CC BY
20
Стойка Василь Володимирович, астрант, кафедра загально! xipyprii' з курсами травматологи, оперативно! xipyprii' та судово! медицини, ДВНЗ «Ужгородський нацiональний ушверситет», вул. Капушанська, 22, м. Ужгород, Укра!на, 88000 E-mail: [email protected]
Шерегш Андрiй Андрiйович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра загально! xipypri! з курсами травматологи, оперативно! xipypri! та судово! медицини, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний yнiвеpситет», вул. Капушанська, 22, м. Ужгород, Укра!на, 88000 E-mail: [email protected]
Шимон Михайло Васильович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра загально! xipypri! з курсами травматологи, оперативно! xipypri! та судово! медицини, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет», вул. Капушанська, 22, м. Ужгород, Укра!на, 88000 E-mail: [email protected]
Сливка Рудольф Михайлович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра загально! xipypri! з курсами травматологи, оперативно! xipypri! та судово! медицини, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет», вул. Минайська, 71, м. Ужгород, Укра!на, 88015 E-mail: [email protected]
УДК:616.89-008.454-054.72:159.923 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.43290
ОСОБИСТ1СН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕМ1ГРАНТ1В ТА РЕЕМ1ГРАНТ1В, ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВН1 РОЗЛАДИ
© О. П. Венгер
До^джено oco6ucmicHi особливостi eM^panmie та peeM^panmie, хворих на депресивт розлади психогенного, ендогенного та оpгaнiчного характеру за допомогою тесту СМИЛ. Виявлено наявтсть у хворих пamохapaкmepологiчних рис за гiпоmимiчним (дисmимiчним) типом. Розбiжносmi найбтьш виpaжeнi у хворих на психогeннi депреси, найменше - на оргатчт. У цшому eмiгpaнmaм пpиmaмaннi риси тривожно-стi та eмоmивносmi, реемшрантам - шизоïдносmi i апати
Ключовi слова: eмiгpaнmи, реем^ранти, особисткш особливосmi, стандартизований метод до^дження особисmосmi, дeпpeсивнi розлади
Aim. Migration is considered as one of the factors that affect the mental health of the population. The accumulation of psychological and social problems provoke personal transformation reaction and exclusion personality, and considering emigration as a factor that provoke manifestation or exacerbation of endogenous mental diseases. Given the paucity and inconsistency of scientific data on the characteristics of psycho-emotional disorders, and personality characteristics of immigrants, and the almost complete lack of information about re-emigrants, the aim of our work was to study the mechanisms ofpsychosocial adaptation (de-adaptation) re-emigrants and immigrants, as well as developing programs of social, psychological, psychotherapeutic and mental health support workers. Methods. We used a standardized method of investigating the person (SMIP) for realization of tasks. Result. Results suggest the presence in examined patients ofpatocharacterological features of hypothymic (disthy-mic) type. Significant differences were found in terms of fixed scales SMIP test most pronounced in the group of psychogenic depression, the least - organic. In general, immigrants are inherent traits of anxiety and emotional breadth, re-emigrants - schizoidness and apathy.
Conclusions. Identified patterns should be considered when developing therapeutic, rehabilitative and preventive measures
Keywords: emigrants, re-emigrants, personal characteristics, standardized method of investigating the person, depressive disorders
1. Вступ
Дослщження психолоГчних та nCTxiaipH4Hm аспекпв сусшльно-полггичних та cycn№HO-eKOHOMÎ4-них процеав набувають останшми роками значного
розвитку. Мультифакторшсть та глобальнють сучас-них сусшльних трансформацш зумовлюе необхвднють у багатовекторному пiдходi до дослвдження piзних аспекпв цих процеав. Чшьне мюце серед них належить
вивченню соцiально-психологiчних факторiв, що мають суттевий вплив на характер та напрямок сус-пiльно-полiтичних трансформацiй. Одним з найбшьш важливих i глобальних суспiльних процесiв сучаснос-тi е миращя.
2. Постановка проблеми
Проблема емлраци та реем^ацп в УкраЫ е од-нiею з найбшьш актуальних державних та суспiльних проблем. За експертними оцшками, к1льк1сть укра-шських мiгрантiв оцiнюеться у 6,5-7 млн. оаб i мае постшну тенденцш до збiльшення [1, 2]. Самостшну соцiальну, медико-психологiчну та психiатричну проблему являе собою реем^ащя, масштаби яко! екива-лентнi масштабам емираци. При цьому, незважаючи на вагому значущiсть проблеми емираци та реем^а-ци в Укра1ш, дослщженням и медичних, i, зокрема, психiатричних, аспектiв не придметься належно! уваги. Враховуючи нечисленнiсть i суперечливiсть наукових даних щодо особливостей психоемоцiйних розлащв та особистiсних особливостей емiгрантiв, а також практично повну вiдсутнiсть таких вшомостей щодо реемiгрантiв, так1 дослвдження е актуальними i мають вагоме медичне та соцiальне значения.
