CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 581.5:632 Проф. надзв., А. Возьняк, д-р габттований -
Ушверситет Природничий, м. Люблт (Польща); проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львгв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ДИФЕРЕНЦ1АЦН УГРУПОВАНЬ
СЕГЕТАЛЬНО' РОСЛИННОСТ1 У М1СЦЯХ БУКОВИХ Л1С1В ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ
Описано угруповання сегетально! рослинност з класу STELLARIETEA MEDIAE R. Tx., Lohm. et Prsg. 1950, сформоваш у мiсдях природних букових люш Захiдного По-дiлля. Встановлено, що найбiльший вплив на формування сегетально! рослинностi на площах, звшьнених вiд букових лiсiв, мають грунти, тип природно! асодiадi!' бучин i вид культурно! рослини. Агроденози на шслялюових територiях синтаксономiчно вщ-повщають екологiчним групам бучин.
Ключовi слова: сегетальна рослиннiсть, синтаксономiя, буковi люи, Захiдне По-дiлля.
Вступ. Сегетальна рослиншсть належить до наймолодших елементав су-часних ландшафтiв, який сво!м розвитком завдячуе винятково дiяльностi люди-ни. Вивчення сегетально1 рослинностi на засадах флористично1 класифiкацií до-недавна було не на належному р1вш з огляду на стереотипне ставлення до не!', як до ефемерного явища. Проте такi ценози займають чiтко визначену еколопч-ну i часову нiшу у вторинних сукцесiях лiсовоí рослинностi Захвдного Подiлля, за 'х синтаксономiчною структурою та дiагностичними видами можна встано-вити не тшьки мiсця формування букових лiсiв у минулому, а й попередш та наступнi серií у динамiчних рядах рослинностi. Найновiшi дослiдження сеге-тальних комплексiв рослинностi iз застосуванням методов гербологií мають за мету пiдбiр сiвозмiни та спосiб обробику грунту задля утримання агроценозу з мшшальним використанням хiмiчних засоб1в, що вкрай необхвдне для страте-пчного планування господарських та охоронних заходiв [20-24].
Матерiали i методи. Сегетальна рослиншсть класу STELLARIETEA MEDIAE R. Tx., Lohm. et Prsg. 1950 унаслвдок динамiчностi, полщомшантнос-ri та широко! екологiчноí амплiтуди дiагностичних вид1в потребуе дуже чiтких методик для одержання коректних результатiв, проте, як це не парадоксально, вона добре шддаеться класифкацп на флористичнш основi [1, 7, 8, 10, 11, 14, 17, 19]. Й вщношення до природних тишв рослинносп визначив ще Г. Вальтер: сегетальш угруповання е складовою азонального типу рослинносп, який нiде не утворюе власно1 рослинно1 зони, проте може бути включениям у будь-якш iз них. Серед сегетальних фiтоценозiв Г. Вальтер видаляв угруповання одно-дво-рiчних бур'янiв у посiвах зернових та льону (STELLARIETEA MEDIAE, Cen-tauretalia cyani R. Tx. 1950) та угруповання одно-дворiчникiв у посадках про-сапних культур (STELLARIETEA MEDIAE, Polygono-Chenopodietalia (R. Tx. em Lohm. 1950) J. Tx. 1961 [3]. Деят синантропш види можуть з однаковим
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
ycnixoM зростати на оброблених землях як сегетальш бур'яни та на оголених шгрифжованих субстратах як рyдеральнi рослини. Тому до класу STELLARI-ETEA MEDIAE вiдносять i рудеральш, i сегетальш угруповання, що назагал, не суперечить засадам флористично' класифiкацií.
