Особливості формування клінічного мислення у іноземних студентів при вивченні курсу внутрішніх хвороб Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

„Світмедицини та біології”, номер 3 2013рік

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КЛІНІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ПРИ

ВИВЧЕННІ КУРСУ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

Клінічне мислення є результатом якісно організованого навчального процесу у вищий медичній школі при засвоєнні фундаментальних і клінічних дисциплін. Має особливості при навчанні процес формування клінічного мислення іноземних студентів, зокрема і при вивченні внутрішніх хвороб. Формування клінічного мислення у іноземних студентів, на нашу думку, повинно передбачати перехід від тестової форми контролю знань до інтерактивних методик засвоєння та перевірки матеріалу. Такий підхід вимагає змін акцентів при проведенні занять (підвищення рефлексії) і посилення модераторської ролі викладача, на відміну від патерналістської схеми проведення занять, прийнятих при вивченні фундаментальних дисциплін в Україні.

У багатьох країнах подібна модель навчання застосовується починаючи з середньої школи і є більш звичною для іноземних студентів, що полегшує засвоєння професійних знань і навичок результаті використання кейс-методу, мозкового штурму та ін.. Запропонована підвищена інтерактивність занять передбачає розширення арсеналу наочних засобів та матеріалів ( презентації, відеоматеріали, результати сучасних методів досліджень), але основну роль у формуванні клінічного мислення має відігравати клінічний розбір хворого із залученням студента до огляду та інтерпретації даних. Перевагою медичної освіти в Україні є можливість саме проведення студентами клінічного розбору і огляду реального хворого, що підвищує інтерактивність засвоєння матеріалу та формує практичні навички студента і майбутнього лікаря безпосередньо в умовах лікувального закладу.

ОРТОДОНТИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ У СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО КОЛЛЕДЖА

г. ПОЛТАВЫ

Под ортодонтическим здоровьем понимают такое состояние параметров челюстно-лицевой области, при котором возникает полное физическое, душевное и социальное благополучие, а именно, отсутствие физических и функциональных нарушений, а также социальных проблем. Ортодонтические аномалии оказывают специфическое влияние на один, два или на три уровня жизнедеятельности. Все виды ортодонтических вмешательств улучшают здоровье пациента, одновременно снижая степень тяжести его заболевания.

Целью работы было определить ортодонтическое здоровье у студентов медицинского колледжа г.Полтавы. Определено ортодонтическое здоровье у 132 студентов медицинского колледжа г.Полтавы в возрасте 16-25 лет, с помощью изучения лицевых признаков и морфологических характеристик прикуса в трех плоскостях.

Ортогнатический прикус имеют 34,84% осмотренных студентов, включая тех, кто был вылечен ортодонтически ранее - 4,54 %. 65,16% - осмотренных имеют зубо-челюстные аномалии, из них 36,36 % имеют аномалии положения зубов и зубных рядов, 22,72% - дистальный прикус, 2,27% - открытый прикус, 2,27% -глубокий прикус, и 1,5% перекрестный прикус, мезиальный прикус не выявлен.

Выводы: 65,16% студентов медицинского колледжа г.Полтавы в возрасте 16-25 лет нуждаются в

ортодонтическом лечении которое сможет улучшить здоровье пациента: физическое, душевное, и социальное благополучие.

МЕТОДИ ОЦІНКИ РІВНЯ ЗНАНЬ КЛІНІЧНИХ ОРДИНАТОРІВ-ІНОЗЕМЦІВ НА КАФЕДРІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ-ОРТОДОНТІВ

Майбутня успішна лікарська діяльність клінічного ординатора-іноземця залежить від того, наскільки вигідно він буде представлений на ринку праці. Для контролю засвоєння теоретичних знань найбільш швидким та об’єктивним залишається тестово-еталонний метод.

Усне опитування також можна провести безпосередньо у крісла пацієнта. Метою даного методу є виявлення ступеню обізнаності клінічного ординатора суміжних дисциплін.

Ще одним досить інформативним методом для викладача щодо якості підготовки клінічного ординатора є контроль заповнення звітної документації, який потребує від майбутнього лікаря високого рівня грамотності, вміння оперувати стоматологічною термінологією та володіння необхідною для цього інформативною базою.

До більш дієвого методу оцінки знань є учбова історія хвороби, яку розробила і втілила в життя наша кафедра. Завдяки ретельно продуманій формі історії хвороби на заняттях засвоюються знання і перетворюються в уміння.