CC BY
106
що знаходяться в державнш власносп, шляхом проведення державно! експертизи технолопчних рiшень, що надходять з-за кордону, на основi перевiрки новизни, ефективносп, рiвня безпеки та шших характеристик iноземноi технологи;
- розглянути можливiсть заснування Фонду фiнансування придбання технологiй, який здiйснюватиме часткове в1дшкодування витрат промислових тдприемств на придбання передових виробничих технологий в рамках патентно-лщензшно! дiяльностi для вдосконалення власного виробництва;
- сприяти налагодженню науково-техтчних зв'язюв укранських виробниюв з провщними зарубiжними виробниками, для чого слад посилити поiнформованiсть провiдних свiтових корпорацш про науково-технологiчнi i виробничi можливосп Украни шляхом розроблення i затвердження перел1ку м1жнародних виставково-ярмаркових заходiв, що проводяться за кордоном, у яких вiтчизнянi щдприемства можуть брати участь з частковим фiнансуванням витрат за рахунок кошт1в Державного бюджету;
- здшснювати розроблення пiлотних проекпв з розширення масштабiв лабораторних розробок, створення iнновацiй i нових продукпв у високотехнолопчних секторах укра!нсько1 промисловосп iз залученням проввдних укранських виробник1в, а також вiтчизняних та iноземних експерпв тощо.
Висновки. Таким чином, основною ознакою
сталого розвитку промисловосп е прискорене освоения перспективних виробництв, що формують новий технiко-технологiчний уклад, i в1дпов1дних 1м органiзацiйних, управлiнських та шфраструктурних механiзмiв..
Для сталого розвитку промисловосп необх1дно дотримання рiвноваги мгж: продуктивними силами i виробничими вщносинами, попитом i пропозиц1ею, накопиченням i споживанням, потребами i ресурсами, обробними i видобувними галузями, iнтересами нииiшнього i майбутнiх поколiнь тощо.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Потенц1ал национально! промисловосп: цш та мехаиiзми ефективного розвитку / [Кщдзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця 1.О. та ш.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В.Кщдзерського; НАН Украни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2009. -928 с.
2. Симоненко В. К прорыву не готовы. Инноватизация и модернизация экономики / В.К. Симоненко // Зеркало недели. - 2012. Режим доступу:
http://2000.net.ua/2000/derzhava/ekonomika/78560.
3. Технолопчна модертзащя промисловосп Украни / За ред. д-ра екон. наук Л.1.Федулово1'; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2008. -472 с.
Аннотация. Определены риски развития экономики Украины и направления экономической модернизации. Указаны приоритеты государственной промышленной политики.
Ключевые слова.: промышленность, промышленная политика, модернизация, кризи.
Summary. Identified risks of the Ukrainian economy and the direction of economic modernization. Set priorities for the state industrial policy.
Keywords: industry, industrial policy, modernization, crisis.
Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 330.544.2
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ П1ДСИСТЕМИ 1НДИКАТОР1В
СПОЖИВАННЯ
Ky3ÏHKwaН.1., к.е.н., ст. викладач (ХТЕ1КНТЕУ)
У poôomi розглянуто порядок формування тдикатору споживчого ринку, удосконалено методику diaeHocmuKU споживчого ринку.
Kлючовi слова âiamocmuKO, споживчий ринок, шдикатор.
Постановка проблеми та iï зв'язок b науковими та практичними завданнями. При
дослвджент споживчого ринку слад враховувати необхвдтсть реформування тдходав до вивчення проблем функцюнування й регулювання споживчого
ринку. Ефективтсть функцюнування споживчого ринку тим вища, чим збалансоватша його конъюнктура, чим бшьше обсяг платоспроможного попиту населення, чим яшстше процес задоволення потреб конкретних його цшьових сегменпв. Зв'язок з
© Куз1чшна Н.1.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
науковим завданням в сучасних умовах полягае у виявленi потреби в бшьш ретельному теоретичному дослщжент методик дiагностики споживчого ринку та практичному вивчент даного направлення.
