CC BY
25
удк 616.379-008.64:616-008.9.397:616-056
зуев к.о.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!хiрургi!, трансплантат! ендокринних органiв \ тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в
ОСОБЛИВОСТ РОЗПОД^У ЖИРОВО1 ТКАНИНИ
У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ^АБЕТ 2-го ТИПУ З ОЖИРННЯМ ТА АРТЕРiАЛЬНОЮ ГiПЕРТЕНЗieЮ З СУПУТНЬОЮ ДИСЛiПiДЕМieЮ
Вступ. Розвитокатерогенно!дислiпiдемiíу хворихна цукровийд1абет(ЦД) 2-го типу й артерiальну ппер-тензiю е важливим фактором ризику серцево-судиннихзахворювань i часто асо^юеться з ожирiнням. Мета. Вивчити зв'язок мж надлишковим вдкладенням жиру в р'зних компартментах тла зi змiнами р^вня лiпiдiв кров '1.
Матерiали i методи. Обстежен 53 паценти (25 чоловШв) вком 55,90 ± 2,15 року з ЦД 2-го типу, ппер-тонiчною хворобою 1-11 стади 2-го ступеня й ожирiнням 1-111 ступеня (45 > 1МТ > 30 кг/м2). Вам хворим визначався рiвень лiпiдiв плазми кров/ i проводилося дослiдження структури тла за допомогою рент-генiвськоíдвофотонно! абсорбцюметри з визначенням загально! маси жирово! тканини (МЖТз), вмюту жиру в абдом ':нальн '1й (МЖТа) \ глютеофеморальнй (МЖТг) длянках. Був проведений регреайний анал'з взаемозв'язку показниюв лiпiдного спектра й масижирово! тканини з урахуванням Прозподлу. Результати. Рiвень загального холестерину був статистично значимо асоцйований iз масою жирово! тканини в абдом':нальн'1й длянц (г = 0,27; р = 0,04). Рiвень холестерину лiпопротеíдiв низько! щльност (ХСЛПНЩ) був позитивно асоцйований з МЖТз (г = 0,34; р = 0,01). При цьому основний внесоку цю асо-^а^ю робив абдомнальний компартмент, бо залежнсть ХС ЛПНЩ в 'щ МЖТа (г = 0,38) була статистично значущою (р = 0,01). Рiвень триглiцеридiв був позитивно асоцйований iз МЖТз (г = 0,49; р = 0,001), а також з МЖТа (г = 0,39; р = 0,01) / МЖТг (г = 0,32; р = 0,02). Рiвень холестерину лiпопротеíдiв низько! щль-ност (ХСЛПВЩ) був негативно асоцйований iз МЖТз (г = — 0,36; р = 0,01).
Висновки. У хворих iз ЦД 2-го типу з ожирiнням / артер'альною гiпертензiею розвиток атерогенно! дислiпiдемií з пдвищенням р^вня загального холестерину, триглiцеридiв / ХС ЛПНЩ, а також з/ знижен-ням р^вняХС ЛПВЩ пов'язаний iз пщвищенням загально!клькостжирово! тканини, а також \з надлишковим вщкладенням жиру в абдом':нальн'1й дшян^.
Ключовi слова: лпди кров'1, двофотонна рентге^вська абсорбцюметрiя, цукровий дабет2-го типу, ар-терiальна гiпертензiя, ожирiння.
-1 .— ® Оригинальные исследования
L
L. /Original Researches/
International journal of endocrinology
Сучасне уявлення про цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу як про важливий фактор ризику серцево-су-динних захворювань ютотно доповнилося в останнш час розумшням важливост впливу на прогресування атеросклеротичного ураження судин на тдвищення рiвня лшщв у плазмi кровi [1]. Атерогенний характер дислшдеми при ЦД 2-го типу характеризуемся пщвищенням у плазмi кровi факторiв, що сприяють про-гресуванню артерюсклерозу, до яких зараховують на-самперед шдвищення рiвня холестерину лшопроте!шв низько! щтьносп (ХС ЛПНЩ), а також триглщервддв (ТГ) i загального холестерину (ЗХС), та зниженням фактора, що перешкоджае появi i дестабшзаци атеро-склеротично! бляшки — холестерину лшопротешв ви-соко! щшьносл (ХС ЛПВЩ) [2].
