Особенности технологии получения льняной целлюлозы для химической переработки Текст научной статьи по специальности «Энергетика и рациональное природопользование»

УДК 676.18+661.728.86

Д.Г. КРУГЛИЙ, К.М. КЛЕВЦОВ

Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет

ОСОБЛИВОСТ1 ТЕХНОЛОГИ ОДЕРЖАННЯ ЛЛЯНО1 ЦЕЛЮЛОЗИ

ДЛЯ Х1М1ЧНО1 ПЕРЕРОБКИ

В po6omi розглянуmi питання, noe^3aHi з особливктю варiння соломи, короткого льняного волокна i лляно'1 кострицi. Обтрунтовано доцшьнкть використання цих компонентiв для розробки ресурсозберкаючих i енергозбер^аючих технологш та виробництва на Их основi напiвфа6рикатiв, як застосовуються в целюлозно-паперовш промисловостi.

Ключовi слова: льон,волокно,костриця, целюлоза.

Д.Г. КРУГЛЫЙ, К.Н. КЛЕВЦОВ

Херсонский национальный технический университет

ОСОБЕННОСТИ ТЕХНОЛОГИИ ПОЛУЧЕНИЯ ЛЬНЯНОЙ ЦЕЛЛЮЛОЗЫ ДЛЯ ХИМИЧЕСКОЙ ПЕРЕРАБОТКИ

В работе рассмотрены вопросы, связанные с особенностью варки соломы, короткого льняного волокна и льняной костры. Обоснована целесообразность использования этих компонентов для разработки ресурсосберегающих и энергосберегающих технологий и производства на их основе полуфабрикатов, применяемых в целлюлозно-бумажной промышленности.

Ключевые слова: лен, волокно, костра, целлюлоза.

D. KRUGLYJ, K. KLEVTSOV

Kherson National Technical University

FEATURES TECHNOLOGY FOR PRODUCING FLAX CELLULOSE FOR CHEMICAL PROCESSING

The paper discusses issues related to the feature of the straw pulping, short flax fiber and flax fires. The expediency of using these components for the development of resource-saving and energy-saving technologies and the production of semi-finished products based on them, used in the pulp and paper industry.

Keywords: flax, fiber, wood chips, pulp.

Постановка проблеми

Пошук шлях1в рацюнального використання продукци та в1дход1в льонозавод1в для отримання волокнистих нашвфабрикапв присвячеш роботи багатьох вчених [1, 2]. Однак докладш комплексш дослвдження пошуку рацюнально! технологи переробки соломи, короткого волокна i лляно! кострищ для виробництва паперу та картону практично ввдсутт.

Одним i3 шляхiв рацюнального застосування льняно! соломи, низькосортного волокна i кострищ з метою отримання з них целюлозовмюних нашвфабрикапв за допомогою натронно!, сульфггно! або сульфатно! варок е актуальним питанням сьогодення.

AH^i3 останшх дослвджень i публшаци

Варка целюлозовмютно! сировини з рiзними хiмiчними реагентами при щдвищених температурах i тиску призводить до отримання техшчно! целюлози з рiзним як1сним виходом.

Ввдповвдно за величиною виходу технiчна целюлоза подiляеться на три основш категорп: деревна маса, нашвцелюлоза i целюлоза високого i нормального виходу. У рiзних лиературних джерелах вказуеться к1льк1сна оцiнка виходiв, але цi категорп технiчних целюлозно е загальновизнаними [3-5].

У техшчнш целюлозi крiм хiмiчно чисто! целюлози мютяться основнi компоненти; лiгнiн, гемщелюлоза, смоли, жири; вiск та ш. Чим бiльше в напiвфабрикатi гемщелюлози i лiгнiну, тим бiльше його вихвд. Гемiцелюлози покращують папероутворюючi властивосп волокна, тодi як лiгнiн !х погiршуе.

Формулювання мети дослiдження

На основi проведених поглиблених дослiджень властивостей i хiмiчного складу стебел льону, пропонуеться розширити сферу застосування компоненпв льняного стебла з отриманням на !х основi нових целюлозних нашвфабрикапв.

