CC BY
75
УДК 373.1+371.214.1
Л. В. КРАВЧУК
ОСОБЛИВОСТ1 ПОБУДОВИ ШК1ЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАН1В ТА ПРОГРАМ З 1НОЗЕМНО1 МОВИ У 1950-1960-tí РОКИ
np0aHanÍ30eaH0 основш oco6nueocmi побудови навчальних плате та програм з тоземноi мови (1М) у 1950-1960 роки. Дослiджено ix структуру та змiстовний компонент; eidrneidmcmb вимог до 3Micmy навчання 1М. Визначено характерш особливостi навчальних платв та програм до^джуваного перiоду Виокремлено методичш прорахунки та вплив соцiaльно-iсторичниx трансформацш на ix змiстове наповнення.
Ключовi слова: базовий навчальний план, шюльш програми, тоземна мова, навчальний предмет, змiст освти.
Л. В. КРАВЧУК
ОСОБЕННОСТИ ПОСТРОЕНИЯ ШКОЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ПЛАНОВ И ПРОГРАММ ПО ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ В 1950-1960-е ГОДЫ
Анализируются основные особенности построения учебных планов и программ по иностранному языку во второй половине ХХ в. Исследовано их структуру и содержательный компонент; соответствие требований к содержанию обучения ИЯ. Определены характерные особенности учебных планов и программ исследуемого периода Выделены методические просчеты и влияние социально-исторических трансформаций на их содержательное наполнение.
Ключевые слова: Базовый учебный план, учебные программы, иностранный язык, советская школа, учебный предмет, содержание образования.
L. V. KRAVCHUK
THE PECULIARITIES OF CONSTRUCTION OF SCHOOL FOREIGN LANGUAGE CURRICULA AND PROGRAMS IN 1950-1960 S
The article analyzes the main peculiarities of school foreign language programs construction in the second half of the twentieth century. Their structure and content component; compliance requirements for the content of foreign language learning are studied. The characteristics of curricula and programs of study period outlined are determined, methodological mistakes and the impact of socio-historical transformations in their semantic content are outlined.
Keywords: Basic curriculum, school programs, foreign language, the Soviet school, school subject, content of education.
Особливосп eK0H0MÍ4H0r0 i пол^ичного розвитку СРСР тсля закшчення Друго! cbítoboí' вшни характеризуються «завершениям побудови соцiалiзму i поступовим переходом до створення матерiальио-техиiчиоl бази комушстичного суспшьства, розвитком економiчних i культурних зв'язшв Радянського Союзу з шшими державами»[3, с. 35]. Стали актившшими i багатостороншшими зв'язки СРСР з шшими державами.
У цих умовах зросла потреба в тому, щоб широк! кола фахiвцiв оволодавали шоземними мовами як засобом стлкування. Проте радянська школа не забезпечувала випускникам практичних навичок володшня шоземною мовою. Одшею з основних причин цього була застарша цшьова настанова програм з шоземних мов, яка орieнтувала на навчання читання i перекладу, що призвело до ведомого ввдриву навчання шоземно! мови ввд життя i його потреб.
Змют осв!ти реалiзуeться, зокрема, через навчальт плани та програми, як в радянськш системi освии до^джуваного перiоду були важливими державними документами. В них знайшло свое ввдображення конкретне соцiальие замовлення, формалiзувався змют i встановлювались реальиi, а не деклароваш прiоритети. На теоретичну розробку й практичне застосування навчальних планш безпосередньо впливали полггичш й щеолопчт установки, сощально-
економiчнi реали та напрями економiчного розвитку, а також домiнуючi педагогiчнi 1де!. Саме за навчальними планами можна вiдстежити прюритети державно! полiтики в галузi освии.
