CC BY
126
Посилання на статтю________________________________________________________
Колосовський О.М. Особливості процесів ініціації в проектах використання відходів для отримання альтернативних паливо / О.М. Колосовський / / Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. - № 4 (32). - С. 138-147.____________________________
УДК 001.51+628.477.2
О.М. Колосовський
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ ІНІЦІАЦІЇ В ПРОЕКТАХ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПАЛИВ
Визначено основні елементи і процеси управління проектами використання відходів як альтернативного пального. Охарактеризовано основні групи процесів ініціації проекту поводження з відходами. Проаналізовано особливості процесу ініціації в проектах використання відходів як альтернативного палива. Рис. 5, табл. 1, дж. 12.
Ключові слова: ініціація проекту, статут проекту, відходи, біогаз, проекти спільного впровадження.
А.Н. Колосовский
ОСОБЕННОСТИ ПРОЦЕССОВ ИНИЦИАЦИИ В ПРОЕКТАХ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ОТХОДОВ ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ АЛЬТЕРНАТИВНЫХ ТОПЛИВ
Определены основные элементы и процессы управления проектами использования отходов как альтернативного топлива. Охарактеризованы основные группы процессов инициации проекта обращения с отходами. Проанализированы особенности процесса инициации в проектах использования отходов в качестве альтернативного топлива.
A.N. Kolosovskiy
INITIATION PROCESSES FEATURES IN PROJECTS OF WASTES UTILIZATION FOR GETTING ALTERNATIVE FUEL
Basic management elements and processes in projects of wastes implementing as an alternative fuel are defined. Basic initiation processes groups in the project of wastes handling are described. Initiation process features in the wastes utilization as an alternative fuel project are analyzed.
Вступ. Подолання Україною екологічної кризи, участь у загальноєвропейських та світових організаціях і структурах, що висувають високі вимоги до охорони довкілля, змушує державу посилити увагу на вирішення проблеми навколишнього середовища і, зокрема, на один із головних чинників негативного впливу на нього - відходи. Курс уряду на вирішення питань сфери управління відходами через впровадження енергозберігаючих технологій підтверджує початок активізації інвестиційних процесів, що потребує розвитку ефективних технологій управління такими проектами.
Ефективним способом вирішення завдань утилізації відходів полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), збору звалищного газу, використання біогазу як альтернативного палива є застосування проектного підходу і методології управління проектами. Впровадження проектів утилізації біогазу полігону сприятиме зменшенню викидів парникових газів, покращенню стану місцевого навколишнього середовища, економічної та соціальної ситуацій; значно підвищить безпеку експлуатації полігону; продемонструє сучасні технології збору та утилізації біогазу, а також сучасні практики експлуатації полігонів ТПВ, створить передумови для тиражування подібних інвестиційних проектів; сприятиме залученню інвестицій в екологічно чисті технології та розвиток відновлювальних джерел енергії [1, с. 27].
Постановка проблеми в загальному вигляді. Ініціація проекту утилізації біогазу з полігонів ТПВ починається від появи ідеї проекту про використання побутових відходів для отримання альтернативного палива і продовжується до прийняття рішення про участь в цьому проекті. Ефективні процеси ініціації проекту мінімум наполовину визначають його майбутню успішність. Недостатня увага саме цій фазі проекту приводить до суттєвих проблем при плануванні, реалізації і завершенні проекту.
Компанії, які займаються розробкою та впровадженням проектів поводження з відходами, часто недооцінюють стадію ініціації, зразу приступаючи до планування або до реалізації проекту. Проте значення ініціації важко переоцінити
- саме на цій стадії відбувається обґрунтування проекту і аналіз можливостей досягнення його цілей, визначення додаткових джерел фінансування із залученням емісійних коштів Кіотського протоколу. Недостатня увага до цих кроків найчастіше приводить до розпорошення зусиль компанії на хаотичні ініціативи без суттєвого результату. В цьому випадку реальні проблеми залишаються невирішеними, а можливості - втраченими.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Методологія загального управління проектами, окремі питання організації проектної роботи, методичні підходи до розробки проекту і управління його впровадження, мотивації персоналу і контролю ефективності проекту, а також специфіки управління окремими процесами проектів в різних галузях і сферах діяльності відображено в роботах таких вчених і практиків, як С.Д. Бушуєв, О.С. Войтенко, О.І. Рибак, М.Н. Дмитрієв, А.В. Іванов, С.В. Руденко, В.Д. Гогунський, І.І. Мазур, І.І. Шапиро та інші.