Викладення основного матерiалу дослiджень

За допомогою мехашчно! переробки деревно! сировини в лiсохiмiчнiй промисловостi отримують подрiбнену деревину у виглядi деревних частинок рiзно! форми i розмiрiв: трюку, стружку, тирсу,

деревну муку i деревний пил (ГОСТ 23246 - 78), яш за сво!м хiмiчним складом i фiзико-механiчних властивостями вщповвдають компонентам стебла луб'яних культур (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Хiмiчний склад рослинноТ сировини, %

Компонент Бавовна Льон-довгунець Коноплi Ялина Береза

волокно костриця волокно костриця

Целюлоза 96,13 63,476,4 46-52 67,4 42,9 52,4 45,8

Лiгнiн - 2,9-4,9 26,30 6,5 12,5 28,1 21,2

Пентозани 1,52 9,3-11,0 21-22 5,6 21,7 10,0 22,0

Речовини, що екстрагуються: - гарячою водою - 1%-м розчином №ОН - спирто-бензолом 0,63 5,3-13,3 12,6 3,3 3-4 до 17 до 2,2 3.8 20,8 3.9 5,1 22,9 1,7 1,8 1,1 3,5 1,3

Зола 1,12 3,0-3,5 1,0-2,5 3,5 1,9 0,20 0,35

Таблиця 2

Розмiри рослинних волокон_

Довжина Ширина Ввдношення

Сировина Ь, мм Ь, мкм Ь до Ь

Бавовна 7-100 12-38 180-8000

Льон-довгунець:

— волокно 9-70 5-38 200-1800

— костриця 1,0 18 55

Конопле

— волокно 15-95 15-58 35-870

— костриця 1,5 30 65

Хвойна деревина 1,3-5,6 17-47 76-120

Листяна деревина 0,8-1,7 18-45 40-80

Як видно з табл. 1, з уах наведених представник1в рослин, бавовна мае найвищу хiмiчну чистоту i мютить дуже мало нецелюлозних домiшок. Наявтсть лiгнiну в технiчному лiнтi, який використовуеться для одержання целюлози для хiмiчно! переробки, зумовлюеться тiльки мехашчними включениями фрагментiв коробочок i лушпайок. Нецелюлознi компоненти в бавовнi не мають хiмiчних зв'язк1в з целюлозою, що спрощуе одержання целюлози [6]. На ввдм^ ввд бавовни, у деревинi значно менший вмют целюлози. У порiвняннi з листяною деревиною, у хвойнш деревинi при практично однаковому вмiстi целюлози знаходиться бшьше лiгнiну та СЖВ, але менше пентозанiв.

Такi лубоволокиистi техшчш культури, як коноплi, та льон, складаються з луб'яних волокон та деревно! частини (кострицi) i, на вщм^ вiд бавовняного волокна, мають бшьший рiзновид нецелюлозних домiшок, яш неоднорiднi за структурою. Хiмiчний склад волокна лубоволокнистих рослин значно в^^зняеться вiд хiмiчного складу деревно! частини стебла. Луб'яш волокна мiстять бшьше целюлози i менше лiгнiну та пентозашв, нiж костриця [7].

Оскшьки для луб'яних волокон потрiбна бiльш м'яка хiмiчна обробка, шж для видiления целюлози iз кострищ, тому складно отримати як1сну целюлозу iз техиiчних культур без значного зменшення мiцностi волокна.

Залежно ввд призначення технологiчну трiску для целюлозно-паперового виробництва виготовляють за ГОСТ 15815 - 83 трьох марок: Ц-1, Ц-2 i Ц-3. Трiска марки Ц-1 призначена для вироблення сульфггно1 целюлози i деревно! маси з регламентованою засмiченiстю, трiска марки Ц-2 -для вироблення сульфiтно! целюлози i деревно! маси для паперу та картону з нерегламентованою засмiченiстю, а також сульфатно! i бюульфатно! целюлози для паперу та картону з регламентованою засмiченiстю, трiска марки Ц-3 - для вироблення сульфатно! целюлози i рiзних видiв натвцелюлози для паперу та картону з нерегламентованою засмiченiстю. Яшсть технологiчно! трюки для целюлозно-паперово! промисловостi визначаеться породою деревини, геометричними розмiрами частинок, дефектами обробки торцевих зрiзiв, домшками кори, гнили i стороннiх включень.

