CC BY
42
Отже, модель мотивацшно! школи шотландського педагога А. Маклiна е оригiнальною, новаторською, враховуе cy4acHi тенденци в розвитку Teopii' i практики педагопки й становить значний штерес з метою впровадження у масову школу, зокрема загальноосвиню школу Укра1ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Тадеева Т. В. Теорш самодетермшацп Дiсi-Раяна i навчальна мотиващя / Т. В. Тадеева // Наyковi записки ТНПУ ш. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка. - 2012. - № 3. - С. 213-221.
2. Тадеева Т. В. Педагопчна феноменолопя в генезис i розвитку теори самодетермшацп Дiсi-Раяна / Т. В. Тадеева // Наyковi записки ТНПУ ш. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка. - 2012. - № 4. - С. 129-137.
3. Двек К. С. Новая психология успеха. Думай и побеждай / К. С. Двек. - Харьков: Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2007. - 352 с.
4. Bandura A. Self efficacy: The exercise of control / A. Bandura. - New York: WH Freeman, 1997. - 604 р.
5. Dweck C. Self Theories: Their role in motivation, personality and development / C. Dweck. - Philadelphia: Psychology Press, 1999. - 212 р.
6. MacBeath J. Why so afraid to cheer? / J. MacBeath // TES. - 1999. - 17 Sept.
7. McLean A. Motivating every learner / A. McLean. - London: Sage Publications, 2009. - Х, 262 р.
8. McLean A. The motivated school / A. McLean. - London: Paul Chapman, 2003. - XVI, 144 p.
9. Murphy D. Motivating every learner. - Book review / D. Murphy // Scottish Educational Review. - 2010. - V. 42 (1). - P. 82-91.
10. Smart S. Engaging work. - Interview with Alan McLean / S. Smart // The Psychologist. - 2005. - V. 18, N 9. - P. 556-557.
11. Sutherland M. J. A model for motivation. - Book review / M. J. Sutherland, C. M. Smith, A. McLean // Scottish Educational Review. - 2004. - V. 36. - P. 79-88.
12. McLean A. Tinseltown values just ain't the way / A. McLean // TESS. - 1999. - 8 Oct.
13. McLean A., Sutherland M. A question of sorts / A. McLean, M. Sutherland // TESS. - 2000. - 21 Dec.
14. McLean A. Why should women to be like men? / A. McLean // TESS. - 2000. - 4 Feb.
15. McLean A. Holding the line in a changing classroom / A. McLean // TESS. - 2000. - 2 Jun.
16. McLean A. Your pupil's esteem depends on you, too / A. McLean // TESS. - 2000. - 3 Nov.
17. McLean A. Have we got it wrong about self-esteem? / A. McLean // TESS. - 2001. - 16 Mar.
18. McLean A. Re appraising praise / A. McLean // TESS. - 2003. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.themotivatedschool.com/tessArticles.html
УДК 371.15
Л. В. ОГН1ВКО
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ МАГ1СТР1В Ф1НАНС1В У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ США
З'ясовано основш особливостi програм тдготовки Ma2icmpie фшанЫв у вищих навчальних закладах (ВНЗ) США: велика eapiamueHicmb програм i напрямiв спецiалiзацii, використання модульноЧ системи, поеднання базових кур^в з професшними спецiалiзованими курсами за вибором. Охарактеризовано вступш вимоги, навчальш плани, цш та основт вимоги до тдготовки магiстрiв в галузi фтанЫв.
Ключовi слова: магiстр фтанЫв, навчальний план, цл тдготовки магiстрiв фтанЫв.
Л. В. ОГНИВКО
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ МАГИСТРОВ ФИНАНСОВ В ВЫСШИХ
УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ США
Рассмотрены особенности программ для профессиональной подготовки магистров финансов в вузах США: большая вариативность программ и направлений специализации, использование модульной системы, сочетание базовых курсов с профессиональными специализированными курсами по выбору. Дана характеристика вступительных требований, учебных планов, целей и основных требований в подготовке будущих магистров финансов.
Ключевые слова: магистр финансов, учебный план, цели подготовки магистров финансов.