Наявнiсть тих чи iнших навчальних дисциплш у навчальному планi, перерозподш годин мiж предметами всерединi навчального плану, домiнування певно! групи предмепв - усе це прояви змши комплексу полiтичних, соцiальних i педагопчних орieнтирiв та процесiв, пов'язаних з перюдичним оновленням змiсту освiти. Зрозумшо, що протягом дослiджуваного перiоду явища, як! вiдбувалися в освiтi у зв'язку з розвитком пiдходiв до побудови, безпосередньою розробкою навчальних плашв та проблемами !х упровадження, були неоднозначними. 1стотним критерieм, що обумовлюе змiст i структури навчального плану, е вимоги щодо нормалiзацi! навчального навантаження школярiв рiзного вшу.
Спробуемо проаналiзувати навчальнi плани дослiджуваних нами еташв, дотримуючись таких критерпв:
• спрямовашсть у теоретичному обгрунтуваннi й практичнш розробцi навчальних
• плашв щодо вивчення iноземних мов;
• змши в шлькосп годин, вдаедених на вивчення iноземних мов;
• змши вимог щодо рiвня оволодшня мовою.
Проблеми теоретичних засад мети, чиннишв, складу i структур змюту загально! середньо! освiти, а також дидактичш норми побудови навчальних програм та шшльних пiдручникiв висвiтлюються у працях В. Безпалька, Р. Вендровсько!, С. Гончаренка, I. Журавльова, Л. Зоршо!, В. Кременя, I. Лернера, Ю. Мальованого, В. Паламарчука, Л. Пироженко, О. Савченко та ш.
Мета статтi полягае у з'ясуванш основних тенденцп побудови навчальних плашв та програм з шоземно! мови у 1950-1970 рр. ХХ ст., до^дженш !х структури та змютовного компонента; встановленнi вiдповiдностi вимог програмного матерiалу до змiсту навчання шоземних мов.
Пiсля Друго! свиово! вiйни, як зазначають Р. Вендровська, I. Лопнов та iншi науковцi з навчальних плашв було вилучено давш мови, рiзко зменшено години на шоземш мови, дещо занижено роль гумаштарних предметiв i суттево збшьшено шльшсть годин на вивчення предмепв природознавчого циклу [1, с. 98].
У програмах, прийнятих у 50^ роки, пiдкреслюеться загальноосвiтне значення вивчення шоземно! мови та вперше цшком конкретно визначаеться провiдна роль читання в навчаннi цього предмета. Завдання розвитку усно! мови зводилося в основному до вимоги «закласти основи оволодшня усною мовою», проте аналiзуючи програмний матерiал зазначеного перiоду ми дшшли висновку, що вiн не ввдповвдав цiй вимозi.
Так, програми 7-рiчно! школи (1955 р.) ставили за мету навчити учшв читати i розумiти за допомогою словника нескладний текст, а також навчити розумгги усну мову. В пояснювальнш записщ до ще! програми прямий метод пропонують як основний, однак разом з безперекладними формами роботи не виключаеться можливiсть користуватися рiдною мовою учшв. Вступний курс хоч спещально i не видiляеться, проте приступати до читання пропонують лише тсля засвоення основ вимови i нагромадження деякого запасу сл1в у процеа усно! роботи. Лексика вводиться лише у зв'язних реченнях, а значення слв розкриваеться за допомогою наочних посiбникiв. Граматика вивчаеться з проходженням текст1в i виконанням вправ. Робот1 над текстом обов'язково передуе його усний аналiз - граматичний, фонетичний, лексичний [2, с. 52].
Аналiзуючи вiдповiднi документи, ми дшшли висновку, що програма була переобтяжена граматичним матерiалом, внаслiдок чого викладання граматики часто мало абстрактний характер i було вiдiрване вiд потреб практичного оволодшня шоземною мовою. Слад також визнати, що зайва теоретизащя i надмiрне захоплення перекладними формами роботи призвели у практицi навчання до того, що рвдна мова почала домiнувати на уроцi шоземно! мови. Про ютотне виправлення цих хиб свiдчить програма з шоземно! мови 1960 р., яка передбачае розвиток в учшв умшь i навичок усно! мови i читання без словника, тобто умшня користуватися мовою як засобом спшкування.