Найбiльш широке застосування знаходять сосна, ялина, ялиця, осика, береза i модрина. Для вироблення сульфiтно! i бiсульфiтом целюлози споживаеться деревина ялини та ялищ з обмеженими

дoмiшкaми дo 10% листянт ropw. Деpевнa мaсa виpoбляeться тiльки з деpевини ялини тa ялицi без дoмiшки листяниx пopiд.

Сиpoвинa для виpoбництвa деpевoстpyжкoвиx плит

3a ГОСТ 15815 - 83 щепу для виpoбництвa деpевoстpyжкoвиx плит вигoтoвляють мapки ПС. Як1сть тpiски визнaчaeться пopoдoю деpевини, геoметpичними poзмipaми чaстинoк i змютом дoмiшoк. Kyт зpiзy чaстинoк i як1сть кpaйoк не pеглaментyють.

Пopoди деpевини пpи вигoтoвленнi тpiски мapки ПС стaндapт не oбмежye. Дoпyскaeться викopистaння всix листяниx i xвoйниx пopiд. Biдoмo, oднaк, щo пopoди деpевини дyже впливяють га фiзикo-меxaнiчнi влaстивoстi деpевoстpyжкoвиx плит. Мщшсть ïx тим вище, чим менше щiльнiсть виxiднoï деpевини. Пpи oднaкoвiй кiлькoстi спoлyчнoгo плити з xвoйниx i м'якoлистяниx пopiд пpиблизнo га 20% мщшше плит з беpезoвoï i нa 40% мiцнiше плит з бyкoвoï деpевини. Bисoкi пoкaзники мiцнoстi плит з деpевини низь^' щiльнoстi пoяснюються тим, щo ^и oднiй i тiй же вияднш мaсi oбсмoлювaння стpyжки з менш щiльнoгo деpевини зaймae бiльший oбсяг. Пpи пpесyвaннi виxoдить бiльш псний зв'язoк мiж чaстинкaми чеpез ïxню великy к1льк1сть в oдиницi oб'eмy плит i бiльш poзвиненoю сyмapнoю пoвеpxнi кoнтaктy.

3 деpевини orara, незвяжяючи нa ïï невисoкy щ№шсть, плити виxoдять бiльш низькoï мщшсп, тяк як кpiм щiльнoстi велике згачення мяють i пoкaзники мщшсп виxiднoï сиpoвини.

Деpевнi чaстки з orara мяють пiдвищенy вopсистiсть i бшьш iнтенсивнo вбиpaють в'яжучу pечoвинy, в pезyльтaтi чoгo знижуеться мщшсть ïx склеювaння.

У виpoбництвi тpишapoвиx деpевoстpyжкoвиx плит для зoвнiшнix шapiв pекoмендyeться викopистoвyвaти деpевинy xвoйниx ropw, для внyтpiшньoгo шapy - деpевинy твеpдoлистяниx.

Пpи тaкoмy poзпoдiлi сиpoвини, зa iншиx piвниx yмoв виxoдять плити з висoкими пoкaзникaми мщшсп нa вигин i poзтягнення пеpпендикyляpнo плaстин. Дуже вaжливo зaбезпечити шстшний пopoдний склaд сиpoвини. Пoстaвкa тpiски мapки ПС дoпyскaeться з сyмiшi piзниx пopiд, aле ïx кшьшсний склaд слiд yзгoджyвaти зi спoживaчем.

Геoметpичнi poзмipи тpiски для деpевoстpyжкoвиx плит встaнoвленi стaндapтoм в гаступнт межax: дoвжинa тpiски зa вoлoкнoм пoвиннa бути в межax ввд 10 дo 60 мм, товщига - не бiльше 30 мм. В тpiскax мapки ПС мaсoвa чaсткa великoï фpaкцiï чaстинoк poзмipaми пoнaд 30 мм пoвиннa бути не бшьше 5%. Koндицiйнa фpaкцiя poзмipoм ввд 5 дo 30 мм швинга стaнoвити не менше 8 5%, a мaсoвa чaсткa дpiбнoï фpaкцiï' - не бтше 10%.

