CC BY
24
ресурсного потенцвлу на примноження добробуту широких верств населенна.
Цта низка сучасних теорм вщтворення може розгляда-тися як модифкаци побудов К. Маркса, спробою розши-рити його модел1 завдяки видтенню нових пщроздтв сус-птьного виробництва та дослщження нових пропорцм м1ж ними. Зокрема, Н. Некрасов до основних вщтворювальних пропорцм вщносить територвльы, м^регюнальы, галузев^ регюнальы виробнич1 зв'язки [7]; Р. Шыпер, А. Маршало-ва, А. Новоселова видтяють шють груп пропорцм: загаль-ноекономны, структуры, соцвльно-економны, економко-демографны, економко-еколопчы, фЫансово-економны [8]. Д. Лук'яненко запропонував доповнити цю класифка-цю зокрема, такими пщроздтами: III (виробництво засоб1в оборони); IV (виробництво засоб1в захисту навколишнього середовища), V (виробництво послуг); VI (виробництво нових знань, культурних цЫностей, ноу-хау)^Н (сфера та ринок ¡нформатики) [9, с. 209-219]. Наприклад, у модел1 вщтво-рення Б.Б. Дунаева марксова в¡дтворювальна модель допо-внюеться невиробничою сферою (п¡дрозд¡л 0) [10]. Частка невиробничоУ сфери в результат р¡чного виробництва вилу-чаеться з р¡чного продукту п¡дрозд¡л¡в I та II у вигляд¡ податку. При втьному товарному обм¡н¡ в господарств¡ краУни по закону вартоси тобто без введених Марксом обмежень, ви-значив три умови простого вщтворення:
IV = 11с; 1т = 0с; 11т = й¥ (де 0с - рнне споживання у неви-робничм сфер^ отриманих у вигляд¡ податку, засобв виробництва; 0у - рнне споживання у невиробничм сфер¡, отриманих у вигляд¡ податку, предмета споживання).
Висновки
Cучасн¡ п¡дходи до вивчення процесу сусптьного вщтво-рення, по-перше, е спробою оновлення класичних концеп-ц¡й, адаптаци Ух до сучасних умов. По-друге, нов¡тн¡ вщтво-рювальн¡ модел¡ концентруються переважно на вивченн окремих фаз сусп¡льного вщтворення, визнаючи Ух визна-чальний вплив на динамку соц^льно-економнного розви-тку. До другоу третини XX стол^тя пр¡оритетною вважалася фаза виробництва, поступово провщного значення стали набувати фаза обмну та фаза споживання. На наш по-
гляд, перспективним е досл1дження розпод1льчих умов р1зноУ структури споживання: 51льш ¡нтенсивне використання пев-ного фактору зб¡льшуe доходи його власниюв, отже, спону-кае до зростання Ух впливу на структуру споживання в масштабах сусптьства, надае кращ¡ можливост¡ для розширення свого ресурсного потенц¡алу. Це формуе механ¡зм автоматичного врвноваження ¡нтенсивност¡ використання р¡зних ресурс¡в: зростання насиченост сусп¡льного виробництва певним фактором скорочуе його граничну продуктивн¡сть, вщповщно, - доходн¡сть, отже, зменшуе стимули для розширення його пропозици. Це в юнцевому рахунку знов по-значаеться на структур¡ особистюного споживання. Зв¡дси випливае загальний принцип: власники ресурса, що ви-користовуються економ¡кою б¡льш ¡нтенсивно, отримують кращ¡ умови для розширення споживання, а Ухш особис-т¡ уподобання й споживч¡ пр¡оритети - б¡льше впливають на загальну структуру споживання в сусптьствг
Список використаних джерел
1. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход. - М., 1959.
1. Самуэльсон П. Экономика. - М., Т. 1, 1997.
2. Харрод Р. К теории экономической динамики. - М., 1959.
4. Harrod R. Economic Essays. L., 1952.
5. Anderson B. Economics and the Public Welfare: Financial and Economic History of the United States, 1914-1946. - D. Van Nostrand Company, 1949.
6. Робинсон Дж.В. Экономическая теория несовершенной конкуренции /Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков. В 5 т. / Сопред. научно-ред. совета Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов, Т. III Эпоха социальных переломов / Отв. ред. А.Г. Худокормов. - М.: Мысль, 2005.
7. Некрасов H.H. Региональная экономика. - М.: Экономика, 1975.
8. Плышевский Б.П. Теория воспроизводства и методология макроэкономического анализа: учебное пособие. - М., 2011. - 62 с.; Шнипер Р.И. Региональные предплановые исследования. - Новосибирск: Наука, 1979.
9. Белорус О.Г., Луьяненко Д.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография. - К.: Орияне, 2000.
10. Дунаев Б.Б. Благосостояние - труд, капитал и деньги: Основы теории воспроизводства. - Киев.: «ППНВ», 2005. - 220 с.
