CC BY
69
Н.Б. Зелшська, Н.Л. Погадаева*, С.В. Глоба, 1.Ю. Шевченко
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАМ1СНО1 ТЕРАП11 ВРОДЖЕНО1 ДИСФУНКЦ11 КОРИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ У Д1ТЕЙ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацп ендокринних оргатв 7 тканин МОЗ Украгни, *Нац1ональна дитяча спец1ал1зована л1карня «ОХМАТДИТ», Кигв
ВСТУП
Вроджена дисфункцт кори надниркових залоз (ВДКНЗ) - це генетично зумовлене захворювання, що проявляеться порушенням синтезу гормонт надниркових залоз (НЗ) внаслщок дефщиту певних фермент^, як беруть у ньому участь. Видтяють 6 основних форм захворювання, клшты прояви яких залежать вщ р1вня ушкодження ланцюга стеро'до-Генезу. Найпоширешшою генетичною аномалкю, що призводить до ВДКНЗ, е порушення активносп ферменту 21-гщроксилази (близько 90% уах ви-падкт), тому неонатальний скриншг, який впровад-жено в УкраМ 2012 року, спрямовано на д1агностику саме цк'Г патологи [1]. Критертми д1агностики ВДКНЗ е пщвищення р1вня 17-гщроксипрогестерону (17-ОНР) у кров1, явища в1рил1зацп зовшшых ста-тевих оргашв (ЗСО) у пацкнлв обох статей, клштш прояви синдрому втрати сол1 (за сть-утратно' форми).
У кра'нах, де багато рок1в проводиться неонатальний скриншг на ВДКНЗ, вивчено частоту захворюваносп на цю патолопю, що складае у середньому в европейськш популяцГ'' близько 1:10000 - 1:12000 живих новонароджених, а частота гетерозигот у популяцГ'' дортнюе 1:60
[3, 19, 20, 25]. Якщо у дитини д1агностовано ВДКНЗ, то вона мае отримувати постшну замкну терап1ю препаратами глюкокортикощт (ГК), а у раз1 сть-утратно''' форми - також Г мшералокортикощами (МК). В УкраТш л1кування ВДКНЗ призначаеться згщно з протоколом, затвердженим наказом МОЗ Укра'ни [2], де зазначено рекомендован! дози та схеми приймання ГК Г МК. Ендокринолог на початку л^ування хворо''' дитини мае оцшити можлив! ризи-ки побтних ефектт вщ приймання рвних вид1в ГК. Уа синтетичн стеро'ди подтяються за тривалктю дГ'' на короткод1юч1, середньо''' тривалосп та тривалГ Так, згщно з клштними практичними настановами £вропейського ендокринного товариства 2010 р. [7], доки дитина активно росте, 'й не призначають ГК тривало''' дГ'', осктьки вони значно пригнтують ркт. За даними лггератури [11, 21] преднволон пригнтуе ркт у 15 раз1в, а дексаметазон - у 80 раз1в активнее, н1ж гщрокортизон (табл. 1).
Дитина з ВДКНЗ, яка отримуе патогенетичне л^ування, постшно перебувае на меж1 м1ж ризи-ком отримання недостатньо''' дози ГК, що призводить до хрошчноУ пперпродукцп андрогешв, Г передозування, що веде до ятрогенного ппер-кортицизму. Для л1кування ВДКНЗ хвор1 мають
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика препаралв глюкокортикоТд1в [9, 21]
Тривалкть Препарат ГК Екв1валентш Протиза-пальний ефект Супреая Мшералокор-тико1дний ефект Перюд нашввиведення
Д" дози, мг росту (плазма, хв.) бюлопчний (год.)
