CC BY
41
© Ю. В. Гнідик, Є. В. Пальтов, І. В. Вільхова, Ю. Я. Кривко УДК 611. 311/ . 317: 616 - 076. 4 ] - 019
Ю. В. Гнідик, Є. В. Пальтов, І. В. Вільхова, Ю. Я. Кривко
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЛЯНКИ ГУБИ ТА КУТА РОТА ЩУРІВ В НОРМІ
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (м. Львів)
Дана робота є фрагментом НДР «Структура органів та їх кровоносного русла в онтогенезі, під дією лазерного опромінення та фармакоцевтичних засобів при порушеннях кровопостачання, реконструктивних операціях та цукровому діабеті», № держ. реєстрації 011011001854.
Вступ. Експериментальні тварини на даний момент мають широке застосування з метою створення моделей різноманітних патологічних станів. На даний час приділяється велика увага вивченню гемомікроциркуляції різних органів в нормі та динаміка їх змін протягом перебігу експериментально відтвореної патології [2,3,4,7]. Велике значення в процесі співставлення отриманих даних патологіі на різних термінах експерименту неможливе без вихідних знань морфологічних показників норми. Напрямок даного дослідження може мати практичне застосування та слугувати для проведення розробок з метою створення діагностичних та профілактичних заходів щодо даної патології у майбутньому. Вважаємо, що дослідження у даному напрямку є актуальним як з точки зору морфології, так і з точки зору практичної медицини, бо отримані нами результати можуть бути застосовані у практичній пародонто-логії з метою поглиблення знань, щодо морфології губи та кута рота. Як відомо, рівень захворювання тканин рота при цукровому діабеті у світі коливається в межах від 65% до 98%, а взаємозв’язок ураження слизової зі станом соматичного здоров’я, зокрема станом ендокринної системи є незаперечним [1-4,6,7].
Дане дослідження є актуальним як з точки зору експериментального та морфологічного дослідження, так і з практичної точки зору, оскільки його дані можуть бути враховані та використані як у експериментальній морфології так і в пародонтологічній практиці.
Метою дослідження було вивчення на ультраструктурному рівні морфології губи та кута рота та стан ланок їх гемомікроциркуляторного русла в нормі.
Об’єкт і методи дослідження. У досліді використовували 25 щурів-самців лінії Вістар масою 100-130 г Утримання тварин та експерименти проводились відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001).
Забір матеріалу для ультраструктурного дослідження здійснювали після евтаназії щурів шляхом внутрішньоочеревинного введення тіопенталу натрію з розрахунку 25 мг на 1 кг маси тіла. Тканини губи та кута рота оглядали під лупою. За допомогою леза відрізали невелику частину губи та кута рота щура, які поміщали відразу ж у велику краплю 2%-го розчину чотириокису осмію на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,36) з цукрозою. Після цього, знежиреним в ацетоні лезом вирізали смужки розміром
0,8х0,1х0,1см і швидко переносили їх в іншу краплю фіксуючого розчину цього ж складу, розміщеного на плитці зуболікарського воску, яка лежить на льодяній плиті. Зі смужок вирізали кусочки (тканинні блоки) тканин кубічної форми розміром 1мм3. Тканинні блоки фіксували 2%-ним розчином чотириокису осмію на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,36) з додаванням цукрози протягом 2 год на льодяній бані. Після цього їх відмивали буферним розчином цього ж складу (4 свіжі порції по 15 хвилин в кожній). Для дегідратації і підготовки до просякнення водонероз-чинними смолами відмиті від залишків фіксаторів тканинні блоки проводили через спирти висхідної концентрації і абсолютний ацетон. Схема проведення в розчинах етилового спирту: 40 %- три свіжі порції по 10 хвилин; 70%- три свіжі порції по 10 хвилин; 96%- дві свіжі порції по 20 хвилин). Схема проведення в ацетоні: ацетон марки «особливо чистий» (абсолютно чистий) - шість свіжих порції по 15 хвилин. Потім матеріал поміщали в суміш епоксидних смол епон- аралдіт. Склад водонерозчинного заливного середовища (смоли) містить епон 812 і аралдіт за А. ОІаиегі: et аі. [5,8].