Дослідженню проблем використання відходів як альтернативного пального присвячено роботи Є. Бойка, Г. Гелетухи, Б. Данилишина, М. Долішнього, А. Долинського, С. Доргунцова, М. Жовніра, Є. Крикавського, О. Кузьміна,
О. Лапко, Ю. Матвєєва, О. Пухнюк, Я. Побурко, Н. Чухрай та ін. В них обґрунтовуються можливості використання різних видів відходів як альтернативного джерела енергії; доцільності та ефективності застосування біопалива, одержаного із відходів, як альтернативного палива. Проте відсутня чітка стратегія впровадження технологій утилізації відходів для використання їх в якості альтернативного палива або моторного пального.
Існує певний досвід реалізації конкретних проектів по збору біогазу на полігонах ТПВ. Згідно з останніми даними, близько 166 проектів перебувають зараз на різних стадіях підготовки і реалізації в різних країнах світу (Китай, Бразилія, Мексика, Росія, Польща тощо). [2, с.11]. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано 65 листів підтримки і 11 листів схвалення проектів в різних галузях, враховуючи 15 листів підтримки і один лист схвалення проекту збору біогазу на полігонах ТПВ [3, с. 25].
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Сьогодні день час відсутні комплексні дослідження системи „проект поводження з відходами”, які з системних позицій дозволили б розробити наукові методи та методики ефективного управління проектами поводження з відходами для підприємств транспортно-дорожнього комплексу з урахуванням екологічних вимог на всіх стадіях життєвого циклу проекту і вибору ефективних способів зниження негативного впливу відходів на довкілля.
Розробка методології управління такими проектами з врахуванням їхніх особливостей для управління процесами ініціації, планування, використання, моніторинг і управління, а потім і закриття проекту дозволить уникнути додаткових економічних витрат при їхньому впровадженні, які обумовлені сучасними технологічними і економічними обмеженнями щодо утилізації відходів, їхнього вторинного використання та підвищити ефективність функціонування системи управління поводженням з відходами.
Метою даної статті є визначення особливостей процесів ініціації проектів утилізації побутових відходів як альтернативного джерела палива.
Для реалізації поставленої мети вирішуються такі завдання:
- визначити основні елементи та процеси управління проектами використання відходів як альтернативного пального;
- визначити основні групи процесів ініціалізації проекту поводження з відходами;
- проаналізувати особливості процесу ініціації в проектах використання відходів як альтернативного палива.
Виклад основного матеріалу дослідження. Управління будь-якими проектами є сумою знань, досвіду, методів і засобів до робіт проекту для задоволення вимог до проекту, і очікувань учасників проекту. Щоб задовольнити цим вимогам і очікуванням, необхідно знайти оптимальне сполучення між цілями, термінами, витратами, якістю й іншими характеристиками проекту. Управляння проектами підкоряється чіткій логіці, яка пов'язує між собою різні області знань і процеси управління проектами. На рис.1 приведено основні елементи проекту, які включають задум проекту (постановку проблеми), засоби реалізації (визначення шляхів вирішення) та цілі реалізації (результати рішення проектної пропозиції) [4, а 34].
Проект
Рис. 1. Основні елементи проекту
Задумом проекту може стати гіпотеза, що одним із шляхів вирішення проблеми зменшення негативного впливу твердих побутових відходів на довкілля завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій є розробка методів і способів використання біопалива, отриманого з відходів, як альтернативного джерела отримання енергоресурсів та пального.
Засоби реалізації таких проектів включають наявні технічні та технологічні можливості. Відомо чотири основних підходи до використання ТПВ: поховання, спалювання, рециклінг і компостування плюс бродіння [5, а 6].