3. Л^ературний огляд
З сучасних наукових позицш мiграцiя розгляда-еться як один з факторiв, що впливае на стан психiчно-го здоров>я населення. Накопичення психологiчних та сощальних проблем провокують трансформацiю осо-биспсного реагування та дезадаптацiю особистостi, а емирацш розглядають як фактор, що провокуе ма-нiфестацiю або екзацербацш ендогенних психiчних захворювань [3-5]. У структурi особистостi емиран-тiв виявляються емоцiйна нестiйкiсть, тривожнiсть, соцiальна штроверая, конформнiсть на поведшково-му рiвнi, пiдозрiлiсть, слабка iнтеграцiя особистiсних рис у виглядi емотивностi та фрустрованосп, низький рiвень фрустрацшно1 толерантностi [6]. У структурi психiчних розладiв ем^анпв домiнують стани пси-хiчноl дезадаптаци, посттравматичний стресовий роз-лад, неврастешя, пролонгована депресивна реакцiя та помiрний депресивний епiзод [7, 8].
Дослщження особистiсних особливостей мь грантiв мае важливе значення для розумiння мехашз-мiв !х психосощально1 адаптацй (дезадаптаци), а також розробки програм сощально1, психолопчно].', психо-терапевтично1 та психiатричноl пiдтримки мiгрантiв. У рядi дослщжень висувалася гiпотеза про iснування особливого «м^ацшного» психотипу, який е ядром комплексу причин (у т. ч. неусвшомлюваних), що спо-нукають людину реалiзувати рiшення про емiграцiю [9]. Такий психотип передбачае насамперед орiента-цш на власнi спонукання, схильшсть до ризику, легке вживання у рiзнi соцiальнi ролi, завищену самооцшку, здатнiсть до витiснення неприемно1 або принижуючо1 шформацп, агресивнiсть. Натомiсть, iншi дослщники зауважують, що не юнуе унiверсальних характеристик людини або набору певних якостей, як б сприяли про-цесовi адаптацй до будь-яко1 культури [10].
4. Результата дослщження та \х обговорення
Метою дослщження було вивчення особиспс-них особливостей ем^анпв та реемiгрантiв у по-рiвняннi з не емiгрантами. Для цього за допомогою стандартизованого методу дослщження особистостi (СМИЛ) [11] було проведено обстеження 585 хво-рих яш перебували на лiкуваннi у Терношльськш обласнiй психоневрологiчнiй лiкарнi за перюд 20102014 рок1в з рiзними формами депресивних розладiв (табл. 1). Для встановлення закономiрностей впливу фактору ем^ацп (реемираци) на особистюш особли-востi нами було сформовано наступш клiнiчнi групи: осiб, яш постiйно (щонайменше протягом останнього року) проживали за межами Укра1ни, на момент обстеження тимчасово прибули в Украшу i планували найближчим часом повернутися за кордом (ем^ан-ти) - загальною чисельнiстю 196 чол.; осiб, якi не мен-ше року проживали за межами Укра1ни i протягом останнього року повернулися для постiйного проживан-ня в Украíнi (реемiграити) - загальною чисельшстю 191 чол.; оаб, яш постiйно проживають в Укра1ш, i не вшжджали за И меж1 для тривалого проживання (не ем^анти) - загальною чисельнiстю 198 чол.
Таблиця 1
Нозолопчна структура депресивних розлащв у емiгрантiв та реемiгрантiв у порiвняннi з не емiгрантами
Нозолопя Не ем-гранти Ем-гранти Ре-емiгранти
Психогеннi депресивнi розлади
Пролонгована депресивна
реакцш, зумовлена розладом адаптацй 38 33 29
(F43.21)
Змшана тривожна та
депресивна реакцш, 31 35 38
зумовлена розладом
адаптацй (F43.22)
Всього 69 68 67
Ендогеннi депресивш розлади
Бшолярний розлад,
поточнии етзод депреси 15 18 19
(F31.3, F31.4)
Депресивний етзод (F32.1, F32.2) 17 12 11
Рекурентний депресивний розлад (F33.1, F33.2) 33 36 33
Всього 65 66 63
Депресивнi розлади оргашчного Генезу
Органiчнi афективнi розлади (F06.3) 64 62 61
Примтка: статистичний aHani3 розбiжностей проводився за допомогою непараметричного тесту Манна-Утт
Дом^ючою у профш СМИЛ хворих з психо-генними депресивними розладами е шкала песимь стичностi (рис. 1), яка е вщдзеркаленням депресив-но! реакцп в рамках адаптацiйного синдрому. Для хворих на депресивнi розлади типовим е переважан-ня ознак гшостешчного типу реагування. Водночас,
анал1зуючи усереднеш психолопчш профш, необ-х1дно враховувати, що вони вщображують найбшьш виразш, загальш тенденцп, притаманш бшьшосп об-стежених; при цьому у окремих пащенлв зустр1чали-ся найр1зномаштшш1 вар1анти профшв, у тому числ1 й атиповг Очевидно, що висош показники за шкалою песимютичносп у бшьшосп обстежених е проявами не лише ситуативно! реакцп на несприятлив1 обста-вини, а й вшображенням певних особиспсних рис: схильносп до тривожносп, гострому переживанню невдач, почуттю провини, критичному ставленню до власних недолтв. Розб1жносп значущ1 при по-р1внянш груп не ем1гранпв та ем1гранпв (р<0,05), не ем1гранпв та реем1гранпв (р<0,01), ем1гранпв та реемкранлв (р<0,01).
Найбшьш типовим поеднанням у профшях обстежених в цшому е сполучення шкали песимютичнос-п з шкалами тривожносп, шдивщуалютичносп та надконтролю. При цьому виявлеш певш вщмшносп у профшях емиранпв та реемиранпв, що вщображу-ють вар1аци психоемоцшного стану, зумовлеш впливом об'ективних сошально-психолопчних фактор1в. Так, у не емиранпв та ем1гранпв найчаспше виявляеться поеднання шкал песимютичносп та тривожносп, що виявляе тривожно-помислив1 риси, неспокш, страх, не-впевнешсть у соб1, постшш коливання, побоюваннях з р1зних привода, шдвищеною ф1ксащею на власних не-вдачах 1 проблемах, страх новизни 1 непередбачувано-сп, схильшстю до нав'язливостей 1 фобш.