Епон 812 5
Аралдіт М 3 мл
DDSA 11 мл
Дибутилфтолат 0,4 мл
ДМП-30 15 крапель
Тканинні блоки поміщали в епон- аралдіт шляхом проведення через розчини зростаючої концентрації смоли (схема проведення: суміш ацетону і смоли у співвідношенні 3:1 - одна свіжа порція на дві години; суміш ацетону і смоли у співвідношенні 1:1- одна свіжа порція на дві години; суміш ацетону і смоли у співвідношенні 3:1 - одна свіжа порція на дві години; чиста смола - одна свіжа порція на дванадцять годин при кімнатній температурі). Для кращого просякнення матеріал разом із сумішшю смола- ацетон ставили у гнізда електровертушки
з 10 обертами на хвилину. Потім блоки тканин поміщали шляхом самовтоплення в епон-аралдіт, що знаходився в гліцеринових капсулах. Полімариза-цію матеріалу проводили поетапно при температурі 36, 45, 60°С протягом 24 годин при кожному температурному режимі. Ультратонкі зрізи готували на ультрамікротомі УМТП-3М за допомогою скляних ножів, виготовлених на приладі ССН-1. Для дослідження відбирали зрізи сріблястого або ніжно-лимонного кольору. Зрізи контрастували спочатку в 2% -му розчині уранілацетату [9], а потім - цитрату свинцю [10]. Вивчення і фотографування матеріалу проводили за допомогою мікроскопу УЕМВ - 100 К (Україна) при прискорюючій напрузі 75 кВ і збільшеннях на екрані мікроскопу 15000х - 30000х.
Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного ультраструктурного дослідження ультратонких зрізів губи та ділянки кута рота щурів в нормі нами було встановлено, що вона представлена багатошаровим плоским незрогові-лим епітелієм.
Епітеліоцити базального шару розташовані на базальній мембрані, що відмежовує епідерміс
Рис. 1. Субмікроскопічна організація слизової частини губи щура в нормі. Зб. х 6 000.
1 - базальний епітеліоцит; 2 - базальна мембрана; 3 - невеликі сполучнотканинні сосочки; 4 - власна пластинка слизової оболонки; 5 -фібробласт.
Рис. 3. Субмікроскопічна організація слизової частини губи щура в нормі. Зб. х 12 000.
1 - остистий епітеліоцит; 2 - ядро; 3 - ядерце;
4 -цитоплазма; 5 - плазмолема; 6 - десмосома.
від дерми. Клітини мають переважно циліндричну форму, щільно прилягають до базальної мембрани, з’єднані з нею напівдесмосомами та між собою за допомогою десмосом. Базальні епітеліоцити включають округлоовальної форми ядра, які мають поодинокі інвагінації каріолеми. Каріолема представлена двома мембранами, розділеними вузьким перинуклеарним простором. В ядерній оболонці присутні ядерні пори. В каріоплазмі переважає еухроматин, наявні одне або два ядерця (рис. 1., 2).
У цитоплазмі таких клітин розташовані тонофі-ламенти, також невеликі або середніх розмірів мі-тохондрії з помірно електроннощільним або світлим матриксом, рибосоми, полісоми, компоненти комплексу Гольджі та канальці гранулярної ендоплазматичної сітки. Остистий шар побудований з декількох рядів епітеліоцитів полігональної або остистої форми, що мають шипуваті вирости.
Субмікроскопічно в цитоплазмі епітеліоцитів цього шару виявляється багато тонофіламентів, які можуть об’єднуватись у пучки, що створюють своєрідну сітку. Щільність органел загального призначення невисока. Ядра клітин мають округлу форму,
Рис. 2. Ультраструктурний стан епітеліальної пластинки слизової частини губи щура в нормі.
Зб. х 12 000. 1 - базальний епітеліоцит; 2 - базальна мембрана; 3 - гемокапіляр; 4 - власна пластинка слизовоїоболонки.
Рис. 4. Ультраструктурний стан епітеліальної пластинки слизової частини губи щура в нормі.