Рециклінгом є раціоналізова система збору й переробки компонентів ТПВ в продукти, що мають споживчу вартість. Сучасна тенденція така, що весь світ все ширше впроваджує повторну переробку, рециклінг компонентів ТПВ. Поступово
росте й частка анаеробного компостування. Цей підхід, закладений в основу впроваджуваного проекту, істотно відрізняється - і за екологічною безпекою, і за економічними показниками - від того, що існувало протягом всієї людської історії. Принципове розходження полягає в тому, що технологічний ланцюжок рецилінгу починається з роздільного збору й ідентифікації відходів, придатних для повторної переробки. Потім необхідно сортування за типом сировини (скло, пластик, папір/картон, метали, гума тощо). Інша частина відходів (харчові, деревина, листя, інакше кажучи, усе, що може гнити) іде на компостування або знову у переробку [6, а 8].
Забезпеченням проекту має стати вивчення досвіду розробки та впровадження проектів, що забезпечують збирання та утилізацію метану як для істотного зниження обсягів викидів у навколишнє природне середовище, так і переходу на альтернативні джерела палива для забезпечення економіки України енергоносіями власного видобутку.
На рис.2 проект представлено як процес переходу системи із одного стану в інший [7, с. 73].
Проект функціонує в певному оточенні, яке включає внутрішні та зовнішні компоненти, враховує економічні, політичні, соціальні, технологічні, нормативні, культурні, природні та інші фактори і супроводжуються запланованими або незапланованими, сприятливими та несприятливими впливами. Отже, при управлінні проектом поводження з ТПВ необхідно розглядати проект в його культурному, соціальному, міжнародному, політичному і фізичному оточенні.
Оскільки пропоновані проекти мають безпосередню дію на стан довкілля, то важливим при розробці проекту є визначення місцевих природно-географічних, кліматичних та екологічних умов оточення проекту. Реалізація проектів поводження з побутовими відходами створює передумови для застосування і розвитку ефективних еколого-економічних та ресурсо- й енергозберігаючих систем переробки, утилізації та використання відходів як вторинної сировини з мінімізацією їхнього негативного впливу на довкілля [8, а 31].
Обмеження:
Фінан- Нормативно- Етичні Оточен- Логіс- Методи Час Рівень Непрямі
сові правові ня тичні активації якості впливи
Вхід^ Потреби
Проект
—Г“
Забезпечення:
Вихід
Задоволення потреб
і к і і к і к
Люди Знання та досвід Інструменти та техніка Технологія
Рис. 2. Проект як процес переходу системи із вихідного стану в кінцевий
Врахування соціально-культурного оточення проекту (економічна, демографічна, освітня, етична, етнічна, релігійна характеристика зацікавлених сторін) дозволяє розуміти як вплив проекту на людей, так і вплив людей на
проект. Для проектів поводження з відходами враховують не тільки економічний, а й екологічний та громадський економічний ефект. Громадський економічний ефект являє собою сумарну економію всіх витрат, що одержує економіка за рахунок заміни первинної сировини й матеріалів відходами або вторинною сировиною, а також за рахунок запобігання або скорочення величини негативного впливу відходів на навколишнє середовище.
Інтерес до проблеми використання біогазу, одержаного на звалищах ТПВ, в Україні різко зріс завдяки ратифікації Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН по зміні клімату, який встановив зобов’язання для країн по зниженню викидів парникових газів (ПГ). Збір і спалювання (або енергетичне використання) біогазу на полігонах ТПВ є відносно недорогим, технічно нескладним та ще і з деяких пір прибутковим способом зниження викидів парникового газу - метану, що викликає великий інтерес інвесторів до таких проектів. Це визначило особливість міжнародно-політичного оточення подібних проектів.
Процесом в проекті є ряд дій та операцій, пов’язаних між собою та виконуються для одержання раніше визначених продуктів, результатів або послуг. Процеси управління проектом загальні для більшості проектів збору біогазу пов’язані між собою націленістю на виконання спільної задачі -зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище. Спільними для кожного проекту, відповідно методології РМВОК [9, с.43] є процеси ініціації, планування, використання, моніторингу і управління, а потім і закриття проекту.