У емиранпв також поширеними е поеднання шкали песимютичносп з1 шкалами 1ндив1дуалю-тичносп та надконтролю, що виявляють виражений емоцшний дискомфорт, труднощ1 адаптаци хрошч-ного характеру 1 свщчать про невротичний розвиток. Емоцшна дисгармон1я проявляеться у постшнш вну-
тр1шн1й напруз1, зниженому настро!, невпевненосп у соб1, вщчуттям нещастя, заниженою самооцшкою 1 переважанням мотиваци уникнення неустху. Нато-мють, у реем1гранпв найпоширешшим е поеднання шкал песимютичносп та 1ндив1дуал1стичносп (при високих значениях шкали тривожносп), що виявляе замкнешсть, штровертовашсть, некомушкабельшсть. вщрвашсть в1д реальних життевих проблем. На наш погляд, наявшсть цих тенденцш у профш реем1гран-пв е законом1рним 1 вщображуе фрустрацшш тенден-ци з намаганням психолопчно! переробки 1 захисту в1д суб'ективно неприйнятно! ситуаци втрати перспектив. В цшому слад зауважити, що хворим на депресивш розлади притаманш невротичш вар1анти дезадаптацп та декомпенсацп особистосп у б1к посилення гальм1в-них реакцш.
Типовими характеролопчними особливостя-ми у цш груш виявилися висока сенситившсть, ви-разшсть афшативно! потреби, висока нюансовашсть почутпв, 1 знижений пор1г толерантносп до стресу. Характерними е схильшсть до сумшв1в, рефлексив-шсть, емпатшшсть, пщвищена вшповщальшсть. критичшсть самоспостереження. У ситуаци стресу типовими е блокування або слщування за бшьшютю або активною особиспстю; захисний мехашзм - обме-жувальна поведшка та штелектуальна переробка, що сприяе подальшш невротизацп. Показник за шкалою тривожносп у реем1гранпв також високий, 1 в цшому перевищуе нормальний р1вень, тож свщчить про ви-соку виразшсть описаних вище тенденцш у цш груш. Водночас, вш е значуще меншим, шж у ем1гранпв (р<0,05). У не емиранпв виявлено найнижчий серед ус1х груп показник за шкалою тривожносп, вш е значуще меншим у пор1внянш з емирантами та реемь грантами (р<0,01).
Рис. 1. Усереднений стандартизований психолопчний профшь за даними тесту СМИЛ у хворих на психогенш
депресивш розлади
Висок1 показники за шкалою шдивщуалютичнос-тi у контекст провщно1 депресивно1 тенденци виявляють iигровертоваиiсть, замкиенiсть, схильнють вщгородити-ся вщ ворожо1 та болюно1 реальносп. Захисний мехаиiзм при траисформаци тривоги - штелектуальна переробка та занурення у свiт фантазш. Протидя об'ективних не-сприятливих факто^в або стресова ситуащя викликае стаи розгубленосп. При цьому найвищi рiвнi показник1в за цiею шкалою виявлет у реемiгрантiв, дещо нижчi - у емиранпв, i найнижчi - у не емцранпв. Розбiжностi е значущими при порiвияннi усiх груп (р<0,05). На наш по-гляд, висок1 показники за шкалою щдившуалютичносп у дослщженого контингенту слщ розглядати комплексно, з урахуванням основного психопатолопчного синдрому - депресивного. Розробники методики СМИЛ зазна-чають, що основою для визначення нозологи е клiнiчний аналiз стану хворого; при цьому клшшэ-психолопчне дослщження розглядаеться в якосп адекватного подходу до оцiнки глибини та структури психопатолопчних про-явiв, який вщображуе переважно особливосп емоцшно-го стану i особистiснi характеристики (або особистюиу деформацш) людини. У цьому коитексп виявленi осо-бливостi е закономрними, i вщображують рiзномаиiтнi аспекти психоемоцiйних реакцiй у рамках депресивного розладу на об'екгивнi соцiально-психологiчнi умови.
Пщтвердженням цього е iншi особливосп про-фiлю СМИЛ, харакгернi для емиранпв та реемираи-тв, зокрема, висок1 показники за шкалою надкоитролю (розбiжиостi значущi при порiвняннi груп не емираи-тв та емцранпв (р<0,01), не емцранпв та реемиранпв (р<0,05), емiграитiв та реемiграитiв (р<0,1)). Переви-щення за шкалою надкоитролю р1вия 65 бал1в, що вияв-лено у емiгрантiв, свщчить про прояви тривожиосп та надмiрноl сенситивносп, а також предиспозицш до пси-хосоматичного варiаиту дезадаптаци. Це повною мiрою узгоджуеться з даиими, виявленими нами щд час клЫч-ного обстежения та психометричного дослщження: пе-реважаиня тривожио-депресивних розлад1в та високий рiвень соматизаци депреси у емираипв. Водночас, слщ зауважити, що показники за шкалою надконтролю у рее-мiграитiв також е доволi високими, хоча й не досягають рiвня у 65 балiв. З урахуваииям невротичного характеру депреси у даио1 групи хворих, висок показники за шкалою надкоитролю виявляють фшсацш на неприемних вщчуттях, iпохоидричнi теиденци та ескапiзм як споаб псих1чно1 траисформаци стресу.