Сиpoвинa для виpoбництвa деpевoвoлoкнистиx плит

3a ГОСТ 15815 - 83 щепу для виpoбництвa деpевoвoлoкнистиx плит вигoтoвляють мapки ПВ. Яшсть тpiски визнaчaeться пopoдoю деpевини, геoметpичними poзмipaми i змiстoм дoмiшoк. Тpiскa мapки ПВ пoвиннa бути без м'ятт кpaйoк, з кyтoм зpiзy чaстинoк 30-60 °. Як1сть тpiски, щo не вiдпoвiдae цим вимoгaм, не пoвиннo пеpевищyвaти 30% oбсягy rapriï.

Пopoдy деpевини для виpoбництвa деpевoвoлoкнистиx плит зaстoсoвyють без oбмежень (як xвoйнi, тaк i листящ).

Пpи мoкpoмy спoсoбi виpoбництвa пеpевaжнo пеpеpoбляють деpевинy xвoйниx пopiд, ^и сyxoмy - листяниx.

Пiдвищений вмют в деpевинi листяниx пopiд легкoгiдpoлiзyeмиx pечoвин пoгipшye як1сть звopoтниx вoд, знижуе виxiд вoлoкнистoï мaси ^и пеpеpoбцi мoкpим спoсoбoм.

Mеншa, ^иблизш в 3 paзи, дoвжинa вoлoкнa в пopiвняннi з тpaxеïдaми xвoйниx пopiд пoзнaчaeться i нa меxaнiчнi влaстивoстi плит. Одгак зaвдяки вдoскoнaленню теxнoлoгiï виpoбництвa i зaстoсyвaння змщнюючт дoбaвoк чясткя листяниx пopiд деpевини для виpoбництвa плит мoкpим спoсoбoм знaчнo зpoслa. Деяк1 пiдпpиeмствa швшстю пеpейшли га викopистaння цieï деpевини. Пoстaвкa тpiски мapки ПВ дoпyскaeться з сyмiшi xвoйниx i листянт пopiд тiльки зя пoгoдженням iз спoживaчем.

Геoметpичнi poзмipи тpiски всгашвлеш нaстyпнi: дoвжинa чaстинoк y га^ямку вoлoкoн пoвиннa бути в межax вiд 10 дo 35 мм, товщига - не бшьше 5 мм. Maсoвa чясткя кoндицiйнoï' фpaкцiï' з poзмipoм чaстинoк вiд 10 дo 30 мм пoвиннa бути не менше 79%. Maсoвa чясткя великoï фpaкцiï' з poзмipoм чaстинoк бiльше 30 мм i дpiбнoï' фpaкцiï' з poзмipaми чaстинoк ввд 5 дo 10 мм дoпyскaeться не бiльше нiж пo 10%. Ввдав чaстинoк poзмipaми менше 5 мм oбмежений i пoвинен бути не бшьше 1%.

Сиpoвинa для гiдpoлiзнoгo виpoбництвa

В зaлежнoстi ввд пpизнaчення тpiскy для гiдpoлiзнoгo виpoбництвa вигoтoвляють зя ГОСТ 15815 - 83 тpьox мapoк: ГП-1, ДП-2 i ГП-3. Тpiскa мapки ГП-1 пpизнaченa для виpoблення спиpтy, дpiжджiв, глюкoзи i фypфypoлy, мapки ГП-2 - для виpoблення xapчoвoгo кpистaлiчнoгo ксилiтy, мapки ГП-3 - для виpoблення фypфypoлy i дpiжджiв ^и двoфaзнoмy гiдpoлiзi.

Як1сть кpaйoк i кут зpiзy чaстинoк в т^а для гiдpoлiзy не вpaxoвyють.

Пopoдний скляд сиpoвини пpи виpoбленнi тpiски ГГ1-1 зaлежить вiд пpoфiлю гiдpoлiзнoгo виpoбництвa i виду oдеpжyвaнoï ^o^Rqn.