AHmi3 остантх до^джень i публтацш, на як спираеться автор з посиланням та джерела. Особливосп формування, функцюнування i регулювання споживання та споживчого ринку Укра!ни привертають увагу багатьох вчених. Серед науково-дослщних розробок остантх роюв доцiльно звернутися до праць О. М. Азарян [1], Т.М. Гродецько! [2], Л.О. Лiгоненко [5], А.А. Мазараю [6] та шших. Проблеми функц1онування споживчих ринков на певних етапах iсторичного розвитку також привертали увагу багатьох вчених рiзних часiв, серед яких Дж. М.Кейнс, Ф. Котлер, А. Маршал, П. Самуельсон, Д. Хiкс, Й. Шумпетер та iншi.
Видтення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття. Проте недостатньо! уваги було придшено питаниям пгдвищення ефективносп функцiонуваиня й регулювання споживчого ринку, тому дослщження теоретико-методичних розробок зазначено! проблеми потребуе подальшого удосконалення.
Формування цтей статтi (постановка завдання)
Метою роботи е обгрунтування напрямюв удосконалення методики д1агностики споживчого ринку за рахунок включення показник1в (iидексiв, щщкак^в) до пшсистеми iндикатору споживчого ринку.
Виклад основного матералу дослщження з обГрунтуванням отриманих наукових
результатов. Диагностика споживчого ринку здшснюеться за допомогою штегрального вектору споживчого ринку.
1нтегрований показник характеризуе змши стану споживчого ринку в межах анал1зованого перiоду.
У попереднiх роботах автором був розроблений iитегральний вектор споживчого ринку, який може бути розрахований за формулою:
де - шгегралышй вектор споживчого ринку;
1 j - щдикатор рiвня доход1в;
- щдикатор наповнення регионального споживчого ринку; 1 - - щдикатор споживання; 1- ■ - щдикатор товарообиу.
Формування штегрального вектору споживчого ринку повинно базуватися на ретельному глибокому аналiзi кожно! з подсистем, до яко! вщносяться окремi щдикатори. Тому доц1льно
продовжити дослщження зазначеного питання та розглянути порядок розробки модел щдикатору споживчого ринку.
Для оцшки р1вня споживання важливо розр1зняти саме споживання та дох1д, який використовусться. Так, використовуваний дох1д, як вщомо, розподшяеться на споживання 1 заощадження. Як правило, анал1з споживання проводиться у тюному зв'язку з доходами домогосподарств, !х динам1кою, пор1внянням 1з заощадженнями. А вже на наступному етап анал1зуються напрямки витрачання дохода, що залишилися у використовуваному доход (тобто за винятком заощаджень). Авторський пщхщ полягае в тому, що анал1з дохода 1 анал1з споживання пропонуеться вважати окремими, але все ж таки т1сно пов'язаними м1ж собою, подсистемами щдикатору споживчого ринку. Роздшення дохода 1 споживання на окрем1 тдсистеми обумовлено тим, що р1вень дохода у бшьшосп свош вимрюеться варпсними показниками, а споживання -натуральними. Наступним кроком дослщження е формування тдсистеми шдикатор1в споживання.
Стан споживання можна охарактеризувати р1внем витрат домогосподарств, показниками натурального споживання (тобто споживання найважливших продукпв харчування),
ратональюст харчування (тобто в1дпов1дност1 фактичного споживання встановленим рац1ональним нормам) та р1внем забезпечешсп товарами тривалого використання. Вщсуттсть у зазначеному перелшу споживання окремих послуг пояснюеться тим, що !х вплив буде враховано в динамщ витрат домогосподарств.