Хворi на ЦД 2-го типу нерщко страждають вщ надлишково! маси тша чи ожиршня з переважним вщкладанням жиру в абдомшальнш дшянш [3]. Лан-цюгом, що пов'язуе абдомшальне ожиршня та ате-рогенну дислшщемш у хворих на ЦД 2-го типу, е розвиток шсулшорезистентносп, пщвищення рiвня вшьних жирних кислот у плазмi кров^ збшьшення рiвня адипоышв (лептину, резистину, вюфатину та ш.), ^ як наслщок цього, поява порушень лшщного обмiну [4, 5].
Використання сучасних методик оцiнки структури тша людини (комп'ютерно! томографп, магнггно-ре-
© Зуев К.О., 2014
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
зонансно! томографй' та íh.) дозволяе уточнити низку суперечливих питань про характер вщкладання жиро-во! тканини та розвиток багатьох метаболiчних пору-шень у хворих на ЦД 2-го типу з супутшм ожиршням та артерiальною гiпертензiею (АГ). Впровадження в кпiнiчну практику високоточного й безпечного методу визначення розподлу жирово! тканини в тш людини за допомогою двофотонно! рентгешвсько! абсорбцiометрii' (ДРА) iстотно розширило нашi мож-ливостi у вивченнi особливостей ожиршня в цiеi' кате-горй' пацiентiв [6].
Метою дослiдження було вивчити особливос-тi лiпiдного обмшу у хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням та артерiальною гiпертензiею, а також оцiнити залежшсть мiж показниками лiпiдного спектра та вмютом жиру в окремих частинах (ком-партментах) тiла.
Матерiали i методи
У дослщження були включеш 53 пацiенти (25 чо-ловтв i 28 жшок) вiком 55,90 ± 2,15 року з ЦД 2-го типу, гшертошчною хворобою I—II стадй' 2-го ступеня й ожиршням I—III ступеня (45 > 1МТ > 30 кг/м2), яю знаходилися на амбулаторному i/або стацiонарному ль куванш у вiддiлi профiлактики ендокринних захворю-вань Укра!нського науково-практичного центру ендо-кринно! хiрургii, трансплантацй' ендокринних оргашв i тканин МОЗ Укра!ни.
Дiагноз ЦД 2-го типу встановлювався вщповщно до критерй'в ВООЗ (2007 р.). Дiагноз АГ встановлювався зпдно з рекомендацiями Укра!нсько! асоцiацii' кардюлопв 2008 г.: офiсний систолiчний артер1альний тиск (АТ) < 179 i > 140 мм рт.ст., а офюний дiастолiчний АТ < 109 i > 90 мм рт.ст. [7]. Вим1рювали офiсний АТ на апарат фiрми Omron НЕМ-907 (Япошя). Вимiрю-вання проводилося тричi в положенш сидячи пiсля п'ятнадцяти хвилин вiдпочинку на плечовiй артерй' на сторош, де показник АТ був бiльш високим, iз подаль-шим обчисленням середнього арифметичного з трьох показниыв.
Визначення ступеня ожирiння проводилося вщ-повiдно до рекомендацiй ВООЗ (1997 р.) iз розра-хунку шдексу маси тiла за формулою: !МТ = маса тiла/рiст2 [кг/м2]. Надлишкова маса тiла визначала-ся при !МТ 25,0—29,9 кг/м2, ожирiння I ступеня — при !МТ 30,0—34,9 кг/м2, ожиршня II i III ступеня встановлювали при значеннях цього показника 35,0—39,9 кг/м2 i > 40 кг/м2 вщповщно. Вимiрюван-ня антропометричних показниыв (росту i маси тша пацiента) проводили звичайними методами за допомогою ростомiра i ваг.
