CC BY
57Фізика живого, Т. 18, No 2, 2010. С.127-135.
© Зима І.Г., Піскорська Н.Г., Крижановський С.А., Тукаєв С.В., Залевська О.В., Макарчук М.Ю.
Physics oHlic Alhc
н n «.|m.scit'ii«4M4'ii)or.iK'(
УДК 159.923.4.:612.825.1
ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ МОЗКОВОГО ЕЛЕКТРОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ В СТАНІ ПРОЛОНГОВАНОГО СПОКОЮ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТИПУ ЇЇ ЕМОЦІЙНОЇ РЕАКЦІЇ (ТЕСТ БОЙКО)
Зима І.Г., Піскорська Н.Г., Крижанівський С.А., Тукаєв С.В. , Залевська О.В., Макарчук М.Ю.
ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
e-mail: [email protected]
Надійшла до редакції 13.02.2010
В стані пролонгованого спокою характер нейрофізіологічних змін ЕЕГ людини в певній мірі обумовлюється типом її емоційної реакції на перебіг досліду.
Ключові слова: ЕЕГ, стан пасивного неспання, тип емоційної реакції (тест В.В.Бойко).
ВСТУП
Насьогодні взаємозв’язок емоційної сфери людини та її співвідношення з функціонуванням головного мозку є однією з основних проблем нейронаук. Емоції, за визначенням [1] є особливим класом психічних процесів і станів, що пов'язані з потребами і мотивами, відображаються у формі безпосередніх суб'єктивних переживань значущості явищ та ситуацій.
У такому розумінні емоції супроводжують практично будь-які прояви життєвої активності людини, активуючи в тій чи іншій мірі різноманітні фізіологічні системи організму. Так, дослідження останніх років показали, що існують кореляційні зв'язки між електроенцефалографічними показниками роботи мозку і функціональними характеристиками поточного стану людини, зокрема його емоційним станом [2-5].
В попередніх роботах нами було показано [6], що достатньо довге (до 10 хв.) перебування людини в стані пролонгованого спокою (вимушеної бездіяльності) є для неї певним психо-емоційним навантаженням, що викликає зміни функціонального стану і супроводжується розвитком когнітивно-активаційних психічних процесів.
Тому метою нашого подальшого дослідження було вивчення особливостей мозкового електрогенезу, які супроводжують стан пасивного неспання у людини в залежності від її емоційних характеристик, зокрема від типу емоційної реакції індивіда.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
В експериментах приймали участь 26 студентів-волонтерів (вік 18-25 років), обох статей, без скарг на здоров’я на момент проведення обстежень. Під час реєстрації ЕЕГ, обстежувані знаходились в спеціально
обладнаній камері (затемненій, екранованій та звукоізольованій) в зручному, напівлежачому положенні із заплющеними очима.
Перед початком запису електроенцефалограми досліджувані отримували інструкцію сидіти спокійно, не рухаючись та не відкриваючи очей, проте при цьому ні в якому випадку не засинати. Після отримання інструкції і певного часу для адаптації людини до умов експерименту (1-2 хв.) власне і починалась реєстрація ЕЕГ. Час реєстрації електричної активності головного мозку був пролонгованим - 10 хвилин: перші 3 хвилини запису вважались тим загальним фоном, по відношенню до якого в подальшому і проводився порівняльний аналіз нейродинаміки стану тривалого спокою.
Запис та первинний аналіз ЕЕГ проводили на базі електроенцефалографічного комплексу ЕЕО-16Б (МЕБІСОИ, Угорщина) - ІВМ РС АТ від симетричних лобних (Б3, Б4), тім’яних (Р3, Р4), потиличних (О1, О2) та скроневих (Т3, Т4) відведень за міжнародною схемою 10-20 %. В якості референтного використовувався об’єднаний вушний електрод. Міжелектродний опір був меншим за 5 кОм. Частота дискретизації аналогового сигналу дорівнювала 100 Гц, ЕЕГ записувалась щохвилини, тривалість запису - 20 сек. Фільтр високих частот був встановлений на 30 Гц, постійна часу становила 0.3 с. При аналізі спектрального складу ЕЕГ використовували швидке перетворення Фур’є. Епоха аналізу становила 5,12 с, епоха усереднення - 0,64 с. Визначались наступні параметри ЕЕГ: абсолютна (СП, мкВ2) та відносна (ВСП, %) спектральна потужність 0-, а- та в-діапазонів, а також їх піддіапазонів: 01 - 4,0-6,0 Гц; 02 - 6,0-7,5 Гц; а1 - 7,5-9,5 Гц; а2 - 9,5-11,0 Гц; а3 -11,0-13,0 Гц; р1 - 13,0-20,0 Гц; р2 - 20,0-25,0 Гц. ВСП розраховувалась як відношення спектральної потужності певного діапазону до сумарної потужності досліджуваної області спектра. Крім того, визначались середні рівні когерентності (СРК) у цих діапазонах. Слід
відмітити, що аналізуючи зміни СРК, розглядалась кількість пар відведень в яких вони спостерігались та їх топографічний розподіл.