L. V. OHNIVKO
PECULIARITIES OF TRAINING OF MASTERS OF SCIENCE IN FINANCE AT THE US HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS
The article defines the main peculiarities of US Masters of Science in Finance programs: a wide variety of programs and areas of specialization, the use of the modular system, the combination of basic courses with professional elective courses. The characteristics of the admission requirements, US Masters of Science in Finance curricula, objectives and basic requirements for their training are discussed.
Keywords: Master of Science in Finance, curriculum, Masters of Science in Finance training objectives.
Сучасний стан розвитку економ1ки Укра1ни потребуе фахiвцiв, як здатш приймати нестандарта ршення щодо пошуку шляхiв подолання eKOHOMÍ4HOi кризи й зростання виробництва. У зв'язку з цим перед вичизняними ВНЗ постае завдання тдвищення вимог стосовно тдготовки фахiвцiв економiчного профшю, зокрема в галузi фшанав. Особливо цiнним е вивчення досвiду пiдготовки магiстрiв фшансш у США - кра!ш з високорозвинутою економiкою i значним досввдом пiдготовки фiнансистiв.
Становлення i розвиток вищо! економiчноl освiти в США розглядаеться в працях Б. Дуба, О. Набоки. Розвиток американсько! бiзнес-освiти висвiтлюеться у дослiдженнях В. 1лыно1 та О. Красовсько!. Проблему тдготовки бакалаврiв економiки у США вивчила Н. Войнаровська. Особливостям пiдготовки фахiвцiв баншвсько! справи присвяченi працi Х. Засадно! i Г. Кравчук. Оргашзащя мапстерсько! пiдготовки зi спецiальностей економiчного профiлю у США дослiджена С. Кричевським. Однак в науковiй лiтературi недостатньо висвiтлено систему пiдготовки магiстрiв в галузi фiнансiв в американських ВНЗ.
Мета статп - розкрити особливостi программ пiдготовки магiстрiв фшанав у ВНЗ
США.
У США магiстрiв наук в галузi фiнансiв (Master of Science in Finance) готують у коледжах бiзнесу й економши, бiзнес-школах, якi е структурними тдроздшами державних й приватних унiверситетiв.
На вiдмiну вiд магiстерських програм з економши, де присуджують ступенi як мапстра наук (Master of Science), так i мапстра мистецтв (Master of Ат^), в галузi фшансш присуджують ступiнь магiстра наук. Однак е ВНЗ, яК присуджують стутнь магiстра мистецтв в галузi економiки i фiнансiв (бiзнес-школа Брандейського утверситету, Нова школа соцiальних дослiджень в Нью-Йорку). ДеяК ВНЗ пропонують абiтурiентам здобути подвiйнi ступенi, наприклад: стутнь МВА i мапстра наук в галузi фшаншв (Унiверситет штату Делавар), мапстра наук в галузi економши i фiнансiв (Унiверситет Вайомiнга), мапстра в галузi фiнансiв i доктора юридичних наук (Унiверситет штату Лушана) [4; 6; 8; 13; 14].
ВНЗ США пропонують рiзнi форми мапстерсько! пiдготовки: денну, заочну i дистанцшну.
Як стверджують Х. Засадна i Г. Кравчук, у США не практикуеться отримання ступеня мапстра одразу пiсля завершения програми бакалавра. Зашнчивши рiвень бакалавра, студенти, як правило, працюють у банках i фшансових установах на посадах нижчого рiвня. Пiсля двох рокiв набуття досвщу роботи у фаховiй галузi вони обирають вузьку спецiалiзацiю i вступають на магiстерськi програми [1]. Зазначимо, що ВНЗ не вимагають ввд абiтурiента, який вступае на мапстерську програму в галузi фшансш, досвiду роботи. Лише окремi ВНЗ ставлять умову, що такий досввд бажаний.
Аналiз вступних вимог 30 мапстерських програм у галузi фшанав (Master of Science in Finance) рiзних американських ВНЗ показав, що до вступнишв висуваються певнi вимоги.