Коротко''' дм Кортизол (гщрокортизон) 25 1,0 1,0 1,0 80-120 8
(8-12 год.) Кортизону ацетат 20 0,8 0,8 0,8 80-120 8
Середньо''' Преднволон 5 4 15 0,25 120-130 16-36
тривалосп (16-36 год.) Метилпреднволон 4 5 7,5 0,4
Тривало''' дГ'' Бетаметазон 0,75 25 0 130-300
(36-54 год.) Дексаметазон 0,75 30 80 0 150-300 36-54
oтpимyвaти тaкi дoзи пpeпapaтiв, як зaбeзпeчyють нopмaльний piвeнь кopтизoлy в кpoвi. Дoбoвa ceкpeцiя кopтизoлy y здopoвoï людини cклaдae вiд 2,7 мг/м2/дoбy дo 14 мг/м2/дoбy [21, 23]. Шфен-тaм iз нeдocтaтнicтю HЗ пiд чac пpиймaння TK нeoбxiднo вpaxoвyвaти iндивiдyaльнi ocoбливocтi мeтaбoлiзмy ГK в opгaнiзмi. Cepeдня peкoмeндoвa-нa дoзa гiдpoкopтизoнy для зaмicнoï тepaпiï BДKHЗ y дiтeй cклaдae 1G-2G мг/м2 [2, 21]. Д^и з дiaг-нocтoвaнoю впepшe BДKHЗ, нaдтo нoвoнapoджeнi, нa пoчaткy лiкyвaння пoтpeбyють вeликиx дoз ГK для дocягнeння кoмпeнcaцiï (зa пoкaзникoм piвня aдpeнoкopтикoтpoпнoгo гopмoнy - AKTГ). Пpoтe тpивaлe пpизнaчeння виcoкиx тepaпeвтичниx дoз ГK знaчнo збiльшye pизик пoбiчниx eфeктiв пpe-пapaтiв [1B, 21]. Якщo дiaгнoз нeдocтaтнocтi HЗ щe нe вcтaнoвлeнo, aлe пaцieнт Mae виpaжeнi клiнiчнi пpoяви дeфiцитy гopмoнiв HЗ, тo пoчинaти лiкyвa-ння мoжливo з пapeнтepaльнoгo ввeдeння дeкca-мeтaзoнy, ocкiльки цeй CTepo'ü нe впливae нa piвeнь кopтизoлy плaзми тa дae мoжливicть пщ-твepджeння дiaгнoзy нeдocтaтнocтi HЗ нa ™i лiкyвaння [24].
Чacтoтa пpиймaння TK Mae вeликe знaчeння для зaбeзпeчeння cтaлo нopмaльнoгo piвня кopтизoлy в кpoвi тa зaпoбiгaння пepeдoзyвaнню пpeпapaтiв. У низцi дocлiджeнь [1B, 17, 1G] дoвeдeнo, щo бiльш фiзioлoгiчним для opгaнiзмy e пpиймaння дoбoвoï дoзи гiдpoкopтизoнy двiчi aбo тpичi нa дoбy, нiж oднoкpaтнo, щo зaбeзпeчye дoтpимaння нeoбxiд-нoгo piвня кopтизoлy в cиpoвaтцi й вipoгiднe зни-жeння вивeдeння кopтизoлy iз ceчeю. Цe oбyмoвлe-нo тим, щo пicля oднopaзoвoгo ввeдeння вeликoï дoзи пpeпapaтy кopтикocтepoïдзв'язyючий глoбy-лш зв'язye кopтизoл, якщo йoгo piвeнь пepeвищye 2S мкг/дл [S], piвeнь вiльнoгo кopтизoлy швидкo зpocтae, тa вoднoчac збiльшyeтьcя швидкicть йoгo фiльтpaцiï ниpкaми. У пiдлiткiв знaчнo пiдвищyeтьcя клipeнc кopтизoлy [1S], тoмy y тaкиx xвopиx для зaпoбiгaння дeкoмпeнcaцiï зaxвopювaння нeoбxiднo збiльшyвaти кpaтнicть пpиймaння пpeпapaтiв ГK дo 4-S paзiв нa дoбy, a нe пiдвищyвaти ïx дoзy, якa згiднo iз cyчacними peкoмeндaцiями Mae нe пepe-вищyвaти 1S-17 мг/м2/дoбy [7].
