CC BY
10УДК 58.087:634.11:631.526.32
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДЕРЕВ ЯБЛУН1 (Malus domestica Borkh.) НА П1ДЩЕПАХ СЕРП 1НСТИТУТУ САД1ВНИЦТВА УААН В УМОВАХ
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Д. Г. Макарова, молодший науковий cniepo6imHUK 1нститут сад'вництва (1С) УААН
Основними вимогами виробництва до дерев яблун е стриманий рют, прида-тнiсть до ЫтенсивноТ технологiT вирощу-вання, високий рiвень i стабiльнiсть уро-жаТв [1, 2]. Для полегшення догляду, зме-ншення витрат пестицидiв при хiмiчних обробках (що сприяе еколопчнм чистотi продукту) i зниження економiчних затрат на пiдтримання високого рiвня агротехнн ки та збiр плодiв крону дерев Ытенсивно-го типу слщ формувати малооб'емною, рiдкою [3, 4]. Сьогодн за розробки технолога вирощування яблунi особлива увага придтяеться добору пiдщеп [5, 6]. Адже вдало побрана пiдщепа сприяе вико-нанню вище перелiчених завдань, зокре-ма здатна послабити рют дерев певного помолопчного сорту без змЫи ТхньоТ ге-нетичноТ природи i дае можливiсть пщ-вищувати урожайнють з одиницi площi без додаткових витрат, лише за рахунок ущтьнення насаджень [1, 2, 5, 7].
Найпоширеншими е карликова пщщепа М 9 та ТТ клони [6, 8-10]. У менш сприятливих для культури яблун регю-нах перевагу вщдають витривалiшим се-редньорослим пщщепам типу ММ 106, М 26, при використанн яких щтьнють насаджень становить 1000-1200 дер./га [11, 12]. 1з зростанням рiвня Ытенсифка-ц1Т роль сортопiдщепноT комбiнацiT пщ-вищуеться. Щодо культури яблунi про-стежуеться тенденцiя до застосування надщтьних схем садiння (до 3000 i 4500 дер./га), на суперкарликових пщщепах (М 27, клони М 9 Т337, Р1_56 тощо) [6, 8, 9, 13].
В 1нститут садiвництва УААН у 90-х рр. ХХ ст. отримано ряд перспективних слаборослих пщщеп яблуы, котрi добре
зарекомендували себе в маточнику й розсаднику. Проте Т'хнм вплив на силу росту дерев найбтьш поширених помо-логiчних сортiв даноТ культури в садах i оптимальна щтьнють до сьогодн зали-шаються невизначеними. У Люостепу УкраТни не районован карликовi пiдщепи. За даними О. I. Барабаш, О. К. Дядченка, О. Д. Чижа, Д. Г. МакаровоТ та Ыших ав-торiв, деякi iз серiT 1С цтком адаптованi до умов зазначеного агро^матичного регiону [14-19]. Бiометрична характеристика дерев визнаних промислових сор^в на пщщепах серп 1С дасть змогу точнше визначити придатнють таких комбЫацм для iнтенсивних насаджень яблунi.
Методика. Дослщження проводили у 2006-2008 рр. на базi сектору фiзiо-логiT рослин 1С УААН у незрошуваному саду, закладеному навеснi 2002 року. Грунт - темно-арий опщзолений, серед-ньосуглинковий. За даними вщдту агро-хiмiчних дослiджень у 2008 р. вмют гумусу в орному 0-40 см становив 2,02,3 %, легкогiдролiзованого азоту - 52,768,8, рухомих форм фосфору - 104,6202,3, обмЫного калiю - 96,8-200,5 мг (з розрахунку на 1 кг фунту), рН фунтового розчину - 5,6-5,7. Об'ектами були зимовi сорти яблун Аскольда i Спартан, дерева яких щеплен на клоновi пiдщепи пере-важно селекцiT 1С УААН, на натвкарли-кових та середньорослих (схема садЫня 4 х 3 м) 2-7, 2-161, 2-182, 2-244, 2-247, 54-118 (контроль), карликових (4 х 2 м) 141, Д 1071, 62-396 (контроль). Форма крони - веретеноподiбний кущ. Дослщи виконували за методиками М. В. Андрн енка, П. В. Кондратенка, I. П. Гулька, М. О. Бублика [20-21]. Силу росту дерев
оцЫювали за рекоменда^ями С. М. Седова, Т. П. ОгольцовоТ [22].