Оскiльки мова йде про сегетальну рослиннiсть у мкцях вирубаних бу-чин на територц Захiдного Подiлля, на засадах флористично' класифiкацií рос-линностi з використанням методу Ж. Браун-Бланке дослвджували фiтоценози класу STELLARIETEA MEDIAE у постах ярих i озимих зернових Avena sativa, Secale cereale, Hordeum sativum, Triticum vulgare та посадках культур Beta vulgaris, Solanum tuberosum [10]. Всього було зроблено 187 геоботашчних описгв на територп Укра'ни i Польщi, а також узагальнено лiтератyрнi данi. Найважли-вшим етапом дослiджень була iдентифiкацiя умов мкцезростання комбшова-ним методом дiагностyвання за рослиннiстю та грунтами з метою визначення типу природного лкового фiтоценозy. Видовий склад фiксyвали дворазовим описом у перiод з червня по серпень (перед жнивами). Оскшьки форма пробно!' дшянки iстотно впливае на показники фiтоценозiв, уникали далянок у формi квадрата, закладали дшянки прямокутно!' форми iз спiввiдношенням сторш 1:21:4, витягненi упоперек основного напрямку однорiдних площ фиоценозгв, зменшуючи величину дисперсй' [4]. Кшьккш характеристики, життевiсть та характер виростання видiв наводили за шкалами Ж. Браун-Бланке [10], ряснкть -за шкалою О. Друде [15], феностан - за шкалою В. Альохша [2], поспйнкть -за А. Скамош [18], бiоморфy - за I. Серебряковим [6] та К. Раунккром [12]. Як-що описи не мiстили повного набору дiагностичних видав, використовували де-дуктивний метод К. Копечки i С. Гейш [16]. Синтаксономiчна схема сегеталь-но!' рослинностi побудована на основi класичних праць [10, 11, 13, 17, 18], об'еми, структура та назви синтаксошв подаш за: [17] та частково скоректовано за: [7,8]. Назви видав подано за: [5].
Результати та ix обговорення. Внаслщок проведених дослiджень вста-новлено, що до чиннитв, якi мають найбшьший вплив на формування сегеталь-но!' рослинностi на площах, звiльнених ввд букових лiсiв, насамперед належать грунтове вкриття, тип природно' асощацп, у мкщ яко!' сформовано агроценоз, та вид культурно!' рослини (табл.). !дентифжащя типу грунту часто е виршаль-ною шд час даагностування синтаксошв сегетально!' рослинностi та встановлен-ня 'х генезису. Велике значения мае також площа посгвш, яка часто визначае флористичну емнiсть агроценозу.
Бyковi лiси Захiдного Подiлля з класу QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937 характеризуются полiварiантнiстю, спричиненою як географiчни-ми, так i екологiчними чинниками. Серед них можна видiлити три основш еко-логiчнi групи, вiдповiдно до яких i формуються агроценози на пiслялiсових те-риторiях: бвдш ацидофiльнi, багатi рiвниннi (схиловi) та платовi термофiльнi бучини.
Перший тип бучин об'еднуе флористично бiднi ацидофiльнi фггоценози, якi на Подiллi формуються лише у занднш частинi завдяки специфiчним грунтам iз постгляцiальною структурою та шдвищеною кислотнiстю, спричиненою вилугуванням карбонатiв. Такi лiси утворюють на стрiмких схилах пiвнiчноí та
пiвнiчно-захiдноí експозицш рiдкiснy на Подiллi асоцiацiю Luzulo pilosae-Fage-tum W. Mat. et A. Mat. 1973. Сшьськогосподарських площ на мiсцi цiеí асощ-аци дуже мало внаслiдок рiдкiсностi ценозш асоцiацií. Специфiчнi грyнтовi умо-ви зумовили вирошування на таких дшянках зернових культур, переважно, озимого жита. !дентифшовано дшянки поблизу с. Дубровиця та с. Нова Скварява та на територй' Польського Розточчя. На дослГджених далянках даагностовано фггоценози трьох асоцiацiй: Scleranthetum annui Gamor et al. 1985 (Ch.sp.Ass. Scle-ranthus annuus, D.sp.Ass. Trifolium arvense, T. dubium), Digitarietum ischaemi R. Tx. et Prsg (1942) 1950-1985 (Ch.sp.Ass. Digitaria ischaemum), Echinochloo-Se-tarietum Krusem. et Vlieg. (1939) 1940 (Ch.sp.Ass. Echinochloa crus-galli, Rapha-nus raphanistrum; D.sp.Ass. Setaria glauca, S. viridis, Spergula arvensis).