Meтoю тepaпiï MK e дocягнeння нopмaльниx пoкaзникiв eлeктpoлiтiв кpoвi. Cepeд cинтeтичниx пpeпapaтiв MK зaзвичaй викopиcтoвyють флyдpo-кopтизoн. Для пoчaткoвoгo лiкyвaння пpeпapa-тaми MK вiдcyтнiй cтaндapтний poзpaxyнoк дoзи нa плoщy пoвepxнi ™a aбo нa Macy тiлa [21]. Hoвoнapoджeнi пoтpeбyють бiльшиx дoз MK fao G,1S-G,B мг/дoбy) внacлiдoк фiзioлoгiчнoï peзиc-
тeнтнocтi дo aльдocтepoнy y paнньoмy вiцi. Для cтapшиx дп^й дoзи MK e нижчими тa cтaнoвлять G,GS-G,1S мг/дoбy. Biдoмo, щo зa мiнepaлoкopти-гащним eфeктoм 2G мг гiдpoкopтизoнy e eквiвa-лeнтними G,1 мг флyдpoкopтизoнy, пpoтe eфeк-тивнicть MK мoжe знижyвaтиcя, якщo пaцieнт нe oтpимye з '^ю дocтaтньoï кiлькocтi xлopидy нaтpiю. Hoвoнapoджeнi дiти мoжyть дoдaткoвo пoтpeбyвa-ти вживaння 1-2 г xлopидy нaтpiю нa дoбy. Iнoдi з в^м пaцieнти з BДKHЗ cтaють чутлившими дo дм MK зaвдяки зpocтaнню aктив-нocтi 11-ß-гiдpoкcиcтe po'''ддeгiдpoгeнaзи. Koнтpoль aдeквaтнocтi тepaпi''' пpeпapaтaми MK здiйcнюють зa пoкaзникaми ap-тepiaльнoгo тиcкy, aктивнocтi peнiнy плaзми, дe-гiдpoeпiaндpocтepoнy cyльфaтy [21].
У xвopиx iз нeвчacнo вcтaнoвлeним дiaгнoзoм BДKHЗ aбo нeaдeквaтним y дитячoмy вiцi лiкyвaн-ням мoжyть виникaти дoбpoякicнi aбo злoякicнi пyxлини HЗ i яeчoк (y xлoпчикiв). Пoшиpeнicть пyx-лин яeчoк iз фpaгмeнтiв ткaнини HЗ дocягae зa лiтepaтypними дaними вiд G% дo 94% зaлeжнo вiд ягаоч дiaгнocтики пaтoлoгi''' в пoпyляцi''' [7]. Зaзнa-чeнi пyxлини y xлoпчикiв iз клacичнoю фopмoю BДKHЗ peecтpyють y piзнoмy вiцi - вщ 2 дo 1B po-юв. У бiльшocтi випaдкiв цi пyxлини дoбpoякicнi, aлe ïx пpoгpecyвaння мoжe пpизвecти дo oбcтpyк-цп ciм'явивiдниx пpoтoкiв, тoтaльнoгo фiбpoзy cпepмaтoгeннoгo eпiтeлiю тa poзвиткy нeплiднocтi [б, 12, 22]. ^ oбyмoвлюe нeoбxiднicть пpoвeдeння УЗД яeчoк yciм xлoпчикaм iз BДKHЗ пpинaймнi 1 paз нa piк.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
B eндoкpинoлoгiчнoмy вiддiлeннi HДCЛ «OXMATДИT» пpoтягoм 2G1B poкy бyлo пpoвe-дeнo cкpинiнгoвe УЗД яeчoк B xлoпчикaм iз BДKHЗ iз мeтoю визнaчeння чacтoти пyxлин яeчoк iз фpaгмeнтiв ткaнини HЗ. Cepeднiй вiк xлoпчикiв cклaв 9,7 [B,9; 14,S] po^, тpивaлicть BДKHЗ - вiд 1G мк. дo б poкiв.