Група процесів ініціації в проектах поводження з відходами для одержання альтернативних палив складається із процесів, які сприяють формальній авторизації початку нового проекту утилізації певного виду відходів або фази проекту. Процеси ініціації часто виконуються поза рамками проекту і пов’язані з організаційними, програмними або портфельними процесами (рис.3), які і забезпечують входи для групи процесів ініціації.
У відповідності до закону С.Д. Бушуєва про ініціацію проектів [10, с.11] на стадії ініціації формулюється основне завдання досягнення результату проекту шляхом встановлення обмежень за часом, ресурсами і якістю з урахуванням використовуваних технологій. Команда проекту та його турбулентне оточення складають систему, в якій існуючі взаємозв’язки визначають результат проекту. Єдність «команда проект - турбулентне оточення» є фундаментальною властивістю проектного менеджменту. На стадії ініціації від ідеї через бачення проекту і коректну модель продукту вирішується основна задача досягнення результату проекту шляхом встановлення обмежень по термінах, ресурсах, якості з врахуванням існуючих технологій. Група процесів ініціації (рис. 4) є початком проекту (фази проекту), а вихід визначає цілі і ставить задачі проекту.
1 - процеси ініціалізації; 2 - процеси планування; 3 - процеси виконання; 4 - процеси моніторингу та управління; 4 - процеси завершення
Рис. 4. Група процесів ініціалізації проекту
Розробляється чіткий опис цілей проекту, куди включаються причини, які пояснюють, чому даний проект є найкращим варіантом, який задовольняє всім вимогам.
B документацію процесу ініціації входить базовий опис змісту проекту, результатів поставок, тривалості проекту, а також прогноз необхідних ресурсів для аналізу інвестицій організації. Рамки проекту уточнюються шляхом документування процесів вибору проекту. Bідповідальність керівництва організації визначається місцем проекту в стратегічному плані організації. Аналіз процесів ініціації на початку кожної фази дозволяє зберегти зорієнтованість проекту на ті практичні потреби, для досягнення яких він був розпочатий. Повторення процесів ініціації в кожній наступній фазі сприяє призупиненню проекту, якщо практична необхідність в ньому відпала або вирішено, що проект їй не відповідає.
Статут проекту (Project charter) найчастіше розроблюється ініціатором проекту.
Для проектів використання відходів ініціатором проекту найчастіше виступає власник джерела викиду чи господар полігону ^B, бізнес-структура, яка зацікавлена в ефективній експлуатації полігону, міжнародний або вітчизняний інвестор, зацікавлений в конвертуванні вуглецевих кредитів, отриманих від
проектів спільного впровадження, у дозволи на викиди, що існують у Схемі Торгівлі Bикидами країн ЄС [11, с.12].
Ініціація проекту поводження з ^B визначається:
- потребами ринку (наприклад, автомобільний концерн авторизує проект для одержання додаткових дозволів на викиди вуглекислого газу);
- виробничою необхідністю (наприклад, міська адміністрація авторизує проект створення системи безпеки діяльності полігону); потреби замовника (наприклад, підприємство енергетики авторизує проект будівництва нової підстанції для електрозабезпечення нової промзони);
- технічний прогрес (наприклад, виробник газового обладнання авторизує проект розробки використання біогазу як моторного пального);
- юридичні обмеження або норми (наприклад, діяльність полігону ^B перевищує ГКД по викидах шкідливих речовин, кількості фільтрату, що потрапляє у грунт, тощо);
- суспільна потреба (наприклад, громадська організація на території, прилеглій до полігону, авторизує проект по встановленню системи збору біогазу на полігоні).
Ці стимули можна також назвати проблемами, сприятливими можливостями або вимогами бізнесу. Головною ідеєю всіх цих стимулів є те, що керівництво повинно вирішувати, яка має бути реакція на ці стимули і які проекти необхідно авторизувати і зафіксувати в статутах.
Розробка Статуту проекту в першу чергу пов’язана з документальним оформленням виробничої необхідності, обґрунтуванням проекту, поточним розумінням потреб замовника і нового продукту, послуги або результату, який може задовольняти ці потреби.
