CC BY
14
Л1ТЕРАТУРА
1. Д. Кирдей. Формування наукового свiтогляду на уроках математики засобами шформацшних техно-логiй. // 1нформатика та iнформацiйнi технологи в навчальних закладах. — №6(12). — 2007. — С. 117-122.
2. Алексеенко Т. Н. Формування шзнавально'1' активност студеипв в умовах блоково'1' оргашзаци нав-чання: Автореф. дис. канд. пед.наук/ Iнст.педагогiки i психологи проф. осв1ти: 13.00.01. — К., 1995. — 25 с.
3. Алексюк А. Н. Методы обучения и методы учения. — К.: Радянська школа, 1980. — 48 а
4. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. — М.: Просвещение, 1982. — 192 с.
5. Беспалько В. П. О критериях качества подготовки специалистов // Вестник высш. шк. — 1988. — №1. — С. 3-9.
6. Кыверялг А. А. Методы исследований в профессиональной педагогике. — Таллин: Валгус, 1980. — 334 с.
7. Скаткин М. Н. Методология и методика педагогических исследований. — М.: Педагогика, 1986. — 152 с.
Леся ЗБАРАВСЬКА
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОФЕС1ЙНО СПРЯМОВАНОГО МАТЕР1АЛУ НА ЛЕКЦ1ЙНИХ ЗАНЯТТЯХ З Ф1ЗИКИ ДЛЯ СТУДЕНТ1В АГРАРНО-ТЕХН1ЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В
У статтi проаналiзовано прийоми здшснення профестног спрямованостi навчання фiзики на лек-цтних формах заняття студентiв аграрно-техтчних навчальних закладiв. Описано апробовану методику зд^нення професшног спрямованостi навчання на лекцiях з фiзики.
Постановка проблеми. Основною метою вищоi аграрно-техтчжи освгти е тдготовка квал1ф1кованих фах1вщв вщповвдно до сощального замовлення. Тому, саме професшна д1яль-шсть фах1вщв визначае мету навчання вЫх навчальних дисциплш, в тому числ1 i курсу ф1зики як основи фундаментальноi науковоi тдготовки iнженерiв-аграрпв.
Аналiз основних дослщжень i публiкацiй. Слiд ввдзначити, що методика навчання фiзи-ки у вищш школi за останне десятирiччя розвиваеться досить iнтенсивно. Проблеми навчання фiзики у вищих навчальних закладах знайшли вiдображення в докторських дисертацшних дос-лiдженнях Г. Ф. Бушка [2], в. В. Лучика [7], В. П. Серпенка [9], Б. А. Суся [11] та ш., у канди-датських дисертащях Л. Л. Коношевського [5], Л. Г. Серпенко [10] та ш. Низку загальних по-ложень дидактики i методики викладання фiзики у вищш школi розроблено в дослвдженнях С. У. Гончаренка [3, 4], П. I. Самойленко [8], М. I. Шута [12] та ш., яю можуть бути трансфор-моваш на розроблення моделi навчання у вищш аграрно-техшчнш школi у разi вiдповiдного врахування специфiки ii реалiзацii.
Видiлення i аналiз дослiджень в межах викладання фiзики в педагопчних навчальних закладах не випадковий, оскшьки цiла низка рекомендацiй, яю мiстяться в них, може бути засто-сована i до навчального процесу з фiзики в аграрно-техтчних навчальних закладах. Проте за-лишаеться цiла низка проблем, якi або зовим не розв'язувались, або не знайшли повного вирь шення, зокрема: розроблення методики навчання фiзики студенлв вищих аграрно-технiчних навчальних закладiв, яка мае базуватися на принципi професшжи спрямованостi навчання.
Як показали нашi спостереження, професiйна спрямованiсть навчання фiзики у вищих аграрно-технiчних навчальних закладах носить переважно стихшний, випадковий характер, немае системи завдань, конкретнi приклади використання навчального матерiалу добираються на розсуд викладача. Тому головним завданням нашого дослiдження е вiдображення та впро-вадження у навчальний процес з фiзики професiйно спрямованого матерiалу на рiзних формах навчання для студенлв аграрно-технiчних навчальних закладiв.