Taкoж пpoвeдeнo peтpocпeктивний aнaлiз 29 icropM xвopoби дiтeй iз BДKHЗ iз зaвepшeним пpo-цecoм pocтy Оз зaкpитими зoнaми pocтy). Cepeд ниx бyлo 14 xлoпчикiв i 1S дiвчинoк. Cepeднiй вiк дiвчинoк cклaв 1S,B [14,4; 17,2] poкy, xлoпчикiв -14,1 [1B,B; 1 б,9] poкy. Ciльyтpaтнy фopмy BДKHЗ мaли 17 пaцieнтiв (y т.ч. 1G xлoпчикiв), пpocтy вipильнy - б пaцieнтiв (iз ниx 4 xлoпчики), пiзню нeклacичнy фopмy зapeecтpoвaнo y б дiвчинoк. Koнтpoльнy гpyпy cклaли B9 здopoвиx дiтeй: 22 xлoпчики cepeдньoгo вiкy 14,S [1B,1; 17,G] poкy тa 17 дiвчинoк в^м 1S,2 [1В,б; 17,7] poкy.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У 8 обстежених хлопчикт середнш ртень 17-ОНР складав 38,1 [7,9; 64,3] нг/мл (нормативы значення 0,7-1,7 нг/мл). Пщ час цтьового прове-дення УЗД яечок у 2 хлопчикт (тобто у кожного четвертого) було виявлено змши ехоструктури обох яечок у вигляд1 пперехогенних включень розм^ом 2-5 мм, як вщповщають початковш стадп пухлини. Ранш д1тям не проводилось УЗД яечок, \ лише завдяки цтеспрямованому обсте-женню у них було виявлено патолопчы змши. Дп"ей було проконсультовано урологом, проведено ко-рекц1ю замкно''' гормонально!' терапп ВДКНЗ, рекомендовано динамтне спостереження й обов'язкове дотримання компенсацп хвороби. Проблема пух-лин яечок у д1тей ¡з ВДКНЗ вимагае подальшого дослщження з огляду на потенц\йно небезпечн\ 'х насл\дки.
За даними ретроспективного анал\зу ¡стор\й хвороб 29 д\тей ¡з ВДКНЗ середн\й р\вень 17-ОНР у д\вчинок складав 51,42 [0,54; 129,17] нг/мл, у хлопчик\в - 63,52 [0,09; 135,54] нг/мл (норма для обох статей 0,7-1,7 нг/мл, р<0,001). Середнш к\нцевий зр\ст д\вчинок ¡з ВДКНЗ становив 152,8 [140,6; 165,1] см, хлопчик\в - 160 [146,5; 173,5] см, що не в\др\зняеться в\д зросту д\тей ¡з контрольно''' групи вщповщного в¡ку та стат (табл. 2). Але портняння к¡нцевого зросту д¡тей ¡з ВДКНЗ ¡з д¡тьми контрольно''' групи, як мали закрит¡ зони осиф¡кацГ'' (кктковий в¡к 17-18 рок¡в), показало
вфогщно нижчий зр¡ст пац¡ент¡в ¡з ВДКНЗ (табл. 3).
Отже дат, отриман¡ у даному дослщженш, зб¡гаються з даними лТтератури, в¡дпов¡дно до яких доросл¡ хвор¡ з ВДКНЗ, як¡ не були компен-сованими у пер¡од активного росту, мають кшце-вий зркт менший, н¡ж у популяцп - майже на 14 см у чолов^в Т на 8 см у жшок [14, 16].
За даними л^ератури, д¡ти п¡дл¡ткового вку з некомпенсованою хворобою мають в^огщно ви-щий, н¡ж у загальнш популяцП', 1МТ, р¡вн¡ лептину та ¡нсулшу [7, 8, 26, 27]. Доро^ пац¡енти з ВДКНЗ, яю не досягли ст¡йкоí компенсацП', мають ппер-холестеринем¡ю, ¡нсул¡норезистентн¡сть, остеопе-шю або остеопороз ¡ р¡зноман¡тн¡ порушення фертильносп [4]. Це обГрунтовуе необхщнкть вчасно''' д¡агностики ВДКНЗ у д^ей та адекватно''' компенсацП' метабол¡чних ¡ гормональних пору-шень хвороби. Проте за нашими даними, 1МТ в обстежених дтчинок ¡з ВДКНЗ в^оидно не в¡д-р¡знявся, а у хлопчиюв був в¡рог¡дно вищим, ыж у д¡тей контрольно''' групи вщповщноТ стат¡ (табл. 4).
Використання МК дозволяе досягти компенсацй' хвороби ¡з застосуванням м¡н¡мально ефективних доз ГК, з¡ зменшенням розвитку системних ефектт ГК. Тому для добору адекватно''' замкноТ терапП' необх¡дно виявляти у д^ей ¡з ВДКНЗ прихований, без явних клштних прояв¡в, деф¡цит МК.