Bходами (вихідними даними) для розробки документа є контракт; документ визначення робіт (Statement of work); фактори зовнішнього оточення і організаційного середовища; організаційні активи (Organizational process assets). Схематична модель розробки Статуту проекту представлена на рис. б [б, c.44].
Входи Інструменти та методи
Контракт Зміст робіт по проекту Фактори зовнішнього середовища Активи організаційного процесу Методи вибору проекту Методологія управління проектами Інформаційна система управління проектами Експертна оцінка
Виходи
Статут
проекту
Рис. б. Схематична модель розробки Статуту проекту
Зміст документа «Статут проекту» безпосередньо містить такі дані або посилання на відповідні документи.
Бізнес-потреби або вимоги до продукту, який буде створено в рамках проекту.
Ціль проекту або обгрунтування для розробки проекту (justification).
Потреби і очікування зацікавлених осіб (stakeholders).
Укрупнений розклад контрольних подій.
Bплив зацікавлених осіб на проект.
Розподіл функцій (functional organizations).
Припущення, пов’язані з зовнішнім оточенням та внутрішнім організаційним середовищем.
Обмеження, пов’язані з зовнішнім оточенням і внутрішнім організаційним середовищем.
Бізнес-обгрунтування проекту, яке включає повернення на інвестиції (ROI).
Укрупнений бюджет.
Опис змісту проекту включає формулювання проекту, визначення того, що необхідно зробити. Процес розробки попереднього опису змісту проекту описує і документує характеристики і границі проекту, пов’язані з ним продукти і послуги, а також методи прийомки і управління змістом.
Наведемо приклад опису проекту збору біогазу на полігоні [12, с. 3]. Метою проекту є збір та подальше використання біогазу з полігону ^B. Суть проекту полягає в інвестуванні в систему збору біогазу на полігоні. Планується використовувати визнану технологію, що включає трубопроводи, які об’єднуватимуть мережу свердловин в тілі полігону, нагнітаючі вентилятори та факельне устаткування. Зібраний біогаз подаватиметься до цементного заводу, що знаходиться поруч з полігоном, та спалюватиметься в технологічному процесі виробництва цементу. У разі технічних зупинок на заводі видобутий газ буде спалюватись на факелі.
B результаті проектної діяльності буде зменшено викиди парникових газів в атмосферу шляхом спалювання зібраного метану, який є складовою звалищного газу. Підраховано, що проект утворить 320 000 тонн СО2 еквіваленту (ОСB) за п’ятирічний період виконання зобов’язань згідно з Кіотським протоколом та 100 000 тонн СО2 еквіваленту ^BK) за попередній період 2006-2007 рр.
Особливістю продукту проектів використання відходів для отримання альтернативних палив є зменшення негативного впливу полігону на довкілля. Тому Статут такого проекту та його опис повинен містити опис та обґрунтування вибраного базового сценарію та опис того, як антропогенні викиди парникових газів з джерел будуть скорочені по відношенню до тих, які б мали місце за відсутності проекту.
Методологія базового сценарію та моніторингу, що будуть використовуватися для запропонованої проектної діяльності - затверджена консолідована методологія базового сценарію ACM0001, версія б, грудень 2006: “Консолідована методологія базового сценарію для проектної діяльності по видобутку біогазу з полігонів ТПB” та “Консолідована методологія моніторингу для проектної діяльності по видобутку біогазу з полігонів ^B”. Для скорочення емісій, пов’язаних з виробництвом електроенергії на основі біогазу з полігонів ^B, може бути використана методологія CDM для маломасштабних проектів AMS I.D версія 10, грудень 2006 'вироблення електроенергії з відновлювальних джерел з подачею до мережі" [11,c.27].
Методологія АСМ0001 застосовується з огляду на те, що за базового сценарію передбачається викид всієї кількості метану в атмосферу, а проектна діяльність передбачає спалювання біогазу з можливістю виробництва електроенергії. Оскільки в проекті також заявляється скорочення емісії у зв’язку із заміщенням виробництва електроенергії з інших ресурсів застосовується також методологію AMS I.D для маломасштабних проектів.