У пояснювальнш записщ до навчального плану 1951/52 н. р. вказуеться, що у 3-4 класах вих початкових i сiльських семирiчних шк1л шоземна мова не викладаеться. У зв'язку з цим навчальний план у 3-му клаи цих шкiл мае - 25 годин, а в 4-му - 27 годин. Разом з тим на
вивчення шоземно! мови у 1950 р. вдаедено у 4-му клас - 2 години, 5-му- 4 години, 6-му - 3 години, 7-му - 3 (2) години, 8-му - 2 (3) години, 9-му - 3 години, 10-му - 4 (3) години. [6, с. 5.
Ретельно проанатзувавши шльшсть годин, яка вдаодилася на вивчення шоземно! мови у першому еташ нашого до^дження, доходимо висновку:
• зменшення юлькосл годин на вивчення англшсько! мови припадае на 1954-1959 р. на 1 навчальну годину — у 5-му клас (з 4 год. на 3) та 1 навчальну годину у 9-му клаа (з 3 год. на 2-3);
• найбшьша шльшсть годин, яка вдаодилася на вивчення шоземно! мови, припадала на 5-й клас (4 год. в тиждень) та 10-й клас (4-3 год. в тиждень);
• до шнця цього перюду, тобто до 1960-х р., шльшсть годин на вивчення шоземно! мови почала змiнюватиcь у бш збшьшення у вказаних класах.
Отже, навчальний план1949-1953 рр., в основному був сформований ще на початку 1940-х рр. i протягом доcлiджуваного перiоду вирiзнявcя cтабiльнicтю; в середин доcлiджуваного перiоду (1954-1957рр.) спостершаеться тенденцiя до зменшення годин на вивчення шоземно! мови; наприкiнцi до^джуваного перiоду (1959-1960 рр.) кiлькicть годин знову збшьшилася.
Основною цiльовою настановою навчальних програм 1949-1959 рр. було навчити учшв, читати та висловлювати сво! думки з окремих тем шоземною мовою, проте, як i рашше, основна увага акцентувалася не на усному володшт мовою, а засвоенш граматичного матерiалу [8, с. 10].
Отже, цей етап можна охарактеризувати як перехiдний без яшсних змш та нововведень. Навчальнi програми були застаршими, оск1льки орiентувалиcя на минуле. Це один iз небагатьох еташв, який вiдзначивcя вiдcутнicтю до^джень та нововведень у данiй галузг
Початок 1960-х рок1в в ютори укра!нського шк1льництва характеризуеться початком значних суспшьних та наукових змiн, що безумовно ввдображеш у шк1льних реформах. Невпинне зростання технiки, культури та шдготовка молодого поколiння до виробничо! дiяльноcтi в умовах «розгорнутого будiвництва комушзму» ставили все бiльшi й бiльшi вимоги до оcвiти та школи. Збiльшувалаcь к1льк1сть навчальних годин у навчальних планах i програмах загально! i полиехшчно! оcвiти. О^м того, вчителi намагалися дати учням бiльше знань нiж передбачалося програмою. Внаcлiдок цього змicт навчання настшьки поглибився, що учнi стомились ввд надмiрноï навчально! працi та засвоювали матерiал поверхово. Намагання виконати непосильний програмний матерiал позбавляло вчителiв можливосп застосовувати т методи навчання, як б забезпечили не тiльки сввдомо мiцне засвоення учнями програми, а й розвиток розумових сил учшв [12, с. 18].
У бшьшосп публшацш висувалась вимога скорочення обсягу оcвiтнього матерiалу, звiльнення програм та шдручнишв вiд другорядного, несуттевого змюту, яким в результатi боротьби зi схематизмом комплексних «Пораднишв» вони були перевантажеш. Досягти оптимального обсягу змютового наповнення навчальних предметiв до шнця до^джуваного перiоду не вдалося.
Враховуючи з позицп тогочасних полiтичних цшьових установок, якi безcумнiвно вiдображенi в навчальних програмах першо! половини 1960-х рр., доходимо висновку про !х надмiрне перевантаження та захоплення матерiальним аспектом навчання.