Тип емоційної реакції людини на вплив стимулів навколишнього середовища визначали за тестом
В. В. Бойко [7], в якому автор вводить таке поняття, як формула перетворення зовнішніх і внутрішніх впливів в позитивну, негативну або нейтральну енергію станів і поведінкових актів. Він виділяє стійкі індивідуальні стереотипи емоційної поведінки - “ейфорічна активність зовні”, “рефрактерна активність усередину”,
“дисфорічна активність зовні”. “Ейфорічна активність зовні” характеризується тим, що емоційна енергетика перетворюється в позитивні психічні стани і вчинки, направлені на справу, на тих, що оточують. “Рефрактерна активність усередину” - енергетичний потенціал звертається на самого індивіда і блокує або загальмовує його поведінку або деякі психічні прояви. “Дисфорічна активність зовні” - енергетика зовнішніх дій виливається в негативні поведінкові акти і психічні стани, направлені на навколишнє середовище, на інших людей. Для кожного з цих стереотипів характерними є певні поведінкові прояви. Залежно від обставин і оцінки ситуації у людини може спрацьовувати одна з трьох форм перетворення емоційної енергії, в той же час у кожного є домінуючий стереотип який і визначався в результаті даного тестування.
Для вивчення зв'язку між емоційним станом людини та змінами її ЕЕГ-параметрів використовували рангові кореляційні коефіцієнти Спірмена. Розглядали лише значущі коефіцієнти кореляцій (p<0.05), величина яких по модулю була вищою за 0.3. Для кожного відведення окремо оцінювали зв’язок фонових значень абсолютної та відносної спектральної потужності і рівнем когерентності (n=283) з індивідуальними емоційними характеристиками. Крім того, визначали рівень кореляцій між даними психологічного тестування та змінами згаданих ЕЕГ-параметрів протягом
пролонгованого стану спокою (11 хвилин). Значущість змін досліджуваних ЕЕГ-параметрів оцінювали за допомогою непараметричного критерію знакових рангових сум Вілкоксона, реалізованому в програмному пакеті “Statgraphics 5.1” (Manugistics, Inc.).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Згідно отриманим даним вираженість у обстежуваних типу реагування «ейфорична активність зовні» (Е) прямо корелює зі змінами показників спектральної потужності майже всіх ритмів ЕЕГ (рис.1). Зокрема, відмітимо пряму кореляцію вираженості “Е” зі змінами СП 01- в правому скроневому та негативну з ВСП 02- в лівому скроневому відведенні.
На даний час зв’язок змін 0-коливань когнітивно-активаційними компонентами емоційного реагування вже не викликає сумнівів [8, 9].
Зокрема, згідно [10, 11] збільшення потужності 01-активності асоціюють з процесами концентрації уваги.
На даний час більшість дослідників пов’язують передні праві зони неокортексу людини саме з механізмами регуляції емоційної діяльності та обробкою образної інформації [8, 9, 12, 13].
Треба зауважити, що аналізуючи взаємозв’язок вираженості даної емоційної реакції зі змінами електрогенезу головного мозку людини треба ще раз згадати умови нашого дослідження, а саме, інструкцію “Не спати”, надану перед початком дослідження, яка може ініціювати у індивіда процеси довільної уваги.
В той же час, згідно даним літератури десинхронізація тета-ритму може відображати індукцію когнітивної стратегії перемикання від зовнішнього фокусу уваги до внутрішнього [14].
Крім того, показаний зв'язок викликаної десинхронізації біопотенціалів 0- ритму з виконанням завдань образно-просторового характеру, що вимагають утримання просторових характеристик стимул-реакції в короткочасній пам'яті [15].
Таким чином, одержані кореляційні зв’язки між вираженістю “Е” та змінами показників тета-ритму скоріше всього вказують на те, що у людей з тенденцією до типу емоційного реагування “ейфорична активність зовні” умови нашого дослідження сприяли у них розвитку “розслабленої концентрації” уваги [16] та перемикання фокусу уваги від зовнішніх до внутрішніх процесів. В цьому аспекті представляються цікавими нейрофізіологічні уявлення про те [17], що тривале знаходження людини в стані пасивного неспання може приводити до розвитку певних змін свідомості, для яких характерне переключення уваги від зовнішнього світу до обробки внутрішньої психічної інформації.