Наступне питання, яке потребуе вир1шення в процеа дослщження, як1 саме витрати домогосподарств бшьш доцшьно використовувати для анал1зу. Р1ч у т1м, що витрати домогосподарств можуть бути сукупними 1 грошовими, споживчими 1 неспоживчими. Для виршення поставленого питання доц1льно звернутися до методологи статистичних дослщжень. Для формування тдсистеми шдикатор1в споживання найбшьш доцшьним е анал1з споживчих сукупних витрат. Споживч сукупш витрати складаються з грошових витрат, а також вартост спожитих домогосподарством продукта харчування, отриманих з особистого подсобного господарства, в порядку самозагопвель або подарованих родичами та шшими особами, суми тльг та безголвкових субсидш на оплату житла, комунальних продукпв та послуг, суми безголвкових тльг на оплату послуг зв'язку, пройд у транспорт! окремих категорш громадян, безголвкових тльг та дотацш на пупвки для лшування, оздоровлення та водпочинку, на оплату лшв, медичних послуг (в тому числ стоматолог1чних послуг, проведения обстежень та отримання процедур тощо).
Врахутання сум тльг 1 дотацш у показнику споживчих сукупних витрат, який використовуеться
для аналiзу, з одного боку викривлюе реальнi витрати домогосподарств. Тому, якщо б метою аналiзу було встановлення рiвня витрат та Гх динамiки, то доц1льним було б аналiзувати саме грошовi витрати. Але з точки зору ощнки рiвня споживання та його впливу на стан споживчого ринку на авторську думку щлком справедливо використовувати саме показник сукупних споживчих витрат, оск1льки вони вщображають реальне споживання.
Обгрунтувавши вибiр у якосп елементу тдсистеми щдикаторш споживання споживчих сукупних витрат, слад зазначити, що вони розпод1ляються на споживчi сукупнi витрати на продовольчi товари (включаючи харчування поза домом, алкогольт напоГ' та тютюновi вироби), на непродовольчi товари та послуги. Оск1льки сукупнi споживчi витрати вимрюються у грошових одиницях, необхщним е Гх коригування на в1дпов1дний шдекс споживчих ц1н. Тому представляеться доцшьним до тдсистеми щдикаторш споживання включити середнiй iндекс
сукупних споживчих витрат який
пропонуеться розраховувати за формулою:
(2)
де ¿,,е - середшй шдекс сукупних споживчих витрат;
:.._._.... - iндекс сукупних споживчих витрат на продовольчi товари;
шдекс сукупних споживчих витрат на непродовольчi товари i послуги;
— - шдекс споживчих щн на продовольчi товари;
1"^--- iндекс споживчих щн на непродовольчi товари;
- iндекс споживчих щн на послуги.
1ндекс сукупних споживчих витрат розраховуеться як вщношення обсягу сукупних споживчих витрат в звггному роц1 до аналогiчного показника попереднього перiоду, скоригованого на вщповщт iндекси споживчих ц1н.
Наступним елементом тдсистеми щдикаторш споживання, як вже ратше зазначалося, мае стати середнш iндекс щорiчного натурального споживання продукпв харчування на одну особу. Споживання продукпв харчування у домогосподарствах - це середньодушове споживання продукпв харчування за мюяць в натуральних одиницях вимру (кг, шт.). При розрахунках цього показника спожип продукти харчування перераховуються в первинний продукт, наприклад,
гсс в-нпр
масло тваринне - в молоко, ковбаса - в м'ясо. В показник "споживання цукру" включений цукор, використаний на кондитерсью вироби та мед. До спожитих продукпв харчування вiднесенi спожип продукти, яю були у звiтному перюда купленi, отриманi з особистого щдсобного господарства, вщ самозагопвель (на полювант, рибалт, у лiсi тощо), а також отриманi в подарунок та з шших джерел.
Розрахунки набору продукпв харчування грунтуються на нормах фiзiологiчних потреб у харчових продуктах для дорослого населення УкраГ'ни i рекомендаций про потреби людини в енерги i бiлках, ведомостей про хiмiчний склад основних продукпв харчування i витрат речовин у процес продукци.