Важливе мiсце у профiлi обстежених хворих на-лежить шкалi штроверси. Найбшьш висою показники за щею шкалою виявлет у реемиранпв, при цьому вони значуще (р<0,01) бшьш^ шж у емiгрантiв та не емиранпв, у яких вони е приблизно однаковими. Пщви-щення показниюв за цiею шкалою посилюе ппостетч-нi тенденци i послаблюе стетчш риси. У таких хворих виявляеться пасивнiсть особистюно1 позици, бiльша зосередженють на виутрiшнiх переживаниях (штровер-тованють) як константна характеристика особистостi, труднощi у налагодженнi соцiальних контакпв та адаптацй у мшросощуш, звужения сфери мiжособистiсних коитакгiв, вщгородженють та вщчуженють. Очевидно, що десоцiалiзацiя цих хворих е вторинною, i и слщ роз-
глядати як наслщок депресивного розладу, який супрово-джуегься загальним зниженням в1тально1 та сощально1 акгивност!
Розб!жносп у профшях СМИЛ емиранпв та реемиранпв виявляються також у шкалах емоц1йно1 лабшь-носп, !мпульсивносп, мужносп-ж!ночносп, ригщносп та оптимютичносп. Ц шкали у профшях депресивних хворих займають другорядн позици, однак ïx анал1з доз-воляе одержати повну картину особистюних особливостей та патохарактеролопчних трансформац1й у емиранпв та реемиранпв.
Шкала емоцшно1 лабшьносп мае найвищ1 показники у емиранпв, тод як у реемиранпв та не емиранпв вони приблизно однаковц розб1жносп значущ1 при пор!внянн груп не емиранпв та емиранпв, емиранпв та реемиранпв (р<0,01). Тенденци, що виявляються щею шкалою - емоцшна лабшьнють i амбггендентнють, нестшкють самооцiнки, яка поеднуеться з певною те-атральнютю та сxильнiстю до драматизацiï ситуаци. Водночас, слщ зауважити, що у профшях дослщжених хворих шкала емоцiйноï' лабiльносгi займае промiжнi позицiï' i виявлет тенденци слщ розглядати у контексп загальноï депресивноï реакцц.
Приблизно так1 ж рiвнi, як i шкала емоцшно1 ла-бiльносгi, у профшях дослщжених хворих мае шкала ригщносп; ш притаманнi ri ж тенденцiï: найвищий рiвень виявлений у емiгрангiв, а у реемиранпв та не емиранпв середт показники на одному рiвнi. Так! рiвнi показникiв вщображують своерiднiсть захисних меxанiзмiв, що про-являються рацiоналiзацiею та вщ реагуванням назовнi за зовт-звинувачувальним типом; важливо також, що вони е несприятливими в планi дезадаптаци, виявляючи схильнють до дисфоричних тишв реагування.
Найнижчi показники у профш СМИЛ у досль джених хворих належать шкалам !мпульсивносп та оптимютичносп. Шкала !мпульсивносп у реемiгрангiв та не емиранпв значуще (р<0,01) нижча, тж у емиранпв. Низький рiвень цiеï шкали, що належить до шкал стенiчного регiстру i вщображуе акгивну особистюну позищю, високу пошукову акгивнiсть, переважання мотиваци досягнення у мотивацiйнiй спрямованостi, впевненiсть та швидкють у прийнятп рiшень, у хворих на депресивш розлади е законом!рним. Низьк показники за шкалою !мпульсивносп свщчать про зниження мотиваци досягнення, пасивнють, прагнення позбутися вщповщальносп, небажання боротися з труднощами. Водночас, привертають увагу вщносно вищ! показники за шкалою !мпульсивносп у ем!гранпв, що на наш по-гляд, узгоджуеться з положенням про мобшзуючу роль фактору емираци у прагненш хворих повернутися до активного життя.
Показники за шкалою оптимютичносп зво-ротно корелюють з! шкалою песимютичносп, тож за-кожмрними е вельми низьк показники за шкалою оптимютичносп у дослщжених хворих, найнижч - у реемиранпв, дещо вищ! - у не ем!грант!в, i найвищ! - у ем!грант!в. Розб!жносп значущ! при пор!внянн! груп не емиранйв та реем!грант!в (р<0,01).