Найбшьш поширений екотип схилових лкГв - це полiварiаигна асощащя Dentario glandulosae-Fagetum W. Mat. 1964 et Guzikowa et Kornas 1969, класич-на бучина "карпатсько-судетського" типу, яка формуеться на середнiх частинах швденно-захвдних макросхилiв на арих лкових i дерново-опiдзолених добре дренованих грунтах, часто Гз виходами вапнятв та шсковикш. Пкля вирубуван-ня лку тут утворюються суходшьнГ луки порядку Arrhenatheretalia, а на розо-раних землях - вГдповГднГ !'м сегетальш угруповання. До таких, насамперед, належать сформована у постах озимих культур Vicietum tetraspermae (Krusem. et Vlieg. 1939) Kornas 1950 (Ch.sp.Ass. Vicia tetrasperma, V. villosa); Apero spi-ca-venti-Papaveretum rhoeadis V. Sl. 1987 (Ch.sp.Ass. Apera spica-venti, Papaver rhoeas, Anagallis arvensis); Aphano-Matricarietum R. Tx. 1937 (Ch.sp.Ass. Apha-nes arvensis, Chamomilla recutita, D.sp.Ass. Veronica hederifolia); Galinsogo-Seta-rietum (R. Tx. et Beck. 1942) R. Tx. 1950 Ch.sp.Ass. Galinsoga ciliata, G. parvif-lora); Consolido-Brometum (Denissow 1930) R. Tx. et Prsg. (Ch.sp.Ass. Bromus se-calinus, Consolida regalis; D.sp.Ass. Papaver dubium). В агрофггоценозах зернових культур дуже часто утворюються комплексш угруповання асощацш Vicietum tetraspermae i Aphano-Matricarietum, часом i шших. Це явище можна спостеркати також i у просапних культурах. Воно може бути зумовлене безлГч-чю причин - змшою культурно' рослини, нетиповим мкцем формування ценозу, занесенням сегетальних бур'яшв Гз сусГдньо' дшянки та ш. ПомГчено також ценози, сформован дГагностичними видами асощацш рГзних класГв.
Верхш частини хребтш на ПодшлГ зайняп комплексами термофшьних бучин Carici pilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967, ят формуються на вершинних вирiвияних плато. Грунти тут вапняковГ, часто з уламками кар-бонатних та кремнквих порщ, з неглибоким шаром гумусу. Фрагментарно у комплекс з ними можна видшити також кальцефшьну вщмшу бучин Mercuri-ali- Fagetum Cel.1962. ПклялковГ землГ у мкцях цих асощацш дослвджували на Львкському та Польському РозточчГ i Гологорах (поблизу сш ЗавадГв, Брю-ховичГ, МирГв, Червоне, Славута та м. Томашува Любельского). У мкцях бучин на вапнякових грунтах формуються фггоценози асощацш Caucalido-Scandice-tum (Ch.sp.Ass. Adonis aestivalis, А. flammeus, Bupleurum rotundifolium, Euphorbia falcata, Thymelaea passerina); Lathyro-Melandrietum noctiflori Oberd. 1957 (Ch.sp.Ass. Lathyrus tuberosus, Elizanthe noctíflora); Lamio-Veronicetum politae Kornas 1950 (Ch.sp.Ass. Lamium amplexicaule, Veronica agrestis, V. polita, V. opaca; D.sp.Ass. Lithospermum officinale, Stachys annua).
Табл. 3aKOHOMÍptwcmi формування сегеталыип росл шшо cmi юг асу S TELLA RIE TEA MEDIAE _у М1сцях ф 'ипоценойв буковых лшв_
Синтаксон
Seeale cereale
Beta vulgaris
Культурный вид
Avena sativa
Hordeum sativum
Triticum vulgare
Solanum tuberosum
Тип грунту
Luzulo pilosae-Fagetum
Digitarietum ischaemi Scleranthetum annui Apero - Papaveretum
Digitarietum
ischaemi Scleranthetum annui Apero - Pa-paveretum
Scleranthetum annui
Digitarietum
ischaemi Echinochloo-Setarietum
Дерново-ошдзолений
Dentario glandulosae-Fagetum
Vicietum tetraspermae Aphano-Matricarietum Apero-Papaveretum
Galinsogo-Setarietum
Vicietum tetraspermae Aphano-Mat-
ricarietum Apero - Papaveretum
Vicietum tetrasper mae Aphano-Mat-
ricarietum Apero-Papavere-tum
Vicietum tetraspermae Aphano-Matricarietum Apero - Papaveretum
Echinochloo-Se-tarietum Galin-sogo-Setarietum
Cipnñ люовий
Дерново-ошдзолений суглинковый
Mercuriali-Fagetum
Vicietum tetrasperma Consolido-Brometum Caucalido-Scandicetum Lathyro-Melandrietum
Galinsogo-Setarietum Lamió Veronice-tum politae
Vicietum tetraspermae Aphano-Mat-ricarietum Conso-