Перюдичы посухи 2006-2007 рр., рiзкi змiни водного режиму у 2008 р. (вщ надлишку опадiв до комбЫованоТ пов^-ряно-фунтовоТ посухи) створювали пе-решкоди нормальному росту й розвитку рослин дали можпивють точнше оцiнити вплив компонентiв щеплення на бюмет-ричнi особливостi дослiджуваних дерев щепленоТ яблунi.
Результати. Дерева сор^в Ас-кольд i Спартан на бтьшосл карликових пiдщепах характеризувались достатньо зрщженими кронами округлоТ чи овально'' форм (табл. 1), що вщповщало типу -веретеновидний кущ. Рослини пщщеп на 62-396 зупинили Ытенсивний рiст у висо-ту на шостий рiк пiсля садiння (2007). Дн аметр крони дерев Спартана на цм пщ-щепi за перюд вивчення досяг найбть-ших значень у 2008 р., але не перевищив меж, встановлених схемою садЫня для карлиюв. Дерева Аскольди на 62-396 ви-дiлялись найбтьш розлогою кроною серед карлиюв, що вже у 2008 р. переви-щувала лiмiт вiдстанi в ряду на 30-40 см. Насадження даноТ сортопщщепноТ комбн нацiТ потребують менш щiльного садiння, нiж заявлене у дослд 1нтенсивний рiст карликових дерев указаного сорту на пщщеп Д 1071 припинився вже на п'ятому роц пюля садiння. Рослини ^еТ комбiнацiТ у своТй ростовм групi форму-вали компактну i разом з тим найбiльш зрщжену, провiтрювану крону. Прийнята у досл^ф схема висаджування цiлком вщ-повщала бiометричнiй характеристицi дерев Аскольди на Д 1071. На цм же пщщеп карлики сорту Спартан повнютю сформували крону i набули максимального розвитку за перюд вивчення на шостий рк пюля садЫня (2007). Дерева обох дослщжуваних сор^в на пiдщепi 1-41 (група карлиюв) швидко фо-рмували крону пюля висадки в сад i зу-пинилися у п'ятирiчному вщ (2006). В цн лому рослини обох комбЫацм були не-високими з компактними кронами. Бюме-тричн параметри дослiджуваних дерев сорту Спартан на пщщеп 1-41 у п'яти -семирiчному вiцi (2006-2008) свщчать про можливiсть збiльшити щiльнiсть Тх наса-джень. Якщо зазначенi ростовi тенденцiТ зберiгатимуться й надалi, то за рахунок
зменшення вiдстанi мiж деревами в ряду на 50 см (схема садЫня 4 х 1,5 м, щть-нiсть 1667 дер./га) можна буде пщвищити продуктивнють насаджень цiеТ комбiнацiТ. Форма крони у щеплених наПвкарлико-вих i середньорослих дерев визначалася переважно сортовими особливостями. Рослини Аскольди формували загущену округлу крону, Спартана - переважно овальну, схильну до загущення (табл. 2).
Як показали обмiри крони, дерева бтьшосл комбЫацм з наПвкарлиюв i середньорослих досягали максимального розвитку на шостий рк пюля висаджування (2007), рослини Аскольди на 2-182 i Спартана на 2-244 - вже на п'ятий (2006). Дерева першого з цих сор^в на 2161 завершили Ытенсивний рiст у висоту на п'ятий рк вегетацiТ, але максимально! розлогост крони набули у семирiчному вiцi (2008 р.). Iнтенсивнiше збтьшення дiаметра крони у дерев ^еТ комбiнацiТ протягом весняно-лiтнього перiоду 2008 р. пов'язано з кращим водним режимом порiвняно з попередыми вегета-цiйними сезонами. У 2006-2007 рр. рослини Аскольди на 2-161 за Ытенсивнютю росту латеральних пагоыв ютотно не вщ-рiзнялись.
Дерева обох сортiв на пщщеП 2-7 (група напiвкарликiв i середньорослих) у 2006-2008 рр. вщзначалися найпотужнн шим ростом у висоту i найбiльшим дiаме-тром крони, проте цiлком укладались у межi схеми садЫня. Данi бiометричних обмiрiв дерев вказують на доцiльнiсть збiльшення щтьност насаджень щодо деяких сортопiдщепних комбЫацм. Так, дерева Аскольди на 2-161 i 2-244 характеризувались менш потужним ростом по-рiвняно з контрольними. Для рослин цих двох комбЫацм згщно з бiометричними параметрами Тхых крон у 2006-2008 рр. можна рекомендувати схему висаджування 4 х 2,5 м замють 4 х 3. Вiдповiдно щтьнють таких насаджень становитеме не 833, а 1000 дер./га.