УДК: 657.47
Г.М. КУРИЛО,
к.е.н., доцент, Национальна академия статистики, облку та аудиту
Особливост д1яльносп венчурних компанш як об'скт облшу
У статт розглядаються питання визначення суб'ект'в венчурное дяльност¡. Анал'зуеться сучасний стан таких суб'ект'в дтльност'!, видлен/ окрем/ об'екти обтку венчурнойдтльност'!, окреслено напрями подальшого розвитку.
Ключов! слова: венчурна ф1рма, венчурний каптал, венчурне фнансування, ¡нвестици, фнансовий ризик.
Г.М. КУРЫЛО,
к.э.н., доцент, Национальная академия статистики, учета и аудита
Особенности деятельности венчурных компаний как объект учета
В статье рассматриваются вопросы определения субъектов венчурной деятельности. Анализируется современное состояние таких субъектов деятельности, выделены отдельные объекты учета венчурной деятельности, определены направления дальнейшего развития.
Ключевые слова: венчурная фирма, венчурный капитал, венчурное финансирование, инвестиции, финансовый риск.
86 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 6 (169)/2015
© Г.М. КУРИЛО, 2015
The article addresses the question of the definition of venture activity. Analyzes the currant state of such subjects of activities of selected individual objects accounting venture activity outlines directions for further.
Keywords: venture capital firm, venture capital, VS funding, investments, financial risk
Постановка проблеми. Свгтовий досвщ свщчить, що на сучасному етагл розвитку економки важливу роль у транс-формаци госгодарського мехаызму, ¡нтенсивност його структурно! геребудови в¡д¡грають мал¡ органвацмы фор-ми на кшталт венчурних (ризикових) ф^м, ф¡рм «сг¡н-офф» (ф^ми-«гаростки»), ¡нвестиц¡йних фонд¡в ¡ ¡нвестиц¡йних комгаый (венчурне фЫансування), гайових траст¡в.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Проблемам анал¡зу особливостей венчурного ¡нвестування та обл¡ку 'х дтльност в Украíн¡ грисвятили сво' грац так¡ вчен¡, як Л.Л. Антонюк, С.З. Мошенський, О.М. Петрук, Н.Ю. ПкулЬ на, А.М. Поручник, H.I. РедЫа, Саенко К.С. та ¡н. Проте недо-статня увага гридтяеться гитанням обл¡ку д¡яльност¡ таких суб'ектв г¡дгриeмництва, чим ¡ обумовлено и актуальн¡сть.
Мета статт'1 голягае у виявлен основних особливостей венчурно' дтльност та в¡дображення венчурних ¡нвестиц¡й у систем¡ бухгалтерського обл¡ку ¡ фЫансово' зв¡тност¡.
Виклад основного матер~1алу. Враховуючи, що важливу роль у модифкаци економнного госгодарського меха-нвму, ефективност¡ його структурно' геребудови врграють мал¡ орган¡зац¡йн¡ форми, в тому чи^ г¡дгриeмства венчурного кагггалу: венчурн¡ (ризиков¡) ф¡рми, ф¡рми «стн-офф» (ф¡рми-«гаростки»), ¡нвестиц¡йн¡ фонди ¡ комгани (венчурне ф¡нансування), - нами також взято за мету гроведення ло-пчного анал¡зу м¡жнародних стандарт¡в фЫансово' зв^нос-т¡, що мають вщношення до теми досл¡дження, ¡, визначення особливостей облку ¡нвестиц¡йних огерац¡й таких суб'ектю та шляхи годальшого розвитку.
Поняття venture у гереклад¡ з англмсько' означав ризи-кове гщгриемництво, але багатооб¡цяюче. Беручи за основу гереклад, виходить, що венчурне гщгриемництво - це ризи-кова дтльнють, у гроцес яко' створюються ¡ вгроваджують-ся у виробництво нов¡ товари, технологи, гослуги. Вимагае гоеднання двох вид¡в г¡дгриeмництва: ф¡нансового та ¡нно-вац¡йного. В¡дгов¡дно сгец¡ал¡зовану дтльнють щодо вироб-ництва ¡ гросування на ринок нових товара ведуть комгани ¡ фонди венчурного катталу та мал¡ венчурн¡ ф^ми [4-6].
Венчурн¡ ф¡рми - це здебтьшого мал¡ г¡дгриeмства у но-в¡тн¡х галузях виробництва (електрон¡ка, бюхмт, бонжене-р¡я, виробництво сгоживчих товара, гайов¡ ¡ страхов¡ фонди), як швидко грогресують ¡ в яких вщбуваеться ¡нтенсивна зм¡на гоколЫь гродукт¡в ¡ технолог¡й, гов'язаних ¡з базис-ними ¡нновац¡ями. Вони, як гравило, сге^ал^уються у сферах наукових дослщжень, розробок, угровадження ¡нновацй оргаызацт яких гов'язана з гщвищеним ризиком.