Пщ нашим спостереженням перебували 7 пац^нтш ¡з с¡льутратною формою ВДКНЗ: 4 хлоп-
Таблиця2
Зркт д1тей ¡з вродженою дисфункц1сю кори надниркових залоз пор1вняно з таким здорових дп'ей аналогiчного вiку та стал
Хлопчики Дiвчинки
Показник хворi на ВДКНЗ (п=14) контрольна група (п=22) р хворi на ВДКНЗ (п=15) контрольна група (п=17) р
Вiк, роки 14,1 [13,8; 16,9] 14,5 [13,1; 17,0] 0,83 15,8 [14,4; 17,2] 15,2 [13,6; 17,7] 0,63
Зрiст, см 160 [146,5; 173,5] 158,1 [150,3; 165,9] 0,51 152,8 [140,6; 165,1] 157,2 [150,4; 164,1] 0,44
Таблиця 3 Зркт д^ей ¡з вродженою дисфункцicю кори надниркових залоз порiвняно з таким дiтей контрольной групи, якi мають аналогiчний кктковий в^
Хлопчики Дiвчинки
Показник хворi на ВДКНЗ (п=14) контрольна група (п=13) р хворi на ВДКНЗ (п=15) контрольна група (п=11) р
Кiстковий вiк, роки 17,0 [16,0; 18,0] 17,1 [16,5; 18,0] 0,7 16,8 [16,0; 18,0] 16,5 [15,8; 18,0] 0,78
Зр^т, см 160,2 [146,5; 173,5] 176,2 [164,5; 183,4] 0,02 152,8 [140,4; 165,1] 163,1 [152,6; 170,4] 0,03
Таблиця 4
Maca Tina д1тей ¡з вродженою дисфункц1сю кори надниркових залоз пор1вняно з такою здорових д1тей
контрольно'!* групи aнaлогiчного BiKy i cTaTi
Хлопчики Дiвчинки
По^зник хворi нa ВДКНЗ (n=14) контрольнa грyпa (n=22) р хворi нa ВДКНЗ (n=15) контрольнa грyпa (n=17) р
Вiк, роки 14,1 [13,8; 16,9] 14,5 [13,1; 17,0] 0,83 15,8 [14,4; 17,2] 15,2 [13,6; 17,7] 0,63
IMT, кг/м2
22,9 [18,8; 27,0]
18,3 [15,8; 20,8]
0,02
21,5 [17,6; 25,4]
20,2 [17,3; 23,1]
0,29
чики, BiKOM 12,3 [5,8; 16,8] року, i 3 дтчинки, в1ком 10,65 [4,2; 17,1] року. Ui XBopi отримували флудро-кортизон до вку 1-4 poкiв, пoтiм, завдяки стало нормальним показникам калiю та натр^ у кpoвi, препарат Тм було вiдмiнeнo. Yci пацieнти мали значне перевищення piвня 17-ОНР, нормальн piвнi калiю та натpiю в кровк Y цих дiтeй не вдавалося досягти компенсацп хвороби на ™i максимально' терапевтичноТ дози та адекватно''' кратносп прий-мання ГК. Пацieнтам було проведено дocлiджeння активносп peнiну плазми (АРП), показники якого в уах обстежених перевищував нормативы значен-ня, що стало пщставою для дiагнocтування дeфiциту МК i призначення лiкування флудрокортизоном пiд контролем АРП i 17-ОНР (табл. 5).
Через 2 мкяц показники у кpoвi 17-ОНР та АРП вipoгiднo знизилися, i лiкування флудрокортизоном цим патентам було продовжено.
висновки
1. Нeoбхiднo виявляти прихований дефщит МК у хворих на ВДКНЗ для обГрунтування призначення препаралв МК i мoжливocтi досягти компенсацп хвороби м^мально ефективними дозами ГК.
2. Yciм хлопчикам iз ВДКНЗ нeoбхiднo проводити YЗД яечок для вчасно' дiагнocтики 'х пухлин.
3. Y л^уваны дiтeй iз ВДКНЗ у перюд 'х активного росту дoцiльнo використовувати ГК коротко''' або середно' дм та враховувати iндивiдуальнi ocoбливocтi мeтабoлiзму ГК для запoбiгання 'х передозуванню та полтшення прогнозу зросту.
4. Дiти з тривало некомпенсованою хворобою мають нижчий кшцевий зpicт внаслщок ран-нього закриття зон росту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Наказ МОЗ вiд 29.03.2012 р. 1№ 21 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення скриншгу ново-народжених на адpeнoгeнiтальний синдром та муковкцидоз i oцiнки його результалв» / доступно на сайл: http: // zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ Z0604-12.