Особливо слщ зупинитися на особливостях показниюв за шкалою мужносп-ж!ночшсп у дослщжених
хворих. У чоловшв найбшьш висою р1вн1 за шею шкалою виявлеш у емиранпв, значно нижч - у не емиран-тв, а найнижч - у реемиранпв. Значущ1 розбгжгос'п виявлеш при пор1внянт груп не емиранпв та емиран-тв (р=0,074), емиранпв та реемиранпв (р=0,012). Слш наголосити, що у вах групах показники перебувають у середшх межах (50-60 бал1в), тому 1нтерпретащя !х повинна бути схожою. В цшому слщ зауважити, що у чоловшв, хворих на депресивш розлади, не виявлено якихось принципових вщмшностей у плаш маскулЫ-заци або фемшзаци; у профшях чоловшв зустр1чають-ся як висок1 (65 балв), так 1 низьк1 (51 бал) показники. Бшьш показовими е особливосп показник1в за шкалою мужносп-жшочносп у жшок. Середнш р1вень показ-ника у жшок-емшранпв склав 54,44±14,66 бал1в, у не емшранпв - 47,41±13,40 бал1в, у реемшранпв - 40,02± ±4,88 бал1в. Розбгжгосп статистично значущ1 при по-р1внянн1 груп емиранпв та не емшранпв (р=0,011), не емшранпв та реемиранпв (р=0,014), емиранпв та рее-мцранпв (р=0,001). У ж1нок висок1 показники за шею шкалою вщображують риси мужносп, незалежюсп, прагнення до емансипаци, самостшносп у прийнятп рь шень - тобто риси, як1 в цшому притаманн1 украшським жшкам-емцрашам. Натомкть, низью показники за шею шкалою вщображують ортодоксально ж1ночий стиль стагеворольово! поведшки: прагнення бути откувашю, знайти опору в чоловшэв^ м'як1сть, сентиментальнют прихильтсть до амейних штересш, сором'язливють. З урахуванням низьких показниюв у груш реемиранпв (близько 40 бал1в), що поеднуеться з високими значениями за шкалами песитстичносп 1 надконтролю, можна припустити наявшсть у цих ж1нок ознак фригщносп. В цшому, виявлеш тенденци свщчать про суттево бшьшу статеворольову диференщащю емiгрангiв та реемиран-тв - жiнок у порiвияннi з чоловiками.
Ендогеннi депресивш розлади характеризують-ся бiльшою важкютю i суттево меншою залежнiстю вщ зовнiшнiх обставин. Останнi розглядаються пе-реважно в якостi факторiв, що здатш спровокувати загострення або обтяжити перебiг iснуючого ендо-генного депресивного розладу. Водночас, наявнiсть ендогенних афективних порушень, безумовно, спри-чинюе трансформащю особистостi як у напрямку деструктивних особистiсних змiн, так i формування захисних психологiчних механiзмiв. Фактор ем^а-цй' (реем^аци), що е одним з найбшьш сильних та тривалих психосощальних чинникiв, у цьому аспект може вiдiгравати важливу роль, а даш, одержанi при його дослщженш, можуть використовуватися для роз-робки ефективних заходiв з профiлактики загострень i подовження ремюп при депресивних розладах ендо-генного характеру.
Анал1з психолопчних профшв емiгрантiв та рее-мiгрантiв, хворих на ендогенш депресивнi розлади, свщ-чить про цш групi притамант в цiлому бшьш глибокi патолопчт змши профiлiв тесту СБОО та менш виразш вщмшносп м1ж емирантами, реемирантами та не емь грантами (рис. 2).
Домiнуючою у профш емiгрантiв, реемiгрантiв та не емпрантпв, хворих на депресивнi розлади ен-догенного характеру, як i у хворих на психогенш де-преси, е шкала песимiстичностi. Очевидно, що дана шкала вщображуе основну тенденцш у психоемоцш-нiй сферi обстежених - знижений настрш; водночас, у хворих на ендогенш депресивш розлади рiвень по-казник1в за шкалою песимютичносп е суттево вищим. Найвищi показники виявленi у реемiгрантiв, дещо нижчi - у емiгрантiв, у обох цих групах показник пе-ревищуе 80 Т балiв; розб1жносп мiж групами е значу-щими (р<0,05).
л / /у 83,79 81,26
/>А / / ^78,54 \\ 77,18 Г к75,71
// 69,24 // / V \\ /' " ^___ 72,02 , /71,22 / -71,30
г / t / 66,63 ' / \д \\ч N /,' / 70,85 \ /// \ 65,73
63,03 N 61,18 - /// \ 59,91 /;/ \ ,'. 63,32 '// 62,15
\\58,37 *"* 57,47 —53 si4- х -'/ ч / // ,, V / i/s 5,76 \ •V
56,52 ^ s3.s4 v, 50,76, s jt^ 54,43 V if д. //
/ 46,08 \ / "v /'
\ к 1,60
зв,71
7Б,00
65,00
55,00
45,00
J*
У
jT
У
/
-не ем1гранти
--ем!гранти
----реем1гранти
Рис. 2. Усереднений стандартизований психолопчний профiль за даними тесту СМИЛ у хворих на ендогенш
депресивш розлади
Певш вiдмiнностi виявленi i у показниках дру-го! за виразносп шкали - тривожностi. У ешгранпв вiн е найвищим, у реем^анпв - незначно нижчим (р>0,05), у не емиранпв - значуще нижчим (р<0,01). На вiдмiну вiд психогенних депресивних розладiв. показники за шкалою тривожносп у емiгрантiв, реемиранпв та не емiгрантiв вiдрiзняються меншою мь рою, i у вах трьох групах середнi значения показнишв е бiльшими за 70 Т балiв.
У не емiграитiв показники за шкалою тривож-ностi е практично тотожиими показникам за шкалою iндивiдуалiстичностi, ця шкала займае трете мюце також у профшях емiграитiв та реемiграитiв.