Зб. х 15 000. 1 - остистий епітеліоцит; 2 - ядро;
3 - цитоплазма; 4 - плазмолема; 5 -десмосома.
Рис. 5. Субмікроскопічна організація слизової части ни губи щурів в нормі Зб. х 12 000.
1 - двоядерний епітеліоцит; 2 - ядро;
3 - ядерце; 4 - цитоплазма; 5 - плазмолема;
6 - десмосома.
Рис. 7. Субмікроскопічний стан кровоносного капіляра слизової частини губи щура в нормі.
Зб. х 7 000. 1 - просвіт гемокапіляра; 2 - ядро;
3 - цитоплазма ендотеліоцита;
4 - базальна мембрана.
а каріолема - поодинокі інвагінації. В каріоплазмі переважає еухроматин, наявні одне або два ядерця. В частині епітеліоцитів ядра мають більші розміри (рис. 3.,4). Також є двоядерні епітеліоцити з великими ядерцями (рис. 5).
Клітини остистого шару відокремлені міжклітинними просторами, але їх плазмолеми щільно з’єднані численними десмосомальними контактами. До контактів зі сторони обох епітеліоцитів щільно підходять пучки тонофіламентів, формуючи дес-мосоми. Поверхневий шар складають переважно довгастої, плоскої форми епітеліоцити, які щільно прилягають одна до одної, а в їх цитоплазмі небагато органел, невеликі овальні мітохондрії, непротяжні канальці гранулярної ендоплазматичної сітки, рибосоми, невеликі осміофільні лізосоми. Наявні то-нофіламенти, які частіше об’єднані в пучки. Клітини цього шару відокремлені міжклітинними просторами, але їх плазмолеми щільно з’єднані численними десмосомальними контактами (рис. 6).
У власній пластинці слизової оболонки виявляються фібробласти і фіброцити, також кровоносні
Рис. 6. Ультраструктурний стан епітеліальної пластинки слизової частини губи щура в нормі. Зб. х 15 000. 1 - епітеліоцит зернистого шару; 2 - ядро; 3- цитоплазма; 4 - пучок мікрофіламентів;
5 - десмосома.
Рис. 8. Ультраструктурна організація гемокапіляра слизової частини губи щура в нормі. Зб. х 7 000.
1 - просвіт гемокапіляра; 2 - ядро; 3 - цитоплазма ендотеліоцита; 4 -базальна мембрана; 5 - перивас-кулярний простір.
капіляри, окремі розташовані близько до епітеліальної пластинки (рис. 1.,2).
Ультраструктурне дослідження слизової частини губи інтактних білих щурів показали, що у пухкій сполучній тканині власної пластинки виявляються з неширокими просвітами кровоносні капіляри. їх стінка має типову будову щодо гемокапілярів соматичного типу.
Ендотеліальні клітини мають суцільні цитоплазматичні ділянки. У ядерній частині ендотеліоцитів розташовані подовгастої форми ядра, а в перинукле-арній ділянці цитоплазми небагато органел і наявні піноцитозні пухирці. У цитоплазматичних ділянках, які неширокі, спостерігається багато піноцитозних пухирців і кавеол. Люменальна ділянка плазмолеми ендотеліоцитів має небагато мікроворсинок, утворює невеликі вип’ячування та інвагінації. Базальна мембрана відносно рівномірної товщини, чітко кон-турована. На окремих ділянках вона розшаровується і в цих проміжках розташовані перицити (рис. 7).
У слизовій частині губи інтактних тварин також виявляються кровоносні капіляри з широкими
просвітами, які мають гістологічну будову стінки, що дає підставу віднести їх до гемокапілярів соматичного типу.
Цитоплазма ендотеліоцитів розташована суцільним шаром на базальній мембрані, яка також безперервна. Вона рівномірної товщини, чітко кон-турована. Ядерна частина ендотеліоцитів включає подовгастої форми ядра, які мають поодинокі інвагінації каріолеми. В перинуклеарній ділянці цитоплазми небагато органел, невеликі овальні мітохондрії, непротяжні канальці гранулярної ендоплазматичної сітки, рибосоми, невеликі осміофільні лізосоми і наявні піноцитозні пухирці. У цитоплазматичних ділянках, які неширокі, спостерігається багато піноци-тозних пухирців і кавеол. Люменальна ділянка плаз-молеми ендотеліальних клітин має цитоплазматичні вип’ячування, мікроворсинки (рис. 8).