2. Наказ МОЗ вщ 27.04.2006 р. № 254 «Про затвердження пpoтoкoлiв надання медично' допомоги д™м за cпeцiальнicтю "Дитяча eндoкpинoлoгiям» / доступно на сайл: http://moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20060427_254.html.
3. Alexander N., Rosenlocher F., Stalder T. Impact of Antenatal Synthetic Glucocorticoid Exposure on Endocrine Stress Reactivity in Term-Born Children // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2012. - Vol. 97 -P. 3538-3544.
Таблиця5
Рiвень 17-пдроксипрогестерону Ta aM^mc^ ренту плaзми кровi нa Tni лiкyвaння мiнерaлокортикоíдaми
17-ОНР, нг/мл АРП, нг/л
Пaцicнти нормa нa почaткy лiкyвaння через 2 Mic. лiкyвaння нормa нa почaткy лiкyвaння через 2 Mic. лiкyвaння
Хлопчики (n=4) 0,07-1,7 28,6 [11,1; 46,1] 6,1 [3,3; 8,9] 7,54-42,3 128,8 [111,7; 145,9] 41,9 [28,7; 45,1]
Дiвчинки 007 1 7 31,8 9,6 7 54403 119,1 44,2
(n=3^ [16,4; 46,2] [6,4; 12,8] ' ' [111,7; 136,5] [21,4; 57,0]
4. Arlt W., Willis D.S., WildS.H. Health Status of Adults with Congenital Adrenal Hyperplasia: A Cohort Study of 203 Patients // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2010. - Vol. 95, № 11. - P. 5110-5121.
5. Bliesener N., Steckelbroeck S., Redel L., Klingmüller D. Dose distribution in hydrocortisone replacement the rapyhas a significant influence on urine free Cortisol excretion // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. - 2003. Vol. 111. - P. 443.
6. Cabrera M.S., Vogiatzi M.G. Long term outcome in adult males with classic congenital adrenal hyperplasia // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2001. - Vol. - 86. - P. 30703078.
7. Congenital adrenal hyperplasia due to steroid 21-hydroxylase deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline // J. Clin. Endocrinol. Metab. -
2010. - Vol. 95, Suppl. 9. - P. 4133-4160.
8. Cornean R.E., Hindmarsh P.C., Brook C.G. Obesity in 21-hydroxylase deficient patients // Arch. Dis. Child. -1998. - Vol. 78. - P. 261-263.
9. Draper R. Corticosteroids and Corticosteroid Replacement Therapy 2010. [3^eKTpoHHbm pecypc] http: // www.patient.co.uk/doctor/corticosteroids-and-corticosteroid-replacement therapy.
10. Gröschl M., Rauh M., Dörr H.G. Cortisol and 17-hydroxy-progesterone kinetic sins aliva after oral administration of hydrocortisone in children and young adolescents with congenital adrenal hyperplasia dueto 21-hydroxy-lase deficiency // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2002. -Vol. 87. - P. 1200.
11. Hughes A., Riad-Fahmy D., Griffiths K. Plasma 170H-pro-gesterone concentrations in newborn infants // Arch. Dis. Child. - 1979. - Vol. 54. - P. 347-349.
12. Jääskeläinen J., Kiekara O., Hippeläinen M. Pituitary gonadal axisand child rate i nmales with classical 21-hydroxylase deficiency // J. Endocrinol. Invest. -2000. - Vol. 23. - P. 23-27.
13. Keipert J.A., Kelly R. Temporary Cushing's syndro-me from percutaneous absorption of beta-methasone 17-valerate // Med. J. Aust. - 1971. - Vol. 1. - P. 542.
14. Lin-Su K., Harbison M. D., LekarevO. Final Adult Height in Children with Congenital Adrenal Hyperplasia Treated with Growth Hormone // J. Clin. Endocrinol. Metab. -
2011. - Vol. 96, № 6. - P. 1710.
15. Mah P.M., Jenkins R.C., Rostami-Hodjegan A. et al. Weight-related dosing, timing and monitoring hydrocortisone replacement therapy in patients with adrenalin sufficiency // Clin. Endocrinol. - 2004. - Vol. 61. - P. 367.