Мати стутнь бакалавра в акредитованому ВНЗ. Попередня освiта в галузi фiнансiв не вимагаеться. Лише 10% програм розроблеш для тих, хто мае бакалавра з економiки, бухгалтерського обл^ чи фiнансiв.
Середнiй бал за GPA 3,0 i вище.
Устшне завершения (з середшм балом 3,0 (B) або вище) кyрсiв «Обчислення I та II», «Вступ у фшанси», «Статистика», «Бухгалтерський обл!к», «Мшроеконом!чна теорiя», «Макроекономiчна теорiя промiжиого рiвня».
Комбiнованi вербальнi та кiлькiснi показники GRE 50% або вище.
Резюме.
Три академшчш рекомендацiйнi листи.
Виклад академшчних та особистих цiлей (максимум 250 сл!в).
Абiтyрiентам, для яких англшська мова не е рiдною, скласти стандартизований тест на знания ще! мови як шоземно!: TOEFL 550 балiв або вище (чи IBT 80) або IELTS 6,5 i вище.
Скласти юпит GMAT-550.
Вступники, як1 не мають необхiдних попередшх базових знань з економiки та фшанав, можуть звернутися з проханням бути зарахованими як магiстранти з невизначеним статусом. Цей статус, як правило, зобов'язуе !х пройти спещальш курси, вказаш комiтетом магiстратyри тд час розгляду заяви. Так, в ушверситетах Тампа, Бентлi, штату Делавар, штату 1ллшойс-Урбана-Шампейн, Американському ушверситеп Вашингтона студентам пропонують пройти пiдготовчi семiнари, курси, якi допоможуть розглянути основнi поияття в галyзi фшанив [2; 3; 11; 14], наприклад: з математично! статистики, бухгалтерського облшу, економiки, основ фiнансiв, фiнансового зв!ту i аналiзy тощо. У бшьшосп ВНЗ кредити за них не нараховуються. Шсля закiичения цих курив з ощнками не менше 3,0 (B) або краще студент може подати заявку на звичайне зарахування на програму магiстра фiнансiв.
Вступ на таку програму конкурсний. Той, хто в!дповщае заявленим вимогам, не може бути гарантовано зарахованим, а того, хто не в змозi задовольнити ва вимоги, не зарахують на навчання. Ршення про зарахування на програму приймае комiтет мапстерсько! програми в галyзi фiнансiв. Зазначимо, що лише в одному iз 30 проаналiзованих ВНЗ - Приватному ушверситеп Пейс - проводять спiвбесiдy з абiтyрiентами, як1 вступають на мапстерську програму з фiнансiв.
У бшьшосп ВНЗ магiстерськi групи невелик! - до 30 оиб, хоча в деяких (наприклад, Ушверситет штату 1ллшойс-Урбана-Шампейн) нараховують бiльше 100 ос!б . Середнш вгк магiстрантiв з фшанав - 24-25 роив.
Хоч у США не юнуе единих освпшх стандартiв вищо! осв!ти, все ж простежуеться под!бнють серед магiстерських програм в галyзi фiнансiв за !х тривалiстю, мiсiею, освишми щлями, структурою, перелшом дисциплш.
Аналiз програм тдготовки магiстрiв наук в галyзi фшанив р!зних державних i приватних ВНЗ показав, що вони тривають в середньому 1-2 роки навчання. Для устшного завершения програми мапстрант повинен набрати, зазвичай, в!д 30 до 40 кредипв.
Ус! магiстерськi програми за призначенням можна подшити на дм групи. До першо! можна ввднести ri програми, як! призначеш для тих, хто мае стутнь бакалавра в галyзi фiнансiв чи економiки, бухгалтерського обл!ку i прагне вдосконалити сво! знания, стати професюналом найвищого р!вия в галyзi фшансового аналiзy, yправлiния iнвестицiями, фiнансового менеджменту, баншвсько! справи тощо. Наприклад, це мапстерсьш програми коледжу бiзнесy та економши Унiверситетy Захвдно! В!рджини, коледжу бiзнес-адмiнiстрyвання Мiжнародного yнiверситетy Флориди, школи б!знесу Приватного yнiверситетy Пейс [5; 17].