Особливо гострою е проблема активiзацii лекцшних занять з фiзики. Лекц1я у вищому навчальному закладi е одшею з форм навчання, займае проввдне мiсце в навчально-виховному процесi. Вона сприяе активiзацii мислення, пробуджуе штерес до набування знань, самостiйноi
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №7
65
дiяльностi, сприяе народженню творчого початку. Лопчно побудований курс лекцш дае основу наукового мислення, показуе кторичне становлення науково! ктини, знайомить з новими нау-ковими методами дослвдження. Все це е передумовою того, що майбутнiй фахiвець стане твор-чою особистiстю. «Лекщя у значнш мiрi визначае шляхи проведення всiх видiв i форм навчан-ня, i тому може бути ввднесена до вихвдно! прямуючо! магiстралi процесу навчання» [1].
Огляд лггературних джерел та наукових дослiджень дав змогу видшити тi педагогiчнi прийоми, за допомогою яких будуеться i пiдтримуеться ця психологiчна установка (табл. 1). Шд час вибору прийомiв ми використовували наступнi положення:
1. Змкт навчання визначаеться його метою — формування фахiвцiв через загальнотеоре-тичний предмет.
2. У процем навчання виконуються дидактичш принципи навчання.
3. Змкт навчання зберiгае свою цiлiснiсть.
Таблиця 1
Прийоми здшснення професшно! спрямованосmi навчання фiзики на лекцшнш формi заняття
Прийоми здшснення професшно „ - .....
,. Способи реалпаци прийому
спрямованого навчання фпики
1. Створення професшно-мотивацш- Пояснення значення фiзичних знань для iнженера. но! ситуацп на початку вивчення Демонстрацiя блок схеми розв'язання шженерно! курсу ф^ики. задачi.
Демонстрування малюнкiв, якi розкривають засто-сування фiзичних знань в шженернш практищ май-бутнього фахiвця.
Демонстрацiя моделi дiяльностi iнженера.
2. Створення профеийно-мотивацш- Пояснення ролi знань для розвитку науково-но! ситуацп на початку вивчення техшчного прогресу.
теми. Приклади застосування знань в техшщ, «бших плям
в наущ».
Створення проблемно-професiйних ситуацiй.
3. Розв'язування задач з професiйною Формування вмшь формулювати задачi з професш-спрямовашстю. ним змiстом.
Навчання узагальнювати вмшня розв'язувати задачi.
4. Ознайомлення з фiзичними мето- Професiйно-мотивацiйна бесiда про фiзичнi методи. дами. Розв'язування задач з застосуванням фiзичних мето-
дв.
5. Контроль практично значущих Використання тестувальних карточок опитувань з знань студенлв. вибiрковою вiдповiддю.
6. Професшна спрямованiсть демонс- Приклади застосування знань в професшнш практищ трацш. Розробка фiзичних методiв.
7. Написання реферативних робiт з Бесiда про роль реферативно! роботи. професiйною спрямованiстю. Перешк тем рефератiв з професiйним нахилом.
Виступ студентiв на лекцшх, студентських конферн-цiях.
Лекцiйний курс необхвдний для забезпечення засвоення студентами принцитв i законо-мiрностей науки, а також метсдав застосування отриманих знань на практищ. Лекцл, як проввд-нiй органiзацiйнiй формi навчання, властивий головний метод логiчно стрункого усного викла-ду, що сприяе точному i глибокому висвiтленню основних положень дано! науки ввдповвдно до !х взаемозв'язку [3].
Опишемо апробовану нами методику здшснення професшно! спрямованост навчання фь зики на лекцiйних заняттях.
66
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
Бшьшу частину уваги лекцiйного заняття ми придшяемо професiйно-орiентуючiй вступ-нiй бесщ, в ходi яко! викладач пояснюе студентам функци курсу фiзики, теоретичну i практич-ну значимiсть фiзичних знань в iнженернiй дiяльностi, ознайомлюе з логiкою розв'язування ш-женерно1 задач^ де вiдмiчаеться роль та мкце фiзичних знань у ходi 11 розв'язаннi.
Потiм ми пропонуемо декiлька питань, задач з професшною спрямовашстю, розв'язування яких потребуе застосування фiзичних знань.