Mал¡ ф¡рми часто створюються шд одну ¡дею, однак устх базисних ¡нновац¡й н¡коли не гарантований ¡ мае ймов^-н¡сний характер. У вигадку невдач¡ ф¡рму чекае неминучий крах. Kонкуренц¡я гримушуе венчурн ф¡рми максимально скорочувати терм¡ни науково-дослщних розробок, ¡нтен-сивно вгроваджувати новаци у виробництво.
Роль венчурного гщгриемництва зводиться не т¡льки до гщвищення науково-техн¡чного р¡вня виробництва, а й до ''хнього вгливу на динамншсть усього госгодарського комг-
лексу. Венчурн ф¡рми е генераторами нових ¡дей, на осно-в¡ яких вщбуваються велик¡ науково-техн¡чн¡ грориви. ФЬ нансування венчурного гщгриемництва здмснюеться на гринцигах гайово' участ¡, а кошти ф^м венчурного каг¡талу функц¡онують як акцюнерний каг¡тал.
Kатегор¡я венчурного каг¡талу вщображае систему вщно-син м¡ж суб'ектами венчурного г¡дгриeмництва, що забез-гечуе акумуляц¡ю в¡льних кошт¡в ¡ вкладання ''х в ¡нновацм-н¡ гроекти з метою дослщження, освоення та комерц^л^аци ¡нновац¡й. Венчурний каг¡тал за своею гриродою е каг¡талом сусгтьним. В¡н формуеться ¡ герерозгод¡ляeться за активно'' участ й гщтримки держави та е гродуктом геренакоги-чення. Венчурне ф¡нансування мае таю особливостг
- кошти вкладаються у венчурний бвнес без гарант¡й з боку венчур-ф^ми;
- кошти надаються на безгроцентнм основ¡, тобто ризи-ковий каг¡тал розм¡щуeться не як кредит, а у вигляд¡ гаю в статусний фонд ф^ми;
- вкладники катталу вимушен¡ оч¡кувати у середньому вщ З до 5 роюв, щоб гереконатися в герсгективност вкладень, ¡ до 10 роюв, щоб отримати грибуток на вкладений каттал;
- ¡нвестори ризикового кагггалу грагнуть отримати не гщгриемницький, а засновницький дохщ, який гочне грино-сити г¡дог¡чна ф¡рма;
- говернення вкладених кошт¡в венчурним ф¡нансистом здмснюеться в момент виходу ц¡нних гагерю ф¡рми на вщ-критий ринок ¡ залежно в¡д частки участ в наданн¡ кошт¡в;
- ф¡нансов¡ органваци стають сг¡ввласниками венчурно'' ф^ми, а надан¡ кошти - внесок у статутний фонд гщгрием-ства - часткою власних коштв останнього.
Джерелами венчурного каггталу можуть бути:
- втьы ф¡нансов¡ ресурси генсмних, благод¡йних фонд¡в;
- державн¡ структури;
- коргоративний венчурний каг¡тал;
- гриватн ¡нвестори;
- ¡нвестиц¡йн¡ комгани малого бвнесу;
- заруб¡жн¡ ¡нвестори;
- банки;
- страхов¡ комгани;
- грибуток венчурних фондю, що реЫвестуеться в ¡ннова-ц¡йн¡ гроекти.
Розм^ ¡нвестиц¡й р¡зний - вщ $25 тис. до к¡лькох мтьйо-н¡в долар¡в.
Нагриклад, завдяки венчурному кагггалу в США гочинаю-чи з 1982 року щорнно виникало 600-800 тис. нових ф^м, а загалом ''х з'явилося гонад 23 млн., що збтьшило зайнят¡сть робочих на 87 млн. чоловк. Це значно геревищило скорочен-ня за той же час 40 млн. чоловк, зайнятих у структур¡ великих комгаый. До 80% великих коргорацм, що входили до 100 гровщних, втратили гозици, а деяк григинили ¡снування [4].
На вщмЫу в¡д американських фонд¡в зах¡дноeврогейськ¡ вкладають сво' кошти у зр¡л¡ ф^ми, як¡ добре себе зареко-мендували ¡ таким чином мають можливють зменшити фЬ нансов¡ ризики.
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 6 (169)/2015 87
Bенчypнi фoнди 6вpoпи cпpямoвyють cвoï iнвеcтицiï в тa-кi гaлyзi [6]:
- виpoбництвo тoвapiв нapoднoгo cпoживaння - 1B,S%;
- виpoбництвo пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï - 1B,4%;
- зв'язoк, кoмп'ютеpи, електpoнiкa - 15,5%;
- фiнaнcoвi пocлyги - 6,S%.