До друго! групи можна ввднести програми, призначенi для тих, хто мае стутнь бакалавра в будь-яшй галуз! й бажае стати фахiвцем в галyзi фiнансiв. Зазначимо, що обидм групи програм спрямоваш на формувания фшансових лвдер!в, як готов! взяти на себе вирушення проблем сучасного б!знес-середовища. Це мапстерсьш програми Ушверситету Вайом!нга, Техаського ушверситету в Остш, Ушверситету штату Юта [12; 13; 16].
Анал!з освпшх цшей мапстерських програм тдготовки фшансислв дав змогу вказати на так1 основш з них:
• ознайомлення мапстраипв з новими стратепями, концепщями, технолопями i програмним забезпечениям, сучасною практикою й передовим досввдом у фшансовш галузц
• розвиток у мапстранлв творчосп, критичного мисления i сощально ввдповвдально! поведшки, техшчних й аналиичних умшь, навичок прийняття ршень, подолания проблем, як1 дозволять бути конкурентоспроможними в галуз! фшансш;
• формування концептуальних знань про застосування цих yMiHb у виршенш фiнансових проблем бiзнесy, узагальненш знань фiнансових дослiджень;
• формування знань i навичок, необхiдних для усшшного складання iспитiв на отримання професiйних сертифiкатiв, зокрема дипломований фшансовий аналiтик (CFA - Chartered Financial Analyst) та ш.;
• забезпечення розyмiння магiстрантами вiтчизняноï i свпово1 фiнансовоï шдустрп, полiтико-економiчного аналiзy динамiки сучасного свгту, стану сучасних методiв фiнансового та економiчного аналiзy.
У стрyктyрi навчальних планiв пiдготовки магiстрiв в галyзi фiнансiв можна визначити три блоки: обов'язкових дисциплш; вибiркових дисциплiн; дисциплiн спецiалiзацiï.
Порiвняння навчальних планш пiдготовки магiстрiв рiзних ВНЗ показав, що сшвввдношення частки обов'язкових дисциплш i дисциплш за вибором у них вiдрiзняeться. Наприклад, в одних планах 80% загального навчального часу припадае на вивчення обов'язкових дисциплш i 20% - на дисциплши за вибором студента (Ушверситет Пiвденноï Флориди, Унiверситет штату Делавер), в других - це сшвввдношення становить вiдповiдно 50% i 50% (Ушверситет Невада-Рено, Ушверситет Бент), в третгх - 40% i 60 % (Ушверситет штату Юта, Ушверситет штату 1ллшойс-Урбана-Шампейн), в четвертих - 25% i 75% (Ушверситет штату Лу1^ана) [3; 9; 10; 14; 15; 16].
Перелш дисциплш, обов'язкових для вивчення в магiстратyрi в галyзi фшансш, е рiзним в програмах американських yнiверситетах. Однак помпна тенденцiя щодо обов'язкового проходження студентами таких курив, як «Фшансовий менеджмент», «Теоргя фшанив», «Макроекономша», «Мiкроекономiка», «1нвестицп», «Фiнансова статистика», «Корпоративнi фiнанси», «Кшьшсш методи у фiнансах», «Аналiз фшансових риншв» й iн.
У школi бiзнесy та фiнансiв Унiверситетy Джонс Хопкшс - бiзнес-школi свiтового рiвня серед обов'язкових дисциплiн е «Дшове спiлкyвання», «Економiка для прийняття ршень», «Етика лiдерства».
У 33% проаналiзованих навчальних планах пiдготовки магiстрiв фшанав пропонуеться блок дисциплiн спецiалiзацiï.
На свповому ринку працi потрiбнi фахiвцi з корпоративних фiнансiв, мiжнародних фшансш, iнвестицiй, цiнних паперiв. Великий попит е на фшансових аналпикш в корпоращях, банках, страхових компанiях та шших фiнансових iнститyцiях. Магiстр наук в галyзi фiнансiв е спецiалiзованим ступенем з акцентом на штенсивне вивчення фiнансiв у цих сферах.