Результати подальшого аналізу вивчаємих кореляційних зв'язків підтвердили наше припущення.
Так, вираженість у індивіда типу реагування “Е”. прямо корелювала з СП а-ритму в основному в лівій півкулі, причому ці закономірності стосувались всіх піддіапазонів (а1- ліве потиличне; а2- ліве лобне та потиличне, праве скроневе та а3- обидва тім'яних, ліве скроневе та потиличне відведення), а також з ВСП а 2- (ліве лобне відведення) (рис.1).
Відомо, що альфа-ритм ЕЕГ є своєрідною характеристикою оптимального стану кори великих півкуль, а зростання його потужності розцінюється, як зменшення рівня функціональної активності мозку, що в певній мірі пов'язане з розслабленням і спокоєм людини [18, 19].
В той же час, дослідники пояснювали [20]. зростання потужності альфа ритму як прояв процесів зосередження на внутрішніх процесах - внутрішнє “сканування”. На його думку цей стан сприятливий для виникнення асоціацій, розвитку уяви, генерації ідей.
Рис. 1. Коефіцієнти кореляцій за ранговим критерієм Спірмена між схильністю до ейфоричного типу реагування обстежуваних та змінами потужності а2- (А) і а3- (Б) піддіапазонів і коефіцієнта активації (СПр/СПа, В) (• - значущі коефіцієнти кореляцій, р<0.05).
Разом з тим, результати досліджень [21], в яких вивчалась динаміка а-активності при переході від стану притомності до сну, свідчать, що зростання потужності низькочастотного а- діапазону (6-9 Гц.), пов’язано з наявністю “зусиль” (і, ймовірно,
труднощами) для підтримування суб’єктом певного рівня неспання, необхідного для взаємодії із зовнішнім середовищем.
Достатньо очікуваним є і той факт, що чим більше виражена у індивіда дана емоційна реакція тим менш активована (прямі кореляції з потужністю альфа-ритму) ліва півкуля, активація якої певним чином пов’язана з оцінкою та аналізом наявної ситуації чи асоціюється з когнітивними механізмами тривоги [22].
В світлі нашого припущення інформативними є і наявні прямі зв’язки “Е” зі змінами СП рі-піддіапазону (праве тім’яне відведення) та негативні
кореляції з ВСП рі- (праве скроневе) та Р2-піддіапазонів (обидва тім’яні та праве потиличне відведення).
Вважається [23] що бета- активність, зареєстрована у людини в спокійному стані, є показником спонтанних когнітивних операцій, а збільшення потужності в діапазоні низькочастотного бета-ритму в певній мірі відображає полегшення обробки інформації [ 24, 25].
Крім того, роботами [26, 27] показано, що, зниження потужності р2-ритму може свідчити про зниження тривожності людини.
Не можна не відмітити того, що вираженість цієї емоційної реакції негативно корелювала із співвідношенням р/а (зниження мозкових активаційних процесів) в лівому лобному та правому скроневому відведеннях.
Таким чином, аналізуючи одержані дані треба ще раз відмітити, що загалом перебування обстежуваних з типом емоційного реагування «ейфорична активність зовні» в стані пасивного неспання на фоні обмеження аферентної сенсорної інформації (умови проведення дослідження) призводить до зниження рівня функціональної активності, яке, завдяки останньому, супроводжується зростанням залежності організації активності мозку від ендогенних механізмів. З часом ці процеси поглиблюються і на останніх хвилинах експерименту, виявлений перебіг змін активаційних процесів в корі головного мозку в основному визначався, на наш погляд, власною психічною діяльністю людини і супроводжувався розвитком певних когнітивно-активаційних психічних процесів (мимовільні асоціації, внутрішня мова і т.і. [28].
Цікаво було порівняти кореляції таких протилежних по знаку емоційних характеристик як
"дисфорічна активність зовні" (Д) та "ейфорічна активність зовні" (Е). Відмітимо, що більшість
статистично достовірних кореляцій між вираженістю цих емоційних характеристик та змінами параметрів ЕЕГ реєструвались в тета-діапазоні в однакових відведеннях, але, з протилежним знаком .
Так, вираженість у осіб домінування такої реакції як (Д.) негативно корелювала з СП 01-ритма, та прямо
- з ВСП тета2- піддіапазону в правому скроневому відведенні .
При цьому треба зауважити, що вираженість даної емоційної реакції негативно корелювала з потужністю альфа-2 (ліве тім’яне відведення) та альфаЗ-
піддіапазонів (обидва лобних та ліве скроневе відведення) та ВСП альфа 3 (ліве скроневе
відведення) та прямо з ВСП бета2 -піддіапазону (обидва тімних та праве потиличне відведення) (рис.2).