Субмікроскопічні дослідження слизової оболонки кута рота інтактних тварин встановили, що епітеліальна пластинка за будовою подібна епітеліальній пластинці слизової частини губи. Вона представлена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм.
Рис. 9. Субмікроскопічна організація слизової обо лонки кута рота щура в нормі. Зб. х 12 000.
1 - базальний епітеліоцит; 2 - ядро; 3 - ядерце; 4 - цитоплазма; 5 - базальна мембрана;
6 - власна пластинка.
Рис. 11. Субмікроскопічна організація епітеліальної пластинки слизової оболонки кута рота щура в нормі. Зб. х 10 000.
1 - остистий епітеліоцит; 2 - ядро; 3 - ядерце; 4 -цитоплазма; 5 - плазмолема; 6 - десмосома.
Базальні епітеліоцити розміщені на базальній мембрані, що відмежовує епідерміс від дерми. Клітини щільно прилягають до базальної мембрани, з’єднані з нею напівдесмосомами (рис. 9). Також у нижній частині епітеліального пласту наявні двоядерні епітеліоцити з ядерцями (рис. 10).
Шипуваті епітеліоцити остистого шару в цитоплазмі мають тонофіламенти, які можуть об’єднуватись у пучки, що створюють сітку. Щільність органел загального призначення невисока. Ядра клітин мають округлу форму, а каріолема - інвагінації. В каріоплазмі переважає еухроматин, наявні крупні ядерця (рис. 11). Поверхневий шар побудований переважно з подовгастої, плоскої форми епітеліоцитів, між плазмолемами наявні невеликі міжклітинні простори, але їх плазмолеми щільно з’єднані численними десмосомальними контактами.
В цитоплазмі небагато органел, невеликі овальні мітохондрії, непротяжні канальці гранулярної ендоплазматичної сітки, рибосоми, невеликі осміофільні лізосоми, наявні тонофіламенти, які об’єднуються в пучки (рис. 12).
Рис. 10. Ультраструктурний стан епітеліальної пластинки слизової оболонки кута рота щура в нормі. Зб. х 12 000.
1 - двоядерний епітеліоцит;
2 - ядро; 3 - ядерце; 4 - цитоплазма.
Рис. 12. Ультраструктурний стан епітеліальної пластинки слизової оболонки кута рота щура в нормі. Зб. х 15 000.
1 - епітеліоцит зернистого шару; 2 - ядро; 3 - цитоплазма; 4 - пучок мікрофіламентів; 5 - десмосома.
Рис. 13. Субмікроскопічний стан кровоносного капіляра слизової оболонки кута рота щурів в нормі.
Зб. х 7 000.
1 - просвіт гемокапіляра; 2 - ядро; 3 - цитоплазма ендотеліоцита; 4 - базальна мембрана.
Прошарок пухкої сполучної тканини власної пластинки вузький, нижче розташовані пучки колагенових фібрил, що мають різний напрямок. Між ними спостерігаються фіброцити, що мають вузьке невелике тіло і тонкі відростки. Субмікроскопічні дослідження слизової оболонки кута рота інтактних тварин встановили, що у пухкій сполучній тканині власної пластинки наявні кровоносні капіляри, що мають типову будову гемокапілярів соматичного типу. Для них характерні неширокі просвіти, у яких часто виявляються формені елементи крові, переважно еритроцити. Базальна мембрана неширока, відносно рівномірна, з боку ендотелію чітко конту-рована. Цитоплазматичні ділянки ендотеліоцитів
суцільні, помірної товщини, в них спостерігається багато піноцитозних пухирців і кавеол. Люменальна ділянка плазмолеми має невеликі вип’ячування та інвагінації, мікроворсинки поодинокі. У ядерній частині ендотеліоцитів розташовані подовгастої форми ядра, каріолема яких має неглибокі інвагінації, а в каріоплазмі є периферійно розташований гетерохроматин. У зоні органел відмічаються непротяжні канальці гранулярної ендоплазматичної сітки, полі-соми, невеликі мітохондрії та лізосоми, наявні піно-цитозні пухирці (рис. 13).