Для спиртового i дрiжджового виробництва придатна деревина усiх хвойних i листяних порвд. Однак сумш деревини допускаеться в будь-якому сшввщношенш порвд тiльки для заводiв дрiжджового профiлю. У виробництвi спирту використовують трюку, що складаеться не менше шж на 70% з хвойно! або листяно! деревини, з домшкою вiдповiдно листяно! або хвойно! не бшьше 30%. Для гiдролiзних заводiв фурфурольного профiлю придатна трiска ГП-1 з сировини будь-яких листяних порвд, однак масова частка деревини хвойних порщ допускаеться не бiльше 5%. Для виробництва глюкози використовують деревину тшьки хвойних порвд без домшок листяних.

Трiску марки ГП-2 для виробництва ксилиу виробляють тiльки з деревини берези з домшкою осики не бiльше 10%.

У виробницга фурфуролу i дрiжджiв при двофазному гiдролiзi також використовують тiльки листяш породи. В цьому випадку трюку марки ГП-3 виготовляють з деревини берези, бука, клена, дуба i граба з обмеженою домшкою осики не б№ше 10%.

Геометричнi розмiри частинок трiски всiх марок для гiдролiзних виробництв нормуються по довжиш волокна в межах вiд 5 до 35 мм, за товщиною не б№ше 5 мм. Ширина щепи не регламентуеться. Зi збiльшениям розмiрiв частинок зменшуеться питома щiльнiсть завантажения сировини в гiдролiзних апаратах, сповiльнюеться процес просочения, що призводить до зменшення швидкостi процесу гiдролiзу. З бшьших частинок повiльнiше йде процес дифузп цукру в навколишню родину, знижуеться його вих1д. Чим бiльше частки, тим менше вих1д цукру. Так, при переробщ тирси вих1д цукру досягае 50% абсолютно сухо! маси. При переходi ввд тирси до трюки розмiром 10x50 мм вихвд цукру зменшуеться на 4-10%, а при переробщ ще бiльшо! трюки розмiром 15х60 мм вихвд цукру падае на 25%.

Фракц1йний склад трюки однаковий для марок ГП-1 i ДП-2. Масова частка кондицшно! фракцi! розмiром ввд 5 до 30 мм повинна становити не менше 90%. Велика фракщя частинок розмiром понад 30 мм i дрiбна фракцiя розмiром менше 5 мм повинш складати не б№ше нiж 5%. Фракцiйний склад трюки марки ГП-3 дещо вiдрiзняеться, хоча змют велико! фракцi! регламентуеться в тих же межах.

Вщомо, що з тирси у гiдролiзному виробницга отримують великий вих1д цукру. Однак !х домiшки в трiсцi небажаш, так як процес гiдролiзу вимагае рiвномiрного гранулометричного складу сировини. Тому поставки гiдролiзним заводам тирси i щепи повиннi проводитися окремо, зi зменшениям дiаметра сировини. Пiдвищений вмют кори в трiсках можливо, але вимагае коригувания кислотного режиму варшня. Бiльш жорстко регламентуеться вмiст кори в трюках марок ГП-2 i ГП-3, де и масова частка - не бiльше 3%.

Технолопчний режим варiния лляно! целюлози

Аналiз iснуючих вимог, пропонованих для тдготовки деревно! сировини та подальшому !! хiмiчному переробленнi, дозволив встановити оптимальш технологiчнi режими варiния лляно! целюлози. При хiмiчнiй обробцi соломи i вiдходiв льонозаводiв бiлими лугами, в якосл хiмiчних реагентiв застосовували: !дкий натр, !дкий натр i сульфгг натрiю, !дкий натр i моносульфгг натрiю. Варiния здiйснювалися перiодичним методом в автоклавi при модулi ванни 1:10 i рН середи 9 -11. Залежно ввд ступеня хiмiчно! i механiчно! обробки рослинно! сировини були отримаш рiзнi волокиистi нашвфабрикати: деревну масу, напiвцелюлозу i целюлозу.