Рис. 2. Коефіцієнти кореляцій за ранговим критерієм Спірмена між схильністю до дисфоричного типу реагування обстежуваних та змінами ЕЕГ-показників: А - потужності аЗ-піддіапазноу, Б - відносної потужності а2-піддіапазону, В -середніх рівнів когерентності а2-діапазону (•, І - значущі коефіцієнти кореляцій, р<0.05).
При інтерпретації одержаних даних треба прийняти до уваги точку зору [29] про те, що тета-синхронізація в скронево-потиличній корі правої півкулі відображає саме оцінку мотиваційної значущості стимул-реакції, а не переживання емоції.
З іншого боку , згідно [30] зростання потужності тета2-піддіапазону в лівій скроні може бути проявом зростання психогенної напруги.
Це припущення підтверджується і наявністю кореляційних зв’язків вираженості “Д.” з депресією альфа ритму в основному в лівій півкулі.
Дослідники [31] вважають, що зниження загальної потужності ЕЕГ може спостерігатися у людей з проблемною психологічною адаптацією, а висока активність лівої півкулі може відображати погіршення пристосувальних змін мозку людини [32].
Важливим є і той факт, що згідно [33, 34] депресія альфа-2 діапазону відображає активацію таких важливих когнітивних процесів, як пам'ять і уяви, а зниження потужності високочастотного альфа-ритму
- інтенсифікацію когнітивних процесів і когнітивних аспектів емоційного реагування.
Зважаючи на те, що міжпівкульна когерентність є показником їх функціонального взаємозв'язку [35] і може зменшуватися у людини при стресі [36] цікавим, на наш погляд, є негативна кореляція вираженості “Д”. з когерентністю а2- ритму (рис.2) .
Що стосується прямих кореляційних зв’язків вираженості “Д.” з ВСП Р2 - ритму в обох тім’яних та правому потиличному відведеннях то треба зауважити, що асиметричну активацію тім'яно-скроневих областей кори правої півкулі співвідносять з механізмами мотиваційної уваги [37], а також з процесами неспецифічної емоційної активації [38].
З погляду на сучасні дослідження вважається, що Р-коливання можуть відображати поточний настрій, відчуття, асоціації індивіда, зокрема зміни Р2-піддіапазону пов’язують з емоційною регуляцією [39].
Нагадаємо, що “дисфорічна активність зовні” характеризується тим, що енергетика зовнішніх дій виливається в негативні поведінкові акти і психічні стани, направлені на навколишнє середовище, на інших людей. В певній мірі це може бути проявом певних невротичних рис, проявом яких є неадекватно сильні реакції на зовнішні подразники. Тому, здаються цілком закономірними одержані в наших дослідженнях результати - для індивідів з вираженою “Д.” стан пролонгованого спокою викликає активацію внутрішних психологічних процесів, зокрема підвищену емоційну реактивність.
Інші закономірності перебудови електричної активності мозку спостерігалась у осіб, для яких характерна “рефрактерна” (Р) емоційна реакція.
В наших дослідженнях вираженість даної емоційної характеристики негативно корелювала з СП а1- піддіапазону в усіх відведеннях правої півкулі крім лобних та ВСП а1- в правому скроневому), а2 -в лівому лобному, та правому скроневому відведеннях і ВСП а2 - ліве лобне відведення (рис.3).
Виходячи з даних [40,41] зменшення потужності ЕЕГ в а1- діапазоні відображає напругу регуляторних процесів, пов'язаних з підвищеною активністю механізмів “пильної” (“alerting”) і “мотиваційної” (“motivated”) уваги.
Підвищена активованість лобної і тім'яної кори в а2- діапазоні теж є проявом, активації таких важливих когнітивних процесів, як пам'ять і уяви [42].
Аналізуючи одержані дані треба відмітити прямі кореляційні зв’язки вираженості “Р”. з показниками СРК р2-ритму (Рис.З,), причому треба відмітити зростання як внутрішньо-, так і міжпівкульних зв’ язків.
Згідно [43] розширення корково-коркової
взаємодії між дистантно віддаленими зонами та міжпівкульній кооперації із залученням довгих корково-коркових зв’язків є необхідною умовою протікання когнітивних процесів. Вони показали, що в процесі вирішення когнітивних завдань (вербальних і невербальних) в стані спокою із закритими очима обов’язково бере участь просторова синхронізація потенціалів в напрямі передні зони лівої - задні правої півкулі. Дану топологію в активному стані мозку названо «когнітивною віссю».