Приблизно однаковi показники у профшях обсте-жених груп виявленi за шкалами надконтролю та штроверси; значущi розб1жиосп виявленi при порiвняннi усiх групи (р<0,05). Цi данi свщчать, що тенденщя до 6шьшо! виразносп шохоидричних фiксацiй та соматизаци депресивних проявiв у емiграитiв (бшьшою мiрою) та реемь гранпв (меншою мрою) зберiгаегься i у групi хворих на ендогент депреси. Натомiсть, показники за шкалою штроверси найбшьшими е у реемиранпв, дещо менши-ми - у емиранпв, i найменшими - у не емiграитiв. Показники значуще рiзияться у не емиранпв i емiгрантiв (р<0,05) не емираипв та реемiграитiв (р<0,01); розб1ж-ностi м1ж групами емиранпв та реемиранпв не значущг
Репресивнi позици у профшях обстежених хворих займають шкали емоцшно1 лабiльностi (розбiжно-стi значущi при порiвняннi груп не етгрантш та емь гранпв (р<0,01), не емiгрантiв та реемиранпв (р<0,1), емiграитiв та реемiграитiв (р<0,05)), iмпульсивностi (розбiжиостi значущi при порiвняннi груп не емиран-тiв та емираипв, емираипв та реемиранпв (р<0,01)), та ригщносп (розбiжиостi значущi при порiвияннi
груп не ем!гранпв та емиранпв, ем!гранпв та реемь гранпв (р<0,01)).
Найнижчою у профшях уах груп хворих е шкала оптимютичносп, при цьому у реемиранпв ïï р!вень е нижчим за 40 бал!в, що, у поеднанш з дуже високи-ми показниками за шкалою песимютичносп i високи-ми - за шкалами !ндивщуалютичносп та штроверси. свщчить про глибокий депресивний стан на rai ас-тешчного типу реагування з депресивними пережи-ваннями, як! займають центральне мюце в структур! клшчного синдрому. У емиранпв та не ем!гранпв показники за шкалою оптимютичносп також е низь-кими, розб!жносп у показниках е значущими при по-р!внянш груп не емцранпв та реемиранпв, ем!гранпв та реем!гранпв (р<0,05).
Законом!рносп у показниках за шкалою мужно-сп-жшочносп дещо шш!, тж у груп! психогенних депресивних розлащв. У чоловшв найвищ! показники за щею шкалою виявлеш у реемиранпв, менш! - у не емь гранпв, найнижч - у емиранпв. Розб!жносп значущ! при пор!внянш груп не емиранпв та реемиранпв, емь гранпв та реемиранпв (р<0,05). Пщвищення за щею шкалою у профш чоловшв виявляе пасивнють особи-стюно1' позици, сентиментальнють, сенситивнють, чут-ливють до зовшшшх вплив!в, ранимють, пасивнють).
Таким чином, у проф!лях ем!гранпв та реемь гранпв, хворих на ендогенш депресивш розлади, виявляються як спшьш риси, притаманш депресивним хворим, так i важлив! вщмшносп
Оргашчш депресивш розлади вщр!зняються значною ригщнютю i стабшьнютю прояв!в. Вплив зовшшшх фактор!в у цш груп! виявляеться меншою м!рою, що пщтверджуе анал!з психолопчних профшв за результатами тесту СМИЛ (рис. 3).
, 83,87 /А 82,27 S-Ts //\\ / /7э,97\ у 80,81
/Кч79'57 ЛчХ
✓// \\ 71,29 /// \\ /// 71>\71'81
68,95 ' / VN ' \\\ 64,61 // \ 'F \ 62,00 , '/ \ / \ 65,74
66,30 V»4* ^ •ч^ 59,74 ¡1 64,37 ¡if 61,31
59,97 л 57,97- \ \\ \ / ' /59,15 \ У -'У \ / // 56,75 if/ И/
ss.s0 n / у \50,6^ S \ (/
^43,36
45,62 V 42,81 42,80
/
У
ж
J?
-не ем1гранти
--ем1гранти
----реем1гранти
Рис. 3. Усереднений стандартизований психолопчний профшь за даними тесту СМИЛ у хворих на оргашчш
депресивш розлади
Як видно з графшу, профш емiгрантiв, реемь грантiв та не етгрантш за тестом СМИЛ, на вщшну вщ хворих на ендогенну та, особливо, психогенну депресiю, характеризуются спiльними тенденцiями, i вiдрiзняються переважно к1льк1сними значениями показник1в.
Загальною тенденщею профiлiв усiх обстеже-них хворих е домывания шкали песимiстичностi, що вщображуе основну тенденцiю до зниженого настрою в рамках провщного синдрому (депресивного), у поед-наинi з високими показниками за шкалою тривожно-стi; трете мiсце належить шкалi iндивiдуалiстичностi, значне мiсце у профш займають також шкали над-контролю та штроверсп. Такий профiль виявляе по-стiйно знижений фон настрою, тривогу, помисливiсть, i свщчить про акцентуащю або патохарактерологiчний розвиток за гшотимним (дистимiчним) типом, схиль-шсть до почуття провини, тривожиостi, невпевненосп у собi, депресивнi тенденци.
Водночас, при схожосп профiлiв емiгрантiв, реемлраипв та не емiграитiв, кiлькiснi показники за окремими шкалами у них значуще вiдрiзняються, що свщчить про певний вплив фактору етграци (реемь грацп) на особистiснi особливостi цих хворих.
Так, найбiльшi значения за шкалою песимь стичностi виявленi у реемлрантш, дещо нижчi - у емь грантiв, найнижчi - у не емлранттв. Розбiжиостi зна-чущi при порiвняннi груп не емлранттв та емiграитiв (р<0,05), не емлранпв та реемiгрантiв (р<0,01), емь гранпв та реемiгрантiв (р<0,05).
Аналогiчнi закономiрностi виявленi для шкал iндивiдуалiстичностi (розбiжиостi значущi при порiв-няннi уах груп (р<0,01)) та штроверси (розбiжиостi значущi при порiвняннi груп не емлранпв та емлран-тiв (р<0,05), не емiгрантiв та реемiграитiв (р<0,01), емiграитiв та реемiграитiв (р<0,05)).