Щoдo метoдoлoгiï oблiкy тa вiдoбpaження певнoï iнфopмaцiï y фiнaнcoвoï звiтнocтi дiяльнocтi венчypниx фipм cлiд зaзнa-чити тaке. Koнкpетнoгo мiжнapoднoгo cтaндapтy, який би pе-глaментyвaв пpaвилa ведення oблiкy венчypнoгo кaпiтaлy, не icнye. Oднaк oдpaзy тpьoмa мiжнapoдними cтaндapтaми фЬ нaнcoвoï звiтнocтi (дaлi MCФЗ] визнaчaютьcя зaгaльнi вимo-ги щoдo визнaчення гате^м cyб'eктiв венчypнoгo фiнaнcy-вaння, oблiкoвoï пoлiтки тa oцiнки ïx iнвеcтицiй, caме: MCФЗ 1O «Koнcoлiдoвaнa фiнaнcoвa звiтнicть», Э7 «Koнcoлiдoвa-нa i виoкpемленa (iндивiдyaльнa] фiнaнcoвa звiтнicть» №o-гo пpaвилa дiяли пoки не бyлo впpoвaдженo MCФЗ 1O], SB «Iнвеcтицiï в acoцiйoвaнi пiдпpиeмcтвa», S1 «Учacть y rn^-не пiдпpиeмництвo». Для тoгo щoб вcтaнoвити, чи вiдпoвiдae пiдпpиeмcтвo кpитеpiю пiдпpиeмcтвa венчypнoгo кaпiтaлy, неoбxiднo, нa нaш пoгляд, взяти дo yвaги xapaктеp i мacш-тaб iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, йoгo opгaнiзaцiйнy cтpyктypy тa вiднocини з oб'eктaми iнвеcтyвaння. Bиxoдячи iз зaгaльнoгo змicтy MCФЗ Э9 тa S1 пiдпpиeмcтвa венчypнoгo iнвеcтyвaння мaють вiдпoвiдaти тaким кpитеpiям:
- ocнoвний вид дiяльнocтi iнвеcтopa е iнвеcтyвaння кoштiв з метoю oтpимaння пoтoчнoгo дoxoдy, дoxoдy вiд пpиpocтy вapтocтi вклaденoгo кaпiтaлy, aбo i те й Ыше;
- iнвеcтицiйнy дiяльнicть iнвеcтopa мoжнa чiткo й oб'eктивнo виoкpемити з-пoмiж iншиx видiв дiяльнocтi дaнoгo cyб'eктa;
- oб'eкти iнвеcтyвaння пpедcтaвляють iз cебе caмocтiйнi бiзнеc-yтвopення, якi дiють aвтoнoмнo вiд iнвеcтopa.
Пpo те, щo ocнoвним видoм дiяльнocтi iнвеcтopa е Ыве^ тyвaння кoштiв з метoю oтpимaння пoтoчнoгo дoxoдy, дoxo-дУ вiд пpиpocтy вapтocтi вклaденoгo кaпiтaлy, aбo i те й Ыше, мoже, нa нaш пoгляд, cвiдчити тaке:
- ви^ито виpaженa цiль дiлoвoï aктивнocтi iнвеcтopa щ^-дo opгaнiзaцiï венчypнoгo фiнaнcyвaння;
- iнвеcтop мae чинены iнвеcтицiï aбo плaнye пpидбaння пaкетy iнвеcтицiй вiдпoвiднo дo poзpoбленoгo iнвеcтицiйнoгo плaнy (пpoгнoзy];
- iнвеcтop не зд^нюе нiякиx iншиx нaпpямiв дiяльнocтi oкpiм iнвеcтицiйнoï тa не мae нaмipy poзшиpити cвoю дiяльнicть, звa-жaючи нa недocтaтнicть aктивiв aбo зoбoв'язaнь, вiдмiнниx вiд тиx, |щ| пoв'язaнi з йoгo iнвеcтицiйнoю дiяльнicтю;
- iнвеcтop мae cтpaтегiю виxoдy з бiзнеcy щoдo кoжнoï Ы-веcтицiï.
Moжливicть oцiнювaння тoгo, нacкiльки чiткo i oб'eктивнo видiленa iнвеcтицiйнa дiяльнicть пiдпpиeмcтвa вiд iншиx ви-дiв йoгo дiяльнocтi, iнвеcтopoвi дacть aнaлiз тaкиx (гoлoвниx] opгaнiзaцiйниx тa фiнaнcoвиx фaктopiв:
- чи здiйcнюeтьcя iнвеcтицiйнa дiяльнicть cкopiше як пpo-дoвження iншиx видiв дiяльнocтi, a не як дiяльнicть у знaчyщiй cтyпенi aвтoнoмнa/ виoкpемлене вiд ^ix^x видiв дiяльнocтi;
- чи нaдiленi oкpемi члени кеpiвництвa oкpемими ганфетни-ми пoвнoвaженнями щoдo yпpaвлiння iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi;
- чи icнye cтocoвнo iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi cвoя влac-нa cиcтемa кoнтpoлю i звiтнocтi, включaючи пpедcтaвлення
cпецiaльнoï (iндивiдyaльнoï] звiтнocтi кеpiвництвy тa/aбo pa-дi диpектopiв (нaглядoвiй paдi];
- чи видiленo iнвеcтицiйнa дiяльнicть в oкpемий бiзнеc-мгмент, незвaжaючи щo пoглядy cyттeвocтi тaкa дiяльнicть мoже не виoкpемитиcя у фiнaнcoвoï звiтнocтi.