В той же час, [44 ] відмітили , що поряд з когнітивною віссю для процесу творчої діяльності мозку характерна також синхронізація активності нейронів по напрямку: права лобна доля - ліва
потилична.
При цьому [45] зазначили, що показники просторової синхронізації ЕЕГ характеризують не процес поширення збудження в нервовій системі, а лише умови для його поширення, тобто терміни «зв'язок» або «інтеграція» як синоніми процесу просторової синхронізації потенціалів слід розуміти як потенційну можливість взаємодії місце вихідні настройки готовності нервових центрів до переробки інформації між нервовими центрами, а не факт цієї взаємодії.
Про певний стан активації свідчить і негативні кореляції між наявністю цієї емоційної реакції та ВСП а1- (праве скроневе) та а2- (ліве лобне) під діапазонами.
Відомо, [46], що процеси довільної уваги
супроводжуються активацією префронтальних зон мозку людини. Отже, можна імовірно говорити про посилення функції ненаправленої уваги в групі з наявністю ”Р” в умовах нашого дослідження.
Треба відмітити і прямі кореляційні зв’ язки даної емоційної реакції як з ВСП р2-піддіапазону так і з співвідношенням р/а (підвищення мозкових
активаційних процесів) в правому скроневому відведенні.
Таким чином, для індивідів з вираженою “Р.” знаходження в стані пролонгованого спокою
супроводжується розвитком активаційних психічних процесів.
А (АТР: СП аі)
Б (АТР : СП а2)
В
(АТР:СРКР2)
0.8 0.6 0.4 0.2 0 -0.2 -0.4 -1
пП—т
СО 'ї Т- (О
и. 0. 0_ о О І- I-
со со СО СО (О ^ ^
''^СЧСО'^ГСО''^
ООЬЬО-ООЬЬООЬ ЬОІ-І-І-І-и1и_^и_о.оьоь0-0_с^оь0- 0_оОООО
Рис. 3. Коефіцієнти кореляцій за ранговим критерієм Спірмена між схильністю до амбівалентного типу реагування обстежуваних та змінами ЕЕГ-показників: А - потужності а1-піддіапазону, Б - потужності а2-піддіапазону, В - середніх рівнів когерентності р2-піддіапазону (•, | - значущі коефіцієнти кореляцій, р<0.05).
Вважається, що емоція - особлива форма психічного віддзеркалення, яка у формі
безпосереднього переживання відображає не об'єктивні явища, а суб'єктивне до них відношення. Особливість емоцій полягає в тому, що вони
відображають значущість об'єктів і ситуацій, що діють на суб'єкт.
З цієї точки зору здаються логічними одержані нами результати, в яких показано, що особливості емоційного реагування людини (визначеного по тесту
В. В. Бойко) мають місце не тільки на події зовнішнього середовища, але навіть і при знаходженні людини в стані пролонгованого спокою.
В цьому сенсі цікаво було би згадати визначення ” При домінуванні рефрактерної реакції емоційна система сприйняття людини пасує перед різними впливами - позитивними, негативними і амбівалентними. У навколишній дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимул-реакції. При цьому вона «застряє» в особі, що виражається у вигляді переживань неприємного осаду, роздумів, прихованого смутку, злості. При домінуванні дисфоричної формули позитивні і негативні стимул-реакції зводяться до негативних переживань, а емоційна система людини в цілому а ваша емоційна
система в цілому налаштована на негативні стимул-реакції.”.
Підсумовуючи, можна сказати, що довге перебування в умовах обмеження сенсорної інформації і при наявній інструкції викликають у індивідів з вираженістю дисфоричного типу реагування емоційну реакцію, скоріше всього з негативним знаком, а при рефрактерній реакції -внутрішнє напруження.
В той же час, "Ейфорічна активність зовні" характеризується тим, що емоційна енергетика перетворюється в позитивні психічні стани і вчинки. Тому, умови дослідження, скоріше всього, викликають у обстежуваних розвиток ендогенних механізмів (мимовільні асоціації, внутрішня мова і т.і.) на фоні певного розслаблення.
З іншого боку цікавим є не тільки особливості змін електричних параметрів головного мозку людини в залежності від типу її емоційної реакції, але й реакція на надану інструкцію. Показано, [47], що усна інструкція “Не спати”, отримана перед дослідженнями формує у людини певний внутрішній стан, інформація про який зберігається в робочій пам’яті, що в подальшому в значній мірі визначає просторову організацію електричної активності кори півкуль.
І дійсно, відмічене нами зростання ВСП Р2-діапазону у людей з різними емоційними рисами можно пояснити наявністю чи розвитком у обстежуваних ендогенних процесів, які є направленими на протидію процесам засинання, що в свою чергу знаходить своє підтвердження в результатах досліджень [48].