Натомють, у емiгрантiв виявленi вищi показники за шкалами тривожност (розбiжностi значущi при порiвняннi усiх груп (р<0,01)), надконтролю (розбiж-ностi значущi при порiвняннi груп не емлранпв та емiгрантiв (р<0,01), не емлранпв та реемiгрантiв (р<0,1), емiгрантiв та реемлранпв (р<0,01)), емоцш-но1' лабшьносп (розбiжиостi значущi при порiвияннi груп не емлранпв та емiграитiв (р<0,01), не ем^ан-тiв та реемлранпв (р<0,01), емiгрантiв та реем^ан-пв (р<0,05)), iмпульсивностi (розбiжиостi значу-щi при порiвияннi груп не емлранпв та емiгрантiв (р<0,01), не емлранпв та реемiгрантiв (р<0,01), емь гранпв та реемiгрантiв (р<0,05)), та ригщносп (роз-бiжиостi значущi при порiвняннi усiх груп (р<0,01)). Найменшi розбiжностi виявленi за шкалою оптимь стичносп (розбiжиостi значущi при порiвняннi груп не емлранпв та емiгрантiв (р<0,05), не емiгрантiв та реемiгрантiв (р<0,1).
5. Висновки
Дослiджения особистiсних особливостей емь грантiв та реемiгрантiв, хворих на депресивш розлади рiзного генезу, дозволило встановити ряд важливих закономiрностей. Результати дослщження дозволяють
говорити про наявшсть у дослщжених хворих патоха-рактеролог1чиих рис за г1потим1чним (дистим1чним) типом. Були виявлеш значущ1 розб1жност1 у показни-ках основних шкал тесту СМИЛ, найбшьш виражеш у груш психогенних деиресш, найменше - оргашчних. У цшому ем1грантам притаманш риси тривожносп та емотившсп, реемлрантам - шизощносп i апатл Виявлеш закономiрностi повиннi враховуватися при розробщ лiкувальних, реабiлiтацiйних та ирофшак-тичних заходiв.
Лiтература
1. Мгграцш в Укра!ш: факти i цифри [Текст] / Мiжна-родна оргаиiзацiя з Мгграци. - Ки!в: Представництво МОМ в Укра!ш, 2011. - 7 с.
2. ЩЩ^чна Доповщь про стан дотримання та захисту прав i свобод людини в Украш Уповноваженого Верховно! Ради Укра!ни з прав людини: Постанова Верховно! Ради Укра!ни вiд 05.04.2011 року № 3194-VI [Текст] / Голос Украши. - 2011. - № 35. - С. 23-29.
3. Selten, J. P. Incidence of psychotic disorders in immigrant groups to the Netherlands [Text] / J. P. Selten, N. Veen, W. Feller et al. // British Journal of Psychiatry. - 2001. -Vol. 178, Issue 4. - P. 367-372. doi: 10.1192/bjp.178.4.367
4. Gavin, B. E. The mental health of migrants [Text] / B. E. Gavin, B. D. Kelly, A. Lane et al. // Irish Medical Journal. - 2001. - Vol. 94. - P. 229-230.
5. Lauber, C. Patterns of Psychiatric Inpatient Care in Migrants: Results from Switzerland [Text] / C. Lauber, B. Lay, W. Rossler // Swiss Medical Weekly. - 2006. - Vol. 135. -Р. 50-56.
6. Хармз, В. А. Медико-психологические аспекты нарушения психической адаптации эмигрантов [Текст]: дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / В. А. Хармз. - Санкт-Петербургский государственный университет, СПб, 2000. - 186 с.
7. Колянов, В. Б. Некоторые особенности психологической адаптации мигрантов [Електронний ресурс] / В. Б. Колянова, В. П. Боряк, Н. В. Барнаш, Л. В. Михайлен-ко. - Режим доступу: http://migrocenter.ru/publ/konfer/ kavkaz/m_kavkaz030.php
8. Кириленко, Я. Интердисциплинарные аспекты миграции [Електронний ресурс] / Я. Кириленко, Е. Чуманская // Архш Нацюнально! бiблiотеки ш. В. Вернадського. - 2011. -Т. 15, № 2 (55). - С. 52-53. - Режим доступу: http://archive.nbuv. gov.ua/portal/chem_biol/Tzhp/2011_2/pdf/52-53.pdf
9. Боднар, А. М. Сравнительное исследование личностных особенностей эмигрантов из России, проживающих в США, и их российских родственников [Текст] / А. М. Бод-нар, Нам Ен Дя // Психологический вестник Уральского государственного университета. - 2008. - Вып. 6. - С. 380-388.
10. Гуревич, А. М. Мотивация эмиграции [Текст] / А. М. Гуревич. - СПб.: Речь, 2005. - 272 с.
11. Стефаненко, Т. Г. Этнопсихология [Текст] / Т. Г. Стефаненко. - М.: Институт психологии РАН, «Академический проект», 1999. - С. 279-300.
12. Собчик, Л. Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности [Текст] / Л. Н. Соб-чик. - М.: МКЦ, 1991. - 76 с.
References
1. Mihratsiya v Ukrayini: fakty i tsyfry [Migration in Ukraine: facts and figures] (2011). International Organization for Migration. Kyiv: IOM Ukraine, 7. [in Ukrainian].