О^м того, проводилося визначення структури тiла методом ДРА на апарат Lunar Prodigy Primo фiр-ми General Electric (США). У сво!й роботi ми визна-чали показники кiлькостi загального жиру в органiзмi (МЖТз), а також в окремих дтянках: абдомiнальнiй (МЖТа) i глютеофеморальнш (МЖТг) (рис. 1).
Вш вимiрювання проводилися з дотриманням усгх вимог до подiбних вимiрювань, а також iз дотриман-
ням вимог виробниюв апаратури для отримання вь ропдних результатiв. Дослiдження проводилося як вщкрите, неiнтервенцiйне. yci пацieнти перед участю в дослiдженнi пiдписали iнформовану згоду на участь у дослiдженнi i3 дотриманням принципiв Гельсiнськоi деклараци.
Порiвняння незалежних вибiрок проводили за допомогою дисперсшного аналiзу. При статистичному аналiзi даних спочатку проводили перевiрку розподь лу кiлькiсних ознак на вщповщнють закону Гауса. За-лежно в1д типу розподiлу даних використовували пара-метричний критерiй Стьюдента чи непараметричний критерш Вiлкоксона — Манна — Уггш
Статистичнi характеристики антропометричних вимiрювань i показники отриманi за допомогою ДРА подано у виглядi середнього арифметичного (M) i стандартноi похибки (± SE), а також 95% довiрчого ш-тервалу (95% С1).
Асоцiацiя мiж залежними (1МТ) та незалежними змiнними (МЖТз, МЖТа, МЖТг, МЖТа/МЖТг) ана-лiзувалась методом регресшного аналiзу. Результа-ти регресшного аналiзу наведено у виглядi графтв, коефiцieнтiв регресii (г) та рiвнiв ix значущостi (p). Статистичний аналiз даних виконано за допомогою комп'ютерно'1' програми SPSS 9.0.
Результати та Тх обговорення
За результатами дослщження лiпiдного обмiну у хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням та АГ I—II ступеня був проведений статистичний аналiз показниюв лшд-ного спектра (табл. 1). Двомодальний характер розподшу деяких показниюв став тдставою для перевiрки впливу гендерного фактора на варiабельнiсть початко-вих даних. За допомогою дисперсшного аналiзу були виявлеш статистично значущi вiдмiнностi у шдгрупах чоловiкiв i жiнок. Так, середнш рiвень ЗХС у жiнок був статистично значуще вищим, нiж у чоловтв (р < 0,05) (табл. 1).
Грунтуючись на сучасних клiнiчниx реко-мендашях з оцiнки серцево-судинного ризику, хворих на ЦД 2-го типу зараховували до групи високого чи надто високого ризику, цшьовими зна-ченнями лшшв кровi для них e: ЗХС < 4,5 ммоль/л, ХС ЛПНЩ — < 1,8 ммоль/л, ХС ЛПВЩ — > 1,0 ммоль/л для чоловшв та > 1,2 ммоль/л для жiнок, а рiвень ТГ — < 1,7 ммоль/л. З огляду на щ цiльовi рiвнi лi-пiдiв кровi у популяцГ1' дослiджуваниx нами пащ-eнтiв можна констатувати, що гшерхолестерине-мiя спостерiгалася у 68 % чоловшв (у 17 з 25 оаб) i у 89,2 % жшок (у 25 з 28 оаб). Середнiй рiвень ХС ЛПНЩ i ХС ЛПВЩ у жшок також був вищим, шж у чоловтв (р < 0,01) (табл. 1). Слщ зауважити, що шдвищений вiдповiдно до сучасних рекоменда-цш рiвень ХС ЛПНЩ (> 1,8 ммоль/л) спостертався у 100 % жшок i 80 % чоловшв (х2 = 4,06; р = 0,04). Крiм того, низький рiвень ХС ЛПВЩ спостерiгав-ся в 44 % чоловшв i в 60,7 % жшок. У той же час гiпертриглiцеридемiя (> 1,7 ммоль/л) спостертала-ся в 44 % чоловшв i в 60,7 % жшок.