Так, у 1963 р. В. Помагайба, аналiзуючи причини перевантаженосп сучасних йому шкiльних програм, наголошував, що пicля постанови ЦК ВКП(б) ввд 25 1931 р. «школа зробила крутий поворот в розвитку творчих здiбноcтей учшв, хоч у поcтановi було ясне вказано на необхвдшсть виховання iнiцiативних i дiяльних учаcникiв cоцiалicтичного будiвництва, тобто на забезпечення i формального аспекту навчання. Захоплення матерiальним аспектом навчання призвело до надмiрного перевантаження програм» [5, с. 32].
Ввддшом дидактики Науково-дослщного iнcтитуту педагогiки УРСР було проведено спещальне доcлiдження часу, який витрачаеться кожним учнем на роботу з навчальних предмелв. Результати дослщження показали, що учнi вciх вшових категорiй затрачають удвiчi бiльше часу над опрацюванням iноземноï мови, шж iнших предметiв. Результатами доcлiдження встановлено, що мшмальш затрати часу учшв на шдготовку домашнього завдання з шоземно! мови становлять - 19 хв., а максимальш - 97 хвилин.
В зв'язку з цим В. Помагайба зазначав: «Вивчення шоземно! мови потребуе багато часу на виконання домашшх завдань, його можна значно скоротити, коли використовувати на
уроках програвач^ магштофон: y4Hi чують правильну i чику вимову слiв та речень, пов'язують ïx з вiдповiдними образами i прискорюють оволодiння мовою, це може значно зекономити час навчання. Окрiм того, слiд серйозно зайнятись питаниям про зменшення домашнix завдань з iноземноï мови, у 10-му клас (витрачаеться найменше бiля астрономiчноï години i найбшьше понад пiвтори години. З таким становищем миритися не можна. Вчителi повиннi дбати про те, щоб засвоення слiв, мовних навичок, усних i письмових здшснювалось на самих уроках, найбiльше уваги слад придшити розмовнiй практицi учшв») [5, с. 78].
У постановi Ради Мiнiстрiв СРСР «Про полшшення вивчення iноземниx мов» вiд 27 травня 1961 р. було вказано на серйозш недолiки в системi навчання iноземниx мов i накреслено важливi заходи докорiнного полiпшения вивчення iноземниx мов у нашiй краш. Ця постанова вимагала принципово новоï цiльовоï настанови вивчення iноземноï мови в середнш i вищiй школ^ настанови, спрямованоï на практичне оволодшня iноземними мовами [2, с. 45].
Певш позитивнi змiни пiсля ^eï постанови можна було побачити у навчальних планах та програмах з шоземно1' мови 1961/62 н. p., як свiдчили про iстотне виправлення хиб попереднix програм та передбачали розвиток в учшв умшь i навичок усно1' мови i читання без словника, тобто yмiния користуватися мовою як засобом спiлкyвания. У програмi також наголошувалось, що усна мова i читання повииш розвиватися як рiвноправнi види мовно1' дiяльностi, оск1льки вони однаково важливi для практичного оволодшня мовою.
Наведемо приклад навчального навантаження з шоземно1' мови. У 1960-1964 рр. у 5-му клас на вивчення iноземноï мови вводилось 4 (3) год., то у 1965 р. - 3 год. Зауважимо, що iз вказаного перiодy к1льк1сть годин на вивчення шоземно1' мови зменшилась на 1 навчальну годину в yсix класах. Очевидно, що зменшення юлькосл годин було на^дком «розвантаження» навчальних програм тсля «чергово1' спроби шк1льно1' реформи» 1964-1965 рр. Сумарне тижневе навантаження на одного учня становило 14,5 годин в уах класах.