Дослідження останніх років показали, що основу фізіологічного механізму емоцій складають ретикулярна формація, яка активізує діяльність механізмів мозку і центри, що знаходяться в таламусі, гіпоталамусі, лімбічній системі і підкоркових вузлах.
Разом з тим, під емоційними розуміються стани, викликані переживанням людиною його відношення до зовнішнього світу і до самого себе і які характеризуються змінами кількісних і якісних параметрів відповідей на сигнали зовнішнього середовища.
Таким чином, емоційний стан є тісно пов'язаним з індивідуальною семантичною значущістю інформації, що поступає до людини, і є як би корекцією, що вноситься людиною у відповідь, яка обумовлюється інформаційною структурою подразника. Наприклад, можна встановити закономірне посилення емоційних станів за мірою зростання ціни рішення. Показано, що при фіксованій ціні рішення виявляється прямий зв'язок ступеня емоційного збудження від величини ентропії, що залишається до моменту необхідної видачі рішення (недостатність інформації як емоціогений чинник за П. В. Симоновим).
Це положення певним чином пояснює одержаний нами зв'язок змін електрогенезу головного мозку індивідів протягом пролонгованого стану спокою (який в багатьох дослідженнях слугує в якості фонового) і їх емоційних характеристик. Іншими словами, будь-який вид свідомої людської діяльності (яка існує навіть в стані пасивного неспання - це внутрішня психологічна активність) завжди в тій чи іншій мірі пов'язаний з розвитком емоційних станів, що, на наш погляд треба враховувати при проведенні психофізіологічних експериментів.
ВИСНОВКИ
1. Динаміка змін мозкового електрогенезу людини як реакції на стан пролонгованого спокою (вимушеної бездіяльності) має свої особливості в залежності від індивідуальних емоційних характеристик індивіда, визначених за тестом В.В.Бойко
2. Знаходження досліджуваних з домінуванням “Рефрактерної активності усередину” стан пролонгованого спокою супроводжується розвитком загальних активаційних психічних процесів.
3. У індивідів з вираженою “Дисфорічною активністю зовні” стан пролонгованого спокою викликав підвищення емоційної реактивності.
4. У людей з тенденцією до типу емоційного реагування “Ейфорична активність зовні” умови нашого дослідження сприяли у них розвитку “розслабленої концентрації” уваги та перемикання фокусу уваги від зовнішніх до внутрішніх процесів.
Література
1. Пресман А. С. Электромагнитные поля и живая природа. -М.: Наука, 1968. - 288 с.
2. Симонов П.В. Эмоциональный мозг - М. - Наука. - 1981. -С.19—23.
3. Калашникова И.Г. Индивидуально-типологические особенности ЭЭГ-коррелятов эмоциональных реакций человека // Физиол. журн.. - 1995. - Т. 41, № 10. - С. 108112.
4. Костюнина М.Б., Куликов М.А. Частотные характеристики спектров ЭЭГ при эмоциях // Журн. высш. нервн. деят. -1995. - Т. 45, № 3. - С. 453-457.
5. Костюнина М.Б. Электроэнцефалограмма человека при мысленном представлении эмоционально окрашенных событий // Журн. высш. нервн. деят. - 1998. - Т. 48, № 2. -С. 213-221.
6. Aftanas L.I., Reva N.V., Varlamov A.A., Pavlov S.V., Makhnev V.P. Analysis of evoked EEG synchronization and desynchronization in conditions of emotional activation in humans: temporal and topographic characteristics // Neurosci. Behav. Physiol. - 2004. - V. 34, N 8. - P. 859-886.
7. Зима І.Г. Нейродинаміка електричної активності головного мозку людини в стані пролонгованого спокою // Вісник Черкаського ун-ту. Серія Біологічні науки. Черкаси. - 2007.-Вип. 105. - С. 15-22.
8. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика: методы и тесты. Учебное пособие - Самара. - Издат. дом «Бахрах». - 1998. - 672 с.
9. Сидорова О.А. Особенности процесса восприятия и воспроизведения эмоций у больных с очаговой мозговой патологией // Российский физиол. журн. - 2000.- T.86.- №5.-С 541-547.
10. Demiralp T., Basar E. Theta rhythmicties following expected visual and auditory targets // Int. J. Psychophysiol.- 1992.- V.13, N2.- P.147.
11. Basar E. Brain function and oscillations. II: Integrative brain function. Neurophysiology and cognitive processes. - Berlin. -Springer-Verlag.- 1999. - 476 p.
12. Klimesch W. Memory processes, brain oscillations and EEG synchronization // Intern. Psychophysiol. - 1996. - V. 24. - P. 61100.
