CC BY
41
© Д.С. Аветіков, В.М. Соколов
УДК 616-089.944-545
Д.С. Аветіков, В.М. Соколов
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РЕКОНСТРУКТИВНОЇ РИНОПЛАСТИКИ АНГІОСОМНИМИ КЛАПТЯМИ
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)
Робота є фрагментом комплексної НДР ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» «Оптимізація консервативного та хірургічного лікування хворих, що мають дефекти та деформації тканин щелепно-лицевої ділянки», номер держ.реє-страції 010711001657.
Вступ. Усунення тотальних і субтотальних дефектів зовнішнього носа є актуальним і складним завданням для сучасної щелепно-лицевої та пластичної хірургії [1, 3]. Шкірно-фасціальні клапті з шкіри лоба, щік, скроневої і підочноямкової ділянок, що формуються на широкій живлячій ніжці, відносяться до добре вивчених видів клаптів, вживаних для ринопластики [2, 4, 7].
Проте, до теперішнього часу не існує уніфікованого підходу до ділянки лоба, як до донорської зони ангіосомних клаптів [2, 5]. Недостатніми також являються морфологічні характеристики ангіоархітек-тоніки основних живлячих кровоносних судин цього регіону [6, 7].
Топографоанатомічні дослідження переслідували мету дати морфологічну характеристику ангіоар-хітектоніки основних живлячих судин шкіри лоба, їх просторовий взаємозв’язок, а також відпрацювати оптимальну методику мобілізації і підйому клаптів з включенням вісьових живлячих судин.
Об’єкт і методи дослідження. Морфологічні дослідження були проведені на 26 нефіксованих трупах дорослих людей різної статі і віку. Використовувалися методи пошарової анатомічного препарування, ін’єкції кровоносних судин тушшю із желатиною з наступним препаруванням та підйомом ангіосомних клаптів, контрастна ангіографія, наливка артеріального русла пластмасою, що полімери-зується, з наступною фізичною, хімічною і біологічною корозією.
У клінічному розділі дослідження об’єктами спостереження були 18 пацієнтів з тотальними і субто-тальними дефектами зовнішнього носа, яким були виконана ринопластика ангіосомними клаптями з ділянки лоба.
Післяопераційний моніторинг здійснювався з використанням реоплатизмографії і тепловізорних проб.
Результати досліджень і їх обговорення. Найбільш об’єктивну характеристику просторової будови судин регіону, що вивчається, ми отримали на анатомічних корозійних препаратах.
В ході морфологічних досліджень встановлено, що кінцеві гілки поверхневої скроневої артерії: лобова гілка, надблокова і надочноямкова артерії надійно живлять шкіру ділянки лоба, як за рахунок вісьових стволів, так і за наявність великої мережі артеріо-ар-теріальних анастомозів, що дозволяє мобілізувати
шкірно-фасціальні клапті з ділянки лоба з надійним їх кровопостачанням і використовувати для пластики дефектів зовнішнього носа.
Для усунення тотальних дефектів хрящової частини носа, в комбінації з дефектами шкіри, нами був використаний скальпований клапоть з шкіри ділянки лоба з урахуванням збереження основних живлячих судин.
Орієнтиром для вибору місця проведення розрізу послужила поверхнева скронева артерія, яка визначалася пальпаторно при пульсації. Для заміщення дефектів хрящового відділу носа (крила, кінчик, перегородка) потрібний відносно невеликий клапоть з ділянки лоба, медіальна межа якого повинна проходити, як правило, на 1-1.5 см всередину від середньозіничної лінії. Верхні відділи внутрішнього вистилання носа формують з частини спинки носа, що залишилася, перевертаючи її на 180 градусів, зберігаючи при цьому вісьову живлячу ніжку. Нижні відділи внутрішнього вистилання носа створюють за загальноприйнятою методикою, підвертаючи краї ангіосомного клаптя.
Показання до такої операції залежать від стану навколишніх тканин і причини, що викликала утворення дефекту. У тих випадках, коли дефекти носа виникають після видалення з приводу злоякісних новоутворень, реконструктивну операцію відкладають на 1-1,5 року, щоб мати можливість спостерігати за раневою поверхнею і своєчасно виявити спонтанне продовження зростання пухлини.
Хворим, яким була проведена дистанційна променева терапія, недоцільно використовувати місцеві тканини, що оточують грушовидний отвір, для внутрішнього вистилання носа. Краще ці клапті сформувати в ділянці лоба. Шкірний клапоть, призначений для створення зовнішньої частини носа, викроюють в бічних відділах ділянки лоба в межах вказаних вище орієнтирів. Медіальний край клаптя є в цьому випадку одночасно зовнішньою межею іншого шкірного клаптя, який викроюють у вигляді літери «П» на гілках надочноямкових судин і перевертають вниз на 180 градусів для створення внутрішнього вистилання носа. При зміщенні цього шкірного клаптя на дефект, нижній край його повинен розташовуватися в проекції середини нижнього носового ходу. Обидва шкірні клапті після їх переміщення мають незалежний вісьовий кровообіг, тому добре зростаються один з одним навіть при розвитку постпроменевих дегенеративних процесів.