(Пiдбiр питань здшснюеться вiдповiдно до теми, яка вивчаеться). Наприклад:
• Чи можна визначити з вiкна трактора, який рухаеться склад та стан Грунту (тяжкий, вологий чи сухий i т.ш.)?
• Яю iснують фiзичнi методи визначення вологосп сипучого матерiалу (зерна)?
• Де використовуеться лазер у сшьському господарствi?
Пояснення питань лектор супроводжуе демонстращею малюнкiв, якi показують технiчне застосування фiзичних знань. Ми думаемо також, що для студенлв важливою е iнформацiя про те, якими професiйними вмiннями, особистiсними якостями повинен володгги майбутнiй шже-нер i яку роль при цьому ввдграе курс фiзики. Тому метою вступно! бесiди пiд час лекцшного заняття ми вбачаемо в створенш профеийно-мотивацшно! ситуацп у студентiв першого курсу, якi почали вивчати курс фiзики. Це питання з методично! точки зору, безумовно, заслуговуе уваги, так як формування мотивацп навчання — це розв'язання питань виховання особистостi. Якщо нею не керувати, то мотиви можуть втратити дшстсть [6].
Пiзнавальний iнтерес до знань, який мае професшну спрямованiсть, по^бно формувати протягом усього перiоду вивчення загальнотеоретично! дисциплiни. Тому ми створюемо про-фесiйно-мотивацiйну ситуацiю не тшьки в вступнiй лекцп на початку вивчення курсу фiзики в ушверситета, але i на початку вивчення кожно! теми.
Реалiзовувати цей прийом можна рiзними способами:
1. Розкрити роль фундаментальних знань у розвитку науково-техшчного прогресу;
2. Розкрити основш застосування фiзичних знань в наущ i технiцi;
3. Створювати проблемно-професшну ситуацiю перед вивченням теми.
Крiм питань, якi iлюструють теоретичний матерiал, викладений викладачем на лекцп, нами розроблена система питань i завдань професшного характеру, виконання яких дозволить здшснити зв'язок матерiалу, який вивчаеться, зi спецiальною пiдготовкою студентiв. Щ завдан-ня пропонуються студентам для обмiркування i виконання в якост домашньо! роботи, а обго-ворюватися будуть тд час практичних групових занять, або на iндивiдуальних. До деяких завдань викладач звертаеться тд час читання лекцil.
Уи цi завдання приведенi в едину систему. Завдання складено таким чином, що вимага-ють вiд студенлв рiзноманiтноl розумово! дiяльностi. Але в зв'язку з тим, що щ завдання но-сять професiйно спрямований характер i зв'язанi з застосуванням фiзичних понять i закон1в, вони розраховаш на продуктивну дiяльнiсть; завдання, яю вимагають вiдтворення знань, в за-пропоновану схему не входять. Деяю завдання вимагають навести приклади, як1 iлюструють те чи шше фiзичне поняття. Наприклад:
• Який рух називають рiвномiрним? Наведiть приклади р1вжмрного руху в сiльсь-когосподарських механiзмах.
• Наведiть приклади р1вжмрного руху деталей, пристро!в сiльськогосподарських машин.
• Наведпъ приклади обертального руху деталей, частин в с/г машинах.
• Наведпъ приклади шюстрацй коливального руху в сшьському господарствг
Ряд завдань вимагають ввд студентiв спiввiднесення вивчених понять з об'ектами !х про-фесiйноl дiяльностi. Наприклад:
• Яка траекторш руху на пор1вняно невеликих дшянках шляху плуга, культиватора, борошв?
• Який характер руху демонструють соломотряси, молотилки, в1ялки?
• Яю види тертя використовуються у тдшипниках?
• Якi види деформацil можна спостеркати в сiльськогосподарських машинах, меха-нiзмах?
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №7
67
Посилаючись на висловлювання С. Ш. Архангельського: «лекщя в вищiй школi — це не просто переказування тдручника або iнших лiтературних джерел, це особиста науково-педагогiчна творчiсть викладача» [1], ми повиннi вказати, що особливостями побудови системи лекцiйних занять у вищш аграрно-техтчнш школi е викладення матерiалу з максимальним на-ближенням загальних положень фiзичних теорш до розв'язування задач, якi необхвдт шжене-рам в майбутнiй практичнш дiяльностi вiдповiдно до визначених напрямк1в специальностей: «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва», «Енергетика та електроте-хнiчнi системи в агропромисловому комплексi», «1нженерна механiка», «Транспортнi технологи», «Професшна освгга».