13. Bradshaw J., Nettleton N. C. Human cerebral asymmetry. - N.Y.
- 1983. - 256 p.
14. Davidson R. Parsing affective space. Perspectives from neuropsychology andpsychophysiology // Neuropsychology. -1993. - V. 7. - P. 464.
15. Афтанас Л.И. Эмоциональное пространство человека: психофизиологический анализ - Новосибирск. - 2000. -126 с.
16. Babiloni l., Babiloni F., Carducci F., Cincotti F., Del Percio C., Della Penna S., Franciotti R.., Pignotti S., Pizzella V., Rossini P. M., Sabatini E., Torquati K., Romani G. L. Human alpha rhythms during visual delayed choice reaction time tasks: A
magnetoencephalography study// Human Brain Mapping. -2004.- V.24 ( 3). -P.184-192.
17. Laukka, Petri Categorical perception of vocal emotion expressions// Emotion. - 2005. - V. 5(3). - P. 277-295.
18. Кирой В.Н., Асланян Е.В. Общие закономерности формирования состояния монотонии //Журн.высш.нервной деят.им.И.П.Павлова. - 2005. - №6. - T.55 - C.768-776.
19. ИзнакА.Ф., ЧаяновН.В. Субъективные корреляты вспышек альфа-ритма в ЭЭГ человека при зрительно-моторной операторской деятельности // Проблемы развития науч. иссл. в обл. псих. здоровья / МЗ СССР, АМН СССР. - 1989.
- С. 24-30.
20. Lehmann D., Ozaki H., Pal I. EEG alpha map series: brain micro-states by space-oriented adaptive segmentation // Electroenceph. clin. Neurophysiol. - 1987. - V. 67, N 3. - P. 271288.
21. Gray J.A. The contents of consciousness: A neuropsychological conjecture // Behav. Brain Sci. - 1995. - V.18, №4. - P. 659-676.
22. Liberson WT, Liberson CW. EEG records, reaction times, eye movements, respiration, and mental content during drowsiness //Rec Adv Bio Psychiat. - 1965. - V.8. - P.295-302.
23. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональная асимметрия человека - М. - Медицина. - 1988. - 240 с.
24. Laufs H., Kleinschmidt A., Beyerle A., Eger E., Salek-Haddadi A., Preibisch C., Krakow K. EEG-correlated fMRI of human alpha activity // Neuroimage. - 2002. - V.19. - N 4. - P.1463-1476.
25. C. M. Gomez, M. Vazquez, and E. Vaquero Frequency analysis of the EEG during spatial selective attention // Int. J.Neurosci. -1998. - V. 95 - P.17-32.
26. O. Jensen, P. Goel, N. Kopell, et al. On the human sensorimotor-cortex beta rhythm: Sources and modelling // Neuroimage. - 2005. - V.26, N.2. - P.347-355.
27. M. E. Brandt, A. Ademo'glu, and W. S Pritchard Nonlinear Prediction and Complexity of Alpha EEG Activity //International Journal of Bifurcation and Chaos. - 2000. - V.10, N.1. - P.123-133.
28. Pritchard W.S. Electroencephalographic effects of cigarette smoking / W.S. Pritchard // Psychopharmacology (Berl). - 1991.
- V. 104, N 4. - P. 485-490.
29. Turbes S.S. EEG dynamics. Brain processing of sensory and cognitive information// Biomed.Sci.Instum. - 1992. - V.28. -P.51-58.
30. Basar E. Gamma, alpha, delta, and theta oscillations governcognitive processes / E. Basar, C. Basar-Eroglu, S. Karakas// Int. J. Psychophysiol. - 2001. - V. 39. - P. 241-248.
31. Русинов В.С. Электрофизиологические исследования корковой доминанты. //Функциональное значение электрических процессов головного мозга.- М. - Наука. -1977.- С.363-372.
32. Иваницкий АМ. Мозговая основа субъективных переживаний: гипотеза информационного синтеза // Журн. высш. нервн. деят. - 1996. - Т. 46, № 2. - C. 241.
33. Адрианов О.С. Проблемы структурной организации правого и левого полушарий мозга // Нейропсихологический анализ межполушарной асимметрии мозга. - М. -Наука. - 1986. - С.9-22.
34. Klimesch W, Doppelmayr M, Schwaiger J, Auinger P, Winkler T.‘Paradoxical’ alpha synchronization in a memory task.//Cogn Brain Res. -1999. - V.7. - P.493-501.
35. Ljubomir I. Aftanas, Sergey V. Pavlov, Natalia V. Reva and Anton A. Varlamov Trait anxiety impact on the EEG theta band power changes during appraisal of threatening and pleasant visual stimuli //International J. of psychophysiology. - 2003. -V.50,№3. - P. 205-212.