16. Muthusamy K., Elamin M.B. Adult Height in Patients with Congenital Adrenal Hyperplasia: A Systematic Review and Metaanalysis // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2010. - Vol. 95, № 9. - P. 4161-4172.
17. Ng P.C., Fok T.F., Wong G.W. et al. Pituitary-adrenal suppression in preterm, very low birth weight infants after inhaled fluticasone propionate treatment // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 1998. - Vol. 83. - P. 2390.
18. Nordenstrom A., Wedell A., Hagenfeldt L., Marcus C., Larsson A. Neonatal screening for congenital adrenal hyperplasia: 17-hydroxyprogesterone levels and CYP21 genotypes in preterm infants // Pediatrics. - 2001. -Vol. 108. - P. 68.
19. Nordenström A., Ahmed S., Jones J., Coleman M., Price D.A. Female preponderanceinc on genital adrenal hyperplasia dueto CYP21 deficiency in England: implications for neonatal screening // Horm. Res. -2005. - Vol. 63. - P. 22-28.
20. Pang S. Current status of neonatal screening for congenital adrenal hyperplasia // Curr. Opin. Pediatr. -1997. - Vol 9. - P. 419-423.
21. Sperling M. Pediatric Endocrinology. Third edition. Saunders El. Sevier, 2008. - 889 p.
22. Rink R.C., Adams M.C. Feminizing genitoplasty: state of the art // World. J. Urol. - 1998. -Vol. 16. - P. 212218.
23. Sarafoglou K., Banks K., Gaviglio A. Comparison of One-Tier and Two-Tier Newborn Screening Met-rics for Congenital Adrenal Hyperplasia // Pediatrics. - 2012. -Vol. 130, № 5. - P. 1261-1268.
24. Taylor R.L., Grebe S.K., Singh R.J. Quantitative, highly sensitive liquid chromatography-tandem mass spectrometry method for detection of synthetic cortico-steroids // Clin. Chem. - 2004. - Vol. 50. - P. 2345.
25. Van der Kamp H.J., Wit J.M. Neonatal screening for congenital adrenal hyperplasia // Eur. J. Endocrinol. -2004. - Vol. 151. - P. 71-75.
26. Völkl T.M., Simm D., Beier C., Dörr H.G. Obesity among children and adolescents with classic congenital adrenal hyperplasia due to 21-hydroxylase deficiency // Pediatrics. - 2006. - Vol. 117. - P 98-105.
27. Völkl T.M., Simm D., Körner A., Rascher W., Kiess W., Kratzsch J., Dörr H.G. Does an altered leptin axis-play a role in obesity among children and adolescents with classical congenital adrenal hyperplasia due to 21-hyd-roxylase deficiency? // Eur. J. Endocrinol. - 2009. - Vol. 160. - P. 239-247.
РЕЗЮМЕ
Особенности заместительной терапии врожденной дисфункции коры надпочечников у детей Н.Б. Зелинская, Н.Л. Погадаева, Е.В. Глоба, И.Ю. Шевченко
В статье представлены данные литературы и собственные по вопросам неадекватной терапии детей с врожденной дисфункцией коры надпочечников (ВДКН). Доказана необходимость выявления скрытого дефицита минералокортикоидов для получения стойкой компенсации гормональных показателей без передозировки глюкокортикои-дов, а также проведения УЗИ яичек всем мальчикам с ВДКН для своевременного выявления опухолей тестикулярной ткани. Подтверждено раннее закрытие зон роста при хронической декомпенсации заболевания.
Ключевые слова: ВДКН, дети, задержка роста, дефицит минералокортикоидов, опухоль тестикулярной ткани.
SUMMARY compensation in hormonal parameters without an
Pecularities of congenital adrenal hyperplasia overdose of glucocorticoids , as well as testicular
replacement therapy in children ultrasound of all boys with CAH for early detection of
N. Zelinskaya, N. Pogadaeva, tumors of testicular tissue was proved. early Closure of
E.GIoba, I. Shevchenko the growth zones in chronic disease decompensation
The article presents literature and own data on was confirmed. inadequate treatment of children with congenital Key words: CAH, children, growth retardation, adrenal hyperplasia (CAH). The necessity to identify mineralocorticoid deficiency, tumor of testicular
hidden mineralocorticoid deficiency for stable tissue.
flama HadxodxeHHn do pedant23.01.2014 p.