Для отримания деревно! маси обробку сировини проводили при температурi 5-95°С протягом 30-60 хв., потiм ввдпрацьований розчин вiдокремлювався, а отриманий волокнистий напiвфабрикат додатково розмелювали.

Процес виробництва хiмiчно! деревно! маси з соломи, короткого льняного волокна i кострищ складаеться з наступних основних операцш:

1) сортування i рiзання сировини;

2) приготування варильного розчину;

3) хiмiчна обробка варильним розчином;

4) вiддiлення ввд вiдпрацьованого лугу;

5) механiчний подш на волокна;

6) зневоднення та сушка.

Виробництво напiвцелюлози складаеться з двох ступешв обробки: хiмiчно! i механiчно!. У процесi хiмiчно! обробки iз недеревно! сировини видаляеться лiгнiн i гемiцелюлози, а при мехашчно! -шд дiею гарячого розмелювання вiдбуваеться подiл на волокна. Варка лляно! сировини проводилася при температурi 90-180°С, протягом 1-5 годин.

Технолопя варiння лляно! сировини включае наступнi операцi!:

1) подготовка сировини;

2) приготування варильного розчину;

3) варка;

4) розмелюваиня при t = 90-100°с;

5) промивання маси;

6) ввджимання до cyxocTi 60% i бшьше;

7) сортування.

Загальна схема виробництва целюлози з короткого волокна i лляно! кострищ складаеться з наступних стадш:

1) подготовка сировини (очищення кострицi ввд пилу i рiзання короткого волокна);

2) приготування варильного розчину;

3) замочування сировини в варильному розчиш протягом 24 год.;

4) промивання;

5) очищення, зневоднення i сушка.

Варшючи рН середовища на рОзних стадiях варiння, часом i складом варильного розчину, можна отримати рОзш волокнист нашвфабрикати з наперед заданими властивостями.

Результати варшня компонентов лляного стебла за лужним i кислотним способами наведеш в табл. 3-7.

Таблиця 3

Режим варшня Склад варильного Нашвфабрикат

розчину

температура, оС тривалють, хв NaON, г/л вихвд, % категорОя нашвфабрикату

5-95 30-60 20-30 85,1-90,3 д.м. i п.ц.

90-120 30-150 10-15 83,3-90,3 д.м. i п.ц.

120-140 180 15-30 80,1-70,7 п.ц.

160-170 180-300 30-40 59,5-69,7 п.ц. i ц.в.в.

180 180-300 20-40 58,5-52,4 ц.в.в.

180-190 60 60 62,5 ц.в.в.

170-180 180 45-50 37,0-43,0 ц.в.в.

180-190 120-140 50-60 32,5-34,7 ц.в.в.

Примггка: д.м. - деревна маса; п.ц. - нашвцелюлоза;

ц.в.в. - целюлоза високого виходу; ц.н.в. - целюлоза нормального виходу.

Таблиця 4

Технологiчний режим варшня лляно'1 кострищ сульфггним способом_

Режим варшня Склад варильного розчину Нашвфабрикат

температура, оС тривалють, хв NaOH, г/л NaSO, г/л вихвд, % категорОя нашвфабрикату

160-170 180-300 20 10 78,4-82,4 п.ц.

160-170 180-300 30 20 72,1-76,6 п.ц.

160-170 180-300 40 30 67,2-70,9 п.ц.

160-170 180-300 20 5 80,0-80,9 д.м. i п.ц.

160-170 180-300 30 10 75,8-79,8 п.ц.

160-170 180-300 40 15 69,1-73,5 п.ц.

180 180-300 40 15 54,0-58,1 ц.в.в.

180 180-300 40 30 52,0-56,1 ц.в.в.

190 180-210 50 20 36,5-38,0 ц.в.в.

Таблиця 5

Технолопчний режим варшня лляно'1 кострищ сульфатним способом_

Режим варшня Склад варильного розчину Нашвфабрикат

температура, оС тривалють, хв NaOH, г/л NaSO, г/л вихвд, % категорОя нашвфабрикату

160-170 180-300 20 5 66,2-85,5 п.ц. и п.ц.в.в.