Висновки.
1. В ультраструктурній організації губи та кута рота білих щурів в нормі визначають базальний та остистий шар, які розташовуються на власній пластинці. Епітеліальна пластинка слизової оболонки відділена від власної пластинки базальною мембраною.
2. Артеріоли ідуть у супроводі з нервами, цей комплекс знаходиться в оточенні основної речовини. У сполучній тканині слизової оболонки є розвинута мережа судин дрібного калібру, що формують ланки гемомікроциркуляції.
Перспективи подальших досліджень. Процес вивчення структурної організації компонентів слизової оболонки верхньої і нижньої губи та кута рота в нормі будуть слугувати для створення вихідної бази при співставленні отриманих результатів дослідження даної ділянки при патології. У подальших наших дослідження нами планується використати отримані вище результати роботи для дослідження на ультраструктурному рівні динаміки змін морфологічних компонентів слизової верхньої, нижньої губи та кута рота щурів на різних термінах перебігу стрептозото-циніндукованого цукрового діабету.
Література
1. Дедов И. И. Введение в диабетологию : руководство для врачей / И. И. Дедов, В. В. Фадеев. - М.: Берег; 1998. - 200 с.
2. Ефимов А. С. Диабетические ангиопатии / А. С. Ефимов. - М.: Медицина, 1989. - 287 с.
3. Жмеренецкий К. В. Состояние микроциркуляции и влияние на нел даларгина у больных сахарным диабетом : авто-реф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14. 00. 05 «Внутренние болезни» / К. В. Жмеренецкий. -Хабаровск, 2001. - 26 с.
4. Модели сахарного диабета, их выбор и использование / В. Г. Титон, А. А. Евсеенко, Ф. Адмажиян [и др.] // Биополимеры и клетка. - 1999. - Т. 15, № 12. - С. 103-108.
5. Нарушение микроциркуляции в ранней диагностике сахарного диабета и диабетической микроангиопатии / Е. А. Ва-сюкова, Г. С. Зефирова, А. М. Чарный, Н. А. Давитинидзе // Пробл. эндокринологии. - 1977. - № 5. - С. 26-30.
6. Плешанов Е. В. Базальная мембрана капилляров у больных сахарным диабетом и диабетической микроангиопати-ей / Е. В. Плешанов, И. Ф. Гогина, П. Д. Гордий // Морфология : респ. межвед. сб. - К.: Здоровье, 1990. - Вып. 12. -С. 65-69.
7. Современные вопросы клинической пародонтологии / Под ред. Л. А. Дмитриевой. - М.: МЕДпресс, 2001. - 168 с.
8. Glauert A. M. Fixatson, dehydration and embedding of biologicalspecimens / A. M. Glauert // Practical methods in electron microscopy / Ed. by A. M. Glauert. - North-Hollond : American Elsevier, 1975. - 207 p.
9. Stempac J. G. An improved staining method for electron microscopy / J. G. Stempac, R. T. Ward // J. Cell Biology. - 1964. -Vol. 22. - P 697-701.
10. Reynolds E. S. The use of lead citrate at high pH as an electronopague stain in electron microscopy / E. S. Reynolds // J. Cell Biology. - 1963. - № 17. -P 208-212.
УДК 611. 311/ . 317: 616 - 076. 4 ] - 019
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЛЯНКИ ГУБИ ТА КУТА РОТА ЩУРІВ В НОРМІ
Гнідик Ю. В., Пальтов Є. В., Вільхова І. В., Кривко Ю. Я.
Резюме. У представленій нами роботі продемонстровано особливості ультраструктурної організації слизової оболонки щоки та ділянки кута рота щурів в нормі, що в майбутньому сприятиме створенню морфологічного підґрунтя досліджуваної ділянки в нормі, з метою проведення порівняльної характеристики на різних термінах перебігу експериментального патологічного процесу.
Ключові слова: слизова оболонка щоки та губи, щур, норма.