Kpiм пpиведениx фaктopiв, зaлежнo вiд кoнкpетниx тyaцiй мoжyть бути poзглянyтi й rnrni, якi дaдyть мoжливicть бiльш тoчнo визнaчити нaлежнicть пiдпpиeмcтвa дo венчyp-нoгo фiнaнcyвaння. I тaким чинoм poзpoбити якicнy oблiкoвy пoлiтикy щoдo тaкиx cyб'eктiв гocпoдapювaння (тaбл. 1]. ^и цьoмy oблiкoвa пoлiтикa acoцiйoвaнoгo aбo cпiльнo кoнтpo-льoвaнoгo пiдпpиeмcтвa мae вiдпoвiдaти oблiкoвiй пoлiтицi iнвеcтopa. B poзpoбленiй oблiкoвiй пoлiтицi мiж iншим неoб-xiднo вiдзнaчити пpинципи opгaнiзaцiï oблiкy, метoди oцiнки yчacтi в кaпiтaлi, метoди кoнcoлiдaцiï ^щ^.
Згiднo з MCФЗ Э7 пiдпpиeмcтвa, щo cпецiaлiзyютьcя нa венчypнoмy фiнaнcyвaннi, i пaйoвi фoнди (тpacти] зoбoв'язaнi кoнcoлiдyвaти вci ^ol' дoчipнi пiдпpиeмcтвa. I це, незвaжaю-чи нa icнyючий пoгляд вчениx-дocлiдникiв пpo те, !o внa-cлiдoк кoнcoлiдaцiï бaлaнciв пiдгoтoвленi нa ocнoвi мoди-фiкoвaнoï пеpвicнoï вapтocтi i звiтiв пpo пpибyтки тa збитки iнвеcтopи oтpимyють менш cyттeвy (дopечнy] iнфopмaцiю, o^^^ ïx бiльш зa вcе фгавить iнфopмaцiя пpo cпpaвед-ливу вapтicть кoжнoгo виду iнвеcтицiй у пopтфелi i вapтicть чиcтиx aктивiв у poзpaxyнкy нa oднy aкцiю.
Ь^ми MCФЗ SB пеpедбaчaють зacтocyвaння cпpaвед-ливoï вapтocтi зaмicть yчacтi в кaпiтaлi, для iнвеcтицiй, якi пpи пеpшoмy визнaннi вiднеcенi дo клacифiкaцiйнoï гpyпи, щo дoзвoляe oцiнювaти ïx зa cпpaведливoю вapтicтю, aбo клacифiкoвaнi як iнcтpyменти пpизнaченi для тopгiвлi, змЬ нa cпpaведливoï вapтocтi якиx пoкaзyeтьcя в cклaдi пpибyткy aбo збитку зa пеpioд.
Щoдo Укpaïни. B Укpaïнi тiльки нapoджyeтьcя пoвнoцiн-нa iндycтpiя венчypнoгo кaпiтaлy. Пoтенцiйнo великi бaнки мoжyть вiдiгpaвaти знaчнy poль у венчypнoмy фiнaнcyвaннi. Пpoте вoни нинi зaнепoкoeнi не сттьки пoшyкoм pизикo-виx пpoектiв, тльки зaбезпеченням пoвеpнення кpедитiв. Haцioнaльнi пoлoження (cтaндapти] бyxгaлтеpcькoгo oблi-ку пpиcвяченi метoдoлoгiï oблiкy cyб'eктiв венчypнoгo rarn-тaлy вiдcyтнi.
Згiднo iз Зaкoнoм Укpaïни «Пpo iнвеcтицiйнy дiяльнicть» венчypнa кoмпaнiя (венчypний кaпiтaл]» - це фiнaнcoвa op-гaнiзaцiя, щo cпецiaлiзyeтьcя нa iнвеcтицiï у влacний кaпiтaл кoмпaнiй i в iншi види дoвгocтpoкoвoгo фiнaнcyвaння пщ-пpиeмcтв, звичaйнo тaкиx, щo не мaють тpивaлoï icтopiï poз-витку, aле з пеpcпективoю знaчнoгo зpocтaння [S].