Природно, що зi змшами на споживчому ринку змiнюеться i споживання набору продукпв харчування. Збшьшення Гх споживання позитивно впливае на стан споживчого ринку. Охарактеризувати цей процес можливо за допомогою середнього щдексу щорiчного натурального споживання продукпв харчування на одну особу, який пропонуеться розраховувати за формулою:
|>Г ¿Ж ■п= 11Я
(3)
- - середнiй iндекс щорiчного натурального споживання продукпв харчування на одну особу;
Г«
-
.■ - добуток iндексiв щорiчного натурального споживання на одну особу за основними групами продукпв харчування; п - юльюсть продукпв харчування, яю увiйшли у вибiрку для дослщження.
Споживання продукпв харчування, безумовно, впливае на стан споживчого ринку, але тшьки обсягами цей вплив не обмежуеться. Важливе значения мае рацiональнiсть харчування, а точтше, рiвень його досягнутосп [3]. Рiвень досягнутосп рацiональностi харчування на авторську думку мае стати важливим елементом тдсистеми щдикаторш споживання. Його рекомендуеться розраховувати за формулою:
(с!)
(4)
Ь
середнш iидекс досягнутосп рацiональносn
харчування;
-
добуток iндексiв досягнутосп
рацiональносn харчування за основними групами продукпв харчування, яю розраховуються як
вщношення фактичного обсягу споживання до нормативно-рац1онального;
п - кшьюсть продукпв харчування, як1 увшшли у виб1рку для дослщження.
Державна политика в сфер! споживання певною м1рою вщбивасться в систем! продовольчо! безпеки кра!ни. Продовольча безпека трактуеться як стан, при якому вам членам сустльства гарантований доступ до життево важливих продукпв харчування у вщповщносп з науково обгрунтованими наборами продукпв харчування. Система продовольчо! безпеки мае ефективно забезпечувати населення продуктами харчування згтдно з прийнятими ф1зюлопчними нормами споживання за рахунок власного виробництва 1 рац1онального !мпорту продукпв. У вщповщност! до Постанови Кабшету м!тстр!в Укра!ни вщ 5 грудня 2007 р. № 1379 «Деяю питання продовольчо! безпеки» [4] в Укра!т на державному 1 регюнальних р1внях д1е система оц1нки продовольчо! безпеки кра!ни, яка включае 7 основних щдикатор!в, що характеризують продовольчу безпеку держави. Вони розраховуються за визначеними основними групами харчових продукпв, можливостями аграрного сектору економши, юнуючими сощальними стандартами та нац1ональними традищями харчування. З точки зору формування п1дсистеми щдикатор!в споживання анал1з даючо! методики оц1нки продовольчо! безпеки представляе певний науковий !нтерес. Результати такого анал1зу представлено нижче.
1ндикаторами продовольчо! безпеки е:
1) добова енергетична щнтсть ращону людини, що визначаеться як сума добутюв одиниц1 маси окремих вида продукпв, як1 споживаються людиною протягом доби, та !х енергетично! щнносп;
2) забезпечення рац1ону людини основними видами продукпв, що визначаеться як стввщношення м1ж фактичним споживанням окремого продукту та його рац1ональною нормою;
3) достаттсть запаав зерна у державних ресурсах, що визначаеться як стввщношення м1ж обсягами продовольчого зерна у державному продовольчому резерв! та обсягами внутр1шнього споживання населенням хтба \ хл1бопродукт1в у перерахунку на зерно;
4) економ1чна доступн1сть продукт1в, що визначаеться як частка сукупних витрат на харчування у загальному п1дсумку сукупних витрат домогосподарств;
5) диференщащя вартост1 харчування за сощальними групами, що вщстежуеться в динамщ та розраховуеться як стввщношення мгж варт1стю харчування 20 вщсотюв домогосподарств з найб1льшими доходами та варпстю харчування 20 вщсотюв домогосподарств з найменшими доходами;
6) емн1сть внутршнього ринку окремих продукт1в, що вщстежуеться в динам1ц1 та
визначаеться у натуральному вираз1 як добуток споживання певного продукту та середньор1чно! чисельносп населення;
7) продовольча незалежн1сть за окремим продуктом, що визначаеться як стввщношення мгж обсягом !мпорту окремого продукту у натуральному вираз1 та емтстю його внутр1шнього ринку [4].