lido-Brometum Lathyro-Melandrietum
Vicietum tetraspermae Aphano-Mat-ricarietum Conso-
lido-Brometum Lathyro-Melandrietum
Vicietum tetraspermae Aphano-Matricarietum Consolido-Bro-metum Lathyro-Melandrietum
Echinochloo-Se-tarietum Galin-sogo-Setarietum Lamio-Veroni-cetum politae
Cipnfí люовий Дерново-кабонатний
Carici pilosae-Fagetum
Vicietum tetraspermae Aphano-Matricarietum Apero- Papaveretum
Galinsogo-Setarietum Lamio-Vero-nicetum politae
Vicietum tetraspermae Aphano-Mat-ricarietum Apero -Papaveretum
Vicietum tetrasper mae Aphano-Mat-ricarietum Apero -Papaveretum
Vicietum tetraspermae Aphano-Matricarietum Apero - Papaveretum
Echinochloo-Se-tarietum Galin-sogo-Setarietum Lamio-Veroni-cetum politae
Cipnfi люовий
СинтаксономГчна диференщащя сегетально! рослинносп, сформовано' у мкцях букових лк1в Захвдного Подшля, виглядае так:
STELLARIETEA MEDIAE R. Tx., Lohm. et Prsg, 1950 Centauretalia cyani R. Tx. 1950 (Syn. SECALIETEA Br.-Bl. 1951) Aperion spicae-venti R. Tx. et J. Tx. 1960 Arnoseridenion minimae Malato-Beliz, J. Tx. et R. Tx. 1960
Scleranthetum annui Gamor et al. 1985 Aphanenion arvensis R. Tx. et J. Tx. 1960 Vicietum tetraspermae (Krusem. et Vlieg. 1939) Kornas 1950 Aphano-Matricarietum R. Tx. 1937
Consolido-Brometum (Denissow 1930) R. Tx. et Prsg. 1950 Papaverion rhoeadis V. Sl. 1987 Apero spica-venti-Papaveretum rhoeadis V. Sl.1987 Caucalidion lappulae R. Tx. 1950
Caucalido-Scandicetum (Libb. 1930) R. Tx. 1937 Lathyro-Melandrietum noctiflori Oberd. 1957 Polygono-Chenopodietalia (R. Tx. em Lohm. 1950) J. Tx. 1961 Panico-Setarion Siss. 1946 Digitarietum ischaemi R. Tx. et Prsg. (1942) 1950
Echinochloo-Setarietum Krusem et Vlieg. (1939) Polygono-Chenopodion Siss. 1946 Lamio-Veronicetumpolitae Kornas 1950 Galinsogo-Setarietum (R. Tx. et Beck 1942) R. Tx. 1950
Висновки. Вивчення угруповань сегетально! рослинносп Гз застосуван-ням методу Браун-Бланке дало змогу виявити закономГрносп ц формування у мкцях колиштх букових лкГв Захвдного Подвдля. Встановлено, що кожному типу природного фггоценозу бучин ввдповвдае комплекс сегетально! рослиннос-ri, сформований залежно ввд типу грунту та культурно' рослини. Ця залежнкть лежить в основГ чГтко! синтаксономГчно! диференщацц угруповань сегетально! рослинностГ.
Лiтература
1. Абрамова Л.М. Флористическая классификация сегетальных сообществ / Л.М. Абрамова, Б.М. Миркин // Успехи современной биологии. - 1986. - № 3. - С. 462-474.
2. Алехин В.В. Растительность СССР в основных зонах / В.В. Алехин. - М. : Изд-во "Сов. наука", 1951. - 512 с.
3. Вальтер Г. Общая геоботаника : пер. с нем. / Г. Вальтер. - М. : Изд-во "Мир", 1982. -
261 с.
4. Грейг-Смит П. Количественная экология растений : пер. с англ. / П. Грейг-Смит. - М. : Изд-во "Мир", 1967. - 359 с.
5. Определитель высших растений Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 546 с.
6. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1962. - 379 с.
7. Соломаха В.А. Сегетальная растительность лесной зоны Украины / В.А. Соломаха // Биологические науки. - 1988. - С. 69-74.
8. Соломаха В.А. Синтаксономш рослинносп Украши / В.А. Соломаха. - Изд. 3-е, [пере-раб. и доп.]. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2008. - 296 с.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
9. Сорока М.1. Рослиннiсть Украшського Розточчя / М.1. Сорока. - Львш : Вид-во "Cbít", 2008. - 432 с.
10. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde / J. Braun-Blanquet.
- Wien-New York : Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
11. Dierschke H. Stand und Aufgaben der pflanzensoziologischen Systematik in Europa / H. Di-erschke // Vegetatio. - 1971. - № 22 (4-5). - S. 255-264.