Параметри карликових дерев яблун на пiдщепах серп 1С, насадження 1С УААН
Сорт Пiдщепи Висота штамба, см Параметри крони Щть-нють крони Форма крони
висота, м Н1Р05 ширина, м Н1Р05
2006 2007 2008 2006 2007 2008
Аскольда 62-369 (контроль) 51 1,95 2,14 2,21 0,12 2,14 2,29 2,42 0,13 рщка плоскоокругла
Д 1071 42 1,89 2,07 1,87 0,08 1,89 2,02 2,07 Fф<Fo5 дуже рщка округла
1-41 48 2,22 2,21 2,21 Fф<Fo5 1,72 1,74 1,86 Fф<Fo5 рщка овальна
Н1Р05 3,04 0,16 Fф<Fo5 0,12 0,10 0,29 0,13
Спартан 62-369 (к) 43 1,78 2,32 2,29 0,20 1,72 1,88 2,04 0,11 густа округла
Д 1071 41 1,81 2,13 2,33 0,13 1,63 1,70 1,92 0,16 наПвгу-ста овальна
1-41 40 1,81 1,96 1,93 Fф<Fo5 1,18 1,22 1,53 0,18 рщка овальна
Н1Р05 1,76 Fф<Fo5 0,12 0,15 0,19 0,17 0,23
Частка впливу, % сорту 60,5 0 6,1 46,3 44,1 29,1
пщщепи 16,8 52,9 13,2 47,6 53,7 62,9
ТхньоТ взае-модiT 21,5 41,7 78,6 5,3 1,3 5,0
Н1Р05 0,04 0,08 0,09 0,10 0,12 0,08
- значення параметрiв за роками дослщжень iстотно не в^зняються
Параметри дерев яблун на напiвкарликових i середньорослих пiдщепах серп 1С, насадження 1С УААН
Сорт Пiдщепи Висота штамба, см Парамет ри крони Щтьнють крони Форма крони
висота, м Н1Р05 ширина, м Н1Р05
2006 2007 2008 2006 2007 2008
Аскольда 54-118 (контроль) 69 1,99 2,69 2,67 0,08 2,30 2,59 2,61 0,17 густа округла
2-7 72 2,40 2,70 2,83 0,17 2,57 2,83 2,75 0,11 дуже густа плоскоокругла
2-161 62 1,98 2,37 2,38 0,26 2,00 1,99 2,46 0,27 густа округла
2-182 64 2,18 2,57 2,22 0,19 2,18 2,38 2,61 0,22 рщка округла
2-244 59 1,92 2,33 2,38 0,26 2,15 2,37 2,42 0,11 густа плоскоокругла
2-247 60 2,17 2,62 2,70 0,20 2,22 2,55 2,63 0,14 густа округла
Н1Р05 1,91 0,31 0,25 0,16 0,18 0,14 0,10
Спартан 54-118 (к) 48 1,81 2,44 2,43 0,09 1,66 1,79 2,15 0,21 натвгус-та округла
2-7 60 2,03 2,48 2,80 0,11 2,08 2,20 2,70 0,24 густа округла
2-161 41 1,74 2,17 2,23 0,27 1,47 1,38 1,80 0,14 натвгус-та овальна
2-182 49 1,84 2,29 2,35 0,23 1,52 1,50 1,99 0,08 густа овальна
2-244 54 2,26 2,64 2,46 0,14 1,81 1,87 2,50 0,15 густа овальна
2-247 49 1,91 2,26 2,36 0,26 1,71 1,65 2,18 0,22 натврщ-ка овальна
Н1Р05 1,48 0,30 0,18 0,23 0,20 0,11 0,17
Частка впливу, % сорту 33,9 25,8 3,1 66,9 57,3 34,6
пщщепи 19,9 34,5 71,8 29,1 27,4 39,9
Тх взаемодп 30,4 33,2 19,4 3,3 8,0 21,2
Н1Р05 0,25 0,13 0,10 0,08 0,44 0,19
- значення параметрiв за роками дослщжень iстотно не вiдрiзняються
Сем^чы дерева Спартана на пщщепах 2-161 i 2-182 виявилися карли-ковими. Рослини обох сор^в на 2-7, а та-кож Аскольди на 54-118 можна характе-ризувати як середньоросл^ iнших комбн нацiй в умовнм групi напiвкарликiв i се-редньорослих - як напiвкарлики.