2. Shchorichna Dopovid' pro stan dotrymannya ta zakhystu prav i svobod lyudyny v Ukrayini Upovnovazhenoho Verkhovnoyi Rady Ukrayiny z prav lyudyny: Postanova Verk-
hovnoyi Rady Ukrayiny 05.04.2011 № 3194-VI [The annual report on the observance and protection of human rights and freedoms in Ukraine the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine of 05.04.2011, № 3194-VI] (2011). Voice of Ukraine, 35, 23-29.
3. Selten, J. P., Veen, N., Feller, W. et al. (2001). Incidence of psychotic disorders in immigrant groups to the Netherlands. British Journal of Psychiatry, 178 (4), 367-372. doi: 10.1192/bjp.178.4.367
4. Gavin, B. E., Kelly, B. D., Lane, A. et al. (2001). The mental health of migrants. Irish Medical Journal, 94, 229-230.
5. Lauber, C., Lay, B., Rossler, W. (2006). Patterns of Psychiatric Inpatient Care in Migrants: Results from Switzerland. Swiss Medical Weekly, 135, 50-56.
6. Harmz, V. A. (2000). Mediko-psihologicheskie aspek-tyi narusheniya psihicheskoy adaptatsii emigrantov [Medical and psychological aspects of disturbance of mental adaptation of immigrants]. Sankt-Peterburg State University, SPb, 186.
7. Kolyanov, V. B., Boryak, V. P., Barnash, N. V., Mi-haylenko, L. V. Nekotoryie osobennosti psihologicheskoy adap-tatsii migrantov [Some features of the psychological adaptation
of migrants]. Available at: http://migrocenter.ru/publ/konfer/ka-vkaz/m_kavkaz030.php
8. Kirilenko, Ya., Chumanskaya, E. (2011). Interd-istsiplinarnyie aspektyi migratsii [Interdisciplinary aspects of migration]. Archive of National Library of Vernadsky, 15/2 (55), 52-53.
9. Bodnar, A. M., Nam, En Dya (2008). Sravnitelnoe issledovanie lichnostnyih osobennostey emigrantov iz Rossii, prozhivayuschih v SShA, i ih rossiyskih rodstvennikov [A comparative study of personality characteristics of immigrants from Russia, living in the US, and their Russian relatives]. Psychological Gazette Ural State University, 6, 380-388.
10. Gurevich, A. M. (2005). Motivatsiya emigratsii [Motivation of emigration]. SPb.: Rech, 272.
11. Stefanenko, T. G. (1999). Etnopsihologiya [Ethnop-sychology]. Moscow: Institut psihologii RAN, «Academy project», 279-300.
12. Sobchik, L. N. (1991). Standartizirovannyiy mno-gofaktornyiy metod issledovaniya lichnosti [A standardized method of multivariate study of personality]. Moscow: MKTs, 76.
Рекомендовано до публжаци д-р мед. наук Гнатишин М. С.
Дата надходженнярукопису 14.04.2015
Венгер Олена Петрiвна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра неврологи, психiатрií, наркологи та медичио^' психологи, ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет iм. I. Я. Горбачевського», майдан Волi, 1, м. Тернопшь, Украíна, 46001
УДК 6163112-002.153-03612-007-08-084:616314-77 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.43292
ПРОФ1ЛАКТИКА ТА Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ ТА РЕЦЕСП ЯСЕН У ПАЦ16НТ1В ПРИ ЗУБНОМУ ПРОТЕЗУВАНН1 НЕЗН1МНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ
© А. М. Петрушанко
У cmammi автором HaeedeHi розроблет ним схеми профшактики та лкування хронiчного катарального гiнгiвiтy та рецесИясен у пацieнтiв при зубному протезування незтмними констрyкцiями. Доведена Их Kni-нiчна ефективтсть та розроблeнi критерп оцтки рецесп ясеневого краю. Шсля застосування профшак-тично-лкувальних комплекав у пацieнтiв спостeрiгали полтшення гiгieнiчного стануротово'1 порожнини, що тдтверджують доцшьтсть ix застосування
Ключовi слова: профшактика, лкування, клiнiчна ефективтсть, критерИ оцiнки, хронiчний катаральний гiнгiвiт, рецеая ясен, профтактично^кувальш комплекси
Schemes ofprevention and treatment of chronic catarrhal gingivitis and gingival recession in patients with non-removable dental prosthesis designs. It is proved their clinical effectiveness and evaluation criteria of developed gum recession land. After application of preventive and therapeutic complexes, which observed in patients, improve the hygienic condition of the mouth, confirming the feasibility of their application.
Methods. It is included 153 patients with various defects of individual teeth and dentition, including 85 women (55.6 %) and 68 men (44.4 %) aged from 25 to 55 years. The control group consisted of 35 healthy individuals of the same age without metallic inclusions in the mouth.
Results. In analyzing the evaluation index hygienic condition of the oral cavity in patients 25-34 years of gingivitis against the backdrop of orthopedic treatment non-removable denture constructions the indices Green-Vermillion and Silness-Loe following data were obtained: patients of the main group before treatment, the rate Green Vermillion index was an average of 1,70±0,07 points to 1,75±0,08 points, indicating a satisfactory level of oral hygiene. After application ofpreventive and therapeutic complexes improve the hygienic condition of the oral cavity, which marked the studied index indicators hygiene.
Analyzing the data should be noted that positive changes of hygienic condition of the oral cavity were observed throughout the study period in all age groups ofpatients in both subgroups of observation and comparison.