У пояснювальнш записцi мiнiстерства освiти УРСР до навчального плану 1964/65 н. р. вказано: «З метою удосконалення i деякого розвантаження yчнiв Мшстерство освiти УРСР внесло ряд змш до навчальних планiв восьмирiчниx i середшх шк1л УРСР на 1964/65 н. р., опублшованих у збiрникy наказiв та iнстрyкцiй Мiнiстерство освии УРСР №7-8 за кштень 1964 р. Ц змiни так1: у 5-7 класах зменшено по 1 годиш в тиждень в першому пiврiччi на вивчення iноземноï мови. У 8-му клаа зменшено на 1 тижневу годину вивчення шоземно1' мови. Для 9-10 класiв вводиться перех1дний навчальний план. В 1964/65 н. р. за цим планом будуть працювати лише 9-i класи, а 10— 11-i класи продовжуватимуть працювати за навчальним планом 11^чно1' школи. В 1965/66 н. р. переxiднi навчальнi плани були запроваджет i в 10-му клаи.
Також було сказано, що, «незважаючи на певне зменшення часу на вивчення окремих предмелв у 8-рiчнiй i середнш школах, роботу слад проводити за програмами видання 1964 р., вшсши до них змiни у вiдповiдностi з вказiвками програмно-медичного yправлiння Мшстерства освiти УРСР. Викладання навчальних предмепв буде здiйснюватись за дiючими тепер тдручниками з внесениям до них певних змш у ввдповвдносп з вказiвками програмно-медичного yправлiния Мшстерства освiти УРСР» [7, с. 7].
О^м змiн у програмах 1964/65 н. р. з'явились новi вимоги до практичного оволодшня мовою, про що було вказано у пояснювальнш записщ мшстерства освии до навчального плану 1964/65 н. р.: «У зв'язку iз скороченням часу на вивчення шоземних мов дещо змiнюються вимоги до практичного оволодiння шоземною мовою. В 5-6 клас слад i надалi вести роботу про закладання основ усно1' мови, а в 7-8 класах по посиленню лексики i вдосконаленню навичок усного мовлення i читания» [7, с. 8].
Програма для 5-х клаив залишилася без змш. Для У 5-7-х клаив було подано наступи рекомендаций «Слiд за визначениям мюько1' районно1' предметно!' комiсiï yчителiв шоземно1' мови, скоротити кiлькiсть вправ та текспв у пiдрyчникy для читания. З програми виключаеться вимога читати напам'ять вiршi i дiалоги. В розповвд учителя зменшити до 1-2 незнайомих слова для розумшня на слух. В 8-му клас виключаеться вимога ставити запитання i вiдповiдати на запитания по змiстy прочитаного. В грамзаписi зменшуеться до 3-4 незнайомих слш при читаннi на кожш 100 слiв тексту» [7, с.8].
Вiд 1964/65 н. р. у школi ввдбулася чергова шюльна реформа, що була спрямована на розвантаження навчальних плаив та програм. Це ввдобразилося у змеишениi кшькосп годин не тшьки iиоземноï мови, а й уах навчальних предметв. З'явились новi вимоги до практичного оволодшня
мовою, переглядалися та вдосконалювалися програмт матершли, тобто прац1вники оcвiти глибоко замислилися над змiнами навчального процесу, якi були необхвдними пiд впливом часу.
У 1967 р. зроблено спробу створити нову програму з шоземних мов, побудовану на науковому фундаментi з урахуванням практичних вимог. У пояснювальнш записщ до проекту тдкреслюеться, що викладання iноземноï мови в середнш школ1 ставить перед собою одночасно практичш, осв1тн1 й виховт завдання. Практична мета полягае в тому, щоб навчити учшв самостшно читати iноземнi тексти i вести розмову на певну тему в зв'язку з прочитаним текстом. Що до письма, то програма передбачае в 5-6-х класах оволод!ння орфограф!чними навичками в о6сяз1 матер!алу, яким учн1 волод1ють усно [2, с. 44]. Цшком очевидно, що проект ново! програми ще вимагав всеб!чного, широкого обговорення i критичного анал!зу, щоб на такiй основ! створити стабшьний документ для радянсько! школи.