У CTarri S Зaкoнy Укpaïни «^po iнвеcтицiйнy дiяльнicть» Ы-нoвaцiйнa дiяльнicть визнaчaeтьcя як «oднa з фopм iнвеcти-цiйнoï дiяльнocтi», щo здiйcнюeтьcя з метoю впpoвaдження дocягнень нayкoвo-теxнiчнoгo пpoгpеcy у виpoбництвo i co-цiaльнy cфеpy. Ця дiяльнicть oxoплюe:
- випycк i пoшиpення пpинципoвo нoвиx видiв теxнiки i теxнoлoгiï;
- пpoгpеcивнi мiжгaлyзевi cтpyктypнi зpyшення;
- pеaлiзaцiю дoвгocтpoкoвиx нayкoвo-теxнiчниx пpoгpaм з великими cтpoкaми oкyпнocтi витpaт;
- фiнaнcyвaння фyндaментaльниx дocлiджень для здм-cнення якicниx змiн у CTa^ пpoдyктивниx cил;
BB Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № б (169)/2015
Taблиця 1. Oблiкoвa пoлiтикa вeнчуpнoгo пiдпpиcмcтвa (фpaгмeнт]
№ п/п ^дозник ДО^кт] Biдoбpaжeння (викopиcтaння] в oблiку
1 2 3
1 Oблiкoвi pегicтpи Pеecтpи aнaлiтичнoгo oблiкy для нaкoпичення iнфopмaцiï пpo: - види iнвеcтицiй; - теpмiни пoгaшення; - poзмipy aнyïтетiв зa aкцiями; - зaпoзиченi кoшти тoщo.
2 Пеpioдичнicть i метoдикa звipяння взaeмopoзpaxyнкiв з пapтнеpaми Hеoбxiднicть cклaдaння плaнy-гpaфiкy (дoкyментooбopoтy] щoдo пpoведення взaeмopoзpaxyнкiв iз дебiтopaми тa кpедитopaми для yникнення пpocтpoчення плaтежiв, cyдoвиx пoзoв, для дocтoвipнoгo вiдoбpaження caльдo paxyнкiв в oблiкy i звiтнocтi
3 Mетoди oцiнки Mетoд yчacтi в кaпiтaлi, метoд пpoпopцiйнoï yчacтi, cпpaведливa вapтicть. Mетoд yчacтi в кaпiтaлi для вiдoбpaження iнвеcтицiй в acoцiйoвaнi пiдпpиeмcтвa aбo пpoпopцiйнoï кoнcoлiдaцiï для вiдoбpaження iнвеcтицiй в cпiльнo кoнтpoльoвaнi пiдпpиeмcтвa е oбoв'язкoвим для iнвеcтopa, кpiм випaдкiв гали iнвеcтицiï yтpимyютьcя для пpoдaжy aбo yтpимyeтьcя пiдпpиeмcтвoм, щo cпецiaлiзyeтьcя нa венчypнoмy фiнaнcyвaннi
4 Paxyнки бyxгaл-теpcькoгo oблiкy Bибip paxyнкiв/cyбpaxyнкiв для вiдoбpaження iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi, щoб мoжнa бyлo oднoзнaчнo виoкpемити и вщ iншиx видiв дiяльнocтi
5 Пpoцентнa чacткa Bcтaнoвлення екoнoмiчнoï чacтки iнвеcтopa y випaдкax, гали чacткa yчacтi y poзпoдiлi пpибyткy(збиткy) не еквiвaлентa йoгo чacтки yчacтi в кaпiтaлi. Haпpиклaд, пiдпpиeмcтвo-iнвеcтop кoнтpoлюe 35% пpaв гoлocyвaння в acoцiйoвaне пiдпpиeмcтвo, aле мae лише 25% yчacтi в пpибyткax (збиткax). У тaкoмy випaдкy, ми ввaжaeмo, iнвеcтopoвi вapтo виxoдити зi ^oe'!' 25% чacтки yчacтi. Toмy, нa нaш пoгляд, цей елемент oблiкoвoï пoлiтки мae знaйти ^oí вiдoбpaження y фopмaлiзoвaнoмy дoкyментi пpo oблiкoвy пoлiтикy фipми-венчypa
б Пеpioдичнicть пoдaння звiтниx дaниx Фiнaнcoвa звiтнicть acoцiйoвaнoгo пiдпpиeмcтвa пoвиннo 6ути cклaденa зa тoй же пеpioд, щo й фiнaнcoвa звiтнicть iнвеcтopa. Якщo викopиcтoвyeтьcя звiтнicть cклaденa зa iнший, вщмЫний вiд звiтнoгo, тoдi тpивaлicть звiтниx пеpioдiв тa poзpив мiж звiтнoю дaтoю iнвеcтopa i дaтoю, нa якoï cклaденa звiтнicть acoцiйoвaнoгo пiдпpиeмcтвa, викopиcтaнa пpи вiдoбpaженi iнвеcтицiï метoдoм yчacтi в кaпiтaлi, не пoвинен пеpевищyвaти тpьox мicяцiв