160-170 180-300 30 10 60,2-79,8 п.ц.

160-170 180-300 40 15 54,5-69,1 п.ц. и ц.в.в.

180-190 180-210 50 15 43,0-48,0 ц.в.в.

Таблиця 6

Технолопчний режим варшня лляноТ соломи нат

Режим варшня Склад варильного Натвфабрикат

розчину

температура, оС тривалють, хв NaON, г/л вихвд, % категорiя нашвфабрикату

160-170 180-300 15-30 90,0-83,8 д.м. и п.ц.в.в.

180 180-300 30-40 81,2-75,7 п.ц.в.в. и п.ц.

180-190 300 50-60 72,3-70,1 п.ц.

180-190 120-300 70-80 69,5-66,8 п.ц.

180-190 180-240 80-100 65,2-62,1 п.ц.

180-190 180-300 100-110 63,1-60,1 п.ц.

ронним способом

Таблиця 7

Техиологiчиий режим варшия короткого льняного волокна натронним способом

Режим варшня Склад варильного Натвфабрикат

розчину

температура, оС тривалють, хв NaON, г/л вихвд, % категорiя нашвфабрикату

120-140 180 15-30 85,2-75,1 п.ц.

160-170 180-300 30-40 65,1-70,5 п.ц.

170-180 180-300 20-40 60,5-57,4 ц.в.в.

170-180 180-240 45-50 45,1-43,7 ц.н.в.

180-190 120-240 50-60 35,7-38,6 ц.н.в.

Висиовки

Аналiз експериментальних дослвджень показуе, що отримання целюлози високого виходу з лляно! кострицi можливо при температурте 160-170оС i тривалосп варiння 180-300 хв при концентраци варильного розчину NaON 30-40 г/л (табл. 3).

Варшня необроблених стебел лляно! соломи натронним способом дозволяе отримати вихiд целюлози вiд 60,1 до 90,0% (табл. 6).

Якщо в якосп сировини використовувати коротке лляне волокно, то целюлозу високого виходу можна отримати при температурi варiння ввд 170 до 1600С i тривалостi варiння 180-300 хв при концентраци варильного розчину NaON 45-50 г/л (табл. 7).

Отримаш даш сввдчать про доцiльнiсть використання соломи, низькосортного короткого волокна i лляно! кострищ для виробництва волокнистих нашвфабрикапв.

Таким чином, лляну сировину, оброблену рiзними хiмiчними способами, можна використовувати в целюлозно-паперовш промисловостi як в окремому виглядi, так в сумiшi з iншими матерiалами.

Список використаноТ лiтератури

1. Cantillo Beato Juan A., Ruiz Hernandez, Fdolfo M., Iglesias Gerardo B. Estudio preliminar de la nitracion de la celulosa del bagazo//Tecnol. Guim.- 1986.- №2.- Р.54-62.

2. Клевцов К.Н. Ресурсосбережение в отрасли первичной переработки лубяных культур / К.Н. Клевцов, Л.А. Чурсина, А.А. Решетей // Ресурсосберегающие технологии в первичной переработке натуральных волокон. сб.науч.тр. - К.: УкрИНТЭИ. - 1995. - С. 5-8.

3. Ресурсосберегающие технологии заводов по переработке текстильного сырья: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. / Л.А. Чурсина, О.Ф. Богданова, К.Н. Клевцов и др. -К.: ИСМО, 2000. - 76 с.

4. Технология целлюлозы: В 3 т. /Непенин Ю.Н. - М.: Экология, 1994.- Т.3: Очистка, сушка и отбелка целлюлозы. Прочие способы получения целлюлозы. -592 с.

5. Даревский Ю.С., Ходырев В.И., Латош М.В., Кушнер М.А. Изучение химии процессов получения льняной целлюлозы// Химия древесины.- 1985.-№5.-С.38-42.

6. Примаков С.П., Барбаш В.А. Технолопя паперу та картону: Навчальний поабник для вузiв.-К.: Екмо, 2002.-396 с.

7. Соболев М.А. Химия льна и лубоволокнистых материалов. - М: Гизлеспром, 1963.-120 с.