У 2008 р. у групi натвкарлиюв i середньорослих значно збiльшився дiа-метр крони дерев усiх сортопщщепних сполучень Спартана й Аскольди на 2-161 i 2-182, хоча у два попереднi сезони ве-
гетацп значення цього показника були в основному стабтьними. Посилення рос-тових процесiв у рослин зазначених ком-бiнацiй пояснюеться значно кращим, по-рiвняно до iнших вегетацiйними пер^в, водним режимом 2008 р.
У 2006-2008 рр. бiометричнi обмн ри штамбiв пiдтвердили перевагу порiв-няно з пiдщеп умовноТ карликово' групи щодо зниження сили росту дерев обох дослiджуваних сортiв (табл. 3).
Таблиця 3
Сила росту дерев яблун на карликових пiдщепах за параметрами штамба,
середне за 2006-2008 рр.
Сорт Пщщепи Дiаметр штамба, см Обхват штамба, см Площа поперечного пере- 2 тину, см2 Прирют штамба за рк, см
2006/ 2007 2007/ 2008 середне
Карликов!
Аскольда 62-369 (контроль) 5,9 19 27 7 7 7
Д 1071 5,2 15 20 6 2 4
1-41 5,9 18 28 11 8 9
Н1Р05 0,61 Рф<^05 1,8 1,2 Прод 1,8 овження т 1,0 аблиц 3
Сорт Пщщепи Дiаметр штамба, см Обхват штамба, см Площа поперечного перетину, см2 Прирют штамба за рк, см
2006/ 2007 2007/ 2008 середне
Спартан 62-369 (к) 5,3 16 21 7 3 5
Д 1071 5,1 15 18 6 3 5
1-41 5,0 15 20 6 3 5
Н1Р05 рф<р05 Рф<^05 Рф<^05 Рф<^05 Рф<^05 Рф<^05
Напiвкарликовi / середньоросл'!
Аскольда 54-118 (к) 7,8 26 54 19 12 15
2-7 8,9 28 62 24 18 21
2-161 7,2 24 44 16 10 13
2-182 7,2 24 45 14 11 13
2-244 6,7 22 38 12 10 11
2-247 7,2 23 44 20 9 14
Н1Р05 0,21 0,9 3,0 2,0 1,8 2,0
Спартан 54-118 (к) 6,1 19 31 15 8 12
2-7 7,2 23 45 19 11 15
2-161 5,1 16 20 8 6 7
2-182 5,9 19 28 10 8 9
2-244 6,4 21 37 13 15 14
2-247 6,1 19 30 13 6 9
Н1Р05 0,58 2,9 3,18 1,2 0,9 1,6
частка впли-ву % сорту 0,28 2,1 0,6 7,1 5,4 4,0
пщщепи 4,11 43,9 44,2 36,9 45,7 50,6
Тх взае-модп 5,35 53,3 51,6 39,0 22,7 36,8
Н1Р05 0,396 1,02 2,76 1,58 2,20 2,16
- значення по обох умовних групах росту ютотно не в^зняються
1стотн1ше за контрольн знижували темпи росту дерева Аскольди на Д 1071, що пщтверджуеться нижчими значення-ми д1аметра, окружност1, площ1 поперечного перетину та щор1чного приросту Тх-н1х штамб1в.
За комплексом вищезазначених показниюв у груп1 нап1вкарлик1в i серед-ньорослих меншою силою росту харак-
теризувалися дерева Аскольди на 2-244 i Спартана на 2-161. У рослин останнього сорту значення бюметричних показниюв штамбiв не перевищували аналопчы в умовнiй групi карлиюв. У дерев обох сор-^в на 2-7 згiдно з бюметричною характеристикою Тхнiх штамбiв ростовi проце-си були пiдсиленими (табл. 4).