- poзpoбкy i впpoвaдження нoвoï pеcypcoзбеpiгaючoï теx- Уpaxoвyючи cфеpy дiяльнocтi венчypниx пiдпpиeмcтв, нoлoгiï, пpизнaченoï для пoлiпшення coцiaльнoгo й екoлoгiч- нayкoвцями poзглядaютьcя етaпи iннoвaцiйнoï дiяльнoc-нoгo cтaнoвищa. тi, cеpед якиx виoкpемлюютьcя безпocеpедньo oб'eкти Taблиця 2. Kna^örna^q oб'cктiв oблiку ça eтaпaми iнвecтицiйнoï дiяльнocтi [Б, 6]*
№п/п Eтaпи Oб'cкти oблiку
1 2 3
1 Дocлiдницький: дocлiдження i poз-po6^ Bитpaти нa дocлiдження i нayкoвi poзpoбки. Iнвеcтицiï y cтвopеннi немaтеpiaльниx aктивiв. Bитpaти вiд звичaйнoï дiяльнocтi: - нa дocлiдження pинкy; - y нoвi теxнoлoгiï тa винaxoди; - нa yпpaвлiння i ík
2 Iнвеcтицiйний Iнвеcтицiï y пpидбaннi (cтвopеннi) немaтеpiaльниx aктивiв тa ocнoвниx зacoбiв. Bитpaти вiд звичaйнoï дiяльнocтi: - нa дocлiдження pинкy; - нa oбcлyгoвyвaння пoзикoвoгo кaпiтaлy; - нa yпpaвлiння тoщo. Aктиви i зoбoв'язaння cегментa, щo фopмyeтьcя
3 Ocвoeння пpoдyкцiï i виxiд нa pинoк Bитpaти вщ звичaйнoï дiяльнocтi: - нa виpoбництвo i pеaлiзaцiю; - нa yпpaвлiння; - пaтентyвaння; - лiцензiйнi плaтежi тoщo. Дoxoди вiд звичaйниx видiв дiяльнocтi. Aктиви i зoбoв'язaння cегментa, щo фopмyeтьcя
4 Лiквiдaцiя вклaдень (y неoбopoтнi aкти-ви] aбo зaмiщення iннoвaцiï Дoxoди i витpaти вiд ви6уття неoбopoтниx aктивiв. Bитpaти вiд звичaйнoï дiяльнocтi: - нa дocлiдження pинкy; - нa зaмiщення iннoвaцiï; - нa yпpaвлiння TOIIO. Дoxoди вiд pеaлiзaцiï (cтpaxoве вiдшкoдyвaння)
* Дoпoвнeнa aвтopoм.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № б (169)/2015 89
бухгалтерського облку, з якими ми також погоджуемося (табл. 2).
Узагальнюючи дослщжений матерел, можемо ствер-джувати про негайну потребу в розробц конкретних мето-долопчних засад (методичних рекомендацй щодо облку дтльност венчурних пщпривмств з метою накопичення до-стов1рноУ ¡нформаци про об'вкти облку та фЫансово''' зв1т-ност таких суб'Eкт¡в для прийняття ршень.
Висновки
Iнновац¡йна д¡яльн¡сть пов'язана з трансформацию нау-кових дослщжень ¡ розробок, винаход¡в ¡ вщкриттв у новий продукт або новий технолопчний процес, як¡ впроваджують-ся у виробничий процес, або в новий пщхщ до соц^льних послуг. Передбачав створення ц¡лого комплексу наукових, технолопчних, орган¡зац¡йних, ф¡нансових ¡ комерцмних за-ход¡в, як¡ у сво'й сукупност¡ ведуть до створення ¡нноваци «п¡д ключ», тобто повн¡стю готово! до реал^аци на ринку.
На тепершый час венчурне ¡нвестування виступав аль-тернативним джерелом залучення втьних ресурс¡в на дов-гостроковий перюд, що дозволяв реал¡зувати перспективн¡ проекти, як спрямован¡ на впровадження ¡нновацм та нов^-н¡х технолог¡й у дтльнють п¡дприEмств.
Венчурн¡ фонди (компани) - суб'вкти економ¡чноí дтль-носи що зд¡йснюють ¡нвестици в цЫы папери (за укра'н-ським законодавством заборонено ¡нвестици в вексел¡) або пщпривмства, ¡нновац¡йн¡ проекти з високою м^ою ризику в оч¡куванн¡ надзвичайно високого рвня прибутку.
Як свщчать статистичн¡ дан¡, ¡з 100% ¡нвестицмних проект¡в у сфер¡ нов¡тн¡х наукових розробок, високих технолопй 70-80% не приносять вщдачу. Однак прибуток вщ тих, що залишилися 20-30%, окупав ва понесен¡ збитки у багато разв б¡льше.