УНПЦ ендохрннно'1 xipypniTa ТШТ
Центр «HHDupHKcmDrhi та остеопорсц у Кши, аул.КлОгкький yiöjx 1ЭА, Т**М044)254-54 62,254-34-56 (ком )
Pitxnt: üininpenp. OVJ №»4 r»(.lirr 3D:
fr.ThPtiT 0] PI 1977 Kfl R^fpihinj Php 1 if 1 in:
Hrijht 1 WtfgM: ÜS.Ooii W.üig Имшй: ja и ж; 11« lö
$*I i EtlMK! Fmutc rnmr AniljrTKl' Л Ц 11Й H .-1
тсш В<Яf iV Jti Гц igi "V
hP
r.Ki ин Km »<ig
1ЫЛ*. rjt№lMH№
4- П-U-lJ lÜillW HWHJ tF—4 («И« 44 Lm Tod hdr
IM JM Ü0 Ж1
ИИаНФдншйИш::
M< .'-i I» nf >IVa
PtwJ -HILIfU IK
I ^ nv-H >
■ Vtl'o Нч
M i'i'.inS.IMJ NUt Г-, гъ^
Г lh>=. IcuJ,
•ИК|
KrWIhl OJ^V
Я
Рисунок 1. Визначення вмсту загального жиру в орган1зм1 та в абдом'шальнШ i глютеофеморальн1й длянках методом двофотонноipeN^eNie^^/ абсорбц'юметрй' (ДРА)
Таблиця 1. Статистичнi показники лпщного й вуглеводного обмiну у хворих на ЦД 2-го типу
з ожирнням та АГ
Показники Статистичнi показники У всм вибiрцi, n = 53 Чоловши, n = 25 Жшки, n = 28
ЗХС, ммоль/л M ± SE 95% CI 5,56 ± 0,19 4,7-6,2 5,12 ± 0,26 4,74-5,5 5,94 ± 0,25* 5,58-6,31
ХС ЛПНЩ, ммоль/л M ± SE 95% CI 3,49 ± 0,15 2,4-3,6 2,65 ± 0,21 2,34-2,95 3,49 ± 0,20** 3,21-3,78
ХС ЛПВЩ, ммоль/л M ± SE 95% CI 1,07 ± 0,02 0,98-1,16 1,00 ± 0,04 0,94-1,05 1,14 ± 0,13** 1,09-1,19
ТГ, ммоль/л M ± SE 95% CI 2,59 ± 0,21 2,01-3,24 2,91 ± 0,30 2,47-3,34 2,31 ± 0,28 1,9-2,7
Примтки: piße4b статистичноi значущост вiдмiнностeй (за F-кpитepieм Фiшepа), як виявлeнi при поpiвняннi тих самих показниюв у чоловШв i жнок: * — р < 0,05;** — р < 0,01.
Таблиця 2. Показники структури тла у хворих на ЦД 2-го типу з ожир1нням та АГ за результатами обстеження методом ДРА
Показники Статистичш показники За вЫею вибiркою, n = 53 Чоловки, n = 25 Жшки, n = 28
Загальна маса жирово! тканини (%) M ± SE 95% CI 40,20 ± 1,24 37,6-42,7 32,10 ± 1,35 32,2-36,0 45,80 ± 1,29 43,9-47,6
Маса жирово! тканини в абдомшаль-шй д1пян^ (%) M ± SE 95% CI 48,2 ± 0,9 46,4-50,0 44,70 ± 1,04 43,2-46,2 51,60 ± 0,98 50,2-53,0
Маса жирово! тканини в глютеофе-моральшй д1пян^ (%) M ± SE 95% CI 41,20 ± 1,38 38,5-44,0 35,00 ± 1,46 32,9-37,1 47,50 ± 1,38 45,5-49,4
1ндекс МЖТа/МЖТг M ± SE 95% CI 1,20 ± 0,02 1,14-1,26 1,31 ± 0,03 1,27-1,36 1,09 ± 0,03 1,04-1,13
Рисунок 2. Графк залежност р!вня ХС ЛПНЩ в 'щ загально I маси жировоI тканини у хворих на ЦД 2-го типу з ожир1нням та АГ
Прим1тка: р < 0,001 — р1вень статистичноI значущост в'щм'шностей м1ж групами чолов1к1в та ж1нок за F-критерieм Ф1шера.
