1я бюлопчна. - 2001, вип. 28. - С. 65-71.
5. Козловський М.П. Оцшка функцюнально'1 оргашзацп грунтових безхребетних на основ1 ф1тонематодних угруповань// Наук. вюник Льв1вського НУ. Сер1я бюлопчна. - 2002, вип. 31. - С. 146-154.
6. Стриганова Б.Р., Чернов Ю.И. Трофические отношения почвенных животных и их зонально-ландшафтные особенности/ У кн. : Структурно-функциональная организация биогеоценозов. - М.: Наука, 1980. - С. 269-288.
7. Kevan D. Soil Animals. London, 1968. 240 p.
УДК 625.77:712.4 Ст. наук. ствроб. Ф.М. Левон, канд. с.-г. наук -
Нац. бот. сад ím. М.М. Гришка НАН Украти, м. Кит
створення зелених насаджень в умовах урбан1зованого середовища: вимоги, л1м1туюч1 чинники, шляхи оптимвацп
Подана оцшка сучасного стану озеленення míct i населених пункпв Украши. Розглянуто основш фактори, що впливають на усшшнють створення зелених насад-жень (особливосп грунтових умов, забруднення довкшля, поширення омели i т.п.). Заплановано шляхи покращення загального стану i якост зелених насаджень у мю-тах: вдосконалення специфiчноi структури насаджень, впровадження генетики та се-лекцп у практику зеленого будiвництва, покращеннятехнологп створення мюьких зелених насаджень, подальше планування розвитку зелених зон мют, вдосконалення управлшня галуззю.
Ph. D. F.M. Levon - M.M. Grishko National Botanical Gardens, National
Academy of Sciences of Ukraine - Kyiv
Creation of green plantings in conditions of the urbanized environment: the requirements limiting factors, ways of optimization
The estimation of a state of affairs in gardening cities and settlements of Ukraine is given. The major factors which complicate creation of green plantings (features of soil conditions of growth of plants, pollution of environment, distribution mistletoe, etc.) are covered. Ways of improvement of the general condition and quality of green plantings to cities are planned: enrichment of specific structure of plants, introduction of genetics and selection in practice of green construction, perfection of technology of creation of city green plantings, forward planning of development of green zones of cities, amplification of a management by branch.
Проблеми озеленення населених мюць в Украш1 традицшно школи не залишалися поза увагою суспшьства. Це засв1дчуеться станом справ з озеле-ненням як у великих мютах, промислових центрах та агломеращях, так i в невеликих селищах, для бшьшосп 1з яких впродовж багатьох роюв притаманш зразкове зелене вбрання i благоустрш.
Як ми уже вщзначали, найлшшого свого розвитку зелене буд1вництво в Украш1 досягло у 50-80-tí роки минулого столгття [11], що, на нашу думку, було результатом здшснення озеленювальних робгт у краш за державними перспективними планами комплексного розвитку зелених зон мiст i робгтни-чих селищ.
2. Урбoeкoлoгiя
157