Вщносно першого !ндикатору - добово! енергетично! ц1нност1 рац1ону людини - слад зазначити, що це показний вим1рюеться у к1локалор1ях на добу. Пор1вняння (стввщношення) фактично! добово! енергетично! щнносп рац1ону людини 1 розрахунково!, яка базуеться на нормах рацюнального споживання, як показали проведен! автором розрахунки, дае результат, аналог!чний другому показнику - забезпеченню рац1ону людини основними видами продукпв, що визначаеться як стввщношення мгж фактичним споживанням окремого продукту та його рацюнальною нормою. Використання цих показниюв як елеменпв пщсистеми !ндикатор!в споживання представляеться недоц1льним, оскшьки до не! був уведений такий показник як р!вень досягнутост! рац1ональност! харчування, який розраховуеться на шдсташ аналог!чних величин, але б!льш точно в1дображае потреби ощнки стану споживчого ринку. Сума значень деф!циту (нестач!) продовольчого споживання ! р!вня досягнутост! ращональносп харчування дор!внюе 1.
Трет!й, шостий ! сьомий !ндикатори не стосуються саме споживач!в 1 не е вир!шальними факторами впливу на споживання, тому з точки зору формування пщсистеми !ндикатор!в споживання !х використання е недоцшьним.
Анал!з четвертого щдикатора - економ!чно! доступност! продукт!в, що визначаеться як частка сукупних витрат на харчування у загальному подсумку сукупних витрат домогосподарств -дозволяе визнати його пряме вщношення до споживання. Але у тому виглящ, в якому вш використовуеться в систем! щдикатор!в продовольчо! безпеки, в!н не може бути включений в подсистему щдикатор!в споживання. Саме тому пропонуеться використовувати не сам показник питомо! ваги сукупних витрат на харчування у загальному подсумку сукупних витрат домогосподарств, а його щдекс, тобто !ндекс економ!чно! доступност!
харчування Для споживчого ринку
позитивною е тенденция зниження питомо! ваги сукупних витрат на харчування у загальному подсумку сукупних витрат домогосподарств, тому до модел! пщсистеми !ндикатор!в споживання цей
1
елемент мае бути включений у вигляда (—).
'айа
П'ятий показник - диференщащя харчування за сощальними групами, що вщстежуеться в динамщ! та розраховуеться як стввщношення м!ж варт!стю харчування 20 вщсотюв домогосподарств з
найбiльшими доходами та варпстю харчування 20 ввдсотюв домогосподарств з найменшими доходами - е дуже важливим для споживчого ринку. Але з точки зору розробки щдикаторш споживання вiн мае дуже значний недол1к - варпсне вираження вихвдних даних. Крiм того, саме по собi його значення не може бути включене в модель щдикаторш споживання, оск1льки характеризуе стан споживання в певний момент часу, а призначення iндикаторiв полягае у вщдзеркаленш змiн його стану. Тому представляеться доц1льним розраховувати узагальнений показник сшввщношення обсягiв харчування i натуральних одиницях вимiру за вищезазначеними соц1альними групами, i, анал1зуючи його в динамщ, розраховувати iндекс
диференщацп харчування Для споживчого
ринку позитивною е тенденц1я зниження диференщацп харчування за сощальними групами, тому до модел1 пдсистеми iндикаторiв споживання
цей елемент мае бути включений у вигляда (-).
Певний iнтерес з точки зору анал1зу споживчого ринку викликае такий показник як рiвень продовольчо! доступносп, який розраховуеться як вщношення юлькосп калорiй душового добового рац1ону харчування до частки вщповщних витрат у амейному бюджет! Цей показник вщбивае куп1вельну спроможнiсть 1% сiмейного бюджету и розраховуеться як вщношення юлькосп калорш душового добового рац1ону харчування в кiлокалорiях до частки витрат на харчування у амейному бюджет! у %. Таким чином, тд щдикатором рiвня продовольчо! доступност ^рпд) слад розумiти iндекс змiнення кушвельно! спроможносп 1% сiмейного бюджету i вiн мае бути включений до модел1 пдсистеми iндикаторiв споживання.