Неабиякий штерес становило з'ясувати можливий зв'язок рiвня окремих фракцш лшщв кровi i загально! маси жирово! тканини (МЖТз), а також !"! вмют в аб-домшальному (МЖТа) i глютеофеморальному (МЖТг) компартментах, Грунтуючись на даних, отриманих за допомогою ДРА.
За даними обстеження за допомогою ДРА було також виявлено низку статистично значущих вщ-мшностей, пов'язаних зi статтю пащенлв: бiльш високi середнi значення загально! маси жирово! тканини (МЖТз), а також жирово! тканини, локалiзова-но! в абдомшальнш (МЖТа) та глютеофеморальнш (МЖТг) дiлянках тiла у жшок порiвняно з чоловжа-ми (р < 0,001) (табл. 2).
До того ж середнш шдекс сшввщношення МЖТа й МЖТг у чоловтв виявився статистично значуще бшьш високим (р < 0,001), шж у жiнок (1,31 ± 0,03 i 1,09 ± 0,03 вщповщно). Андро!дний тип ожирш-ня (шдекс МЖТа/МЖТг > 1) спостерiгався у 92 % чоловтв (23 з 25) та у 89 % жшок (25 iз 28). Цей факт може свщчити про переважно андро!дний тип ожиршня в обстежених пащенлв iз ЦД 2-го типу з ожиршням та АГ.
Був проведений регресiйний аналiз взаемозв'язку показниюв лiпiдного спектра й маси жирово! тканини з урахуванням !"! локалiзацi!.
За результатами аналiзу рiвень ЗХС не був статистично значуще асоцшований аш з МЖТз, аш з масою жирово! тканини, локалiзовано! у глютеофеморальнiй дiлянцi. Був виявлений тiльки лiнiйний взаемозв'язок ЗХС iз масою жирово! тканини в абдомшальнш дшянщ (г = 0,27; р = 0,04). Ця асоцiацiя спостерталася переважно в ж1нок.
Рiвень ХС ЛПНЩ був позитивно асоцшований iз МЖТз (г = 0,34; р = 0,01) (рис. 2). Основний внесок у цю асощащю робив абдомшальний компартмент, бо залежшсть ХС ЛПНЩ вщ МЖТа (г = 0,38) була статистично значущою (р = 0,01), тодi як внесок глютеофемо-рального компартменту у збшьшення рiвня ХС ЛПНЩ мав тенденщю до залежностi вщ МЖТг (г = 0,23; р = 0,09).
Взаемозв'язок мiж рiвнем ТГ i МЖТз мав по-зитивний характер (г = 0,49; р = 0,001) (рис. 3). Спостер^ався також подiбний характер асощацп
Рисунок 3. Графiк залежност рiвня ТГ вщ загальноI маси жировоI тканини у хворих на ЦД 2-го типу з ожирiнням та АГ
1,69 1,49
1,29 1,09
0,89 0,69
лпвщ
• ■
■ и и ■
■ ■ ■M. . ■ ■
■ 1 ■ ■■ ■ " 1 —------ , . 1 У
22
32
42 52
МЖТз
62
Рисунок 4. Графiк залежност рiвня ХС ЛПВЩ в 'щ загальноI маси жировоI тканини у хворих на ЦД 2-го типу з ожирiнням та АГ
ТГ i3 МЖТа (г = 0,39; p = 0,01) i МЖТг (г = 0,32; p = 0,02).