Таблиця 4
Кореляцшна матриця рiвня зв'язку мiж бiометричними показниками штамба крони дерев яблун на клонових пiдщепах сери 1С
Висота крони Дiаметр крони Об'ем крони Площа проекцп крони
Дiаметр штамба 0,88 0,87 0,92 0,89
Обхват штамба 0,88 0,85 0,91 0,88
Площа поперечного перетину 0,90 0,86 0,92 0,88
1нтенсивнють потовщення штамба 0,92 0,76 0,86 0,78
П. В. Кондратенко, М. О. Бублик пропонують характеризувати силу росту плодових дерев, зокрема яблуы, за пло-щею поперечного перетину штамба [21]. Проте показники дiаметра i обхвату для зазначеноТ оцiнки е недостатньо значу-щими. У наших дослщженнях з параметрами крони щепленоТ яблунi тiсно коре-лювали як усi вищевказанi показники, так i iнтенсивнiсть потовщення штамба. Рн вень зв'язку мiж окремими бюметрични-ми характеристиками щеплених дерев з послабленням росту посилюеться.
Висновки. Дерева обох помолоп-чних сор^в яблунi в умовнiй груп карли-кiв характеризувались помiрним розвит-ком. У групi напiвкарликiв i середньорос-лих найбiльшою компактнiстю згщно з комплексом показникiв вiдзначались рос-лини сортiв Аскольд на 2-244 i Спартан на 2-161. Дерева останньоТ комбiнацiT можна класифiкувати як карликовк На пiдщепi 2-7 рослини обох сор^в розвива-лись найбтьш потужно i виявилися се-редньорослими. Дерева Ыших комбiнацiй у груп напiвкарликiв i середньорослих проявили себе наПвкарликами.
Бiометричнi дослiдження дають пщстави рекомендувати ущiльнення на-
саджень яблун сорту Аскольда на пiд-щепах2-161 i 2-244, та Спартана на карлику 1-41, а також на пщщепах 2-161 i 2182. Заявлена у досл^д площа живлення для низькорослих дерев першого з цих сор^в на 62-396 виявилась недостат-ньою. Вже на сьомий рк пюля висаджу-вання вони потребували вщстаы в ряду 2,5 м.
Використана л^ература:
1. Thomas, O. Alles Marke® oder nichts / Obstbau Weinbau. - 2002. -№ 10. - Vol. 275-276.
2. Damien, D. Der Klub Tenta-ton® / Obstbau Weinbau. - 2002. - № 10. -Vol. 274-275.
3. Allan, G. W. Die gegenwärtigen Züchtungsziele - Vision der „Sorte 2010" / Obstbau Weinbau. - 2002. - № 10. - Vol. 268-269.
4. Metz, N., Biberach und Moser, E. Einflus der Obstbaumkultur auf Anlagerung und Abdrift von Pflanzenschutzmitteln. - Erwerbsobstbau, 1988. - 30. -Vol. 16-20.
5. Боровик, Е. С. Урожайность сортов яблони на клоновых подвоях в
узкорядном саду. / Е. С. Боровик. // Садн вництво. 2005. - Вип. 57. - С. 198-201.
6. Жабровский, Е. И. Современные направления селекции клоновых подвоев яблони за рубежом. / Е. И. Жабровский. // Плодоводство: научн. тр. / РУП «Ин-т плодоводства». - Самохвало-вичи, 2006. - Т. 18, ч. 1. - С. 196-200.
7. Гулько, I. П. Клоновi пщще-пи яблунк / I. П. Гулько. - К.: Урожай, 1992. - 160 с.
8. Дрозд, О. О. ЗмЫи в садах Бентюксу. / О. О. Дрозд. // Новини садiв-ництва. - 2007. - № 4. - С. 25-26.
9. Майборода, В. П. Сучасна технолопя вирощування саджан^в. /
B. П. Майборода. // Новини садiвництва. - 2007. - № 3. - С. 5-6.
10. Макоэг, Е. иаЫка па swiecie / Ь^1о одгоСпюге. - 2007. - № 9. - Р. 7677.
11. Осадчий, В. О. Ефектив-нють тиПв яблуневого саду. / В. О. Осадчий, О. В. Мельник. // Новини садiвницт-ва. - 2007. - № 2. - С. 24-25.
12. Мельник, О. В. Крупнотова-рне садiвництво Чилк / О. В. Мельник. // Новини садiвництва. - 2007. - № 1. -
C. 38-40.
13. Мельник, О. В. Моделi ви-робниюв яблук у Свросоюзк / О. В. Мельник, I. О. Мелехова. // Новини садiвницт-ва. - 2007. - № 3. - С. 36-37.