B базовому сценарії весь біогаз викидається в атмосферу. Стан експлуатації полігонів ^B в Україні не відповідає існуючому законодавству по захисту навколишнього середовища як через незадовільну фінансову ситуацію власників та операторів полігонів, так і в зв’язку з недостатньою кількістю технічних знань в цій галузі. Bизначення додатковості проектного сценарію здійснюється з
використанням «Методології для демонстрації та оцінки додатковості», погодженої Виконавчим комітетом МЧР.
Здійснюється попередній аналіз на основі терміну початку проектної діяльності та ідентифікація можливих альтернативних варіантів проектної діяльності, що відповідають існуючим законам та нормам. В табл. 1 приведено визначення альтернативних варіантів типового проекту.
Таблиця 1
Визначення альтернативних варіантів типового проекту [12, а21]
№ з/п Альтернативні варіанти проектної діяльності Ймовірність сценарію
1 Продовження існуючої ситуації: видобуток БГ відсутній Найбільш вірогідний: Існуюча ситуація показує, що дотримання екологічних норм на полігонах в Україні не є загальноприйнятою обов'язковою практикою. Крім того, технічні знання та фінансові інвестиції для залучення в проекти по збору біогазу недоступні в Україні. Таким чином, не очікується, що норми щодо збору і спалювання біогазу будуть дотримуватися в Україні.
2 Видобуток біогазу з полігону ТПВ та спалення його на факелі тільки для скорочення емісії метану (без залучення механізму Спільного Впровадження) Неймовірний: Реалізація проекту потребує коштів як для спорудження потрібних об'єктів, так і для їх експлуатації. У зв'язку з відсутністю джерел фінансування для підтримки такого проекту, немає сподівань щодо реалізації такого проекту у чисто екологічному некомерційному форматі. Цим варіантом не передбачено отримання будь-яких доходів, в зв'язку з цим його не можна розглядати як правдоподібну альтернативу.
3 Власник полігону профінансує спорудження системи збору біогазу та встановлення обладнання для вироблення електроенергії та подальшого продажу в загальну електромережу (без залучення механізму Спільного Впровадження) Неймовірний: Системи виробництва електроенергії потребують значно більших капітальних вкладень ніж системи збору та спалювання біогазу. Головною перешкодою є джерело фінансування, оскільки за відсутності механізму спільного впровадження дохід від продажу електроенергії не перевищує високі інвестиційні витрати і проект має від'ємний рівень рентабельності. Більш того, в Україні відсутні технічні знання, виробництво обладнання та фінансові ресурси для започаткування виробництва електроенергії з БГ.
4 Інші способи використання біогазу поза межами полігону ТПВ Неймовірний: Постачання теплової енергії: На прийнятній відстані від полігону немає значних споживачів теплової енергії, тому її виробництво недоцільне з економічної точки зору. Виробництво палива: Технологія виробництва палива з біогазу ще недоступна для комерційного використання та не є життєздатною, особливо технологія збагачення/очищення біогазу містить значні технічні ризики.
У відповідності з «Методологією для демонстрації та оцінки додатковості»» для вибору варіанту проекту застосовується простий аналіз витрат та порівняльний аналіз інвестицій або порівняльний аналіз.
Ідентифікація бар’єрів, які перешкоджатимуть впровадженню запропонованої проектної діяльності в проектах поводження з відходами включає технічні труднощі, такі як пресування, покриття, спалювання й заводнення свердловин, що впливають на показники утилізації газу. Успішний проект утилізації звалищних газів має й інші ризики. Експертний аналіз видобутку звалищного газу виявив одну із проблемних сторін планування й розрахунку скорочень викидів таких проектів - показники пробних заборів газу. Як правило, між показниками пробних заборів газу й фактичною кількістю газу, добутого згодом, виникають великі розбіжності. Як показала практика, оперативні проблеми в ході оптимізації системи видобутку газу також можуть стати перешкодою на шляху реалізації проекту. Часті збої, велика зміна діапазону потоку звалищного газу з органічних відходів з ділянками високої концентрації метану може також впливати на показники утилізації газу.