За нашими даними, piBeHb ХС ЛПВЩ був негативно асоцшований i3 МЖТз (г = —0,36; p = 0,01) (рис. 4). Негативна асощацш рiвня ХС ЛПВЩ з масою жирово! тканини в окремих компартментах МЖТг (г = —0,26; p = 0,05) i з МЖТа (г = -0,24; p = 0,08) мала лише тен-денцш.
Висновки
На пiдставi проведеного аналiзу в обстежених нами хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням та АГ ми може-мо зробити висновок, що показники лiпiдного спектра узгоджуються з вiдомими даними лiтератури про те, що в ще! категори пацieнтiв спостерiгаeться дислiпiдемiя атерогенно! спрямованость
Залежностi рiвня рiзних фракцiй холестерину вщ вмiсту жирово! тканини в рiзних компартментах характеризують типовi змiни, характернi для пацieнтiв з ЦД 2-го типу i наявшстю абдомшаль-ного ожирiння.
Список лператури
1. Farmer J.A. Diabetic dyslipidemia and atherosclerosis: evidence from clinical trials // Curr. Diab. Rep. — 2008. — 8. — P. 71-77.
2. Куликова А.Н. Облитерирующий атеросклероз артерий нижних конечностей на фоне сахарного диабета 2-го типа / А.Н. Куликова // Международный эндокринологический журнал. — 2009. — № 2. — С. 109-115.
3. Despres J.P., Lemieux I., Bergeron J. et al. Abdominal obesity and the metabolic syndrome: contribution to global cardiometabolic risk//Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2008. — 28. — P. 1039-49.
4. Garvey W.T., Kwon S., Zheng D. et al. Effects of insulin resistance and type 2 diabetes on lipoprotein subclass particle size and concentration determined by nuclear magnetic resonance // Diabetes. - 2003. - 52. - P. 453-462.
5. Kim Y.L., Kim T.K., Cheong E.S. et al. Relation of absolute or relative adiposity to insulin resistance, retinol bindingprotein-4, leptin, and adiponectin in type 2 diabetes // Diabetes Metab. J. — 2012. - 36. - P. 415-21.
6. Albanese C.V., Diesel E, Genant H.K. A review: clinical application of body composition measurements using DXA // J. Clin. Densit. - 2003. - Vol. 6. - P. 161-172.
7. PemoMeHda^í yKpaiHCbKoí Aco^a^í кaрдioмoгie 3 npo$ÍMammuKU ma MimyeaHW apmepiaMbHoí гiпeртeнзií. nociÖHUK do Ha^oHaMbHo'í прoгрaми npo$ÍMammuKU i MmyeaHm apmepianbHoí гiпeрmeнзií. — K.: nnBME, 2008. — 80 c.
8. Perk J., De Backer G., Gohlke H. et al. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012): the fifth joint task force of the European society of cardiology and other societies on cardiovascular disease prevention in clinical practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts) // Eur. Heart J. - 2012. - 33(13). - P. 1635-1701.
9. European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation, Reiner Z., Catapano A.L., De Backer G. et al. ESC/ EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: the Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Atherosclerosis Society (EAS) // Eur. Heart J. - 2011. - 32(14). - P. 1769-1818.
OmpuMaHO 12.10.14 M
Зуев К.О.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев
ОСОБЕННОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ЖИРОВОЙ ТКАНИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА С ОЖИРЕНИЕМ И АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ С СОПУТСТВУЮЩЕЙ ДИСЛИПИДЕМИЕЙ
Введение. Развитие атерогенной дислипидемии у больных с сахарным диабетом (СД) 2-го типа и артериальной гипертен-зией является важным фактором риска сердечно-сосудистых заболеваний и часто ассоциируется с ожирением.
Цель. Изучить связь между избыточным отложением жира в различных компартментах тела с изменениями уровня липи-дов крови.