При необхідності видалення зовнішнього носа при поширеній формі базаліоми пластичну операцію можна проводити одночасно з онкологічною, якщо хірург упевнений в необхідності радикального видалення новоутворення.
Морфологічні характеристики ангіоархітектоніки усуненні дефекту з хорошим косметичним і функці-
живлячих судин шкіри лоба отримані в результаті то- ональним ефектом, за допомогою клаптів з вісьо-
п°графоанат°мічних досліджень дозвоёиёи відпра- вим кровообігом вдається сформувати ніс у хворих
цювати оптимальну методику викроювання шф- з різко порушеними умовами мікроциркуляції в зоні
но-фасціального клаптя з ділянки лоба з надійним .
^ дефекту, яким реконструктивно-відновлювальні
кровопостачанням. ... .
і. . операції раніше вважалися недоцільними.
У запропонованих раніше модифікаціях викрою- ^ ^ м 4
вання клаптів з ділянки лоба не враховувалися осо- В подальших дослідженнях планується надати
бливості ангіоархітектоніки цього регіону. клініко-морфологічне обґрунтування використанню
Висновок. Переваги пластики носа ангіосомни- ангіосомних клаптів голови для проведення рекон-
ми клаптями з ділянки лоба полягають в швидкому структивної отопластики.
Список літератури
1. Ai-ідреищев A. Р. Сочетанные зубо-челюстно-лицевые деформации и их диагностика : Руководство для врачей I Ah-дреищев A. Р. - М. : ГOЭTAP - Медиа, 2008. - 224 с.
2. Вернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области I Вернадский Ю. И. - М. : Медицина, 1999. - 444 с.
3. Вавилов В. Н. Частота и причины осложнений у больных при ликвидации обширных изъянов на голове и шее лоскутами с осевым кровоснабжением I В. Н. Вавилов, Ч. Ю. Васкаев, Н. В. Калакуцкий II Aннaлы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2005. - № 3. - С. 46-47.
4. Возможности профилактики тромботических осложнений при микрохирургической аутотрансплантации тканевых комплексов I A. С. Зелянин, A. В. Вабищевич, A. Л. Николаев [и др.] II Aннaлы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2002. - № 4. - С. 53-54.
5. Вербо Е. В. Реконструкция лица реваскуляризированными аутотрансплантантами I Е. В. Вербо, A. И. Неробеев. - М.: Медицина, 2006. - 206 с.
6. Пластическая реконструктивная хирургия лица I [под ред. A. Д. Пейпла]. - М. : Вином. Лаборатория знаний, 2007. -391 с.
7. Hou K. Therapeutic embolization of cavernous sinus dural arteriovenous fistulas via transvenous approach I K. Hou, Q. Luo, Q. Chen, H. Wang, Y Luo, C. Wang II Chin Med J. (Engl). - 2003. - V. 116, № 5. - P. 661-664.
УДК 616-089.944-545
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РЕКОНСТРУКТИВНОЇРИНОПЛАСТИКИ АНГІОСОМНИМИ КЛАПТЯМИ Аветіков Д.С., Соколов В.М.
Резюме. Ринопластика ангіосомними клаптями з шкіри лоба із включенням поверхневої скроневої, над-блокової та надочної артерій, методика якої представлена авторами, дозволяє за один етап операції усунути складні дефекти зовнішнього носа. При цьому за допомогою клаптів з осьовим кровообігом удається сформувати ніс навіть у тому випадку, якщо в хворого різко порушені умови мікроциркуляції, у тому числі на фоні онкологічних захворювань. Функціональний та косметичний результат цих операцій задовільний. Ключові слова: ділянка лоба, ринопластика, ангіосомний клапоть, мікроциркуляція.
УДК 616-089.944-545
ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ РЕКОНСТРУКТИВНОЙ РИНОПЛАСТИКИ АНГИОСОМНЫМИ ЛОСКУТАМИ Аветиков Д.С., Соколов В.Н.
Резюме. Ринопластика ангиосомными лоскутами из кожи лба с включением поверхностной височной, надблоковой и надглазной артерий, методика которой представлена авторами, позволяет за один этап операции устранить сложные дефекты наружного носа. При этом с помощью лоскутов с осевым кровообращением удается сформировать нос даже в том случае, если у больного резко нарушены условия микроциркуляции, в том числе на фоне онкологических заболеваний. Функциональный и косметический результат этих операций удовлетворительный.
Ключевые слова: область лба, ринопластика, ангиосомный лоскут, микроциркуляция.
UDC 616-089.944-545
Features Of Realization Of Reconstraction Rinoplasty Of Angiosome Flap Avetikov D.S., Sokolov V. N.
Summary. Rinmann by angiosome flaps from the skin of forehead with including superficial temporal, supratrochlear arteries, the methods of which are presented by authors, allows for one stage operations to remove the difficult defects of outward nose. Thus by means of shreds with axial circulation of blood it is succeeded to form a nose even in case that for a patient the terms of mikrocirculation are sharply broken, including on a background oncologic diseases. The functional and cosmetic result of these operations is satisfactory.
Key words: area of forehead, rinoplasty, angiosome shred, mikrocirculation.
Стаття надійшла 8.05.2012 р.
Рєцєнзєнт- проф. Ткачєнко П.!.