12. Ellenberg H. Key to Raunkiaer Plant Life Forms with Revised Subdivision / H. Ellenberg, D.A. Mueller-Dombois // Berichte des geobotanischen Institutes der eidg. Techn. Hochschule. - Stief-tung Rübel, 1967. - 37 p.
13. Fijalkowski D. Synantropy roslinne Lubelszczyzny / D. Fijalkowski. - Warszawa, Lodz : Wyd-wo PWN, 1978. - 260 s.
14. Fijalkowski D. Zespoly chwastów pól uprawnych na glebach lekkich makroregionu srodko-wo-wschodniego Polski / D. Fijalkowski, B. Taranowska, K. Sawa // Annales UMCS. - 1989. - Sec. C.
- Vol. XXXIV. - S. 271-287.
15. Fukarek F. Fitosocjologia / F. Fukarek. - Warszawa : Wyd-wo PWR i L, 1967. - 218 s.
16. Kopecky K. A new approach to the classification of anthropogenic plant communities / K. Kopecky, S. Hejny // Vegetatio. - 1974. - Vol. 29. - Pp. 17-20.
17. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszki-ewicz. - Warszawa : Wyd-wo PWN, 2001. - 536 p.
18. Scamoni A. Einführung in die praktische Vegetationskunde / A. Scamoni. - Berlin : Deutsche Verlag der Wissenschaften, 1955. - 222 s.
19. Tr^ba C. Zbiorowiska roslinne sciernisk na nizinnych kompleksach glebowo-rolniczych poludniowo-wschodniej Polski. Cz. I. Zbiorowiska ze zwitpku Panico-Setarion / C. Tr^ba // Acta Agro-botanica. - 1991. - Vol. 44. - Z. 1,2. - S. 87-111.
20. Wesolowski M. Zachwaszczenie aktualne i potencjalne zbóz jarych w róznych systemach nast^pstwa roslin / M. Wesolowski, A. Wozniak // Acta Agrobotanica. - 2001. - Vol. 54,1. - S. 175-190.
21. Wozniak A. Wplyw przedplonu i sposobu piel^gnowania na zachwaszczenie pszenzyta ozi-mego / A. Wozniak // Fragmenta-Agronomica. - 1994. - Vol. 11(4). - Pp. 55-60.
22. Wozniak A. Zachwaszczenie pszenicy twardej (Triticum durum Desf.) w zaleznosci od jej ud-zialu w zmianowaniu i poziomu agrotechniki / A. Wozniak // Annales UMCS. - Sec. E. Agricultura. -2007. - Vol. 62(1). - S. 201-208.
23. Wozniak A. Zapas diaspor chwastów w glebie r^dzinowej w stanowisku po pszenzycie jarym / A. Wozniak // Annales UMCS. - Sec. E. Agricultura. - 2007. - Vol. 62 (2). - S. 250-256.
24. Wozniak A. The after-effect of long-term reduced tillage systems on the biodiversity of weeds in spring crops / A. Wozniak, M. Haliniarz // Acta Agrobotanica. - 2012. - Vol. 65(1). - Pp. 141-148.
Возьняк А., Сорока М.И. Особенности формирования и дифференциации сегетальной растительности в местах буковых лесов Западного Подолья
Описаны сообщества сегетальной растительности из класса STELLARIETEA MEDIAE R. Tx., Lohm. et Prsg. 1950, сформированные в местах естественных буковых лесов Западного Подолья. Установлено, что наибольшее влияние на формирование сегетальной растительности на площадях, освобожденных от буковых лесов, имеют почва, тип естественной ассоциации бучин и вид культурного растения. Агроценозы на после-лесных территориях синтаксономически соответствуют экологическим группам бучин.
Ключевые слова: сегетальная растительность, синтаксономия, буковые леса, Западное Подолье.
Wozniak A., Soroka M.I. Features of sehetal vegetation communities creation and and differentiation in places of beech forests in Western Podillya
Sehetal vegetation group from class STELLARIETEA MEDIAE R.Tx., Lohm. et Prsg. 1950 is described that were formed on places of natural beech forests in Western Podillya. It was found out that the greatest influence on the sehetal vegetation creation in areas free from the beech forests has soil, type of natural beech association and kind of cultivated plant. The agrocenosis on afterforest areas by syntaxonomics meet environmental beech groups.
Keywords: sehetal vegetation, syntaxonomy, beech forests, Western Podillya.