Найбшьш поширеними е спецiалiзацiï: «Корпоративш фiнанси», «Управлiння активами та !нвестищями», «Нерyхомiсть», «Управлiнська економiка», «Мiжнароднi банкшсьш i фiнансовi iнститyти», «Управлiння ризиками», «Фiнансовий маркетинг», «Фiнансове планування». 3i спецiалiзацiï ВНЗ пропонують набiр дисциплш, з яких магiстрант мае право вибрати, як правило, три.
Обов'язковим компонентом навчального плану е блок вибiркових курсш. Вiн включае кiлька десяткiв кyрсiв, з яких мапстрант вибирае лише тi, що, на його думку, знадобляться йому в майбутньому. Кiлькiсть кyрсiв, як вiн може вибрати, - ввд двох до шести. Крiм предмепв, спецiалiзованих у галyзi фiнансiв, мапстранти вивчають курси з iнформацiйних технологш, статистичне програмне забезпечення (SAS, SPSS, STAT, MS Excel), програмне забезпечення для роботи з базами даних (MS Access).
Складовою бшьшосп обов'язкових i вибiркових дисциплiн е проекти, що мають цiлком практичне спрямування (розглядаються ситyацiï з реально1' практично!' дгяльносп).
В останньому семестрi навчання майбyтнiй магiстр повинен захистити дослвдницький проект, невелике дослiдження чи взяти участь в семiнарi з теми досл!дження пiд керiвництвом професора. Дослвдницький проект мае продемонструвати здатнiсть студента застосовувати набут! знання пiд час виршення практичних завдань.
Capstone курс з комплексного фшансового аналiзy пропонують пройти в Ушверситет! Захiдноï В!рджини, Пенсiльванськомy yнiверситетi [17]. Це узагальнюючий практичний курс, спрямований на розвиток аналпичних здiбностей магiстрантiв на основ! базових курив.
Лише у 10% проаналiзованих мапстерських програм пропонуеться виконанням мапстерсько1' роботи. Це в унiверситетах Вайомшга, Невади - Рено, Нью-Джерсi. У бшьшостт ВНЗ завершуеться навчання у магiстратурi складанням комплексного iспиту.
Зазначимо, що у 13% навчальних плашв передбачено стажування або проходження практики мапстрантами.
Детальний аналiз навчальних планш засвiдчив, що вони складаються з ретельно пвдбраних практичних курсiв, як охоплюють основнi питания корпоративних фшанав, iнвестицiйного менеджменту, фiнансового та управлшського облiку. Це готуе учасник1в програми до ефективного прийняття рiшень у галузi фiнансiв, роботи фiнансовими аналпиками та експертами, професiоналами високого рiвня.
Серед особливостей магiстерських програм варто ввдзначити:
• навчання за модульною системою вiд одного до двох рок1в;
• Грунтовна пiдготовка в галузi сучасно! теорiï i практики !нвестицш та фiнансовоï полiтики корпорацш, а також навички аналiтичного мислення, як е ключовими у прийнятп рiшень в сучаснiй фiнансовiй шдустрп;
• здобуття «сильно!» бази знань в галузi фiнансiв, зокрема з фшансово! теорiï, стратегiï, методологiï, аналiзу та практики;
• прогресивнi знання та практика у галузi фшанав, що практично втiлюються у навичках, важливих для прийняття рiшень в бiзнесi;
• пiдготовка до юпиту CFA - рiвень 1;
• використання новiтнiх технологiй i фшансового програмного забезпечення для проведення фшансового аналiзу, оцiнки аналiзiв, похiдних щноутворення та управлiння ризиками, торгiвля щнними паперами, управлiния банком та аналiзу злиттiв;
• отримання практичного досв!ду роботи з програмним забезпеченням: Excel, @RISK, BARRA, Trade Station, Stock Trak, Pro Banker, Trading Game, Trading Room. Це допомагае мапстрантам розвивати технiчнi, аналiтичнi i дослвдницьш навички, необхiднi в робот! фахiвцям ХХ1 ст.;
• можливють вибору спецiалiзацiï: фiнансовий менеджмент, iнвестицiï та ш.;
• залучення професiоналiв-практикiв до розроблення навчальних програм, а також оргашзацп практично1' тдготовки майбутнiх фахiвцiв в галузi фiнансiв;
• програма «Магiстр наук в галузi фшансш» поеднуе фундаментальнi та бшьш локалiзованi знання у сферi фiнансiв, а також шдкршлюе m знання найкращою мiжнародною та нацiональною практикою;
• багатор!чний наб!р i працевлаштування у репональних та нацюнальних ф!рмах, державних, мюцевих i федеральних органах державно1' влади, а також проввдних корпорациях у всьому свт.