Таким чином, процес тдготовки фахiвцiв у вищому аграрно-технiчному навчальному за-кладi повинен будуватися як комплексна цшьова програма, а не як сума незалежних один вiд одного автономних дисциплш. Це реалiзовано в поданiй нами до друку програмi курсу фiзики для вищих аграрно-технiчних навчальних закладiв. Подальшi дослiдження пов'язанi з розроб-ленням професiйно спрямовано! методики проведення iнших вид1в занять з фiзики у вищих аг-рарно-технiчних навчальних закладах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Архангельський С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе. — М.:Высшая школа, 1974. — 384 с.
2. Бушок Г. Ф. Научно-методические основы преподавания физики в педвузах: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 /АПН СССР, НИИ содержания и методов обучения. — М., 1983. — 35 с.
3. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопчний словник. — К.: Либщь, 1997.
4. Гончаренко С. У. Методолопчш i теоретичш основи формування в учшв середньо! школи природ-ничо-науково! картини свпу: Дис.... докт. пед. наук у формi наук. доповвд: 13.00.01. — К., 1989. — 56 с.
5. Коношевський Л. Л. Дослщження особливостей застосування комп'ютерно! технiки в навчальному процесi педвузу (на матерiалi курсу фiзики): Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / НПУ ii«. М. П. Драгоманова. — К., 1997. — 24 с.
6. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность. — М.: Политиздат. — 1977.
7. Лучик С. В. Теорiя i методика загальнонауково! пiдготовки в шженернш вищiй школi: Дис. доктора пед. наук. — К., 1996. — 240 с.
8. Самойленко П. И. Повышение эффективности обучения физике. — М.: Высш.шк. — 1993. — 192 с.
9. Серпенко В. П. Теоретичш i методичш засади навчання загально! фiзики в системi фахово! шдгото-вки вчителя: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Нацюнальний педагопчний ун-т iм. М. П. Драгоманова. — К., 2004. — 516 с.
10. Серпенко Л. Г. Реатзащя профеайно! спрямованосп навчання фiзики студентiв прничих спецiальностей технiчних вузiв: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / НПУ iм. М. П. Драгоманова. — К., 1997. — 22 с.
11. Сусь Б. А. Дидактичш та методичш основи оргашзацп i активiзацii самостшно! навчально! дiяльнос-тi курсантiв при вивченнi курсу загально! фiзики у вищих техшчних вiйськових закладах: Дис. доктора пед.наук. — Ки!в, 1998. — 275 с.
12. Шут М. I., Касперський А. В. Дидактичш принципи впровадження сучасних технологш навчання // Удосконалення навчання фiзики у вищш шю^ в умовах ступенево! осв™: Матерiали III Всеукр. наук. конф. «Фундаментальна та професшна тдготовка фах1вщв з фiзики». — К.: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 1998. — Частина I. — С. 15-19.
Ярослав ВАСИЛЕНКО, Галина ШМИГЕР
ВИКОРИСТАННЯ ШФОРМАЦШНИХ ТЕХНОЛОГШ З МЕТОЮ ПОСИЛЕННЯ ПРОФЕСШНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 КУРСУ «1НФОРМАТИКА ТА КОМП'ЮТЕРНА ТЕХН1КА^> ДЛЯ СТУДЕНТ1В НЕПРОФ1ЛЬНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
У cmammi розглянуто використання тформацшних технолог1й при вивчепт тформатики у педа-гогiчному упiверситетi. студентами географiчпого факультету. Особливу увагу звернено на формування професшног спрямованостi курсу «1нформатика та комп 'ютерна технта». Наведено приклади за-вдань, ят сприяють формуванню у студентiв навимв накопичення практичного досвiду, який можна бу-де ефективно використати у свогй професшнш дiяльностi.
68
Шауковi записки. Серiя: Педагопка. — 2008. — №7