Варто зазначити, що недотримання умов виконання навчального плану в школах суворо каралося, про що св1дчить наказ мшстра осв1ти УРСР (№ 154 в1д 5 липня 1967 р.) про грубе порушення навчального плану у cереднiй школ1 № 9 (м. ^мферополь, Кримська обл.), де у другому швр1чч1 1966/67 н. р. з 4-х год., вдаедених на вивчення укра!нсько! мови та лиератури, 2 год. були самовшьно переданi на проведення уроков англiйcькоï мови. В цьому документi зазначалося, що заборонено проведення в школах реcпублiки екcпериментiв, пов'язаних 1з змiнами навчального плану, програм, шдручнишв та встановленого порядку переводу учшв з класу в клас без дозволу мiнicтерcтва осв1ти».
Таким чином, навчальш програми 1950-1960-х рр. були переобтяжена граматичним матерiалом, внаслвдок чого викладання граматики часто мало абстрактний характер i було ввдрване в1д потреб практичного оволод1ння шоземною мовою. На уроках переважав граматико-перекладний метод навчання. В бшьшосп випадшв ц1 навчальнi програми оск1льки орiентувалиcя заcтарiлими, оск1льки були орiентованi на минуле. Основною характерною тенденцiею цього перюду було !х надмiрне перевантаження та захоплення матерiальним аспектом навчання. Разом з тим з'явилися нов1 вимоги до практичного оволодшня мовою.
Вказаний перюд можна назвати «етапом реформ». Його необхвдно розглядати кр1зь призму позитивних спроб, зм1н та помилок, без яких неможлива подальша побудова педагогiчних надбань. в1н став теоретичною шдвалиною д1яльност1 ново! шкшьно! пол1тики та був п1дготовчим до наступних суттевих зм1н у шкшьних програмах з iноземноï мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вендровская Р. Б. Проблемы формирования учебных планов в советской школе (1945-1985) / Р. Б. Вендровская // Педагогика. - 1985. - № 3. - С. 96-102.
2. Об учебных программах и режиме в начальной и средней школе // Народное образование СССР: сб. документов 1917-1973 гг. - М., 1974. - С. 174.
3. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР (1941-1961) / ред. кол. А. М. Арсеньев, В. И. Додонов, М. Н. Колмакова, Ф. Г. Паначин, З. И. Равкина. - М.: Педагогика, 1988. - 272 с.
4. Пироженко Л. Генеза шдход1в до побудови навчальних платв вггчизняно! загальноосвггньо! школи в 30-х- на поч.50-х рр. ХХ ст./ Л. Пироженко / 361рник наукових праць Уманського державного педагопчного утверситету iменi П. Тичини. Вип. 17. - Умань, 2006 р.
5. Помагайба В. I. Про унормування учбового навантаження учн1в / В. I. Помагайба - К.: Рад. школа, 1963. -125 с.
6. Про затвердження нових навчальних плашв та програм на 1951/52 н. р. Наказ № 28 в1д 17 серпня 1951 р. // 361рник наказiв та розпоряджень Мшстерства освгти Украшсько! PCP. - 1951. - № 10. - С. 12.
7. Про затвердження нових навчальних плашв та програм на 1964/65 н. р. Наказ № 28 в1д 17 серпня 1964 р. // 361рник наказiв та розпоряджень Мшстерства освгти Украшсько! PCP. - 1964. - № 78. - С. 7-9.
8. Программы средней школы. Иностранные языки. - М., 1950. - 32 с.
9. Программы средней школы. Иностранные языки. - М., 1960. - 25 с.
10. Программы средней школы. Иностранные языки. - М., 1970. - 30 с.
11. Скаткин М. Н. Вопросы теории построения программ в советской школе / М. Н. Скаткин // Известия АПН РСФСР. - Вып. 20. - М., 1949. - С. 11-27.
12. Фурман I. Стан викладання iноземних мов у загальноосвгтшх закладах Укра!ни на початку ХХ ст. / I. Фурман // 1стор1я педагопки. - 2000. - № 4. - С. 116-119.