Бухгалтерський обл¡к венчурних ¡нвестицм в досить складною частиною облково'1' роботи, яка включав р^но-ман¡тн¡ методи оц¡нки, обл¡ку, документального оформлен-ня, розкриття ¡нформаци у фЫансовм зв¡тност¡. Формуван-ня ефективно'!' системи оргаызацп бухгалтерського обл¡ку повинно базуватися на певних засадах, зокрема, система-тичне здмснення ф¡нансово - ¡нвестиц¡йного анал^у та на-сл¡дк¡в впровадження венчурних ¡нвестицм на д¡яльн¡сть
п¡дприEмства-рецип¡Eнта. Потребув створення ¡ впровадження двво''' обл¡ковоí пол¡тики щодо системи регламента-цп бухгалтерського обл¡ку венчурних ¡нвестицй внутршньо-го контролю достов¡рност¡ та якост облково''' ¡нформаци на рвы пщпривмства.
Необхщним кроком держави в удосконалення нормативно-правового, методичного забезпечення венчурного процесу, оргаызацмних та облкових аспектв ¡нновацмно''' д¡яльност¡.
Загалом розвиток венчурного бвнесу в Украíн¡ та яюсть його обл¡ку залежатиме, перед уам, в¡д загального р¡вня и економ¡ки, пол¡тичн¡й, соц¡альн¡й та податков¡й стаб¡льност¡.
Список використаних джерел
1. Безверхий К.В. Ыформацмний комплекс обл1ково'[ системи та звтють в УкраТнл [текст] монографи / К.В. Безверхий, Т.В. Бочуля.
- К.: «Центр учбово'' лтератури», 2014. - 184 с.
2. БабЫська О.В. Венчурний б1знес в Укра'и-й / О.В. БабЫська // Науковий вюник Чернвецького торпвельно-економнного ¡нституту КНТЕУ. - Чернвф, 2006. - Вип. IV. Економны науки. - 475 с.
3. Закон Укра'ни «Про ¡нвестиц¡йну д¡яльн¡сть» в¡д 18.09.91 №1560-XII з наступними зм¡нами та доповненнями.
4. Кириленко В. Венчурн ¡нвестиц¡йн¡ фонди Укра'ни: сутн¡сть та перспективи розвитку / В. Кириленко // Вюник Терноглльського нац¡онального економ¡чного ун¡верситету. - Тернопть, 2009. - №1.
- 223 с. - С. 7-19.
5. Кузнецова I.C. 1нституцюнальна теори як методолог¡чна основа дослщження нових господарських практик (на приклад¡ венчурно' дг яльност¡) / I.C. Кузнецова // Hауков¡ прац¡ ДонНТУ. Серт: економт-на. - 2006. - Вип. 103-4. -С. 195-200.
6. Петрук О.М. Теорт та практика венчурного фЫансування [текст]: Монографт / О.М. Петрук, С.З. Мошенський. - Житомир,: ЖДТУ, ПП «Рута», 2008. - 248 с.
7. Пархоменко В. бвроЫтеграцт бухгалтерського обл^у/ В. Пархоменко // Бухгалтерський обл^ ¡ аудит. - №8. - 2014. - С. 3-4.
8. Саенко К.С. Инновационный и экологический учет: предпосылки и общие принципы их становления / К.С. Саенко // Аудит и финансовый анализ. - 2007. - №5.
9. МСФЗ [Електрон. ресурс] // Мастерство ф^ансв Укра'ни: [сайт]. - Режим доступу: http:www.msfz.minfin.gov.ua
10. www.theiirc.org
1.0. ГЕБЦЬ,
к.е.н., доцент, в.о. завщувача кафедри м'жнародноi економки,
ВВ. ТАНЧИК,
магстр, Нацональний ав'ацмний университет
Визначення економ1чно! сутност поняття «соконкуренщя»
У науковм статт доспджуеться поняття «соконкуренц1я» та еволюц/я трактувань цього термну. Також проанал'зовано безл'м наукових публкацй i статей, де автори в основному зосередженi на конкретних аспектах питання соконкуренцп та дослщження окремих галузей. У статт даеться повний огляд лтератури в сферi соконкуренцп.
Кпючов! слова: соконкуренц/я, теоря гор, конкуренц/я, кооперац/я.
И.0. ГЕЕЦ,
к.з.н., доцент, и.о. заведующего кафедрой международной экономики,
В.В. ТАНЧИК,
магистр, Национальный авиационный университет
Определение экономической сути понятия «соконкуренция»
В научной статье исследуется понятие «соконкуренция» и эволюция трактовок этого термина. Также проанализировано множество научных публикаций и статей, где авторы в основном сосредоточены на конкретных аспектах вопроса соконку-
90 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 6 (169)/2015
© 1.0. ГЕБЦЬ, В.В. ТАНЧИК, 2015