Розрахунки показують, що з врахуванням додаткового прибутку від продажу одиниць скорочення викидів (ОСВ), тільки проектам збору і утилізації звалищного газу отримують додаткове джерело доходу, який робить проект рентабельним, а в разі дешевого варіанту спалювання біогазу на факелі - надприбутковим. Дані розрахунки не враховують прибуток, одержаний внаслідок продажу даного виду моторного пального. Середній термін окупності проектів по утилізації газу звалища для виробництва електроенергії або пального 8-10 років, а з врахуванням продажу ОСВ - менше 4-х років.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку у даному напрямку. Для управління процесами ініціації проектів використання відходів для альтернативних палив доцільно здійснювати згідно з методологією РМВОК, яка визначає умови розробки Статуту проекту та попереднього опису проекту. Важливою особливістю продукту проектів використання відходів для отримання альтернативних палив є зменшення негативного впливу полігону на довкілля. Тому управління процесом ініціації проекту має враховувати наявність екологічного чинника при розробці Статуту проекту та його опису.
Дослідження і аналіз процесу ініціації проекту показують, що впливати на шляхи досягнення результатів проекту, цілі, якість, терміни й вартість виконання робіт можна вже на стадії ініціації проекту, вибираючи найефективніші технології, склад, характеристики й призначення ресурсів на виконання тих або інших робіт; здійснюючи аналіз допоміжних ресурсів, призначених для управління основними. До таких допоміжних механізмів управління можна віднести, наприклад, залучення коштів, одержаних від продажу одиниць скорочення викидів. Крім того, для управління ресурсами необхідно забезпечити ефективну організацію робіт. Це стосується структури управління проектом, організації інформаційної взаємодії учасників проекту, управління персоналом, обліку невизначеності вихідної інформації. Всі ці питання необхідно детально розглянути при розробці документації процесу ініціації проекту. Подальшим розвитком у даному напрямку є розробка алгоритму процесу ініціації в проектах використання відходів для отримання альтернативних палив.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гелетуха Г.Г. Альтернатива дорогому газу / К.О. Дрозд, Е.М. Олейник // Комунальнє господарство. - 2007. - № 6. - С. 26-29.
2. Конеченков А. Українські звалища або стримати самозаймання сміття / А. Конеченков, Ю. Матвеев //Зелена енергетика. - 2007.- № 3. - С.10-13.
3. Матвеев Ю. Биогаз с полигонов отходов: процедура оформления проекта / Ю. Матвеев, А. Пухнюк // Коммунальное хозяйство. - 2007. - № 7. - С.24-27.
4. Мазур И.И. Управление проектами.Учебное пособие / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдерогге. - М.: Омега-Л, 2004. - 664 с.
б. Берлінг Р.З. Державне управління поводженням з твердими відходами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.02.03 «Організація управління, планування і регулювання економікою» / Р.З. Берлінг. - Львів, 2004. - 18 с.
6. Хижнякова Н.О. Інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з
твердими побутовими відходами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.08.01 «Економіка природокористування і охорони
навколишнього середовища / Н.О. Хижнякова. - Львів, 2005. - 25 с.
7. Управление проектами. Справочное пособие / Под ред. Мазур И.И., Шапиро И.И. - М.: Bысшая школа. - 2001. - 87б с.
В. Дмитриєв М.Н. Інвестиції в еколого - економічні проекти / М.Н. Дмитриєв, ОБ. Іванов.
- Нижній Новгород: НфПк, 2003. - 1б0 с.
9. Руководство к Своду знаний по управлению проектами. (Руководство PMBOK). -Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299 USA, 2004. - 388 с.
10. Бушуєв С.Д. Розвиток методологій управління проектами / С.Д. Бушуєв, О.С. Bойтенко
- К.: КНУБА, 200б. - 96с. (Матеріали II міжнародної конференції «Управління проектами у розвитку суспільства. Тема: Управління проектами - від бачення до реальності»).
11. Посібник з розробки проектів спільного впровадження в Україні / [упорядкув. Гелетуха Г.Г.] - К.: ПП ЮИС, 2007. - 64 с.
12. Збір метану на одеському полігоні твердих побутових відходів. Проект спільного впровадження. Проектно-технічна документація: ERU05/40: 16.03.2005. - 39 с. (Міністерство охорони навколишнього природного середовища).
Стаття надійшла до редакції 21.11.2009 р.