УДК 611. 311/ . 317: 616 - 076. 4 ] - 019
ОСОБЕННОСТИ МИКРОСТРУКТУРНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ЩЕКИ И ГУБЫ КРЫСЫ В НОРМЕ
Гнидык Ю. В., Пальтов Є. В., Вильховая И. В., Крывко Ю. Я.
Резюме. В представленной нами работе продемонстрированы особенности ультраструктурной организации слизистой оболочки щеки и участка угла рта крысы в норме, что в будущем будет благоприятствовать созданию морфологической основы исследований в данной области в норме с целью проведения сравнительных характеристик на разных сроках протекания экспериментального патологического влияния.
Ключевые слова: слизистая оболочка щеки и губы, крыса, норма.
UDC 611. 311/ . 317: 616 - 076. 4 ] - 019
Ultrastructural Organization Region of the Lip and Mouth Angle in the Rats within Norm
Hnidyk J. V., Paltov E. V., Vilhova I. V., Kryvko J. Y.
Summary. Experimental animals are currently widely used to create models of various pathological conditions. Even now much attention is paid to the study of hemomicrocirculation of various organs in the norm and the dynamics of their changes during the course of experimental pathology. Great value in the process of matching pathology data at different stages of the experiment is not possible without the knowledge of the initial morphological parameters of the norm. This research may have practical applications and may be used for the development of techniques which can be used to create diagnostic and preventive measures for this pathology in the future. As we know, the level of oral tissue disease in diabetes in the world ranges from 65% to 98%, and the relationship of lesions to the state of physical health, such as the endocrine system is indisputable. Therefore, we believe that this study is important in terms of both experimental and morphological studies and from a practical point of view, because the data can be considered and used as experimental morphology and in paradontal practice.
The aim of our study was to investigate the morphology of the lips and mouth corner at the ultrastructural level and the state of links of their hemomicrocirculatory course in the norm.
In the experiment 25 Wistar males rats weighing 100-130 g were used All the animals were kept in a vivarium and the work was carried out in compliance with «Regulations of work with the use of experimental animals». The collection of material for this ultrastructural study was performed after the euthanasia of rats with intraperitoneal administration of sodium thiopental at the rate of 25 mg per 1 kg of body weight. Fabrics of lips and mouth corner were examined under a magnifying glass. With the blade a small portion of lip and mouth corner of a rat was cut, and immediately placed in a large drop of 2% solution of osmium tetroxide 0. 1 M phosphate buffer (pH 7. 36) with sucrose. Then, with the skimmed in the acetone blade strips measuring 0,8 ґ 0,1 ґ 0,1 cm were cut and quickly transferred to another drop of fixative solution of the same composition, placed on a hot plate of dental wax, which lies on an ice plate. Pieces (tissue blocks) of the tissues of cubical shape of the fixed size of 1mm3 were cut out of the strips. Tissue blocks were fixed in the 2% solution of osmium tetroxide 0. 1 M phosphate buffer (pH 7. 36) with the addition of sucrose for 2 hours in an ice bath. After that they were washed with the buffer solution of the same composition (4 fresh portions of 15 minutes each). For dehydration and preparation for water-insoluble impregnation with resins, washed out of the remnants of retainers, tissue blocks were carried through ascending alcohol concentrations and absolute acetone. The Scheme in solutions of ethanol: 40% - three fresh portions for 10 minutes, 70% - three fresh portions for 10 minutes, 96% - two fresh portions for 20 minutes.
Conclusions. Thus, as a result of the research, the structure of lip and mouth corner of rats at the ultrastructural level in the norm, so we can draw the following conclusions:
1. In the ultrastructural organization of the lip and mouth corner of white rats in the norm basal and bearded layers, which are located in the lamina proper are determined. The epithelial plate of mucosal lamina is separated from the lamina proper with basement membrane.
2. Arterioles are accompanied with nerves, this complex is surrounded by the base material. In the connective tissue of the mucous membrane the network of small caliber vessels, forming links of hemomicrocirculation is developed.
Key words: mucosal tunic cheeks and lip, rat, norm.
Рецензент - проф. Єрошенко Г. А.
Стаття надійшла 17. 06. 2013 р.