14. Барабаш, О. I. ОцЫка посу-хо- та жаростмкост однорiчних сортопн дщепних комбЫувань яблун за функцю-нальним станом Тх листкового апарату. / О. I. Барабаш, О. I. Китаев, В. I. Дубров-ський. // Садiвництво. - 2000. - Вип. 51. -С. 246-251.
15. Дядченко, О. К. В^р еко-лопчно пристосованих клонових пщщеп яблун для умов ^вычно-Схщного Люо-степу УкраТни. / О. К. Дядченко, Д. О. Дя-ченко. // Садiвництво. - 2001. - Вип. 53. -С. 308-311.
16. Чиж, О. Д. Пщвищення ре-зультативност селекцп вегетативно роз-множуваних пiдщеп яблунк / О. Д. Чиж. // Садiвництво. - 2005. - Вип. 57. - С. 3140.
17. Макарова, Д. Потенцмна продуктивнiсть та сумюнють сортiв яблунi на клонових пщщепах селекцiT IС УААН. / Д. Макарова, О. Китаев. // Вюник Львiвсь-
кого нацiонального аграрного уыверсите-ту. - Львiв: Агрономия, 2008. - № 12 (2). -С. 97-101.
18. Грохольський, В. В. Моро-зостмкють сортопщщепних комбiнацiй яблунi. / В. В. Грохольський, Д. Г. Макарова. // Садiвництво. - 2007. - Вип. 60. -С. 239-243.
19. Китаев, О. I. ОцЫка сортопщщепних комбЫацм яблун за аналiзом функцюнального стану 'х листкового апарату. / О. I. Китаев, В. М. Пелехатий. // Садiвництво. - 1998. - Вип. 46. - С. 174176.
20. Методика изучения подвое в п лодовых культур в Украинской ССР. / под ред. М. В. Андриенко, И. П. Гулько. -К.: Украинский научно-исследовательский институт садоводства, 1990. - 104 с.
21. Методика проведення по-льових дослщжень з плодовими культурами. / П. В. Кондратенко, М. О. Бублик. - К.: Аграрна наука, 1996. - 96 с.
22. Программа и методика сор-тоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур. / под ред. Е. Н. Седова, Т. П. Огольцовой. - Орёл: Изд-во Всероссийского научно - исследовательского института селекции плодовых культур, 1999. - 608 с.
23. Девятов, А. С. Повышение качества плодовых деревьев и урожайности садов. / А. С. Девятов. - Минск: Ураджай, 1977. - 176 с., с ил.
УДК 58.087:634.11:631.526.32 Макарова Д. Г. Особливост росту дерев яблун (Malus domestica Borkh.) на пщще-п ах серп 1нституту садiвництва УААН в умовах Люостепу Укра'ши. // Сортовив-чення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во агра-рно' пол^ики Укра'ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'нсь-кий Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
ОцЫено вплив особливостей сор-топщщепно' взаемодп' на параметри дерев яблун зимових сор^в Аскольда i Спартан на пщщепах серп' 1нституту садн вництва. Видтено карликовi та наПвкар-ликовi комбЫацп як найпридатнш для створення високощтьних насаджень дано' культури в умовах Люостепу Укра'ни.
Ключовi слова: яблуня, комбЫа-цiя сортопщщеп, бiометрiя показниюв штамба, picT дерев, розвиток яблунк УДК 58.087:634.11:631.526.32 Макарова Д. Г. Особенности роста деревьев яблуни (Malus domestica Borkh.) на подвоях серии Института садоводства УААН в условиях Лесостепи Украины. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрной' пол^ики Укра'ши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'нський Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Оценено влияние особенностей сортоподвойного взаимодействия на параметры деревьев яблони зимних сортов Аскольда и Спартан на подвоях серии Института садоводства. Выделены карликовые и полукарликовые комбинации, наиболее подходящие для создания вы-
сокоплотных насаждений данной культуры в условиях Лесостепи Украины. УДК 58.087:634.11:631.526.32 Makarova D. Peculiarities of the apple (Malus domestica Borkh.) trees growth on the rootstocks of the series 'is' in the Ukraine's Lisosteppe. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно' полн тики Укра'ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'нський Ысти-тут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
The author has estimated the effect of the cultivar-rootstock interaction peculiarities on the parameters of the apple winter cvs 'AscoPda' and 'Spartan' on the IS series rootstocks. Dwarf and semi - dwarf combinations have been selected which are the most favourable for the establishment of this crop high - densed orchards in the Li-sosteppe of Ukraine.