Материалы и методы. Обследованы 53 пациента (25 мужчин) в возрасте 55,90 ± 2,15 года с СД 2-го типа, гипертонической болезнью 1—11 стадии 2-й степени и ожирением 1—111 степени (45 > ИМТ > 30 кг/м2). Всем больным определялся уровень липидов плазмы крови и проводилось исследование структуры тела при помощи рентгеновской двухфотонной аб-сорбциометрии с определением общей массы жировой ткани (МЖТо), содержания жира в абдоминальной (МЖТа) и глюте-офеморальной (МЖТг) области. Был проведен регрессионный анализ взаимосвязи показателей липидного спектра и массы жировой ткани с учетом ее распределения.
Результаты. Уровень общего холестерина был статистически значимо ассоциирован с МЖТа (г = 0,27; р = 0,04).
Уровень холестерина липопротеидов низкой плотности (ХС ЛПНП) был положительно ассоциирован с МЖТо (г = 0,34; р = 0,01). При этом основной вклад в эту ассоциацию вносил абдоминальный компартмент, так как зависимость ХС ЛПНП от МЖТа (г = 0,38) была статистически значима (р = 0,01). Уровень триглицеридов был позитивно ассоциирован с МЖТо (г = 0,49; р = 0,001), а также с МЖТа (г = 0,39; р = 0,01) и МЖТг (г = 0,32; р = 0,02). Уровень холестерина липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП) был отрицательно ассоциирован с МЖТо (г = -0,36; р = 0,01).
Выводы. У больных с СД 2-го типа с ожирением и артериальной гипертензией развитие атерогенной дислипидемии с повышением уровня общего холестерина, триглицеридов и ХС ЛПНП, а также со снижением уровня ХС ЛПВП связано с повышением общего количества жировой ткани, а также с избыточным отложением жира в абдоминальной области.
Ключевые слова: липиды крови, двухфотонная рентгеновская абсорбциометрия, сахарный диабет 2-го типа, артериальная гипертензия, ожирение.
Zuiev K.O.
Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
FEATURES OF ADIPOSE TISSUE DISTRIBUTION IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE 2 WITH OBESITY AND ARTERIAL HYPERTENSION ASSOCIATED WITH DYSLIPIDEMIA
Summary. Introduction. The development of atherogenic dyslipidemia in patients with diabetes mellitus (DM) type 2 and hypertension is an important risk factor for cardiovascular diseases and is often associated with obesity.
Objective. To examine the relationship between excess fat deposits in various compartments of the body and altered levels ofblood lipids.
Materials and Methods. The study involved 53 patients (25 men) aged 55.90 ± 2.15 years with DM type 2, essential hypertension of stage I—II grade 2 and obesity of I—III degree (45 > body mass index > 30 kg/m2). In all patients we have determined plasma lipid levels and carried out a study of body structure using dual X-ray absorbtiometry with the determination total body fat (TBF) mass, android fat (AF) mass and gynoid fat (GF) mass. The regression analysis of the correlation between lipid profile parameters and fat mass based on its distribution has been carried out.
Results. Total cholesterol level was significantly associated with AF mass (r = 0.27; p = 0.04). Low-density lipoprotein cholesterol
(LDL-cholesterol) level was positively associated with TBF (r = 0.34; p = 0.01). Herewith, the main contribution into this association was made by abdominal compartment, as the dependence of LDL-cholesterol on AF (r = 0.38) was statistically significant (p = 0.01). Triglyceride level was positively associated with TBF (r = 0.49; p = 0.001), as well as with AF (r = 0.39; p = 0.01) and GF (r = 0.32; p = 0.02). High-density lipoproteins (HDL) level was negatively associated with TBF (r = -0.36; p = 0.01).
Conclusions. In patients with DM type 2 with obesity and hypertension, the development of atherogenic dyslipidemia with elevated levels oftotal cholesterol, triglycerides and LDL-cholesterol, as well as with decreased level of HDL-cholesterol, is associated with an increase in the total amount of adipose tissue, and also with an excessive fat deposition in the abdominal region.
Key words: blood lipids, dual X-ray absorptiometry, diabetes mellitus type 2, hypertension, obesity.