На сьогодщ продовольчi витрати домiнують в бюджетах споживачiв Украйни, але поступове покращення екожмчно! ситуаци природно приведе до скорочення !х питомо! ваги в сукупних витратах домогосподарств i, вщповщно до збiльшення питомо! ваги витрат на непродовольчi товари та послуги. Вводити додатковий елемент в модель шдсистеми iндикаторiв споживання, що вщображае питому вагу цих витрат у сукупних витратах не мае необхщносп, тому що структуру сукупних витрат вже враховано в модел1 шляхом включення такого елементу як iндекс
економ1чно! доступносп харчування
Зрушення в обсягах витрат на непродовольчi товари та послуги деякою мiрою вже врахованi в модел1 пдсистеми iндикаторiв споживання через введений щдекс сукупних споживчих витрат на
нспродовольч1 товари I послуги (¿„„в_ Проте на
авторську думку модель пдсистеми iндикаторiв споживання буде бшьш повною, якщо до не! включити iндекс забезпеченосп домогосподарств
товарами тривалого використання (¿зддда). Цей щдекс пропонуеться розраховувати за формулою:
1 7» чУШВ
1зттв ' 11п= 1 \ ч / '
"■у 4''ЯЗЯ ■ д
:_г- - - середнiй iндекс забезпеченосп
домогосподарств товарами тривалого використання; /у \ путь
_ | - добуток сшввщношень рiвнiв
я
забезпеченосп домогосподарств товарами тривалого
використання у поточному рощ (Д^,,,) до
аналопчних показниюв попереднього року (Зяая): п - юльюсть товарiв тривалого використання, яю увiйшли у вибiрку для дослвдження.
Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. З наведеного правомiрно зробити висновок, що пдсистему iндикатора споживання може бути представлено наступним чином:
- (6)
~ Ьев * V * Ьх Х * Сх-) Х гаяй * (зиияе ( )
ш \и—1
де ¿,,,5 - середнш щдекс сукупних споживчих витрат;
: -. - - середнш iндекс щорiчного натурального споживання продукпв харчування на одну особу;
:':. ... - середнiй iндекс досягнутосп ращональносп
харчування;
:- ■ - iндекс екожмчно! доступносп харчування;
■■ у - щдекс диференщацп харчування;
iрпд - щдикатор рiвня продовольчо! доступности
:г- - - середнш щдекс забезпеченосп домогосподарств товарами тривалого використання.
Можна констатувати, що вiгчизняна методолопя дiагностики споживчого ринку не може бути фундаментальною основою для формування оргатзащйно-екожмчного мехатзму споживчого ринку. Разом iз тим, у закордоннiй практиц1 також не було отримано теоретичного вирiшення проблеми дiагностики споживчого ринку.
Таким чином, запропонований пдод щодо формування шдсистеми шдикатора споживання допомагае бiльш ефективно проаналiзувати окремi складовi споживчого ринку.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Азарян О.М. Анал1з розвитку споживчого ринку Укра!ни в сучасних умовах. / Азарян О.М. // Вюник ДонДУЕТ. - 2006. - №3. - С. 126
2.Гродецька Т.М. Суттсть та структура споживчого ринку в трансформацшнш
економiцi. / Т.М. Гродецька // Проблеми економши. -2007. - №44. - С.49.
З.Згуровський М. З. Стадий розвиток репотв Украни [Едектронний ресурс] / М. З. Згуровський. - К.: НТУУ «КП1», 2009. - 197 с. -Режим доступу:
<http://activity.wdc.org.ua/ukraine/Isd_ukr-2400dpi-10.pdf>.