36. G.N. Boldyreva, V.N. Korniyenko, E.V. Sharova, I.N. Pronin, L.M. Fadeeva, A. V. Kotenev, A.A. Meotishvili /Doklady Akademii Nauk. - 2007. - V.416, N 3. - P.426-429.
37. Леутин В.П., Николаев Е.П. Психофизиологические механизмы адаптации и функциональная асимметрия мозга. - Новосибирск. - Наука. - 1988. - 192 с.
38. Л.И. Афтанас, Н. В. Рева, Л. Н. Савотина В. П. Махнев Нейрофизиологические корреляты вызванных дискретных эмоций у человека: индивидуальный анализ // Российский физиол. журнал им. И.М. Сеченова. - 2004. - T. 90. - № 12.
- C. 1457-1471.
39. Heller, W., Nitschke, J. B., & Miller, G. A. Lateralization in emotion and emotional disorders // Current Directions in Psychological Science. - 1998. - V.7. - P.26-32.
40. Русалова М.Н. Влияние эмоций на активацию левого и правого полушарий головного мозга //Физиология человека. - 1988. - Т.14, № 5. - С.754-761.
41. Keil et al. Reconciling user and project manager perceptions of IT project risk: a delphi study //Information Systems Journal. -2002. - V.12, N.2. - P.103-119.
42. Афтанас Л.И., Павлов С.В., Рева Н.В., Варламов А.А. Анализ вызванной синхронизации и десинхронизации ЭЭГ при восприятии угрожающей и положительной эмоциональной информации: влияние фактора личностной тревожности // Журн. высш. нервн. деят. - 2004. - Т.54, №4. -
С. 473-481.
43. Brosschot, J. F., Gerin, W., & Thayer, J. F. The perseverative cognition hypothesis: A review of worry, prolonged stress-related physiological activation, and health //Journal of Psychosomatic Research. - 2006. - V.60. - P.113-124.
44. Свидерская Н. Е., Королькова Т. А. Пространственная организация электрической активности при психических процессах // Журн. высш. нерв. деят. - 1997. - Т. 47, №5. -
С. 792-811.
45. Свидерская Н.Е., Дащинская Т.Н., Таратынова Г.В. Пространственная организация ЭЭГ при активизации творческих процессов // Журн. высш. нерв. деят. - 2001. - Т. 51, № 3. - С. 393-401.
46. Ливанов М.Н. Пространственно-временная организация потенциалов и системная деятельность головного мозга. Избранные труды - М. - Наука. - 1989. - 400 с.
47. Мачинская Р.И. Нейрофизиологические механизмы произвольного (аналитический обзор) // Журн. высш. нерв. деят. - 2003. - Т. 53, №2. - С. 133-150.
48. Черемушкин Е.А., Курова Н.С., Хейфец И.А. Влияние предварительной устной инструкции на пространственную организацию корковой электрической активности// Журн. высш. нервн. деят. - 2003. - Т. 53, № 5. - С. 568-576.
49. Яковенко И.Я., Черемушкин Е.А. Межполушарная ассиметрия пространственно-временной организации потенциалов коры головного мозга человека при разных условиях формирования вербальной установки // Журн. высш. нерв. деят. - 2004. - Т. 54, №2. - С.216-224.
ОСОБЕННОСТИ ДИНАМИКИ МОЗГОВОГО ЭЛЕКТРОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА В СОСТЯНИИ ПРОЛОНГИРОВАННОГО ПОКОЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТИПА ЕГО ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ РЕАКЦИИ (ТЕСТ БОЙКО)
Зима И.Г., Пискорская Н.Г., Крижановский С.А., Тукаев С.В., Залевская О.В., Макарчук Н.Е.
В состоянии пролонгированного покоя характер нейрофизиологических изменений ЕЕГ человека в определенной мере обусловливается типом ее эмоциональной реакции на ход опыта.
Ключевые слова: ЭЭГ, состояние пассивного бодрствования, тип эмоциональной реакции (тест В.В.Бойко).
FEATURES OF DYNAMICS OF BRAIN ELECTROGENESIS OF THE PERSON IN THE STATE OF PROLONGED REST DEPENDING ON THE TYPE OF HIS EMOTIONAL REACTION (TEST OF BOYKO)
Zyma I., Piskorska N., Kryzhanovskiyi S., Tukaev S., Zalevska O., Makarchuk M.
The dynamics of the electrical activity changes of brain of human in the guiescent mode is stipulated by their type of its emotional reaction on motion of experience psychological characteristics.
Key words: EEG, guiescent mode, type of the emotional reaction (test of the Boyko)