У програмах визначено вимоги щодо тдготовки мапстр!в в галуз! фшанав. Мапстранти повинш:
- продемонструвати знання i розумшня теоретичних принцитв у межах змюту засвоених курив;
- продемонструвати знання та вмшня використовувати сучасш шльшсш та статистичш методи для виршення економ!чних чи фшансових проблем;
- продемонструвати знання i розумшня теоретичних основ з! спетал!зацп в рамках свое1' дисциплши;
- поеднувати знання та вде1' для створення оригшальних досл!джень;
- вм!ти вести презентаци в уснш форм! для професшно1' аудиторп;
- вм!ти представити вде1' в письмовому вигляд! для професшно1' аудитори.
В досягненш цшей тдготовки мапстр!в в галуз! фшанив б!знес-школи дотримуються чотирьох основних принцитв:
• зосередження на особистш взаемодп м!ж студентами, викладачами та сшвробпниками;
• зосередження в трьох основних сферах: еколопя та природш ресурси, тдприемництво, етика;
• застосування метод!в штерактивного навчания для посилення можливостей взаемодп студеипв з б!знес-спшьнотою;
• забезпечения студеипв навичками, необхвдними для професшних досл!джень i працевлаштування.
Таким чином, вивчения американського досв!ду стосовно тдготовки мапстр!в в галуз! фшаисш показав, що !х готують за денними, заочними або дистанцшними програмами. Мапстр фшаисш - це вузькоспещал!зована програма тдготовки фах!вщв. Особливютю навчальних плашв у ВНЗ США е те, що значна увага прид!ляеться вивченню як блоку обов'язкових дисциплш, так i спещал!зованих курав за вибором студеипв, а також блоку дисциплш спещал!заци.
Змют мапстерських програм в американських ВНЗ спрямований на вивчения актуальних проблем сучасних фшансових риншв, корпоративних фшанав, м!жнародних фшаисш, теорп !нвестицш, ризик-менеджмент, метод!в анал!зу фшансових даних тощо. Велике значения в навчанш прид!ляють формуванню практичних навичок: випускники програми створюють власш !ндив!дуальн! проекти на основ! реальних даних. Дуже часто щ проекти створюються на баз! компани, де маг!странти проходять практику, i тут же вт!люються у життя.
Л1ТЕРАТУРА
1. Засадна Х. О. Заруб!жний досв!д п!дготовки фах!вц!в банювсько! справи / Х. О. Засадна, Г. Т. Кравчук // Вкник Ушверситету банювсько! справи НБУ: зб. наук. праць. - 2010. - № 3 (9). - С. 333-336.
2. American University. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.american.edu/
3. BENTLEY UNIVERSITY. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bentley.edu/academics/graduate-programs
4. Brandeis University. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.brandeis.edu/
5. Florida International University. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://business.fiu.edu/
6. Louisiana State University. [Електронний ресурс]. - Режим достyпy:http://www.lsu.edu/
7. The Johns Hopkins University. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jhu.edu/
8. The New School for Social Research. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www. newschool. edu /nssr/
9. The University of Nevada, Reno. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.unr. edu/business/
10. The University of South Florida. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.usf.edu/
11. The University of Tampa. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ut.edu/
12. The University of Texas-Ostin. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.utexas.edu/
13. The University of Wyoming. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uwyo.edu/
14. University of Delaware. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.udel.edu/
15. University of Illinois at Urbana-Champaign. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www1 .business.illinois.edu/
16. University of Utah. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.usu.edu/
17. West Virginia University. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wvu.edu/