4.Деякi питання продоводьчо! безпеки: Постанова Кабiнету МiнiсIрiв Украни вiд 5 грудня
2007 р. №1379 // Офщшний вiсник Украши. - 2007. -№93. - С.48
5.Л1гоненко Л.О. Споживчий ринок Украши: методололя досдiдження та регудювання: Монографiя/ Л.О. Лц-оненко. - К.: Кив.нац.торг.-екон. ун-т, 2007. -С. 10.
6. Мазараю А.А. Перспективи розвитку внутршньо! торгiвдi в Украiнi: критичний погляд / А.А.Мазаракi, 1.О. Бланк та ш. // Вiсник КНТЕУ. -2002. - №6. - C.3-29
Аннотация. В работе рассмотрен порядок формирования индикатора потребительского рынка. Выявлено новое, которое вносится в методику диагностики потребительского рынка.
Ключевые слова диагностика, потребительский рынок, индикаторы.
Summary. In this paper the procedure of forming an indicator of consumer market. Found a new one that is introduced into the methodology of diagnosis of the consumer market. Keywords: diagnostics, the consumer market, indicators.
Рецензент к.е.н., доцент ХТЕ1 КНТЕУ Кучумова 1.Ю. Експертредащшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 339.5:629.7
МЕТОД ОЦ1НКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ
ГАЛУЗЕЙ
Лтовенко С.А., асшрант (КНЕУ м.В.Гетьмана)
В статтi визначено поняття "конкурентоспроможтсть галузi". Узагальнено основт методи розрахунку конкурентоспроможностi галузi. Проведено аналiз узагальнених методiв та визначено переваги та недолжи. Запропоновано метод оцтки конкурентоспроможностi галузей промисловостi.
Ключовi слова.: метод оцтки, конкурентоспроможтсть, галузь, профтьна тдгалузь, методика, валова продукцiя, конкурентнi переваги.
Постановка проблеми. В сучасних умовах всеосяжжд глобалзаци конкурентоспроможтсть галузi е одтею з найважливших категорш ринковоi економши що характеризуе можлив^ь й ефективтсть адаптаци ii пдприемств до умов конкурентного середовища на световому ринку. Промислов^ особливо високотехнололчт, галуз^ яю прагнуть займати вщповщну частку на мiжнародному ринку, а не лише виживати, повинт використовувати K®i та компдекснi методи забезпечення конкурентоспроможносп виробництва з метою створення переконливих конкурентних переваг.
На сьогодтшнш день практично ввдсутня загальноприйнята методика ощнки
конкурентоспроможносп гадузi промисловосп. Кожна галузь промисловосп свою конкурентну позицю на ринку визначае самостшно не враховуючи багатьох чинниюв. Зважаючи на те, що ощнка конкурентоспроможностi в визначений час та в конкретнш фазi економiчного розвитку являе собою складне та багатоступеневе завдання, то виникае необхвдтсть в компдекснiй ощнщ
показниюв, котр! формують рiвень конкурентоспроможностi iiei чи шшо1 галузг промисловосп.
На практищ, визначення
конкурентоспроможносп впчизняних галузей промисловосп зводиться лише до виршення техтчних проблем та формування щново! поттики i то лише для статистики, але щ напрями забезпечують конкуренцию на световому ринку лише з одного боку. Тому постае гостра потреба в методах досконало! та практично!' оц1нки р!вня конкурентоспроможносп надюнальних галузей промисловосп як1 безпосередньо працюють на експорт.
Аналiз остантх до^джень i публтацш. Дослдженню теоретичних проблем конкуренци, конкурентних стратегий, конкурентоспроможносп, конкурентних переваг галузей та метода !х оц1нки присвятили сво! творч здобутки так! вчет: Друкер [8], Ф. Котлер [9], Р. Коуз [10], К. Крктенсон [11], М. Портер [13], К. Прахалад [12], А. Смп [15], Р. Фатхутдшов [17-19], Ф. Хайек [22], Й. Шумпетер [21] та багато шших.
Значний внесок в дослдження
© Лiсовенко С.А.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
